Ціннісні орієнтації сучасного студентства
Студентство як об'єкт дослідження, його історія і місце в соціальній структурі суспільства і в групі молоді. Життєві і культурні цінності сучасних студентів. Ціннісні орієнтації і їх особливості у студентської молоді та відмінності у різних поколінь.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | курсовая работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.02.2013 |
| Размер файла | 37,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Курсова робота
Ціннісні орієнтації сучасного студентства
Виконавець
магістрант гр. ЖСз-351(м)
О.А. Климова
Луганськ - 2006
Вступ
Соціокультурна трансформація, яка зараз відбувається в Україні, подібно до інших посткомуністичних країн, актуалізує наукове дослідження ціннісних змін, що відбуваються як на рівні суспільства загалом, так і в його окремих соціальних групах. Тому проблема ціннісних орієнтацій студентської молоді в сучасному українському суспільстві, їх структури і динаміки залишається незмінно актуальною протягом всього існування педагогіки вищої школи. Увага до життєвих стратегій молоді, зокрема студентської, викликана тим, що студентство є найбільш мобільним шаром сучасного українського суспільства. Актуальність роботи полягає також в тому, що цінності багато в чому визначають світогляд людини, як елемент структури особи, ціннісні орієнтації є єдністю думок, відчуттів, практичної поведінки. У формуванні ціннісних орієнтацій бере участь весь минулий життєвий досвід індивіда. Психологічною основою його ціннісних орієнтація є багатоманітна структура потреб, мотивів, інтересів, ідеалів, переконань і відповідно цьому - цінності носять непостійний характер, зміняються в процесі діяльності. На переломному етапі розвитку українського суспільства важливо зафіксувати і зрозуміти цінності, якими керується молодь, її уявлення про теперішній час і майбутнє, бо саме вона є найближчим майбутнім суспільства, тим більше це важливо відносно потенційної інтелектуальної, політичної, економічної, культурної еліти суспільства, яку являє собою молодь студентська.
Освіта виконує низку соціальних функцій, одна з яких - соціальний контроль за розподілом індивідів за соціальними шарами, стратами у відповідності до рівня і якості отриманої освіти (П.Сорокін). Ці функції мають забезпечувати стабільність соціуму. В умовах трансформації суспільства, що характеризується проникненням ринкових відносин в усі сфери його життєдіяльності особливо помітні функції освіти, що покликані задовольняти запити індивідів: сервісна; соціокультурна; прагматична; структурно-престижна. Вони сприяють адаптації індивідів до змін у житті, соціальному захисту від невдач, паралельно впливаючи на їхні життєві стратегії. У основі побудови життєвих стратегій (у даному випадку у студентської молоді) лежить певна система цінностей зокрема й найбільш прийнятних шляхів і засобів досягнення життєвих цілей [25].
Вивчення ціннісних орієнтацій студентської молоді створює теоретичну базу для ефективного прогнозування різних соціальних трансформацій, а також до певної міри можливості педагогічного впливу на них.
Проблема динаміки ціннісних орієнтацій студентської молоді в суспільстві, що реформується, досліджується як педагогами, так і культурологами, психологами, соціологами, філософами, представниками інших наук. Дослідження цієї динаміки розпадається на три великі групи питань - на питання, пов'язані з соціокультурною структурою студентства, на питання динаміки і схеми його ціннісних орієнтацій і на питання їх трансформації в умовах диверсифікацій суспільства.
Велику роль у формуванні теорії динаміки ціннісних орієнтацій зіграла психологічна соціологічна традиція, найбільшими представниками якої є Р. Тард, Р. Лебон, В. Томас, Ф. Знанецкий, Л.І. Петражецкий, Е. Гидденс. Помітний вплив на розвиток уявлень про інституційні механізми ціннісної динаміки надали і «об'єктивісти» До. Маркс, Е. Дюркгейм, Ч. Кулі, Ф. Теніс.
Поняття ціннісної орієнтації неодноразово ставало в центр численних досліджень видних зарубіжних і російських учених, таких як В.Б. Ольшанській, А.Г. Здравосмислов, А.І. Запесоцкий, С.Н. Іконникова, Н.І. Лапін, В.А. Отрут, М.С. Каган, А.А. Козл, А.Г. Ковалів, І.С. Кон, С.А. Кугель, Н.Д. Никандров, В.Ф. Льовічева, Н.Е. Смірнова, Е.Г. Слуцкий, І.А.Суріна, З.В. Сикевіч, В.П. Тугарінов, В.І Чупров і ін.
Об'єктом дослідження є ціннісні орієнтації молодої людини, їх зміст, функціонування.
Предмет дослідження полягає у виокремленні ціннісних орієнтацій сучасної студентської молоді.
Метою дослідження було: вивчення життєвих і культурних цінностей сучасних студентів, виявлення їх духовного світу; отримання висновків про те, які цінності на сучасному етапі є домінантними, пріоритетними і про можливість і необхідність педагогічного впливу на їх формування.
Виконання поставленої мети дозволяє визначити інновації в ціннісних орієнтаціях соціальної групи, що вивчається нами. Виконуючи мету роботи, ми намагались врахувати глибокі зміни, що відбуваються в суспільстві, трансформацію його інститутів, стратифікаційних характеристик, основних змістотворчих цінностей. Всі ці процеси по-своєму відображаються та приломлюються в життєдіяльності студентства. Для досягнення поставленої мети в роботі розв'язуються наступні задачі: 1. Ґрунтуючись на останніх даних монографічної літератури і періодичних видань з'ясовуються риси, характеристики і роль сучасного студентства. 2. Проводиться аналіз ціннісних орієнтацій сучасної студентської молоді, з'ясуються причини їх трансформації, глибина і роль «вічних цінностей» в житті молодих людей. Виконання цієї задачі неможливе без залучення вже проведених емпіричних досліджень, опублікованих у різних наукових журналах та інших періодичних наукових виданнях, ми також використовували дані досліджень з означеної проблеми, представлені у ресурсах глобальної мережі Інтернет. Залучення такої інформації було необхідне з ряду причин: по-перше, ці дослідницькі проекти, глобальні чи локальні, склали необхідну емпіричну базу нашої роботи; по-друге, це дозволило нам уявити собі хід, причини і єство трансформації цінностей сучасних студентів.
