Відтворення людського потенціалу в умовах трансформації регіональних соціально-економічних систем

Поглиблення теоретико-методологічних засад і розробка практичних рекомендацій щодо розширеного відтворення людського потенціалу в умовах трансформації регіональних соціально-економічних систем. Чинники, що впливають на відтворення людського потенціалу.

Рубрика Социология и обществознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 30.08.2013
Размер файла 73,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

Задорожна Світлана Миколаївна

УДК 314.18:332.012.2

ВІДТВОРЕННЯ ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Спеціальність 08.09.01 - демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Київ-2006

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Раді по вивченню продуктивних сил України

Національної академії наук України

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор

Бутко Микола Петрович, Чернігівський

державний технологічний університет

Міністерства освіти і науки України,

завідувач кафедри менеджменту

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук Макарова Олена Володимирівна, Інститут демографії та соціальних досліджень Національної академії наук України, завідувач відділу соціальної політики;

доктор економічних наук, професор Куценко Віра Іванівна, Рада по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України, завідувач відділу проблем розвитку соціальної сфери

Провідна установа:

Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економіки України, відділ соціальної політики, м. Київ

Захист відбудеться ”19” червня 2006 р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.160.01 Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 60.

Автореферат розісланий „18” травня 2006 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор економічних наук, професор Л. В. Дейнеко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Необхідність наукового обґрунтування нових напрямів розширеного відтворення людського потенціалу регіональних соціально-економічних систем зумовлена суперечливим і складним характером трансформаційного періоду країни, що визначається кризовим станом демовідтворення, диспропорціями на ринку праці та падінням рівня життя населення. Актуальність вирішення, гострота та складність цих проблем обумовлюють потребу розробки нової методології та методики дослідження процесів формування, розподілу, використання та розвитку людського потенціалу в контексті перспективних завдань соціально-економічного розвитку регіонів України.

До наукової розробки теоретичних та прикладних проблем відтворення людського потенціалу значний внесок зробили зарубіжні вчені: Г. Беккер, Махаб уль Хак, А. Печчеі, А. Сен, Л. Туроу, В. Автономов, С. Валентей, О. Генисаретський, O. Добринін, С. Дятлов, В. Єльмеєв, С. Кадомцева, К. Колін, В. Марцинкевич, Л. Нестеров, Ю. Нетесин, Н. Носов, Н. Римшевська, Н. Цирелов, Б. Юдін та інші. Дослідженням цієї важливої наукової проблематики в умовах соціальної та економічної трансформації суспільства займаються провідні науковці України: С.І. Бандур, Д.П. Богиня, П.П. Борщевський, М.П. Бутко, О.А. Грішнова, Б.М. Данилишин, М.І. Долішній, С.І. Дорогунцов, Т.А. Заяць, С. М. Злупко, В.І. Куценко, Е. М. Лібанова, А. С. Лисецький, О.В. Макарова, С. Мочерний, В.В.Онікієнко, І.Л. Петрова, С.І. Пирожков, Ю.І. Саєнко, Л.К. Семів, В.С. Стешенко, Л.Г.Чернюк, М. І. Фащевський та інші.

Проте залишаються недостатньо розробленими окремі теоретико-методологічні і методичні проблеми розширеного відтворення людського потенціалу в умовах трансформації вітчизняної економіки. Це стосується розробки таких теоретико-методологічних і прикладних проблем як обґрунтування принципів і методів оцінки процесу відтворення людського потенціалу, формування концептуальних засад механізмів його мотивації, виробництва, розподілу та використання і визначення шляхів досягнення їх збалансування в умовах поступового нарощування темпів економічного зростання країни.

Головна ідея дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі власних методологічних і методичних розробок поглибити та розробити нові теоретико-прикладні положення щодо відтворення людського потенціалу регіональних соціально-економічних систем в умовах їх трансформації і обґрунтувати перспективні напрями його розширеного відтворення, враховуючи динамічні зрушення в його структурі.

Актуальність та соціальна значущість дослідження саме цих проблем, а також необхідність пошуку конкретних шляхів розширеного відтворення людського потенціалу регіональних соціально-економічних систем в умовах їх трансформації зумовили вибір теми даної дисертаційної роботи

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені дослідженні безпосередньо пов'язані з тематикою науково-дослідних робіт Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, зокрема, з темами: "Соціально-економічні проблеми розвитку регіонів: методологія і практика" (номер державної реєстрації 0101V007880), в межах якої здійснена оцінка процесу відтворення людського потенціалу, визначені тенденції та запропоновані шляхи його розширеного відтворення з урахуванням соціально-економічної, демографічної, природно-ресурсної та ментально-географічної диференціації регіонів України; “Схема (прогноз) розвитку і розміщення продуктивних сил України та її регіонів на тривалу перспективу” (номер державної реєстрації 0100V000657), в рамках якої поглиблено методику оцінки відтворення людського потенціалу, запропоновано критерії оцінки для встановлення рівня його пропорційного розвитку, розширено перелік складових мотиваційного механізму відтворення людського потенціалу та обґрунтовано шляхи підвищення його ефективного функціонування.

Аналітичні дослідження та прикладні розробки дисертанта пов'язані також з формуванням програми зайнятості населення Чернігівської області на 2004 рік та використані при розробці стратегії соціально-економічного розвитку Чернігівської області до 2015 року.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка методологічних і методичних засад регулювання та інтегральної оцінки процесу відтворення людського потенціалу регіональних соціально-економічних систем в контексті сталого розвитку України. Відповідно до визначеної мети в роботі поставлені і послідовно розв'язувалися такі задачі:

уточнити сутність категорій “людський потенціал” та визначити її структурні складові;

розробити теоретико-методологічні засади дослідження процесу відтворення людського потенціалу регіональних систем в умовах їх трансформації;

обґрунтувати методологічні і методичні засади оцінки відтворення людського потенціалу; провести оцінку його пропорційної збалансованості на регіональних рівнях з використанням власних методичних розробок;

розробити методологічні підходи до визначення засад функціонування мотиваційного механізму відтворення людського потенціалу в умовах трансформації економіки країни;

виявити сукупність факторів, які впливають на процес відтворення людського потенціалу на сучасному етапі трансформаційних перетворень регіональних систем та здійснити їх класифікацію;

виявити сучасні тенденції формування, розподілу та використання людського потенціалу регіональних соціально-економічних систем;

розробити функціональну модель регулювання процесу відтворення людського потенціалу, адекватну вимогам сучасного етапу трансформаційних перетворень;

визначити та обґрунтувати складові елементи механізму мотивації ефективного відтворення людського потенціалу в умовах незбалансованого розвитку регіонів;

обґрунтувати основні інституційні засади в механізмі використання людського потенціалу та встановити рівень їх впливу на трансформаційні процеси регіонального розвитку.

