Аналіз стану та тенденції розвитку релігійної ситуації і державно-церковних відносин у Донецькій області

Релігійна мережа, її кадрове та матеріальне забезпечення: основні тенденції, динаміка змін, перспективи розвитку

На території Донецької області станом на 1 січня 2004 року з правом юридичної особи діє 1281 релігійна організація, а саме: 1224 релігійні громади, 17 релігійних центрів і управлінь, 10 монастирів, 19 місій, 1 братство, 10 вищих духовних навчальних закладів. У 2003 році зростання релігійної мережі відбулося на 62 юридичні особи. Це значно менше в порівнянні з останніми роками (у 2002 році зареєстровано 86 юридичних осіб, у 2001 році - 120), але пік зростання був у 2000 році (162 юридичних особи). При цьому ускладнення релігійної мережі на Донеччині продовжує зростати, так як релігійна карта області є дуже строкатою, а саме - 49 конфесійних напрямків.

Християнські конфесії складають 95,7% всіх релігійних організацій області. В області також діють 17 мусульманських, 18 іудейських, 10 буддійських релігійних організацій, 3 релігійні громади міжнародного товариства свідомості Крішни, 4 релігійні громади Всесвітньої чистої релігії, 2 релігійні громади «Наука Розуму» та по одній релігійній громаді РУНВіри, Церкви Нового Єрусалиму та індуїстського тантризму. Свою діяльність на Донеччині продовжують послідовники бахаїзму, Церкви Об'єднання (муністи), церква Останнього Заповіту (віссаріонівці), Саї-Баби, Трасцедентальної Медитації (ТМ), Фалунь-Гунь тощо, які поки що не вирішили питання набуття прав юридичної особи.

У Донецькій області офіційно зареєстровано 10 монастирів (6 - УПЦ, 2 УГКЦ, 1- УПЦ-КП, 1 - буддійський). Святогірський Свято-Успенський чоловічий монастир Горлівської єпархії Української православної церкви живе повнокровним життям і продовжує освоювати приміщення, які йому поступово повернула обласна та місцева влада. У 2003 року при сприянні облдержадміністрації монастирю обласною радою профспілок було повернуто корпуси 1, 2, 8, 9, 10, 11, 14. У 2004-2005 рр. буде передано й корпус № 20, в якому зараз розміщується музей. Ведеться робота по відродженню споруд, які були зруйновані під час Великої Вітчизняної війни. На горі збудований новий дерев'яний скит та встановлено великий поклонний Хрест. На теперішній час при монастирі діє свічний завод та підприємство для виготовлення аудіо та відеокасет, поліграфічних виробів та ікон. У вересні 2003 року була проведена організаційна робота щодо проведення в приміщенні Св.Успенського монастиря другого фестивалю “Всеукраїнського Співочого Собору на Святих Горах”, в якому прийняли участь хори “Київ”, “Хрещатик”, “Благовіст”, ансамбль давньоцерковного співу “Стрітення”, чоловічі хори Києво-Печерської лаври, Святогірського Свято-Успенського монастиря та інші. Цей музичний форум набув статусу великого свята для всіх мешканців не тільки Донеччини, а й України та Росії, який відобразив справжнє відродження культурних традицій українського суспільства та православної віри.

Жіночий монастир Касперовської ікони Божої Матері (м. Макіївка) вже освоїв передані приміщення, завершено перебудову корпусів. При монастирі діє школа по підготовці регентів. У 2003 році Горлівська єпархія УПЦ зареєструвала жіночій монастир на честь Сергія Радонезького в селі Сергіївка Слов'янського району. У селі Микільське продовжують свою діяльність Свято-Василівський та Свято-Миколаївський монастирі, у яких проживають 12 ченців та 22 чорниці. При діючих монастирях у селі Микільське є Будинок милосердя, де мешкають понад 100 чоловік похилого віку.

Діяльність монастирів УПЦ впливає на загальну релігійну ситуацію області. В них йде повноцінне життя, вони є прикладом відродження православ'я на Донеччині.

Зареєстрований у 2001 році Успенський Святогірський чоловічий монастир (м. Слов'янськ) Донецько-Луганської єпархії УПЦ-КП не діє. Крім того УПЦ-КП зареєструвала розпорядженням голови Донецької облдержадміністрації у 2001 році на підставі ст.14 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» дві релігійні парафії як монастирі (Святителя Ігнатія Маріупольського грецького православного чоловічого монастиря с. Кам'янка Тельманівського району та Святої Троїці грецького православного жіночого монастиря с. Андріївка Тельманівського району), які свою діяльність досі не розпочали.

