Реформація та ранні форми протестантизму

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

МВС УКРАЇНИ

Кафедра «Філософії та політології»

Курс «Релігієзнавство»

Реферат

За темою: «Реформація та ранні форми протестантизму»

Виконав:

курсант 203 навчального взводу

факультету кримінальної міліції

рядовий міліції П.В. Рябухін

Перевірив:

викладач кафедри

«філософії та політології»

Воробйова Д.А

Донецьк 2012

Зміст

Вступ

Реформація: сутність та причини

Протестантизм як новий етап у духовному становленні суспільства

Протестантизм в Україні: історія та сьогодення

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Реформація(від лат. "перетворення") - загальноприйняте позначення суспільно - релігійного руху початку 16ст., що охопив майже всю Європу. Реформація ідейно підготувала ранні буржуазні революції, виховавши особливий тип людської особистості, сформулювавши основи буржуазної моралі, релігії, філософії, ідеологію громадського суспільства, заклавши початкові принципи взаємовідносин індивіда, групи і соціуму. Реформація стала духовною відповіддю на кризу, кинуту людському духу соціально-економічною і культурною ситуацією 16ст.

Хоча явище Реформації залишило величезний відбиток у світовій історії і носило глобальний, загальноєвропейський, характер, не багато сучасних людей цікавляться рухом Реформації в Європі. Звичайно, 16ст. і сучасність розділяє величезна прірва, але не дивлячись на це, Реформація протягнула свої корені з глибини віків до кожного з нас. Вона багато в чому виховала сьогоденне відношення до релігії

Процес Реформації сьогодні вивчений досить добре, що обумовлено великою кількістю джерел і відомостей, що розповідають про той період. До них відносяться безліч документів того часу, такі як Нантский едикт 1598р. чи лист М. Лютера " До християнського дворянства німецької нації про виправлення християнства" 1520р., "Індекс заборонених книг", виданий папою римським Павлом ІІІ.

Численні праці лідерів Реформації (Ж.Кальвін - "Настанови в християнській вірі" і коментарі до Біблії, М.Лютер - тези, переклад Біблії на німецьку мову і літургійні тексти ).

Релігія як і раніше займає значне місце в нашому житті, а разом з розвитком суспільства неминучими стають релігійні реформи, тому було б необачним забути про історичний досвід, дивлячись у майбутнє.

Реформація: сутність та причини

Реформамція (лат. reformatio - виправлення, відновлення) - масовий релігійний і суспільно-політичний рух в Західній і Центральній Європі XVI - початка XVIIст., спрямований на реформування католицького християнства відповідно до Біблії.

Заклик до реформи був обумовлений безліччю причин. У ХІV - початку XVст. Європа переживала ряд серйозних внутрішніх потрясінь. Що почалася в 1347р. епідемія чуми понесла третину населення Європи. Із-за столітньої війни і серії конфліктів між Англією і Францією(1337-1443) великий напрям енергії виявився спрямованим на військові підприємства. Церковна ієрархія виявилася у власних протиріччях і заплуталася в мережах міжнародної політики. Папство вступило до альянсу з Францією і перемістилося в Авіньйон, який залишався його центром з 1309г. до 1377г.

У кінці цього періоду кардинали, пристрасті яких розділилися між Францією і Італією, обрали одного папу в квітні, а іншого - у вересні 1377г.

Велика європейська схизма в папстві збереглася в період правління декількох пап. Це положення ускладнилося в наслідок рішення Пізанського собору, який, оголосивши двох пап єретиками, обрав третього. Лише Констанцському собору(1414-1417гг.) вдалося покласти край схизмі. Подібні труднощі, що переживало папство, яке вважалося центральною віссю християнства, означали глибоку нестабільність в Європі.

Вище католицьке духовенство на чолі з папою претендувало на те, щоб встановити свою політичну гегемонію, підпорядкувати собі усе світське життя, державні інститути, владу. Ці претензії католицької церкви викликали невдоволення навіть серед великих світських феодалів. Ще більше відчувалося незадоволення політичними претензіями церкві з її пропагандою презирства до світського життя в середовищі жителів багатіючи міст.

