Норми життя православного мирянина та їх трансформація за умов секуляризованого суспільства: в контексті сучасних українських реалій (релігієзнавчий аналіз)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут філософії імені Г.С. Сковороди національної академії наук України

УДК 241.1+281.9 (477)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Норми життя православного мирянина та їх трансформація за умов секуляризованого суспільства: в контексті сучасних українських реалій (релігієзнавчий аналіз)

09.00.11 - релігієзнавство

Недзельська Юлія Костянтинівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у відділі філософії релігії Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України

Науковий керівник:доктор філософських наук, професор Колодний Анатолій Миколайович Інститут філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, заступник директора - керівник Відділення релігієзнавства, завідувач відділу філософії релігії

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Черній Анатолій Михайлович Національний аграрний університет, заступник директора природничо-гуманітарного інституту (м. Київ)

кандидат філософських наук, доцент Здіорук Сергій Іванович Національний інститут стратегічних досліджень, завідувач відділу гуманітарної політики (м. Київ)

Захист відбудеться «25» вересня 2009 р. о 14-й год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.161.03 в Інституті філософії імені Г.С. Сковороди НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України за адресою: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4.

Автореферат розісланий « » серпня 2009 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат філософських наук, доцент Бучма О.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. На межі тисячоліть за умов всезагальної глобалізації та секуляризації з особливою гостротою постала проблема існування традиційної релігійності та виявів її трансформації під впливом нових умов життя. Актуальною ця проблема постає й на теренах України, яка довгий час вважалася православною державою. Нині українське суспільство характеризується такими рисами, як, по-перше, релігійна плюральність, що викликає протистояння в міжконфесійній сфері та розколотість самого православ'я; по-друге, законодавчо затверджене відокремлення Церкви від держави не сповна втілюється в реальному житті, зокрема відбувається політизація релігії та клерикалізація політики; по-третє, наявністю проблем у соціальній та економічній сфері, що значною мірою позначається на різних сферах, в тому числі й релігійній та духовного життя. Всі вищезазначені чинники, зрештою, призводять і до помітних змін у способі життя православного мирянина.

Довгий час миряни жили усталеним життям, дотримуючись традиційних вимог до нього Церкви з покоління в покоління. Але в ХХ столітті відбулися помітні зміни в нормах життя православного віруючого. Вони зумовлені насамперед секуляризацією суспільного життя, змінами в політичній та ідеологічній системах, внутрішніми змінами в структурі церковного буття тощо. Процес трансформації норм життя православних віруючих відбувається й нині. За умов постмодерну зовнішній чинник постає провідним у визначенні внутрішньої свободи особистості, а відтак і в зміні детермінант її мислення і діяння. В плюральному суспільстві віруючий прагне мати не тільки свободу у виборі віросповідання, а й свободу в релігії - мислити як хочу і як можу, виконувати обрядові приписи за вибором і, по можливості, спілкуватися не лише з одновірцями, а й з іновірцями та невіруючими. Внаслідок цього з'явився вибірковий підхід до віроповчальної системи православ'я і його обрядових приписів, зникає суворо воцерковлений віруючий, практично зникла сім'я як „домашня церква”. В умовах кліризації церкви фактично перестала існувати парафія як суспільна цілісність, що поєднує клір і мирян як єдину спільноту. Сакралізований клір став Церквою. В спосіб життя православних все активніше проникають елементи віровчення і діяння з інших конфесій, не тільки (хоч насамперед) християнських, але й нехристиянських. Це призводить до того, що трансформується не лише реальне життя мирян, а й змінюються вимоги до його організації з боку Церкви.

Актуальність обраної теми дисертації зумовлена наявними потребами:

- визначити характер змін традиційних православних вірувань за умов постмодерну й глобалізації, все більшої секуляризації способу життя вірян;

- з'ясувати особливості приватного життя та передумови змін у релігієвиборі православних віруючих й визначити причини відмирання традиційної православної релігійності, виявивши при цьому чинники успіху прозелітичної діяльності протестантських і різних неорелігійних спільнот;

- виявити можливості активного включення православних віруючих в різні сфери суспільного життя з врахуванням особливостей їх конфесійного релігієвибору, тих змін, які відбуваються в православ'ї останнім часом.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження, що виконувалось у відділі філософії релігії Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України безпосередньо пов'язане з плановими темами “Стан і прогнози релігійних процесів України на ближнє десятиліття” (2005-2007 рр., № 0106U000627), “Процес конфесіоналізації релігії: закономірності і прогнози (український і світовий контекст)” (2006-2008 рр., № 0108U011191), “Релігія в контексті соціокультурних трансформацій України у першій чверті ХХІ ст.” (2008 р., № 0108U009102).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи обумовлена актуальністю обраної теми і полягає у комплексному філософсько-релігієзнавчому аналізі суті православно-богословських норм життя мирян та особливостей їх трансформації за умов секулярного суспільства.