Основна частина нашої роботи складається з двох розділів: перший присвячено питанню особливості студентства як об'єкту дослідження, а другий - безпосередньо ціннісним орієнтаціям студентської молоді.
1. Студентство як об'єкт дослідження і його місце в соціальній структурі суспільства і в групі молоді
1.1 Визначення понять «молодь» та «студентство»
Розглянемо питання співвідношення понять «молодь» та «студентство». По-перше, слід розтлумачити сам термін «молодь». Отже молодь - це суспільно диференційована соціально-демографічна спільнота, якій притаманні специфічні фізіологічні, психологічні, пізнавальні, культурно-освітні та ін. властивості, які характеризують її біосоціальне дозрівання як здійснення самовияву її внутрішніх сутнісних сил і соціальних якостей. Саме тому молодь є специфічною спільнотою, суттєві характеристики і риси якої, на відміну від представників старших поколінь і вікових груп, перебувають у стані формування й становлення. Сутністю молоді та проявом її головної соціальної якості є міра досягнення нею соціальної суб'єктності, ступінь засвоєння суспільних відносин та інноваційної діяльності [24]. Є ряд визначень молоді, в яких відображається її структура, наприклад: «молодь - це покоління людей, що проходять стадію соціалізації, засвоюють (а в більш зрілому віці вже засвоїли) загальноосвітні, професійні і культурні функції і що готуються (підготовлені) суспільством до засвоєння і виконання соціальних ролей. Залежно від конкретних історичних умов вікові критерії молоді можуть коливатися від 16 до 30 років» [11].
Термін "студент" латинського походження, в перекладі українською мовою означає старанно працюючий, той, хто займається, тобто хто оволодіває знаннями.
Студент як людина певного віку і як особистість може характеризуватися з трьох боків:
1) з психологічного, який є єдністю психологічних процесів, станів і властивостей особистості. Головне в психологічній стороні - психічні властивості (спрямованість, темперамент, характер, здібності), від яких залежить протікання психічних процесів, виникнення психічних станів, прояв психічних утворень. Проте, вивчаючи конкретного студента, треба враховувати разом з тим особливості кожного даного індивіда, його психічних процесів і станів.
2) з соціального, в якому утілюються суспільні відносини, якості, породжувані приналежністю студента до певної соціальної групи, національності і т.д.
3) з біологічного, який включає тип вищої нервової діяльності, будову аналізаторів, безумовні рефлекси, інстинкти, фізичну силу, статуру, риси обличчя, колір шкіри, око, зростання і т.д. Ця сторона в основному приречена спадковістю і природженими завдатками, але у відомих межах змінюється під впливом умов життя [12].
Вивчення цих боків розкриває якості і можливості студента, його вікові і особові особливості. Так, якщо підійти до студента як до людини певного віку, то для нього будуть характерні якнайменші величини латентного періоду реакцій на прості, комбіновані і словесні сигнали, оптимум абсолютної і різницевої чутливості аналізаторів, найбільша пластичність в утворенні складних психомоторних і інших навичок. Порівняно з іншими віками в юнацькому віці наголошується найбільша швидкість оперативної пам'яті і перемикання уваги, рішення вербально-логічних задач і т.д. Таким чином, студентський вік характеризується досягненням найвищих, "пікових" результатів, що базуються на всіх попередніх процесах біологічного, психологічного, соціального розвитку [12].
Якщо ж вивчити студента як особу, то вік 18 - 20 років - це період найактивнішого розвитку етичних і естетичних відчуттів, становлення і стабілізації характеру і, що особливо важливе, оволодіння повним комплексом соціальних ролей дорослої людини: громадянських, професійно-трудових і ін. З цим періодом пов'язаний початок "економічної активності", під якою демографи розуміють включення людини в самостійну виробничу діяльність, початок трудової біографії і створення власної сім'ї. Перетворення мотивації, всієї системи ціннісних орієнтації, з одного боку, інтенсивне формування спеціальних здібностей у зв'язку з професіоналізацією - з іншою, виділяють цей вік як центральний період становлення характеру і інтелекту. Цей час спортивних рекордів, початок художніх, технічних і наукових досягнень.
Студентський вік характерний і тим, що в цей період досягається оптимум розвитку інтелектуальних і фізичних сил. Але нерідко одночасно виявляються "ножиці" між цими можливостями і їх дійсною реалізацією. Безперервно зростаючі творчі можливості, розвиток інтелектуальних і фізичних сил, які супроводжуються і розквітом зовнішньої привабливості, приховують в собі і ілюзії, що це зростання сил триватиме "вічно", що все краще життя ще попереду, що всього задуманого можна легко досягти [12].
Час навчання у вузі співпадає з іншим періодом юності або першим періодом зрілості, який відрізняється складністю становлення особових рис - процес, проаналізований в роботах таких вчених, як Б.Р. Ананьев, А.В. Дмітрієв, І.З. Кон, В.Т. Лісовській, 3.Ф. Есарева і ін. Характерною межею етичного розвитку в цьому віці є посилення свідомих мотивів поведінки. Помітно зміцнюються ті якості, яких не вистачало повною мірою в старших класах - цілеспрямованість, рішучість, наполегливість, самостійність, ініціатива, уміння володіти собою. Підвищується інтерес до моральних проблем (меті, способу життя, обов'язку, любові, вірності та ін.).
