Сучасні екологічні проблеми та їх вирішення в християнській есхатології (на матеріалах Церкви адвентистів сьомого дня)

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 236:504.05+286.3+574

Сучасні екологічні проблеми та їх вирішення в християнській есхатології (на матеріалах Церкви адвентистів сьомого дня)

Спеціальність 09.00.11 - "Релігієзнавство"

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Вітюк Ірина Костянтинівна

Київ 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі філософії Житомирського державного університету імені Івана Франка

Науковий керівник - доктор філософських наук, професор Герасимчук Андрій Андрійович, Житомирський державний університет імені Івана Франка, професор кафедри філософії

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, доцент Богачевська Ірина Вікторівна проректор з наукової роботи Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі

кандидат філософських наук, Середа Галина Володимирівна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри релігієзнавства

Захист відбудеться " " січня 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.43 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул.. Володимирська,64, ауд. 330.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці імені М. О. Максичовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ, вул. Володимирська, 58, зал. № 12.

Автореферат розісланий "__" грудня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О. І. Предко

християнський есхатологія адвентист екологічний

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Україна завдяки своєму географічному положенню та колізіям історії здавна є поліконфесійною державою. Однак, переважна більшість віруючого населення на її території належить до християнського табору, що відповідно позначається на свідомості і світоглядних установках громадян. Християнство не є просто формальною відзнакою конфесійної належності віруючих українців, воно глибоко укорінене в їх бутті, визначаючи їх світовідчуття, цілеспрямування, формуючи ціннісні установки. Релігійність українського народу є частиною повсякденного життя людини, тим джерелом, що визначає її буття, надає наснаги у подоланні негараздів, життєвого оптимізму в умовах глобальних викликів сучасності, таких як глобальні сучасні проблеми, в тому числі й екологічні, які великою мірою впливають на життя громадян України.

Найбільш яскраво виражене зацікавлення трансформаційними процесами у світі й нашій державі саме протестантського крила християнства. Це зумовлене, на нашу думку, тим фактом, що протестантизм не належить до "традиційних" християнських напрямів в Україні, як православ'я чи, нехай і меншою мірою, католицизм і навіть греко-католицизм. Однак, завдяки місіонерській діяльності представників протестантських конфесій і їх активній громадянській позиції, яка виражається в різновекторній соціальній діяльності, саме у протестантизмі спостерігається тенденція до стрімкого збільшення кількості прибічників, як і зростання популярності їх доктринальних учень. В них теологи намагаються відображати зміни в сучасному світі, що визначально впливають на долю людини.

Тема нашого дисертаційного дослідження розглядає одну з найбільш актуальних проблем сучасного світу, а саме екологічну. Глобальні екологічні проблеми подано через призму християнської есхатології, репрезентованої сучасною есхатологією такої течії пізнього протестантизму, як адвентизм сьомого дня. Акцент на даній конфесії зумовлений багатьма причинами, передусім концептуальною спрямованістю її доктрини на есхатологічність сучасного світу і людини. Така світоглядна установка відображає погляди значної частини релігійного та нерелігійного населення України, оскільки есхатологічні настрої сьогодні формуються не лише під впливом релігійних поглядів, а й значною мірою глобальних проблем, зокрема екологічних, як от забруднення довкілля, загроза ядерної війни, голоду чи перенаселення планети тощо.

Звичайно, есхатологічність не є прерогативою лише Церкви АСД чи навіть християнства в його різноманітності течій і напрямів. Але ідея есхатології є наріжним каменем, на якому Елен Вайт і її послідовники побудували і продовжують розвивати доктринальне вчення, розгалужену у всьому світі систему церковних організацій, яка досить активно бере участь у суспільному житті.

В Церкві АСД ідея есхатології закладена уже в самій назві, яка походить від латинського adventus - пришестя. Значної уваги конфесія приділяє екології планети як свідченню близького другого пришестя, у світлі якого розгортає свою суспільну діяльність. Аналіз поглядів Церкви АСД на сучасні екологічні проблеми і її практичної діяльності в цьому напрямі і ліг в основу нашого дисертаційного дослідження. Вибір теми зумовлений переважно двома чинниками, по-перше, недостатньою увагою сучасних вітчизняних науковців до есхатологічної проблематики, яка великою мірою впливає на світовідчуття і світорозуміння сучасної людини; по-друге, відсутністю досліджень екологічних поглядів Церкви АСД.

Починаючи з останньої третини ХХ століття накопичений значний матеріал з екологічних проблем. Це, зокрема, праці відомих науковців Ю. Александровича, П. Водоп'янова, Г. Бачинського, Е. Гірусова, А. Герасимчука, Р. Неша, В. Танчера та ін. Так, Р. Неш у праці "Права природи. Історія екологічної етики" піднімає питання про права дикої природи і відповідальність людини зі їх порушення. Г. Бачинський у праці "Соціоекологія: теоретичні та прикладні аспекти" обргунтовує виникнення нової дисципліни - соціоекології - науки про гармонізацію стосунків між суспільством і природою. В. Шейко у монографії "Культура. Цивілізація. Глобалізація" аналізує глобальні проблеми сучасності, поділяючи їх на три групи: інтердемографічні, інтерекологічні, інтерсоціальні.

Проблемам екології все частіше приділяють увагу теоретики тих чи інших релігійних напрямів. У протестантських напрямах, зокрема адвентизмі сьомого дня, екологічні проблеми розглядаються у світлі доктринального есхатологічного питання, акцентується увага на екологічній етиці. Варто у зв'язку з цим назвати імена таких дослідників, як В. Дайсінгер, О. Опарін, С. Бакіоккі, А. Рос, М. Жукалюк, В. Любащенко та ін.