Досягнення поставленої мети зумовило постановку та вирішення ряду завдань:

- охарактеризувати рівень дослідженості проблеми в наукових розробках вітчизняних та зарубіжних релігієзнавців та богословів;

- проаналізувати православно-богословське тлумачення поняття „людина як образ та подоба Божа” та, виходячи з цього, з'ясувати розуміння православ'ям мети життя людини, що визначає нормування ним всієї діяльності своїх вірян;

- дослідити зміст канонічної регламентації православ'ям способу життя своїх послідовників і виявити можливі аспекти її видозміни за умов глобалізації та секуляризації;

- з'ясувати комплекс причин, що зумовив трансформації в способі життя православного мирянина;

- визначити характер змін традиційних православних вірувань за умов секуляризованого суспільства і розкрити їх вплив на релігійність сучасного православного мирянина, його свідомість і діяння;

- проаналізувати суперечність між традиційно-усталеними вимогами православ'я до способу життя своїх послідовників і реальним виявом православними своєї конфесійної приналежності, вибірковим сприйняттям та практичною реалізацією ними вимог Церкви;

- виявити міру прагнень віруючого до свободи в релігії за умов плюралізму часу постмодерну.

Об'єкт дослідження - життя православного мирянина в умовах сучасного українського суспільства. Предмет - норми життя православних мирян, їх прояв та трансформація за умов секуляризованого суспільства сучасної України.

Методи дослідження. Об'єкт і предмет дисертаційного дослідження обумовили його методологічні засади, які складають загальнонаукові та релігієзнавчі принципи. Зокрема, користування принципами об'єктивності, загальнолюдськості, позаконфесійності, історизму та контекстуальний підхід дали змогу розглядати норми життя православного мирянина незаангажовано, базуючись на засадах світоглядного плюралізму.

При розв'язанні поставлених завдань автор використовувала загальнонаукові (порівняння й аналогії, сходження від загального до конкретного, аналізу і синтезу, системно-структурний метод) та конкретно-наукові методи (метод включеного спостереження за релігійною діяльністю, спілкування з представниками конфесії, контент-аналіз конфесійної періодики, неформалізований аналіз православної преси).

Емпіричною основою дослідження слугували фактичні дані із праць вітчизняних релігієзнавців та результати конкретних соціологічних досліджень, які проводились в Україні в минулі роки і в роки незалежності.

Наукова новизна дослідження. Комплексне філософсько-релігієзнавче дослідження норм життя православного мирянина, їх проявів за сучасних умов засвідчило наявність трансформацій православної релігійності, як на рівні окремих віруючих, так і на рівні Церкви як інституції. На рівні вірян виявом змін їх способу життя є свідоме, селективне сприйняття ними вимог Церкви щодо унормування думання і діяння своїх мирян, прагнення останніх самостійно виробляти особисті норми у відношеннях „людина-Бог” та „людина-людина”. На рівні Церкви у питаннях регламентації життя своїх послідовників спостерігається адаптація нею свого вчення до умов сучасного українського секуляризованого суспільства, своєрідне „огоризонталення віровчення”. Такі трансформації на обох рівнях зумовлені рядом причин, насамперед релігійною та світоглядною плюральністю українського суспільства, законодавчо затвердженим принципом свободи совісті та віросповідання, наявністю глобалізаційних процесів та секуляризації.

