Главная
Коллекция "Otherreferats"
Социология и обществознание
Ділова гра як інновація у виробітку професійних умінь соціального працівника. Психодраматичні ігри
Ділова гра як інновація у виробітку професійних умінь соціального працівника. Психодраматичні ігри
Основні уміння, якими має володіти професіонал з соціальної роботи. Ділова гра як інновація у виробітку професійних умінь соціального працівника. Види ділових ігор в залежності від методології їх проведення. Поняття та значення психодраматичної гри.
| Рубрика | Социология и обществознание |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.08.2010 |
| Размер файла | 26,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Міністерство науки та освіти України
ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВІРСИТЕТ
Реферат
«Ділова гра як інновація у виробітку професійних умінь соціального працівника. Психодраматичні ігри»
Запоріжжя, 2010
ЗМІСТ
- ВСТУП
- 1 ОСНОВНІ УМІННЯ, ЯКИМИ МАЄ ВОЛОДІТИ ПРОФЕСІОНАЛ З СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ
- 2 СУТНІСТЬ ДІЛОВОЇ ГРИ ЯК ІННОВАЦІЇ У ВИРОБІТКУ ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА
- 3 РІЗНОВИДИ ДІЛОВИХ ІГОР
- 4 ПСИХОДРАМАТИЧНІ ІГРИ
- ВИСНОВКИ
- ЛІТЕРАТУРА
ВСТУП
Ділові ігри є імітаційними методами рольового навчання соціальних робітників. Вони активізують процес засвоєння знань, навичок і умінь. Максимальна наближеність до реальної і практичної діяльності керівників і спеціалістів з соціальної роботи досягається шляхом використання моделей реальних соціальних систем. Учасники гри виступають у різноманітних ролях і приймають управлінські, соціальні рішення, що узгоджуються з інтересами цих ролей та інтересами клієнта соціальної служби. Найчастіше гравцям доводиться приймати рішення в конфліктних ситуаціях, використовуючи весь багаж професійних знань, а також здобути нові, які є необхідними в процесі практичної діяльності соціального працівника. При проведенні ділових ігор виникає можливість отримання зворотнього зв'язку. У ході гри соціальний працівник може не лише придбати нові уміння, але й експериментувати з різноманітними стилями відношень між партнерами.
У реальній дійсності коло необхідних для життя і роботи знань постійно розширюється, а можливості їх засвоєння не безмежні. Найважливішим завданням стає не тільки уміння відбирати необхідні знання, систематизувати їх, але й уміння перетворювати ці знання, наблизити їх до сьогоднішніх життєвих і професійних ситуацій, практики, до реальної професійної діяльності соціального службовця. Це означає, що ділова гра, як метод активного навчання, допомагає у теоретичному і практичному аспекті підготовки спеціалістів соціальної роботи. Ділова гра як метод навчання дозволяє «прожити» визначену ситуацію, вивчити її в безпосередній дії. Ділові ігри дозволяють моделювати різноманітні виробничі ситуації, проектувати засоби дій в умовах запропонованих моделей, демонструвати процес систематизації теоретичних знань за рішенням визначеної практичної проблеми. Професійна діяльність спеціалістів соціального профілю носить достатньо різноманітний характер, тому застосування ділових ігор у виробітку професійних умінь спеціалістів з соціальної роботи, допоможе активізувати процес навчання та практичної діяльності і зв'язати їх з майбутньою фаховою діяльністю.
Об'єктом дослідження є форми навчання соціальних працівників розвитку професійних умінь.
Предмет - ділова гра як інновація виробітку професійних умінь соціального працівника.
Мета дослідження - виявити вплив ділової гри на розвиток професійних умінь соціальних працівників на прикладі психодраматичної гри.
1 ОСНОВНІ УМІННЯ, ЯКИМИ МАЄ ВОЛОДІТИ ПРОФЕСІОНАЛ З СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ
В самому загальному вигляді соціальну робота - це є практична, професійна діяльність з подання допомоги та підтримки людей, які опинилися в скрутній ситуації .Соціальна діяльність різноманітна , потребує певної уваги з боку суспільства, держави; стає самостійним феноменом сучасної цивілізації, що відображає діалектику поєднання загальнолюдських цінностей і унікальності особи, тому під соціальною роботою надалі будемо розуміти професійну діяльність соціальних інститутів державних і не державних організацій, груп і окремих індивідів з наданням допомоги у здійсненні успішної соціалізації особам чи групам людей у випадках, коли за відсутності належних умов у суспільстві, або особистих вад їх соціалізація припиняється, або відбувається у зворотному напрямку (десоціалізація) .
