Розробка схеми організації зв’язку на базі цифрових систем передавання для внутрішньозонової та магістральної мереж

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет “Львівська політехніка”

Кафедра “Телекомунікації”

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА

з дисципліни: “Канали та системи передачі інформації”

на тему: “Розробка схеми організації зв'язку на базі цифрових систем передавання для внутрішньозонової та магістральної мереж”

Виконав: студент групи ТК-33

Вовчко Ю.

Перевірив: Колодій Р. С.

Львів 2011р.

Завдання на розрахунково-графічну роботу (РГР)

цифровий зв'язок канал регенераційний

tгр = 22°С

№ Вар.

А-Б

Б-В

А-В

КТЧ

ПЦП

ВЦП

км

КТЧ

ПЦП

ВЦП

км

КТЧ

ПЦП

ВЦП

84

109

3

105

87

1

146

148

1

Згідно варіанта 38 між географічними пунктами А і Б необхідно організувати передавання 1 первинний цифровий потік (ПЦП), 70 каналів тональної частоти (КТЧ). Відстань між А і Б становить 330 км. Між пунктами Б і В необхідно організувати 3 ВЦП та 130 КТЧ. Відстань між Б і В становить 140 км. Також між пунктами А і В необхідно забезпечити проходження 1 ПЦП, 2 ВЦП та 105 КТЧ. Якщо між географічними пунктами певний цифровий потік відсутній, то це означає, що відповідний груповий тракт не передбачений завданням.

Вступ

Параметри ЦСП повинні підбиратися з врахуванням характеристик існуючих і перспективних ліній зв'язку. Найбільшого поширення набули два типи ієрархій цифрових систем передачі: європейська і північно-амереканська. Європейська грунтується на первинній ЦСП типу ІКМ-30 із швидкістю передачі групового сигналу 2048 кбіт/с (рис. 12.1, 14.3); в основу другої закладена первинна система ІКМ-24 із швидкістю групового сигналу 1544 кбіт/с. Розроблені в нашій країні цифрові системи передачі відповідають європейській ієрархії.

Первинні ЦСП використовуються на місцевих мережах зв'язку. Кінцеве обладнання таких систем в цифровій мережі зв'язку може використовуватися не тільки для каналоутворення, але і для організації часового комутаційного поля в комутаційному обладнанні. Існують модифікації первинної системи, наприклад: системи з дельта-модуляцією, що здійснюють передачу 40--60 телефонних сигналів; системи, що здійснюють передачу 12-канального групового сигналу з частотним розділенням каналів (початковий спектр 60--108 кГц). Первинні системи зазвичай призначаються для ущільнення багатопарних низькочастотних кабелів міських телефонних мереж і одночетвірочних кабелів сільських мереж. Довжина ділянки регенерації при цьому складає 1.5--3 км. Цифрові системи передачі вищих порядків, прийняті в країні, -- вторинні, третинні, четвертинні і п'ятинні -- використовують метод двостороннього узгодження швидкостей.

Вторинні ЦСП, швидкість групового потоку в яких складає 8448 кбіт/с, використовуються на місцевих і зонових мережах зв'язку. За принципом побудови розрізняють вторинні системи з об'єднанням чотирьох первинних систем, що забезпечує організацію 120 каналів ТЧ; або кодуванням групового 60-канального сигналу з частотним розділенням (зі спектром частот 312--552 кГц) при цьому здійснюється сумісна передача цього кодованого сигналу з цифровим потоком первинної системи. Вторинні ЦСП призначаються для роботи з симетричним міжміським або коаксіальним кабелям 0.7/3,0 і 1,2 і 4,4 мм, а також волоконно-оптичним, радіорелейним до супутникових лініями зв'язку. Крім того, сигнали вторинної ЦСП можуть передаватися по трактах систем передач з ЧРК при використанні багаторівневих кодів. При роботі по кабельним лініях довжина ділянки регенерації складає 3--6 км.