Об'єктом дослідження є процеси формування, розвитку й використання людського потенціалу регіональних соціально-економічних систем в умовах їх трансформації.

Предметом дослідження є методологічні, методичні та прикладні проблеми розширеного відтворення людського потенціалу, а також вдосконалення механізмів його регулювання.

Методи дослідження. В дисертаційній роботі застосовувалися такі наукові методи: метод системного аналізу, синтезу, абстракції та аналогії - для розкриття соціально-економічної сутності процесу відтворення людського потенціалу, розробки мотиваційного механізму його відтворення й ефективного використання, а також функціональної моделі регулювання цього процесу; факторний аналіз та економіко-статистичні методи (групувань, побудови динамічних рядів, графоаналітичний) - для обґрунтування методологічних основ оцінки його стану й дослідження динаміки змін з урахуванням специфіки регіональних систем; класифікації і типології - для оцінки стану і соціально-економічної диференціації людського потенціалу на різних фазах і рівнях його відтворення; системно-структурний та порівнянь - для оцінки зрушень в структурі відтворення людського потенціалу регіональних соціально-економічних систем в умовах їх трансформації; моделювання - для розширення методичної бази дослідження процесу відтворення людського потенціалу і розкриття змісту його основних регуляторів.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження слугували Закони України та нормативні акти Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, опубліковані матеріали Міністерства праці і соціальної політики України, Державного комітету статистики України, Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України, науково-дослідних організацій України, звіти ПРООН про стан людського розвитку, матеріали управлінь економіки, статистики, соціального захисту населення та обласної служби зайнятості Чернігівської області.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукову новизну дисертаційного дослідження визначають такі теоретико-методологічні й прикладні результати:

- дістало подальшого розвитку поняття “людський потенціал”, який розглядається як соціально-економічна, міждисциплінарна та системна категорія, що визначається інтеграцією вроджених, набутих та розвинутих кількісно-якісних характеристик властивостей її носіїв із потенційною здатністю останніх до їх накопичення, відтворення та розвитку в процесі суспільної діяльності;

- обґрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження процесу відтворення людського потенціалу з виокремленням специфічних принципів, які дозволяють виявити чіткі закономірності протікання цього процесу в умовах трансформації та диференціації регіональних соціально-економічних систем;

- розроблено методологічні та методичні підходи до оцінки відтворення людського потенціалу регіональних соціально-економічних систем; вперше запропоновано ввести в науковий обіг індекс пропорційності його відтворення, що дозволяє проводити аналіз рівномірності відновлення компонентів людського потенціалу регіонів та розробляти комплекс заходів для усунення диспропорцій розвитку між ними;

- поглиблено методологію дослідження засад функціонування мотиваційного механізму відтворення людського потенціалу, яка дозволяє встановити принципи його ефективної дії та розкриває специфіку системи відносин та протиріч, що виникають внаслідок диференціації регіонального розвитку в умовах трансформації економіки країни;

- виявлено сукупність факторів, які впливають на процес відтворення людського потенціалу в кожній із його фаз; здійснено їх класифікацію, яка включає різні за походженням, сферою та наслідками впливу фактори соціально-демографічного, фінансово-економічного, організаційно-економічного та нормативно-правового характеру, що обумовлюють тип його відтворення;

- на основі системно-структурного підходу виявлено сучасні тенденції відтворення людського потенціалу регіональних соціально-економічних систем, відтворювальні диспропорції між ними; обґрунтовано детермінованість типу відтворення людського потенціалу рівнем життя населення країни;

- розроблено функціональну модель регулювання процесу відтворення людського потенціалу з визначенням принципів її дії, що ґрунтуються на системному, структурному та функціональному підходах, яка на відміну від існуючих, включає і адаптивне управління; на цій основі запропоновано комплекс заходів щодо ефективного регулювання процесу відтворення людського потенціалу регіональних систем;

- визначено та систематизовано провідні чинники формування механізму мотивації ефективного відтворення людського потенціалу в умовах трансформації регіональних соціально-економічних систем;

- обґрунтовано інституційні засади механізму використання людського потенціалу, які на відміну від існуючих, поряд з економічною включають індивідуальну, сімейну та громадську сфери; запропоновано шляхи підвищення ефективності використання людського потенціалу на основі дієвих регуляторів попиту і пропозиції робочої сили, оптимізації інвестиційної та інноваційної політики, впровадження перспективних методів ринкового господарювання та збалансування фінансово-кредитних потоків і податкового законодавства.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані в дисертаційній роботі наукові результати створюють необхідну основу для теоретико-методологічного і методичного обґрунтування процесу відтворення людського потенціалу, розробки та вдосконалення його мотиваційних механізмів і інституційних засад регулювання цього процесу через розробку відповідних соціально-економічних програм і концептуальних положень політик державного і регіонального управління, а також приведення нормативно-правової бази до рівня, що відповідає громадянському суспільству і забезпечує його сталий людський розвиток.

Результати виконаних дисертантом досліджень використано при розробці ряду положень стратегії соціально-економічного розвитку Чернігівської області до 2015 року (довідка Головного управління економіки Чернігівської обласної державної адміністрації № 01-01/859 від 05.07.05), формуванні ефективних засад використання людського потенціалу в Програмі зайнятості населення Чернігівської області на 2004 р. Чернігівським обласним центром зайнятості (довідка №04/1438 від 04.07.05), а також методичному забезпеченні навчальних програм, лекційних, семінарських та практичних занять з курсів “Управління трудовими ресурсами”, “Теорія управління”, “Управління персоналом” в Чернігівському державному технологічному університеті (довідка № 1607/08-405 від 05.07.05).

