Етнорелігійні маркери акціональної підсистеми католицького сигніфікативного поля

Аналіз візуальної культури, релігійних обрядів і догматики католицизму. Подібності між сигніфікантами акціональної атрибутики католиків і деякими ідентифікаційними маркерами-паттернами різних етнорелігійних спільнот минулого та сучасного соціумопростору.

Рубрика Религия и мифология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 03.02.2018
Размер файла 34,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Етнорелігійні маркери акціональної підсистеми католицького сигніфікативного поля

Актуальність проблеми. Вивчення цієї проблематики пов'язане із дослідженнями релігійних та етнічних маркерів сигніфікативного (символо-познакового) поля католицизму у минулому та сучасному етнорелігійному соціопросторі. Останні дослідження одного із найвідоміших англомовних соціологічних інформаційних ресурсів (www.pewresearch.org) експлікують актуалізацію інтересу різних соціальних суб'єктів (зокрема і віруючих людей та спільнот) до реалій та опціональностей сигніфікування (позначення) (різноетнорелігійними суб'єктами) різних об'єктів (наприклад, урядових будівель) у соціумопросторі за допомогою християнських релігійних символів, а також пожвавлення цікавостей до фактоприкладів супроводження таких сигніфікацій символами різних інохристиянських релігій (символами різносвітових релігій: буддизм, індуїзм, іслам, іудаїзм тощо) у їх взаємото - пологічних корелятивних сигніфікативних маркероконструкціях.

Також, на нашу думку, вивчення екуменізму, екуменічних інтенцій та праксисодіяльності (акціональності) католицької церкви в аспекті налагодження міжрелігійного, міжетнічного та міжкультурного діалогів між різними релігіями, конфесіями, народами (етносами) і націями потребує сучасномайбутніх перманентних ґрунтовних полікорелятивних, міждисциплінарних, контент-аналітичних та метаінтерконтекстуальних, форсайтингових та соціоевалюаційних наукових досліджень сигніфікативних полів різних етнорелігійних просторів, які опціонально можна зреалізовувати зокрема і в рамках етносоціології релігії.

Отже, актуальність обраної теми статті випливає із проблеми, що склалася в даному напрямі досліджень, а саме: протиріччя між наявністю множини джерел, присвячених теоретичним засадам католицизму та малою представленістю цілісних теоретичних праць з етносоціології релігії, присвячених дослідженню етнорелігійних маркерів акціональної сигніфікатив - ної підсистеми сигніфікополя католицького етнорелігійного простору у соціумоформаційному суб'єктноконструентному життєполі.

Аналіз останніх джерел і публікацій. Тематики дослідження даної статті стосуються катехизм Католицької церкви, концептуально-теоретичні праці таких дослідників, як: В. Аракелова (етнорелігійні спільноти), Ф. Барт (етнічні кордони), В. Вайс (етнорелігійні маркери), Г. Геллей (етнорелігійна семантика), В. Євтух (етносоціологія, соціологія, етнологія, етноісторія), Ю. Каптен (основи медитації) О. Картунов (етнополітологія), А. Колодний (релігієзнавство), В. Лубський (релігієзнавство), Н. Луман (соціологія соціальних систем), С. Малєшевіч (соціологія етнічності), Е. Нюстрем (релігієзнавство), В. Остроухов (нетрадиційні релігійні та містичні культи України, інформаційна безпека), М. Пірен (соціологія релігії, етнопсихологія), Ю. Романенко (синергетика, соціологія соціальних систем, соціологія візуального символізму, візуальна аналітика), М. Сінгх (аналіз етнорелігійних символів та обрядів), Л. Филипович (етнологія релігії), А. Хіслоп (етноре - лігійні маркери), К. Юнг (етносимволи) та ін., а також численні інфомедіа - ресурси, які пов'язані із етнорелігійною проблематикою, зокрема: www.vati - can.va, www.amazingdiscoveries.org, www.religion.in.ua, www.risu.org.ua, www.credo-ua.org, www.catholicnews.org.ua, www.catholic-info.at.ua, www.katolik.ru, www.catholic-media.org, www.ethnoencyclopedia.info, www.evaluation.com.ua, www.bible-lessons.in.ua, www.faithology.com, www.catholicencyclopedia.in.ua, www.kak-meditirovat.info, www.living - rosary.org.ua, www.molytva.at.ua, www.pewforum.org, www.top-antropos.com, www.truechristianity.info, www.christusimperat.org тощо.

Метою статті є експлікація етнорелігійних маркерів акціональної підсистеми католицького сигніфікополя як познакосистеми етнорелігійного простору католицизму в контексті етносоціології релігії.

