Виховання громадянської свідомості молоді у контексті освітніх реформ: досвід США

Аналіз досвіду патріотичного виховання та громадянської свідомості молоді у США. Сутність основних напрямів розвитку громадянського виховання у США, роль та значення громадських організацій в освіті молоді, характеристика напрямів їх діяльності.

Рубрика Социология и обществознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.03.2018
Размер файла 28,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Виховання громадянської свідомості молоді у контексті освітніх реформ: досвід США

В. Ковальчук

У статті висвітлено результати теоретичного аналізу досвіду патріотичного виховання та громадянської свідомості молоді у США. Описано досвід автора за результатами стажування за програмою «Виховання громадянської свідомості молоді в контексті освітніх реформ» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). З'ясовано, що основними напрямами змісту громадянського виховання у США є формування і розвиток політичної культури, правосвідомості, культури міжетнічних стосунків, мотивації до праці, усвідомлення моральних цінностей, забезпечення розуміння свободи, прищеплення дитині поваги до праці та усвідомлення її ролі у житті індивіда. Громадянська освіта в школах США здійснюється чотирма шляхами: як навчальний предмет; як міжпредметна форма діяльності в умовах освітянського простору; як організація позакласної та позашкільної діяльності (виховання); як організація шкільного життя, що сприяє демократичній поведінці. Проаналізовано роль громадських організацій у громадянській освіті молоді та охарактеризовано напрями їхньої діяльності. Визначено проблему низької ефективності громадянської освіти й виховання в Україні, причинами якої є: наявність стереотипу, що питання громадянської освіти не потребують спеціальної уваги; відсутність узгодженості в питаннях упровадження навчальних програм громадянської освіти; відсутність системності у підготовці й підвищенні кваліфікації вчителів із питань громадянської освіти, поширення позитивного досвіду, координації діяльності, моніторингу.

Ключові слова: патріотичне виховання, громадянська свідомість, виховання молоді у США, громадянське суспільство, громадянське виховання. патріотичне виховання громадський молодь

ВСТУП

Серед актуалітетів психолого-педагогічних наук у розвинених країнах світу - проблема патріотичного виховання, зокрема, виховання громадянської свідомості молоді. У контексті вирішення суперечливих ситуацій двох останніх років вітчизняна громадськість репрезентувала високий рівень сформованості суспільної свідомості. Проте в побудові системи означених процесів в освіті існує низка невирішених проблем. На сьогодні не сформовано цілісної системи як патріотичного виховання, так і виховання громадянської свідомості молодого покоління. Попри численні заходи, які організовуються і проходять у навчальних закладах під розумінням патріотичного виховання, більшість із них мають псевдохарактер. Прийнята Концепція національно- патріотичного виховання [5] також викликає багато дискусійних питань як у науковців, так і в освітянської громадськості, оскільки згаданий документ системно не відображає сутність означеного процесу. Наведені явища зумовлюють необхідність осмислення й використання зарубіжного досвіду у проектуванні дієвої системи патріотичного виховання та громадянської свідомості молоді.

МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ

У статті проаналізовано здобутки зарубіжних країн щодо патріотичного виховання громадянської свідомості молоді. Змістове наповнення статті утворене на основі розкриття досвіду автора за результатами стажування за програмою: «Виховання громадянської свідомості молоді в контексті освітніх реформ» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) .

ТЕОРЕТИЧНА ОСНОВА ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

У дослідженні проаналізовано досвід зарубіжних учених і практиків із громадянської освіти, зокрема цікавими для нас були праці таких науковців, як К. Валлер, Р. Голлоб, Дж. Кейт, П. Крапф, Дж. Лояд, А. Парсі, М-Х. Салема, В. Спажич- Вркаш, Е. Хаддестон, Р. Холчак.

Проблемі громадянської освіти в Україні присвячено дослідження Т. Асламова, Т. Бакка, О. Батіщева, М. Бойчук, Т. Колган, С. Куксенко, Ю. Омельчук, Н. Чоба. Зарубіжний досвід громадянської освіти, а також можливість його адаптації в Україні представлено у студіях Я. Гурнікевич, О. Дем'янчук, В. Дубровського, О. Заболотної, Л. Ліхневської, Ю. Плиски. Наразі розроблено низку посібників та програм із громадянської освіти, в яких адаптовано зарубіжний досвід громадянської освіти в умовах української системи освіти.

Студіювання наукових розвідок підтверджує значущість і актуальність американського досвіду в галузі громадянської освіти.