Проведене дослідження дало можливість обґрунтувати низку теоретичних положень, що відзначаються науковою новизною, а саме:

- при аналізі православно-богословського тлумачення поняття „людина” було виявлено, що норми поведінки і діяльності, визначені для віруючих Православною Церквою, ґрунтуються на сформованому нею розумінні сенсу земного життя, що випливає із витлумаченням православним богослов'ям людини як вінця Божого творіння;

- канонічна регламентація православ'ям способу життя своїх вірян ґрунтується на правилах та нормах, що підпорядковані насамперед меті спасіння віруючих і сформовані на Десяти Заповідях Старого Завіту та Заповідях блаженства Нового. Саме на основі останніх Православною Церквою були вироблені правила ставлення мирян до Бога і святих, форми поводження в храмі, унормоване приватне та суспільне життя вірян;

- причино-наслідковий аналіз православно-богословського осмислення життя сучасного мирянина засвідчив наявні зміни не лише в житті окремого віруючого, але й в самій богословській регламентації життя мирян, визначив вияви адаптації віровчення Церкви до сучасних умов життя її послідовників. Зокрема, відчувається помітне „огоризонталення” православного віровчення, що виявляється у переорієнтації богослов'я з винятково вертикальної вісі („людина-Бог”) в горизонтальну („людина-людина”). Це виражається в зверненні уваги богословами на ті питання, які раніше ними практично не піднімалися (розлучення, повторні шлюби, аборти, методи лікування, вибір професії, економічна діяльність мирян тощо). Свідченням ліберальнішого ставлення Церкви до регламентації життя мирян є її відхід від абсолютизації чернечого ідеалу, аскези, а також заклики до розширення ролі мирянського руху в церковному житті;

- загальні тенденції змін свідомості й діяння православних мирян за умов сучасного українського секулярного суспільства виявляються в наступному: розуміння Бога як живої істоти, Абсолюту, неозорого духу, вияву досконалості тощо; споживацьке ставлення до Бога; зростання кількості “невоцерковлених” православних; наявність еклектизму, синкретизму, двовір'я у свідомості віруючих; низький рівень знання мирянами основ православного віровчення; подвійний стандарт поведінки вірян (один - в храмі, інший - в приватному та професійному житті); незначний, а то й непомітний вплив віровчення конфесії на вироблення норм суспільного, громадського і побутового життя мирян; втрата громадською думкою православних спільнот ролі детермінанта релігійного життя тощо;

- суперечність між традиційно-усталеними вимогами православ'я до способу життя своїх послідовників і реальним виявом православними своєї конфесійної приналежності виражається у вибірковому сприйнятті та реалізації вірянами у своєму повсякденні церковних норм життя. Свідченням цього є: невиконання вимоги щодо регулярності відвідування храму (низька релігійна активність, незначна участь у позалітургійній діяльності парафії тощо); вибіркове дотримання посту й відзначення свят православного календаря; недотримання мирянами церковних приписів щодо свого зовнішнього вигляду; невідповідність приватного життя мирян вимогам Церкви (шлюб без вінчання та реєстрації в ВРАЦСі, змішані шлюби, факти розлучення, відмова від народження дітей, аборти, виховання дітей не в дусі православ'я та ін.); участь вірян у діяльності, яка не схвалюється Церквою (наприклад, азартні ігри, обрання професій, пов'язаних з економічною діяльністю, тощо); вживання мирянами в надмірній кількості алкогольних напоїв та тютюнопаління та ін.;

- фактичне зникнення „домашньої церкви” як „літургії після літургії”, сприйняття Церквою позахрамових обрядових дійств, сформованих на народних традиціях, як виявів язичництва, спричинене урбанізацією знецінення обрядових дійств, сформованих в умовах сільського побуту та ін. сприяють денаціоналізації способу життя українських православних;

- масова відстороненість рядових вірян від активної участі в житті церковно-православних спільнот, низький рівень їх духовної освіченості спричинили кліризацію Церкви, що виявляється у все більшому перебиранню на себе священнослужителями функцій посередника між мирянами і світом надприродного, зростанні значимості у православно-духовному житті храмових богослужінь, поклоніння якимсь священним реліквіям, відстороненості мирян від життя парафій тощо. Сакралізований клір стає Церквою;

- вивчення міри прагнень мирян до свободи в релігії засвідчило наявність таких її виявів, як тенденція до протестантизації православних вимог до життя; демократизація внутрішнього життя парафій (наприклад, вибір священика мирянами за їх власним бажанням); приватизація релігії, що виражається у перетворенні її на особисту справу; прагнення до розширення прав і функцій мирянського руху в церкві тощо.

