Розробка функціональної схеми системи регулювання підсилення

Розробка функціональної схеми системи регулювання підсилення

1. Загальна характеристика та аналіз функціональних схем систем регулювання підсилення. Різновиди систем АРП

Автоматичне регулювання підсилення призначене для підтримки рівня вихідного сигналу прийомного пристрою або підсилювача поблизу деякого номінального значення при зміні рівня вхідного сигналу. Автоматичне виконання цієї функції необхідно тому, що зміни рівня вхідного сигналу можуть відбуватися хаотично і досить швидко. Ручне регулювання підсилення використовується лише для установки рівня вихідного сигналу, що повинний підтримуватися системою АРП.

Є багато причин, через які рівень вхідного сигналу безупинно змінюється [8]:

- зміна відстані між джерелом випромінювання і приймальним пристроєм;

- зміна умов поширення радіохвиль;

- інтерференція радіохвиль, що прийшли в місце прийому по різних

шляхах;

- перебудова приймача з однієї станції на іншу;

- зміна взаємоспрямованості приймальних і передавальних антен і т.д.

У радіозв'язку напруга сигналу на вході приймача може зміняться в 10⁶ раз і більше. Вихідна напруга приймача при цьому не повинна змінюватися більш ніж у 1,2 - 3 рази. Ця вимога диктується як припустимими перекручуваннями інформаційної складової сигналу в тракті прийомного пристрою, так і відсутністю перевантажень його каскадів, що можуть привести до тривалих утрат чутливості. При цьому сама система АРП не повинна викликати надмірних перекручувань огинаючої сигналу або призводити до появи паразитної амплітудної модуляції сигналу, тобто система АРП повинна бути стійкою.

В ідеальному випадку вихідна напруга приймача (підсилювача) повинна залишатися незмінною після досягнення деякого значення U_{вих min} , що забезпечує нормальну роботу кінцевої апаратури. Це значить, що коефіцієнт підсилення повинний змінюватися за законом [9]

Реальні системи АРП відповідають цьому співвідношенню з великим або меншим наближенням.

Системи АРП можуть бути зворотніми і прямими. Зворотні системи АРП є системами зі зворотним зв'язком -- у них точка знімання напруги для формування регулюючого впливу розташована далі від входу приймача, чим точка прикладення регулюючого впливу. Інакше кажучи, це системи з регулюванням «назад». У прямих системах АРП точка знімання напруги для запуску схеми АРП розташована ближче до входу приймача, чим точка прикладення регулюючого впливу. Ці системи не утворюють кола зворотнього зв'язку і є системами з регулюванням «уперед». Кожна з цих систем має переваги і недоліки.

Зворотні системи АРП не можуть дати повної сталості вихідної напруги, тому що воно є вхідним для системи АРП і повинне містити інформацію для відповідної зміни регулюючого впливу. Крім того, вони не можуть забезпечити одночасно велику глибину регулювання (U_вих ? const) і високу швидкодію з міркувань стійкості. Однак ці системи захищають від перевантажень усі каскади приймача, розташовані далі від входу, чим точка прикладення регулюючого впливу, а самі ланцюги АРП є під впливом сигналу зі стиснутим динамічним діапазоном і також не піддані перевантаженням.

Прямі системи АРП принципово можуть забезпечити ідеальне регулювання, тобто U_вих ?const при U_вих ? U_вих min і як завгодно високу швидкодію. Однак практично це не досягається, тому що ступінь сталості вихідної напруги обумовлений конкретними даними елементів ланцюга АРП і ланцюгів прийомного пристрою, підданих технологічним розкидам, тимчасовим і режимним змінам. Ланцюг АРП захищає від перевантажень тільки ті каскади, що розташовані далі точки прикладення регулюючого впливу, і сам є під впливом сигналу із широким динамічним діапазоном, тобто підданий перевантаженням і повинен містити внутрішні зворотні системи АРП. У цьому випадку система АРП практично перетворюється в окремий канал прийомного пристрою, не менш складний, чим його основний канал.

