Основні тенденції розвитку практики соціальної роботи в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

Кафедра менеджменту у невиробничій сфері

Реферат

"Основні тенденції розвитку практики соціальної роботи в Україні"

Виконала:

студентка 4-го курсу,

Долід І.С.

Перевірила:

Вовк С.М.

Донецьк 2011р.

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ВИЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ТА ЇЇ ОСНОВНІ НАПРЯМИ

1.1 Суть, методи, функції та принципи соціальної роботи

1.2 Основні напрями та завдання соціальної роботи

2. СОЦІАЛЬНА РОБОТА З НАСЕЛЕННЯМ УКРАЇНИ

2.1 Передісторія виникнення соціальної роботи як фахової діяльності

2.2 Основні тенденції розвитку практики соціальної роботи в Україні

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ВСТУП

Як самостійний вид діяльності соціальна робота утвердилася в Україні в середині 90-х років XX ст. Це було спричинено масштабними змінами в суспільстві, передусім соціально-економічною кризою, а відповідно -- появою вразливих груп населення, які потребували професійної допомоги, підтримки, і не лише матеріальної. Адже соціально-економічна криза супроводжувалась ідейною: руйнувалися звичні для багатьох людей ідеологічні, етичні принципи, вони опинилися наодинці з багатьма невідомими їм проблемами, що вселяло почуття невизначеності й нестабільності. Актуальні суспільні потреби обумовили відчутний інтерес до теорії і практики соціальної роботи, який постійно зростає. В Україні соціальна робота тісно пов'язана із соціальним захистом і соціальною педагогікою. Тому її часто розглядають як комплекс соціально-побутової, медико-соціальної, соціально-правової, соціально-педагогічної допомоги, спрямованої на задоволення різноманітних потреб громадян, груп, громад. Соціальна робота належить до професій, які виникли й утверджуються з метою задоволення насущних потреб суспільства і його громадян. Вона покликана створювати необхідні умови не лише для соціального забезпечення окремих індивідів, груп, громад, а й для розвитку їхньої спроможності вибудовувати своє життя, мобілізовувати внутрішні ресурси для подолання життєвих криз. Сучасна практична соціальна робота розвивається на основі науково обґрунтованих підходів, засади яких почали формуватися на початку XX ст., і потребує належної професійної підготовки.

У суспільному житті більшості країн світу соціальні працівники відіграють важливу роль у плануванні, реалізації, оцінюванні та науковому вивченні соціальних програм, розрахованих на підтримку найрізноманітніших груп населення. У своєму розвитку соціальна робота набуватиме сутнісних ознак технології сприяння формуванню, здійсненню і реабілітації життєвих сил людини.

1. ВИЗНАЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ТА ЇЇ ОСНОВНІ НАПРЯМИ

1.1 Суть, методи, функції та принципи соціальної роботи

Соціамльна робомта -- галузь наукових знань і професійна діяльність, спрямована на підтримання і надання кваліфікаційної допомоги будь-якій людині, групі людей, громаді, що розширює або відновлює їхню здатність до соціального функціонування, сприяє реалізації громадянських прав, запобігає соціальному виключенню.

Соціальна робота як самостійна наука і навчальна дисципліна має складну інтегральну природу. Свій творчий потенціал вона реалізує через численні функції. Основними з них можна вважати такі: гносеологічну, організаційно-виховну, регулятивно-профілактичну, інформаційно-комунікативну, соціоінтеграційну, аналітико-прогностичну.

Гносеологічна (теоретико-пізнавальна) функція соціальної роботи полягає втому, що вона, як й інші науки, дає нові знання про суспільне життя і процеси в ньому.

Організаційно-виховна функція соціальної роботи означає вияв гуманного ставлення до людини. Причому в умовах соціальних потрясінь, економічної кризи ця робота спрямована насамперед на тих, хто опинився у найскрутнішому становищі -- безробітні, пенсіонери, інваліди, біженці, бездомні, "важкі" підлітки.

