Проблеми відокремлення Української православної церкви від Московського патріархату

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблеми відокремлення Української православної церкви від Московського патріархату

Олена Золотарьова

Історія Українського православ'я настільки ж драматична, як і історія Української державності. На перший погляд, з урахуванням відродження незалежності України в 1991 році, зі світської точки зору, все очевидно: справа українців самим обирати свого Патріарха [3]. Очевидно, що єдина автокефальна православна церква - це питання захисту української державності, але столітня боротьба за автокефалію УПЦ доводить, що проблема отримання незалежності від Російської православної церкви (РПЦ МП) є дуже складною, оскільки держава законодавчим шляхом не може на це вплинути, а норми церковного права щодо Томосу на автокефалію відсутні, існує лише православна церковна традиція.

Окремі проблеми становлення автокефальної УПЦ досліджували науковці О. Ігнатуша, Ю. Лінник, С. Онищук, О Пилипенко, Л. Пилявець, С. Савойська та інші. В ІНТЕРНЕТІ з'явилося багато інформаційно-аналітичних матеріалів щодо можливості отримання Томосу на автокефалію для УПЦ [3; 4; 6; 9; 13; 15]. Проблема створення Помістної Православної Церкви в Україні наразі є дуже актуальною.

Загальновідомо, що після хрещення Київської Русі Київська митрополія була складовою частиною Константинопольського патріархату з 988 р. до 1686 р., коли вона, з точки зору багатьох Православних церков, незаконно і неканонічно була відірвана Росією від Константинополя і приєднана до Московського патріархату До приєднання Київської митрополії до Московського патріархату вона мала права широкої автономії, і вже тоді ставилося питання про автокефальний статус УПЦ [7].

На початку ХХ століття одночасно з боротьбою за українську державність в Україні розпочався рух за автокефалію Української Православної Церкви. Загальновідомо, що в Україні у цьому русі відбувся розкол православної церкви на три окремі церкви - УПЦ Московського патріархату, яка наразі називає себе просто «УПЦ»; УПЦ Київського патріархату, що створена у 1 992 році та не визнана Вселенським православ'ям як канонічна і богодухновена; Українська Автокефальна православна церква (УАПЦ), яка виникла у 1919-1921 рр., під час Другої світової війни вона отримала автономію від Діонісія Валединського, митрополита Польської Православної Церкви, що сама у 1924 році отримала статус автокефалії від Вселенського Патріарха Григорія VII. В 1945 році УАПЦ в Україні була знищена радянською владою, а в 1990 році відродилася [7]. Таким чином, у ХХ-ХХІ століттях Українській православній церкві не вдалося стати помісною автокефальною церквою в своїй державі. Більш того, після 1991р. багато вірних УПЦ, бажаючи бути парафіянами саме української церкви, перейшло до відродженої Української греко-католицької церкви (УГКЦ).

Спроба українського народу, з його переважно європейською ментальністю, отримати справжню політичну, економічну, енергетичну, культурну та духовну незалежність від Росії призвела до Акту незалежності України 24 серпня 1991 р., підтвердженого Всеукраїнським референдумом 1 грудня 1991 р., до двох масових революцій - Помаранчевої та Революції Гідності - як всенародного повстання проти викривлення волі українців обирати Президента та європейський шлях розвитку, до анексії Криму і сучасної неоголошеної «гібридної» війни проти України. Слід об'єктивно відмітити, що в період цих революцій та на початку війни на Донбасі ієреї УПЦ МП проводили відкриту антиукраїнську та антиконституційну агітацію, як у стінах храмів, так і на масових заходах; щодо деяких з них було відкрито кримінальні провадження за протиправні дії. В цих умовах гостріше актуалізувалося питання про відокремлення УПЦ від Московського патріархату.

Безумовно, релігійні об'єднання є елементом політичної системи суспільства і певним чином впливають на внутрішньодержавні справи. Конституція України [5] і Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» [12] гарантують свободу совісті та рівноправність громадян незалежно від їх ставлення до релігії, відокремлення церкви від держави та школи від церкви. І хоча цей Закон встановлює, що релігійні організації не беруть участі у діяльності політичних партій і не ведуть агітації, УПЦ МП нещодавно підтримувала виключно одну політичну партію і фактично вела агітацію за проросійського Кандидата у Президенти України.