Виклад основного матеріалу. Візуалізовані (опредметнені) у соціальному просторі етнорелігійні формоідентиненти та маркероелементи (елементоконструкти) католицького сигніфікативного поля складають (утворюють), як ми вважаємо, конкретний набір-конструктосхему (структуру, профіль), зразкополе, паттерносистему, до складу якої входять різні культурні, релігійні, етнічні, соціальні тощо семіополя та символоформації соціального простору, сигніфікативні (знако-познакові) елементи та маркери яких можуть виявлятись у сигніфікативній системі (конструктополі) католицизму. Тобто під сигніфікативним полем католицизму в етносоціології релігії ми пропонуємо розуміти систему експлікованих (виявлених, візуалізованих) та позасвідомо-імпліцитних (від. лат. implicito - сплітати) етнорелігійних католицько-референтних формоідентинентів-маркерів (інфоідентифікабельних познакоелементів) у соціальному просторі. Таким чином, візуалізоване в соціоетнорелігійному просторі функціонування різних соціальних, а також етнорелігійно-референтних суб'єктів та спільнот, сигніфікативне поле католицизму включає в себе релігійні, етнічні, культурні, соціальні та інші маркери, які складають і є елементами системи маркерів релігійного, етнічного, культурного, соціального та інших просторових полів, пов'язаних із людською життєдіяльністю, у межах чи на перетині опредметнень та знакозон (символополів) яких ми можемо спостерігати «видимі» та означені символоконструкти католицизму як соціорелігійного феномену та сигніфікосистеми (системи конкретних виявлених символів-сигніфікатів). У ракурсі наших досліджень сигніфікативне етнореолігійне поле католицизму ми пропонуємо вивчати зокрема і за допомогою аутоконструйованих, самореферентних, метадисциплінарних, контекстуальних та візуально-репрезентативних технологій та методів етносоціології релігії (наприклад, методотехнології етнорелігійної соціоевалюації) [14; 25; 47].

Етносоціологія релігії у нашому концептуальному її розумінні - опціональна наука, яка може вивчати ситуативно-процесуальні інтерконтекстуалізації (в аспекті деякої екстраполяції теоретичних конструктів та інстру - ментотехнологічних моделей із проксеміки Едварда Холла, наприклад, отримання додаткових інформації, даних, смислових змістів із контексту різних ситуацій) та інтеркореляції (міжспівпадіння, спільнозалежності, рос. «созависимости») між різними релігійними та етнічними елементоконструк - тами-маркерами (інфотрансміттерами, медіумами (від англ. medium - носій інформації, посередник; інфоносіями-посередниками), етнотрансміттерами, релігійними маркероелементами-трансміттерами) сигніфікативних системополів, які візуалізовані у соціопросторі, візуальній культурі (екс - пліканти духосвідомості) чи містяться у колективному позасвідомому різносуб'єктоідентичнісних духовних та психоформацій, включаючи різні егрегоріальні інфокоди та архетипові інфоконструкції (експліканти духопозасвідомості). Тобто етносоціологія релігії (у ракурсі наших концепто - рефлексії та опціотеоретизування) - опціональна наука, дослідження у рамках якої можуть бути направлені на ідентифікацію та соціоевалюацію елементів та структур етнічного в релігійному та релігійного в етнічному за допомогою соціологічних інструментів та технологій (соціологічного апарату), а також із застосуванням різних існуючих та можливомайбутніх методів (наприклад, фракціоналізації та деконструкції) мультидисциплінар - но-поліконтекстуальної, інтерполікодової, сигніфікативно-трансгресивної та трансцендентальної евалюації (у ракурсі контекстуального навчання (англ. contextual learning)) етнорелігійних та соціокультурних контентів (змістів), пластів, моделей та систем у соціальному просторі. Таким чином, етносоціологія релігії - можливомайбутня наука, інструментативне оснащення якої опціонально-операціонально може використовуватись у контекстуальному навчанні (англ. contextual learning) при дослідженні інтеракції (взаємодії) релігійного та етнічного у соціологічному ракурсі.