Що стосується двох монастирів УГКЦ то у звітний період певну роботу розпочав монастир у с.Званівка Артемівського району (настоятель ієромонах о. Софрон (Попадюк)). Монастир УГКЦ міста Донецька не діє, але в м. Донецьку продовжують свою діяльність 4 чорниці сестри-служебниці з Бразилії, які проводять досить активну катехизацію. У Донецькій області діють 19 релігійних місій, тобто збільшення за звітний рік відбулося на 1 одиницю. Всі вони 6-х протестантських конфесій (ЄХБ, ХВЄ, церкви Повного Євангелія, Церква Христова, Божої Церкви ХВЄ та Асоціації незалежних церков ЄХБ). Дуже активно євангелізаційною та доброчинною діяльністю займаються такі місії : «Ковчег» (ЄХБ м. Макіївка), «Дорога до серця» (ЄХБ м. Харцизьк), «Ковчег» (ХВЄ м. Слов'янськ), «Можливість» (ХВЄ м. Маріуполь), «Розділи з голодним хліб твій» (Церква Повного Євангелія м. Макіївка), «Місто-Сховище» (ХВЄ м. Донецьк), місія «Синій Хрест» (ЄХБ м. Макіївка) та нова християнська доброчинна місія «Євангелія для України» при Духовному центрі співробітництва незалежних релігійних громад Церкви Христової «Благовіст» яка зареєстрована у 2002 році.

На протязі останніх 3-4 років не діють такі місії : «Ріки води живої» (Церква Повного Євангелія, м. Краматорськ), «Медична асоціація» (ЄХБ м. Донецьк), про що вже неодноразово повідомлялось.

Єдине в області Спасо-Преображенське православне братство УПЦ-КП, керівником якого продовжує перебувати єпископ Донецький і Маріупольський керуючий Луганською єпархією Юрій з моменту реєстрації (1995р.) так і не розпочало свою практичну діяльність.

Але діяльність місій суттєво не впливає на загальну ситуацію на Донеччині і є лише допоміжною для релігійних центрів, управлінь та громад.

Переважна більшість служителів культу є громадянами України. На території області у 2003 році постійно проводили своє служіння 19 служителів культу із-за кордону (4 ксьондза РКЦ з Польщі, 8 рабинів з Ізраїлю, 2 пастора ХВЄ з Бразилії, 1 пастор ХВЄ з Гани, 2 імама з Туреччини, 1 старійшина Церкви Христової з США, 1 президент місії ЦІХСОД з США).

На території Донеччини зареєстровано з правами юридичної особи 10 вищих духовних навчальних закладів, таких конфесій: ЄХБ - 2 (Донецький християнський університет, теологічна семінарія), Церква Повного Євангелія - 3 (Біблійні інститути), Церкви Христової - 2 (Біблійні інститути), Мусульмани -1 (Український ісламський університет), Іудеї - 1 (Єшива), Товариства свідомості Крішни - 1 (Ведична академія культури свідомості Крішни).

У 2003 році спостерігалася активізація роботи духовних навчальних закладів на Донеччині. Якщо у 1998 році фактично діяло лише 2 (Донецький християнський університет та Біблійний інститут “Слово життя”), у 1999-2001 роках - 7, то у 2003 році активно працювало вже 8. З 1995/96 навчального року, як неодноразово було інформовано Держкомрелігій, зареєстровані але не діють 2 духовних навчальних заклади (Біблійний інститут “Рема” м. Маріуполь та Біблійний інститут “Христос для України” м. Краматорська).

Переважна більшість релігійних організацій забезпечена приміщеннями для богослужбової діяльності. На Донеччині це здебільшого пристосовані приміщення (853 приміщень пристосовані під молитовні, з яких орендованих - 575). За період 1992/2003 рр. в краї було збудовано 119 культових споруд. У стадії будівництва знаходяться ще 55 споруд. Після прийняття Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» органи виконавчої влади та місцевого самоврядування активно включилися в процес розв'язання церковно-майнових проблем. У 1992 р. відділом у справах релігій було підготовлено рішення виконкому Донецької облради від 12.02.92 №29/1 “Про передачу культових споруд та майна, яке знаходиться на балансі місцевих рад Донецької області, релігійним громадам”. Згідно цього рішення впродовж 1992-2003 рр. було повернуто у власність або передано у користування практично всі культові споруди (понад 370). Крім того місцеві органи виконавчої влади, керівники підприємств різних форм власності брали активну участь у відбудові, реконструкції чи зведенні нових храмів. Серед таких споруд у м. Донецьку - Ігнатія Маріупольського храм, Свято-Преображенський кафедральний собор (УПЦ), костьол РКЦ, Покровський храм УГКЦ; у м. Краматорську Різдва Богородиці храм; у м. Селидове (с-ще Гостре, УВП-82) храм Благоразумного Розбійника, Казанський храм у с. первомайське Ясинуватського р-ну, Миколаївський храм у с. миколаївка Слов'янської міської ради, Всіхскорбіщенський храм у с. Богородичне Слов'янського р-ну, Всіхсвятський скит у чоловічому Святогірському Свято-Успенському монастирі, Всіхсвятський храм на території чоловічого монастиря Василія Великого у с. Микільське Волноваського р-ну.