Прихильники автокефалії відмічають, що підстави для надання Томосу УПЦ про автокефалію ідентичні польському варіанту 1924 року. Згідно з текстом Томосу Вселенської Константинопольської Патріархії про автокефалію Польської православної церкви від 13 листопада 1924 року вперше після 1686 року, коли древня Київська Митрополія протиправно була приєднана до Московського патріархату, Вселенська Константинопольська Патріархія офіційно заперечила чинність цього приєднання [8]. Втім, ми вважаємо очевидними складнощі, які відрізняють ситуацію з Томосом в Україні та Польщі. По-перше, відтоді Константинопольський Патріарх довготривалий час не вказував на неканонічність приєднання української церкви до Московського патріархату, і на цьому, зокрема, наполягають представники Московського патріархату [13]. По-друге, Вселенське православ“я завжди виступає проти схизми, тобто, УПЦ має бути єдиною в Україні. Гібридним шляхом РПЦ протистоїть автокефалії УПЦ МП, що є сьогодні її автономією, і одна з рис цих гібридних заходів - скасування в назві УПЦ слів «Московського патріархату» або «автономна у складі РПЦ», з метою зробити вигляд, що це єдина канонічна саме Українська церква.

З метою примусити РПЦ не втручатися у внутрішні справи України, не агітувати проти держави Україна - у Верховній Раді України зареєстровано два законопроекти - № 4511 і № 5309, які з 2016 р. так і не було прийнято. У законопроекті № 4511 «Про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором», передбачено, що з цими релігійними організаціями держава укладає відповідні договори (угоди) щодо особливого статусу цих організацій [11]. Проте Головне науково-експертне управління запропонувало відхилити законопроект, оскільки пропозиція законопроекту щодо надання «особливого статусу» з боку держави для одних релігійних організацій може розцінюватись як втручання держави у діяльність церкви і порушує принцип рівності. Крім того, чинним кримінальним законодавством вже передбачена відповідальність за посягання на територіальну цілісність і недоторканність України [2]. З аналогічних причин Головне науково-експертне управління запропонувало відхилити [1] і законопроект № 5309 «Про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об'єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України» [10]. Тобто, де-юре питання заборони впливу церкви, що керується з-за кордону, на внутрішні справи України вже врегульовано існуючим законом.

Проте, як бачимо, де-факто РПЦ і прямо, й опосередковано проводить агітацію за так зв. «русский мир». Наприклад, нещодавно російське видання «Православие и мир» надрукувало інтерв'ю із членом Синоду Вселенської патріархії та прихильником української автокефалії митрополитом Прусським Елпідофором, з якого повикидало небажані для себе цитати [6]. Митрополит Елпідофор вважає, що є усі підстави надання автокефалії УПЦ, оскільки норми щодо цієї процедури у церковному праві точно не прописані, а існує усталена церковна традиція: надання автокефалії помісній церкві належить виключно до юрисдикції та відповідальності Вселенського патріархату і Синоду Константинопольського; щоб стати автокефальною, церква має бути у незалежній країні, а про автокефалію мають звернулися з проханням і держава, і помісна церква. Патріархат також визначатиме, чи ця помісна церква є зрілою організаційно та духовно, аби бути представленою у «всеправославному тілі». Представник Вселенського патріархату (ВП) вважає, що українська церква потерпає від розколу власне через те, що Москва уникає діалогу, а не навпаки. ВП зазначає: Московська церква є дочкою української церкви, бо християнізація Русі (росів, не росіян), тобто сьогоднішніх українців, відбулася при Св. Володимирі, як би територія нинішньої України тоді не називалася [6]. Однак, автокефальна церква має бути визнана також іншими церквами, має налагодити комунікацію, листування, її мають поставити в диптихи.

22 квітня 2018 р. Святий і Священний Синод Вселенського патріархату прийняв до розгляду Звернення від Президента України до Вселенського Патріарха Варфоломія про надання Томосу про автокефалію Православній Церкві в Україні, Постанову Верховної Ради України на підтримку цього звернення, а також звернення ієрархів українських православних церков - Патріарха УПЦ КП Філарета та Митрополита УАПЦ Макарія з підписами усіх архієреїв УПЦ Київського патріархату та УАПЦ [4]. Т акож відомо, що частина архієреїв та священників УПЦ МП, ім'я яких не розкриваються, також підтримують цю ідею. Синодом Вселенського патріархату прийнято рішення про початок процедур, необхідних для надання автокефалії Православній Церкві в Україні. Президент України зазначає, що за історичною, духовною та державною справедливістю Україна виборола і заслужила право мати Українську Помісну Церкву [9]. Крім УПЦ, подібний Томос наразі очікує і Північна Македонія. Історія свідчить, що процедура надання Томосу на автокефалію є непростою, довготривалою. Так, процес підписання Томосу для Православної церкви в Польщі розтягнувся на період із 1922-го по 1924-й роки.