Проте чимало питань екологічної проблематики у контексті теологічної доктрини ЦАСД так і залишилося поза увагою дослідників, зокрема вплив екологічних проблем на свідомість віруючого, його ціннісні орієнтири; соціальна позиція ЦАСД щодо екологічних проблем. На окрему увагу заслуговує також розвиток есхатологічних поглядів Церкви адвентистів сьомого дня під впливом екологічних проблем сучасності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках комплексної наукової програми кафедри філософії Житомирського державного університету імені Івана Франка: "Випробування людського буття в екстремальних ситуаціях: філософський вимір", НДР № 0106V005411.

Мета дослідження: здійснити концептуальний аналіз екологічної проблематики в християнській есхатології (за матеріалами Церкви адвентистів сьомого дня) та провести дослідження потенціалу екологічно значущої діяльності Церкви АСД в умовах сучасного світу.

Для досягнення цієї мети автор ставить такі завдання:

- проаналізувати стан дослідження екологічної проблематики в межах глобальних проблем сучасності науковцями й теоретиками Церкви АСД;

- визначити особливості розуміння екологічних проблем у вченні Церкви адвентистів сьомого дня;

- розглянути есхатологічні інтерпретації сучасних екологічних проблем у теоретичних поглядах ЦАСД;

- з'ясувати вплив есхатологічних поглядів ЦАСД на практичне вирішення екологічних проблем у діяльності громад ЦАСД (на матеріалах громад м. Житомира);

- розглянути точки перетину наукового та релігійного (адвентистського) підходів до вирішення екологічних проблем;

- дослідити вплив екологічної доктрини ЦАСД на формування гуманістичних засад розуміння людської екзистенції в сучасному суспільстві.

Об'єкт дослідження: теоретичні концепції християнського вчення Церкви адвентистів сьомого дня.

Предмет дослідження: есхатологічна парадигма вирішення екологічних проблем у християнському вченні (за матеріалами вчення Церкви АСД).

Теоретико-методологічна основа дослідження.

Теоретико-методологічною основою дослідження, виступили праці, присвячені осмисленню ролі есхатологічної ідеї в сучасній екологічній картині світу, таких науковців і філософів, як А. Буйон, В. Дайсінгер, А. Жаловага, В. Курашов, Б. Мазницький, О. Опарін, Д. Паулін, Н. Савчук, Г. Щокін, П. Фан.

Дослідження екологічної проблематики у контексті глобальних проблем сучасності, спрається на праці таких фахівців з різних напрямів сучасної філософії, як: Ю. Александрович, О. Базалук, Р. Баландін, А. Барвінський, В. Барякін, Г. Бачинський, Д. Бернардо, В. Бровдій, Е. Гірусов, О. Гаца, А. Буровський, В. Вандишев, Л. Василенко, В. Вернадський, П. Водоп'янов, А. Герасимчук, Е. Гірусов, С. Голубчиков, А. Горєлов, Ю. Доброносова, М. Заброцький, Л. Захер, М. Кисельов, Т. Гардашук, С. Ковальов, О. Комлева, К. Кузмова, В. Кучерявий, В. Малофєєв, В. Межжерін, С. Мельников, В. Мілашевич, Н. Родерік, В. Петровський, В. Поярков, Х. Ролстон, Н. Сапа, Е. Сгрецціа, С. Смирнов, А. Толстоухов, М. Хилько, В. Цируль, Лінн Вайт, Е. Федоров, Г. Швебс, В. Шейко, Ю. Школенко.

Використовуються праці таких науковців та теологів, як А. Герасимчук, С. Бакіоккі, А. Буйон, С. Вальчук, Д. Вілкерсон, Н. Гаврюшин, В. Гайденко, В. Дайсінгер, В. Докаш, В. Курашов, В. Лук'янець, Н. Мойсеєв, Т. Покуленко, М. Романенко, С. Роузен, М. Рибачук, Н. Рябушкін, М. Стадник, М. Фінлі, Г. Щокін, О. Яхновська, Д. Арнольд, К. Блумберг, присвячені дослідженню ролі релігії в осмисленні екологічних проблем сучасності.

Аналізуючи праці вітчизняних і зарубіжних фахівців у галузі філософії і релігієзнавства, в дисертації зосереджено увагу на адвентизмі сьомого дня. Це зумовлено тим, що вчення конфесії спирається на есхатологічну ідею у своєму ставленні до сучасних екологічних проблем. Розкрити погляди християнських напрямів на екологічну проблематику й оцінити їх екологічно значущу діяльність допомагають дослідження таких науковців, релігієзнавців і теологів, як С. Головащенко, А. Колодний, В. Лубський, М. Лубська, В. Любащенко, Л. Филипович, А. Буйон, Ю. Вільховий, Л. Вілкерсон, А. Димань, А. Жаловага, М. Жукалюк, О. Опарін та інші.

Екологічна картина світу на сучасному етапі розвитку розглядається під кутом зору буття людини, оскільки вона визначально впливає на світогляд і ціннісні орієнтації сучасної людини. Дисертантка дотримується принципу світоглядного плюралізму. Під час аналізу релігійного досвіду використовуються методи теоретичного релігієзнавства (феноменологічного, герменевтичного), обґрунтовані в працях вітчизняних вчених, таких як В. Бондаренко, А. Герасимчук, М. Жукалюк, В. Козленко, А. Колодний, В. Лубський, В. Любащенко, О. Онищенко, В. Танчер, В. Теремко, Л. Филипович, Є. Харьковщенко, В. Шейко, Г. Щокін та інші.

Дослідження спирається на науковий доробок і на філософську аналітику ХХ ст., зокрема на філософію історії, філософську антропологію, герменевтику, релігієзнавство.

Аналіз релігійного аспекту сучасних екологічних проблем здійснюється на основі священних релігійних текстів (Біблія, книги Старого і Нового Завіту), доктринальних і аналітичних праць Е. Вайт, В. Дайсінгера, С. Баккіокі, А. Буйона, Д. Гудінга, Дж. Леннокса, О. Опаріна та інших.