Соціальна значимість професії соціального працівника, визначається в функціях закладів соціальної роботи, які виконують структурні елементи, системи соціального захисту населення. Ці дії регулюються певними нормативними документами, контролюються і мають забезпечити інтереси системи соціального захисту, як цілого.
Таким чином, соціальний працівник - це професійно підготований спеціаліст , який працює в державних (недержавних) соціальних інститутах і сприяє створенню соціальних умов для повноцінної життєдіяльності різних категорій населення , котрі потребують захисту і підтримки.
Спеціаліст соціальної роботи наділений різноманітними посадовими і професійними обов'язками. Основні з них такі:
* володіти основами пенсійної справи, соціального захисту сімей з дітьми, інвалідів, одиноких та інших соціальне незахищених громадян;
* виявляти на підприємствах, в мікрорайонах, селах сім'ї окремих осіб, які потребують соціально-медичну, юридичну, психолого - педагогічну, матеріальну іншу допомогу, охорону морального, фізичного і психічного здоров'я;
* встановлювати причини виникаючих у них труднощів, конфліктних ситуацій, в т.ч. за місцем роботи, навчання і т.д., допомагати їм у розв`язанні існуючих проблем, працевлаштуванні, соціальному захисті;
* сприяти інтеграції діяльності різних державних і громадських організацій та установ по наданню необхідної соціально-економічної допомоги населенню;
* проводити психолого-педагогічні та юридичні консультації з питань сім`ї і шлюбу, виховну роботу серед дітей, схильних до правопорушень;
* надавати допомогу в укладанні угод про надомну працю батькам що мають неповнолітніх дітей, інвалідам, пенсіонерам;
* виявляти і надавати підтримку дітям та дорослим, яким потрібна опіка і піклування, влаштування в лікувальні й учбово-виховні заклади, матеріальна, соціально-побутова та інша допомога;
* організовувати громадський захист неповнолітніх правопорушників при необхідності - брати в ньому особисту участь;
* сприяти створенню і діяльності центрів соціальної служби для молоді, допомоги сім'ї (всиновлення, опікунство, піклування), юнацьких, підліткових, дитячих об'єднань, асоціацій, клубів за інтересами;
* допомагати організації і виховній діяльності інтернатів, притулків для інвалідів, людей похилого віку, бездомним та ін.;
* брати участь в роботі по соціальній адаптації і реабілітації осіб, які повернулися з спеціальних навчально-виховних установ і місць позбавлення волі, розв'язанні інших гострих соціальних проблем.
Крім того професійна діяльність соціального працівника полягає у вивченні особливостей сім'ї, групи людей, ступеню й спрямованості впливу на них мікросередовища і постановці відповідного "соціального діагнозу". А, отже, розвити ці навички може допомогти ділова гра.
2 СУТНІСТЬ ДІЛОВОЇ ГРИ ЯК ІННОВАЦІЇ У ВИРОБІТКУ ПРОФЕСІЙНИХ УМІНЬ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА
Одним із найбільш перспективних шляхів удосконалення професійної підготовки соціальних працівників, озброєння їх необхідними знаннями, практичними вміннями є впровадження активних форм та методів навчання. Обсяг інформації з соціальних дисциплін настільки швидко змінюється, що узагальнити його на лекціях і повністю засвоїти таким чином неможливо. Саме ігрові методи навчання забезпечують усвідомлену зацікавлену розумову діяльність соціальних працівників, активне сприйняття теоретичного матеріалу в навчальному процесі, розвиток навичок самостійного вироблення рішень з проблемних питань.
Аналізуючи зарубіжну літературу, присвячену методу ділової гри, А.Айламазьян та М.Лебедєва підкреслюють, що, за даними досліджень, у результаті участі у грі соціальні працівники навчаються техніки прийняття рішення, усвідомлюють необхідність теоретичної підготовки для практичної роботи, знайомляться з тими проблемами та труднощами, які можуть виникнути в реальній діяльності, краще засвоюють предмет, розвивають навички взаємодії з іншими, формують навички виконувати різні ролі.