Отже, аналіз показує, що з'явилися підстави очікувати, що Томос УПЦ таки отримує. Це рішення не є очевидним, оскільки окремі автокефальні православні церкви, підтримуючи аргументи РПЦ, висловилися проти чи взяли нейтралітет, зокрема Олександрійська, Сербська, Грузинська та Польська Православні церкви. Втім, той мінімум правових засад для отримання автокефалії, який був можливий на сьогоднішній день з боку Української держави, повністю використаний. А клопотання саме державних органів щодо автокефалії церкви - це давня вимога Константинопольського патріархату. Таким чином, Україні залишилось почекати рішення Вселенського Патріарху Варфоломія І, провести Об'єднавчий Собор УПЦ КП, УАПЦ і частини УПЦ МП, інтронізацію Патріарха, сформувати нові церковні громади вірян та вжити заходів, щоби трансформації громад та ймовірний перехід будівель храмів відбувалися мирним шляхом.

Список використаної літератури

православний церква томос автокефалія

1. Висновок на проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об'єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України» (реєстр. № 5309 від 26.10.2016 р.): Законопроект № 5309: веб-сайт. URL: http:// w1 x1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pG511=60346 (дата звернення: 12.06.2018).

2. Висновок на проект Закону України «Про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором» (реєстр. № 4511 від 22.04.2016 р.): Законопроект № 4511: веб-сайт. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=58849 (дата звернення:12.06.2018).

3. К чему приведет отсоединение украинской церкви от Московского патриархата: веб-сайт. URL: https://newsjoin.ua/themes/1581545-my-ne-boimsja-poroshenko-ob-ugrozah-rf-iz-za-vozmozhnogo-otsoedinenija-ukrainskoj-cerkvi-ot- moskovskogo-patriarhata/?gclid=CjwKCAiw.

4. Коммюнике Святого и Священного Синода (22.04.2018): Офіційний сайт Вселенського Патріархату: веб-сайт. URL: http://www.ec-patr.org/ docdisplay.php?

5. Конституція України: Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР. URL: http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 12.06.2018).

6. Московська церква - донька Української: як у Росії приховали та перебрехали слова грецького ієрарха: веб-сайт ТСН. URL: https://tsn.ua/svit/moskovska- cerkva-donka-ukrayinskoyi-yak-u-rosiyi-prihovali-ta-perebrehali-slova-greckogo- iyerarha-1185006.html.

7. Офіційний сайт УАПЦ: URL: http://church.net.ua/.

8. Патріарший i Синодально-Каношчний Томос Вселенської Константинопольської Патркрхи від 13 листопада 1924 року та його значення в історії Української Церкви. Київське православ“я. Міжнародний науковий проект: веб-сайт. URL: http://kyiv-pravosl.info/2013/05/29/patriarshyj-i-synodalno-kanonichnyj-tomos- vselenskoji-konstantynopolskoji-patriarhiji-vid-13-lystopada-1924-roku-ta-joho- znachennya-v-istoriji-ukrajinskoji-tserkvy/.

9. Президент наголошує, що українська православна церква є «матір'ю» для російської церкви: веб-сайт УНІАН. URL: https://www.unian.ua/politics/10092269-patriarh-avtokefalnoji-pravoslavnoji-cerkvi-obiratimetsya-v-ukrajim-poroshenko.html.

10. Про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об'єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об'єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України: Законопроект № 5309: веб-сайт. URL: http://w1.cl.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pG511=60346 (дата звернення: 12.06.2018).

11. Про особливий статус релігійних організацій, керівні центри яких знаходяться в державі, яка визнана Верховною Радою України державою-агресором: Законопроект № 4511: веб-сайт. URL: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4_1?pf3511=58849 (дата звернення: 12.06.2018).

12. Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України від 23.04.1991 № 987-XII. Визнання неконституційними окремих положень від 08.09.2016, підстава v006p710-16.

13. Синод наголосив на недопустимості втручання держави у внутрішні справи Церкви // Українська Православна Церква. Синодальний інформаційно-просвітницький відділ УПЦ: веб-сайт. URL: http://news.church.ua/2018/03/ 14/ smod-nagolosiv-na-nedopustimosti-vtruchannya-derzhavi-u-vnutrishm-spravi-cerkvi.

Размещено на Allbest.ru