Особливості розвитку соціального призначення та функцій української сім'ї в умовах демократизації суспільства

Еволюція соціального призначення та функцій української сім'ї в умовах становлення пострадянської української державності. Аналіз різниці між еволюцією родини в СРСР і в пострадянський період. Функціональне значення української сім'ї в час незалежності.

Рубрика Социология и обществознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 27.09.2017
Размер файла 244,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

У дисертаційному дослідженні «Репродуктивна поведінка молодої сім'ї» дослідник О. Поймалов вказав на суттєву зміну ієрархії цінностей молодої сім'ї в пострадянський період. На відміну від недавнього радянського минулого, цінності сьогодення відрізняються наступним [5]:

- егоцентричною спрямованістю;

- відповідністю вимогам постіндустріальної епохи;

- віддаленістю від цінностей батьківської сім'ї;

- меркантильністю;

- прагненням до задоволень, радощів життя.

О. Поймалов зазначає, що за результатами його дослідження на перше місце молоді подружжя виносять цінності суб'єктивного, особистісного характеру: любов і ніжність подружжя, любов до дітей і бажання їх мати, вміння прийти на допомогу у важкий момент, вірність і відданість у шлюбі. На другому місці - професійна кар'єра, високе положення на службі; на третьому - сексуальна досвідченість, хороші відносини з батьками і найближчими родичами, вміння вести домашнє господарство, здатність зберігати хорошу фізичну форму, привабливість; на четвертому - задоволення, життєві радощі у всіх їх проявах; і лише на п'ятому місці - прагнення зберегти шлюб і сім'ю у що б то не стало [5]. О. Поймалов зазначає, що діти в сучасному суспільстві для молодої подружньої пари - не головна справа життя. Швидше вони її прикраса, до якої відносяться вибірково, і можна сказати вимогливо. Їх поява має бути обумовлена багатьма причинами, у тому числі духовного порядку [5].

Розвиток виховної функції української сім'ї в пострадянський період.

Сім'я, на думку дослідниці Л. Карцевої - це міні- лабораторія з «виробництва» особистостей. Педагогічна місія сім'ї поширюється як на дітей, так і на дорослих. Члени родини впливають один на одного, більш-менш помітно змінюють уявлення про сімейні ролі, функції, вдосконалюють тактику і стратегію своєї поведінки в усіх сферах сімейного співіснування - інтимно-дружньої, спорідненої, культурної, інформаційної, господарсько- побутової та ін. [4].

У пострадянський період виховна функція української родини значно змінилася. По-перше, вона стала ґрунтуватися на історичних і культурних традиціях нашого народу, що дозволило позначити та ідентифікувати соціальну приналежність підростаючих поколінь українців в різноманітті світових культур. Подруге, через виховну функцію в підростаючі покоління стала закладатися постмодерна мораль, яка спиралася на принципи рівності і свободи, прав і відповідальності та ін. Ті демократичні перетворення в державі, які були анонсовані правлячими політичними елітами у різні роки незалежності України, були адаптовані родиною і через різні прояви сімейної комунікації знайшли своє відображення в розвитку світогляду підростаючих поколінь. Питання соціалізації підростаючих поколінь через вдосконалення виховної функції сім'ї, досить повно розглянуто, наприклад, в роботі О. Базалука «Філософія освіти» [2].

В іншому документі: «Про концепцію державної сімейної політики» (від 17 вересня 1999 року) вказується на цілий ряд деструктивних проявів у розвитку виховної функції української сім'ї в пострадянський період [6]:

- значне зменшення часу спілкування між батьками і дітьми (що викликано як об'єктивними, так і суб'єктивними причинами);

- зниження часу спільного сімейного дозвілля;

- відсутність культури сімейного співіснування та спілкування: терпіння, прощення, пошуку компромісів та ін.

Всі ці причини (а також інші) призвели нажаль до розриву внутрішньосімейних стосунків, зниження престижу сім'ї та її значущості в житті підростаючих поколінь.

Розвиток економічної функції української сім'ї в пострадянський період.

Аналіз змін, що відбулися у розвитку економічних функцій сім'ї в пострадянський період, теж не викликає оптимізму. Червоною смугою через усі роки незалежності України пройшла послідовна відмова держави від допомоги сім'ям та безальтернативне залучення української родини в ринкові відносини. Якщо у Радянському Союзі економічний розвиток сім'ї та гідне утримання дітей були захищені державою то в незалежній Україні, держава відмовилася від підтримки сім'ї. З кожним роком незалежності України відповідальність за утримання, виховання, навчання та лікування дітей перекладалася на плечі батьків. А з урахуванням того, що економічне становище нашої держави з кожним роком погіршувалося, то на виході в Україні створилося ще одне проблемне поле: батьки не в змозі забезпечити своїх дітей елементарним мінімумом умов, необхідних для їх повноцінного розвитку. Тому значна частина українських сімей стала вибирати бездітність або відкладати народження дітей до кращих часів. Цей вибір потягнув за собою каскад наступних проблем: зниження народжуваності населення, збільшення смертності, зниження середньої тривалості життя та ін.