Усе це є можливим, завдяки тому, що ігри дають змогу отримувати цілісне уявлення про реальність завдяки відтворенню лише суттєвих компонентів системи, стисканню часових та просторових інтервалів, можливості повторних їх програвань, проведення підсумкової дискусії про результати гри, що допомагає побачити систему з різних позицій тощо. Це уявлення про реальність виникає в результаті активної самостійної діяльності соціальних працівників у конкретних ситуаціях. Нарешті, імітаційні, у тому числі й ділові ігри підвищують мотивацію до професійної діяльності шляхом залучення спеціалістів у певні ситуації, створення неформальної обстановки у процесі навчання, необхідності швидких дій, забезпечення реалізації різних мотивів для різних категорій.
Важливо відмітити також, що гра більшою мірою, ніж словесні методи навчання, сприяє формуванню практичних, трудових умінь, теоретичних знань, навичок, зміцненню знань та навичок.
Метод ділових ігр (ігрового моделювання) у вітчизняній та зару6іжній педагогіці дорослих називають по-різному, але найчастіше називаються терміни: метод програвання ролей, ситуаційно-рольові ігри, ділова, управлінська гра. Незалежно від назви вони повинні забезпечувати професійний ріст засобом їх тематичної спрямованості в зaлежності від контингенту тих, хто навчається, і розвивати навики управлінської поведінки ділового спілкування шляхом практичного програвання, імітації різних управлінських та практично соціальних ситуацій. Ці два напрямки повинні бути взаємозв'язані і доповнювати один одного. Програвання тільки професійної діяльності, тобто імітація організаційних моделей виробничих ситуацій в чистому вигляді, без врахування управлінського, ділового спілкування можливе тільки при навчанні спеціалістів. А надмірна увага діловому спілкуванню і недооцінка професійної діяльності дають можливість навчити слухачів етики соціальної роботи, але для сучасного працівника цього недостатньо, тому в методологічному аспекті такі односторонні ігри неповноцінні.
Метод ігрового моделювання в системі формування професійних умінь молодих соціальних працівників дає можливість накопичувати і поновлювати професійні знання, навики за рахунок узагальненого досвіду, реалізації наявного потенціалу; підвищує інтерес до навчання і спричиняє високу пізнавальну активність в плані синтезу психолого-педагогічних, соціально-педагогічних, правових, етичних, економічних та інших теоретичних знань; розвиває гнучкість професійного мислення, творчий підхід у прийнятті управлінських рішень, сприяє розширенню соціального світогляду слухачів, дозволяє з максимальною ефективністю використовувати знання і вміння колективу, який очолює початкуючий керівник. Забезпечення комплексного підходу при конструюванні ігрових процесів є головною методологічною передумовою, до якої треба прагнути в ідеалі. При цьому необхідно поруч з різноманітними практичними ситуаціями проробити вихідні теоретичні положення.
Дослідження Ю.Д. Красовського показали, що в процесі ділових ігр у слухачів формуються риси соціологічного мислення, протистояння девіантному стилю клієнта, удосконалення професійної діяльності та спілкування.
3 РІЗНОВИДИ ДІЛОВИХ ІГОР
За методологією проведення ділові ігри поділяються на інноваційні, організаційно-діяльнісні, імітаційні, дистанційні.
Найпопулярнішим різновидом ділової гри у соціальному проектуванні вважається інноваційна гра. Це обумовлюється відповідністю процесу гри етапам соціального проектування; відкритістю гри; колективною творчою роботою усіх учасників; спільним опрацюванням сформульованих завдань; збором, систематизацією та узагальненням інформації з даного кола проблем; виявом позитивних та негативних сторін, які можуть виникнути у процесі реалізації проекту; розробкою нових, нестандартних варіантів подолання соціально-культурних проблем. Інноваційні ігри застосовуються тоді, коли необхідно вирішити в ході соціальної роботи складні питання та розробити нові варіанти їх усунення. Інноваційна гра передбачає інноваційну, тобто не відому учасникам раніше процедуру, що має сприяти породженню активних та результативних шляхів вирішення проблеми. Така гра створює великі можливості для творчості та самостійного прийняття рішень, тому у процесі гри відпрацьовуються навички та вміння діяти у нестандартних ситуаціях. Інноваційно-ділова гра має гнучку структуру, яка може змінюватися у разі потреби. Велика роль у процесі гри відводиться ігротехніку, який слідкує за планом гри та дотриманням поставлених на початку гри завдань. Специфіка інноваційної гри полягає в тому, що шляхи вирішення проблем учасниками гри заздалегідь невідомі, вони опрацьовуються спільно у процесі гри, що вимагає не штучного ігрового інформатизму, а знання реальних процесів та явищ. Інноваційна гра необхідна у проектній діяльності для того, щоб штучно створені новації та новоутворення не суперечили законам функціонування існуючого соціально-культурного середовища, а також уникали непередбачених негативних результатів і невизначених процесів. Використання іннваційних ігор у проектній діяльності вважається найефективнішим засобом вирішення багатьох сучасних проблем соціально-культурної сфери.
