Структурно-функціональна модель соціальної реабілітації осіб, що повернулись із зони АТО

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницький національний університет

УДК 364.2

Структурно-функціональна модель соціальної реабілітації осіб, що повернулись із зони АТО

Людмила Якубова,

кандидат педагогічних наук

У статті теоретично описано структурно-функціональну модель соціальної реабілітації осіб, які повернулися із зони антитерористичної операції. Описано реабілітаційну модель роботи з особами, що повернулись із зони АТО яка включає в себе різноманітні форми (індивідуальна, групова робота, а також робота в громаді) і методи (соціальні, соціально-психологічні, соціально-педагогічні, соціально-правові, медико-соціальні, фінансові, соціально-економічні, соціально-інформаційні та соціально-трудові) діяльності, які покликані оптимізувати процес взаємодії соціального працівника та клієнта, для того, щоб створити усі умови для надання ефективної та дієвої допомоги.

Ключові слова: структурно-функціональна модель, соціальна реабілітація.

Людмила Якубова, кандидат педагогических наук, доцент Хмельницкого национального университета

СТРУКТУРНО-ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ МОДЕЛЬ СОЦИАЛЬНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ ЛИЦ, КОТОРЫЕ ВЕРНУЛИСЬ ИЗ ЗОНЫ АТО

В статье теоретически проанализировано особенности структурно-функциональной модели социальной реабилитации лиц, которые вернулись из зоны антитерористической операции. Также описано, что социальная реабилитация лиц, вернувшихся из зоны АТО, должна включать в себя возможность направляться военнослужащим в специально созданные реабилитационные лагеря, где с ними работали бы психологи, психотерапевты, социальные работники, и определяли у кого какой есть степень нарушений, также необходимо использовать методы рекреации для стабилизации внутреннего состояния личности. Специально для этого нужно создавать центры рекреационной терапии, которые осуществляли бы востанавливающие и терапевтические мероприятия. Система реабилитации должна быть интегрирована в систему социальной защиты, которая должна состоять из следующих подразделений: пенсионное страхование; страхование от болезней; страхование на случай долгосрочного ухода; страхование от несчастного случая; страхование от безработицы и тому подобное.

Ключевые слова: структурно-функциональная модель, социальная реабилитация.

Lyudmyla Yakubova, Ph.D. (Pedagogy), Associate Professor Khmelnytskiy National University

THE STRUCTURAL AND FUNCTIONAL MODEL OF SOCIAL REHABILITATION OF PERSONS THAT RETURNED FROM THE ZONE OF THE ANTI-TERRORIST OPERATION

Our country is currently undergoing the profound changes that will affect all spheres of life of citizens and society in general. Aside from the economic, political, and social consequences that war imposes on the country, there are also psychological effects on humans, especially for those taking the direct part in the hostilities. The range of factors of war influence on humans is extremely wide. The large scale effects that war has on soldiers may be softened and delayed, and affect not only the psychophysical health of soldiers, but also their moral balance, and can change the long held and stable values. The war brings not only physical but also mental disability. The combatants, often without even realizing it, carry the burden of pain for many years. Some of them, because of personal qualities, can overcome these problems by themselves. It is necessary to provide the psychological care and support of the returned soldiers during their lives. The doctors warn: the firing of war strikes hurts not only the families of the combatants, but also all society. The military doctors increasingly use the non-traditional notation treatments to reflect upon the combat trauma in order to overcome the mental fatigue that soldiers may face.

The social rehabilitation of people who have returned from the zone of antiterrorist operation would have to include the ability to send the military personnel to special rehabilitation camps, where they work with psychologists, psychotherapists, and/or social workers to determine the extent of violations, and which methods have to use for stabilizing the internal state of the individual. For this purpose, the centers of recreation therapy for remedial measures have to be created. The rehabilitation should be integrated into the social security system, which is composed of the following units: the pension insurance, an insurance against diseases, an insurance for longterm care, an accident insurance, an unemployment insurance, and so on.

Keywords: the structural and functional model, the social rehabilitation.