Як методологічний орієнтир у дослідженні сформульовано тезу про те, що християнство не стоїть осторонь гострих проблем сучасності, в тому числі й екологічних; представники різних християнських конфесій (переважно протестантських) реагують на виклики трансформаційних процесів, що відбуваються у світі, і пропонують засоби для повного чи часткового подолання даних проблем.

У дослідженні застосовано такі методи:

- метод компаративного аналізу для виявлення спектру теоретико-методологічних підходів і концептуальних позицій щодо шляхів вирішення сучасних екологічних проблем у ЦАСД;

- метод індукції і дедукції. Завдяки його застосуванню з'ясовується динаміка зв'язку теоретичних поглядів і практичної діяльності громад Церкви АСД із сучасними глобалізаційними процесами й глобальними проблемами;

- методи аналізу й синтезу - для обґрунтування перспектив формування екологічної свідомості сучасного українського суспільства.

Крім того, в дисертації використано принцип об'єктивності, історизму, світоглядного плюралізму. Під час написання роботи автор дотримується також релігієзнавчих принципів, а саме толерантності, діалогу релігійного та нерелігійного світоглядів.

Наукова новизна одержаних результатів. Здійснено концептуальний аналіз есхатолого-екологічного вчення Церкви АСД, яке ґрунтується на ідеї існування сучасного світу в свій останній історичний період. Вона значною мірою зумовлена глобальними проблемами сьогодення.

У дисертаційній роботі обґрунтовано низку положень, які містять у собі наукову новизну і виносяться на захист:

- на основі концептуального аналізу вперше в релігієзнавчій думці встановлено відмінності між науковими й адвентистськими поглядами на сутність і перебіг сучасних екологічних процесів;

- в результаті аналізу світоглядно-есхатологічних уявлень в доктрині Церкви АСД встановлено значущість екологічної проблематики ЦАСД для інших груп глобальних проблем, які можна узагальнити як інтердемографічні, інтеросвітні та інтерсоціальні. Зазначено, що Церква АСД, визнаючи важливість екологічної проблематики в сучасному світі, проповідує активну громадянську позицію, спрямовану на їх подолання;

- доведено, що есхатологія Церкви АСД, яка виходить з ідеї advent'у, або близького есхатологічного завершення долі Землі, людства, близького другого пришестя Ісуса Христа і пов'язаного з тим "кінця світу", на сучасному етапі визначається екологічними проблемами; встановлено, що есхатологія і догматика Церкви АСД визначається глобальними сучасними проблемами, і зокрема екологічними, які на сучасному етапі розвитку адвентизму сьомого дня є одним із джерел формування доктринальних засад;

- обґрунтовано наявність зв'язку теоретичних поглядів громад ЦАСД на сучасні екологічні проблеми із практичною діяльністю: глобальна екологічна криза визначається у віровченні Церкви АСД як свідчення доказу догмату "останнього часу" і виступає рушійною силою різновекторної громадської діяльності християн-адвентистів (екологічної, просвітницької, місіонерської та ін.);

- встановлено, що програма "Санітарна реформа" як невід'ємна частина екологічної доктрини Церкви АСД співвідноситься з новітніми науковими підходами до вирішення екологічних проблем;

- доведено, що в межах релігійної антропології Церкви АСД екологічні проблеми визначають екзистенцію сучасної людини, яка перебуває у стані перманентного страху перед майбутнім, екологічною катастрофою, "кінцем світу".

Теоретичне значення дослідження полягає у тому, що положення і висновки дисертації створюють підґрунтя для подальшого розвитку розуміння екологічної проблематики в межах теологічних концепцій християнських конфесій, відкривають перспективи позитивної реалізації досягнутих результатів у практичному вирішенні екологічних проблем.

Практичне значення дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження можуть бути використані при вивченні ряду релігієзнавчих та філософських дисциплін:у курсах з релігієзнавства, історії релігії, етики, релігійної антропології, філософії, екології.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою автора. Висновки, положення наукової новизни одержані дисертантом у процесі вивчення конфесійної літератури і самостійного дослідження можливостей подолання сучасних екологічних проблем у практичній діяльності громад АСД (на матеріалах громад м. Житомира).

Апробація результатів дослідження. Основні положення й висновки дисертації були викладені в авторських публікаціях у фахових виданнях, апробовані у виступах на наукових конференціях, семінарах, круглих столах, зокрема "Наука і релігія в глобальних перспективах", що відбулася в Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна 27-28 жовтня 2005 року; "Дні науки філософського факультету-2007", що проходила в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка 18-19 квітня 2007 року; "Випадковість у сучасному світі: діалог науки, релігій, культур", яка мала місце 2 лютого 2007 року у Вінницькому національному технічному університеті; "Толерантність як соціо-гуманітарна проблема сучасності", що була проведена 11-12 жовтня 2007 року в Житомирському державному університеті імені Івана Франка; "Феномен Лесі Українки в історіософському, культурологічному, мистецтвознавчому й філософічному аспектах", що відбулася 28-29 лютого 2008 року в Києві-Житомирі.

Публікації. Результати дослідження відображені у восьми наукових публікаціях автора, з яких три у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура дисертаційної роботи відповідає логіці та меті дослідження і відображає послідовність вирішення поставлених завдань. Дослідження містить вступ, чотири розділи, висновки, додатки та список використаних джерел. Повний обсяг дисертаційної роботи - 211 сторінок, з них 22 сторінки займає список літератури. Список літератури містить 202 найменування, з них 22 іноземною мовою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, визначені об'єкт і предмет дослідження, його мета і завдання, наукова новизна. З'ясовані теоретико-методологічні засади дисертації, висвітлені питання апробації та практичної значимості її результатів.