Як засіб вирішення міжпрофесійних комплексних проблем найчастіше використовується організаційно-діяльнісна гра. Функції керівника гри полягають у тому, щоб скоординувати колективну діяльність усіх соціальних працвників, що беруть участь у грі, налагодити ефективне вміння міжгрупового спілкування.
Характерними особливостями організаційно-діяльнісних ігор є моделювання ігрової ситуації з урахуванням реального знання проблеми конкретного клієнта чи групи клієнтів; умовність ігрових ролей та прийняття рішень поза межами штатних структур; залежність ролей від особистих інтересів учасників гри; наявність колективної діяльності та загальної мети; колективне опрацювання рішень гравцями.
Якщо специфікою інноваційних ігор є їх мета, що полягає у розвитку інноваційного мислення, вміння розробляти та відстоювати нестандартні нові шляхи вирішення проблем, то специфікою організаційно-діяльнісної гри є необхідність створення творчої команди однодумців, здатних долати типові перешкоди та проблеми.
Відносно новою формою ділової гри є дистанційна ділова гра, підґрунтям розробки якої стала система неперервної освіти та підвищення кваліфікації працівників. Дистанційна ділова гра має особливі вимоги до підготовки та проведення. До них належить тривалість проведення гри (від одного до чотирьох місяців), залучення до участі у грі всіх підприємств та інститутів галузі із створенням єдиної ігрової команди; здійснення управління грою з одного керівного центру та ін.
Підготовчий етап дистанційної ділової гри полягає у розробці методичних матеріалів, завдань і правил проведення гри, ознайомленні учасників з умовами гри; формуванні ігрової команди та її керівника; інструктажу гравців та їх ролей; вирішенні матеріально-технічних умов. Ігровий етап охоплює обговорення поставлених проблем, опрацювання єдиної думки про вирішення завдань, підготовку підсумків гри, оформлення звітних доповідей та передачу їх у керівний центр дистанційної ділової гри.
Досить часто у виробітку професійних умінь соціального працівника використовуються імітаційні ігри, що в умовах імітації реальних життєвих ситуацій дозволяють зрозуміти, які зміни відбуватимуться у соціальній сфері. Імітаційна гра дозволяє вивчити соціальну сферу, проаналізувати наявні ресурси, побудувати та реалізувати послідовні дії, спрямовані на вирішення проблеми, зрозуміти цілі інших учасників. Технологія імітації досить ґрунтовно розробляється в імітаційних ділових колах, а також при проведенні експериментів. Вона набуває особливого значення в умовах деформації соціальних систем, де історичний досвід перервано, викривлено і він, обтяжений рутинними технологіями, не може бути джерелом для прориву в майбутнє. В умовах такого розбалансованого простору та соціального часу імітаційні технології побудови моделей реальної ситуації набувають особливої значимості.
Досить поширеними серед сучасних форм освіти є проектні семінари. Вони передбачають колективну роботу, спрямовану на: аналіз існуючих проблем; опрацювання шляхів їх вирішення; висунення нових ідей; їх втілення та розробку у вигляді проектів.
Проектні семінари, як правило, працюють у декількох напрямах і передбачають групову роботу, майстер-класи із залученням провідних спеціалістів, лекції та доповіді експертів з відповідних питань, консультації провідних фахівців, загальні пленуми з метою обговорення тих проблемних питань, які опрацьовувалися в групах, захист індивідуальних і колективних проектів, підготовлених учасниками семінару.