Постановка проблеми у загальному вигляді. У нашій країні відбуваються глибокі зміни, які стосуються всіх сфер життя громадян та суспільства в цілому. Учасники АТО здебільшого молоді люди, які не встигли отримати професію, створити сім'ю, реалізувати себе в тій чи іншій сфері суспільного життя. Повернувшись із зони бойових дій, вони можуть опинитися, по суті, нікому не потрібними, що може призвести до конфліктів у побуті, на виробництві, проблем з правоохоронними органами. Тому необхідна соціальна реабілітація осіб, які повернулись із зони АТО, що набуває дедалі більшої актуальності, стає значущою і невід'ємною частиною соціальної політики.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор. Серед вітчизняних та зарубіжних дослідників питання, що пов'язані з різними аспектами реабілітації та адаптації осіб, які повернулись із зони АТО, розглядали: ГО. Акімов, О.С. Лобастов, Р. Грінкер, Д. Шпігель (наслідки бойових психічних травм під час світових війн), А.Д. Бравєє, В.С. Гічун, В.В. Ковтун, О.М. Коржиков, Ю.Є. Лях (медико-соціальні аспекти реабілітації військовослужбовців);В.С Березовець, С.В. Захарик, В.В. Знаков, II Ліпатов, ТП Пароянц, В.Є. Попов, П.І. Сідоров, В.В. Стасюк (наслідки бойових психічних травм під час воєнних конфліктів) та ін.

Мета статті. Теоретично описати структурно-функціональну модель соціальної реабілітації осіб, що повернулися з зони АТО.

Виклад основного матеріалу дослідження. В даний час соціальними службами ведеться різнобічна робота з особами, які повернулись із зони АТО. Соціальні працівники допомагають кожному, хто звернувся за допомогою у вирішені його особистих соціальних, економічних, психологічних, правових та інших проблем, сприяють у встановленні або відновлені необхідних соціальних відносин.

До класичних форм реабілітаційної роботи відносяться усталені на сьогоднішній день види допомоги (послуги, заходи), застосовні практично до всіх напрямків соціальної роботи, в тому числі і з особами, які повернулись із зони АТО. При чому класичні форми відображають тріаду форм гарантування соціальної допомоги, поліпшення становища дезадаптованих клієнтів. Ця тріада поділяється на індивідуальні, колективні та суспільно-державні (егалітарні) форми. Відносно реабілітаційної роботи з особами, які повернулись із зони АТО, цей поділ простежується особливо явно:

1) індивідуальна допомога;

2) робота з групами військовослужбовців, робота одночасно і з особами, які повернулись із зони АТО, і з суспільством, яке їх приймає;

3) робота в громаді [1].

Поняття індивідуальної соціальної допомоги можна визначити як процес впливу на індивіда з метою спонукати його розібратися в проблемі, впоратися зі своєю життєвою ситуацією. У кінцевому рахунку, тим самим допомогти реабілітації та адаптації індивіда до його соціального оточення, не змінюючи соціальних умов, що викликали критичний стан. В індивідуальному спілкуванні соціального працівника з особою, яка повернулась із зони АТО, застосовуються бесіда, діалог як методичні інструментарії цієї форми діяльності [2].

Реабілітаційна робота з групою спрямована на наповнення сенсом групових переживань, допомогу індивіду у підвищенні своєї соціальної дієздатності, розуміння групових інтересів, долучення до вирішення як особистих групових, так і суспільних проблем, передача групового досвіду взаємодопомоги для розвитку його фізичних і духовних сил [1].

Дослідник Х.Т. Нойфельд розглядає роботу в громаді як громадсько-політичний засіб задоволення потреб жителів, які розуміють взаємозумовленість особистих і суспільних проблем, що беруть участь в солідарних діях для вирішення актуальних соціальних проблем і конфліктів на регіональному рівні. Робота в громаді може ставати перехідною формою до суспільно-державних форм, оскільки сприяє кращій взаємодії комунальної та державної соціальної політики з усіма структурами в кварталах міста або іншого поселення [2 ].

У практиці реабілітаційної роботи з особами, які повернулись із зони АТО, виділяються два основних напрями:

1) практична соціальна робота (робота з конкретною людиною або групою людей, які потребують соціальної допомоги);

2) організаційна робота (організація роботи соціальної служби, розробка конкретних програм діяльності і т.п.) [3].