Третинні ЦСП, швидкість групового потоку яких 34 368 кбіт/с, розраховані на об'єднання сигналів чотирьох вторинних систем і використовуються на місцевих, зонових і магістральних мережах зв'язку. Третинна ЦСП забезпечує організацію 480 каналів ТЧ. По" цій системі можуть передаватися телевізійні та мовні сигнали, перетворені в цифрову форму з використанням методові усунення надмірності. Різновидом третинної ЦСП є система, що здійснює кодування і передачу сигналів 300-канальної групи з частотним ущільненням каналів (спектр 812--2048 кГц. Третинні систем використовують коаксіальні кабелі з парами 1,2 - 4,4 мм, симетричні міжміські кабелі, а також волоконно-оптичні і радіорелейні лінії. Довжина ділянки регенерації при роботі по коаксіальному кабелю складає 2.3--3.2 км.

Четвертинні ЦСП, швидкість групового потоку яких 139264 кбіт/с, здійснюють об'єднання сигналів чотирьох третинних систем і призначені для роботи на місцевих, зонових і магістральних мережах зв'язку. Четвертинна система забезпечує організацію 1920 телефонних каналів і може використовуватися для передачі сигналів телевізійного мовлення. Система призначена для роботи по коаксіальних кабелях з парами 2.6/9,5 і 1,2/4,4 мм. а також по волоконно-оптичних лініях зв'язку. Довжина регенераційної ділянки при роботі по кабелю з парами 2,6/9,5 мм складає 3--3,5 км. а при роботі по кабелю 1.2/ 4.4 мм 1,5--2,0 км. На міських мережах четвертинна СП дозволяє створити багатоканальні сполучні лінії між АТС великої ємкості, а також забезпечити високоякісну передачу телевізійних сигналів від винесених передавальних станцій до телецентру і передавача. Об'єднання сигналів декількох четвертинних систем дозволило отримати могутнішу п'ятинну ЦСП на 7680 каналів ТЧ. Відомі пропозиції по створенню надширокополосних систем з тактовими частотами до 1,6 ГГц.

1. Розробка варіантів схеми організації зв'язку

1.1 Методика вибору можливих варіантів типу кабелю та ЦСП

1.1.1 Методика визначення приналежності до типу телекомунікаційної мережі

При проектуванні схеми організації телекомунікаційної мережі необхідно визначити, до якої мережі - внутрішньо-зонової (ВЗМ) або магістральної (MM) належить ЦСП, що проектують. Згідно нормативних документів ITU-T [1] довжина еквівалентного гіпотетичного кола (ЕГК) дорівнює 2500 км, яке поділяється на окремі ділянки. Структура ЕГК представлена на рис. 1.1. На рисунку позначено: МІД - місцева ділянка; ВЗД - внутрішньозонова ділянка; МД - магістральна ділянка.

Рис. 1.1. Структура ЕГК

Довжину l_АВ магістралі, що проектують (довжина магістралі між географічними пунктами А та В), визначають згідно співвідношення:

,

де l_АБ - довжина магістралі між географічними пунктами А та Б, l_БВ - довжина магістралі між географічними пунктами Б та В.

За отриманим значенням l_АВ визначають, до якої мережі належить магістраль, що проектують:

250 < l_АВ км - до ММ

1.1.2 Аналіз можливих варіантів побудови схеми організації зв'язку

Розглядаємо всі можливі варіанти побудови схеми організації зв'язку, і вибираємо для подальшої роботи два варіанти: перший - для двокабельного режиму роботи та другий - для однокабельного режиму, з можливих:

1. ЦСП ІКМ-120, кабель МКСА 1x4 двокабельний режим

2. ЦСП ІКМ-120, кабель МКСА 4x4 двокабельний режим

3. ЦСП ІКМ-480С, кабель МКСА 1x4 двокабельний режим

4. ЦСП ІКМ-480С, кабель МКСА 4x41x4 двокабельний режим

5. ЦСП ІКМ-480, кабель МКТ-4 однокабельний режим.