Основні методи, використані для досягнення поставленої мети дослідження: аналіз та синтез філософської, педагогічної і психологічної літератури з проблем громадянського виховання, що умовжливило розкриття своєрідності громадянського виховання у США та розвінчання основних підходів до його організації в освітній галузі.

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

Аналіз досвіду США переконує, що громадянське суспільство ефективно функціонує за сприятливих умов, серед яких - наявність розвиненої соціальної структури та демократичного устрою. Громадянське суспільство - це складна й багаторівнева система невладних зв'язків і структур, що охоплює сукупність незалежних від держави суспільних інститутів, спрямованих на задоволення індивідуальних і колективних потреб громадян. Процес громадянського виховання у США має власну ґенезу. Американці пишаються 200-річною історією становлення демократії, що чітко простежується в системності суспільних процесів. Структура громадянського виховання молоді у США охоплює громадянські знання, громадянські навички та громадянську позицію.

Розглянемо, як реалізуються ці компоненти. Реалізація першого компоненту - громадянські знання - закладена у Національних стандартах громадянознавства й ураховує п'ять концептів: громадянське життя, політика та уряд; основні американські політичні системи; реалізація цілей, цінностей і принципів Американської демократії; відносини Сполучених Штатів з іншими країнами; роль громадян у розвитку демократії.

Метою громадянського виховання є формування політичної культури учнівської молоді як необхідної основи усієї ідейної культури особистості. Специфіка політичного виховання полягає в певних завданнях, спрямованих на формування наукового світогляду політичної згоди в умовах полікультурного суспільства, що забезпечуються системою громадянської освіти. Правове виховання є самостійним компонентом всебічного розвитку особистості у школах США і здійснюється в тісному зв'язку з політичною культурою. Морально-правові норми, що формуються в колективі, передбачають організацію життєдіяльності кожного громадянина відповідно до цих норм і виховують в учнів громадянську свідомість, інтерес до політичного життя своєї країни, правової культури, формування незалежної критичної думки.

Основними напрямами змісту громадянського виховання у США є формування політичної культури, правосвідомості, культури міжетнічних стосунків, мотивації до праці, усвідомлення моральних цінностей, забезпечення розуміння свободи. Особливої актуальності набула ідея полікультурного виховання, спрямована на підготовку громадянина до життя у багатонаціональному середовищі. Це зумовлено тим, що американська система громадянознавства орієнтується на виховання «громадян світу», а не обмежується етноцентризмом.

Важливим напрямом громадянського виховання є розвиток культури міжетнічних стосунків, що передбачає вміння толерантно спілкуватися з різними етнічними групами та поважати їх культуру. Успіх міжкультурного спілкування залежить від розуміння учасниками цих відмінностей.

Ще одним напрямом громадянського виховання є розвиток мотивації до праці, прищеплення дитині поваги до праці та усвідомлення її ролі в житті індивіда.

Громадянські навички формуються через обов'язок громадян знати свої права та виконувати свої обов'язки. Для цього їм необхідно мати не лише грунтовні знання, але й набути певні інтелектуальні та практичні навички участі в суспільному житті.

Громадянська позиція виробляється поступово у процесі розуміння дитиною того, що відбувається у світі, та передбачає її становлення як незалежного члена суспільства, добровільне дотримання стандартів поведінки, усвідомлення політичних та економічних обов'язків, участь у суспільних подіях, усвідомлення підтримки конституційної демократії, визнання людської гідності. Громадянська позиція є надзвичайно важливою для повноцінного функціонування політичної системи та індивіда, вдосконалення суспільства.

Серед основних моральних цінностей американського суспільства визначено такі: розуміння свободи, чесність, довіра, відповідальність, повага, піклування про інших, справедливість. Саме моральне виховання у школі вирішує завдання виховувати в учнів моральну свідомість; моральні почуття та переконання; звички моральної поведінки; набуття учнями досвіду моральних стосунків.

В умовах школи вчителі допомагають учням самовизначитися щодо суспільно- політичних подій і не лише вдаються до навіювання конкретних політичних ідей, а й вивчають з учнями різні суспільні течії.

Громадянська освіта у школах США здійснюється чотирма шляхами: як навчальний предмет; як міжпредметна форма діяльності в умовах освітянського простору; як організація позакласної та позашкільної діяльності (виховання); як організація шкільного життя, що сприяє демократичній поведінці [6, с. 9-10].

