Результати соціологічного оцінювання сімей внутрішньо переміщених осіб

Размещено на http://www.allbest.ru/

Академія праці, соціальних відносин і туризму

Факультет економіки, соціальних технологій і туризму

Кафедра соціальної роботи

Контрольна робота

По дисципліні Оцінювання в соціальній роботі

Результати соціологічного оцінювання сімей внутрішньо переміщених осіб

Виконав: студент 4 курсу

Заочної форми навчання

Борисенко О.В.

Перевірив: доцент Лютий В.П.

Київ 2017

Завдання:

Зробити теоретичне обґрунтування методики оцінки випадку

Структура роботи:

1. Методологічний апарат оцінювання

- Цільова група оцінювання (категорія клієнтів, на оцінку випадку яких спрямована методика)

- Потреба в оцінюванні (для вирішення яких завдань практичної діяльності проводиться оцінювання)

- Об'єкт оцінювання

- Предмет оцінювання

- Мета оцінювання

2. Теоретичний аналіз об'єкту та предмету оцінювання

- Інтерпретація понять об'єкту та предмету дослідження

- Система ключових характеристик, індикаторів оцінювання та способів їх оцінювання (табл. 1);

- Визначення завдань оцінювання;

- Визначення методів дослідження для кожного завдання (табл.2);

- Критерії добору клієнтів (перелік ознак клієнтів, за яких щодо них може застосовуватись методика);

- Опис технології проведення оцінювання:

o підготовчий етап;

o польовий етап;

o аналіз та інтерпретація даних.

Обрана категорія клієнтів - сім'ї внутрішньо переміщених осіб.



1. Методологічний апарат оцінювання

Актуальність теми. Поява великої кількості внутрішньо переміщених осіб (ВПО) поставила українське суспільство перед багатьма викликами. Ці виклики вимагають пошуку нових рішень або суттєвої адаптації вже існуючих, і в цьому процесі дуже важливою є роль громадських ініціатив, які взяли на себе велику частину роботи з допомоги переселенцям.

Один з видів такої допомоги - це ведення випадку (кейс-менеджмент) - модель соціальної роботи; спільна діяльність клієнта і відповідних служб, спрямована на реалізацію індивідуальних потреб клієнта через отримання необхідних послуг. Синонім в медицині: індивідуальний підхід.

Ведення випадку є видом соціальної роботи, метою якого є формування у дезадаптованої людини навичок самостійного вирішення проблем задля успішної адаптації у соціумі.

Ситуація переселення спричиняє стан дезадаптації. Тому цей метод рекомендується застосувати при роботі з внутрішньо переміщеними особами.

Метою ведення випадку переселенця є соціальна адаптація до нових умов життя, що сприяє реінтеграції вимушено переміщеної особи в українське суспільство.

Одним з головних етапів ведення випадку є аналіз або його оцінювання.

Оцінювання випадку -- це один з інструментів, який застосовується для отримання інформації про проблеми, пов'язані з правовим захистом, що виникають у ВПО, а також про механізми і можливості правового захисту безпосередньо із залученням громад. Також ця інформація використовується для створення рекомендацій з подолання проблем. Цей вид діяльності дозволяє широко охопити людей різного віку і статі та врахувати їх різноманіття. У рамках цього методу основна увага приділяється проблемам та їх вирішенню, з огляду на потреби різних категорій населення.

соціологічний оцінювання адаптація переселенець

Цільова група оцінювання: ВПО та сім'ї, які складаються з ВПО або включають їх.

Загальна кількість учасників - 70 осіб.

Потреба в оцінюванні. З початком конфлікту в Україні рік тому примусове переміщення осіб стало одним з його руйнівних наслідків. За оцінками, станом на травень 2015 року, було переміщено понад 1,2 мільйона осіб, з яких 73534 внутрішньо переміщених осіб (ВПО) на даний час знаходяться в Дніпропетровську. Серед них діти, інваліди, особи похилого віку, тобто особливо вразливі категорії людей.

Рис.1 Карта переселенців з окупованих територій України

Події під час конфлікту на Сході України спричинили появу нової категорії населення - внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Значна частина ВПО прийняла рішення залишатися і проживати в нових громадах, але проблема їхньої адаптації до нових умов, подолання стереотипів місцевого населення, а також у самих ВПО, вирішення психологічних, соціально-економічних проблем є відкритими.