Регулятивно-профілактична функція соціальної роботи пов'язана з тим, що вона передбачає і приводить у дію правові, психологічні й інші механізми попередження і подолання негативних явищ, орієнтує поведінку особи в суспільстві..

Інформаційно-комунікативна функція соціальної роботи випливає з того, що вона виявляє, збирає, узагальнює і доводить до суб?єктів відомості про людей, які потребують допомоги, втручання соціальних служб, створює банки даних про сім?ї й окремих осіб, яким необхідний соціальний патронаж (це робиться з дотриманням правових і етичних норм), сприяє формуванню зрілої громадської думки з соціальних проблем, ставлення до них суспільства з розумінням.

Принципи соціальної роботи -- важливий структурний компонент логічних форм наукової теорії, завдяки яким теоретичні положення безпосередньо співвідносяться із практикою соціальної роботи.

Принципи:

1. Загальнофілософські принципи, які лежать в основі усіх наук про суспільство, людину і механізми їх взаємодії: принципи детермінізму, відображення, розвитку.

2. Загальні принципи соціальних (суспільних) наук, принципи історизму, соціальної обумовленості, соціальної значимості, гносеологічного підходу, єдності свідомості та діяльності; соціально-політичні, організаційні, психолого-педагогічні тощо.

3. Соціально-політичні принципи виявляють вимоги, що зумовлені залежністю змісту І спрямованості соціальної роботи від соціальної політики держави..

4. Організаційні принципи -- соціально-технологічна компетентність кадрів, принципи контролю і перевірки виконання, функціональної визначеності, єдності прав і обов'язків, повноважень і відповідальності.

5. Психолого-педагогічні принципи виявляють вимоги до добору засобів психолого-педагогічного впливу на клієнтів соціальних служб, необхідність врахування індивідуальних характеристик при здійсненні будь-яких технологічних процесів.

6. Специфічні принципи соціальної роботи визначають основні правила роботи у сфері надання соціальних послуг населенню: принципи гуманізму, справедливості, альтруїзму, комунікативності, варіативності соціальної допомоги, гармонізації суспільних групових і особистісних інтересів тощо.

1.2 Основні напрями та завдання соціальної роботи

соціальний гносеологічний виховний комунікативний

Сучасний британський фахівець Стівен Шардлоу виокремлює такі напрями соціальної роботи:

Допомога людям, які зіткнулися з проблемами, у пошуку шляхів їх розв'язання. Коло проблем, які можуть належати до компетенції соціального працівника, охоплює труднощі у взаєминах з іншими людьми, нездатність до виконання різних соціальних ролей, нездатність доглядати за собою з певних причин, кризові ситуації в житті тощо.

Допомога людям допомогти собі. Важливо, щоб робота з людьми була спрямована на допомогу у досягненні ними власних цілей, формування здатності обходитися без соціального працівника.

Надання допомоги не тільки тим, хто її потребує, а й вживання заходів щодо захисту найвразливіших верств суспільства від інших осіб. Такими вразливими групами є: діти, які зазнають насильства; люди з проблемами у навчанні (розумово відсталі); пацієнти психіатричних служб; люди похилого віку, яких родичі можуть використовувати у своїх інтересах.

Здійснення за рішенням суду нагляду за людьми. Соціальні працівники пробаційної служби мають надавати рекомендації суду стосовно соціальної ситуації людини, які він враховує при винесенні вироку.

5. Здійснення догляду за особами, неспроможними доглядати за собою. Клієнти, які потребують такого догляду, перебувають у будинках для людей похилого віку, дитячих будинках та інших закладах.