Проектні семінари, на відміну від традиційних, не мають чіткого поділу членів семінарів на слухачів та доповідачів. Уся аудиторія ділиться на учасників (тих, хто займається практичною діяльністю), експертів (фахівців, які спеціалізуються у даному колі проблем), координаторів (відповідальних за організацію роботи в групах) та керівників семінару (осіб, які відповідають за хід роботи у процесі засідання).
Проектні семінари мають власну тематику та план проведення й спрямовані на те, щоб озброїти учасників семінару теоретичними знаннями, а також навчити їх використовувати набутий досвід у реальному житті. Учасники семінарів - це той ресурсний центр, який зможе передати досвід своїм колегам з урахуванням місцевої специфіки.
Проектні семінари є необхідною формою навчання кадрів соціальної сфери. Їх завдання полягає не лише в просвітній та інформаційній функції. Пріоритетною метою таких ігр є їх спрямування на формування знань, вмінь та навичок у соціального працівника для більш ефективного здійснення своїх професійних обов'язків.
4 ПСИХОДРАМАТИЧНІ ІГРИ
Психодраматична гра - це у вищій степені творчий процес, який на відміну від театральної творчості будується не на записаному тексті п'єси або сценарію, сюжет виникає в момент самого відігрівання теми протагоністом під керівництвом психодраматиста-режисера. Саме з креативністю, творчим потенціалом психодрама пов'язує основні ресурси розвитку професійних вмінь соціального працівника і подолання ним проблем, що може виникнути в практичній діяльності, тобто тут соціальний працівник здобуває вміння креативно мислити в нестандартних ситуаціях, що дуже часто виникають в практики надання соціальної допомоги.
Тож, психодрама є видом групової діагностики конфліктів, які можуть виникати в процесі здійснення соціальної роботи, коли члени групи, ніби моделюючи життєві ситуації, виступають по черзі в якості акторів і глядачів, з тим щоб з'ясувати особистісний сенс цих ситуацій і конфліктів, навчитись усувати негативні реакції і внутрішню напруженість у клієнта.
Окрім того в процесі організації, участі та спостереження за психодраматичною грою соціальний працівник отримує професійно важливі знання про можливі проблеми клієнта і, відповідно, формує вміння допомогти своєму клієнту у тій чи іншій ситуації.
Психодраматичні сцени зображують передбачуваний розвиток подій або раптові життєві кризи, як і долі людей, що в них беруть участь. Дія будується таким чином, щоби допомогти проясненню і конкретизації проблеми, досягненню в ході дії катарсису, інсайту, реорганізації старих установок і когнитивних матеріалів і реалізації відповідних змін в поведінці.
Досліджуються нові ролі, альтернативні і поведінкові стилі, здійснюється пошук і апробація більш конструктивних моделей вирішення проблем соціальним працівником як професіоналом.
А також, в психодраматичній сесії клієнт одночасно і головний герой своєї драми, і її творець, і дослідник себе і свого життя.. В той же час іншим членам групи дозволяється заглянути в його глибини і побачити там відображення їх власних почуттів і переживань, що допомагає їм проживати, пропрацьовувати, завдяки емоційному і дійовому включенню в драму, і свої проблеми, які можуть завадити соціальному працівнику здійснювати допомогу та впливати на рішення, що є непропустимим.
ВИСНОВКИ
Ділова гра належить до активних методів виробітку професійних умінь соціального працівника, що забезпечують активну творчу діяльність особистості, створюють умови для підвищеної мотивації та емоційності, розвивають критичне мислення.
Участь у ділових іграх дозволяє оцінити реальний стан соціальні проблем, а також отримати необхідну інформацію для прийняття правильних управлінських рішень, від яких залежить успішна розробка соціально-культурних проектів.
Традиційні ділові ігри мають заздалегідь розроблений сценарій, орієнтовані на вирішення типових проблемних ситуацій, мають на меті навчити учасників гри оптимальним шляхам вирішення цих проблем, тобто допомогти сформувати нові професійні знання та вміння. На відміну від них, проектні ігри не мають жорсткого сценарію, вимагають опрацювання нових підходів до вирішення поставлених завдань, передбачають цілеспрямований відбір учасників.