Проведений факторний аналіз та запропоновані методи оцінки збалансованості відтворення людського потенціалу були застосовані спеціалістами головного управління економіки облдержадміністрації та Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України при моделюванні можливих сценаріїв відтворення людського потенціалу Чернігівського регіону в 2004 році (довідки: 25/494 від 04.11.05 та 25/495 від 04.11.05).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, в якій викладено авторські розробки методологічних та методичних засад відтворення людського потенціалу регіональних соціально-економічних систем, оцінки його стану та перспектив розвитку в контексті сталого людського розвитку сучасної політики України. Наукові положення, висновки і рекомендації, які сформульовано в дисертації, одержані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті ідеї і положення, які отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретико-методологічні положення і практичні результати дисертаційного дослідження доповідалися на 8 конференціях, зокрема на І обласній науково-практичній конференції „Жінки Чернігівщини: історія і сучасність (м. Чернігів, 1998 р.), науково-практичній конференції „Розвиток науки і освіти в навчальних закладах України на сучасному етапі” (м. Житомир, 1999 р.), ІІ обласній науково-практичній конференції „Жінки Чернігівщини: історія і сучасність” (м. Чернігів, 1999 р.), Міжнародній науково-практичної конференції „ Жінки в науці та освіті: минуле, сучасність, майбутнє” (м. Київ, 1999 р.), Міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління” (м. Харків, 2000 р.), IV Всеукраїнській науково-практичній конференції “Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми економіки підприємства” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики” (м. Київ, 2005 р.).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 14 наукових праць (у тому числі 6 - у фахових виданнях) загальним обсягом 3,59 друк. арк., з них особисто автору належать 3,55 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 231 стор. тексту, який містить 23 таблиці, 37 рисунків, з яких лише 21 займають всю площу сторінки. Список використаних джерел налічує 210 найменувань, викладених на 15 стор., 29 додатків - на 29 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі „Теоретико-методологічні засади відтворення людського потенціалу” уточнено соціально-економічний зміст категорії “людський потенціал” на основі систематизації поглядів зарубіжних і вітчизняних вчених на людину в економічній теорії; обґрунтовано теоретико-методологічні засади дослідження процесу відтворення людського потенціалу; розширено та обґрунтовано методичні підходи до оцінки відтворення людського потенціалу регіональних соціально-економічних систем; поглиблено методологію дослідження функціонування мотиваційного механізму відтворення людського потенціалу в сучасних умовах трансформації економіки країни; визначено сукупність факторів, що впливають на цей процес та здійснено їх класифікацію.

У дисертації на основі аналізу наукових здобутків у соціально-економічній та соціально-трудовій сферах уточнено зміст категорії “людський потенціал”, яка, на відміну від існуючих визначень, встановлює її міждисциплінарний та системний характер і визначається інтеграцією вроджених, набутих та розвинутих кількісно-якісних характеристик фізіологічних, освітніх, духовних, творчих, соціальних, економічних властивостей індивідів, соціальних груп або населення країни. Ці властивості за певних умов спричинюють розвиток (деградацію) та накопичення людського потенціалу, а також здатні розширювати та задовольняти сукупність його економічних, соціальних, духовних та інших потреб в ході соціально-економічної діяльності.

На основі системно-структурного підходу встановлено динамічний характер процесу відтворення людського потенціалу внаслідок безперервного, циклічного проходження ним фаз формування, розподілу та використання. Разом з тим, цей процес має дві системи оцінки - кількісну і якісну. З позицій першої, відтворення людського потенціалу може бути простим, розширеним або звуженим, що детермінується внутрішньо-структурною, ресурсною-територіальною та соціально-економічною диференціацією регіонів країни. Разом з тим, якісна оцінка людського потенціалу включає відновлення, відмирання або формуванням нових характеристик його властивостей (стану здоров'я, освіти, культури, духовності, адаптованості до нових умов, професійно-кваліфікаційної відповідності і т. ін.). На цій основі встановлено, що прискорення трансформаційних перетворень регіональних соціально-економічних систем в умовах значного скорочення та обмеження суспільних ресурсів потребує розширеного відтворення саме якісної складової людського потенціалу.

У дисертації обґрунтовано, що дослідження процесу відтворення людського потенціалу з урахуванням територіальної диференціації регіонів країни потребує використання таких загальнонаукових принципів як: діалектичний, який дозволяє встановлювати причино-наслідкові зв'язки між всіма явищами та процесами в ході суспільного розвитку; функціональний - розглядати будь-яке явище цього процесу як невід'ємну складову суспільного функціонування; обумовленості розвитком продуктивних сил регіональних систем. Наступними за значущістю виділено такі принципи: цілісності, ієрархічності, динамічності, врахування регіональної диференціації, системності, інтеграції і комплексність, які розкривають особливості і закономірності відтворення людського потенціалу регіонів.

Дослідження процесу відтворення людського потенціалу базується і на таких специфічних принципах як: поєднання біологічної і соціальної сторін природи людини, які детерміновані соціально-економічними, природно-ресурсними умовами і психо-фізичними характеристиками особистості; системності чинників, які враховують відновлення кількісних і якісних характеристик людського потенціалу у відповідності до рівня розвитку суспільних відносин; оптимального співвідношення кількісних і якісних характеристик людського потенціалу в механізмі його відтворення, що адекватні розвитку продуктивних сил і виробничих відносин регіональних систем.

Особливість відтворення людського потенціалу обумовлюється безперервним процесом біосоціального відновлення кількісно-якісних характеристик населення. Але, якщо відтворення кількісних характеристик людського потенціалу відбувається внаслідок безперервної зміни його поколінь (через народжуваність, смертність і територіальні переміщення), то якісних - внаслідок соціального руху населення (освіта, здоров'я, працездатність, конкурентоспроможність, духовність, моральність, адекватність, мобільність і т. ін.). Разом з тим процес відтворення людського потенціалу детермінуються рівнем розвитку продуктивних сил і виробничих відносин регіональних систем.