Станом на 2004 рік будуються 23 храми УПЦ, а саме: Преображенський кафедральний собор, Воскресенський та Пантелеймонівський храми у м. Донецьку; Іверський храм у м. Харцизьку; Різдва Богородиці у селі Високопілля Олександрівського району; Іллінський храм у селищі Пелагіївка м. Тореза; Іоанна-Предтеченський храм у селищі Ялта Першотравневого району; Покровський у м. Єнакієві; Троїцький та Покровський храми у м. Краматорську; Свято-Духовський та Серафима Саровського храми у м. Слов'янську; Миколаївський храм у м. Красноармійську; Введенський храм у селищі Водяне м. Добропілля; Лаврентія Чернігівського у м. Красний Лиман; Нерукотворного Спаса та Хрестовоздвиженський храми у м. Горлівці; Покровський храм у с. Гришине Красноармійського району; Володимирський у м. Маріуполі; Миколаївський кладовищенський храм у селищі Сєдове Новоазовського району; Марії Магдалини храм у с. агробаза Першотравневого р-ну; Марії Магдалини храму м. Авдіївці; Петра і Павла храм у м. Ясинуватій.

Процеси, що відбуваються в релігійному середовищі

Релігійна ситуація у Донецькій області постійно відстежується відділом у справах релігій і місцевих органів влади. У 2003 р. не зафіксовано фактів грубого порушення вимог чинного законодавства на релігійному ґрунті, а також практично не було проявів міжконфесійного протистояння або втручання представників різних релігійних конфесій у справи інших релігійних течій чи держави. В цілому майже всі основні релігійні об'єднання та їх лідери активно співпрацюють у цьому напрямку, мають постійні контакти, проводять спільні заходи тощо. Це позитивно впливає на загальну релігійну ситуацію в області, а також на процеси, що відбуваються в релігійному середовищі. Релігійне життя в області відрізняється в цілому стабільністю, мирним існуванням різних конфесій. В останній час простежується зростання релігійних настроїв серед молоді та осіб активного працездатного віку. Соціальні опитування виявляють високу питому вагу громадян, декларуючих свою релігійність, але що не є членами релігійних організацій, а також громадян, які належать певному віросповіданню, але мають поверхове представлення про його догматику та обрядову сторону.

Картина зростання релігійної мережі Донецької області має такий вигляд: у 1991 році діяло 216 релігійних громад, у 1992 році було зареєстровано 49 рел. громад, у 1993р.- 40 рел. громад, у 1994 р. - 59 рел. громад; у 1995 р. - 59 рел. громад; у 1996 р. - 86 рел. громад; у 1997 р. - 96 рел. громад; у 1998 р. - 85 рел. громад; у 1999 р. - 120 рел. громад, у 2000 р. - 160 рел. громад, у 2001р. - 115 рел. громад, у 2002 р. - 79 рел. громад, у 2003 - 61 рел. громада. Найбільш строкатою щодо конфесійних напрямків є картина у таких містах, як Артемівськ, Горлівка, Донецьк, Костянтинівка, Краматорськ, Макіївка, Маріуполь, Слов'янськ, у Волноваському, Маріїнському та Старобешівському районах. Таке зростання кількості релігійних громад та конфесійних напрямків постійно ускладнює ситуацію і створює певні труднощі для роботи у зв'язку з тим, що значно зростає відповідний обсяг роботи, щодо додержання Закону України “Про свободу совісті та релігійні організації”.