Практичне значення дослідження полягає у тому, що окремі положення дисертації можуть використовуватись при поглибленому вивченні життя православних віруючих та при дослідженні ролі православ'я в сучасному українському суспільстві. Висновки, одержані в процесі дослідження, можуть бути корисними при аналітичному вивченні релігійної ситуації в Україні. Основні положення дисертації можна використовувати в процесі написання фундаментальних праць і підручників із релігієзнавства взагалі та православ'я, зокрема, при розробці базових курсів з релігієзнавства і загальної історії, а також спецкурсів із релігієзнавчої, соціологічної, політологічної та інших спеціалізацій. Матеріали й висновки дисертації можна застосовувати і в просвітницькій роботі.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою автора. Висновки, положення наукової новизни одержані дисертантом самостійно.

Апробація результатів дисертації. Головні ідеї дисертаційного дослідження були висвітлені автором у виступах на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях: „Суспільно-політичні виміри релігійних процесів в Україні” (Чернівці, 2008), „Історія релігій в Україні. XVIII Міжнародна наукова конференція” (Львів, 2008), „Людина. Світ. Суспільство” (Київ, 2009), „Історія релігій в Україні. ХІХ Міжнародна конференція” (Львів, 2009); всеукраїнських наукових конференціях: “Сучасна релігійність: стан і тенденції” (Луцьк, 2007), “Динаміка змін релігійної карти Півдня України за роки незалежності” (Херсон, 2007), “Релігія і Церква в сучасній Україні: стан, проблеми, перспективи” (Київ, 2007), “Міжконфесійний діалог як складова громадянського суспільства” (Київ, 2007), „Соціальна діяльність релігійних спільнот Півдня України” (Херсон, 2008), „Релігійний досвід і толерантність” (Дніпропетровськ, 2008), „Державно-церковні політика в Україні як фактор формування громадянського суспільства” (Київ, 2008), а також на регіональних наукових конференціях: “Прогнози релігійних процесів в Україні” (Київ, 2007) і „Державно-церковні відносини в Україні: проблеми та перспективи розвитку” (Херсон, 2009).

Публікації. Основні положення та висновки дисертації висвітлені в 15 публікаціях, у тому числі в 11 статтях у збірниках наукових праць та наукових фахових виданнях, з них 6 - у виданнях, затверджених переліком ВАК, а також у 4-х тезах.

Структура дисертації і послідовність викладу матеріалу зумовлені логікою проблеми, метою і завданнями дослідження. У Вступі обґрунтовуються актуальність обраної теми, розкриваються мета, завдання, наукова новизна, теоретичне і практичне значення вирішення в дисертації поставлених завдань. Керуючись логікою викладу матеріалу, автор звертається у першому розділі до історіографічного та джерелознавчого аналізу поставлених у дисертації проблем та розкриває визначення деяких понять, що не мають однозначного тлумачення у сучасній науці. У другому розділі розглядається поняття „людина” у православному богословському розумінні та, виходячи з цього, визначається сенс земного життя вірян, що є основою регламентації та мотивації їхньої діяльності. Також досліджуються вимоги, які висуває Православна Церква у регламентації життя мирян. Третій розділ присвячений виявленню тих трансформацій, що нині відбуваються у житті мирян на приватному і суспільному рівнях.

Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які поділяються на п'ять підрозділів, висновків і списку літератури (310 найменувань). Основний зміст роботи викладений на 170 сторінках.

Основний зміст роботи

У Вступі обґрунтовується актуальність досліджуваної проблеми, визначається об'єкт, предмет, мета і завдання дисертації, подаються методологічні основи дослідження, його наукова новизна, теоретичне і практичне значення, наводяться дані про апробацію отриманих результатів, умотивовується структура дисертації.

У І розділі “Православно-богословські норми життя мирян та їх трансформація за умов секулярного суспільства як об'єкт наукового дослідження” проаналізовано стан дослідженості норм життя православних мирян, сформульовано основні методологічні принципи дисертації.

Головним напрямком трансформації сучасного православного віровчення є „огоризонталення віри”, що виявляється в пошуку оптимально збалансованого співвідношення між „вертикальним” (трансцендентним) і „горизонтальним” (земним) вимірами. Для православного богослов'я завжди було характерна зорієнтованість в бік вертикального виміру, а тому нинішня трансформація вчення Православної Церкви в бік „огоризонталення” виражається у виникненні богословської концепції „християнського служіння світу”, яка розвинулася у розглянуту дисертантом концепцію „мегадияконії” (служіння через науку, культуру) та „макродияконії” або „соціальне служіння” („соціальна етика”, „літургія після літургії”, „християнський патріотизм” тощо).