У запропонованому дисертантом мотиваційному механізмі відтворення людського потенціалу регіональних систем закладено комплекс принципів його формування та функціонування. Це дозволяє перетворювати потенційні мотивації їх носіїв в активізацію дій, що детерміновані як цілями розвитку, так і потребами регіональних соціально-економічних систем у розширеному відтворенні людського потенціалу (рис. 1). В якості рушійної сили, що приводить цей механізм у дію виступають соціальні, економічні та духовні потреби та відповідні їм інтереси окремих груп населення регіональних систем. Вони, під впливом дій різноманітних регіональних інституцій, надають початковий імпульс для розширеного відтворення людського потенціалу.

На основі системно-структурного аналізу дисертантом встановлено, що відтворення людського потенціалу регіональних соціально-економічних систем відбувається під впливом таких факторів як: інституційна система (формує умови життєдіяльності), свідомість людського потенціалу (створює систему мотивацій та стимулів діяльності і поведінки), умови життєдіяльності (обумовлюють характер цілей та інтересів) та форми активності людського потенціалу (визначають форми діяльності і поведінки). Використання системного і функціонального аналізу розкриває значення екстенсивних та інтенсивних факторів у формуванні кількісних та якісних характеристик людського потенціалу (рис. 2). До екстенсивних факторів відтворення людського потенціалу відносять демографічні фактори. Вони включають природній і механічний рух населення, обумовлюють скорочення або збільшення обсягу людського потенціалу і формують його кількісну складову, а інтенсивні фактори - якісну, завдяки освіті, культурі, здоров'ю, духовності, професіоналізму, мобільності населення.

Разом з цим відтворення людського потенціалу залежить від об'єктивних (природно-географічних, ресурсних, історико-політичних, економічних) та суб'єктивних факторів (демографічних, соціальних, екологічних, біологічних, психологічних, мотиваційних, духовних, освітніх, інституційних, адміністративно-правових), що прямо або опосередковано впливають на цей процес.

Аналіз особливостей розширеного відтворення людського потенціалу потребує його оцінки з кількісного і якісного аспектів. З цих причин проведена така оцінка по кожному регіону на основі використання національних методик розрахунку інтегрального індексу людського розвитку. Разом з цим пошук шляхів розширеного відтворення людського потенціалу потребує пошуку його гармонізації. Це дало змогу запропонувати новий оціночний показник, а саме: індекс пропорційного відтворення людського потенціалу Іпвлпі , який розраховується як співвідношення між індексами його якісного і кількісного відтворення, що представлено формулою:

де Іпвлпі - індекс пропорційності людського розвитку в механізмі його відтворення і-го регіону, а Іявлпі, Іквлпі - індекси якісного і кількісного відтворення людського потенціалу і-го регіону.

Рис. 1. Структура мотиваційного механізму відтворення людського потенціалу

Рис. 2. Фактори відтворення людського потенціалу

На основі запропонованої методики обчислено індекс пропорційного відтворення людського потенціалу регіонів України. Перевагами цієї методики є: простота розрахунків, можливість визначення місця регіонів в рейтинговому списку, встановлення причин впливу і диференціації різних факторів на його величину; розробка шляхів усунення диспропорцій цього процесу. Останнє стає можливим завдяки розробці і впровадженню спеціальних регіональних соціально-економічних програм розвитку.

Важливим вихідним пунктом при оцінці відтворення людського потенціалу є встановлення оптимального та еталонного значення пропорційного співвідношення між його якісною і кількісною складовими. Але це ускладнюється відсутністю аналогічних методик оцінки людського потенціалу в економічно розвинутих країнах. Тому дисертантом запропоновано вважати еталонним значення величини гармонійної композиційної пропорції “золотого перетину”, а саме - 1,6. Цей підхід ґрунтується на тому, що людський потенціал є структуроутворюючим елементом регіональних соціально-економічних систем, який підпорядковується організаційному закону пропорційності і композиції. Разом з цим їх розширене відтворення можливе за умови гармонійного розвитку складових людського потенціалу. На цій основі проведена оцінка пропорційності відтворення людського потенціалу регіонів України. Остання показує, що жодний з них не відповідає принципу гармонійного розвитку (табл. 1). Причиною такого стану є диспропорції розвитку між якісною і кількісною складовими людського потенціалу в кожному із регіонів. Отримані результати підводять до актуалізації розробки і впровадження виваженого державного і регіонального регулювання для вирівнювання станів регіональних систем.

Таблиця 1

Порівняння індексів пропорційного відтворення людського потенціалу в Україні*

Регіони

Індекси пропорційного відтворення людського потенціалу розраховані на основі методик

Рейтинги

Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України

Індексу інноваційної якості людського роз-витку Львівського ін-ституту регіональних досліджень НАН України , 2001 р.

(4)

за методиками

індексу людсь-кого розвитку

2000 р.

(1)

індексу соціального розвитку

2000 р.

(2)

індексу регіональ-ного

розвитку

2000 р.

(3)

1

2

3

4

Карпатський

0,95

0,96

0,93

0,44

8

6

7

8

Подільський

0,98

0,95

1,02

0,48

7

7

3

7

Поліський

1,14

1,03

1,02

0,51

5

4

3

6

Східний

1,27

1,11

1,00

0,87

4

3

4

3

Донецький

2,30

1,58

0,95

2,46

1

1

6

1

Придніпровський

1,47

1,23

1,06

1,40

3

2

1

2

Центральний

1,05

0,98

0,97

0,61

6

5

5

5

Причорноморський

1,69

0,90

1,04

0,79

2

8

2

4

Україна

1,23

1,09

0,99

0,95

* Розраховано дисертантом на основі джерел: Людський розвиток регіонів України:. - К.: СПД “Савчина”, 2002. - с. 89, с. 109; Л. Семів „Регіональна політика: людський вимір” - Львів: ІРД НАН України, 2004. - с. 295; С. Бандур, Т. Заяць, І. Терон “Сучасна регіональна соціально-економічна політика держави: теорія, методологія, практика”.- Київ: РВПС України НАН України - ТОВ “ПРИНТ ЕКСПРЕС”, 2002. - с. 98-114.