Соціальна робота як наука вирішує соціально зумовлені завдання :

· дослідження і виявлення чинників соціально-політичного, соціально-економічного, соціально-культурного впливу на особистість і соціальні групи або спільноти; накопичення емпіричного матеріалу, його теоретичне усвідомлення, узагальнення, систематизація, практичне застосування;

· визначення суб'єктів і об'єктів негативного і позитивного впливу на особистість і суспільство в цілому; закономірностей управління, регулювання і організації соціальної роботи як практичної діяльності;

· використання різноманітних інструментів вивчення соціологічної думки і потреб громадян, соціальних, соціально-психологічних, соціально-економічних та інших проблем споживачів соціальних послуг, конкретного соціального оточення, умов функціонування суб'єктів і об'єктів соціальної роботи;

· визначення правильних, доцільних, науково обґрунтованих засобів, прийомів, форм і методів соціальної роботи, її технологій, механізмів виключення із практики суспільного життя негативних чинників, що погіршують життя громадян;

· наукової розробки системи попередження спаду благополуччя народу, стимулювання прогресивних ініціатив, розробки форм, методів, напрямків соціальної роботи, спрямованих на поліпшення становища народу, саморозвитку особистості;

· розробки наукових підходів швидкого реагування системи державної підтримки населення на потреби і проблеми громадян, створення відповідної громадської думки, психологічної допомоги і соціального захисту.

2. СОЦІАЛЬНА РОБОТА З НАСЕЛЕННЯМ УКРАЇНИ

2.1 Передісторія виникнення соціальної роботи як фахової діяльності

Суспільство на кожному етапі свого розвитку брало на себе функції допомоги і підтримки, хоча спосіб їх реалізації суттєво відрізнявся у процесі соціогенезу. У первісному суспільстві, яке характеризувалося природною цілісністю життєдіяльності людей, ці функції реалізовувались переважно через інститут сім'ї і систему родинних зв'язків. З розвитком суспільства ці соціальні інститути постійно трансформувалися, передаючи частково або повністю обов'язки щодо підтримки своїх членів іншим соціальним інститутам. Особливо активно включалися у цей процес церква, релігійні, професійні, територіальні громади, благодійні організації, а згодом і держава.

В Україні суспільна допомога і благодійність започатковані в період Київської Русі, за іншими твердженнями -- у доязичницькі часи. Архаїчна форма допомоги у давніх слов'ян, що населяли українські терени, формувалась як відчуття "належності до цілого" -- людської спільноти, природи, космосу. Організована на цих засадах допомога і взаємодопомога у давніх слов'ян реплізовувалася в культових, общинно-родових і господарських формах: люди зверталися до жерців, віщунів задля подолання конкретних життєвих проблем.

Виникненню соціальної роботи як фаху передувало суспільне визнання необхідності задоволення потреб певних груп людей у сторонній допомозі й підтримці. Передісторія соціальної роботи охоплює такі послідовні етапи:

1) первіснообщинні і родові форми, церковно-монастирська допомога;

зародження державних і громадських підходів;

наукова філантропія, пов'язана із усвідомленим прагненням добровольців створити теоретичну і ціннісну базу своєї діяльності.

2.2 Основні тенденції розвитку практики соціальної роботи в Україні

Протягом 2011 року діяльність Державної соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді та системи центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, відповідно до пріоритету Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту, буде спрямована на забезпечення якості та доступності соціальних послуг, раннє виявлення, облік, соціальний супровід сімей, дітей, молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах, мобілізацію місцевих громад на вирішення проблем дітей, сімей та молоді.

З метою досягнення зазначеного пріоритету Держсоцслужбою заплановано впровадження низки заходів, які виступатимуть інструментами досягнення поставленого пріоритетного завдання, а саме:

Розробка проектів Законів України:

- "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" в частині вдосконалення механізму фінансування центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, закладів соціального обслуговування.

Існує проблема недосконалого фінансування центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та закладів соціального обслуговування.

Внесення змін до статей 88-90 Бюджетного кодексу дозволить забезпечити врегулювання на законодавчому рівні питання фінансування центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та закладів соціального обслуговування, що виділяються на соціальний захист населення із місцевих бюджетів та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

Вирішення питання фінансування центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та закладів соціального обслуговування дозволить збільшити кількість отримувачів соціальних послуг, які звернуться до центрів за місцем проживання на 3% у 2010 році (до 7,5% у 2015 році), та до закладів соціального обслуговування 20% у 2011 році (до 50% у 2015 році).