В той самий час початок Ренесансу породив нове бачення людини в літературі і мистецтві. Відродження інтересу до людських емоцій, форми, різних галузей людського розуму, частенько наслідування старогрецьких зразків стало джерелом натхнення в різних областях творчості і містило в собі виклик традиціям середньовіччя.

У кінці ХІV - початку XVст. були помітні ознаки занепаду католицької церкви. У "Атласі християнської Церкви" Імон Даффі перераховує деякі з цих ознак:

1. Корупція і нерівність.

З 70 європейських єпископатів 300 знаходилися в Італії; у Німеччині і Центральній Європі було лише 90 єпископатів. Єпископ Вінчестерський отримував 1200 флорінів; єпископ Роса в Ірландії отримував 33 флоріни

2. Неосвічене приходське духовенство.

Більша частиа духовенства не мало ніякої освіти, тому вони не могли виконувати свою просвітницьку функцію

3. Багато священиків було неофіційно одружено і бідували.

"Позашлюбне співжиття отримало широке поширення. Бідуючий священик, батько декількох дітей, по воскресіннях читав незрозумілу проповідь, а інші дні працював з сім'єю на своєму земельному наділі. Така картина була характерна для усієї Європи".

4. Занепад чернецтва.

"Багато монастирів користувалися відкрито скандальною репутацією. Чисельність послушників всюди скорочувалася, і жменьки ченців жили в розкоші на засоби, призначені для існування сотень людей. Сексуальна розбещеність не була чимось надзвичайним".

З давніх пір існував звичай жертвувати гроші на меси для поминання себе самого або родичів - заради того, що упокоїло душі. Засоби йшли на зміст духовенства. Але в цей період число мес стало просто немислимим.

У 1244г. ченці міста Дурхем, Англія, повинні були відслужити 7132 меси. Говорять, що Генріх VIII в XVI столітті замовив 12 тисяч мес, по 6 пенсів за кожну. В умовах зміни економіки, коли гроші все більше ставали мірою усіх цінностей, порушилися пропорції між духовними актами і їх матеріальним забезпеченням.

Аналогічні проблеми були пов'язані з індульгенціями, що викликали масу протиріч. Індульгенція була папським декретом, що забезпечував людині звільнення від покарання за його гріхи в чистилищі(Вона не давала пробачення, оскільки останнє вимагало покаяння). Спочатку індульгенції давалися за здійснення духовних подвигів. Так папа Урбан обіцяв їх учасникам хрестового походу 1045г.

Індульгенцію, хоч би неофіційно, стало можна придбати за гроші, потім послідували нові порушення, коли папа Сикст ІV дозволив придбати індульгенції для родичів, що померли. Поширилась купівля-продаж церковних посад(симонія). Багатьом єпископам і священикам, що не переховуючись жили з коханками, відпускалися гріхи, якщо вони платили за співжиття, "колискові гроші " за незаконно народжених дітей і тому подібне.

На початок XVI ст. у житті Європи відбуваються важливі зміни. Великі географічні відкриття привели до розвитку торгівлі і зростання багатства, особливо серед жителів торгових міст. Люди, що розбагатіли завдяки торгівлі, не бажали, щоб їх гроші діставалися очолюваній римським папою католицької церкві у вигляді численних платежів і поборів.

Усе це відбилося на свідомості людей. Вони все більше думали про сьогоднішній день, про земне життя, а не про замогильне існування - життя небесне. В епоху відродження з'явилося багато освічених людей. На їх фоні стали особливо помітні напівграмотність і фанатизм багатьох ченців і священиків.

Насіння Реформації було закладене в XIV- XVст. Хоча здавалося, що католицтво як і раніше залишається надійною основою для розвитку схоластичної теології, з'явилися нові лідери, що наважилися кинути виклик загальноприйнятим церковним звичаям. У кінці XIVст. англійський письменник Джон Уікліф зажадав перекласти біблію загальною мовою, ввести Джон Уікліф причащання хлібом і вином, надати світським судам право карати духовенство, а також припинити продаж індульгенцій. Декількома роками пізніше групу його послідовників, звинуватили у виступі проти корони.