Етнорелігійна соціоевалюація (як одна із інструментативних соціодіаг - ностичних методотехнологій етносоціології релігії) антропоморфних фор - моідентинентів католицького етнорелігійного сигніфікопростору може базуватись на нижченаведеній 12-підсистемній моделі, яку можна використовувати у різних науках та мультидисциплінарних дослідженнях як платформу для конструювання та імплементації соціоаналітичних, соціодіагностичних, соціофорсайтингових та соціоевалюаційних інструментів (моделей) та технологій ідентифікації корелятивних і асоціативних зв'язків між різними етнорелігійними та соціокультурними системами у соціумо - просторі. Інакше кажучи, в етносоціології релігії ми пропонуємо структуру сигніфікативного поля католицизму як експлікативну сигніфікосистему (знако-познакову конструкцію-систему) різних релігійних, культурних, етнічних, соціальних та інших маркерів, пов'язаних із простором функціонування та взаємодії людських індивідів і спільнот, типологізувати щонайменше за такими базовими сигніфікативними (символопознаковими) структурними підсистемами: 1) антропоморфна сигніфікативна підсистема, до якої належать людиноподібні символоконструкції (ікони (образи) та скульптури Матері Божої, репрезентовані в мистецтві (живописі, скульптурі), пам'ятках культури та архітектурних ансамблях) та познаки частин (органів) тіла людини (наприклад, чоловіче начало у різних етнокультурах та етно - релігійних просторах символізується зазвичай фалосоподібними об'єктами: стріла, конус, спис, лінгам (санскрит. «знак», «мітка»), обеліск, стовп, колона, жердина, плуг, прут, лопата, піка, меч, факел тощо), а також їх комбінації та сигнали; 2) зооморфна сигніфікативна підсистема, до якої входять твариноподібні познакоконструкції та знаки окремих їх органів (символ лева з крилами), а також символи продуктів їх життєдіяльності (молоко, мед); 3) вегетоморфна сигніфікативна підсистема, до якої належать рослиноподіб - ні сигніфікоелементи (фльор-де-лі) та продукти харчування; 4) геоморфна сигніфікативна підсистема (вогне-, водо-, метало-, камене-, мінералоподібні сигніфікоконструкції, явища природи як символи); 5) геометрична сигніфі - кативна підсистема (наприклад, хрестоподібні, трикутноподібні, колоподібні, овалоподібні, пірамідоподібні, конусоподібні конструктоелементи); 6) астральна сигніфікативна підсистема (сонцеподібні (солярні), місяцеподібні, зореподібні символи); 7) колористична сигніфікопідсистема (кольори, які найчастіше виявляються у католицькому етнорелігійному просторі); 8) топосоінсталяційна сигніфікопідсистема (місцезнаходження тих чи інших об'єктів (предметів, конструкцій) у просторі); 9) предметно-інструментатив - на сигніфікативна підсистема (знаряддя, одяг (наприклад, митра (головний убір), ряса тощо), аксесуари (атрибути) (вервиця) та іншоподібні предмети); 10) архітектурна екстер'єрно-інтер'єрна сигніфікативна підсистема (різновиди храмових конструкцій, жертвенники, капища); 11) абстрактна сигніфікативна підсистема (тлумачення етнорелігійними та соціальними суб'єктами і спільнотами таких понять, як істина, правда, добро, дух тощо), 12) акціональна (активнісно-діяльнісна) сигніфікативна підсистема [1; 2; 3; 5; 6; 7; 10; 12; 13; 15; 16; 17; 18; 19; 21; 22; 24; 26; 28; 29; 30; 31; 32; 34; 37; 38; 39; 40; 41; 43; 51; 53; 54; 55].

На нашу думку, до акціональної сигніфікативної підсистеми маркерів (елементів, формоідентинентів) католицької сигніфікосистеми (структури католицького сигніфікополя) у соціальному та етнорелігійному просторах належать різні людські (соціосуб'єктні) релігійні, етнічні, соціальні, політичні (наприклад, зустрічі Папи Римського з політиками різних держав) активності, заняття, дії (діяльності), обряди, ритуали, музика, співи тощо. Наприклад, такі етнорелігійні дії (форми побожності) різних соціальних суб'єктів, як: розважання (медитація), контеплятивна молитва, євхаристія, хрещення дітей, вшановування мощей, відвідування святинь, прощі, процесії, Хресна дорога, релігійні танці, носіння медаликів, почитання (пошановування) святих ікон, молитва перед іконами, молитва на вервиці, візуалізування образу під час молитви, кроплення свяченою водою (для нагадування про хрещення) тощо [4; 8; 11; 12; 20; 27; 36; 42; 43; 46; 54].

У контексті експлікації етнорелігійних маркерів католицької сигніфікативної системи як конструктополя, яке, як ми вважаємо, пов'язане із різноетнорелігійно-каузальними структуроелементами різних соціальних суб'єктів та спільнотосистем, варто зазначити, що релігійний обряд окроплення людей водою мав місце, наприклад, серед філістимських священиків бога Дагона (івр. «даг» - риба), які носили, як відомо, головний убір у формі голови риби. Цей головний убір, у свою чергу (як етнорелігійний маркер філістимлян), подібний до митри (мітри) - головного убору Папи Римського та католицьких священиків. Нагадаємо також, що Мітра (авест. «договір», «згода») - давньоіранський (персидський) бог сонця, а у ведійській (індійській) міфології - бог, пов'язаний із сонцем (в індуїзмі, згідно з Рігведою, сонце - це око Мітри і Варуни) [1, с. 178; 18; 19; 43].