Щороку у США розробляють програми з громадянознавства. Теоретична частина таких програм передбачає ознайомлення учнів із Конституцією США, політичними та урядовими документами. Велика увага приділяється громадянським правам та обов'язкам. Практична частина програм охоплює управління шкільною спільнотою та взаємовідносини між її учасниками.

Громадянознавчі програми розробляють у багатьох організаціях, оскільки уряд в останні роки виділяє мало коштів, але кожна з програм відповідає єдиним вимогам, зазначеним у державних стандартах із громадянознавства. Структура громадянського суспільства США характеризується розгалуженою мережею різних добровільних асоціацій громадян, лобістських груп, муніципальних комун, добродійних фундацій, клубів інтересів, творчих і кооперативних об'єднань, спортивних товариств, релігійних, суспільно-політичних організацій і союзів. Сьогодні відомо близько 1,5 мільйона громадських організацій. ЦІ незалежні добровільні союзи людей допомагають затвердити індивідуальну свободу, підтримуючи при цьому стійкий громадський порядок. Таким чином, громадянське суспільство через активну діяльність громадян виховує їх єдність і солідарність.

Через неурядові організації американці об'єднуються для вирішення місцевих проблем, які стосуються безпеки дітей на дорогах, зниження рівня злочинності, покращення роботи шкіл (у США питаннями освіти займаються місцеві органи влади), збільшення прозорості в роботі місцевої адміністрації тощо. Громадські організації займаються і загальнонаціональними питаннями, зокрема реформою охорони здоров'я або реформою імміграційного законодавства. Деякі американські громадські організації намагаються вирішувати глобальні питання (наприклад, Асоціація за контролем над озброєннями або Глобальний жіночий фонд).

Діяльність програми «Довіра до демократії» та організація Да Вінчі «Інтерактив» спрямована на створення навчальних матеріалів із громадянської освіти. Розроблена гра «Американська демократія» навчає учнів середніх класів основ законодавчого процесу. У грі учень може відчути себе членом парламенту та брати участь у процесі створення законів, розбирати конфлікти інтересів різних осіб та груп. Такий процес навчає учнів визначати шляхи уникнення конфліктів, з-поміж яких переговори, дебати або компроміси. Гра має три рівні, кожен із яких можна використовувати на уроці індивідуально окремим учнем. Законопроекти, що розглядаються в іграх, мають актуальний характер і спрямовані на вирішення проблем, із якими люди зіштовхуються в реальному житті. Вчитель може стежити за успішністю гравців (учнів), а Національна конференція законодавчих зборів Сполучених Штатів Америки надає коментарі [3].

ICivics є некомерційною організацією, що займається активізацією громадянської освіти за допомогою інтерактивних привабливих навчальних ресурсів, їхні освітні ресурси розширюють можливості вчителів і готують нове покоління учнів, які стануть освіченими й активними громадянами. Заснована й очолювана суддею Сандрою Дей О'Коннор (Sandra Day O'Connor), iCivics надає учням необхідні засоби для активної участі в демократизації, а також знайомить із матеріалами й надає підтримку для досягнення цієї мети. Достатні ресурси включають прінти планів уроків, ігри з винагородами і цифрові інтерактиви. За допомогою ігор iCivics учні випробують себе в різних суспільних ролях, які з часом дозволять вирішувати реальні проблеми і питання. Вони базуються на чітких навчальних цілях і є інтегрованими з планами уроків та допоміжними матеріалами.

Програми навчання iCivics згруповані за тематичними блоками, приведених до державних і загальних базових стандартів. Учителі успішно реалізували iCivics у найрізноманітніших класах, і учні, які використовують програми, стають більш обізнаними, зацікавленими і готовими до участі у громадській діяльності та обговореннях, ніж їхні однолітки. Викладацький колектив, що складає більше ніж 40 000 педагогів і трьох мільйонів учнів, спирається на гру iCivics для щорічного забезпечення високої якості засад громадянства у навчальних програмах. Гру iCivics проводили більше десяти мільйонів разів по всій країні. Вчителі й учні обирають ігри тому, що:

діти опановують теорію через практичну діяльність, вирішуючи конкретні завдання;

ігри одразу подають результати (наприклад, гра «Суд», у якій суддя оцінює вашу роботу як юриста);

в іграх завжди присутній елемент навчання;

підсилюється роль учня;

ігри можуть бути комп'ютерними або ж проводитися в класі.

Ігри навчають: як працюють вибори, як працює система судів; як працює система еміграції; як ухвалювати політичні рішення тощо. Таким чином формуються знання, вміння та практичні навички.