Разом з тим фахівці в області вікової психології і фізіології відзначають, що здібність людини до свідомої регуляції своєї поведінки в 17-19 років розвинена не повною мірою. нерідкі невмотивований ризик, невміння передбачати наслідки своїх вчинків, в основі яких можуть бути не завжди гідні мотиви. Так, В. Т. Лисовский відзначає, що 19 - 20 років - це вік безкорисливих жертв і повної самовіддачі, але і нерідких негативних проявів [12].
Лідируюче серед молоді студентство - це величезний інтелектуальний і управлінський потенціал культурно-духовної, державно-адміністративної, економічно-матеріальної сфер суспільства. Воно, будучи інтелектуальною, духовною елітою молоді, є потенційною елітою суспільства в цілому, майбутньою інтелігенцією, цвітом нації. Саме ці дві обставини - 1) прагнення до нового, його оперативне сприйняття, пов'язане з обумовленою молодим віком легкою навчаною і відвертістю новим знанням, і ще незжитої і інерциальною інфантильністю, що рухається з минулої незрілості, з одного боку; 2) а, з другого боку, усвідомлення, що вже має місце, покладаються на нього суспільством надій і обов'язків, - саме ці дві обставини визначають всю специфіку структури і динаміки ціннісних орієнтацій студентства [23].
1.2 Коротко про історію студентства
Студентство як самостійний соціальний розряд з'являється в Середньовіччі, з появою перших університетів (X - XII ст.). Їх виникнення було обумовлено необхідністю в ідеологічному і доктринальному обслуговуванні запитів релігійних властей і кліра. Християнська Церква гостро потребувала високоосвічених фахівців в області теології і філософії. Перші випускники університетів також ставали лікарями і юриспрудентами-правознавцями. Першими університетськими дисциплінами стає той круг знань (енциклик), який сформувався ще в античній культурі.
Головними спеціальностями, які стали освоювати перші студенти, були метафізика (в основному Платона і Арістотеля), теологія, математика, граматика, риторика, право, медицина, латинська і грецька мови. Весь університетський цикл складався з двох освітніх етапів - тривиуму і квадрівіуму [28].
Звичайно, статус студентства на перших порах його виникнення не міг порівнятися з його нинішнім соціальним статусом. Студентство відрізнялося міграційним способом життя, оскільки студенти постійно мігрували з одного університету в дугою в цілях підвищення освіти. Саме навчання носило сезонний характер [29] Перше студентство ще не мало свою ідеологію, а швидше нагадувало те, що зараз прийнято називати в тому ж студентському середовищі «тусовкою» (тобто самі студенти і були першими «тусовщиками»), з яких найвідомішою є група вагантов.
Буде цікавим звернутися до досліджень студентства початку XX -го століття, В.В. Святловский (1909) пише: «історія студентства - це історія Європи....Середньовічні університети - типові породження своєї епохи. Це автономні і незалежні республіки, наскрізь пройняті духом замкнутої корпорації, від ректора до новачка - студента. Студентство завжди на гострозорій варті прав своїх і своєї alma mater. Але політичні горизонти молоді, що вчиться, вузькі, ідеали сумнівні. Середньовічні студенти в масі дорослі, як ландскнехт, і неосвічені, як цехові ремісники. Багатотисячні слухачі кафедр Болоньського або Паризького університетів - безтурботний, дозвільний і веселий натовп озброєних і недисциплінованих ідальго. Безпросвітність середньовіччя і сухість схоластики вбивали думку. Теоретичні суперечки часто закінчувалися побоїщами і дуеллю» [14]. От так невтішно характеризує перше студентство російський історик.
Проте в Новий час соціальний статус студентства помітно підвищується, що пов'язано, по-перше, з безпрецедентним зростанням статусу наукового пізнання і підвищенням теоретичної якості освіти, а, по-друге, із збільшенням кількості університетів і, відповідно, кількості студентів, що навчаються в них. В цей час студентство стає помітною соціальною силою, у якої виробляється стійка система ідеалів і цінностей [13].
Студентство Нового часу бере найактивнішу участь в житті суспільства, завжди є теоретичним ініціатором багато кого ліберально-демократичних реформ в суспільстві.
Ми знаємо, що студентство як інтелектуальний і культурний потенціал суспільства виступає як чиста можливість суспільства, його абсолютної потенційності.
Описуючи студентство в цілому, можна сказати, що воно украй інтенсивна проекція, метафора суспільства в цілому. Це медичні працівники і лікарі, але майбутні, це вчителі і викладачі, але майбутні, це учені, винахідники, інженерний - технічні працівники, але тільки в майбутньому, це архітектори і будівельні менеджери, але також в майбутньому, це майбутні міністри і держчиновники, нарешті, в рядах нинішнього студентства знаходяться майбутній президент і прем'єр - міністр. Тобто студентство - це фокус-група майбутнього соціуму в цілому [10].
Структура студентства є двополюсною системою, на одному краю якій знаходиться суб'єкт відтворювання освіти як символічного капіталу, на іншому - об'єкт його відтворювання. Між двома цими полюсами йде динамічний процес освітнього обміну [9].
ціннісний орієнтація студентство молодь
2. Ціннісні орієнтації і їх особливості у студентської молоді
2.1 Поняття ціннісної орієнтації
Поняття ціннісної орієнтації неодноразово ставало в центр численних досліджень видних зарубіжних і російських учених, таких як Уїльямс Томас, Флоріан Знанецкий, В.Б Ольшанській, А.Г. Здравосмислов, А.І. Запесоцкий, С.Н. Іконникова, Н.І. Лапін, В.А. Отрут, М.С. Каган, А.А. Козл, А.Г. Ковалів, І.С. Кон, С.А. Кугель, Н.Д. Никандров, В.Ф. Льовічева, Н.е. Смірнова, Е.Г. Слуцкий, І.А.Суріна, З.В. Сикевіч, В.П. Тугарінов, В.І Чупров та ін [див. 5, 6, 21].