У кінці XV-XVIст. ряд учених виступили з серйозною критикою церкви. Флорентійський чернець-домініканець Савонарола, що люто критикував корумпованість духовенства, зібрав безліч прибічників. Він передбачав корінну реформу церкви. Голландець Еразм Роттердамський, один з найбільших католицьких гуманістів, написав трактат, що обґрунтовував необхідність реформ. Він також вигадував сатири на адресу церкви

Але центром Реформації стала Німеччина, яка була роздроблена на безліч дрібних держав, що часто ворогували між собою. Німеччина більшою мірою, чим інші країни Європи, страждала від свавілля князів церкви і поборів на користь папи. Багато архієпископів і єпископи були незалежними князями, великими землевласниками, власниками ремісничих майстерень, чеканили свою монету і мали війська. Священнослужителі більше піклувалися про поліпшення свого земного існування, а не про порятунок душ вірян.

У 1514г. папі Льву 10 знадобилося багато грошей на будівництво базиліки собору Святого Петра в Римі. Він оголосив про загальне пробачення гріхів і випустив велику кількість індульгенцій. Серед проповідників, що пішли по Європі для продажу папських індульгенцій, був чернець - домініканець на ім'я Йоганн Тецель, який доносив сенс свого послання до оточення за допомогою нехитрої рими :

«У скриньці монети дзвенять

З пекла душі відлетять»

Одного разу в сповідальні одну із записок із закликом купити індульгенцію твору Йоганна Тецеля вручили священикові і професорові університету північногерманського міста Віттенберга Мартіну Лютеру. Обурений Мартін Лютер склав 95 тез, в яких поставив під сумнів цінність індульгенцій і засудив практику їх продажу. "Папа не має влади звільняти від покарання за гріхи," - писав Лютер.

Тези зводилися до наступного:

- не можна відпускати гріхи без покояния, а покаяння вимагає внутрішнього переродження людини.

- той, що Розкаявся отримує пробачення по милості Божій, гроші і індульгенції тут ні при чому.

- Краще вчинити добру справу, чим відкупитися.

Протестантизм як новий етап у духовному становленні суспільства

На Вормському соборі в 1521г. Мартін Лютер відмовився від покаяння до тих пір, поки його позиція не буде спростована через Писання і заявив, відповідаючи своїм обвинувачам: "Оскільки я переконаний приведеними мною текстами Священного Писання і совість моя у владі слова Божа, то я не можу і не хочу відректися, бо недобре поступати проти совісті, на тому коштую і не можу інакше". Рух поширювався дуже швидко.

Такі радикальні дії Лютера поклали за собою цілий ряд реформаційних рухів в інших державах. Окрім історії виникнення загальними для усіх течій протестантизму є і протикатолицькі вимоги. Правда, кожна течія по-різному реформувала католицизм.Найбільш відомими протестантськими течіями були: лютеранство, анабаптизм, цвінгліанство, кальвінізм, англіканство, п'ятидесятники, адвентисти.

У тогочасному протестантизмі чітко визначилися два напрями: бюргерсько-поміркований, який очолював М. Лютер, і плебейсько-радикальний, який очолював Т. Мюнцер -- ватажок селянського руху, відомий під назвою «анабаптизм» .

Лютеранство

Основні принципи лютеранства викладені в «Книзі згоди» («Книга конкордії»), а також «Великому» і «Малому» катехізисі М. Лютера.

М. Лютер рішуче нападав на претензію католицької церкви бути посередником між віруючими та Богом, на догму про те, що загробна доля залежить цілком від заслуг віруючого перед церквою. Між Мартін Лютер людиною і Богом, зазначав Лютер, не повинно бути ніяких посередників. Бог дає спасіння за своєю волею, а не за вимогами грішників. Доля віруючого визначається не церквою, а Божою милістю. Заслужити милість Бога і досягти спасіння віруючий може лише тоді, коли визнає себе безнадійно гріховною істотою, щиро повірить у «спокутну жертву Ісуса Христа». Рятує лише глибока віра в Бога. Вчення про особисту глибоку віру як єдиний і достатній засіб спасіння становить основу протестантської догматики і вимагає переосмислення традиційного віровчення католицької церкви.