Тобто, на нашу думку, в католицькому сигніфікативному полі можуть бути присутні етнорелігійні маркери філістимської, іранської, індійської, а також єгипетської та інших етнічностей, якщо, звичайно, враховувати лінгвосемантичний та герменевтико-етимологічний аспекти, а також поширення мітраїзму у Римській імперії щонайменше до V ст. по Р.Х. та подібність референтно-католицьких маркерів до наступних етнорелігійних маркерів вищезазначених етносистем: 1) індуїстські та буддійські жести рук (мудри), які подібні, наприклад, до благословляючого католицького двуперстя; 2) вервиця (чотки) буддійських монахів, яку можна помітити і в руках католицьких священиків; 3) розважання (медитація), контемпляції (споглядання, молитви серця), які рекомендуються в католицизмі у контексті праксисоімплементації духовних вправ (технологія уявлення) св. Ігнатія Лойоли; 4) восьмиспицеве сонячне колесо (яке візуалізоване (викарбуване) на площі св. Петра у Римі): колесо сансари (від др.-інд. «самсара» - блукання, перехід через різні стани, коловорот, колообіг) - уявлення про нескінченний цикл страждань (народжень, хвороб, смертей, реінкарнацій, трансміграцій, переселень) людських душ (метемпсихоз) у релігійно-філософських системах буддизму, індуїзму, джайнізму, сикхізму та інших дхармічних релігій (у контексті християнства, натомість, варто констатувати, що в Біблії у Посланні до євреїв 9:27 написано: «людям визначено один раз умерти, а потім суд», тобто згідно з Біблією в християнстві людина одноразово помирає і немає ніякого перевтілення душ!); атрибут сонячних (солярних) богів, богів сонця у різних етнорелігійних системах (наприклад, в індуїзмі), де сонце - центр, а спиці колеса - промені сонця; за твердженням К. Юнга (Тевістокські лекції), розп'яття на колесі-сонці вважалось жертвою, за допомогою якої суб'єкти жертвоприношення мали намір умилостивити сонячного бога; дхармачакра («колесо дхарми», «колесо закону») - символосигніфікант (символомаркер, сигніфікоелемент) дхарми (вчення Будди про шлях до просвітління, звільнення від кармічних перероджень у сансарі), який зустрічається, наприклад, в індуїстських та буддійських храмах (храм сонця в Конарку в Індії), візуалізований на прапорі Індії, гербі Монголії, гербі Шрі-Ланки тощо; 5) гало (солярний сигніфікант єгипетського бога сонця Ра (до речі, на івриті «ра» означає «зло»), Ізіди а також індуїстського бога Крішни та інших богів та богинь сонцепоклонництва), яке подібне до німба над головою Діви Марії та різних святих на католицьких іконах, фресках тощо. У християнському ракурсі, натомість, доцільно констатувати, що в Біблії ніде не написано, що віруючі в Бога (івр. «Елогейну») й Ісуса Христа (івр. «Йешуа гаМашіах») повинні поклонятись матері Ісуса Христа Марії (Божій Матері, діві Марії), а натомість у Біблії у Євангелії від Матфея (4 глава, 10 вірш) написано: «Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому Єдиному служи» [3, с. 1084]. Тому твердження протестантизму стосовно того, що поклоніння Божій Матері (яке присутнє у ритуалах, догматиці, вченні, інтенцієсхемі та праксисодіяльності суб'єктів-членів Католицької та Православної церков) суперечить написаному у Біблії, на нашу думку, може входити до базопідставової системи теоретико-концептуального умовиводу про те, що поклоніння «вознесеній» (згідно з католицькою догматикою) діві Марії як небесній цариці, богині неба є етнічним, етнодіяльнісним, етнорелігійним маркером католицької сигніфікосистеми. до того ж у Біблії богинею неба названо вавилонсько-фінікійську богиню Астарту (древньоівр. «Ашера»; івр. «Ашторет»; араб., асиро-вавил. «Іштар»; перс. «Істар» (до слова, Пасха англ. Easter - Істер)), якій було жертвувано печива з тіста у формі місяця-молодика (півмісяця) [30, с. 920]. Тут одразу додамо, що символ півмісяця як етнорелігійний маркер (символ жіночого начала, сигніфікант богині Іштар, символоатрибут римської богині Діани, єгипетської богині Ізіди (роги-півмісяць)) та добре відомий етнорелігійний сигніфікант ісламу можна зустріти також і в католицькому сигніфікативному маркерополі як сигніфікоатрибут Діви Марії, що звичайно не може не наштовхувати на думку про існування певних етнорелігійних сигніфікативних корелятивних співпадінь та спільнозалежностей між елементами католицької сигніфікосистеми та маркерами інокатолицьких етнорелігійних структурних символоформацій різних соціоспільнот у соціумопросторі.

У контексті експлікації акціональних маркерів сигніфікативної підсистеми католицького сигніфікативного поля в етнорелігійному ракурсі, на нашу думку, варта уваги також інформація, яку констатує В. Остроухов у своїх наукових працях, констатуючи фактоприклад стосовно того, що навіть у таких донедавна консервативних країнах, як Іспанія та Італія, «християнський дзен-буддизм» успішно проникає через засоби масової інформації до парафії Римо-католицької церкви. Колективні заняття йогою стають звичайною процедурою на щорічних жіночих католицьких з'їздах. Дзен - буддизм береться за основу для парафіяльних релігійних курсів, а ченці починають удосконалювати техніку трансцендентної медитації замість келійного молитовного правила [21, с. 122]. Не вдаючись до дискусій і залишаючи місце для соціосуб'єктної теоретико-концептуальної рефлексії на дану тему, далі пропонуємо для кращого розуміння проблематики дослідження опціональних корелятивних співпадінь між різними етнорелігійни - ми маркерами різних етнорелігійних систетемолів, для подальшого ауто - конструювання соціодіагностичних інструментотехнологій ідентифікації етнорелігійних елементів-маркерів у католицизмі, а також з метою подальшого аутосуб'єктного конструктовитворення та імплементації інструмен - тативних методотехнологій етнорелігійної соціоевалюації в етносоціології релігії дещо експлікувати в християнському ракурсі, для прикладу, такі акціональні (активнісно-діяльнісні) маркери католицької сигніфікативної системи, як «розважання», «медитація», «пошановування Діви Марії Матері Божої».