Об'єкт оцінювання: сім'ї внутрішньо переміщених осіб.

Предмет оцінювання: питання та проблеми, пов'язані з розміщенням сімей ВПО, їх переміщеннями або намірами переміщуватися надалі, намірами щодо повернення, сприйняттям місцевими громадами ситуації з ВПО у Дніпропетровській області.

Мета оцінювання: збирання інформації щодо: соціально-економічних характеристик ВПО та сімей, які складаються або включають їх, тенденцій та намірів ВПО переміщуватись, зайнятості та економічних можливостей ВПО, їх доступу до соціальних послуг, довгострокових рішень, яким ВПО надають перевагу, та потреб у допомозі, а також аналіз та підготовка рекомендацій щодо можливого вирішення визначених проблем.

Методи оцінювання: у процесі оцінювання використовувалися метод теоретичного аналізу та синтезу наукової літератури, вивчення джерел, матеріалів, теоретичних досліджень.

Для проведення опитування респондентів ВПО сформовано територіальну вибірку, яка включає 70 зареєстрованих ВПО у АНД районі м. Дніпро.

Дослідження включало в себе глибинне інтерв'ю.

2. Теоретичний аналіз об'єкту та предмету оцінювання

Інтерпретація понять об'єкту та предмету дослідження.

Об'єкт оцінювання - сім'ї внутрішньо переміщених осіб.

Внутрішньо переміщені особи -- особи, змушені раптово тікати зі своїх будинків у великих кількостях в результаті збройного конфлікту, внутрішньої ворожнечі, систематичних порушень прав людини або стихійних лих і знаходяться на території власної країни [1].

Фактично, внутрішньо переміщені особи, це особи, які підпадають під визначення вимушені переселенці, але які, покинувши місце свого постійного проживання, залишаються в країні своєї громадянської належності та можуть користуватися її захистом.

Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру [2].

Предмет оцінювання - питання та проблеми, пов'язані з розміщенням сімей ВПО, їх переміщеннями або намірами переміщуватися надалі, намірами щодо повернення, сприйняттям місцевими громадами ситуації з ВПО у Дніпропетровській області.

Рис. 2 Психологічна адаптація сімей ВПО

Рис. 3 Фінансова допомога сім'ям ВПО

Рис. 4 Освіта та медицина



Рис. 5 Житло

Система ключових характеристик, індикаторів оцінювання та способів їх оцінювання.

Таблиця 1 Система ключових характеристик, індикаторів оцінювання та способів їх оцінювання

№	Критерій оцінювання	Індикатор	Метод оцінювання
1	Фінансова допомога	- соціальна допомога - виплати на переселенців - допомога родичів та друзів - заробітна плата - пенсія - гуманітарна допомога	Глибинне інтерв'ю
2	Рівень добробуту	-середньомісячний дохід - задоволення нагальних потреб (продукти харчування, одяг та взуття, ліки тощо) - забезпечення житлом	Глибинне інтерв'ю
3	Працевлаштування	- Ступінь залучення ВПО до трудової діяльності на новому місці - Зміна статусу у трудовій діяльності після переселення - стабільність зайнятості - тривалість зайнятості	Глибинне інтерв'ю
4	Мобільність	- зміна місця проживання після переселення - зміна місця проживання після переселення з непідконтрольних уряду територій, за регіонами походження - причини, які спонукають ВПО змінювати місце проживання після переселення - наміри повернутися на місце проживання - наміри щодо залишення у нинішньому місці проживання - наміри ВПО залишитися у нинішньому місці проживання в залежності від кількості місяців перебування у переселенні	Глибинне інтерв'ю
5	Повернення	- причини регулярних візитів на непідконтрольні уряду території	Глибинне інтерв'ю

Завдання дослідження:

- Визначити та оцінити основні проблеми, що перешкоджають адаптації ВПО до нових умов.

- Визначити соціально-економічні характеристики ВПО та сімей, які складаються або включають їх.

- Зібрати інформацію щодо тенденцій та намірів ВПО переміщуватись, зайнятості та економічних можливостей ВПО, їх доступу до соціальних послуг, довгострокових рішень, яким ВПО надають перевагу, та потреб у допомозі.