Оптимальний варіант визначають шляхом порівняння кількості ЦСП, ємності кабелів та мінімальної кількості резервних пар кабелю.

Для визначення кількості та типу ЦСП необхідно визначити загальну кількість каналів ТЧ з перерахунком ПЦП і ВЦП на цифрові канали ТЧ.

Нехай n_ПЦПАБ, n_ПЦПБВ, n_ПЦПАВ - кількість ПЦП між пунктами А і Б, Б і В, А і В відповідно; m_ВЦПАБ, m_ВЦПБВ, m_ВЦПАВ - кількість ВЦП між пунктами А і Б, Б і В, А і В відповідно; Nк_АБ, Nк_БВ, Nк_АВ - кількість КТЧ між пунктами А і Б, Б і В, А і В відповідно, тоді схема магістралі, що проектується, буде мати вигляд, зображений на рис. 1.2

Рис. 1.2 Схема магістралі, що проектується

Далі необхідно розрахувати кількість КТЧ, що виходять з пункту А, і пункту В:

(1.4)

Двокабельний режим

1. Система ІКМ-480C по кабелю МКСА 1x4

Рис. 1.3

Потрібно 2 системи ІКМ-480C, 4 кабелі МКСА 1х4. Резервних каналів - 103, резервних пар немає.

2. Система ІКМ-480C по кабелю МКT-4

Рис. 1.4

Потрібно 2 системи ІКМ-480C, 1 кабель МКТ-4. Резервних каналів - 95, резервних пар немає.

Таким чином, надалі розглядатимуться два варіанти:

- двокабельний режим ІКМ-480С по кабелю МКСА 1x4;

- однокабельний режим ІКМ-480 по кабелю МКТ-4.

1.2 Методика розробки і формування структури мережі зв'язку на базі

ЦСП з ІКМ

У РГР необхідно розробити детальну схему організації зв'язку з розкриттям обладнання, яке необхідно встановити в кінцевому пункті А (КП_А), обслуговуваному регенераційному пункті Б (ОРП_Б), та кінцевому пункті В (КП_В). Крім того, необхідно передбачити шляхом розрахунків кількість і місце розташування обслуговуваних регенераційних пунктів (ОРП_ДЖ), що забезпечують дистанційне живлення, в тих випадках коли ділянки А-Б чи Б-В більші довжини секції дистанційного живлення l_ДЖ, яка визначається як: l_АБ > l_ДЖ чи l_БВ > l_ДЖ.

1.2.1 Модель структурної схеми лінійного тракту ЦСП

Формуємо структурну схему лінійного тракту ЦСП згідно загальної моделі побудови рис. 1.5.

Рис. 1.5 Структурна схема лінійного тракту ЦСП

1.2.2 Алгоритм розрахунку кількості обладнання ЦСП в кінцевих пунктах лінійного тракту

Для розробки схеми організації зв'язку необхідно розрахувати кількість необхідних комплектів аналогово-цифрового обладнання (АЦО), комплектів вторинного часового групоутворення (ВЧГ), комплектів третинного часового групоутворення (ТЧГ) та обладнання лінійного тракту (ОЛТ) для КП_А, ОРП_Б та КП_В. Для розрахунку обладнання для КП_А використовують співвідношення, наведені нижче. Кількість комплектів аналого-цифрового обладнання визначається за формулою:

де - функція, що присвоює найближче більше натуральне число для аргументу x.

Кількість комплектів вторинного часового групоутворення визначається за формулою:

Кількість компонентів третинного часового групоутворення визначається за формулою:

1.2.3 Формування схеми організації зв'язку для двокабельного та однокабельного варіантів

На основі розрахунків комплектації обладнання формують схему організації зв'язку для двокабельного та однокабельного варіантів. Якщо з'ясовується, що для однокабельного та двокабельного варіантів вибирають один тип ЦСП (одного ступеня ієрархії), тоді розробляється одна схема організації зв'язку. Різниця буде лише в типах кабелю в лінійному тракті та в апаратурі лінійного тракту (для ОРП_ДЖ, НРП), про що вказується в пояснювальній записці.