У катехизмі католицької церкви відзначено, що розважання (медитація) - це передусім пошук, і що методи розважання можуть бути настільки варіативними, наскільки різними є духовні наставники. Також християнин-католик згідно з католицьким вченням повинен відчувати потребу в постійнім розважанні, адже воно задіює думку, уяву, емоції і бажання. Католицько - християнська ж молитва охоче намагається розважати про «Таїнства Христа», як, наприклад, у духовному читанні (Lectio divina) чи у вервиці. Розважання згідно з катехизою можливе також під час такої контемплятивної молитви (споглядальної молитви), входження у яку аналогічне до входження в Євхаристійну літургію [12, с. 614-615]. У контексті ж експлікації спільнозалежностей між різноетнорелігійно-референтними маркерами-сигніфікантами конкретних соціоспільнот та культуросистем зазначимо, що використане в католицькому катехизмі слово «медитація» (від лат. meditor, що означає «розмірковувати», «розважати», «роздумувати», «розмислити». Крім того, синонімами медитації є поняття «споглядання», «самоспоглядання», «транс» тощо. Свамі Бхактиведанта, наприклад, визначає медитацію як «мисленнєве споглядання». Тобто медитація - довготривале роздумування про якийсь предмет, явище чи процес, яке відбувається в стані поглибленої зосередженості психіки і розуму, при якому всі інші, сторонні об'єкти не проявляються у свідомості того, хто медитує [10, с. 15-16]) має, як відомо, етноспецифіко - ване та етнорелігійно-каузальне «забарвлення», адже є щонайменше індо - буддійським етнорелігійним маркером.

Спробуємо також дещо експлікувати акціональний католицький сигніфікативний маркер «пошановування Діви Марії Матері Божої», використовуючи текст катехизму католицької церкви та порівнюючи текст католицького катехизису із написаним та видрукуваним текстом Біблії (у Синодальному перекладі). У католицькому катехизмі візуалізовані такі текстофрагменти: «..після Успіння роль Марії у спасінні не переривається: Своїм постійним заступництвом Вона продовжує сприяти отриманню нами дарів, які забезпечують наше вічне спасіння. Тому Благословенну Діву величаємо в Церкві як Заступницю, Помічницю, Сподвижницю і Посередницю». Далі по тексту йдеться про спасенний вплив Благословенної Діви, про благоговіння Церкви перед Пресвятою Дівою, а також про те, що католики Пресвятій Діві слушно віддають особливу шану. Адже, від найдавніших часів Благословенна Діва вшановується іменем «Богоматір»; вірні вдаються до її заступництва, моляться до неї в усіх своїх небезпеках і потребах тощо [12, с. 241]; «Марія - Мати Божа й наша Мати; ми можемо довірити їй усі наші турботи й наші прохання. Благаючи Марію молитися за нас, ми звертаємось до «Матері милосердя», до Пресвятої. Ми покладаємось на неї «нині»… щоб у годину нашого кінця вона прийняла нас, як наша Мати, щоб привести нас до свого Сина Ісуса до раю. Ми можемо молитися з нею і до неї» [12, с. 608-609].

Натомість у Біблії у Євангелії від Іоанна 14:6 написано: «Ісус сказав йому: Я є путь, і істина, і життя; ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене», і в 1 Посланні до Тимофія 2:5 написано: «Бо єдиний Бог, єдиний і Посередник між Богом і людьми, чоловік Христос Ісус». Це означає, що згідно з Біблією між Богом Отцем і людиною є тільки один Посередник і це

Син Божий Ісус Христос, а не Марія Богоматір (мати Ісуса Христа). Тобто до Бога згідно з Біблією (Священним Писанням) кожна людина може прийти тільки через Ісуса Христа, а про посередництво і заступництво Діви Марії перед Богом ніде в Біблії не написано. В Біблії у Євангелії від Іоанна 14:13-14 написано: «І коли чого попросите у Отця в ім'я Моє, те зроблю, щоб Отець прославився в Сині. І коли чого попросите в ім'я Моє, Я те зроблю». Також у Біблії у Євангелії від Іоанна 14:20 написано: «Я в Отці Моєму, і ви в Мені, і Я в вас», у Євангелії від Іоанна 15:5 написано: «без Мене не можете робити нічого», у Євангелії від Іоанна 15:7 написано: «Якщо перебуватимете в Мені, і слова Мої у вас будуть, то, чого б ви не захотіли, просіть, і буде вам», у Євангелії від Іоанна 15:16 написано: «щоб, чого не попросите в Отця в ім'я Моє, Він дав вам». Отже, згідно з написаним у Біблії віруючим християнам заповідано просити безпосередньо у Бога Отця в ім'я Сина Божого Ісуса Христа, і в Біблії не написано заповідей просити щось у діви Марії (Богоматері) як посередника між Богом і людиною, бо посередником між Богом Отцем і людиною згідно зі Священними Текстами Біблії є Ісус Христос Син Божий.