- "Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в частині розширення повноважень органів місцевого самоврядування у сфері організації та здійснення соціальної роботи.

З метою активізації діяльності громади щодо вирішення проблем дітей, сімей та молоді виникла потреба доповнити повноваження сільських та селищних рад, в частині здійснення соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю та прийняття рішень, щодо утримання за кошти місцевого бюджету фахівця із соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю, його призначення та звільнення.

Розробка проектів постанов Кабінету Міністрів України:

- Про деякі питання здійснення соціальної роботи з сім'ями, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Сьогодні можна констатувати недостатній рівень забезпечення єдиного та комплексного підходу всіх суб'єктів взаємодії до об'єднання зусиль в інтересах окремої сім'ї з метою комплексного вирішення її проблеми, що визначено Порядком взаємодії суб'єктів соціальної роботи із сім'ями, які опинилися у складних життєвих обставинах.

З метою удосконалення вже діючої системи взаємодії суб'єктів соціальної роботи із сім'ями, які перебувають у складних життєвих обставинах; розширення кола суб'єктів взаємодії, залучених до вирішення проблем сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах, відповідно до потреб; визначення функцій суб'єктів взаємодії та механізму координації; виокремлення першочергових категорій сімей, які перебувають в складних життєвих обставинах, як найуразливіших в період фінансово-економічної кризи, розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання здійснення соціальної роботи з сім'ями, які перебувають у складних життєвих обставинах". Зазначений проект погоджується в структурних підрозділах Мінсім'ямолодьспорту.

Прийняття даного акта надасть можливість забезпечити впровадження єдиної моделі раннього виявлення сімей, які потребують допомоги, та розпочати соціальну роботу ще тоді, коли не виникло потреби у тривалій та комплексній допомозі багатьох фахівців.

- Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.97 № 1349 "Про фінансове забезпечення діяльності органів місцевого самоврядування".

Станом на 01.01.2011 року в Україні у 1 366 адміністративно-територіальних одиницях сім'ї, діти та молодь отримували соціальні послуги безпосередньо за місцем проживання. Протягом першого кварталу їх кількість збільшилась ще на 6 одиниць.

Метою реформування системи соціальних послуг є наближення послуги до її отримувача шляхом впровадженням фахівця із соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю. Фахівець здійснюватиме соціальне інспектування та оцінку потреб отримувачів соціальних послуг та безпосередньо надаватиме їх, забезпечуватиме соціальний супровід і сприятиме формуванню знань, вмінь та навичок осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, переадресацію та залучення інших суб'єктів до вирішення кола проблем.

З метою надання адресної допомоги сім'ям, дітям та молоді виникла нагальна потреба в підготовці змін до штатів апарату сільських та селищних рад та їх виконавчих комітетів.

Зокрема, Держсоцлужбою спільно з Представництвом благодійної організації "Кожній дитині" в Україні підготовлено фінансові розрахунки щодо впровадження посади фахівця із соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю, які опинилися в складних життєвих обставинах для внесення змін у додаток 5 типових штатів апарату сільських, селищних рад та їх виконавчих комітетів.

Вирішення питання утримання за кошти місцевого бюджету фахівця із соціальної роботи дозволить впровадити посаду фахівця за місцем проживання у 1 600 адміністративно-територіальних одиницях у 2011 році (у 2020 - 11 064 територіальних одиницях)

Розробка нормативно-правових документів:

- Порядок здійснення центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді оцінки потреб.

Протягом І кварталу 2011 року центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді здійснено соціальне інспектування у 9961 сім'ї, виявлених у зазначеному періоді як такі, що опинилися у складних життєвих обставинах. За результатами соціальних інспектувань, протягом І кварталу 2011 року 3768 сімей (7705 дітей) було взято під соціальний супровід.

З метою забезпечення систематичного збору інформації про сім'ю, здійснення аналізу стану її потреб, формування необхідного плану соціального супроводу з урахуванням отриманих даних, потребує запровадження в системі центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, здійснення оцінки потреб.