Спрощена схема магістралі мережі зв'язку:

Рис. 1.6 Схема магістралі

У результаті виконання завдання встановлено, що:

1. Кількість каналів: Nк_А= 377, Nк_В = 385.

2. Доцільно використати систему ІКМ-480С.

3. Ділянки А-Б менша довжини секції дистанційного живлення, тому не потрібно використовувати ОРП_ДЖ. Ділянка Б-В потребує використання ОРП_ДЖ.

4. У такому випадку результати розрахунку комплектації обладнання кінцевих пунктів КП_А, КП_В та проміжної станції в напрямку Б-А ОРП_БА та в напрямку Б-В ОРП_БВ наступні:

Однокабельна система:

КП_А: , , .

КП_В: , , .

ОРП_БА: n_{АЦО БА} = 4, n_{ВЧГ БА} = 2, n_{ОЛТ БА} = 1.

ОРП_БВ: n_{АЦО БВ} = 3, n_{ВЧГ БВ} = 1, n_{ТЧГ БВ} = 1, n_{ОЛТ БВ} = 1.

На рис. 1.7 наведена схема організації зв'язку для розглянутого прикладу. На рисунку позначено кабельні лінії зв'язку (ЛЗ).

Рис. 1.7

2. Техніко-економічне порівняння схем організації зв'язку

2.1 Методика визначення номінальної довжини регенераційної ділянки однокабельної ЦСП

Для визначення номінальної довжини регенераційної ділянки однокабельної ЦСП треба попередньо визначити максимально допустиму довжину регенераційної ділянки lм та розрахункову довжину регенераційної ділянки lр на розрахунковій частоті f р при заданій температурі ґрунту tгр.

2.1.1 Оскільки в системах ІКМ-120 та ІКМ-480 для передавання інформації через коаксіальні або симетричні кабельні лінії використовують квазітрійковий цифровий сигнал, розрахункова частота дорівнює:

-

де тактова частота для ІКМ-120 та для ІКМ-480.

.

2.1.2. Для визначення l_м необхідно обчислити коефіцієнт ослаблення? коаксіального кабелю довжиною 1 км. Залежність коефіцієнта ослаблення від частоти апроксимується наступним співвідношенням (дБ) [4]:

де - робоча частота, МГц; - коефіцієнти апроксимації.

Для кабелю МКТ-4 при tгр = 20 °С коефіцієнти апроксимації рівні [4]: .

- для ІКМ-480.

Коефіцієнт ослаблення кабелю довжиною 1 км при заданій температурі ґрунту визначають згідно наступного співвідношення:

де tгр - задана температура ґрунту згідно варіанту, 20°С; - температурний коефіцієнт перерахунку (для коаксіального кабелю ).

- для ІКМ-480;

У такому випадку максимальний коефіцієнт ослаблення коаксіального кабелю довжиною 1 км на розрахунковій частоті f_р при заданій температурі ґрунту t_гр (дБ):

Максимально допустиму довжину регенераційної ділянки (км) визначають так:

,

де A_мп - максимальне ослаблення, що перекривається, цифрової системи передавання (для ІКМ-120 - 65 дБ; для ІКМ-480 - 73 дБ).

- для ІКМ-480;

2.1.3 Визначення номінальної довжини регенераційної ділянки

Для визначення номінальної довжини регенераційної ділянки необхідно визначити рівень передавання лінійного цифрового сигналу на виході ЦСП (дБ), нормований відносно 1 мВт:

де Uвих - амплітуда сигналу на виході ЦСП, В (для всіх ЦСП Uвих = 3В); Z_0х - характеристичний опір кабелю, Ом (для коаксіального кабелю Z_0х = 75Ом).