У першому розділі - "Теоретико-методологічні засади та джерельна база дисертаційного дослідження" окреслюються теоретико-методологічні основи дослідження і здійснюється аналітичний огляд використаної літератури і джерел.

У підрозділі 1.1."Теоретико-методологічні засади дослідження" окреслено коло методологічних принципів, засад, методів і прийомів, на яких базується дисертаційне дослідження. Сформульовано тезу про те, що предметне поле християнства охоплює низку гострих проблем сучасності, включаючи й екологічні. Дослідження спиралося на методологічні принципи об'єктивності, історизму, антропологічний принцип, принцип терпимості й толерантності, правового забезпечення свободи совісті; застосовується діалектичний метод, генетичний, метод герменевтики, методи аналізу й синтезу та інші.

На основі базового методологічного принципу об'єктивності здійснено класифікацію й аналіз сучасних екологічних проблем. Методологія дисертаційного дослідження ґрунтується також на принципі історизму, який передбачає сприйняття явищ і процесів як фактів дійсності, які вже відбулися, від моменту їх зародження через розвиток, становлення, взаємодію з іншими феноменами і до сучасності.

Широко використовується принцип логічного підходу, зокрема співвідношення історичного і логічного. Логічне подає історичне в найбільш узагальненому, стислому вигляді. В такому руслі розглянуто розвиток есхатологічних поглядів ЦАСД від пророчого очікування другого пришестя до обґрунтування цього очікування екологічним фактором.

Вагоме методологічне значення в рамках діалектичного методу мають теорії й гіпотези в межах системи "людина - природа". Кожен етап розвитку екології як науки про довкілля відображає взаємовідношення людини і природи: від уявлення про людину як "частину природи" до сприйняття її як основної рушійної сили, що здатна як знищити, так і частково відновити динамічну рівновагу в природі.

Екологічні проблеми у процесі свого розвитку розкриваються в дисертації через низку найбільш загальних понять: "добро" і "зло", "життя" і "смерть", "необхідність", "живе", "частина" і "ціле", "закон природи", "закон екології" та ін.

Відношення у площині "людина-природа" розглядаються насамперед через відношення категорій "суб'єкт" і "об'єкт" у їх взаємодії: праця, техногенний вплив, суспільство, особистість, закономірність, закон природи та інші.

У своєму історичному розвитку розглядається одне з центральних понять дисертаційного дослідження - "есхатологія", застосовано генетичний метод, було відтворено розвиток поняття "біблійної есхатології" на всіх етапах від зародження. Сьогодні есхатологічне питання великою мірою пов'язується з екологічним фактором. Методом аналізу есхатології ЦАСД у сучасних умовах виступає герменевтика. Вона пояснює історичну релігійну есхатологію ЦАСД через осмислення глобальних екологічних проблем сучасності, котрі в нашому дослідженні є відображенням частин, в той час як есхатологія залишається відображенням цілого.

У підрозділі 1.2. "Історіографія та джерельна база дослідження" відзначено, що інтерес до екологічних проблем сучасності у філософській (і релігієзнавчій) літературі посилюється, про що свідчать численні публікації (О. Базалук, В. Вандишев, А. Герасимчук, та ін.). Але роль сучасних екологічних проблем залишається недостатньо дослідженою у сфері християнської есхатології.

Джерела, на які спирається дисертаційне дослідження, розглядається за трьома концептуальними напрямками. Перший представлений працями науковців, які розглядають екологічні проблеми у контексті сучасного природознавства, екології, соціоекології, екологічної етики: В. Вернадський, А. Герасимчук, Е. Гірусов, Л. Захер, Г. Бачинський, В. Вандишев, В. Малофєєв, В. Межжерін, Н. Родерік, А. Толстоухов, Р. Хіггінс, В. Шейко та інші. Екологічні мають переважно техногенне походження, людина відіграє провідну роль в їх виникненні й розвитку, і несе відповідальність за наслідки своєї техногенної діяльності.

Варто зазначити, що екологічні проблеми розглядаються у контексті інших глобальних проблем (демографічних, освітніх і соціальних), які є взаємообумовленими (М. Кисельов, С. Смирнов, В. Шейко та ін.).

Другий напрямок представлений дослідженнями науковців, які розглядають екологічні проблеми як складову християнської есхатології. Есхатологічні погляди як вихідний пункт віровчення ЦАСД детально проаналізовані у працях ряду дослідників (В. Курашов, В. Лук'янець, О. Опарін, І. Росоховатський, Н. Савчук, Г. Щокін), а також працях адептів адвентизму (О. Вайт, В. Дайсінгер, С. Баккіокі, А. Буйон, Г. Маклін, Р. Окленд, Л. Маклін, Д. Паулін, М. Фінлі).

Третю групу джерел становлять праці, присвячені дослідженню ЦАСД: історії, основ віровчення, соціальної діяльності, етичних засад, поглядів на майбутнє тощо. Джерелами, які уможливлюють дисертаційне дослідження є, передусім, сукупність доктринальних теологічних праць теоретиків Церкви АСД, репрезентована творами авторства Е. Вайт, В. Дайсінгера, Г. Макліна, Р. Окленда, Л. Макліна, Д. Пауліна; література інших релігійних конфесій, зокрема католицький катехізис. На основі доктринальних положень ЦАСД подано модель навколишнього світу, зроблено спробу теоретичного обґрунтування зміни біблійної моделі світу на сучасну, що спричинило трансформацію екології Землі. З певною умовністю до цієї групи можна віднести монографії сучасного українського дослідника, доктора філософії Олексія Опаріна. Він "реставрує" історію давніх міст, зокрема Содома і Гоморри; розглядає події, описані у книгах Буття, пророка Осії та ін. у їх зв'язку із сучасністю. З огляду на основи віровчення ЦАСД, автор дає оцінку явищам сучасного життя, суспільній моралі, екологічному стану планети тощо.