Поняття ціннісної орієнтації ширше за поняття цінності, оскільки має на увазі під собою структурний зв'язок або відношення цінності і ціннісний орієнтованого суб'єкта [22].
Дослідник поняття ціннісної орієнтації І.А. Шакєєва, розглядаючи її в психологічному ключі, пише: «цінність як би розподілена між людиною і навколишнім його світом, вона існує тільки в їх відношенні. Носієм цінності можуть виступати особи, будь-який предмет, явище, які втягнуті у взаємодію з свідомістю людини... Особливе місце в цьому значенні займає концепція «особового значення»... Річ у тому, що зміна соціально - економічних умов веде до зміни життєдіяльності людини. При цьому діяльність людини історично не міняє своєї загальної будови, але міняються співвідношення цілей і мотивів діяльності. Функція мотивів полягає в тому, що вони як би «оцінюють» життєве значення для суб'єкта об'єктивних обставин, додають їм особове значення, яке виконує регулюючу функцію і визначається тим, в якому зв'язку об'єкт або явище знаходиться з мотивами і цінностями суб'єкта. В особистому значенні відображається не тільки саме значущість, її емоційний знак і кількісна міра, але і змістовний зв'язок об'єкту і явища з конкретними мотивами, потребами і цінностями» [26].
В сучасній теорії ціннісних орієнтацій вся система ділиться на три великі групи. Це розділення відповідає макроструктурній схемі, яку утворює трикутник вічних цінностей - Істина, Добре, Краса. Вічні цінності, заломлюючись в тріаді соціальних інституцій, що займаються наукою, суспільну мораль, релігію, мистецтво, відображаються мікроструктурною проекцією, антропоцентрически що розділяється на дух, душу і тіло. Таким чином, всі ціннісні орієнтації відповідно до тріади «вічних цінностей» підрозділяються на:
духовно - гуманітарні;
матеріально - економічні;
раціональні [1].
Особливості ціннісних орієнтацій студентської молоді визначаються впливом наступних чинників:
віково-демографічного;
амбівалентно-транзитивного;
освітнього;
дивіантно-деліквітного [ див. 8].
З цих чотирьох чинників нас цікавить вплив освіти на формування ціннісних орієнтацій. Освітній чинник є, мабуть, найпозитивнішим, оскільки пов'язаний з системним процесом освіти, в яку крім спеціальних профілюючих дисциплін включаються аспекти гуманітарної освіти, яка має величезне значення в справі формування ціннісних орієнтацій, і яка робить по суті вищу освіту вищою. Студенти, навчаючись таким предметам як історія, філософія, соціологія, історія мистецтв, релігознавство, вже в процесі освіти стикається з філософськими ідеями, навкруги яких, як відомо, обертається світ, з історичними прикладами подвигів народу і його окремих представників, з соціологічними принципами і законами, на яких заснована соціальні стабільність і солідарність, із зразками і високими шедеврами світового мистецтва і т.д. [8].
Усвідомлення збільшеної ролі освіти є, мабуть, однієї з ключових тенденцій в ціннісних орієнтаціях сучасної молоді. Цьому сприяє те, що в теперішньому часі освіта є соціокультурною і духовною опорою життєдіяльності людей.
Для суспільства система стійких ціннісних орієнтацій особи є показником того, що можна від неї чекати. Про суспільно політичну позицію особи і її духовне багатство в цілому можна судити з того, на досягнення яких цінностей направляє вона свої зусилля, які об'єкти для неї найбільш значущі. Ціннісна орієнтація характеризує готовність особи до здійснення певної діяльності по задоволенню інтересів і потреб, а тим самим її соціальну позицію і рівень духовного розвитку. Отже, ціннісні орієнтації - утворення ідейно-цільового плану, генеральна лінія життя людини.
Ціннісні орієнтації виражають внутрішній світ особи, виконують організаційну, направляючу роль в поведінці індивіда. Згідно роботам американського соціолога ХХ сторіччя Т. Парсонса, соціальний порядок залежить від існування цінностей, які вважаються легітимними і обов'язковими, що розділяються всіма людьми, виступаючи як стандарт, за допомогою якого відбираються цілі дії. Зв'язок між соціальною системою і системою особи досягається через процес включення складових соціальної системи цінностей у внутрішню структуру особи («интерналізація цінностей») [20].
Як відзначає А.Г. Здравомислов «сукупність ціннісних орієнтацій, що склалися, утворює свого роду осі свідомості, яка забезпечує стійкість особи, спадкоємність певного типу поведінки і діяльності, виражену в спрямованості потреб і інтересів» [4].
Ціннісні орієнтації включають три найважливіші компоненти:
1) когнітивний (смисловий), на основі якого здійснюється пізнання дійсності, сприяючі становленню ціннісного відношення;
2) емоційний, пов'язаний з переживанням індивідом свого відношення до цінностей;
3) поведінковий, що виявляється в готовності діяти відповідно засвоєній системі цінностей.
2.2 Відмінності ціннісних орієнтацій студентства різних поколінь
Власне динаміка ціннісної свідомості молоді зумовлена кількома причинами:
1. Ця соціальна група за характером своєї діяльності, поглядами, ціннісними орієнтаціями і т. д. дуже близька до інтелігенції, тому важливо досліджувати студентство як резерв формування інтелектуальної еліти, а, відповідно, вищу школу розглядати як головний канал такого формування й, отже, як суб'єкт соціально-культурної трансформації.
2. Динамічність і відносно високий рівень організованості студентства робить цю групу досить привабливою для різного роду ідеологів і політиків, які намагаються втягти студентську молодь у політичні ігри, що мають, як правило, досить брудний підтекст.
3. Демографічні та інтелектуальні характеристики студентської молоді роблять цю соціальну спільноту однією з найбільш ресурсномістких суспільних груп, оскільки вік та освіта, безсумнівно, є найважливішими соціальними ресурсами [2].