Розвиток господарсько-побутової функції української сім'ї в пострадянський період.

У розвитку господарсько-побутової функції української сім'ї в пострадянський період відбулася велика диференціація. З одного боку, з кожним роком в побут української родини входили нові та найсучасніші атрибути європейського побуту, які в значній мірі полегшували і розширювали не тільки господарські можливості сім'ї, але й сприяли більш повній реалізації інших функцій сім'ї. Умови ринкової економіки сприяли розвитку господарства та побуту родини. Але з іншого боку, по мірі економічного зубожіння держави і народу, скористатися цими елементарними для європейської сім'ї умовами ведення домашнього господарства і побуту, для українців ставало все важче і не реальніше. Держава економічно не підтримувала сім'ю, а сім'я все частіше виявлялася не в змозі вести своє господарство і організувати побут на тому рівні, який би дозволив їй в повну силу виконувати інші функції, пов'язані з народженням і вихованням дітей. сім'я родина соціальний пострадянський

Розвиток соціально--статусної функції української сім'ї в пострадянський період.

Якщо в роки існування Радянського Союзу соціально- статусні функції сім'ї відмічались в досить рідкісних випадках, то в пострадянський період, соціально-статусні функції сім'ї стали одним із мотивів одруження сімейних пар з великою різницею у віці. У кінці 1990-х, а особливо у 2000-і роки в повсякденне життя українців увійшли шлюби за розрахунком, коли молоді дівчата (рідше - юнаки) виходили заміж за самодостатніх 40-50-річних чоловіків, причому претендуючи не стільки на вже гарантований матеріальний достаток, скільки на можливість більш сприятливою самореалізації. Соціально-статусне положення одного з подружжя гарантувало задоволення соціальних амбіцій іншого члена родини.

Розвиток рекреаційної функції української сім'ї в пострадянський період.

Рекреаційна функція, як і інші функції української родини в пострадянський період істотно змінилася. На абсолютно новий рівень розвитку вийшли послуги із забезпечення психологічного здоров'я членів сім'ї, значно урізноманітнювалися форми відпочинку, змінилася якість харчування, культура відновлення фізичних і психічних сил. Українці отримали можливість частіше виїзджати сім'ями або поодинці за межі України і порівнювати якість організації життя в інших державах світу, збагачуватися культурами інших народів. Все це, безумовно, сприяло розвитку рекреаційної функції сім'ї та соціального призначення української родини.

Розвиток психотерапевтичної функції української сім'ї в пострадянський період.

Психотерапевтична функція української сім'ї - це нова функція, яку стали виділяти тільки в пострадянський період. Психотерапевтична функція пов'язана із задоволенням чуттєво-емоційних потреб подружжя. Виявляється, що емоції, пов'язані з самоствердженням в суспільстві, повазі, радості, симпатії та ін. можна достатньою мірою отримувати в родині. Психологічна підтримка сім'ї достатньою мірою компенсує нервозність та деструктивність зовнішнього соціального середовища, що дозволяє психіці задовольнятися, розслаблятися та набиратися нових сил.

Таким чином, розглянувши особливості розвитку соціального призначення та функцій сім'ї в умовах демократизації суспільства, ми прийшли до наступних висновків: у розвитку української сім'ї, як соціальної організації, можна виділити наступні причини, які і визначили особливості розвитку української родини:

- рівність статей (егалітарність): прагнення чоловіків і жінок займати рівне положення в соціальній групі, мати рівні частки в соціальній владі, рівний доступ до суспільних ресурсів.

- зміна мотивації сімейно-шлюбних відносин: батьківська воля (батьківське благословення) і чуттєво- емоційні переживання замінилися на модерну мотивацію: прагматизм (вигоду), гедонізм та ін.

- подвійний початок історико-культурних традицій: з одного боку (Південно-Східна Україна і частково Центральні регіони) домінування традицій перемішаних з російською культурою, з іншого боку (частково регіони Центральної України і Західна Україна) - домінування традицій заснованих на європейських цінностях.

- загострене бажання позначити власні критерії самоідентифікації: після 70-річної історії знеособлення власної культури в період радянської влади, український соціум методом проб і помилок вишукував маркери, що полегшують впізнавання споруджуваної соціально- правової організації в масштабах цивілізації.

Ці тенденції розвитку української сім'ї викликані особливостями становлення української державності в пострадянський період, безпосереднім впливом з боку Росії та Європи. Україна знаходиться на розломі двох цивілізацій (за Хантінгтоном): російської культури - переважно азіатської, авторитарно-тоталітарної, та європейської - домінуванням демократичних цінностей. Вплив цих двох цивілізацій (культур), а також ментальність правлячої української еліти зумовили особливості розвитку соціального призначення і функцій української родини.

Список використаних джерел

1. Абилова Г. С. Духовно-нравственные основы семьи: на примере Республики Таджикистан: дисс.... канд. филос. наук:

2. 11 / Абилова Гуландом Сардоровна; [Место защиты: Ин-т философии им. акад. А. М. Богоутдинова АН Респ. Таджикистан]. Душанбе, 2011. 143 с.