Історію, сучасний стан організації, а також діяльність громад ЦАСД висвітлено через низку праць В. Лубського, М. Лубської, В. Теремка, А. Колодного, П. Яроцького, С. Головащенка, В. Любащенко, М. Жукалюка, А. Жаловаги, В. Докаша та ін. Так, В. Лубський, В. Теремко, М. Лубська розглядають ЦАСД як течію пізнього протестантизму від виникнення до сучасності, діяльність ЦАСД в сучасні Україні, один із напрямів якої - "санітарна реформа". С. Головащенко наголошує на важливості "санітарної реформи" як одного із найдієвіших чинників популярності вчення. Саме завдяки цій програмі Церква АСД є одним із найбільших світових виробників екологічно чистих продуктів харчування, має мережу лікувально-оздоровчих закладів.

Науковці М. Жукалюк та В. Любащенко у дослідженні "Історія Церкви християн адвентистів сьомого дня в Україні" дають детальну характеристику структурі організації, основам віровчення і соціальної доктрини, напрямам діяльності.

Окремим джерелом дисертації є результати соціологічного дослідження, що розкривають погляди християн-адвентистів сьомого дня на сучасні екологічні проблеми і шляхи їх подолання

У другому розділі "Релігієзнавчий аспект екологічних проблем у контексті сучасності" проаналізований стан дослідження проблеми, розкрита сутність ключових категорій у руслі світоглядних засад філософського мислення.

У підрозділі 2.1. "Актуальний характер екологічних проблем в умовах глобалізації" зазначається, що екологічна проблематика не залишається поза увагою науковців, філософів, письменників, релігійних діячів. Проте найбільшою мірою проблеми релігійно-екологічного змісту інтригують філософську думку. Розглядаються взаємозв'язки екологічної проблематики з іншими глобальними проблемами.

У дисертаційному дослідженні зазначається, що питання екології регулюються в Україні на державному рівні, у чинному законодавстві, значна увага приділена співпраці України з Радою Європи у вирішенні екологічних проблем. Попри позитивні тенденції, закладені в законодавстві, аналізуються також певні недоліки і прорахунки екологічно-правової бази України, що передбачає необхідність планетарної взаємодії у сфері врегулювання екологічних проблем.

У підрозділі 2.2. " Сучасні екологічні проблеми в розумінні Церкви АСД" розкрито теологічне бачення сучасної екологічної картини світу християнськими течіями. Увага зосереджується на аналізі екологічної доктрини Церкви адвентистів сьомого дня, побудованої на есхатологічній концепції, що втілена в ідеї близького другого пришестя Христа.

Розглядається християнська концепція земної історії як лінійного процесу від Раю в Едемі до Царства Божого. В ній виділяються три ключові моменти: створення світу, перше пришестя Ісуса Христа та друге пришестя.

Першою великою екологічною катастрофою Землі в адвентизмі вважається всесвітній потоп, який зруйнував первинну досконалу екосистему. Гріховність - першопричина всіх проблем, включаючи екологічні. Людство отримало сучасну картину світу в результаті багатьох катастроф (потоп, розділення суші морями тощо).

Одним з напрямів розробки методів боротьби з екологічними негараздами, в діяльності ЦАСД, є програма "Санітарна реформа". ЦАСД крім традиційного погляду на екологію, розглядає її в значенні філософії медичної практики в широкому смислі. Основним її напрямом на сучасному етапі є профілактична медицина, яка розглядається у руслі "санітарної реформи".

У третьому розділі - "Есхатологічні інтерпретації сучасних екологічних проблем у теології АСД" - спираючись на компаративний метод, розглядаються наукові і теологічні концепції АСД щодо ролі екологічного чинника для розвитку есхатологічних ідей. Досліджуються погляди сучасних християн АСД на екологічну картину світу, та їх можливості позитивного вирішення екологічних проблем.

У підрозділі 3.1. "Концепції вирішення екологічних проблем у сучасній есхатології ЦАСД" розглядаються релігійні та міфологічні джерела есхатологічних мотивів, виділяються їх групи (легенди мезоамериканських індіанців; індуїстські уявлення про космічні цикли загибелі й оновлення світу; германо-скандинавські міфи; антична концепція зміни чотирьох віків; іудео-християнство). Біблійна есхатологія поділяється на "есхатологію Старого Заповіту і раннього іудаїзму", "есхатологію в епоху патріархів", "есхатологію міжзаповітного періоду", "есхатологію апостола Павла" тощо. На основі аналізу наукової і теологічної літератури, автор простежує еволюцію адвентистського розуміння самого поняття "есхатологія": проводяться паралелі між різними етапами історії людства, описаними в Біблії, і сучасністю, визначаються спільні риси (виснаження землі, хвороби, війни).

У підрозділі 3.2. "Пошуки шляхів подолання сучасних екологічних проблем у практичній діяльності громад ЦАСД" досліджено ставлення членів громад Церкви АСД до екологічних проблем. Виявлено високий інтерес до даної проблематики. Серед найбільш небезпечних екологічних проблем називаються радіоактивне забруднення, інші види забруднення довкілля, проблема питної води, пошкодження озонового шару, знищення лісів. Найменше занепокоєння викликає проблема зростання населення Землі. Екологічні знання та екологічну культуру християни-адвентисти визнають провідним фактором у подоланні проблеми.

Екологічна доктрина ЦАСД, попри присутність у віровченні негативної установки щодо остаточного вирішення екологічних проблем, не виключає активної позиції християн в цьому питанні, що свідчить про позитивну роль доктрини і практики ЦАСД та її гуманістичну сутність.

У підрозділі 3.3. "Етичний аспект екологічних проблем в інтерпретації ЦАСД" аналізується екологічна етика у контексті глобальної біоетики як міждисциплінарної галузі знань. Її завдання - формування моральних, духовних орієнтирів для запобігання негативному впливу сучасних технологій на природні засади існування та розвитку людини.