ІІІ розділ „Трансформація норм життя православного мирянина в умовах сучасного українського суспільства” містить аналіз сучасного стану способу життя православних віруючих.

У підрозділі 3.1. „Життя сучасного православного мирянина в системі відношень „людина-Бог”” розглядаються особливості трансформації традиційної релігійності, яка виявляється насамперед у зміні ставлення мирянина до Бога: по-перше, поширюється утилітарне ставлення до Бога (стосунки за принципом: „я - тобі, а ти - мені”); по-друге, змінюється розуміння віруючими природи Бога. За даними соціологічних досліджень, проведених Українським центром економічних і політичних досліджень (УЦЕПД) у серпні 2000 р., „Бога” все частіше розуміють, як живу істоту - 18,7% віруючих, як якусь вищу, надприродну силу - 18%, і як невидиму надлюдину - 9%, як якийсь неозорий дух, початок і кінець, досконалість, абсолют тощо Див.: Шангіна Л. Народ золотої середини? // Дзеркало тижня. - 2000, 4 березня. - С. 4.. За результатами проведеного контент-аналізу видруків православної преси можна говорити про наявність трансформації норм думання та діяння на рівні мирян, що виражається у розриві з традиційно православними цінностями аскетизму та смирення, місце яких займають цінності, запозичені із Заходу, як споживацтво, прагматизм, прагнення до накопичення матеріальних речей тощо.

Особливістю життя православних віруючих у сучасній Україні є також практично повна відсутність громадської думки як засобу впливу на їх спосіб життя. Зрештою, релігія дедалі більше витісняється з публічного життя в сферу інтимного, внутрішнього життя особистості, стає її приватною справою. В результаті миряни часто роблять те, що Церква забороняє (наприклад, аборти, які дозволені державним законодавством), релігійні свята стають „секуляризованими” і „комерціалізованими” (Різдво й Великдень), а сама віра в Бога стає найприватнішою справою. Наявна приватизація релігії, в свою чергу, зумовлює низький рівень релігійної активності православних віруючих, які, в своїй переважній більшості, є неосвіченими у віровченні конфесії. Зрештою, це сприяє поширенню зовнішнього типу релігійності, при якому релігія постає переважно засобом для досягнення родинних благ, особистого комфорту, підвищення свого статусу в суспільстві, набуття друзів, капіталу, влади, впливу тощо. В дисертації показано, що релігійність зовнішнього рівня вияву призводить до виникнення і поширення такого явища, як „безцерковне християнство”, про це свідчать результати соціологічних досліджень, проведених в 2008 році Інститутом політики й Інститутом соціології НАН України. Серед православних віруючих 43,6 % є позацерковними Паращевін М. Релігія та релігійність в Україні . - К., 2009. - С. 22..

Соціологічні дані засвідчують втрату церквою ролі посередника між Богом та віруючими. Так, наприклад, серед воцерковлених православних мирян лише 32 % вважають церкву як необхідного посередника між ними і Богом, 12 % не змогли визначитись з відповіддю на це питання, близько третини погодились з тим, що церква не є обов'язковим інститутом посередництва Там само. - С. 38.. Відтак свої звернення до Церкви багато віруючих зводять в основному до задоволення таких своїх потреб, як хрестини, вінчання, похорони.

У підрозділі 3.2. „Особливості приватного життя православних мирян” розкриваються зміни в приватному житті сучасного віруючого Православної Церкви.

Однією з найголовніших сфер приватного життя є сімейні стосунки. Незважаючи на те, що у вченні Православної Церкви якихось особливих змін у розумінні інституту сім'ї наше дослідження не виявило, значно змінилося ставлення до шлюбу самих мирян: наявна тенденція трансформації сімейного життя православних мирян в бік зниження детермінуючої ролі релігії в сімейних стосунках, спостерігається явище двомислення, яке виявляється у тому, що віруючі по-одному поводять себе в храмі (дотримуються обрядів, настанов) і зовсім по-іншому - в колі сім'ї (тут вони вже не користуються церковними настановами та приписами). Про це, зокрема, свідчить проведений дисертантом контент-аналіз преси православної церкви, який виявив, що питань, пов'язаних з сімейним життям, які задають миряни священику, є незначна кількість - 28 % (60 % - питання пов'язані з церковним життям).