- Зробити аналіз та підготувати рекомендацій щодо можливого вирішення визначених проблем.

Визначення методів дослідження для кожного завдання.

Таблиця 2 Визначення методів дослідження для кожного завдання

Завдання дослідження	Метод дослідження
Визначити та оцінити основні проблеми, що перешкоджають адаптації ВПО до нових умов	Глибинне інтерв'ю
Визначити соціально-економічні характеристики ВПО та сімей, які складаються або включають їх.	Глибинне інтерв'ю
Зібрати інформацію щодо тенденцій та намірів ВПО переміщуватись, зайнятості та економічних можливостей ВПО, їх доступу до соціальних послуг, довгострокових рішень, яким ВПО надають перевагу, та потреб у допомозі.	Глибинне інтерв'ю
Зробити аналіз та підготувати рекомендацій щодо можливого вирішення визначених проблем	системний і структурно-функціональний аналіз

Критерії добору клієнтів (перелік ознак клієнтів, за яких щодо них може застосовуватись методика).

Цільова група оцінювання: ВПО та сім'ї, які складаються з ВПО або включають їх.

Загальна кількість учасників - 70 осіб.

Добір респондентів для участі в опитуванні в основному відбувався методом снігової кулі. Доступ до списків ВПО з контактними даними є закритим, тож респонденти відбиралися невипадковим чином.

Загалом, було використано такі канали пошуку респондентів для участі в опитуванні: пошук через державні установи (департаменти соціального захисту, місцеві адміністрації тощо); благодійні фонди та волонтерські організації, що працюють із ВПО; пошук респондентів через групи у соціальних мережах.

Основним критерієм відбору респондента для участі у дослідженні була наявність факту зміни місця проживання осіб, які були змушені рятуватися втечею або покинути свої будинки або місця проживання, через або для того, щоб уникнути наслідків збройного конфлікту, ситуації загального насильства, порушень прав людини або стихійних лих/техногенних катастроф, і які не перетнули міжнародно-визнаний державний кордон країни.

Опис технології проведення оцінювання.

Підготовчий етап.

На даному етапі укладалися домовленості щодо проведення оцінювання з установами, організаціями, службами, на базі яких та за сприянням яких проходило оцінювання, а саме територіальний центр надання соціальних послуг та центр зайнятості АНД району м. Дніпро. З неурядовими організаціями, які займаються проблемами ВПО у м. Дніпро - БФ «Право на захист», ГО «Допомога Дніпра» та ГО «Крок з надією».

Проходило залучення та підготовка виконавців польового етапу дослідження (анкетерів, інтерв'юерів, модераторів, спостерігачів, експертів), а також залучення учасників оцінювання - респондентів (сім'ї ВПО).

Польовий етап.

До розробки інструментарію дослідження та організації польового етапу соціологічного дослідження були залучені фахівці соціальних досліджень.

Зміст та структура інтерв'ю були розроблені у відповідності до міжнародного інструментарію з досліджень в конфліктних умовах.

Логіка побудови інтерв'ю передбачала декілька основних блоків запитань:

1) соціально-демографічні характеристики респондентів;

2) досвід переміщення в інше місце проживання в період військового конфлікту в Донецькій та Луганській областях.

Під час опитування було дотримано всіх вимог щодо технології проведення інтерв'ю. Зважаючи на чутливий характер запитань, до відома всіх респондентів було доведено загальну тематику дослідження та роз'яснено, яким чином будуть використовуватися його результати. Респондентам було гарантовано можливість відмови від участі в опитуванні на будь-якому його етапі, призупинення або перенесення інтерв'ю, якщо його перебіг було перервано появою третіх осіб, а також безумовну конфіденційність усіх відповідей.

Аналіз та інтерпретація даних.

Демографічний портрет респондентів - сімей ВПО.

Найбільша чисельність людей, яка переїхала, належать до вікової категорії 35-39 років (29,2 %), за нею слідує категорія 18-34 років (23,5%), 5-17 років 21,4%), старше 60 років (15,2%) та діти у віці до 4 років (10,7%) (Рис.6).