У другому розділі дисертації “Сучасні тенденції відтворення людського потенціалу на регіональному рівні” виявлено соціально-демографічні передумови формування людського потенціалу; встановлено сучасні тенденції цього процесу; розкрито особливості використання людського потенціалу на національному та регіональному рівнях; здійснено оцінку впливу життєвого рівня населення на формування, розподіл та використання людського потенціалу; обґрунтовано напрямки його розширеного відтворення.

На основі аналізу сучасного стану відтворення людського потенціалу встановлено домінуючу роль фази формування. Саме в ній виробляється людський потенціал певної кількості і якості: першої - за рахунок демографічних процесів (природного та механічного руху населення), а другої - внаслідок його соціального руху. Узагальнені результати власних досліджень і наукових надбань щодо демографічного стану регіонів дають змогу встановити наявність демографічної кризи України. Її обумовлює скорочення чисельності населення, внаслідок зростання смертності, зменшення народжуваності, від'ємного міграційного сальдо, та зниження його якісних характеристик. Саме це спричинює звужене відтворення людського потенціалу і не створює необхідних передумов для його повноцінного формування в період трансформації регіональних соціально-економічних систем в Україні. До передумов відносять: 1) тип демографічного відтворення населення; 2) попередні тенденції його природного та механічного руху; 3) рівень та якість життя населення; 4) рівень соціального захисту населення; 5) ментальні та традиційні установки населення щодо багатодітності та самозбереження; 6) рівень культури та освіти населення; 7) екологічний стан; 8) стан і тенденції зрушень на ринку праці; 9) відповідність кваліфікаційно-професійного складу робочої сили потребам ринку праці.

На основі аналізу цих чинників встановлено, що кожний з них в умовах сучасного етапу трансформаційних перетворень негативно впливає на формування якісної та кількісної складової людського потенціалу. Разом з тим, усталені тенденції скорочення народжуваності, середньої тривалості життя, збільшення смертності, еміграції трудоактивного населення, низького рівня життя не створюють необхідних передумов для формування людського потенціалу в такій кількості і якості, що мають забезпечити розширене відтворення регіонів України.

Дисертантом виявлено, що використання людського потенціалу відбувається в індивідуальній, сімейній, економічній та громадській сферах, які характеризуються рядом особливостей в період трансформації соціально-економічних регіональних систем. Соціально-трудова сфера є домінуючою у процесі використання людського потенціалу і знаходиться у тісному зв'язку із соціально-демографічними, соціально-економічними, нормативно-правовими та фінансово-кредитними чинниками. На основі всебічного аналізу використання людського потенціалу встановлено, що важливими факторами цього процесу є соціально-економічні, які впливають на рівень продуктивної та ефективної зайнятості населення, рівень та довготривалість безробіття, самозайнятість та вторинну зайнятість населення. Разом з цим, соціально-демографічні фактори мають також значний вплив на кількісну складову трудоактивного населення внаслідок заміщення вибулої робочої сили молодими когортами. Дослідження особливостей використання людського потенціалу в соціально-трудовій сфері з диференціацію носіїв праці за статтю, віком, регіональними відмінностями тощо дозволило встановити значні розбіжності у їх використанні.

На основі системних досліджень виявлено взаємозв'язок між життєвим рівнем населення та відтворенням людського потенціалу; встановлено, причинами його звуженого відтворення є низький життєвий рівень населення, висока захворюваність та смертність, низька народжуваність, значна трудова та соціальна еміграція трудоактивного населення, невідповідна якість освіти та кваліфікаційно-трудова мобільність. Останнє обумовлюється низькою заробітною платою, її значною територіально-галузевою диференціацією. Разом з тим, недостатнє пенсійне забезпечення та соціальні виплати і високі комунальні тарифи, освітні та медичні послуги, незбалансована цінова політикою на товари та послуги негативно впливають на відтворення людського потенціалу регіонів України.

Внаслідок опрацювання нормативно-правових документів встановлено поступове підвищення життєвого рівня населення, а саме: поетапне підвищення частки оплати праці у структурі ВВП; випереджальне зростання реальної заробітної плати населення, та її мінімального рівня з урахуванням прожиткового мінімуму; тарифного регулювання оплати праці на підприємствах всіх форм власності; розвитку соціального партнерства; реформування системи соціального страхування; проведення пенсійної реформи; державних програм подолання бідності; введення адресної соціальної допомоги. Ці заходи повинні обумовити підвищення частки середнього класу в структурі населення та зміцнення його позицій, що позитивно впливає на відтворення людського потенціалу країни.

У третьому розділі „Мотиваційні механізми підвищення ефективності відтворення людського потенціалу в умовах трансформації регіональних соціально-економічних систем” розроблено функціональну модель регулювання процесу відтворення людського потенціалу, визначено та систематизовано провідні чинники механізму мотивації його ефективного відтворення, обґрунтовано інституційні засади механізму використання людського потенціалу та встановлено їх вплив на регіональний розвиток.

Дисертантом встановлено, що відтворення людського потенціалу відноситься до класу складних, динамічних соціально-економічних процесів, яким притаманні адаптивні властивості. Відзначено здатність цих систем та їх елементів до самоорганізації та саморегуляції, що ускладнює управління процесом відтворення людського потенціалу регіонів, поряд із їх природно-ресурсною та галузевою диференціацією Узагальнення результатів оцінки процесу відтворення людського потенціалу доводить необхідність підвищення його керованості. Це стає можливим за рахунок розробки науково обґрунтованих прогнозних показників його стану, визначення ефективних шляхів і механізмів їх досягнення, коригування негативних впливів внутрішнього і зовнішнього середовища.