Позитивна роль Церкви АСД висвітлюється у формуванні екологічної етики як частини християнської етики через місіонерсько-просвітницьку діяльність, що є невід'ємною складовою релігійної культури ЦАСД і обов'язком кожного християнина.

Лейтмотивом усіх процесів, які відбуваються у світі, зокрема й екологічних проблем, теологи АСД вважають боротьбу між добром і злом. В екологічному підтексті моральних заповідей Біблії особливим є бачення Церквою АСД християнського постулату про тіло людини як Храм Духа. Він передбачає турботу не лише про духовність людини, а й про тіло, яке, згідно з Біблією, належить Богу. У такому контексті розглядається запропонована адвентистами реформа здоров'я ("Санітарна реформа"). Її гуманістична сутність багато в чому співпадає з науковим вирішенням екологічних проблем.

Біблійна екологія загалом в інтерпретації АСД розглядається як етично-гуманістична. Дотримання її принципів робить можливим самореалізацію людини як образу і подоби Бога, є засобом збереження ввіреного людині Богом світу, а також шляхом подолання негативних аспектів ідеї есхатологічності.

У четвертому розділі "Інклінація досягнень ЦАСД на загальне вирішення екологічних проблем" розглядається вплив екологічної концепції Церкви АСД на сучасну екологічну картину світу і підходи до подолання глобальної екологічної кризи. З'ясовується внесок теологічних поглядів ЦАСД у розбудову громадянського суспільства в Україні, а також у становлення філософсько-релігієзнавчої думки.

У підрозділі 4.1. "Вплив екологічної концепції адвентистів сьомого дня на формування релігійної толерантності" доводиться конструктивний потенціал суспільної діяльності громад ЦАСД. Екологічна доктрина ЦАСД є невід'ємною частиною соціального вчення, що сприяє формуванню релігійної толерантності в суспільстві. Церква АСД відкрита до діалогу з релігійними, нерелігійними та державними організаціями у діяльнісному підході до вирішення багатьох суспільних проблем.

У підрозділі 4.2. "Місце і роль людини в екологічній аксіології АСД" з'ясовуються антропологічні аспекти екологічної доктрини ЦАСД. Адвентизм окреслює точки перетину людини з природою. Природа створена для людини, отже, має цінність для неї безпосередньо, а для Бога вона є засобом перевірки вірності людини Богу. Тому адвентизм пропонує людині установку на позицію не стороннього спостерігача за екологічними проблемами, а активного борця з ними. Бог створив світ і все, що в ньому, для "слави Божої", а людину - як "домоправителя", відповідального за всі інші Божі творіння.

У двох моделях вирішення екологічних проблем - екоцентричній та антропоцентричній - співставляється цінність людського життя з цінністю природи. Цінність природи завжди повинна усвідомлюватися як нерозривна єдність із цінністю людського життя.

Природа людини, згідно з християнською доктриною ЦАСД, в результаті гріхопадіння значною мірою трансформувалась, порівняно з первинною ("ураження гріхом трьома шляхами": духовно, морально, фізично). Духовне падіння означає, що людина народжується вже "духовно мертвою", "віддаленою від Бога". Моральне виявляє себе як самолюбство, егоїзм. Фізичне проявляється у хворобах, старінні, смерті людини. ЦАСД пропонує людині шляхом врятування планети, врятувати свою душу, виконуючи таким чином свій обов'язок перед Богом.

У підрозділі 4.3. "Екзистенціальні аспекти суб'єктів екологічної діяльності" розглядаються особливості адвентистського сприйняття найтрагічнішого екзистенціального переживання - усвідомлення власної смертності. Людина накликає на себе і всю планету смерть через гріхопадіння, тому прикметною ознакою людського існування є пошуки безсмертя, які в релігійних системах представлені есхатологічними картинами кінця світу та кінцевої долі людства. Есхатологічні відчуття є надзвичайно трагічним переживанням, тому перед людством стоїть завдання подолати цей трагізм.

Специфікою світосприйняття сучасної людини є наскрізний песимізм, який значною мірою диктується реаліями глобалізованого світу. Церква, зокрема ЦАСД, передусім намагається вирішити екзистенційну проблему протиріччя між існуванням в умовах глобальних проблем, з одного боку, та фізичним здоров'ям і душевною рівновагою з іншого. Посилення екзистенціального страху перед смертю, усвідомлення своєї конечності й дамоклів меч апокаліпсису зміцнюють підвалини релігійного фактору в житті й свідомості людини.

Християнство трактує земне життя як страждання. Адвентизм однією з причин страждання називає екологічні проблеми. Подарувавши людині буття, Бог покладає на неї відповідальність за нього. Людина повинна дбати про даровану землю і всіх творінь, керуючись Божими настановами. Однак ця відповідальність була "пом'якшена" свободою вибору: бути з Богом чи проти Бога. Прийняття такої відповідальності у свою чергу відображається на екзистенції людини (буттям-з-Богом), а неприйняття - відпадінням від буття, що в результаті відчуження від Бога виражається в екзистенціальних станах, відчутті страху, невпевненості, розпачу, самотності, головним серед яких залишається страх перед смертю. Християнська традиція пропонує вихід із такої ситуації шляхом присутності Бога вжитті кожної людини. Бог проголошується тією силою, яка здатна остаточно вирішити всі глобальні проблеми сучасності та їх наслідки.

ВИСНОВКИ

У Висновках підводяться підсумки виконаної роботи, узагальнюються і викладаються основні її положення, визначаються перспективи подальшого розвитку висвітлених проблем. Результати дослідження, визначаються напрями подальшого аналізу релігійно-екологічної проблематики в сучасній релігієзнавчій думці. Виходячи з цих основоположних засад, у дисертаційному дослідженні обґрунтовано висновки.