Висунутий Мартіном Лютером принцип «виправдання глибокою вірою» вимагав спрощення пишного католицького богослужіння, конфіскації церковного майна, ліквідації чернецтва, істотного скорочення кількості релігійних свят і таїнств.

Анабаптизм

Теолого-філософське вчення Т. Мюнцера було спрямоване проти догматів не лише католицької церкви, а й християнства взагалі. За Мюнцером, щоб осягнути справжню істину, людина повинна розірвати зі своєю гріховною природою, відчути в собі дух Христа і від «безбожної мудрості» навернутися до вищої божественної мудрості, безкорисливої і піднесеної. Фундаментом цього не може бути ні вчення Томас Мюнцер церкви, ні проповіді «лицемірних попів», а лише глибока віра та її зміцнення через безпосереднє спілкування з Богом. Спілкування з Богом, приводить до зближення людської і Божої волі, коли людина стає складовою частиною божественного промислу, мислить і діє відповідно до Божих накреслень. Т. Мюнцер відмовився розглядати Біблію як єдине джерело одкровення, наполягав, що справжнє і живе одкровення -- це розум. Соціальна програма Т. Мюнцера передбачала втілення християнських принципів на Землі. Царство Боже він розглядав як суспільний лад без багатих і бідних, де панують рівність, справедливість, братерство і свобода. Ця програма смертельно налякала німецьке бюргерство та його верхівку. Тільки-но почалася селянська війна, Лютер зрадив селянські маси і пішов на тісний союз з феодальними князями. Війна закінчилася поразкою і загибеллю Т. Мюнцера. Анабаптизм, який з Німеччини проник у сусідні країни, поступово виродився в менонітство, яке обстоювало принципи покірності, терпіння, непротивлення злу.

Цвінгліанство

Ульріх Цвінглі (1484--1531 pp.) започаткував Реформацію у Швейцарії, перебуваючи під впливом філософії Еразма Роттердамського. У 1523 р. опублікував 67 тез, де обгрунтував своє вчення. Це була перша протестантська праця німецькою мовою. Основні принципи віровчення викладені у книзі «Про істинні й хибні релігії». За основу свого віровчення Цвінглі бере послання апостола Павла, особливо його вчення про «спокутну жертву Ісуса Христа» і Ульріх Цвінглі благодать Господню, яка дарується Богом глибоко віруючій особі. Цвінгліанство схоже в цьому плані з лютеранством, однак відрізняється від нього істотними рисами. Для У. Цвінглі істинним у релігійній вірі є те, що підтверджується Біблією, а для М. Лютера -- те, що не суперечить Святому письму. Цвінглі більш послідовний спіритуаліст, ніж Лютер. Він вимагає викинути з культу все, що відволікає від віри: картини, музику, скульптуру, різні прикраси. Наприклад, обряд причастя -- лише спомин про спокутну жертву Ісуса Христа. Це по суті заперечення релігійних таїнств та обрядів. Відкидаються ним культ святих, пости, чернецтво, поклоніння мощам, проголошується принцип незалежності віруючих.

У. Цвінглі дискутує в Цюріху з католиками і здобуває перемогу. Міський магістрат проголошує основною релігією цвінгліанство, а Цвінглі обирається членом міської ради. Він спрямовує подальший розвиток реформації, полемізує з Лютером з питань церковної структури і державного устрою. Цвінглі обстоював республіканський устрій церкви, кращою державною формою правління вважав демократію. Особлива роль у державній структурі відводилася державному пророку, який повинен бути наставником і радником, сповіщати громадянам Божу волю. В одній із воєн, які точилися між протестантами і католиками, У. Цвінглі загинув як військовий священик. Цвінгліанство не набуло значного поширення, згодом воно злилося в кальвінізмом.