Модель являє собою певну систему, що включає у себе педагогічні умови, засоби, форми та методи роботи із певною категорією клієнтів. У роботі з особами, що повернулись із зони АТО слід враховувати особливості, які були визначені у ході теоретичного аналізу літератури, а саме: робота передбачає особливий підхід до проведення процесу реабілітації; необхідність розуміння особливих проблем осіб, що повернулись із зони АТО, таких як: стан фрустрації; посттравматичний стресовий розлад; нестійкість психіки; наслідки посттравматичних стресових розладів, які призводять до зміни особистості, соціальної та професійної дезінтеграції, алкоголізації і наркотизації, суїцидів, та інші, як передумова проведення ефективної соціальної реабілітації; важливо починати роботу із з'ясування суб'єктивного бачення особою її оточення; уникнення упередженого ставлення до осіб, що повернулись із зони АТО та недопустимість розгляду їх як жертв; вагоме та основне значення впливу найближчого соціального оточення, загалом сім'ї, на успішність процесу соціальної реабілітації демобілізованого військового; після повернення в мирне життя, військовослужбовці мають бути залучені до реадаптаційних заходів та отримувати повноцінну комплексну реабілітацію згідно індивідуальних програм та інше [4].

Дані особливості визначають принципи реабілітаційної моделі, такі як: повага до гідності особи, що повернулась із зони АТО; гарантувати захист гідності та прав незалежно від походження, статі, віку та внеску в суспільний і соціальний розвиток; етапність, диференційованість, комплексність, наступність, послідовність, безперервність у вжитті реабілітаційних заходів, безкоштовність для найбільш нужденних; бути толерантними до різних емоційних проявів клієнтів, мати належний рівень професійної підготовки, за будь-яких обставин зберігати рівновагу, терпимість; співпрацювати з клієнтами, намагаючись якнайкраще розв'язувати будь-які завдання, з якими вони стикаються, з метою задоволення інтересів клієнтів; бути конфіденційними, що виключає можливість розголошення будь-яких відомостей про клієнтів за винятком тих випадків, коли це робиться з їхньої згоди чи в установленому законом порядку; дотримуватись норм професійної етики та відповідної етичної поведінки стосовно клієнтів: прагнути зрозуміти кожного клієнта, з'ясовувати всі чинники проблеми, що виникла, пропонувати оптимальні види професійної діяльності або соціальних послуг; заохочувати клієнта до взаємодії, яка ґрунтується на довірі, співчутті та збереженні конфіденційності.

Для досягнення мети й вирішення завдань дослідження у реабілітаційній моделі слід використовувати наступні методи: теоретичні: аналіз, узагальнення, систематизація, порівняння та зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, метод аналізу визначення понять;для з'ясування сутності поняття “соціальна реабілітація” в контексті сучасних наукових досліджень;емпіричні: діагностичні методики, адаптовані відповідно до завдань дослідження; методи масового збирання емпіричного матеріалу (анкетування, бесіда, тестування); статистичні: графічні форми відображення отриманої інформації. В організаційній спрямованості практики реабілітаційної роботи з особами, які повернулись із зони АТО, можна виділити такі методи як організація роботи соціальної служби, розробка конкретних програм діяльності і т.д. Практична соціальна робота з цією категорією споживачів соціальних послуг проводиться із застосуванням таких основних методів: соціальних, соціально-психологічних, соціально-педагогічних, соціально-правових, медико-соціальних, фінансових, соціально-економічних, соціально-інформаційних та соціально-трудових [5].

Застосування соціальних методів в практиці роботи з особами, які повернулись із зони АТО, включає в себе: проведення консультацій; проведення заходів щодо соціальної реабілітації в стаціонарних і нестаціонарних умовах; виявлення осіб, особливо потребують соціальної допомоги; соціальну діагностику; сприяння організації груп самодопомоги та взаємодопомоги; взаємодія з різними державними установами та громадськими організаціями з питань допомоги [5].

Застосування соціально-психологічних методів в практиці реабілітаційної роботи з особами, які повернулись із зони АТО, включає в себе: психологічне консультування; психологічну корекцію і допомогу в соціальній адаптації; психологічну допомогу в гострих кризових ситуаціях і умовах посттравматичного стресу; психопрофілактику стресу; проведення психологічних тренінгів з військовослужбовцями; навчання аутотренінгу та психологічної саморегуляції [4].