У березні 2011 року у співпраці з ПБО "Кожній дитині" в Україні проведено семінар з питань здійснення центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, оцінки потреб дитини та її сім'ї, результатом якого стало відпрацювання алгоритму здійснення оцінки потреб та підготовка відповідного порядку.

Прийняття Порядку здійснення центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді оцінки потреб дасть змогу підвищити якість допомоги, що надається сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, шляхом надання їм необхідних послуг, з урахуванням індивідуальних особливостей та потреб.

- Державні соціальні стандарти і нормативи штатної чисельності працівників центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

На сьогоднішній день нормативна штатна чисельність працівників регіональних, районних, міських, районних у містах, селищних та сільських центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді складає 9041 осіб. Затверджена штатна чисельність працівників центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді складає 5405 особи, що становить 60% від нормативу .

Найвищі показники: більше 80% укомплектовані кадрами обласні, районі, міські та районі у містах центри соціальних служб Донецької, Чернігівської, Київської областей. Укомплектованість кадрами у Київському та Севастопольському міських центрах перевищує 100%. Найнижчі показники по Україні: не перевищує 50% укомплектованість кадрами обласних, районних, міських та районних у містах центрів соціальних служб Вінницької, Волинської, Рівненській, Сумської, Хмельницької та Чернівецької областей.

З метою впровадження нових підходів формування структури і штатів центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з урахуванням кількісних показників населення відповідної території, в тому числі потенційних отримувачів послуг різних категорій, розробляється проект соціальних стандартів та нормативів.

- Стандарт надання соціальних послуг в соціальних центрах матері та дитини.

На сьогодні в системі центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді відпрацьовано модель соціальної роботи, спрямованої на раннє виявлення жінок, які виявили намір або тих, що мають ризик відмови від новонародженої дитини та надання їй своєчасної адресної допомоги.

З метою визначення основних вимог щодо рівня якості соціальних послуг, які надаються в соціальних центрах матері та дитини, процесу їх надання, змісту та обсягу є потреба у розробці відповідного Стандарту.

Спільно з Представництвом міжнародної благодійної організації "Надія і житло для дітей" в Україні розроблено проект Стандарту надання соціальних послуг в соціальних центрах матері та дитини, який готується для опрацювання регіональними центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, соціальними центрами матері та дитини.

Впровадження зазначеного Стандарту забезпечить підвищення якості надання соціальних послуг в соціальних центрах матері та дитини..

Уся робота буде спрямована на удосконалення державної системи підготовки та перепідготовки, підвищення кваліфікації (післядипломної освіти) працівників центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, забезпечення підвищення кваліфікації працівників центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

На сьогодні в системі центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді працює 5405 фахівців. Протягом І кварталу 2011 року збережено штатну чисельність працівників центрів на рівні минулого року.

У центрах соціальних служб для сім'ї, дітей і молоді сьогодні працюють фахівці наступних професій: педагоги, соціальні педагоги, психологи, фахівці з соціальної роботи, соціологи 2701 (55,5%), юристи 301 (6%), а також бухгалтери і економісти, медичні працівники 24 (0,5%), фахівці інших спеціальностей 931 (19%). Близько 50% спеціалістів не мають фахової підготовки щодо здійснення соціальної роботи з сім'ями, дітьми та молоддю та потребують підвищення кваліфікації з різних аспектів здійснення соціальної роботи.

В Держсоцслужбі створено робочу группу, до складу якої увійшли більшість членів Громадської колегії при Держсоцслужбі, та затверджено орієнтовний план її роботи на 2011 рік щодо організації роботи з навчання працівників центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, підвищення їх кваліфікації.

З метою забезпечення підвищення кваліфікації працівників мережі центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та закладів соціального обслуговування Держсоцслужбою заплановано протягом року підвищити кваліфікацію 385 працівників центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та закладів соціального обслуговування, що дозволить більш відповідально виконувати управлінські функції, впроваджувати новітні соціальні технології та сприяти інноваційним процесам.