Кальвінізм

Жан Кальвін (1509--1564 pp.) -- французький богослов, активний діяч Реформації в Швейцарії. У Франції за антикатолицьку діяльність і пропаганду лютеранства він переслідувався, внаслідок чого і змушений був утекти із Франції та оселитися в Женеві. Ж. Кальвін грунтовно переосмислив у буржуазному дусі віровчення католицької церкви, вніс значні зміни до католицького культу. Він висунув і розвинув учення про «абсолютне приречення», згідно з яким Бог ще до створення світу визначив долю людей, тобто визначив тих, хто одержить спасіння, і тих, хто потрапить у пекло. Проте це, за Кальвіном, не повинно штовхати віруючого на пасивний шлях життя. Людині невідомо, чи буде вона врятована, чи ні. Вона своїм життям і діяльністю повинна заслужити милість Бога і довести, що вона є Божим обранцем. Успіх у справах може служити опосередкованим доказом того, що віруюча особа обрана для спасіння, а невдача -- ознака приреченості. Цим самим кальвінізм освячував буржуазну заповзятливість у підприємництві. Була висунута теза про «світське покликання» і «світський аскетизм», які вимагають повної відданості людини своїм справам, бережливості, а також відмови від комфорту, розваг, радощів життя.

На грунті кальвінізму виникла кальвіністська церква. На відміну від компромісного лютеранства Кальвін істотно реформував християнську церкву, зробивши її простою, загальнодоступною і дешевою. Він повністю відмінив церковну ієрархію, запровадив виборність церковного керівництва, ліквідував єпископський сан.

Особливістю кальвінізму є нетерпимість до інших релігій і наукових знань, зокрема до тих відкриттів, які суперечать Біблії, а також прагнення обмежити громадське життя віруючих. Згодом кальвінізм втратив крайній радикалізм і набув поміркованішого характеру. На основі кальвінізму виникли релігійні угруповання: реформаторство, пресвітеріанство та конгрегаціоналізм.

Кальвіністські церкви об'єднані у Всесвітній пресвітеріанський союз, до складу якого входить 125 незалежних церков. Послідовників кальвінізму тепер налічується близько 50 млн. чоловік.

Англіканство

Виникнення цього напряму протестантизму зумовлено особливостями формування буржуазного суспільства у феодальній Англії. В 1534 р. англійський парламент прийняв «Акт про верховенство», яким було встановлено підпорядкування церкви державній владі. Король Генріх VIII був оголошений главою церкви, зв'язки з Римом були повністю розірвані. Реформа спочатку не привела до корінних змін в організаційній Король Генріх VIII структурі церкви, її догматах і обрядах, які залишилися католицькими. Лише в другій половині XVI ст. при королеві Єлизаветі І була завершена розробка догматичних принципів і культу англіканської церкви.

Основи віровчення викладені у «Книзі спільних молитов» (1549 р.) і Символі віри, що містить 39 статей (1571 p.).

Віровчення англіканської церкви є конгломератом католицизму, лютеранства і кальвінізму. Концепція спасіння поєднує лютеранський принцип спасіння шляхом особистої віри і католицьке вчення про спасаючу силу церкви. Зберігаються такі католицькі догмати, як віра в Святу трійцю, спокутування гріхів, боговтілення, друге пришестя, воскресіння, пишне богослужіння. Прийняті також лютеранські догмати: заперечення главенства папи римського, целібату, поклоніння іконам і мощам, відмова від індульгенцій тощо.

Релігійна Англія поділяється на дві провінції -- Кентер-берійську та Йоркську, на чолі яких стоять архієпископи, що призначаються монархом за рекомендацією уряду. Архієпископи мають постійні місця у палаті лордів. Нині англіканство містить 25 автономних церков і 6 церковних організацій. Всесвітнім консультативним центром цієї спілки є Ламбетська конференція, що скликається один раз на десять років з середини XIX ст. Прихильників англіканської церкви у світі сьогодні налічується близько 70 млн. чоловік.