Рівень власних теплових шумів кабелю на вході регенератора дорівнює (дБ):

- для ІКМ-480;

Захищеність системи (відношення потужності сигналу до потужності шуму на вході регенератора), що не залежить від довжини регенераційної ділянки (дБ):

де A_c = 2,36 дБ - коефіцієнт власних шумів коаксіального кабелю.

- для ІКМ-480;

Допустиму захищеність системи визначають так (дБ):

де Aдоп.пік - допустима захищеність ідеального регенератора від власних шумів кабелю при їх піковому значенні, дБ;- допустима захищеність ідеального регенератора від власних шумів кабелю при їх піковому значенні, дБ; - піковий фактор шумів, що характеризує відношення пікового значення власних шумів кабелю до їх середньоквадратичного значення і пов'язаний з імовірністю помилки регенератора, дБ; - погіршення допустимої захищеності реального регенератора в порівнянні з ідеальним за рахунок дії шумів регенератора (старіння елементів регенератора, температурної нестабільності), дБ. Допустима захищеність ідеального регенератора від власних шумів кабелю при їх піковому значенні:

А_з.с.доп = 32,7 дБ - для ІКМ-480;

-

де N - кількість можливих рівнів амплітуди, яку має лінійний цифровий сигнал (для ІКМ-120 та ІКМ-480 та використанні квазітрійкового сигналу N = 3).

Для знаходження пікового фактору шумів необхідно обчислити допустиму ймовірність помилки в кабельній лінії зв'язку:

(2.11)

де - допустима ймовірність помилки в кабельній лінії зв'язку довжиною 1 км, (км^-1).

В Україні прийняті такі норми [4, 5]:



P_{пом.доп} = 4,08•10^-10 - для ІКМ-480

Піковий фактор шумів пов'язаний з допустимою ймовірністю помилки , зокрема, при , а при

- для ІКМ-480

При проектуванні прийнято вважати, що:

Для однокабельної ЦСП, що працює по коаксіальному кабелю, розрахункова довжина регенераційної ділянки залежить лише від власних шумів кабелю. При цьому рівняння довжини буде мати вигляд:

де - очікувана захищеність системи, дБ.

Можна показати, що якщо врахувати лише власні шуми коаксіального кабелю, то очікувану захищеність регенераційної ділянки можна представити у такому вигляді:

де - , коефіцієнти апроксимуючої функції, що враховують широкосмуговість лінійного цифрового сигналу та власні шуми коаксіального кабелю.

Для даного випадку = -0.124, = 3.96•10^-3

Знайти розрахункову довжину регенераційної ділянки можливо шляхом розв'язання рівняння (2.14) одним із трьох можливих способів:

а) При використанні графічного способу побудую пряму A_з.с.доп, паралельну осі абсцис та, підставляючи в рівняння (2.15) різні значення lр в км, будую криву A_з.с.доп (lр)

б) Метод визначення розрахункової довжини регенераційної ділянки з точністю до 1% згідно формули:

- для ІКМ-480

в) Можливе визначення lр з допомогою графічного методу:

Рис. 2.1

Знаючи максимально-допустиму довжину регенераційної ділянки lм та розрахункову довжину регенераційної ділянки lр, визначаємо номінальну довжину регенераційної ділянки lн згідно формули:

- для ІКМ-480

2.2 Методика визначення номінальної довжини регенераційної ділянки двокабельної ЦСП

Для визначення номінальної довжини регенераційної ділянки двокабельної ЦСП визначаю максимально допустиму довжину регенераційної ділянки lм та розрахункову довжину регенераційної ділянки lр на розрахунковій частоті f р при заданій температурі ґрунту tгр. Для цього визначаю розрахункову частоту f р згідно (2.1) для певної вибраної системи

ЦСП, як це показано в п. 2.1:

МГц - для ІКМ-480

2.2.1 Для визначення lм обчислюю коефіцієнт ослаблення симетричного кабеля довжиною 1 км. Залежність коефіцієнта від частоти у діапазоні частот ЦСП добре апроксимується наступним співвідношенням:

де f р - робоча частота, МГц; Kа - множник для симетричних кабелів різних типів , , - коефіцієнти апроксимуючої функції.