Сімейне життя православних мирян характеризується збільшенням кількості розлучень, зростанням емансипації жінки та зміною гендерних ролей, поширенням позашлюбних статевих стосунків та шлюбів з іновірцями, що призводить до втрати ролі сім'ї як „домашньої церкви”.

Змінюються уявлення сучасного віруючого про свій будинок, його інтер'єр: ідеал бідності, скромності замінюється на прагнення до розкоші. Актуальними для мирян стають питання з облаштування побуту, використання побутової техніки, Інтернету, комп'ютера, мобільного телефону, про це, зокрема свідчать результати контент-аналізу, проведеного дисертантом, які виявили, що ці питання посідають 10 % від загальної кількості питань, які задають миряни священикам та ієрархам. В свою чергу, Православна Церква почала ліберальніше ставитися до вирішення цих питань, знімати з певним мотивуванням свої колишні заборони.

В приватному житті православних мирян велике місце посідають також питання харчування, відпочинку, здоров'я. Сучасна Православна Церква навчає мирян вирішувати їх на основі цілісного, чіткого і послідовного підходу у турботі про здоров'я. Загалом, як богословами, так і мирянами, що засвідчує контент-аналіз тих питань, які порушують останні в бесідах з ієрархами Церкви, нині звертається більше уваги на матеріальне повсякденне життя з метою вибудовувати його у відповідності з церковними канонами.

Підрозділ 3.3. „Суспільне життя православних мирян в умовах секуляризованого суспільства” присвячений виявам трансформацій у суспільному житті православних мирян сучасної України.

В суспільстві для православної людини залишається актуальною проблема дотримання релігійного способу життя, тобто такого способу життя, який ґрунтується на релігійній мотивації. Секуляризоване ж суспільство формує погляд на релігію як на винятково внутрішню, сокровенну й інтимну справу людської особистості. Така установка впливає і на погляди мирян, які слабо виявляють свою конфесійну приналежність за стінами храму чи власного дому. Результати контент-аналізу православної преси засвідчують те, що православні віруючі мало користуються приписами Церкви у регламентації свого життя у суспільстві, спираючись тут скоріше на моду, думку оточення тощо (цим питанням відводиться лише 12 % від загальної кількості). Віруючі у своїх судженнях нині наголошують на ряді об'єктивних чинників, що не дозволяють їм жити у повсякденні за нормами православної регламентації, а саме: громадська думка, часовий режим, стан здоров'я, віддаленість від культових споруд тощо.

Сучасне суспільство формує нову систему цінностей православних мирян. Відтак актуальними для віруючих, що засвідчують результати контент-аналізу, постають питання майна та власності (15 % від загальної кількості питань пов'язаних із життям в суспільстві, які задають миряни клірикам), що розглядаються богословами вже не негативно, а як покладену Богом на людину відповідальність за стан земного буття, як потенційну можливість духовного збагачення.

Життя мирян в сучасному українському суспільстві актуалізує питання соціальної самореалізації православних віруючих, їх участі у політичному та економічному житті. Реальне життя мирян зумовлює й зміну поглядів богословів на вищеназвані проблеми. Зокрема, соціальна самореалізація православних вірян, їх професійна і політична діяльність розглядається в контексті концепції „соціального служіння” й розглядається як така, що не заважає справі спасіння, а навпаки - сприяє їй, наближує віруючого до Бога.

Висновки

- норми поведінки і діяльності, встановлені для віруючих у Православній Церкві, ґрунтуються на визначеному нею сенсі земного життя, який, в свою чергу, базується на розумінні суті людини в православному богослов'ї. Важливим тут є тлумачення людини як „образу та подоби Божої”, що зумовлює її розгляд у ракурсі відношення до Бога та її відповіді на Боже покликання. Таке богословське розуміння людини викликало формування чіткої системи приписів, правил та вимог до життя мирян у всіх його сферах, які спрямовані до мети наближення їх до Бога;

- нині відбувається трансформація богословських вимог до життя мирянина: її причиною є наявна невідповідність реального життя віруючих та релігійних приписів. Зміна богословського регламентування життя мирян йде у напрямку „огоризонталення” вчення Православної Церкви та виявляється у відході від чернечих ідеалів, у пропагуванні сім'ї як цінності та закликах мирян до активного суспільного життя;