У деяких штатах створено інтерактивні ігри, в основі яких закладено боротьбу групових інтересів за відповідну алокацію ресурсів державного бюджету (бюджету штату). Ігри отримали надзвичайну популярність як серед дітей, так і з-поміж дорослих, бо кожен гравець може приміряти на себе роль законодавця, який бере участь у розробці бюджету. Кількість гравців може бути різною, і від цього залежить складність гри. Важлива вимога - це досягнення порозуміння більшістю учасників та ухвалення спільного рішення. У кожному штаті гра має особливі характеристики.

Такі ігри дають змогу молодим людям усвідомити складність законодавчої діяльності і відправити на розгляд пропозиції та побажання гравців стосовно реального бюджету в адміністрацію штату.

Новий напрям у вихованні громадянської свідомості молоді пропонує програма «Довіра до демократії» Національної конференції законодавчих зборів Сполучених Штатів Америки, яка залучає законодавців штатів до проведення заходів із громадянської освіти. Саме представники владних структур можуть допомогти молодим людям зрозуміти важливість громадської та урядової діяльності, цим самим стимулювати їх до отримання освітою участі у житті держави.

Через програму «Повернення до школи законодавців Америки» члени урядових структур беруть участь у дискусіях, розповідають про свій досвід роботи у законодавчому органі, про дебати, переговори та компроміси, на які доводиться погоджуватися, щоб досягти результату в законодавчому процесі.

Все це сприяє підвищенню ефективності засвоєння учнями знань та їх розуміння політичних процесів. Ще одна програма, що довела свою ефективність, на думку фахівців Національної конференції, - це Консультативні ради, які залучають молодих людей до законодавчого процесу та навчають громадськість демократичних практик. Такі ради поки що функціонують лише у дванадцяти штатах. Цікавим є також досвід стажування кращих учнів школи впродовж тижня в конгресі штату. Багато дослідницьких громадських організацій долучаються до досліджень, що оцінюють стан громадянської свідомості американців, зокрема це такі організації, як: Кампанія громадської місії шкіл, Інститут громадянської освіти Леонори Анненберг Центру громадської політики Анненберг Пенсільванського університету, Національна конференція громадянства, Інформаційно-дослідницький центр громадянського навчання та участі університету Тафт, а також Підрозділ Громадської освіти Американської асоціації адвокатів [3].

У штаті Меріленд значний вплив на розвиток громадянської освіти має Академія цивільного права Меріленду (Maryland Civics and Law Academy (CLA)) та Громадянські освітні правові програми (Citizenship Law Related Education Program (CLREP) Maryland State Bar Association), яка залучає молодь середніх шкіл і середнього шкільного віку для вивчення права та питань громадянського суспільства. Академія цивільного права Меріленду є важливим інструментом для підтримки суспільного розуміння роботи судів, підвищення довіри громадськості та впевненості у справедливості правосуддя. Організація розробляє матеріали для навчання вчителів та навчальні програми для учнів: «Громадянська та юридична активність», «Конференція одного дня, присвячена законам», «Симуляція судових справ».

Навчання проходить за такими темами: закон та юстиція; право й обов'язки; свобода слова; школа промови і закони, що обмежують свободу слова, влада і повноваження. У навчанні використовуються інтерактивні ігри із залученням суддів і адвокатів.

В організації The Intersection учні старшої школи з малозабезпечених верств «перевтілюються» в лідерів із навичками, що забезпечує їхній успіх (вступають до коледжів, займаються громадською діяльністю, формулюють та вирішують проблеми, що стоять перед ними особисто й перед їхніми громадами). Єдиним критерієм відбору учнів є мотивація і готовність навчатися. Потім учні зустрічаються тричі на тиждень, по дві години на день, протягом чотирнадцяти тижнів. Після завершення програми учні отримують консультаційні послуги «College and Career», що сприяє досягненню мети навчання в коледжі. Після завершення навчання учні мають право працювати в «регламентному комітеті», де вони допомагають визначити фокус наступної програми. Учні молодших класів та старшокласники можуть стати інструкторами й наставниками для наступної групи десятикласників. Так, учасники The Intersection створили громадський рух, зареєстрували 118 виборців і допомогли ухвалити закон MD Dream Act [9].