Для кабеля МКСЛ 1х4 при tгр = 20 °С множник Kа = 1,056, для кабеля МКСЛ 4х4 множник Kа = 0,988, коефіцієнти апроксимації для симетричного кабеля обох типів дорівнюють = 0,003 дБ, = 4,625 дБ•Гц^-1/2, = 0,278 дБ•Гц^-1.

Коефіцієнт ослаблення симетричного кабеля довжиною 1 км при заданій температурі ґрунту tгр визначаю згідно (2.3) при значенні коефіцієнта = 1,9•10^-3 для МКСЛ 1x4 та = 2•10^-3 для МКСЛ 4x4.

Після цього знаходжу максимальне значення коефіцієнта ослаблення коаксіального кабеля довжиною 1 км на розрахунковій частоті f р при заданій температурі ґрунту tгр згідно співвідношення (2.4) та максимально допустиму довжину lм регенераційної ділянки двокабельної ЦСП згідно (2.5) для ІКМ-480.

- для ІКМ-480

2.2.2 Для визначення номінальної довжини регенераційної ділянки lр визначаю рівень передаваного лінійного цифрового сигналу на виході ЦСП Р_пер, нормованого відносно 1 мВт, згідно (2.6) з врахуванням того, що характеристичний опір симетричного кабеля Z_0х = 150 Ом, та рівень власних теплових шумів P_ш.вх кабеля на вході регенератора (2.7).

Після цього знаходимо максимальне значення коефіцієнта ослаблення коаксіального кабелю довжиною 1 км на розрахунковій частоті f р при заданій температурі ґрунту tгр згідно співвідношення (2.4) та максимально допустиму довжину lм регенераційної ділянки двокабельної ЦСП згідно (2.5) для певної вибраної системи ЦСП.

2.2.3 Для визначення номінальної довжини регенераційної ділянки lр визначаю рівень передаваного лінійного цифрового сигналу на виході ЦСП Р_пер, нормованого відносно 1 мВт, згідно (2.6) з врахуванням того, що характеристичний опір симетричного кабеля Z_0х = 150 Ом, та рівень власних теплових шумів P_ш.вх кабеля на вході регенератора (2.7).

Визначаємо допустиму захищеність системи A_з.с.доп (2.9), попередньо визначивши допустиму захищеність A_{доп.пік} ідеального регенератора від власних шумів кабеля при їх піковому значенні (2.10) при використанні квазітрійкового сигналу (N = 3) та погіршення допустимої захищеності реального регенератора в порівнянні з ідеальним за рахунок дії шумів регенератора ДA_{доп.рег} (2.13). Для симетричного кабеля враховую шуми, обумовлені лінійними переходами на дальньому кінці, з врахуванням яких піковий фактор шумів ДP_пік•ш = 7 дБ.

Для двокабельної ЦСП, що працює з симетричним кабелем, розрахункова довжина регенераційної ділянки залежить як від власних шумів кабеля (нормальна завада), так і від шумів, обумовлених лінійними переходами на дальньому кінці (обмежена завада). Таким чином, шуми в симетричній лінії зв'язку є сумою нормальної та обмеженої завад. Тому для симетричної лінії рівняння довжини має вигляд:

де ДA_о.з - зменшення захищеності через дію обмеженої завади.

Зменшення захищеності за рахунок дії обмеженої завади визначаю так:

де ДA - коефіцієнт, який не слабо залежить від lм, тому значення ДA визначаю за формулою, яка дає приблизне значення:

де A₀₁ - перехідне ослаблення кабеля на ближньому кінці.

Для кабеля МКСЛ 1x4 та МКСА 4x4 A₀₁ = 49 дБ.