1. Сьогодні протестантські есхатологічні настрої в багатьох країнах світу в залежності від конфесіональних вчень посилюють свій вплив, використовуючи політичну, економічну, екологічну нестабільність. Людство шукає причини і намагається спрогнозувати наслідки сучасних тенденцій розвитку. Одну з основних ролей в таких прогнозах відіграють есхатологічні погляди в багатьох протестантських деномінаціях і в адвентизмі сьомого дня.

2. В останніх теоретичних працях адептів адвентизму пропагується врівноваженість життєвої позиції як світоглядного орієнтира віруючого християнина, що передбачає готовність в будь-який час до кінця земної історії, але без зайвого драматизування цього колапсу. Віри, що друге пришестя - це певний етап для людства, яке перейде в новий виток спіралі свого розвитку. Схожі оптимістичні погляди знаходимо в проповідях інших протестантських конфесій, зокрема баптистських, також православних і римо-католицьких теологів.

Сьогодні доцільною є ідея синтезу наукового та релігійного світоглядів, яка пропонує від релігії взяти етичний аспект підходу до есхатологічного питання, де науковий підхід не може дати логічно достатньо обґрунтованих висновків. Есхатологія АСД - це ще й етичне вчення, призначенням якого є не "налякати" кінцем світу, а спонукати людей до дій у сфері вирішення екологічних проблем. Існують паралелі між світськими (науковими) та християнськими (есхатологічними) шляхами подолання екологічної кризи, в яких особливого звучання набувають два положення: ноосфера (інформаційна цивілізація) та Царство Боже.

3. Високий технологічний розвиток сучасної цивілізації невід'ємною рисою має екологічні проблеми. Перетворення природи робить можливим виникнення культури і формування людини розумної. З іншого боку, есхатологічна ідея кінця світу передбачає недосконалість цивілізаційного процесу. Сьогодні вона виражається, зокрема, екологічними проблемами. Християнство та провідна ідея спасіння людства після другого пришестя мають в екологічних проблемах серйозне підґрунтя для підтвердження основ своїх віровчень, а значить і для існування та подальшого розвитку.

4. Християнство висловлює занепокоєння глобальними проблемами лише в тій мірі, в якій вони зачіпають інтереси тієї чи іншої конфесії, її вчення, основних питань, навколо яких відбувається теоретична і практична діяльність релігійних організацій. Однак, варто відзначити позитивні тенденції в еколого-есхатологічній доктрині ЦАСД. Вони передусім пов'язані з позитивним соціальним значенням діяльності (в тому числі й екологічно значущої) та активній життєвій позиції християн, що корінням сягає постулату про відповідальність.

Так, у програмі "Санітарна реформа" розширюється поняття екології. Її трактують як "філософію медичної практики в широкому смислі"; за допомогою наукових досліджень адепти адвентизму сьомого дня намагаються пояснити догмат "чистого" і "нечистого" в житті людини; екологічною доцільністю обґрунтовується вегетаріанство тощо.

5. Поряд з релігійною існує так звана наукова есхатологія, представники якої вважають, що вже сама наукова теорія виникнення світу як великого вибуху, містить в собі есхатологічне завершення: все живе у Всесвіті загине або внаслідок охолодження всіх тіл (теорія необмеженого розширення Всесвіту), або розігрівання всіх тіл (теорія зворотного стискання Всесвіту) А екологічна катастрофа розглядається як есхатологічний фактор, що випливає із самої природоперетворюючої людської діяльності. Землю можна порівняти з живим організмом, який народжується і, значить, мусить померти. Як і в будь-якому живому організмі, в ній виникають різноманітні патологічні процеси, які, врешті-решт, стають причиною фізичної загибелі.

6. Християнство одну із своїх задач вбачає в інтерпретації таких онтологічних явищ, як страждання, смерть, несправедливість тощо. Їх християнський кут висвітлення відзначається есхатологічною спрямованістю, що є характерним і для інших релігій, зокрема іудаїзму, ісламу.

Нинішня реальність, сповнена стресових ситуацій та потрясінь, тримає людину в пограничному стані. Зростаючу загрозу екологічної катастрофи можна порівняти з повільним самогубством, яке вчиняє людство протягом всієї історії свого існування. Відповідно до християнської заповіді "не убий", екологічні проблеми в доктрині АСД можуть трактуватися як непрощенний гріх. З іншого боку, саме повільний процес наближення екологічної катастрофи робить можливим покаяння і спасіння людини.

Повернувшись до буття, людина втратить екзистенціальний страх - страх смерті, самотності, хвороби, яких не буде ні на оновленій землі, ні у свідомості оновленої людини. На відміну від класичного екзистенціального бачення місця людини у світі, як істоти закинутої і самотньої, ЦАСД трактує людину як управителя світу, як образ і подобу Бога, яка не є самотньою, якій на допомогу завжди приходить Бог, в житті якої завжди повинна відчуватися присутність Бога, і ця присутність забезпечується вільним вибором людини.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Завальнюк І. К. [Вітюк І. К.]. Релігійно-філософський вимір екологічних проблем в соціальному служінні Церкви адвентистів сьомого дня // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. - № 714/2006. Серія: теорія культури і філософія науки. Тематичний випуск "Шляхи релігії в ХХ-ХХІ століттях". - С. 54-59.

2. Завальнюк І. К. [Вітюк І. К.]. "Екологічна етика теологічної доктрини Церкви Адвентистів Сьомого Дня"// Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2006. - № 29. - С. 25-29;

3. Завальнюк І. К. [Вітюк І. К.]. "Есхатологічні інтерпретації екологічних поглядів доктрини АСД" // Sententiae. Наукові праці Спілки дослідників модерної філософії (Паскалівського товариства). Спецвипуск № 1-2007. Випадковість в сучасному світі: діалог науки, релігій, культур. - С. 268-276.