Крім того, на 2011 рік заплановано проведення підвищення кваліфікації 120 працівників мережі центрів на базі Державного інституту розвитку сім'ї та молоді. Навчання працівників центрів розпочнеться після затвердження календарного плану програм та заходів Держсоцслужби.

Одним із шляхів досягнення поставлених пріоритетних завдань визначено і використання інструментів Тwinning та ТАІЕХ за фінансової підтримки Європейської комісії для забезпечення надання якісних соціальних послуг різним категоріям дітей, сімей та молоді.

Основною метою використання інструментів Тwinning та ТАІЕХ в системі центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді є сприяння її реформуванню для забезпечення надання соціальних послуг у відповідності до кращих європейських та світових практик.

Зокрема, серед основних завдань проекту "Підтримка розвитку державної системи соціальних послуг для сім'ї, дітей та молоді в Україні" є розробка та вдосконалення нормативно-законодавчої бази та зміцнення управлінського потенціалу і підвищення результативності діяльності працівників Держсоцслужби та регіональних центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

За результатами робочого візиту експерта Єврокомісії за проектом Twinning розроблено перший варіант детального технічного завдання до проекту "Підтримка розвитку державної системи соціальних послуг для сім'ї, дітей та молоді в Україні". Також розроблено та подано на розгляд Адміністративного офісу програми Twinning в Україні 3 проектні заявки англійською мовою для проведення двох семінарів та одного навчального візиту в рамках інструменту ТАІЕХ.

ВИСНОВКИ

Як самостійний вид діяльності соціальна робота утвердилася в Україні в середині 90-х років XX ст. Це було спричинено масштабними змінами в суспільстві, передусім соціально-економічною кризою, а відповідно -- появою вразливих груп населення, які потребували професійної допомоги, підтримки, і не лише матеріальної. Адже соціально-економічна криза супроводжувалась ідейною: руйнувалися звичні для багатьох людей ідеологічні, етичні принципи, вони опинилися наодинці з багатьма невідомими їм проблемами, що вселяло почуття невизначеності й нестабільності. Актуальні суспільні потреби обумовили відчутний інтерес до теорії і практики соціальної роботи, який постійно зростає.

Перспективи спеціальності пов'язані з розвитком державної мережі служб соціальної роботи (останні рішення Президента та уряду свідчать про їх дієву турботу про малозабезпечених) і з розвитком громадських та комерційних організацій, які надають соціальні послуги. Аналіз ринку праці свідчить: найближчі 15 -- 20 років проблема безробіття для фахівців соціальної роботи просто не буде існувати. Потреба в них значно перевищує ту чисельність бакалаврів, спеціалістів та магістрів, яку випускають вищі навчальні заклади України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України. - К.: Офіційне видання верховної Ради України, 1996р.

2. Іванова О.Л. Соціальна політика : теоретичні аспекти. - К.: Академія, 2009. - 107с.

3. Малько А. Соціальна робота і соціальна педагогіка // Соціальна політика і соціальна робота. -- 2010. -- № 3,4.

4. Пейн М. Сучасна теорія соціальної роботи: Пер. з англ. -- К., 2000.

5. Попович Г. Соціальна робота і міждисциплінарне співробітництво // Соціальна політика і соціальна робота. -- 2010. -- № 1.

6. Димитрова Л. М. Соціальна робота: логіка розвитку // Соціальна робота в Україні: теорія і практика. -- 2008. -- № 1.

7. Лукашевич М. П., Мигович І. і. Теорія і методи соціальної роботи. -- К.: МАУП, 2009.

8. Кікало А. В. Еволюція методології в соціальній роботі // Соціальна робота: теорія, досвід, перспективи // 36. міжн. наук.-практ. конф. Ужгород: УжДУ, 2008. -- Т. 1.

9. Семигіна Т. Соціальна політика у глобальному вимірі. -- К.: Пульсари, 2009.

10. Рябов С. Г. Громадянське суспільство і політичне життя // Політологія / За ред. О. В. Бабкіної, В. П. Горбатенка. -- К.: Академія, 2009.

Размещено на Allbest.ru