- незважаючи на певні намагання Церкви адаптувати своє віровчення до сучасних суспільних умов, нині наявна суперечність між традиційно-усталеними вимогами православ'я до способу життя своїх послідовників і реальним виявом православними своєї конфесійної належності. Причиною цього є наявна секуляризація, яка призвела до зламу старих цінностей, трансформації світогляду мирян та поставила на їхнє місце нові. Крім того, православні віруючі, які є невід'ємною складовою сучасного суспільства, не можуть не змінювати своє життя відповідно до вимог часу, а тому відбуваються трансформації в усіх сферах життя мирян, які часто йдуть всупереч православним унормуванням;

- у системі відносин „людина-Бог” можна виділити ряд тенденцій, що характеризують зміни у ставленні православних мирян до релігії та Бога: поширюється утилітарне ставлення до Бога, релігія перестає бути детермінуючим фактором життя мирян, наявна тенденція приватизації релігії; розширюється прагнення мирян до збільшення свободи в релігії, свідомого сприйняття її приписів, що викликає протестантизацію православ'я, відбувається зникнення розуміння Церкви як спільнотного поєднання кліру і мирян і зведення її до храму як місця обрядодіяння та ін. Процес цей можна позначити терміном кліризація;

- у приватному житті православних віруючих поширюється двомислення, яке виявляється у одному способі поведінки в храмі на літургії, і зовсім іншому - в колі сім'ї чи на роботі. В сімейному житті православних мирян зникає „домашня церква”, що призводить до появи ряду негативних явищ в інституті шлюбу, сприяє денаціоналізації україно-православного віруючого. В суспільному житті миряни є невід'ємною його складовою і часто при цьому із-за більшої зумовленості його нормами і вимогами вдаються до порушення приписів Церкви.

Основні положення й висновки дослідження подаються в публікаціях автора

Недзельська Ю. Типологія віруючих в сучасному релігієзнавстві // Дні науки філософського факультету - 2007. - К., 2007. - Ч. VII. - С. 110-112.

Недзельська Ю. Взаємозалежність типу релігійності та способу життя особи // Південний архів. Зб. наук. праць. Історичні науки. - Херсон, 2007. -Вип. 24. - С. 92-96.

Недзельська Ю. Проблеми свободи в житті православного віруючого // Релігійна панорама. - 2007. - № 7 (82). - С. 43-49.

Недзельська Ю. Характерні риси життя православних мирян в контексті українських реалій // Українське релігієзнавство. - 2007. - №44. - С.225-234.

Недзельська Ю. Спосіб життя сучасного православного віруючого: тенденції зміни//Релігійна панорама. - 2007 - № 12. - С.48-49.

Недзельська Ю. Погляд православ'я на міжконфесійний діалог та його вплив на життя мирян // Релігійна свобода. - К., 2007. - № 12. - С.94-96.

Недзельська Ю. Основні напрямки трансформації виявів релігійності православних мирян в постмодерному суспільстві // Науковий вісник Чернівецького університету. Філософія. - Чернівці: Рута, 2008. - С.17-20.

Недзельська Ю. Особливості релігійності сучасного православного віруючого//Сучасна релігійність: зміст, стан, тенденції.-Луцьк, 2007. - С.24-29.

Недзельська Ю. Трансформація сімейного життя православного віруючого в умовах міжконфесійного діалогу // Історія релігій в Україні. - Львів, 2008. - Кн. І. - С. 779-783.

Недзельська Ю. Спосіб життя православного віруючого // Українське релігієзнавство. - 2008. - №46. - С.135-146.

Недзельська Ю. Особливості життя православних віруючих в умовах постмодерного суспільства // Релігійна свобода. - К., 2008. - № 13. - С.255-261.

Недзельська Ю. Православні миряни в міжконфесійних відносинах // Релігійна свобода. - К., 2008. - Спецвипуск - 2008 - С.92-96.

Недзельська Ю. Шляхи формування толерантного ставлення православних мирян до представників інших релігій // Релігійний досвід і толерантність. - Дніпропетровськ, 2008. - С. 66-67.

Недзельська Ю. Основні напрямки трансформації способу життя православних мирян в постмодерному суспільстві / Людина. Світ. Суспільство. Дні науки філософського факультету - 2009. - К., 2009. - Ч. VII. - С. 92-94.

Недзельська Ю. Трансформація норм життя мирян в православному богослов'ї за умов секуляризованого суспільства / Історія релігій в Україні. - Львів, 2009. - Кн. І. - С. 878-884.