Загалом, вищеекспліковані у статті семантикосигніфікати-маркери та символоатрибути (сигніфікативні конструктоелементи) пошановуваних у католицизмі релігійних акціоактивностей в етнорелігійному ракурсі, а також невідповідності між деякими елементами католицьких катехизмічних текстів і текстом Біблії можуть, на нашу думку, сприяти концептуалізації теоретичної базизосхеми-системопрофілю (платформомоделі-системи, яка складається із структурного набору теоретичних конструктів) опціональних науковоприпущень щодо присутності різних етнорелігійно-референтних маркерів не тільки в акціональній підсистемі сигніфікативного поля католицизму, яка сигніфікативно пов'язана з іншими сигніфікативними підсистемами останнього, але й у сигніфікативній католицькій системі як інтегративній поліконтекстуальній інтегративно-інтеракційній системоформації різноетнорелігійних структурних елементоконструктів у цілому.

Таким чином, як висновок зазначимо, що деякі етнорелігійні сигніфікати різних релігійних, етнічних, культурних соціоспільнот присутні як етнорелігійні маркери в акціональній сигніфікативній структурній підсистемі сигніфікативного поля католицизму і складають конкретний системний структуронабір етнорелігійних познакоконструктів та сигніфікоелементів, які доцільно, на нашу думку, досліджувати в теоретично-наукових фреймах етносоціології релігії щонайменше у контексті 12 субполів-сигніфікопід - систем символопознакової (сигніфікативної) системи католицизму. Також експліковані (візуалізовані у соціумопросторі) статичні та динаміко-акціональні маркероконструкти католицької сигніфікосистеми, які корелюють (взаємоідентичні, взаємоспільнозалежать, спільновзаємодіють та спільно - впливають у контексті взаємоімпактивності елементів різних етнорелігійних сигніфікосистем та символосистем у соціопросторі) із складовими елементоконструктами структур різних етнорелігійних просторів можуть, як ми вважаємо, виступати етнорелігійними маркерами конкретних релігій, етнічностей, символополів та сигніфікосистем.

Література

католицизм культура паттерн етнорелігійний

1. Бауэр В. Энциклопедия символов / В. Бауэр, И. Дюмотц, С. Головин; [пер. с нем. Г. Гаева]. - М.: Крон-Пресс, 2000. - 504 с.

2. Библейский справочник Геллея / [пер. с англ. О.А. Рыбакова]. - СПб.: Библия для всех, 2012. - 787 с.

3. Біблія. Видання Київської Патріархії Української Православної Церкви Київського Патріархату / [пер. Патріарха Філарета (М.А. Денисенка)]. - К.: Преса України, 2009. - 1416 с.

4. Вервиця у повчаннях Пап Римських [Електронний ресурс] // Промінь Любові. - 2004. - №2. - Режим доступу: http://promm-lubovi.narod.m/public/2/pub2st5.htm.

5. Дюлей М. Християнські символи: Катехиза та Біблія (I-VI століття) / М. Дюлей; [пер. з фр. М. Горішної]. - Л.: Свічадо, 2010. - 232 с.

6. Євтух В.Б. Етнічність: енциклопедичний довідник / В.Б. Євтух; нац. пед. ун-т імені М.П. драгоманова, Центр етноглобалістики. - К.: Фенікс, 2012. - 396 с.

7. Євтух В.Б. Етносоціологія: довідник / В.Б. Євтух. - К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2011. - 205 с.

8. Загальна вервиця [Електронний ресурс] // Молитва - могутній засіб спасіння. - Режим доступу: http://molytva.at.ua/index/zagalna_vervicja/0-59.

9. Как медитировать [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://kak-mediti - rovat.info/vidy-meditatsii/dzhapa-meditatsiya-na-chetkakh.

10. Каптен Ю.Л. Основы медитации / Ю.Л. Каптен. - СПб.: Андреев и сыновья, 1991. - 333 с.

11. Катехізм Католицької Церкви [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.catechismus.org.ua/.

12. Катехізм Католицької Церкви / [Синод Української Греко-Католицької Церкви]. - Л.: ВВП «Місіонер», 2002. - 772 с.

13. Коннер К.Дж. Тлумачення символів та прообразів: [пер. з англ.] / К.Дж. Коннер. - 2-е вид. - К.: Варух, 2013. - 144 с.

14. Крячко В. І. Соціодіагностичний ракурс української ментальності: монографія / В. І. Крячко. - К.: Вид-во ТОВ «НВП «Інтерсервіс»», 2012. - 248 с.

15. Лубський В. І. Історія релігій / В. І. Лубський, М.В. Лубська. - [2-ге вид.]. - К.: Центр учб. л-ри, 2009. - 776 с.