Відповідно до концепції нормативних років Р. Інглехарта (згідно з якою найбільш значущим періодом для формування особистості є віковий період від 12 до 18 років) аналізуються ціннісні орієнтації та порівняно аксіонормативні системи різних груп студентської молоді. На базі цього виділили такі її покоління (починаючи з кінця 60-х рр. минулого століття дотепер):
«покоління «відлиги»: студентська молодь кінця 60-х - початку 70-х рр. ХХ століття, соціалізація якої відбувалась у період хрущовської «відлиги»;
«покоління «застою»: студентська молодь другої половини 70-х - першої половини 80-х рр.; формативні роки цього покоління студентів збіглися із брежнєвським «застоєм»;
«покоління «перебудови»: студентство другої половини 80-х - початку 90-х рр., соціалізація якого відбувалася в умовах горбачовської «перебудови»;
«перше покоління незалежності»: студенти середини 90-х рр.;
«друге покоління незалежності»: студентська молодь кінця 90-х рр. ХХ - початку ХХI століття.
Виокремлення двох «поколінь незалежності» зумовлене динамічною соціокультурною ситуацією першого десятиліття незалежності української держави, завдяки якій умови соціалізації молоді, у тому числі студентської, початку, середини й кінця 90-х років істотно відрізнялись [19].
Аналіз відмінностей ціннісних орієнтацій студентства різних поколінь, згідно з типологією цінностей на основі цивілізаційних критеріїв, показує:
Покоління «відлиги». Йому властива досить висока оцінка як модерністських (творчий підхід до справи, відповідальність, цілеспрямованість, ініціативність), так і традиційних цінностей (принциповість, самокритичність, тактовність, ввічливість, товариськість). Зіставлення оцінок значущості інструментальних цінностей і самооцінки рівня розвитку свідчить, що найбільшим чином індекс значущості розходиться щодо модерністських цінностей, які були для даного покоління радше декларованими, ніж реалізованими. Також у структурі цінностей покоління «відлиги» досить мало представлено досяжницькі цінності: орієнтації на здобуття високого становища в суспільстві, прагнення професійної кар'єри і т. ін. [18].
Покоління «застою». Цінування головним чином таких якостей як чесність, правдивість, чуйність, уважність, повага до людей, скромність, простота, колективізм, почуття товариства, тобто традиційних аксіологічних феноменів. Модернізація ціннісної свідомості цього покоління студентів насамперед виявилась в його орієнтаціях на професійне вдосконалення, у скеруванні на творчу професійну діяльність.
Покоління «перебудови». Зміни, які відбувались у країні в той період, актуалізували модерністський пошук ціннісної свідомості молоді ВНЗ. Зокрема, досить високі оцінки студентів отримували такі якості як заповзятливість, ініціативність, терпимість щодо іншого напряму думок та ін. [17].
Перше покоління незалежності. Різке зростання міри модернізації цінностей. Після здоров'я родини, головні цінності - особиста свобода, незалежність у судженнях і діях, матеріальне благополуччя, повноцінний відпочинок, цікаві розваги. Тільки сьоме рангове місце (за даними дослідження 1996-1997 рр.) займає така цінність, як можливість розвитку, реалізації своїх здібностей і талантів.
Друге покоління незалежності. Найвищий ступінь ціннісної модернізації. Головні цінності - можливість саморозвитку та самореалізації, економічна незалежність, толерантність. Матеріальний добробут займає одне з останніх місць [15].
Особливе значення має кластерний аналіз ціннісних орієнтацій студентства «другого покоління незалежності»1 («кластер» (з англ. cluster) - згусток, пучок, група. Кластерний аналіз - це сукупність методів, які дозволяють класифікувати багатовимірні спостереження, кожне з яких описують певним набором змінних. Метою кластерного аналізу є утворення груп подібних між собою об'єктів, які зазвичай називають «кластерами». Кластерний аналіз розбиває на групи з урахуванням усіх групувальних ознак одночасно).
Таким чином було виділено 5 кластерів:
1. «Постмодерністи-прагматики» (4%). Самореалізація і якість життя пов'язані з матеріальними факторами (економічна незалежність, матеріальний статок). Властива самооцінка якостей, серед яких переважають суто ділові характеристики (цілеспрямованість, наполегливість, вміння доводити справу до кінця, прагматизм).
2. «Постмодерністи-ідеалісти» (18%). Самореалізація і якість життя пов'язані зі здоров'ям, сімейним добробутом і творчою діяльністю. Характерними є такі якості як чесність, доброта, терплячість до поглядів інших. Їм найбільшою мірою, порівняно з рештою кластерів, властива готовність поступитися власним добробутом заради громадянського обов'язку.
Причину розходжень між групами постмодерністів зумовлено об'єктивними характеристиками. До прагматиків переважно належать представники чоловічої статі. Більшість із них навчається у технічних ВНЗ. Згідно з самооцінкою, це найбільш забезпечені люди, діти найбільш освічених (порівняно з іншими кластерами) батьків. Переважно це мешканці великих міст (обласних центрів). У них найбільшою (порівняно з іншими кластерами) мірою виявляється власна економічна поведінка. До ідеалістів переважно належать представники жіночої статі. Серед них практично однаковою мірою представлено студентів природничих, технічних, гуманітарних та економічних спеціальностей. Як і «прагматики», це діти найбільш освічених батьків, мешканці великих міст.
3. «Модерністи-індивідуалісти» (24%). Переважають орієнтації на досяжницькі цінності: високе суспільне становище, професійна кар'єра, особиста свобода, економічна незалежність, побутовий комфорт. Порівняно невисокий рівень орієнтації на такі цінності, як порозуміння з навколишніми та корисність для суспільства. Реалізують свої ціннісні орієнтації, насамперед, розвиваючи почуття власної гідності, товариськості та впевненості в собі.