Анотація

Недзельська Ю.К. Норми життя православного мирянина та їх трансформація за умов секуляризованого суспільства: в контексті сучасних українських реалій (релігієзнавчий аналіз).

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за фахом 09.00.11 - релігієзнавство. - Інститут філософії імені Г. С. Сковороди Національної Академії наук України, Київ, 2009.

Дисертація є цілісним релігієзнавчим дослідженням проблеми норм життя православних мирян та їх трансформації в умовах секуляризації сучасного українського суспільства. На основі комплексного філософсько-релігієзнавчого аналізу вимог Православної Церкви до життя своїх послідовників розкривається проблема трансформації норм життя православних мирян як на рівні окремого віруючого, так і на рівні православ'я як конфесії.

Православ'я визначає норми думання та дій свого віруючого у всіх сферах його життя, формуючи особливий спосіб життя мирян. Нині відбувається трансформація богословських вимог до життя мирянина. Її причиною є наявна невідповідність реального життя віруючих та релігійних приписів. На рівні окремих мирян також відбувається зміна норм життя, яка виявляється у зміні розуміння природи Бога та поширенні утилітарного ставлення до нього, змінюється місце релігії в житті віруючих: вона перестає бути детермінуючим фактором життя мирян; спостерігається тенденція приватизації релігії.

Ключові слова: норми життя, миряни, спосіб життя православних мирян, секулярне суспільство, трансформація, православ'я, православне віровчення.

Аннотация

Недзельская Ю.К. Нормы жизни православного мирянина и их трансформация в условиях секуляризированного общества: в контексте современных украинских реалий (религиеведческий анализ).

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.11 - религиоведение. - Институт философии имени Г. С. Сковороди НАН Украины, Киев, 2009.

Диссертация является целостным религиоведческим изучением проблемы норм жизни православных мирян и их трансформации в условиях секуляризации современного украинского общества. На основе комплексного философско-религиеведческого анализа требований Православной Церкви к жизни своих последователей раскрывается проблема трансформации норм жизни православных мирян, как на уровне отдельного верующего, так и на уровне православия как конфессии.

Православие определяет нормы мышления и действий своего верующего во всех сферах его жизни, формируя особенный способ жизни мирян. Сегодня происходит трансформация богословских требований к жизни мирянина, ее причиной является несоответствие реальной жизни верующих и религиозных предписаний. Несмотря на попытки Церкви адаптировать свое учение к современным общественным условиям, наблюдается несоответствие между традиционными устоявшимися требования православия к образу жизни своих последователей и реальной демонстрацией православными своей конфессионной принадлежности. Причина этого в секуляризации, которая привела к ломке старых ценностей, трансформации мировоззрения мирян и поставила на их место новые. Кроме того, православные миряне, как неотъемлемая часть современного общества, не могут не изменять свою жизнь соответственно требованиям времени, а поэтому происходят трансформации во всех сферах жизни мирян, идущая часто в разрез с православным учением.

Ключевые слова: нормы жизни, миряне, образ жизни православных мирян, секулярное общество, трансформация, православие, православное вероучение.

Summary

Nedzelska Y.K. Norm of a life of the orthodox believer and their transformation in conditions secularization societies: in a context of modern Ukrainian realities (religious studies analysis).

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of philosophical sciences on a speciality 09.00.11 - religious studies. - Institute of philosophy of a name of G.S.Skovorodi NAS of Ukraine, Kiev, 2009.

The dissertation is complete religious studies of a problem of norms of a life of orthodox believer and their transformation in conditions secularization of modern Ukrainian society. On the basis of complex religious studies analysis of requirements of Orthodox Church by a life of the followers the problem of transformation of norms of a life of orthodox believer, both at level of the separate believer, and at Orthodoxy level as faiths reveals. Orthodoxy defines norms of thinking and actions own believing in all spheres of his life, forming an especial way of a life of believer. Today there is a transformation of theological requirements by a life of the believer, its reason is discrepancy of a real life of believing and religious instructions. At level of separate believer also there is a transformation of norms of a life which is shown in change of understanding of the nature of the God and distribution of the utilitarian relation at it, the religion place in a life of believers changes: it to cease to be defined the factor of a life of believer; there is also a tendency of privatization of religion.

Keywords: norms of a life, believer, way of life of orthodox believers, secularization society, transformation, Orthodox Church, orthodox religious doctrine.

Размещено на Allbest.ru