16. Лубський В. І. Релігієзнавство: підручник / В. І. Лубський, В. І. Теремко, М.В. Лубська. - Вид. 2-ге, допов. - К.: Академвидав, 2008. - 464 с.

17. Людство і віра: Всесвітня історія народів і релігій: енцикл.-довід. вид.: [у 4 т.] / [авт.-уклад. Г Щокін]. - К.: МАУП, 2002. - Т ІІ. - 2005. - 640 с.

18. Мифология. Энциклопедия / [гл. ред. Е.М. Мелетинский]. - М.: Большая Рос. энцикл., 2003. - 736 с.

19. Мифы народов мира. Энциклопедия: в 2 т. / [гл. ред. С.А. Токарев]. - М.: Сов. Энцикл., 1991. - Т 1. А-К. - 671 с.: ил; 1992. - Т 2. К-Я. - 719 с.: ил.

20. Молись на Вервиці щодня [Електронний ресурс] // The Workers of Our Lady. - Режим доступу: http://www.ourlady.ca/translations/Ukrainian/RosaryUkr.htm.

21. Нетрадиційні релігійні та містичні культи України: навч. посіб. / В.М. Петрик, С.В. Сьомін та ін.; [за заг. ред. В.В. Остроухова]. - К.: Росава, 2003. - 336 с.

22. Нюстрем Э. Библейский словарь / Эрик Нюстрем [пер. со швед. под ред. И.С. Свенсона]. - СПб.: Библия для всех, 2011. - 537 с.

23. Пірен М. І. Соціологія релігії: підручник / М. І. Пірен. - К.: Вид. дім «Персонал», 2008. - 344 с.

24. Полная энциклопедия символов / сост. В.М. Рошаль. - М.: АСТ; СПб.: Сова, 2007. - 515 с.

25. Про нас [Електронний ресурс] // Центр евалюації науково-освітніх та соціальних програм. - Режим доступу: http://evaluation.com.ua/pro-nas/.

26. Релігієзнавчий словник / [за ред. А. Колодного і Б. Лобовика]. - К.: Четверта хвиля, 1996. - 392 с.

27. Розарій, Вервиця [Електронний ресурс] // Храм Різдва Пресвятої Богородиці села Заріччя. - Режим доступу: http://bogizemjata.wix.com/gods-grains#! rosary/ccf1.

28. Романенко Ю.В. Візуалізації в медійно-комунікаційному просторі: соціосистемологічний підхід: монографія / Ю.В. Романенко, І. О. Святненко, А.А. Зінченко. - К.: Вид.-поліграф. центр Ін-ту міжнар. відносин, 2014. - 487 с.

29. Романенко Ю.В. Механізми символічної інтеракції в комунікаціях, політиці, мистецтві: візуально-аналітичний та соціосимволічний аспекти / Ю.В. Романенко, Л.О. Скідін. - К.: Вид-во ДУІКТ, 2011. - 301 с.

30. Святе Письмо Старого і Нового Завіту. - Вид-во Отців Василіян «Місіонер», 2007. - 1477 с.

31. Сербский Н. Символы и сигналы / Николай Сербский; [пер. с серб. Натальи Феофановой]. - Симферополь: Родное слово, 2012. - 128 с.

32. Сонина Т В. Италия. ХІІІ - начало XVI века: Биографический словарь (Художники Западной Европы) / Т В. Сонина. - СПб.: Издат. Группа «Азбука-классика», 2010. - 720 с.: ил.

33. Соціологія: підручник / за ред. В.Г. Городяненка. - К.: ВЦ «Академія», 2008. - 544 с.

34. Токарев С.А. Ранние формы религии / С.А. Токарев. - М.: Политиздат, 1990. - 622 с.: ил.

35. Тридцять питань до кардинала Йозефа Ратцінгера про магію і окультизм [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.christusimperat.org/uk/node/15729.

36. Християнський світогляд [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://hrys - tyjany.at.ua/index/pro_molitvu_na_vervici/0-45.

37. Шейнина Е.Я. Энциклопедия символов / Е.Я. Шейнина. - М.: АСТ; Харьков: Торсинг, 2003. - 591 с.

38. Энциклопедия символики и геральдики [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.symbolarium.ru.

39. Юнг К. Г Йога и Запад: сборник / [пер. с нем. и составл. П.П. Максимы]. - Львов: Инициатива; Киев: Airland, 1994. - 230 с.

40. Як молитися на вервиці [Електронний ресурс] // TrueChristianity. Info. - Режим доступу: http://www.truechristianity.info/ua/prayers_ua/yak_molytysia_na_ vervytsi.php.

41. Amazing Discoveries Albums [Електронний ресурс] // Amazing Discoveries. - Режим доступу: http://amazingdiscoveries.org/albums.

42. Arakelova V. Ethno-Religious Communities: To the Problem of Identity Markers / Victoria Arakelova // Iran and the Caucasus 14 (2010) 1-18, Koninklijke Brill NV, Leiden, 2010. - 17 p.