Разом з цим збереження та розширене відтворення людського потенціалу потребує упорядкованості та визначеності, що стає можливим на основі запропонованої автором функціональної моделі регулювання цього процесу. На відміну від існуючих моделей, вона включає блок чинників, які визначають адаптаційний характер цього процесу. Для розробки моделей функціонування і регулювання процесу відтворення людського потенціалу в якості методологічної бази обрано системний, системно-структурний та функціональний підходи.

Узагальнення результатів аналітичних та прикладних досліджень констатує, що основною проблемою відтворення людського потенціалу регіональних соціально-економічних систем в період сучасної трансформації економіки України є відсутність його ефективного управління, в тому числі і регулювання. В роботі визначені основні напрями підвищення регулювання процесу відтворення людського потенціалу, а саме: стабілізація політичної системи, збалансованість регіональних відтворювальних політик, мінімізація впливу дестабілізуючих чинників та оптимізація шляхів розширеного відтворення людського потенціалу, врахування його здатності до саморегуляції.

На основі системно-структурного аналізу визначені основні складові елементи механізму мотивації ефективного відтворення людського потенціалу, які в умовах трансформації регіональних соціально-економічних систем здатні призвести до його розвитку. Це досягається шляхом підвищення якісної та стабілізації кількісної складових людського потенціалу. Доведено, що основними елементами механізму мотивації ефективного відтворення людського потенціалу є збалансованість цілей на макро-, мега- та мікрорівні суспільної системи, які закладені в державних регіональних політиках і спрямовані на підвищення рівня соціально-економічного розвитку країни.

Узагальнення результатів проведеної соціально-економічної оцінки відтворення людського потенціалу в умовах трансформації регіональних соціально-економічних систем показує незадовільний стан його використання, який обумовлюється мало ефективними інституційними засадами. З метою посилення позитивних тенденцій підвищення ефективності використання людського потенціалу запропоновано комплекс заходів щодо збільшення кількості якісних робочих місць, підвищення якості робочої сили, регулювання трудової міграції, реформування системи оплати праці та підвищення соціального захисту працюючих з обов'язковим урахуванням регіональної диференціації. Необхідним є збалансування інституційних засад та їх структури на регіональних рівнях. Це дозволить підвищити ефективність використання людського потенціалу, навіть за умов галузевої, природо-ресурсної та соціально-економічної диференціації регіонів.

ВИСНОВКИ

Дисертація містить нові науково обґрунтовані результати щодо розв'язання важливого наукового завдання - теоретико-методологічного та методичного обґрунтування процесу відтворення людського потенціалу в період трансформації регіональних соціально-економічних систем. Результати дослідження стали підгрунтям для таких висновків:

1. Людський потенціал є соціально-економічною категорією, зміст якої розкривається у емерджентному прояві якісних і кількісних біологічних, фізіологічних, духовних, моральних, творчих, соціальних, економічних та інтелектуальних властивостей індивіда, соціальних груп або населення країни, які лише за умови їх ефективного використання забезпечують його розширене відтворення. У дисертації набуло подальшого розвитку трактування категорії людський потенціал, що надає змогу розглядати його за межами окремих індивидів та актуалізує її значущість у системі суспільного виробництва.

2. Відтворення людського потенціалу може розглядатися з точки зору відтворення його кількісної та якісної складових. Це обумовлюється тим, що досягнення високих темпів економічного розвитку регіонів України потребує розширеного відтворення людського потенціалу. За умов депопуляції населення це стає можливим лише за рахунок прискореного відтворення його якісної складової, яка включає показники рівня освіти, культури, здоров'я, кваліфікаційно-професійного складу робочої сили та їх розподілу по галузях економіки, трудової активності, соціальної активності тощо.

3. Розширене відтворення людського потенціалу забезпечує мотиваційний механізм, що включає сукупність цілей та стимулів, які детерміновані матеріальними, духовними та соціальними потребами, економічними, соціальними і духовними інтересами індивідів, соціальних груп або регіональних інституцій. Основні функції цього механізму полягають у врахуванні психологічних і фізіобіологічних законів відтворення індивідів; ефективному використанні економічних і соціальних законів, вирішенні суперечностей, особливо відносин власності; розвитку людини, соціальних груп та суспільних інститутів, впровадженні прогресивних програм розвитку людського потенціалу.

4. Важливою умовою оцінки людського потенціалу в механізмі його відтворення є виважена сукупність принципів комплексності, системності, науковості, циклічності, достовірності, історичності, а також критеріїв та індикаторів їх оцінки. Обґрунтовано доцільність проведення оцінки процесу відтворення людського потенціалу на основі індексу його пропорційності, що ґрунтується на відповідному співвідношенні індексів якісного та кількісного відтворення людського потенціалу

5. Для оцінки процесу відтворення людського потенціалу визначена сукупність чинників, які впливають на нього в кожній із фаз. Запропонована їх класифікація і на цій основі розроблена структурно-факторна модель відтворення людського потенціалу, яка дозволяє проводити його комплексну оцінку на регіональному та національному рівнях. Разом з цим, розкрито і класифіковано соціально-демографічні передумови відтворення людського потенціалу за специфічними ознаками, здійснено оцінку його кількісної складової та виявлено стійкі тенденції до скорочення чисельності населення регіонів, внаслідок падіння народжуваності, зростання смертності та невідповідного рівня його життя, що погіршує показники розвитку людського потенціалу.

6. Провідною умовою при оцінці особливостей використання людського потенціалу в період трансформації регіональних соціально-економічних систем є врахування таких чинників як: незбалансованість ринку праці і галузевої інфраструктури, темпи інституційних перетворень, недосконалість нормативно-правової бази, що регулює процеси на ринку праці і призводить до відсутності продуктивної зайнятості населення та високого рівня безробіття. Розширене відтворення людського потенціалу стає можливим за умов зростання життєвого рівня населення, а саме таких показників як: структура доходів і витрат, величина середньої і мінімальної заробітної плати, заборгованість по заробітній платі, підвищення прожиткового мінімуму, розмірів пенсій та державної допомоги.