Організація реалізує відомі проекти у місті Балтімор. Зупинимося на двох:

стосується того, щоб діти емігрантів, які ще не отримали офіційних документів, змогли вчитися в коледжах (організація досягла значних результатів, і було прийнято відповідний закон);

«235 життів», який з'явився після того, як протягом 2013 року несправедливо загинуло 235 молодих людей (останній відомий випадок, коли поліцейський нібито не навмисно застрелив темношкірого хлопця, при цьому поліцейського виправдали (ця справа й досі відкрита й обговорюється в суспільстві). Програма передбачає мету: одне робоче місце для молоді замість однієї вбитої молодої людини. Організація займається переговорами з бізнес-структурами щодо працевлаштування молоді.

Міжнародний молодіжний фонд (International Youth Foundation (IYF)) інвестує в унікальний потенціал молодих людей у віці від 13 до 28 років і реалізує такі програми: «Паспорт до успіху», «Клуб юних волонтерів», «День волонтерства» та «Соціальне підприємництво».

Організація Liberty's Promise підтримує молодих іммігрантів і заохочує їх бути активними і свідомими американськими громадянами. Програми, які вони реалізують, - Civics and Citizenship та CE-BELL - спрямовані на те, щоб зробити досвід іммігрантів сприятливим для кожного молодого приїжджого і виховувати у них почуття гордості й підтримки американських ідеалів демократії та свободи. Організація прагне підтвердити основоположення, що базуються на принципах рівності й демократії традицій для майбутніх поколінь [8].

За даними опитування, патріотизм у США перебуває на дуже високому рівні, що 2013 року склало 85 %. Заступник голови організації вважає, що формуванню громадянської свідомості молоді не приділяється достатньої уваги, а його рівень прирівнюється приблизно до 25 % свідомих громадян (часто люди не знають, який саме конгресмен представляє їх інтереси в Конгресі. Деякі не знають і не цікавляться структурою Уряду, а також участю громадян у виборах уряду округу). Він зазначив, що в Америці виконуються всі закони і діє потужна судова система. І хоча національної ідеї в Америці немає, оскільки на її території проживає багато національностей, існуюча повага американців до держави полягає в тому, що держава захищає права своїх громадян. Саме ця складова є основою для формування патріотизму й гордості за свою країну.

В Україні відбувається поступовий процес становлення громадянського суспільства, який далекий до завершення. Більшість процесів, що відбуваються в суспільстві, нівелюють довіру до влади. Проблема низької ефективності громадянської освіти і виховання в Україні криється, передусім, в особливостях суспільної психології [1]. Причинами проблеми є: наявність стереотипу, що питання громадянської освіти не потребують спеціальної уваги; відсутність узгодженості в питаннях упровадження навчальних програм громадянської освіти; відсутність системності в підготовці та підвищенні кваліфікації вчителів із питань громадянської освіти, поширення позитивного досвіду, координації діяльності, моніторингу. Дуже часто в Україні громадянська освіта «сприймається як синонім патріотизму» [7].

Найкраща школа демократії - це практична участь у житті демократичного суспільства. І важко «навчати демократії», коли молодь бачить, що її не існує в державі» [4]. Нормативний підхід, на якому ґрунтується система громадянської освіти в Україні, розвінчує вади сучасних суспільних відносин, зокрема між владою та народом, і вселяє у молодь глибоку недовіру до інститутів влади, що згодом призводить до правового нігілізму. Це і стало причиною останніх подій в Україні, коли молодь не змирилася зі свавіллям влади.

Сьогодні є важливим процес «ресоціалізації» педагогічних кадрів, формування у педагогів позитивного ставлення до демократичних цінностей, готовності до прийняття нових форм взаємодії у соціальних групах [2].

Аналіз досвіду США щодо громадянського виховання молоді створює можливості для реалізації освітніх проектів в Україні щодо створення стандартів громадянської освіти, посилення ролі громадських організацій у забезпеченні позашкільної освіти. Громадянська освіта дає можливість молоді ввійти у простір громадянського суспільства, зайняти більш активну позицію серед своїх однолітків, сформувати свої вміння, компетенції жити в громадянському демократичному суспільстві. Сьогодні в Україні є потреба в побудові дієвої системи громадянської освіти, яка б об'єднувала різні державні і недержавні інституції.

Перспективи подальших досліджень полягають у вивченні моделей громадянської освіти в провідних демократичних країнах світу та проектування кращих практик в українських умовах.

ЛІТЕРАТУРА

1. Батіщева О. Громадянська освіта як інструмент формування громадянського суспільств в Україні : проблеми та шляхи їх подолання / О. Батіщева II Актуальні проблеми громадянської освіти: український та зарубіжний досвід: матеріали Першої науково-практичної конференції. Острог. - 2013. - С. 9-15.