4. «Модерністи-комуналісти» (32%). Переважають орієнтації на досяжницькі цінності: високе суспільне становище, професійна кар'єра, особиста свобода, економічна незалежність, побутовий комфорт. Високий рівень орієнтації на такі цінності, як гарні стосунки з навколишніми, взаєморозуміння з батьками, корисність для суспільства, участь у суспільному житті. Для досягнення обраної мети апелюють насамперед до колективістських інструментальних цінностей (чесність, сумлінність, відповідальність, наполегливість, працьовитість, вміння доводити справу до кінця, самодисципліна товариськість). Їм досить значною мірою властива така якість, як готовність поступитися власним добробутом заради громадянського обов'язку.
Обидва «модерністські» кластери переважно жіночі, та все ж чоловіків більше серед «індивідуалістів». Також більшість «індивідуалістів» - вихідці з обласних центрів, їх матеріальний статус досить високий. У «комуналістів» порівняно висока економічна активність, водночас їхній матеріальний статок дещо гірший.
5. «Нові традиціоналісти» (22%). Ціннісна свідомість представників кластеру орієнтується не тільки на традиційні, але й на модерністські цінності. Вони - діти найменш освічених батьків, вихідці з малих міст, райцентрів, сіл. Економічна поведінка - пасивна. Більшість представників (майже 2/3 кластеру) становлять жінки [16].
Наведемо приклади результатів кількох досліджень, щоб прослідити тенденції направленості ціннісних орієнтацій «другого покоління незалежності».
Так у Сумському державному педагогічному університеті ім. А.С. Макаренка було проведено дослідження духовного світу сучасних студентів. У опитуванні приймало участь 202 студента. Наведемо стислу характеристику його результатів.
1. Ставлення до професійного вибору. В цілому можна говорити про зниження значущості професійного вибору, який робить молодь на порозі вступу в самостійне життя. Є підстави припустити, що загальна тенденція більш серйозного ставлення до проблеми професійного визначення привнесена саме студентами, які щойно вступили до ВНЗ. Відповіді студентів підтверджують вплив престижу професії на ґрунтовність фахової орієнтації майбутнього спеціаліста (остаточним свій професійний вибір вважають лише 33,3 % студентів-майбутніх вчителів, в той час, як серед майбутніх юристів таку відповідь дало 57,6 % студентів).
Можна констатувати, що загалом більшість студентів не впевнені в тому, що після закінчення ВНЗ вони будуть працювати за обраною професією (63,4 %). В цілому, майбутні вчителі оцінюють престиж своєї професії як середній (63,4 %), а майбутні юристи - як високий (97,7 %). Головною причиною можливої відмови студентів від власного професійного вибору є відсутність належної матеріальної винагороди (46,9%). На другому місці чинник безперспективності професії (24,4%). Щодо перспективності професії, майбутні вчителі зазначають підвищення її престижу (46,2 % ), а майбутні юристи - стабільність (67,7%). Провідним мотивом професійного вибору студенти вважають особисті нахили (63,3%). Привертає увагу той факт, що велика кількість студентів добре обізнана про свою майбутню професію (60,6% від кількості усіх опитаних).
2. Ставлення до навчання у вузі. Якщо прослідкувати динаміку від 1-го до 3-го курсів, студенти, в більшості випадків, частково схвалюють існуючу систему підготовки фахівців (69,4%). Більший відсоток студентів очікує від навчання у ВНЗ отримання основ для розвитку професіоналізму (47,8%). На другому місці важливою студенти визнають можливість отримання актуальних знань за фахом, на третьому місці - підвищення загальної культури, на четвертому місці - опанування навичками творчого та нестандартного мислення. Для більшості студентів бути блискуче освіченою людиною означає бути ерудованим в різних галузях культури (65,8%). З цієї точки зору стають зрозумілими вимоги студентів до освіти.
Переважна кількість студентів вважають, що серед їхніх викладачів є значні авторитети (86,9%). Це означає, що спілкування з викладачами ВНЗ створює у студентів позитивний образ викладача - наставника. На думку студентів, заслуги викладача як науковця мають значення для формування його авторитету серед студентства. Першочерговою основою викладацького авторитету, як пояснюють студенти є: високий рівень знань, взаємопорозуміння
зі студентами, вміння в оригінальній формі подавати матеріал, професіоналізм.
На погляд більшості студентів, навчання у житті людини має дуже велике значення (56,1%).
3. Ставлення до культури та інтелігенції. Для студентів бути культурною людиною означає бути освіченою, толерантною людиною, дотримуватися норм етикету, бути порядною, ввічливою особистістю. Студенти переконані, що інтелігенція покликана нести знання в суспільство, підвищувати рівень загальної та наукової культури населення а також наголошують, що в нашому суспільстві є наявною потреба в інтелігенції (96,3%).
Більшість студентів вважають, що вони вміють ефективно спілкуватися з людьми (57,8%). Дані дослідження свідчать про існування певних проблем щодо адаптації молоді до умов ВНЗ, хоча вони не є притаманними для більшості студентів. Безумовно, кожна молода людина прагне максимально розкрити свій особистісний потенціал. Реалізуватися як особистість для сучасних студентів означає реалізуватися в професійному плані, досягти поставленої мети, стати авторитетною людиною, знайти місце в житті, здійснити внесок у суспільне життя. В цілому, дані нашого дослідження свідчать, що студентство на сьогодні займає активну просоціальну позицію [див. 7].
Результати іншого дослідження, щоправда, висвітлені у недостатньо неструктурованій формі, також говорять про деякі тенденції у сучасному стані ціннісних орієнтацій студентства:
За результатами соціологічних досліджень, проведених у кількох столичних вищих навчальних закладах, у системі ціннісних переваг та орієнтацій сучасного студентства прагнення «зробити професійну кар'єру» та «бути вільним та незалежним у своїх рішеннях та вчинках» виявили майже 80 відсотків. Натомість багатства прагнуть 28 відсотків молодих людей. Така ціннісна орієнтація, як бажання «принести користь своїй країні», виявилася не надто популярною - 38 відсотків.