Застосування соціально-правових методів у практиці реабілітаційної роботи з особами, які повернулись із зони АТО, включає в себе:захист прав;надання інформації про їх права і обов'язки;соціально-правове консультування [6].

Застосування медико-соціальних методів в практиці реабілітаційної роботи з особами, які повернулись із зони АТО, включає в себе:медико-соціальне консультування; надання долікарської медичної допомоги; контроль за адекватною санітарно-профілактичною роботою та дотриманням норм соціальної гігієни; виявлення хронічних хворих та непрацездатних і організація для них; соціально-психіатрична діагностика і допомога; направлення в спеціалізовані медичні заклади [8].

Застосування соціально-економічних методів в практиці реабілітаційної роботи з особами, які повернулись із зони АТО, включає в себе: консультування з соціально-економічних питань; надання допомоги в досягненні економічної самостійності; сприяння у підвищенні доходів [7].

В організаційній спрямованості практики реабілітаційної роботи з особами, які повернулись із зони АТО, можна виділити такі методи як організація роботи соціальної служби, розробка конкретних програм діяльності і т.д.

Крім того, зараз в Україні розроблено чимало різноманітних проектів реабілітації бійців АТО. Так, наприклад, проект реабілітації бійців АТО “Друг героя”, що являє собою благодійний довгостроковий проект, створений для реабілітації бійців та ветеранів з психологічними або фізичними травмами, які були спричинені війною, за допомогою службових собак. В рамках проекту “Побратим” (тренінг для військових) військові, які вже пройшли тренінг, разом зі спеціалістами - психотерапевтами діляться досвідом, знаннями та навичками в рамках “Відкритої школи”. Тренінг включає зустрічі, на яких учасники діляться тим, з чим зіштовхуються військові та їхнє оточення (сім'я, друзі, близькі люди) при поверненні додому з зони бойових дій [7].

Порівнюючи реабілітаційну модель допомоги особам, які повернулись із зони АТО, яка є наявною в Україні та за кордоном, існують деякі відмінності. Так, в Ізраїлі військовослужбовці при поверненні назад, спочатку направляються до спеціальних реабілітаційних таборів, де з ними працюють психологи, психотерапевти, визначають у кого який є ступінь порушень. Потім відправляють в спеціальні табори для сім'ї, де особа повністю адаптовується до спокійного життя. І тільки тоді його відправляють в умови повсякдення [8]. Особливістю реабілітації військових у США є використання методів рекреації для стабілізації внутрішнього стану особистості. Спеціально для цього існують центри рекреаційної терапії, які здійснюють відновлювальні заходи [9]. Система реабілітації у Німеччині інтегрована у систему соціального захисту, що складається з наступних підрозділів: пенсійне страхування; страхування від хвороб; страхування на випадок довгострокового догляду; страхування від нещасного випадку; страхування від безробіття [10].

Отже, реабілітаційна модель роботи з особами, що повернулись із зони АТО включає в себе різноманітні форми (індивідуальна, групова робота, а також робота в громаді) і методи (соціальні, соціально-психологічні, соціально-педагогічні, соціально-правові, медико-соціальні, фінансові, соціально-економічні, соціально-інформаційні та соціально-трудові) діяльності, які покликані оптимізувати процес взаємодії соціального працівника та клієнта, для того, щоб створити усі умови для надання ефективної та дієвої допомоги. Загалом, робота з особами, які повернулись із зони АТО, здійснюється на двох рівнях - це: 1) макрорівень (формування соціальної політики з урахуванням інтересів, створення фондів підтримки, формування комплексної системи соціального страхування, медичного, психологічного та консультаційного обслуговування); 2) мікрорівень (вивчення умов життя, рівня та якості надання їм соціальної допомоги).

Перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Соціальна реабілітація осіб, які повернулись із зони АТО, мала би включати в себе можливість направляти військовослужбовців до спеціальних реабілітаційних таборів, де б з ними працювали психологи, психотерапевти, соціальні працівники, та визначали у кого який є ступінь порушень, також використовувати методи рекреації для стабілізації внутрішнього стану особистості. Спеціально для цього потрібно створювати центри рекреаційної терапії, які здійснювали б відновлювальні заходи. Структурно-функціональна модель реабілітації має бути інтегрована у систему соціального захисту, що має складатися з наступних підрозділів: пенсійне страхування; страхування від хвороб; страхування на випадок довгострокового догляду; страхування від нещасного випадку; страхування від безробіття тощо.

