Особливості розвитку соціального призначення та функцій української сім'ї в умовах демократизації суспільства

- відсутність культури сімейного співіснування та спілкування: терпіння, прощення, пошуку компромісів та ін.

Всі ці причини (а також інші) призвели нажаль до розриву внутрішньосімейних стосунків, зниження престижу сім'ї та її значущості в житті підростаючих поколінь.

Розвиток економічної функції української сім'ї в пострадянський період.

Аналіз змін, що відбулися у розвитку економічних функцій сім'ї в пострадянський період, теж не викликає оптимізму. Червоною смугою через усі роки незалежності України пройшла послідовна відмова держави від допомоги сім'ям та безальтернативне залучення української родини в ринкові відносини. Якщо у Радянському Союзі економічний розвиток сім'ї та гідне утримання дітей були захищені державою то в незалежній Україні, держава відмовилася від підтримки сім'ї. З кожним роком незалежності України відповідальність за утримання, виховання, навчання та лікування дітей перекладалася на плечі батьків. А з урахуванням того, що економічне становище нашої держави з кожним роком погіршувалося, то на виході в Україні створилося ще одне проблемне поле: батьки не в змозі забезпечити своїх дітей елементарним мінімумом умов, необхідних для їх повноцінного розвитку. Тому значна частина українських сімей стала вибирати бездітність або відкладати народження дітей до кращих часів. Цей вибір потягнув за собою каскад наступних проблем: зниження народжуваності населення, збільшення смертності, зниження середньої тривалості життя та ін.

Розвиток господарсько-побутової функції української сім'ї в пострадянський період.

У розвитку господарсько-побутової функції української сім'ї в пострадянський період відбулася велика диференціація. З одного боку, з кожним роком в побут української родини входили нові та найсучасніші атрибути європейського побуту, які в значній мірі полегшували і розширювали не тільки господарські можливості сім'ї, але й сприяли більш повній реалізації інших функцій сім'ї. Умови ринкової економіки сприяли розвитку господарства та побуту родини. Але з іншого боку, по мірі економічного зубожіння держави і народу, скористатися цими елементарними для європейської сім'ї умовами ведення домашнього господарства і побуту, для українців ставало все важче і не реальніше. Держава економічно не підтримувала сім'ю, а сім'я все частіше виявлялася не в змозі вести своє господарство і організувати побут на тому рівні, який би дозволив їй в повну силу виконувати інші функції, пов'язані з народженням і вихованням дітей. сім'я родина соціальний пострадянський

Розвиток соціально--статусної функції української сім'ї в пострадянський період.

Якщо в роки існування Радянського Союзу соціально- статусні функції сім'ї відмічались в досить рідкісних випадках, то в пострадянський період, соціально-статусні функції сім'ї стали одним із мотивів одруження сімейних пар з великою різницею у віці. У кінці 1990-х, а особливо у 2000-і роки в повсякденне життя українців увійшли шлюби за розрахунком, коли молоді дівчата (рідше - юнаки) виходили заміж за самодостатніх 40-50-річних чоловіків, причому претендуючи не стільки на вже гарантований матеріальний достаток, скільки на можливість більш сприятливою самореалізації. Соціально-статусне положення одного з подружжя гарантувало задоволення соціальних амбіцій іншого члена родини.

Розвиток рекреаційної функції української сім'ї в пострадянський період.

Рекреаційна функція, як і інші функції української родини в пострадянський період істотно змінилася. На абсолютно новий рівень розвитку вийшли послуги із забезпечення психологічного здоров'я членів сім'ї, значно урізноманітнювалися форми відпочинку, змінилася якість харчування, культура відновлення фізичних і психічних сил. Українці отримали можливість частіше виїзджати сім'ями або поодинці за межі України і порівнювати якість організації життя в інших державах світу, збагачуватися культурами інших народів. Все це, безумовно, сприяло розвитку рекреаційної функції сім'ї та соціального призначення української родини.

Розвиток психотерапевтичної функції української сім'ї в пострадянський період.

Психотерапевтична функція української сім'ї - це нова функція, яку стали виділяти тільки в пострадянський період. Психотерапевтична функція пов'язана із задоволенням чуттєво-емоційних потреб подружжя. Виявляється, що емоції, пов'язані з самоствердженням в суспільстві, повазі, радості, симпатії та ін. можна достатньою мірою отримувати в родині. Психологічна підтримка сім'ї достатньою мірою компенсує нервозність та деструктивність зовнішнього соціального середовища, що дозволяє психіці задовольнятися, розслаблятися та набиратися нових сил.

Таким чином, розглянувши особливості розвитку соціального призначення та функцій сім'ї в умовах демократизації суспільства, ми прийшли до наступних висновків: у розвитку української сім'ї, як соціальної організації, можна виділити наступні причини, які і визначили особливості розвитку української родини:

- рівність статей (егалітарність): прагнення чоловіків і жінок займати рівне положення в соціальній групі, мати рівні частки в соціальній владі, рівний доступ до суспільних ресурсів.