Ці показники свідчать про не дуже високу активність і прагнення молодих людей працювати на користь країни, певну інертність та відсторененість від усього, що відбувається. Напевно, в умовах сьогодення - «виживає сильніший» - більшість молодих людей переймаються вирішенням власних проблем, а не суспільних загалом.
Існує цікава тенденція: з віком, набуттям певного життєвого досвіду юнацькі ілюзії поступаються раціоналізмові. Такі цінності, як багатство, кар'єра, влада - більше приваблюють студентів І-ІІ курсів. Це вік, коли ще здається, що попереду безліч невикористаних можливостей, широкий простір для самореалізації та здобуття незалежного соціального статусу. І, навпаки, з наближенням завершення навчання, коли молода людина вже зіткнулась з труднощами адаптації до вимог сучасному суспільства, її погляди, переконання дещо змінюються. З віком молоді люди починають шукати спокою, з'являється бажання ні в що не втручатися - пливти за течією. Це свідчить про те, що з віком зростає питома вага тих молодих людей, які пасивно спостерігають за суспільними процесами.
За відсутності обгрунтованого соціального ідеалу з'являється своєрідний духовно-ідейний вакуум. А тому й результати досліджень виявилися не дуже втішними: проблеми національної культури і мистецтва в ієрархії найважливіших для молодих людей тем посідають аж ніяк не перші місця: лише 47 відсотків студентів зазначили, що обговорюють стан справ у вітчизняній культурі.
Досить інформативним є аналіз витрат молодих людей, пов'язаних з вільним часом. Так, 3 відсотки витрачають гроші на театр, по 15 - на кіно та образотворче мистецтво. В цілому проблеми, які турбують українську молодь, відображають ситуацію в суспільстві. При цьому проблемами економіки, фінансування, безробіття, зростання злочинності молодь переймається помітно більше, ніж, скажімо, проблемою «руйнування вітчизняної культури». Це свідчить, що сучасна молода людина все ж таки не замкнена в своєму внутрішньому світові, а живе реальним суспільним життям [3].
Змінити ситуацію можна шляхом задоволення матеріальних та духовних запитів і потреб сучасної молоді, долучення їх до управління країною. Це дозволить по-новому поглянути на проблеми молоді очима самої молоді і запропонувати вихід із духовної кризи.
Висновки
Отже сьогодні студентство набуває характеристик соціальної суб'єктності, визначаючи не просто сам процес переходу до іншого суспільства, але і його спрямованість. Це виявляється у процесах модернізації та постмодернізації цінностей студентської молоді, які, хоч відбуваються досить активно, як це можна зрозуміти з характеристик, все ж є амбівалентними. Це явище - адекватна реакція на стан українського суспільства загалом, зокрема на його маргінальність та транзитивність. Тобто ціннісна свідомість сучасного студентства («друге покоління незалежності») формується в умовах, коли в суспільстві відбуваються революційні зміни, коли воно стоїть перед альтернативою вибору подальшого шляху розвитку. Ці події і загальний негативний стан в державі призвели до того, що молодь виявилась однією з найбільш соціально занедбаних і найменш соціально захищених спільнот нашої країни, що молодіжне середовище розшарпують різні проблеми, що питома вага цих проблем вже давно перевищила критичну масу і загрожує соціальними вибухами. Наслідком цього є логічне зростання конфліктного потенціалу молодого покоління. Та оцінка кластерів «другого покоління незалежності» свідчить, що, попри популяризацію опозиційних ідей, вони мають не анемічний, а конструктивно-творчий характер. Яскравим доказом цього є Помаранчева революція.
Література
1. Гаврилюк В.В. Трикоз Н.А. Динамика ценностных ориентаций в период социальной трансформации (поколенный подход). // Социологические исследования. 2000. № 12. С.104
2. Гончар Наталя. Ціннісна свідомість українського студентства.// www.intellect.org.ua
3. Дейнека Анжела. Бути вільними у своїх вчинках… Саме цього прагне переважна більшість молодих українців // www.ivn.com.ua
4. Здравомыслов А.Г. Потребности, интересы, ценности.- М., 1985.- с.202.
5. Здравосмыслов А.Г., Ядов В.А. Отношение к труду и ценностные ориентации личности. // Социология в СССР. Т.2, М., 1996
6. Козлов А.А., Лисовский В.Т., Сикевич З.В., Ценностный мир современного студенчества (Социальный портрет явления) // Система воспитания в высшей школе. Серия НИИПВШ. Вып. 4. М., 1992
7. Косяк Алла. Ціннісні орієнтації сучасного студентства //Тези доповідей міжвузівської студентської науково-практичної конференції „Сучасна молодь: крок у майбутнє”. - Суми - 2004, С. 14 - 17
8. Лисовский В.Т. Духовный мир и ценностные ориентации молодежи России. СПб., 2000.; Социология молодежи./ Под редакцией Лисовского В.Т. СПб., 1996
9. Лисовский В.Т. Духовный мир и ценностные ориентации молодежи России. СПб., 2000. С.179
10. Лисовский В.Т. Духовный мир и ценностные ориентации молодежи России. СПб., 2000. С.206-207
11. Лисовский В.Т. Социология молодежи: история и современность // Социология и общество. Тезисы докладов Первого Социологического Конгресса. СПб., 2000. С. 166
12. Педагогика и психология высшей школы: Учебное пособие/ Отв. ред. М. В. Буланова-Топоркова. - Ростов н/Д:Феникс, 2002. - 544 с.
13. Петров В.А. Социальные традиции студенчества в Новое время. // Студенчество как социальный феномен: история и современность. Материалы студенческой конференции СПбГУ. СПб., 2000. С. 56.