Ділові ігри дозволяють залучати до проектування працівників закладів культури, різних організацій, експертів, практиків. Сфокусована увага учасників ділової гри на конкретну проблему, залучення до спільної творчої роботи сприяють досягненню результатів там, де, зазвичай, потрібні неабиякі часові та організаційні зусилля, що відповідно і формує у соціального працівника нові вміння з вирішення конкретних проблем.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гапоненко О. Соціальна робота та роль соціально орієнтованих неурядових організацій // Соціальна політика і соціальна робота №4, 2005р. - с.22-25
2. Основи социальной работы /Отв. Ред. П.Д.Павленок. - М., 2000. - 288с.
3. Соціальна робота в Україні: Навч. посіб./ І.Д.Звєрєва, О.В.Безпалько, С.Я.Марченко та ін.; За заг. ред.: І.Д.Звєрєвої, Г.М.Лактіонової. - К.: Наук. світ, 2003. - 233 с.
4. Айламазьян А.М., Лебедева М.М. Деловые игры и их использование в психологическом исследовании // Вопросы психологии. - 1983. - № 2. - С. 143-150.
5. Пидкасистый П.И., Хайдаров Ж.С. Технология игры в обучении и развитии: Учеб. пособ. - М.: Российское педагогическое агентство, 1996. - 272 с.
6. http://www.culturalstudies.in.ua/2008_petrova_45.php
7. http://www.rusnauka.com/NIO_2007/Pedagogica/18763.doc.htm
Подобные документы
Основні складові соціальної роботи. Сутність соціальної роботи. Поняття соціального працівника. Професійні якості, права та обов’язки соціального працівника. Обов’язки соціального працівника. Повноваження та якості соціального працівника.
курсовая работа [35,2 K], добавлен 18.03.2007Генеза соціальної роботи в Україні. Сучасна соціальна концепція України. Сутність професії соціального працівника. Посадові обов’язки та функції соціального працівника. Етичні вимоги до професійної діяльності соціального робітника.
курсовая работа [34,9 K], добавлен 09.05.2007Фахові вимоги та професійне становлення сучасного соціального працівника. Ефективність соціальної роботи. Теоретичні положення про суспільне призначення. Об'єктивні показники професіоналізму соціального працівника, та особистісні вимоги до нього.
реферат [21,2 K], добавлен 28.08.2008Соціальна робота як професія. Права й функціональні обов’язки соціального працівника. Поняття та сутність соціальної роботи. Професійні якості та повноваження соціального працівника. Досвід підготовки соціальних педагогів. Розвиток соціальної педагогіки.
курсовая работа [56,1 K], добавлен 21.01.2009Система методів і форм соціальної роботи з різними групами клієнтів являє собою специфічний інструментарій науково-практичних знань фахівців. Проблеми методології соціальної роботи. Процес, методи, властивості і технології роботи соціального працівника.
реферат [22,1 K], добавлен 18.08.2008Специфіка функцій соціального працівника та соціального педагога. Етичні вимоги до професійної діяльності соціального педагога. Етичні принципи соціальної роботи. Сфери соціально-професійної діяльності. Моральна свідомість соціального працівника.
реферат [19,7 K], добавлен 11.02.2009Проблеми людей похилого віку в Україні. Основні задачі і професійні обов'язки соціального працівника, етика соціального працівника. Поняття і сутність соціальної геронтології. Законодавчі основи забезпечення життєдіяльності осіб похилого віку в Україні.
дипломная работа [85,8 K], добавлен 03.01.2008Огляд соціальної діяльності, компенсації збитків, вирівнювання можливостей індивідів, сімей, груп у користуванні своїми правами. Аналіз моральних й душевних якостей, які характеризують соціального працівника: уважності, тактовності, доброти, співчуття.
курсовая работа [31,4 K], добавлен 20.06.2011Неформальні молодіжні об’єднання: зміст поняття, причини виникнення та типи. Функціональний аналіз діяльності студентських неформальних об’єднань. Зміст, форми і методи роботи соціального працівника із студентами в неформальних молодіжних об’єднаннях.
дипломная работа [145,0 K], добавлен 19.11.2012Сутність методів і їх роль в практиці соціальної роботи. Вибір підходу до процесу соціальної роботи. Огляд способів, які застосовуються для збирання, обробки соціологічних даних у межах соціальної роботи. Типи взаємодії соціального працівника з клієнтами.
курсовая работа [47,3 K], добавлен 29.03.2014