2. Бойчук М. Запровадження громадянської освіти в Україні як необхідна умова виховання демократії [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://novyn.kpi.ua/2011-1/05-filos-Bojchuk.pdf.

3. Геринг Дж. Нові потреби громадянської освіти американського суспільства / Джанет Геринг (перекл. Ольга Батіщева) II Актуальні проблеми громадянської освіти: український та зарубіжний досвід: матеріали Першої науково-практичної конференції. Острог,- С. 219-221.

4. Карнаух А. Громадянська освіта як засіб формування політичної культури молоді / Український центр політичного менеджменту [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent.php3?m=l&n=79&c=1905.

5. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді 2015. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mon.gov.ua/activity/education/reforma- osviti/konczepcziya-naczionalno-patriotichnogo-vixovannya-ditej-ta-molodi.html.

6. Ліхневська Т. Громадянське виховання учнівської молоді США : автореф. дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.01 / Т. А. Ліхневська. - Тернопіль, 2009. - 19 с.

7. Ройл Д. Виклики для громадянської освіти в Україні / Д. Рой [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.ua/school/school_today/1793/.

8. New Lens [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.newlens.info/index.html.

9. The Intersection [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://baltimoreintersection.com/.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Самореалізація молоді як рушія демократичного розвитку України. Узагальнено виклики соціокультурного розвитку в сучасних умовах. Розкрито технології реалізації активної громадянської практики особистості в соціокультурному середовищі місцевої громади.

    статья [21,5 K], добавлен 31.08.2017

  • Проблеми молоді, її освіти, виховання, соціального становлення, участі у суспільному житті перебувають у центрі уваги і на стику різних наук. Соціологія відносить їх до важливіших. Сутність, предмет, об'єкт, функції соціології молоді. Вирішення проблем.

    контрольная работа [26,7 K], добавлен 25.02.2010

  • Дослідження ступеню поширеності серед молоді різних форм негативного поводження. Аналіз морального вигляду сучасної молоді. Виховання моральних якостей, формування естетичних смаків, позитивних мотивів навчання, забезпечення зв'язку навчання з життям.

    реферат [99,6 K], добавлен 04.07.2010

  • Проблема конфліктів у стосунках "батьки-діти". Соціологічний аналіз бунту молоді. Роль і місце освіти у розвитку особистості і суспільства. Принципи функціонування освіти. Виховання як процес систематичного і цілеспрямованого впливу на особистість.

    реферат [20,0 K], добавлен 18.11.2009

  • Теоретико-методологічні аспекти соціології молоді: концептуальні підходи до вивчення її проблем. Молодіжна проблематика з позиції психології, фізіології демографії. Роль соціології молоді в суспільстві та специфіка молодіжної свідомості та поведінки.

    курсовая работа [46,7 K], добавлен 06.08.2008

  • Рейтинг життєвих орієнтацій молоді - важливий показник трансформаційних змін в Україні. Рівень важливості складових життя молоді. Погляди молодого покоління на обов’язки батьків. Ставлення до своєї держави та почуття відповідальності молоді за її долю.

    реферат [39,1 K], добавлен 09.11.2010

  • Поняття зайнятості молоді як соціально-економічної категорії, її характерні риси та значення в суспільстві, критерії визначення рівня. Глибокий аналіз та диференціація молоді в розрізі вікових границь. Тенденції молодіжної зайнятості в сучасній Україні.

    курсовая работа [67,7 K], добавлен 14.01.2010

  • Дослідження політичної активності в контексті принципів її розгортання у просторі та часі. Важливі напрями політичної соціалізації. Роль політичної активності молоді у культурній складовій державотворення. Причини низької зацікавленості молоді політикою.

    статья [27,5 K], добавлен 29.08.2013

  • Особливості життя молоді у наш час. Вплив негативних процесів на поведінку молоді. Особливості злочинності в молодіжному середовищі в Україні, ставлення молоді до незаконних дій. Етапи збирання первинних матеріалів, аналіз матеріалів дослідження.

    отчет по практике [3,0 M], добавлен 15.05.2010

  • Поняття "молодь" як об'єкт культурологічних досліджень. Особливості формування політичного менталітету. Сутність та особливості політичної соціалізації української молоді. Форми політичної участі молоді в Україні та їх вплив на демократичний процес.

    курсовая работа [331,8 K], добавлен 02.06.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.