14. Святловский В.В. Студенческие переписи в России: краткий исторический очерк. // Студенчество в цифрах: По данным Юрьевской переписи в 1907 году, СПб., 1908, С. 57-61
15. Сокурянская Л.Г. Высшее образование как модель социокультурной трансформации: институциональный аспект анализа. // Проблеми розвитку соціологічної теорії. Трансформація соціальних інститутів та інституціональної структури суспільства. - К.: Інститут соціології НАН України, 2003. - С. 404-409
16. Сокурянская Л.Г. Качественная методология в контексте развития социологической теории. // Проблеми розвитку соціологічної теорії: Наукові доповіді і повідомлення / Ред. М.О. Шульга та ін. - К.: Інститут соціології НАН України, 2001.- С. 48-53
17. Сокурянская Л.Г., Крилова О.Н. Ценностная дифференциация украинского студенчества: кластерный анализ. // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Зб. наук. праць. Харків, 2003. - С. 534-539
18. Сокурянська Л.Г. Проблема суб'єкта в сучасній соціології. // Вісник Харківського Національного Університету ім. В.Н. Карабіна. -2003, ч. 577: Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. - Харків: Вид-во ХНУ ім. В.Н. Карабіна, 2003. - С. 534-539.
19. Сокурянская Л.Г. Субъектные диспозиции молодежи как фактор социальной трансформации. // Молодь в умовах нової соціальної перспективи. - Житомир, 2002. - С. 6 - 9.
20. Социологический словарь./ Под ред. С.А. Ерофеева. - Казань,1997.- с.354.
21. Сурина И.А. Ценностные ориентации как предмет социологического исследования. М., 1996
22. Сурина И.А. Ценностные ориентации как предмет социологического исследования. М., 1996. С.3
23. Ценностный мир современного студента. (Социологические исследования) / Под ред. В.Т. Лисовского и Н.С. Слепцова. М., 1992.
24. Черниш Н. Соціологія. Курс лекцій. - Львів: Кальварія, 2004. - С. 234.
25. Чумак Т.Г. Взаємодія життєвих стратегій студентської Молоді і соціальної функції освіти в Умовах сучасності // Матеріали регіональної студентської конференції «Проблеми російського суспільства і світового соціуму очима молоді». - Ставрополь, 2005// www.ncstu.ru
26. Шакеева И.А. Ценностные ориентации и самочувствие молодежи в новых общественно - экономических условиях. Москва -- Воронеж. 1998. С.15-16.
27. www.kref.ru/cgi-bin/refstock/rabots.pl
28. Университет. Большая Советская энциклопедия. М., 1955. Том 44. С.345
29. Никонова Т.В. История студенчества в соотнесении со структурой его социального статуса. // Студенчество как социальный феномен: история и современность. Материалы студенческой конференции СПбГУ. СПб., 2000. С. 14.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Положення соціокультурного підходу. Співвідношення освіти, культури, соціуму. Студентство як об'єкт дослідження, його місце в соціальній структурі суспільства. Макет факторно-критеріальної моделі оцінки рівня соціокультурного розвитку студентської молоді.
магистерская работа [133,4 K], добавлен 10.02.2013Соціально-психологічні особливості студентства. Методика дослідження рівня залученості студентської молоді до вживання алкоголю. Корекційно-профілактична програма попередження та пом’якшення дії соціально-психологічних чинників на алкоголізацію молоді.
курсовая работа [97,9 K], добавлен 01.04.2014Соціологічне дослідження стосовно ставлення молоді (студентства) до системи освіти на сучасному етапі. Дослідження важливості здобуття освіти для студентів 1-го курсу. Визначення готовності студентів до змін та реформ в системі сучасної освіти.
практическая работа [2,4 M], добавлен 26.05.2010Особливості життя молоді у наш час. Вплив негативних процесів на поведінку молоді. Особливості злочинності в молодіжному середовищі в Україні, ставлення молоді до незаконних дій. Етапи збирання первинних матеріалів, аналіз матеріалів дослідження.
отчет по практике [3,0 M], добавлен 15.05.2010Визначення причин появи бездомних тварин. Аналіз моральної позиції городян до даної проблеми. Способи вирішення й розробка шляхів виходу зі сформованої ситуації. Соціологічне дослідження готовності студентської молоді допомагати бездомним тваринам.
практическая работа [1,0 M], добавлен 02.04.2015Розвиток обчислювальної техніки, основні етапи даного процесу та сучасні досягнення в сфері технологій. Молодь в Російській Федерації та в Європі, її порівняння і відмінності. Взаємовідносини сучасної молоді та Інтернету, його значення в розвитку молоді.
реферат [21,3 K], добавлен 11.06.2011Молодь як соціально-демографічна група: психологічні, філософські та соціологічні інтерпретації. Основні відмінності між поняттями "субкультура молоді" і "молодіжні субкультури". Райтери та растмани як сучасні субкультурні прояви української молоді.
дипломная работа [91,4 K], добавлен 04.10.2012Дослідження політичної активності в контексті принципів її розгортання у просторі та часі. Важливі напрями політичної соціалізації. Роль політичної активності молоді у культурній складовій державотворення. Причини низької зацікавленості молоді політикою.
статья [27,5 K], добавлен 29.08.2013Соціологічне дослідження поглядів студентської молоді на матеріальні та духовні потреби, аналіз змін у вимірюванні життєвих цінностей. Вплив релігії на формування життєвих потреб молоді. Оцінка молодими людьми становища суспільства, в якому вони живуть.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 02.08.2012Дослідження громадянського суспільства як базису для побудови країни соціально-демократичної орієнтації у межах філософсько-правового дискурсу. Поняття діалогу між владою і громадськими об’єднаннями, що дозволяє забезпечити консенсус між усіма сторонами.
статья [21,2 K], добавлен 17.08.2017