Лютеранство, кальвінізм і англіканство належать до ранніх форм протестантизму. На їх основі виникло багато різних релігійних течій, які дістали спільну назву пізнього протестантизму.

Протестантизм в Україні: історія та сьогодення

Протестантство в Україні з'являється у 30-40 рр. ХVІ ст. Йому передували різноманітні передреформаційні рухи єретичного характеру (богоміли, нестяжателі, жидовіли та інші), а також гусити.

Перша протестантська громада (анабаптистів) з'являється у Володимирі-Волинському у 1536 р. У 40-х рр. насамперед серед шляхти свою діяльність розпочинають лютерани, згодом кальвіністи та антитринітарії; у першій половині ХVІІ ст. розгортається діяльність соціан. У ХVІІ ст. протестантизм із Волині, Підляшшя, Холмщини і Галичини поширюється на Поділля, Київщину, Закарпаття.

Протестантські громади в Україні розгортають широку видавничу, просвітницьку діяльність. Видавалися книги Святого Письма національними мовами, збірки проповідей і повчань. Тоді ж з'являються нові протестантські течі: меннонітство, баптизм, методизм.

У ХІХ ст. протестантизм охоплює насамперед нижчі прошарки суспільства та має пієтичний і соціально-утопічний характер. ХХ ст. принесло пізньопротестанстькі течії. Основним центром поширення протестантизму стала Волинь.

В радянський час більшість протестантських деномінацій переслідували, а тому вони не могли активно розвиватися. Від часу встановлення незалежності України вони отримали рівні з іншими конфесіями права на розвиток.

Сучасний протестантські напрями християнства в Україні є неоднорідними, вони поділяються на дві групи.

Перша група -- це різноманітні церкви і течії; вчення яких сформувалося на ґрунті західного протестантизму, що відклонився від католицької церкви. До них належать баптисти, євангелісти, п'ятидесятники, меноніти, адвентисти, єговісти та ін. Ці церкви й секти ще називають «пізнім протестантизмом».

Друга група -- церкви і секти, віровчення яких склалося на ґрунті православ'я, вони відкололися від православної церкви. До них належать старообрядці, молокани, хлисти, духобори, істинно православна церква, православні християни та ін. Найпоширеніші в Україні -- протестантські конфесії західного спрямування. Інші не набули значного поширення.

Виділяють такі напрями:

Баптизм. Емігруючи з півдня України, селяни несли «нову віру» в інші місця країни. Дещо складніше поширювався баптизм у західних областях України. Він був завезений туди з Канади та США реіммігрантами і поширювався дужо повільно. У 1926 р. в Галичині було лише 13 громад баптистів, які об'єднували 350 віруючих. У 1927 р. баптисти Галичини об'єдналися з євангелістами, близькими їм за віровченням.

Євангелізм. Поширювався в Галичині одночасно з баптизмом із США. У 1922 р. у Нью-Йорку відбувся з'їзд галицьких євангелістів, який створив Українське євангельське об'єднання (УЄО). Об'єднання посилало численних проповідників в Україну, щедро фінансувало місцеві громади.

П'ятдисятництво. Близька до баптизму за характером віровчення протестантська течія в християнстві. Це порівняно молода, однак досить активно діюча релігійна секта в Україні. Назва секти пов'язана з біблійною легендою про те. що якраз у день пятидесятниці на апостолів зійшов «дух святий» і вони, набувши «дару говорити іномовами», пішли в різні країни проповідувати християнство.

В Україні п'ятидесятництво неоднорідне, в ньому є течії, що названі іменами їх засновників. Найчисленнішою течією є воронаєвці, друге місце посідають шмідтовці, потім йдуть смородінці, мельниківці, чи п'ятидесятники-сіоністи, п'ятидесятники-суботники і п'ятидесятники-доскональці.