Рис. 6 Віковий розподіл ВПО

Середній розмір сімей ВПО -- 2,85 осіб. Ці дані дещо відрізняються середнього розміру сімей по Україні, який є 2,59 осіб (Рис.7).

Рис. 7 Розмір сімей ВПО

За результатами дослідження, 55,2% сімей ВПО - це сім'ї з дітьми, більшість з них мають одну дитину у складі, третина - мають двох дітей, кожна восьма сім'я має троє та більше дітей (Рис.8).

Рис.8 Кількість дітей у родині ВПО

Серед сімей, які складаються з ВПО, були помічені певні тенденції:

- 34,4% сімей респондентів мають у своєму складі членів пенсійного віку.

- 26,5% сімей респондентів мають дітей молодше 5 років.

- 13,6% включають осіб з обмеженими можливостями (особи першої, другої, третьої груп інвалідності, інваліди дитинства).

- 3% мають принаймні одного студента у своєму складі.

- 18,9% респондентів не мають у своєму домогосподарстві членів, яких

можна віднести до однієї із вищезазначених категорій (пенсіонери, діти,особи з обмеженими можливостями, студенти).

Самооцінка ВПО фінансового становища своїх сімей:

Загальний рівень добробуту більшості ВПО знаходиться на низькому рівні. Середньо-місячний дохід одного члена сім'ї ВПО сягає 1287 гривень та 60 копійок. Середній дохід у 65% опитаних ВПО становить до 1330 грн на одного члена сім'ї, у 27% живуть на 1331 - 2500 грн.

Маючи вищезазначений дохід, близько 47% ВПО мають заощаджувати навіть на харчуванні; 33% можуть задовольнити тільки нагальні потреби у харчуванні, і мають заощаджувати на задоволення інших потреб,таких як купівля необхідного одягу, взуття, тощо (Рис.9).

Рис.9 Самооцінка ВПО фінансового становища своїх сімей

Джерела доходів в сім'ях ВПО.

Найважливішим джерелом доходу ВПО є соціальна допомога та виплати на переселенців. Заробітна плата та пенсія також залишаються вагомим джерелом надходжень прибутку у сім'ях ВПО. Для третини опитаних гуманітарна допомога є важливим засобом існування.

Випадкові заробітки та підтримка родичів є основним джерелом отримання доходу для 14% і 13% відповідно (Рис. 10).

Рис.10 Основні джерела доходів в сім'ях ВПО

Житлові умови.

За результатами опитування, забезпечення ВПО житлом відбувається за їх власний рахунок. Основна частка опитаних ВПО проживають в орендованому житлі різних категорій (57%), у тому числі 35% у орендованій квартирі, 13% у орендованому будинку, 8% -- у орендованій кімнаті у квартирі.

Значна частина оселилась у родичів або в приймаючих родинах (19%). У гуртожитках та центрах колективного проживання розміщується 20% респондентів (Рис.11).

Рис.11 Типи житла ВПО

Економічні умови.

Менше половини опитаних сімей ВПО мають доходи від трудової діяльності. Серед домогосподарств, члени яких отримують заробітну плату, кожне десяте має також доходи від випадкових заробітків (Рис.10).

Ступінь залучення ВПО до трудової діяльності на новому місці проживання є досить низьким. 27% осіб, які працювали до переселення, змогли знайти роботу на новому місці. Натомість близько 1/10 тих, хто до переїзду не працював, на новому місці залучилися до трудової діяльності (Таблиця 3).

Таблиця 3 Зміна статусу у трудовій діяльності після переселення, %

Чи працюють зараз?	Чи працювали до переселення?	Всього
	Так	Ні
Так	27,4	39,2	66,6
Ні	3,4	30	33,4
Разом	30,8	69,2	100

Відповідно до результатів дослідження 24% осіб мають повну зайнятість, 20% -- не працює, отримує пенсію чи допомогу (інвалід, декретна відпустка, тощо), 17% -- непрацюючі пенсіонери за віком, 15% -- безробітні, без допомоги по безробіттю, 6% -- безробітні, які отримують допомогу по безробіттю, 10% -- незайняті (домогосподарка, студент) (Рис.12).