4. Завальнюк І. К. [Вітюк І. К.]. "Есхатологія як світоглядна домінанта Церкви адвентистів сьомого дня" // http://energo.vstu.vinnica.ua/philosophy/

5. Завальнюк І. К. [Вітюк І. К.]. "Людина як "екологічна цінність" у доктрині Церкви адвентистів сьомого дня" // Дні науки філософського факультету-2007: Міжнародна наукова конференція (18-19 квітня 2007 року): Матеріали доповідей та виступів. - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2007. - Ч. VII. - С. 78-80;

6. Завальнюк І. К. [Вітюк І. К.]. Церква АСД як інститут громадянського суспільства: до питання формування релігійної толерантності // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. - 2007. - № 35. - С. 34-37.

7. Завальнюк І. К. [Вітюк І. К.]. Екологічні проблеми очима християнина АСД: реалії сьогодення чи провісники апокаліпсису? // Історія. Філософія. Релігієзнавство. - 2008. - № 1. - С. 74-78;

8. Завальнюк І. К. [Вітюк І. К.]. Екзистенціальні аспекти суб'єктів екологічної діяльності: релігійний вимір // Українська полоністика. - 2008. - № 5. - С. 62-72.

АНОТАЦІЇ

Вітюк І.К. Сучасні екологічні проблеми та їх вирішення в християнській есхатології (на матеріалах Церкви адвентистів сьомого дня). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.11 - релігієзнавство. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2009.

Дисертацію присвячено аналізу екологічної проблематики у зв'язку з християнською есхатологією, репрезентованою сучасними есхатологічними поглядами Церкви адвентистів сьомого дня. Вперше в сучасній релігієзнавчій думці проаналізовано екологічні погляди Церкви АСД. Розглядається місце екологічних проблем серед інших глобальних проблем сучасності в умовах глобалізаційних процесів у світі. Увага зосереджена на одному з напрямів пізнього протестантизму - адвентизмі сьомого дня, соціальна доктрина якого пропонує практично-діяльнісний підхід до вирішення екологічних проблем. Особливим методом подолання екологічної кризи, а також одним із головних напрямків діяльності Церкви АСД є "санітарна реформа", гуманістична спрямованість якої в багатьох аспектах співпадає з науковим вирішенням екологічних проблем.

Есхатологія визнається одним із важливих факторів, який формує світовідчуття людини в умовах екологічної кризи. В основі адвентизму сьомого дня лежить есхатологічна ідея, що дає підставу розглядати їх доктрину як фактор, який впливає на розвиток сучасної есхатології.

Ключові поняття: глобальні екологічні проблеми, глобальна екологічна криза, екологічна свідомість, екологічна етика, адвентизм сьомого дня, "Санітарна реформа", есхатологія, релігійна толерантність.



Витюк И.К. Современные экологические проблемы и их решение в христианской эсхатологии (на материалах Церкви адвентистов седьмого дня).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.11 - религиоведение. Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2009.

Диссертация посвящена анализу экологической проблематики в связи с христианской эсхатологией, представленной современными эсхатологическими взглядами Церкви АСД. Рассматривается место экологических проблем среди других глобальных проблем современности в условиях процессов глобализации в мире. Внимание сосредоточено на одном из направлений позднего протестантизма - адвентизме седьмого дня, социальная доктрина которого предлагает практический подход к решению экологических проблем.

Адвентизм в своей программе "Санитарная реформа" расширяет понятие экологии, рассматривая ее не только в классическом значении, но и как философию медицинской практики в широком смысле. В этом русле подхода к экологии специфическим методом преодоления экологического кризиса, а также одним из главных направлений деятельности Церкви АСД выступает программа "Санитарная реформа". Ее гуманитарная направленность во многих аспектах совпадает с научным решением экологических проблем.

Рассмотрено развитие эсхатологических взглядов Церкви АСД. Эсхатология определяется как один из важных факторов, формирующих мироощущение человека в условиях экологического кризиса. В основе адвентизма седьмого дня лежит эсхатологическая идея, что дает основание рассматривать его доктрину как фактор, влияющий на развитие современной эсхатологии.

Показан конструктивный потенциал экологической концепции ЦАСД, ее влияние на формирование религиозной толерантности в обществе. Доказано, что анализ экологических взглядов адвентизма седьмого дня дает возможности расширить поле исследования антропологических и экзистенциальных оснований современной религиоведческой мысли.

Ключевые понятия: глобальные экологические проблемы, глобальный экологический кризис, экологическое сознание, экологическая этика, Церковь адвентистов седьмого дня, "Санитарная реформа", эсхатология, религиозная толерантность.

Vityuk I.K. Modern ecological problems and their solving in the Christian eschatology (on the material of the Seventh Day Adventist Church).

Thesis for Candidate Degree in Philosophy in speciality 09.00.11 - Religion Studies. Кyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2009.

Dissertation is dedicated to the analysis of ecological problems in connection with Christian eschatology, which is introduced by modern eschatological views of sda church. The place of ecological problems among other global ones within world globalization process is highlighted. Attention is focused on one protestant confession - Seven Day Adventist Church; its social doctrine offers practical approach towards solving of ecological problems. Particular method of ecological crisis solving which is also one of the main activities of sda church is "Sanitary Reform" humanitarian focus of which in many aspects coincide with scientific solving of ecological problems.

Eschatology is considered one of the main factors forming conception of the world when people face ecological crisis. The basic principle of sda is idea of eschatology; that's why its doctrine is considered a factor influencing modern eschatology development.

Key words: global ecological problems, global ecological crisis, ecological consciousness, ecological ethics, Seventh Day Adventist Church, "sanitary reform", eschatology, religious tolerance.

Размещено на Allbest.ru