соціальний реабілітація антитерористичний

Література

1. Безпалько О. В. Соціальна педагогіка: схеми, таблиці, коментарі: навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] / Безпалько О. В. - К.: Центр учбової літератури, 2009. - 208 с.

2. БураковаТ.Я. Уточнення перекладу терміна "Реабілітація "//Наук. Вісник ІГМІім. М.С.Бубнова. - Іваново, 2000.- 12 с.

3. Варій М. Й.Загальна психологія / Навчальний посібник / 2-ге видан., випр. і доп. - К.: "Центр учбової літератури", 2007. - 968 с.

4. Грига І.М., Семигіна Т.В. та ін. Введення у соціальну роботу // Навчальний посібник. - К.: Фенікс, 2001. - 288 с.

5. Дементьєва Н.Ф., Устинова Е.В. Форми і методи медико-соціальної реабілітації непрацездатних громадян: Навчальний посібник. - М.: ЦІЕТІН,2001. - 321 с.

6. Загальні питання реабілітації [Електронний ресурс]. - Режим доступу: urgent.com.ua/ua-issue- article-206

7. Іванова І.Б. , Тюптя Л.Т. Соціальна робота (теорія і практика). Навч. посіб. - К.: ВМУРОЛ “Україна ", 2004. - 408 с.

8. Міжнародна організація праці [Електронний ресурс]. - Режим доступу: geneva.mfa.gov.ua/ua/ ukraine-io/labour

9. Поняття “реабілітація"[Електроннийресурс]. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/

10. Холостова Є. І. Словник - довідник з соціальної роботи - М.: МАУП, 2000.- 424 с.

References

1. Bezpalko, O. V. (2009). Sotsialna pedahohika: skhemy, tablytsi, commentary [Social pedagogy, charts, tables and comments]. Kyiv: Tsentr uchbovoi literatury, 208 p.[in Ukrainian].

2. Burakova, T.Ia.(2000). Utochnennia perekladu termina “Reabilitatsiia"[Clarifying the translation of the term “Reabilitatsiya”]. Nauk. Visnyk IHMI im. M.S.Bubnova, Ivanovo, 12 p.[in Ukrainian].

3. Varii, M. Y (2007). Zahalna psykholohiia [General Psychology]. Navchalnyi posibnyk,issue 2, Kyiv: “Tsentr uchbovoi literatury”, 968 p.[in Ukrainian].

4. Hryha, I.M. & Semyhina T.V., et al. (2001). Vvedennia u sotsialnu robotu [Introduction to Social Work]. Navchalnyi posibnyk, Kyiv: Feniks,288 p. [in Ukrainian].

5. Dementieva, N.F. & Ustynova E.V (2001). Formy i metody medyko-sotsialnoi reabilitatsii nepratsezdatnykh hromadian [Forms and methods of medical and social rehabilitation of disabled people]. Navchalnyi posibnyk,Moscov: TsIETIN Publ. 321 p.[in Russian].

6. Zahalni pytannia reabilitatsii. Available at: urgent.com.ua/ua-issue-article-206 [in Ukrainian].

7. Ivanova, I.B. & Tiuptia, L.T. (2004). Sotsialna robota (teoriia i praktyka)[Social work (theory and practice)].Navch. posib. Kyiv:VMUROL “Ukraina”, 408 p. [in Ukrainian].

8. Mizhnarodna orhanizatsiia pratsi. Available at: geneva.mfa.gov.ua/ua/ukraine-io/labour (accessed 10 November 2016). [in Ukrainian].

9. Poniattia “reabilitatsiia". Available at: https:// uk.wikipedia.org/wiki/ [in Ukrainian].

10. Kholostova, Ye. I. (2000). Slovnyk - dovidnyk z sotsialnoi roboty [Dictionary to Social Work]. Moscov: MAUP Publ, 424 p.[in Russian].

Размещено на Allbest.ru