43. Campbell W. Religion, identity and ethnicity: the contribution of Paul the Apostle / William S. Campbell // Journal of Beliefs & Values, Vol. 29, №2, 2008. - P. 139-150.

44. How to recite the Holy Rosary [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.newadvent.org/images/rosary.pdf.

45. Korporowicz L. Rozwojowa misja ewaluacji / Leszek Korporowicz // Animacja Zycia Publicznego. Analizy i rekomendacje, Nr. 4 (11), 2013. - S. 4-7.

46. http://www.lingvo.ua/uk.

47. Malesevic S. The Sociology of Ethnicity / Sinisa Malesevic. - London: SAGE Publications, 2004. - 208 р.

48. Marti G. Fluid Ethnicity and Ethnic Transcendence in Multiracial Churches / Gerardo Marti // Journal for the Scientific Study of Religion, №47 (1), 2008. - P. 11-16.

49. Most Say Religious Holiday Displays on Public Property Are Ok [Електронний ресурс] // Pewforum, 2014. - Режим доступу: http://www.pewforum.org/2014/12/15/ most-say-religious-holiday-displays-should-be-allowed-on-public-property/.

50. Safran W. Language, Ethnicity and Religion: a Complex and Persistent Linkage / William Safran // Nations and Nationalism, №14 (1), 2008. - P. 171-190.

51. Sayce A.H. Assyria, Its Princes, Priests and People. By-Paths of Bible Knowledge VII [Електронний ресурс] / Archibald Henry Sayce. - Режим доступу: http://www.gutenberg.org/files/42033/42033-h/42033-h.htm.

52. The Holy See: Official web-site [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://w2.vatican.va/content/vatican/en.html.

53. What the Public Knows - In Pictures, Maps, Graphs and Symbols [Електронний ресурс] // Pewforum, 2013. - Режим доступу: http://www.people-press.org/2013/02/05/ what-the-public-knows-in-pictures-maps-graphs-and-symbols/.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Особливості становлення таїнства священства, його походження та основні тенденції розвитку. Причини виникнення та історичний розвиток целібату - стану безшлюбності католицького духовенства, аналіз сучасного ставлення католицького духовенства до нього.

    магистерская работа [106,9 K], добавлен 30.05.2010

  • Загальна характеристика релігійних організацій як юридичних осіб. Аналіз Закону "Про свободу совісті та релігійні організації". Спеціальна правоздатність релігійних організацій. ООсобливості прав власності релігійних організацій.

    курсовая работа [48,2 K], добавлен 27.11.2006

  • Вивчення психологічної складової різних релігій за допомогою визначення поняття релігії і характеристики існуючих релігій: буддизм, християнство, іслам, іудаїзм, даосизм. Особливості релігійної свідомості і аналіз психологічних типів релігійних людей.

    курсовая работа [49,0 K], добавлен 04.12.2010

  • Вивчення релігійно-конфесійної ситуації Рівненщини протягом тривалого історичного та сучасного періоду. Дослідження в галузі поширення різних духовних течій по адміністративних районах. Конфесії України в контексті міжнародних релігійних реалій.

    дипломная работа [1,2 M], добавлен 14.11.2010

  • Дослідження поширення та сутності атеїзму в підтексті його залежності від релігії, світової культури та територіального значення ноосфери. Характеристика історії формування релігійних та атеїстичних переконань в межах різних регіонів та культур світу.

    реферат [2,7 M], добавлен 06.06.2011

  • Основні доктрини католицизму. Католицизм, як напрям в християнській релігії. Поширення католицизму у світі. Католицький культ. Історія розвитку католицької церкви, а також історії з її буття. Традиції папської області. Суверенна держава Ватикан.

    реферат [27,1 K], добавлен 19.12.2007

  • Иудаизм и христианство, сравнительное описание и соотношение, отличительные и сходные черты. Споры об Иисусе Христе между данными религиозными течениями. Появление церковной организации. Формирование христианской догматики. Основы христианского учения.

    реферат [26,2 K], добавлен 06.06.2011

  • Поняття сублімація та теорії лібідо у вивченні культури Фрейдом. Фрейдівське розуміння релігії. Співвідношення моральності та релігійності. Аналіз Фрейдом релігійних уявлень. Суть релігії та релігійного виховання. Функції і роль релігії в суспільстві.

    реферат [42,6 K], добавлен 04.10.2009

  • Питання збереження та розвитку української національної культури. Роль міфології в житті сучасного українця на тлі політичних та соціальних течій. Міф традиційний і сучасний, його вплив на формування суспільної свідомості. Сучасна соціальна міфологія.

    контрольная работа [66,0 K], добавлен 13.10.2011

  • Плутарх про релігійні уявлення древніх єгиптян. Єгипетська заупокійна література. Вплив міфа про Осиріса на формування староєгипетського заупокійного культу. Зміна похоронних обрядів, перші спроби муміфікації. Староєгипетські уявлення про загробний світ.

    реферат [24,5 K], добавлен 04.10.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.