Рис.12 Розподіл членів сімей опитаних ВПО за соціальним статусом респондентів 18+

Рівень освіти опитаних ВПО досить високий -- половина з них мають вищу або незакінчену вищу освіту, чверть -- середню спеціальну, чверть -- середню. Найбільше шансів знайти роботу після переїзду мають ВПО, які працювали у будівництві, а також державні службовці, вчителі/викладачі та працівники сфері охорони здоров'я, які працювали у державних закладах та були централізовано переведені з непідконтрольних територій до інших областей країни. У структурі зайнятості після переїзду порівняно зі структурою зайнятих до переїзду помітно зросла частка сфери послуг та будівництва (з 23,3% дo 30% та з 4% до 7,5% відповідно) і зменшилася частка промисловості (з 22% до 9.7%) та сільського господарства.

Більшість ВПО, працюючих після переїзду, працевлаштовані у тих же сферах економіки, де вони працювали до переїзду. Майже 2/3 зайнятих ВПО повідомили, що їх теперішня робота відповідає їхній кваліфікації, найбільше таких - серед будівельників (Таблиця 4).

Таблиця 4 ВПО, зайняті після переселення, та відповідність роботи кваліфікації за секторами, %

Вид діяльності	Працюючі після переїзду	Частка осіб, чия робота відповідає кваліфікації, серед працюючих після переїзду
Промисловість	9,7	67,7
Перевезення	2,0	63,8
Торгівля	16,7	45,7
Сфера послуг	30,0	54,8
Будівництво	7,5	78,9
Інше	34,5	76,5
Всього	100	63,9

ВПО, яким вдалося працевлаштуватися після переїзду, зазвичай мають стабільну зайнятість. Лише третина працює на теперішньому робочому місці менше, ніж півроку (Рис. 13).

Рис.13 Тривалість зайнятості, %



Мобільність сімей ВПО.

Майже 99% охоплених опитуванням сімей ВПО є вихідцями з Донбасу, при цьому осіб, які виїхали з Донецької області - майже удвічі більше, ніж із Луганської (Рис.14).

Рис. 14 Розподіл сімей ВПО за регіонами походження, %

Для переважної більшості сімей ВПО нинішнє місце проживання є першим місцем проживання після переселення, де вони прожили не менше місяця. ВПО, які переїхали з Криму, більше схильні переселятись три та більше раз (19%) порівняно з особами, які переселилися з непідконтрольних територій Луганської та Донецької областей і які змінювали місце проживання після переселення один чи два рази (Рис. 15).

Рис.15 Кількість змін місця проживання після переселення, %

52% сімей ВПО, які залишили непідконтрольні уряду території Донецької області, жили певний час на підконтрольній території Донецької області, але потім залишали її для переїзду в іншу область. 40% сімей ВПО залишили непідконтрольні уряду території Луганської області, в першу чергу надавали перевагу переселенню до Харківської області та міста Києва, а потім знову змінювали місце проживання.

Основними причинами, які обумовлюють зміну ВПО місця проживання після переїзду, є причини, пов'язані з житлом. Натомість випадків зміни місця проживання через відсутність можливостей отримати освіту або недоступність медичних установ - майже не зафіксовано. Варіант «Інше» включає різні родинні причини, які згадувалися респондентами (Рис.16).

Рис. 16 Причини, які спонукають сім'ї ВПО змінювати місце проживання після переселення (% осіб, які назвали відповідну причину)

Наміри респондентів дослідження.

Таблиця 5 Розподіл сімей ВПО за намірами повернутися на місце проживання до переселення, %

	Регіон походження	Всього
	АР Крим	Донецька область	Луганська область
Так	8,0	47,3	38,5	43,7
Ні	22,1	19,1	27,3	22,0
Важко відповісти або немає відповіді	69,8	33,6	34,3	34,3
Разом	100	100	100	100



Таблиця 6 Розподіл сімей ВПО за намірами щодо залишення у нинішньому місці проживання, %

	Регіон походження	Всього
	АР Крим	Донецька область	Луганська область
Так, назавжди	19,8	10,1	17,4	12,8
Так, як мінімум протягом року	0,0	11,3	10,4	10,8
Так, до закінчення конфлікту	52,2	54,1	41,0	49,5
Так, інше	14,3	1,2	3,3	2,1
НІ	8,1	5,2	10,2	7,0
Важко відповісти або немає відповіді	5,6	18,1	17,7	17,8
Разом	100	100	100	100