На території Донецької області найбільш масовою конфесією є православна церква. Вона представлена на Донеччині Української православної церквою (Донецько-Маріупольська та Горлівсько-Слов'янська єпархії), Українською православною церквою Київського патріархату (Донецько-Маріупольська єпархія), Українською автокефальною православною церквою (3 громади належать до Харківської єпархії УАПЦ), Руською православною старообрядницькою церквою (Білокриницької згоди - 1 громада), Руською древлеправославною церквою (1 громада), Руською істино-православною церквою (1 громада) та 1 незалежною православною громадою. Найбільш авторитетною і впливовою силою продовжує залишатися УПЦ, дві єпархії якої (Донецьку і Горлівську ) очолює з 1997 року митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон (Шукало Р.В.). Продовжується зростання кількості парафій цієї церкви. Так у 2003 році їх кількість збільшилась на 13 одиниць, або на 21,3% від усіх зареєстрованих громад за 2003 рік. Порівняно з 2002 роком темпи зростання збільшились (у 2002 році було зареєстровано 12 громад). Митрополит Донецький та Маріупольський Іларіон активно бере участь не тільки в церковних але і у державних та громадських заходах. Так, наприклад, у вересні 2003 року відбулося урочисте відкриття “Другого Співочого Собору на Святих Горах” у місті Слов'яногірську. Донецьку єпархію у звітному році відвідав Блаженнійший Митрополит Київський та всієї України Володимир, який прийняв участь у святкових заходах , які присвячені 225-річчю з дня засновування м. Маріуполя.

Донецько-Маріупольську єпархію УПЦ-КП з травня 1999 року очолює молодий єпископ Юрій (Юрчик Ю.Ю.), один з засновників у свій час перших парафій УПЦ-КП на Донеччині. Нові парафії УПЦ-КП у 2003 році не реєструвались. Але із загальної кількості зареєстрованих громад (77) понад 30% майже не діють. Єпископ Юрій є також засновником нової релігійної громади англіканської єпископальної церкви. Міжконфесійних негараздів між УПЦ та УПЦ-КП у звітному році не спостерігалося. Громади УПЦ-КП також приймають участь у заходах, які проводять релігійні громади області. Так, наприклад, у Тельманівському районі при парафії Св. Петра і Павла та при підтримці райдержадміністрації, Михайлівської сільської ради вже більш року діє Будинок милосердя.

Ніякого впливу на релігійну ситуацію в області не мають старообрядницька та древлеправославна церкви, а також парафії УАПЦ і римсько-католицької церкви. Кількість громад РКЦ у звітному році збільшилось на 3 одиниці, а всього в області зареєстровано 8 громад у таких міста як Донецьк, Макіївка, Маріуполь, Горлівка, Красноармійськ та Єнакієве. Польська діаспора Донеччини та інші віруючі, які сповідують католицизм, повністю задовольняють свої духовні потреби.

На чолі з єпископом Донецько-Харківського екзархату Степаном Меньком продовжують свою діяльність громади УГКЦ. Кількість громад УГКЦ за 2003 р. збільшилась на 3 одиниці. Громади УГКЦ проводять благодійну та душпастирську роботу (грошова допомога дітям-сиротам, батьки яких загинули на шахтах, літні табори у Приазов'ї та Карпатах для оздоровлення дітей тощо). У серпні 2003 року за ініціативою Донецько-Харківського екзархату до міста Донецька була привезена копія Туринської плащаниці, яка була виставлена у новозбудованому Покровському храмі. Керівництво УГКЦ підтримують міжнародні зв'язки з релігійними громадами Німеччини, Італії, Бразилії.

Не спостерігається активності у діяльності громад ЄХБ та обласної пресвітерської ради об'єднання церков ЄХБ. У 2003 році темпи зростання реєстрації нових громад ЄХБ значно знизились і становлять 3,8% ( у 2000 р. - 27%, у 2001 - 6,9% у 2002 р. - 4,7 %) від усіх зареєстрованих громад області. Поступово розвивається тенденція, що пов'язана з протиріччям в Донецькому обласному об'єднанні ЄХБ, в якому зростають опозиційні настрої по відношенню до старшого пресвітера Карпенко С.Ф. Ці тенденції вже мають перші наслідки - вийшли з об'єднання громади ЄХБ в містах Макіївка, Маріуполь та Краматорськ. Разом з місцевими територіальними центрами релігійні громади ЄХБ приймають активну участь в соціальній та благодійній діяльності серед населення. Так, наприклад у місті Макіївці постійно надається допомога реабілітаційно-виховному центру «Проліски», дитячому будинку сімейного типу «Карпусь», організації ветеранів війни та праці. За ініціативою служителів організовуються і проводяться добродійні обіди для малозабезпечених знедолених громадян та інше.