3. Базалук О. А. Философия образования в свете новой космологической концепции. Учебник / Олег Базалук. Киев: Кондор, 2010. 458 с.

4. Жить в условиях демократии: Том III из серии ВДГ/ОПЧ, Тома I-VI Воспитание демократической гражданственности и образование в области прав человека в школьной практике. Планирование уроков по ВДГ/ОПЧ для основной школы (8-9 й классы) / Под редакцией Рольфа Голлоба и Петера Крапфа. Страсбург: Издательство Совета Европы, 2010.

5. Карцева Л. В. Психология и педагогика социальной работы с семьей: Учебное пособие / Лидия Валерьевна Карцева. 2-е изд. М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°», 2013.

6. Поймалов А. В. Репродуктивное поведение молодой семьи: социологический анализ: дисс.... канд. соц. наук: 22.00.03 / Александр Викторович Поймалов; [Место защиты: Пенз. гос. унт]. Пенза, 2010. 160 с.

7. Про концепцію державної сімейної політики: Постанова Верховної Ради України від 17 вересня 1999 року №1063-XIV / [Електрон. ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/ 1063-14.

8. Торопыгина М. В. Институт семьи в современной России: социально-философский анализ: дисс.... канд. филос. наук: 11 / М. В. Торопыгина; [Место защиты: Моск. гос. техн. ун-т им. Н. Э. Баумана]. Москва, 2011. 206 с.

9. Тындик А. О. Обзор современных мер семейной политики в странах с низкой рождаемостью / А. О. Тындик // Spero. 2010. №12. С. 157-176.

10. Фатхутдінова І. Вплив ідеологічного апарату примусу на роль української жінки у сфері шлюбно-сімейних відносин в період соціально-політичних потрясінь / Future Human Image 2 (5): academic journal. Kiev: ISPC, 2015. С. 46-58.

11. Щепаньский Я. Элементарные понятия социологии / Я. Щепаньский / Пер. с польск. М. М. Гуренко под общ. ред. и послеслов. акад. А. М. Румянцева. М.: Прогресс, 1969. 240 с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Дослідження історії розвитку соціального проектування. Розбудова незалежної української держави. Формування соціального проектування в ХХ-ХХІ століть. Реформування всіх сфер життєдіяльності суспільства, підвищення стандартів та рівня добробуту населення.

    статья [639,5 K], добавлен 19.09.2017

  • Поняття "молодь" як об'єкт культурологічних досліджень. Особливості формування політичного менталітету. Сутність та особливості політичної соціалізації української молоді. Форми політичної участі молоді в Україні та їх вплив на демократичний процес.

    курсовая работа [331,8 K], добавлен 02.06.2010

  • Процес відродження українців в умовах становлення української державності на основі діяльності громадсько-політичних організацій Донбасу. Роль освіти у національно-культурному житті Донбасу впродовж 1989-2009 років. Аналіз релігійної ситуації на Донбасі.

    дипломная работа [103,3 K], добавлен 31.10.2009

  • Аналіз історії розвитку соціального проектування, процесу його формування в ХХ-ХХІ ст. Визначення поняття соціального проектування на кожному етапі розвитку. Дослідження процесу еволюції соціального проектування з метою його ефективного використання.

    статья [935,5 K], добавлен 21.09.2017

  • Фахові вимоги та професійне становлення сучасного соціального працівника. Ефективність соціальної роботи. Теоретичні положення про суспільне призначення. Об'єктивні показники професіоналізму соціального працівника, та особистісні вимоги до нього.

    реферат [21,2 K], добавлен 28.08.2008

  • Традиційним для української культури є етичне, гуманне, милосердне, толерантне ставлення до людей, які потребують особливої уваги внаслідок інвалідності або відхилень у фізичному чи розумовому розвитку.

    реферат [20,1 K], добавлен 23.03.2005

  • Характеристика діяльності Володимира Мономаха, Оріховського-Роксолана, Вишневського, Сковороди у протосоціологічний період становлення і розвитку суспільно-політичної думки українства. Виділення основних сфер соціологічних досліджень української діаспори.

    контрольная работа [28,6 K], добавлен 26.08.2010

  • Сім'я в умовах встановлення незалежної України. Реалізація державної сімейної політики за роки незалежності. Виховний потенціал сім'ї в сучасних умовах. Соціальні показники розвитку молодої сім'ї в Україні, проблеми її становлення та функціонування.

    курсовая работа [82,7 K], добавлен 16.03.2014

  • Підходи до розуміння етнічності та етнічної ідентифікації в соціологічному дискурсі. Становлення людини в націотворчому аспекті. Особливості та характерні риси українськї етнонаціональної спільноти. Історія та еволюція етнічності національних культур.

    курсовая работа [53,0 K], добавлен 14.01.2010

  • Критерії виокремлення української цивілізації. Політичні інститути. Групи інтересів. Спільні сухопутні державні кордони України з Білоруссю, Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією і Молдовою. Розвиток української інтелігенції. Національна свідомість.

    презентация [2,1 M], добавлен 25.12.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.