Таблиця 7 Наміри сімей ВПО залишитися у нинішньому місці проживання в залежності від кількості місяців перебування у переселенні, %

Термін перебування	Так, назавжди	Так, як мінімум протягом року	Так, до закінчення конфлікту	Так, інше	НІ	Важко відповісти	Не відповіли
До 6 місяців	14,5%	17,4%	27,3%	3,1%	21,8%	16,0%	0,0%
6 - 12 місяців	13,7%	5,7%	51,2%	2,4%	4,6%	19,5%	2,9%
12 - 18 місяців	9,4%	13,9%	51,2%	2,2%	6,4%	16,9%	0,0%
18 та більше місяців	19,9%	5,8%	52,1%	1,0%	5,3%	15,9%	0,0%

Повернення до дому респондентів дослідження.

33,7% людей, які переселилися, повертались у місця, де вони проживали; 65,8%) заперечували, що відвідували непідконтрольні території; 0,5%людей відмовились надати відповідь на це запитання.

У складі сімей абсолютної більшості опитаних ВПО немає осіб, які повернулися на постійне проживання на непідконтрольні уряду території, лише 13,3% ВПО повідомили про наявність таких осіб.

Рис.17 Причини регулярних візитів на непідконтрольні уряду території, %

Довгострокові рішення та стратегії.

Більшість сімей ВПО, які не мають роботи, потребують підтримки у її отриманні. Основним видом підтримки, на яку розраховують сім'ї ВПО, є пряма допомога у працевлаштуванні. Зацікавленість у підтримці започаткування власного бізнесу виявляють лише 7,4% непрацюючих ВПО або 12,1% від тих, хто вказав на потребу в підтримці щодо отримання роботи.

Рис.18 Обізнаність щодо державних / регіональних програм, %



Рис.19 Розподіл сімей ВПО, які не мають роботи, за видами підтримки в її отриманні, яким вони надають перевагу, %

Отже, зробивши аналіз отриманих в ході дослідження даних, можна зробити такі висновки та підготувати рекомендацій щодо можливого вирішення визначених в дослідженні проблем.

У результаті проведених опитувань було визначено такі основні проблеми - працевлаштування та житло.

Основною перешкодою працевлаштування ВПО в новій місцевості є завищені очікування та невідповідність кваліфікації та професії на ринку праці.

Ці проблеми можна вирішити завдяки впровадженню освітніх програм, зокрема щодо підвищення кваліфікації тощо.

Актуальною проблема низької оплати праці порівняно з попередніми місцями роботи. У зв'язку з цим серед ВПО є певна категорія осіб, які вимагають надати їм аналог роботи, на якій вони працювали до війни та окупації. Найболючішою проблемою сімей ВПО є житло. По-перше, у зв'язку зі складністю його оренди через поширені стереотипи (нерідко ВПО не затримуються на довго на одному місці). По-друге, через брак фінансових ресурсів на його покупку чи оренду. По-третє, через погіршення побутових умов порівняно з місцями попереднього проживання.

Стосовно рекомендацій щодо можливого вирішення визначених в дослідженні проблем.

Пропозиції та ініціативи:

- Необхідними є заходи зі сприяння працевлаштуванню ВПО; при цьому потрібно, щоб застосовувався персоналізований підхід до ВПО (працевлаштування та перекваліфікація, враховуючи особливості їхньої трудової біографії), формування єдиної бази вакансій, технічного супроводу підприємницьких ініціатив ВПО тощо;.

- Разом з ВПО та організаціями підприємців та роботодавців визначити шляхи стимулювання прийому ВПО на роботу в приймаючих громадах;

- Законодавче вирішення питання надання житла ВПО шляхом пільгового кредитування, можливостей отримання компенсації за втрачене житло тощо. Актуальним є розробка та впровадження державної програми, спрямованої на будівництво або придбання ВПО житла з частковою компенсацією з боку держави, розробка на державному рівні механізму продажу житла на непідконтрольній Україні території;

- Впровадження програми кредитування під купівлю житла на первинному або вторинному ринку, наприклад, на таких умовах:

- першочерговий внесок 5% від вартості; кредитування під 3% річних терміном до 30 років;

- мінімальний пакет документів;

- розконсервація житлового фонду країни та створення єдиного реєстру житлового фонду у відкритому доступі, який відповідає теперішньому стану;

- Популяризація робітничих професій серед ВПО;

- Розробка навчальних програм, спрямованих на правильний пошук вакансій, проходження інтерв'ю, самопрезентації тощо для ефективного пошуку роботи;

- Врегулювання на законодавчому рівні відповідальності за ненадання правдивої інформації про заключення угоди найму житла ВПО, що унеможливлює отримання ВПО субсидій;

- Проведення верифікації соціальних виплат, а за рахунок вивільнених коштів збільшення соціальних виплат для ВПО.



Література

1. Гудвін-Гілл Г. С. Статус біженця в міжнародному праві. М., 1997. С. 314-315.

2. Закон України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

3. Лазос Г.П. Психологічна допомога внутрішньо переміщеним особам (на прикладі роботи з переселенцями з Криму)// Психологічна допомога постраждалим внаслідок кризових травматичних подій: методичний посібник / З. Г. Кісарчук, Я. М. Омельченко, Г. П. Лазос, Л. І. Литвиненко... Царенко Л. Г.; за ред. З. Г. Кісарчук. - К. : ТОВ "Видавництво "Логос". - 206 с. - С.26 - 46.

4. . Семигіна Т. В. Соціальна підтримка внутрішньо переміщених осіб / Т. В. Семигіна, Н. Є. Гусак, С. О. Трухан // Український соціум. - 2015. - Вип. 2 (53). - С. 65-71.

5. Попередній аналіз та оцінка потреб внутрішньо переміщених осіб (ВПО) [Електронний ресурс] / Регіональне представництво УВКБ ООН у Білорусі, Молдові та Україні, жовтень, 2014. - Режим доступу : http://unhcr.org.ua/attachments/article/1232/IDPUKR.pdf

6. Балакірєва О. Спектр проблем вимушених переселенців в Україні: швидка оцінка ситуації та потреб [Електронний ресурс] / О. Балакірєва // Вимушені переселенці в Україні: питання термінового та середньострокового реагування : мат. круглого столу (9 липня 2014 р.). - Режим доступу : http://www.uisr.org.ua/news/36/83.html

7. Дослідження «Внутрішньо переміщені особи: соціальна та економічна інтеграція в приймаючих громадах», що підготовлено в рамках діяльності проекту міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (Проект ПРОМІС), який впроваджує Федерація канадських муніципалітетів (ФКМ) за фінансової підтримки Міністерства міжнародних справ Канади. - Режим доступу: http://pleddg.org.ua/wpcontent/uploads/2016/05/IDP_REPORT_PLEDDG_edited_09.06.2016.pd

8. Опитування для ООН: українці позитивно ставляться до вимушених переселенців [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://texty.org.ua/pg/news/textynewseditor/read/68267/Opytuvanna_dla_OON_ukrajinci_pozytyvno_stavlatsa_do

9. Звіт за результатами дослідження «Проблеми адаптації та працевлаштування ВПО на Луганщині» [Електронний ресурс] // Міжнародний фонд «Відродження». - 2015. - Режим доступу до ресурсу: http://www.irf.ua/knowledgebase/publications/zvit_za_rezultatami_doslidzhennya_problemi_adaptatsii_ta_pratsevlashtuvannya_vpo_na_lu

10. Програма соціального дослідження // Як провести соціологічне дослідження: Методичні рекомендації / Упоряд. та заг. ред. О.М. Балакірєвої, О.О. Яременка. - К.: Державний ін.-т проблем сім'ї та молоді, 2004. - 264 с.

11. Програма соціологічного дослідження та її компоненти // В. Г. Городяненко. Соціологія. Підручник. - Київ: Видавничий центр «Академія», 2003

12. Побудова вибірки у соціальному дослідженні з молодіжної проблематики // Як провести соціологічне дослідження: Методичні рекомендації / Упоряд. та заг. ред. О.М. Балакірєвої, О.О. Яременка. - К.: Державний ін.-т проблем сім'ї та молоді, 2004. - 264 с.

Размещено на Allbest.ru