Усі ці причини призводять до того, що в даний час більше поширення одержали зворотні системи АРП. Очевидно, кращі результати може дати застосування комбінованої системи АРП, що включає в себе ланцюги зворотньої і прямої АРП з переважаючим впливом зворотнього ланцюга АРП. Функціональна схема такої комбінованої системи АРП приведена на рис. 3.1.

Рис 3.1. Функціональна схема комбінованої системи АРП

Зворотня система АРП утворюється детектором АРП Д_{АРП 1} , фільтром Ф1 і всіма каскадами основного тракту, розташованими між точкою прикладення регулюючої напруги U_р1 і виходом блоку високої частоти (БВЧ).

В пряму систему АРП входять детектор Д _{АРП 2} , фільтр Ф₂ і підсилювач
постійної напруги У _{АРП 2} . Регулююча напруга U_р2 вводиться в БВЧ і в підсилювач низької частоти - ПНЧ (останнє не обов'язково і використовується рідко). Фільтри Ф₁, Ф₂ додають ланцюгам АРП необхідну інерційність, обумовлену як розуміннями стійкості (АРП1), так і відсутності демодуляції АМ-сигнала (АРП₁, АРП₂). Роль фільтрів Ф₁ і Ф₂ можуть грати навантажувальні ланцюги відповідних детекторів. Регулюючі напруги U_р1 і U_р2 містять складові, що змінюються з частотами паразитної амплітудної модуляції вхідного сигналу, обумовленої перерахованими раніше причинами, але не містять складових, що змінюються з частотою корисної модуляції. Ці складові безперешкодно проходять через основний тракт радіоприймального пристрою, виділяються детектором Д и підсилюються підсилювачем низької частоти, утворюючи вихідну напругу приймача U _{вих. НЧ} . Звичайно немає необхідності знижувати посилення слабких сигналівU _вх > U _{вх min} , що не створюють перевантажень приймача і не забезпечують номінальної вихідної напруги навіть при максимальному посиленні БВЧ і ПНЧ. Для додання ланцюгам АРП граничних властивостей, тобто включення їх тільки при визначеній амплітуді сигналу, ланцюг АРП замикають примусовим зсувом і відмикають тільки після того, як напруга сигналу перевищить напругу запирання. Звичайна напруга запирання («затримки») подається на детектори або підсилювачі АРП. На рис. 3.1 це напруги Е_з1 і Е _з2. Подібні системи АРП називаються затриманими. Затримка може бути введена по середньому значенню сигналу або по максимуму. Якщо постійна часу навантажувального ланцюга, Д_{АРП 1}, менше періоду повторення імпульсів (при імпульсному сигналі) і діод Д _{АРП 1} , замкнений напругою затримки Е₃₁, то при U_вих < Е₃₁ система АРП буде розімкнута. При U _вих >Е₃₁ діод Д_{АРП 1} відкривається кожним імпульсом, що задовольняє цій умові, і після фільтрації у фільтрі Ф₁ виробляється регулююча напруга U_р1 , пропорційна амплітуді максимального імпульсу. Це система АРП по максимуму сигналу, що прагне підтримати постійним максимальне значення вихідної напруги.

У системі АРП₂ напругою затримки Е_з2 закритий підсилювач постійної напруги У _{АРП 2}. Він відкриється тільки тоді, коли випрямлена і профільтрована фільтром Ф₂ напруга перевищить Е_з2. Ця напруга пропорційна середньому значенню вхідного сигналу. У такий спосіб створюється система АРП по середньому значенню, що прагне підтримати незмінним середнє значення вихідної напруги. На рис. 3.1 у ланцюзі АРП ₁ немає спеціального підсилювача ні в ланцюгах високої частоти, ні на постійному струмі. Це не посилена система АРП. Система АРП ₂ - посилена, тому що містить підсилювач У _{АРП 2} посилюючий сигнал у ланцюзі АРП ₂ (регулююча напруга). Посилені системи АРП мають більшу глибину регулювання і здатні забезпечувати менший динамічний діапазон вихідного сигналу.