З врахуванням (2.17) та (2.20) для симетричного кабеля розрахункова довжина регенераційної ділянки дорівнює:

Знаючи максимально-допустиму довжину регенераційної ділянки lм та розрахункову довжину регенераційної ділянки lр, визначаємо номінальну довжину регенераційної ділянки lн згідно співвідношення (2.18).

- для ІКМ-480

2.3 Методика визначення кількості регенераційних ділянок та місць розташування не обслуговуваних регенераційних пунктів

Кількість регенераційних ділянок номінальної довжини lн на магістралі між пунктами А та Б довжиною l_АБ не перевищує

де E_нмн(х) - функція, що присвоює найближче менше натуральнее число для аргумента x.

Однопровідна система:

У випадку, коли l_АБ > n_к l_н, на магістралі між пунктами А та Б крім n_к ділянок номінальної довжини повинна бути одна скорочена ділянка, довжиною l_ск1 = l_АБ - n_к l_н. Проте, кожен регенератор має систему автоматичного регулювання рівня (АРР), динамічний діапазон ДA_АРР якої визначений умовою



де A_дм - максимальне ослаблення на ділянці регенерації.

Для задоволення цієї умови необхідно, щоб

Виконання такої умови досягають використанням не одної, а двох скорочених ділянок шляхом зменшення на одну кількості ділянок номінальної довжини. У такому випадку необхідна кількість ділянок номінальної довжини визначається так:

а довжини обох скорочених ділянок становлять

Скорочені ділянки розташовую прилеглими до кінцевих або обслуговуваних регенераційних пунктів (ОРП), оскільки захищеність від завад на скорочених ділянках вища, ніж на ділянках номінальної довжини, що в цілому збільшує завадостійкість лінійного тракту.

Аналогічно розраховую кількість регенераційних ділянок номінальної довжини n_{н БВ} та довжини скорочених ділянок l_{ск БВ} на магістралі між пунктами Б та В довжиною l_БВ.

При розробці схеми розташування регенераційних пунктів ОРП розміщую в географічному пункті Б, а ОРП_дж - посередині між кінцевими пунктами й ОРП.

Розташування ОРП і не обслуговуваних регенераційних пунктів (НРП) наведено на рисунку 2.2.

Розраховуємо довжини i-х секцій дистанційного живлення l_{СДЖ і АБ} та

l_{СДЖ і БВ} після визначення скорочених ділянок окремо для ділянок l_АБ, l_БВ.

при цьому кількість ділянок номінальної довжини на 1-й секції дистанційного живлення ділянки l_АБ дорівнює:

а кількість ділянок номінальної довжини на 2-ї секції дистанційного живлення ділянки l_АБ становить:

Аналогічно визначємо довжини секцій дистанційного живлення l_{СДЖ2 і БВ} та l_{СДЖ2 і БВ} на ділянці l_БВ.

Розташування НРП залежить від lн та lск.

Кількість НРП на i-й секції дистанційного живлення на ділянці l_АБ дорівнює:



Кількість НРП на ділянці між пунктами А та Б дорівнює:

Загальна кількість НРП для всієї траси:

Далі рисуємо структурну схему розташування ОРП та НРП, при цьому рисуємо схему розташування НРП для однокабельної мережі та уточнюємо довжини кабеля по секціях дистанційного живлення.

Результати розрахунку кількості та розташування НРП для розглянутого прикладу наводимо на рис. 2.2.

Рис. 2.3 Розташування ОРП і НРП для однокабельної системи ІКМ-480

Висновок

Протягом виконання даної розрахункової роботи я навчився проектувати магістральну мережу плезіохронної цифрової ієрархії. В наслідок проведених розрахунків та досліджень я вибрав найбільш оптимальну по своїх характеристиках лінію зв'язку та обладнання, а саме це була система ІКМ-480C по кабелю МКT-4 та система ІКМ-480C по кабелю МКСА 1x4. Так було спроектовано магістральну мережу між трьома географічними пунктами. В процесі виконання була сформована цифрового зв'язку для двокабельної та одно кабельної лінії зв'язку.

Размещено на Allbest.ru