7. Розширене відтворення людського потенціалу відбувається за умови його досконалого регулювання. На цій основі розроблена його функціональна модель, яка включає науково обґрунтовану систему принципів та підходів щодо його формування та дії. Основними методологічними підходами щодо формування цієї моделі є системний, структурний та функціональний, які ґрунтуються на принципах комплексності, багатоаспектності, диференціації, оптимальності та ефективності.

8. В умовах трансформації регіональних соціально-економічних систем постає важливе питання визначення та систематизація складових елементів механізму мотивації ефективного відтворення людського потенціалу, які можуть бути представлені сукупністю цілей суспільної системи в контексті сталого людського розвитку, державно-регіональних політик та збалансованих методів управління. Виважене поєднання цих чинників обумовлює розширене відтворення людського потенціалу регіонів в період їх трансформації.

9. Інституційні засади механізму використання людського потенціалу спричинюють безпосередній вплив на регіональний розвиток, які включають інституційну базу суспільства, планування демографічної поведінки населення, ефективний ринок праці, розвинуту соціальну освітню, духовно-культурну та оздоровчу інфраструктури, збалансованість різноманітних ринків. Важливими напрямами регулювання процесу відтворення людського потенціалу є збільшення кількості та поліпшення якості робочих місць, підвищення якості робочої сили, досконале регулювання трудової міграції та реформування системи оплати праці.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

1. Задорожна С. М. Розвиток конкурентоспроможності трудового потенціалу на ринку праці// Вісник Чернігівського технологічного університету: Серія Економіка. - 2000. - №11. - С. 83-90.

2. Задорожна С. М. Формування системи професійного тестування державних службовців// Вісник Чернігівського технологічного університету: Серія Економіка. - 2001. - №14. - С. 224-228.

3. Задорожна С. М. Особливості відтворення трудового потенціалу сільської місцевості// Вісник Чернігівського технологічного університету: Серія Економіка. - 2003. - №20. - С. 107-119.

4. Задорожна С. М. Відтворення трудового потенціалу молоді в трансформаційний період суспільства// Продуктивні сили і регіональна економіка: Зб. наук. пр.: У 2 ч. К.: РВПС України НАН України. - 2004. - Ч.1. -С. 120-128.

5. Бутко М. П., Задорожна С. М. Актуальність визначення пропорцій кількісної та якісної складових людського потенціалу в системі оцінки його відтворення// Формування ринкової економіки: Зб. наук. праць: В 2 т. - Спецвипуск. Управління людськими ресурсами: проблеми теорії та практики. Сучасні технології управління людськими ресурсами. - К.: КНЕУ, 2005.- Т. 1.- С. 90-94 (Особистий внесок: запропоновано та обґрунтовано методологічні та методичні підходи щодо розробки індексу пропорційного відтворення людського потенціалу для оцінки цього процесу та його збалансованості на регіональних рівнях).

6. Бутко М. П., Задорожна С. М. Трудовий потенціал України в трансформаційний період// Зайнятість та ринок праці: Між від. наук. зб. - К.: РВПС України НАН України. - 2005.- С.67-75 (Особистий внесок: визначення основних проблем відтворення трудового потенціалу України та обґрунтовано шляхи його розширеного відтворення в трансформаційний період країни).

Статті в інших наукових виданнях

7. Задорожна С. М., Котельников Д. І. Роль і місце жінок в соціально-політичному житті України// Матеріали науково-теоретичної конференції „Розвиток науки і освіти в навчальних закладах України на сучасному етапі”. -, „Персонал” - 1999. - Додаток 1.- С. 49-52 (Особистий внесок: проаналізовано представництво жінок у законодавчих та виконавчих органах влади та виявлено проблеми нерівної участі жінок в громадсько-політичному житті країни).

8. Задорожна С. М Аналіз стану на жіночому ринку праці в Чернігівському регіоні// Матеріали обласної науково-практичної конференції „Жінки Чернігівщини: історія і сучасність. - Чернігів: Редакційно-видавничий відділ. - 1998 р. - С. 28-35.

9. Задорожна С. М. Вплив демографічних чинників на стан ринку праці в Чернігівській області// Матеріали обласної науково-практичної конференції „Жінки Чернігівщини: історія і сучасність”. - Чернігів: Чернігівський педагогічний інститут. - 1999. - С. 189-193.

10. Задорожна С. М., Оліфіренко Л. Д. Проблеми реформування наукового середовища як потенціалу розвитку суспільства// Матеріали міжн. науково-практичної конференції „ Жінки в науці та освіті: минуле, сучасність, майбутнє”. - Київ: Фірма „Холс”. - 1999. - С. 188-194 (Особистий внесок: аналіз стану наукового потенціалу країни та його вплив на якість трудового потенціалу).

11. Задорожна С. М., Оліфіренко Л. Д. Забезпечення регіонального розвитку шляхом підвищення якості трудового потенціалу// Матеріали міжн. науково-практичної конференції „ Сучасні проблеми гуманізації та гармонізації управління”. - Харків: Харківський національний університет. - 2000. - С. 230 (Особистий внесок: пошук та обґрунтування шляхів підвищення якості трудового потенціалу).

12. Задорожна С. М. Вплив якості трудового потенціалу на прогнозування та планування підприємницької діяльності в регіонах// Матеріали IV міжн. науково-практичної конференції, „Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України”. - Т.1. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2003. - С. 41-42.

13. Задорожна С. М. Запровадження моделі робочих місць в систему кадрового менеджменту підприємств// Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Сучасні проблеми економіки підприємства”. - Т.2. - Дніпропетровськ. - 2003. - С. 68-70.

14. Задорожна С. М. Гендерні проблеми в Чернігівській області// Матеріали обласної науково-практичної конференції „ Проблеми тендерної рівності в Чернігівській області та шляхи їх вирішення”. - Чернігів: РВК „Деснянська правда”. - 2005. - С. 57-63.