Нових тенденцій в діяльності громад ХВЄП у 2003 році не було. Продовжується активність у контактах з одновірцями з-за кордону, а також більше конструктивізму з'являється в контактах з іншими християнськими конфесіями. Аналогічні процеси відбуваються в споріднених з ХВЄП рухами - в Церкві Божій та Божої Церкви в Україні. В протестантських церквах цих напрямків ведеться робота по створенню реабілітаційних центрів, оздоровчих таборів, молодіжних клубів та притулків для сиріт. У діяльності церков Повного Євангелія і, особливо тих, які належать до Української Християнської Євангельської церкви (на чолі з архієпископом Л.М. Падуном) теж не спостерігалося нових тенденцій. Продовжується проведення гучних духовних заходів в палацах культури, спорту, на стадіонах і парках. Продовжує діяти Біблійний інститут та у звітному році відкрита приватна освітня школа для дітей. Кількість зареєстрованих громад у 2003 році порівняно з 2002 роком збільшилось. У 2003 році було зареєстровано 12 релігійних громад у 2002 році - 10 громад, у 2001 р. - 6, а у 2000 році - 14. Але альтернативи цьому рухові серед інших новітніх течій майже немає. Намагаються протистояти йому церква Повного Євангелія “Рема” (м. Макіївка), яка входить в Об'єднання незалежних харизматичних християнських церков України Повного Євангелія та церкви Духовного центру “Нове покоління” (м. Торез), який поглинув залишки зниклої організації - Духовно-просвітницькій центр “Світло світу” та у звітному році зареєстрував 1 нову громаду.

Зберігається високий рівень євангелізаційної активності членів громад Свідків Єгови. Але активність реєстрації у звітному році значно зменшилась, якщо у 2001 вони вийшли на 1 місце то у 2002 році було зареєстровано тільки 3 нові громади, а у 2003 році зареєстровано 2 нові громади та 1 знята з реєстрації за ініціативою віруючих (за 2001 рік було зареєстровано 24 нових громад, у 2000 - 18).

Знизилась активність зростання кількості громад Церкви Христової. Їх кількість у 2003р. збільшилась на 2 одиниці (з 57 у 2002 році до 59 у 2003 році). І у звітному році продовжується діяльність 2-х Біблійних інститутів (Український Біблійний інститут при Християнському центрі незалежних Церков Христових в Україні та Біблійний інститут "Благовіст" при Духовному центрі співробітництва незалежних громад Церкви Христової в Україні). Значна активність простежується у діяльності доброчинної християнської місії “Євангеліє для України” при духовному центрі співробітництва незалежних релігійних громад Церкви Христової в Україні “Благовіст”, яка була зареєстрована у 2002 році. Громади Церкви Ісуса Христа Святих Останніх днів продовжують проводити благодійні вечори за участю представників інших конфесій. Ніяких нових тенденцій не зафіксовано в діяльності Новоапостольської та німецької євангелічно-лютеранської церквах, в громадах буддистів, кришнаїтів, “Науки Розуму”, “Нового Єрусалиму”, РУНВіри, Церкви Божої Матері Преображення тощо. Їх діяльність не дуже впливає в цілому на релігійну ситуацію і ніякого особливого занепокоєння не викликає.

Натомість, активізували діяльність громади іудеїв, які увійшли в Регіональне Духовне об'єднання іудейських громад Донбасу на чолі з головним рабином Донбасу Іцхаком Пінхасом Вишецьким. Наслідок цієї активізації - робота іудейської духовної семінарії - Єшива “Томхей Тмімін” - Любавіч (ректор Келерман Юрій Юхимович).

Зростає авторитет і активність мусульманських громад. Станом на 1 січня 2004 року на території Донеччини діють з правом юридичної особи 19 мусульманських організацій. Найбільшою активністю в області відзначається ДЦМУ (на чолі з головою Президії ДЦМУ Р. Брагіним) та його базова громада у м. Донецьку - “Зірка Пророка”. Саме завдяки діяльності цього центру була побудована перша не тільки на Донеччині, але й в Україні мечеть у місті Донецьку, налагоджені контакти з мусульманами багатьох країн світу (Туреччина, Алжир, Єгипет, Іран, Киргизстан, Росія, Кувейт та ін.).

На території Донецької області у 2003 році не зафіксовано організованої діяльності сатаністів та представників інших деструктивних релігійних течій.

У 2003 році діяло 21 з 30 офіційно зареєстрованих у Донецькій області релігійних видань, що мають суто релігійний характер.