Адвентизм. Сформувався у США в 30-х роках XIX ст. на основі баптизму. В 1833 р. баптист В. Міллер видав книжку «Докази святого письма про друге пришестя Христа», в якій твердив, що. ця подія відбудеться у березні 1843 р. Однак це пророкування не здійснилося. Після цього точні дати «кінця світу» не вказувалися, проте ідея продовжувала жити і навколо неї сформувався адвентистський рух. У 1863 р. утворилася самостійна адвентистська церква, в організації якої велику роль відіграла «пророчиця» Олена Уайт.

У нашу країну адвентизм був завезений американськими проповідникам» наприкінці XIX ст. Спочатку він поширився серед німецьких колоністів у Таврії.

Єговізм. Протестантська течія християнства, що виникла в 70-х роках XIX ст. у США. В 1872 р. адвентистський проповідник Шарль Руссель (1844--1916) організував гурток дослідників Біблії. Як і адвентисти, він обстоював тезу про явний прихід Ісуса Христа. Згодом акценти були змінені, послідовники «нової віри» почали говорити про невидимий прихід Ісуса Христа на землю.

Нині налічується більше 344 млн. протестантів, об'єднаних у Всесвітню раду церков, створену в 1943 р. У пострадянських державах існують такі протестантські церкви і секти: лютеранська в Естонії і Латвії (найбільша -- Естонська євангельська церква на чолі з архієпископом); кальвіністи і реформатори (в Закарпатті); євангельські християни-баптисти; адвентисти, п'ятидесятники, свідки Єгови, меноніти.

Висновок

У країнах, де перемогла Реформація церква опинилася у великій залежності від держави, користувалася меншою владою, ніж в католицьких державах, внаслідок проведеної секуляризації втратила свою економічну потужність. Усе це полегшувало розвиток науки і світської культури.

В результаті Реформації уся Європа стала розколотою на дві частини. Католицька церква перестала бути церквою усієї Західної Європи. З неї виділився самостійний потужний релігійний напрям - протестантизм - третій напрям в християнстві.

Протестантизм виробив функціонуючу у свідомості мільйонів людей особливу етику - етику праці, економічної діяльності, договірних стосунків, ощадливості, педантизму, тобто бюргерських доброчесностей, що увійшли до плоті, крові і повсякденного побуту країн Західної Європи і Нового Світу.

Становлячись усе більш впливовою буржуазія отримала "дешеву", просту і зручну релігію, що відповідала інтересам цього класу. Така релігія не вимагає великих грошей на будівництво дорогих храмів і обслуговування пишного культу, що має місце в католицизмі. Вона не віднімає багато часу для молитов, паломництво до святих місць, інших обрядів і ритуалів.

Вона не ускладнює життя і поведінку людини дотриманням постів, вибором їжі і т. д. Вона не вимагає яких-небудь зовнішніх проявів своєї віри. Така релігія цілком влаштовує сучасну ділову людину.

Література

реформація протестантизм лютеранство кальвінізм

1.Адвентисти сьомого дня в Україні.-К.,1996.

2.Вебер М. Протестантская єтика и дух капитализма/Из-бра произведения.-М.: Прогресс,1990

3.Гараджа В.И. Протестантизм.-М.:Политиздат,1971

4.Еленский В. Современный протестантизм:динамика,процессы,тенденции.-К.:Знание.

5. Калінін Ю. А. Релігієзнавство. Підручник. - К.: Наукова думка, 2002.

6. Каретникова М. Протестантизм.-Спб.,1995.

7. Лубковський В. І, Теренко В. І. Релігієзнавство. Підручник. - К.: Академія, 2000.

8.Любащенко В.Історія протестантизму в Україні.-К,1996.

9.Лютер М. Избр. Произведения.-СПб.,1993

10.Митрохин П.Н. Баптизм: История и современность.-СПб.,1997

11. Нічик В.М.,Литвинов В.Д., Стратій Л.М. Гуманістичні і реформаторські ідеї на Україні.-К.,1999.

12.Очерки западного протестантизма.-М.,1995.Протестантизм:Словарь.-М.: Политиздат, 1990

1. Размещено на www.allbest.ru