людський потенціал регіональний соціальний

АНОТАЦІЯ

Задорожна С.М. Відтворення людського потенціалу в умовах трансформації регіональних соціально-економічних систем. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01. - демографія, економіка праці, соціальна економіка та політика. - Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена поглибленню теоретико-методологічних засад і розробці практичних рекомендацій щодо розширеного відтворення людського потенціалу в умовах трансформації регіональних соціально-економічних систем. На основі ретроспективної оцінки теоретичних поглядів і підходів у роботі розширено зміст категорії „людський потенціал”, виявлено чинники, що впливають на його відтворення, здійснено їх класифікацію та запропоновано методологічні та методичні підходи до оцінки та дослідження цього процесу; визначено методологічні засади мотиваційного механізму відтворення людського потенціалу в період сучасного етапу трансформаційних перетворень; запропоновано методичні засади функціональної моделі регулювання відтворення людського потенціалу.

В роботі визначено складові інституційних засад механізму використання людського потенціалу; запропоновано напрямки його регулювання на основі збалансування попиту і пропозиції на ринку праці, реформування оплати праці та мотивації трудової активності. Розширено зміст складових елементів механізму мотивації ефективного відтворення людського потенціалу.

Ключові слова: людський потенціал, відтворення, регіон, соціально-економічні системи, механізм відтворення, мотиваційний механізм, регулювання.

АННОТАЦИЯ

Задорожная С. Н. Воспроизводство человеческого потенциала в условиях трансформации региональных социально-экономических систем.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.09.01. - демография, экономика труда, социальная экономика и политика. - Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена исследованию проблем воспроизводства человеческого потенциала в условиях трансформации региональных социально-экономических систем и совершенствованию теоретико-методологических основ их изучения.

В работе рассмотрены основные теоретические аспекты изучения воспроизводства человеческого потенциала. На основании ретроспективной оценки теоретических взглядов и подходов к модели человека в экономической теории расширены определения категорий “человеческий потенциал” и “воспроизводство человеческого потенциала”. Определен ряд проблем с которыми связано формирование, распределение и эффективное использование человеческого потенциала в условиях несбалансированного развития регионов Украины в период трансформации экономики. Раскрыта система факторов, которые влияют на процесс воспроизводства человеческого потенциала, предложена их классификация, позволяющая более глубоко и всесторонне проводить исследования данного процесса.

Обосновано, что воспроизводство людского потенциала происходит под воздействием экстенсивных и интенсивных факторов. На этой основе определено, что экстенсивные факторы обеспечивают рост количественной составляющей человеческого потенциала, а интенсивные - качественной. При этом, количественную сторону человеческого потенциала обеспечивают демографические факторы, а качественную - социально-экономические.

Исследование проблем поиска путей расширенного воспроизводства человеческого потенциала показало, что такой процесс обеспечивает его мотивационный механизм. Обосновано, что функционирование этого механизма обеспечивается совокупностью целей и стимулов, которые детерминированы материальными, духовными и социальными потребностями индивидов, социальных групп, населения регионов или страны в целом, а также региональных институций. Основные функции мотивационного механизма заключаются в учете разнообразных законов воспроизводства индивидов, использовании экономических и социальных законов формирования, распределения и использования человеческого потенциала в процессе его развития.


Подобные документы

  • Шляхи розвитку людського капіталу задля суспільного відтворення. Сучасний стан і динаміка розвитку людського капіталу. Приклади програм соціального захисту. Аналіз перехідних етапів розвитку молодого покоління. Забезпечення якісної освіти впродовж життя.

    курсовая работа [115,6 K], добавлен 15.09.2014

  • Населення, як соціально-економічна категорія. Передумови та фактори, що впливають на відтворення населення. Демографічна ситуація в Україні та її регіональні особливості. Проблеми відтворення населення в сучасних умовах. Демографічна політика держави.

    курсовая работа [532,5 K], добавлен 18.10.2010

  • Безперервність процесу відновлення поколінь за рахунок народжуваності та смертності. Архетип відтворення населення в епоху неоліту, гіпотеза першої демографічної революції. Стан демографічної рівноваги в період панування аграрної економіки та капіталізму.

    реферат [22,1 K], добавлен 28.06.2011

  • Сутність поняття "трудовий потенціал". Загальна чисельність населення, його структура, тривалість життя, рівень народжуваності та смертності. Співвідношення демографічних, соціальних, функціональних, професійних та інших характеристик груп працівників.

    контрольная работа [27,4 K], добавлен 28.04.2013

  • Розповсюдження вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ) в Україні. Соціальна реальність щодо наслідків епідемії ВІЛ/СНІДу. Оцінка та прогноз соціально-економічних наслідків епідемії. Втрата доходів Державного бюджету внаслідок поширення епідемії захворювання.

    доклад [31,5 K], добавлен 30.10.2009

  • Сучасний стан соціально-демографічної ситуації в Україні. Умови та чинники розміщення населення України. Фактори впливу на соціально-демографічну ситуацію в Україні. Основні напрямки державної політики щодо вирішення соціально-демографічної ситуації.

    реферат [43,4 K], добавлен 07.01.2012

  • Дослідження теоретичних та практичних аспектів розвитку творчого потенціалу майбутніх соціальних працівників у процесі вивчення курсу "Основи комунікації в соціальній роботі". Розгляд поняття "творчий потенціал особистості" та його основні компоненти.

    статья [69,7 K], добавлен 27.08.2017

  • Результати дослідження відтворення населення у Волинській області за 1991-2015 роки. Особливості сучасних демографічних процесів у регіоні. Аналіз динаміки чисельності населення за статевою ознакою та ознакою місця проживання та міграційного руху.

    статья [240,3 K], добавлен 21.09.2017

  • Сім'я та шлюб: причини одруження та розлучень серед молодих людей. Шлюбно-сімейні відносини в конкретних культурних і соціально-економічних умовах. Ознаки типу сім'ї. Функції сім'ї та їх взаємозв'язок. Криза сім'ї та сучасна демографічна ситуація.

    реферат [18,0 K], добавлен 16.06.2009

  • Спроба з’ясувати роль кооперації щодо формування "нового" жіночого образу як громадсько-активного соціального суб’єкта. Загальний аналіз теоретичних та практичних моделей використання потенціалу жінок в розбудові соціальної та громадської сфери держави.

    статья [17,5 K], добавлен 14.08.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.