З принципу дії системи АРП випливає, що при слабкому сигналі коефіцієнт підсилення приймача максимальний. При цьому на виході прослуховуються шуми, створені зовнішніми перешкодами і власними флуктуаційними процесами в каскадах радіоприймального пристрою. У деяких випадках це небажано і тоді використовується безшумова система АРП (рис. 3.2). Автогенератор Г генерує коливання досить високої частоти, які знаходяться поза межами смуги пропускання ПНЧ. Ці коливання детектуються детектором Д_г і випрямлена напруга замикає один з каскадів ПНЧ. З появою сигналу за умови U_вих> Е₃ замикається система АРП і починає виробляти напругу U_Р, що прикладається до електродів активного приладу генератора Г и зриває його коливання. При цьому знімається напруга, що замикає ПНЧ, і сигнал починає надходити на вихід.

Рис. 3.2 Часове регулювання підсилення (ЧРП)

Така функціональна схема приведена на рис. 3.3. Пусковий імпульс 1 від модулятора РЛС, генеруємий одночасно з зондувальним імпульсом, запускає генератор регулюючої напруги (ГРН). У початковий момент часу напруга U _р взагалі може замикати прийомний тракт, здійснюючи «бланкування» приймача. Потім по мірі зменшення U _р підсилення приймача збільшується, доходячи до максимально можливого. Таким чином підсилення виявляється зв'язаним з дальністю. Визначена форма і швидкість зміни U_р (t) встановлюються в залежності від конкретних умов. Система ЧРП є автономною, не зв'язаною з інтенсивністю вхідного сигналу в кожен даний момент часу.

По ступені швидкодії розрізняють інерційні АРП і швидкодіючі АРП

(ШАРП). Ступінь швидкодії визначається відносно швидкості зміни інтенсивності сигналу. Висока швидкодія не дозволяє одержати великої глибини регулювання з розумінь стійкості, тому для досягнення загальної великої глибини регулювання приходиться застосовувати кілька послідовних кілець ШАРП (рис. 3.4. Послідовні кільця ШАРП), причому найчастіше одне кільце охоплює всього один підсилюючий каскад.

Цифрова АРП (ЦАРП) має ряд переваг перед звичайними аналоговими системами [8,9]:

- незалежність тривалості процесу встановлення необхідного підсилення від рівня вхідного сигналу;

- незалежність регулюючих характеристик від розбросів і конкретних властивостей ланцюга АРП і регулюємого підсилювача (при цілком цифровому виконанні);

- можливість встановлення необхідного підсилення після прийому першого імпульсу;

- астатизм і збереження встановленого підсилення при перервах у прийомі сигналу.

Побудова зворотної системи ЦАРП ілюструється функціональною схемою ( рис. 3.5. Функціональна схема зворотньої системи ЦАРП ). Вихідна напруга відеопідсилювача перетворюється у двійковий код у перетворювачі напруга -- код (ПНК). Код вихідної напруги N _вих порівнюється з еталонним кодом N_е в схемі порівняння кодів (СПК), у результаті чого утворюється код неузгодженості ?N. Помітимо, що СПК -- не що інше, як цифровий граничний пристрій, а еталонний код -- цифровий аналог напруги затримки. У результаті порозрядного усереднення в схемі усереднення і запам'ятовування (СУЗ) (цифровий аналог фільтра звичайної АРП) виробляється код регулювання. Код регулювання керує регульованими елементами з дискретним двійковим регулюванням. Число таких елементів дорівнює числу розрядів коду регулювання й у залежності від наявності в даному розряді N _р нуля або одиниці відповідний елемент регулювання має мінімальний або максимальний коефіцієнт передачі. У схемі рис. 3.5 покладається, що цими регульованими елементами є каскади ППЧ із дискретним регулюванням (ППЧДР). Перепад коефіцієнта передачі елемента, що відповідає даному розрядові, сполучений зі старшинством розряду.

Нехай число регульованих елементів п = 6 і відповідно код регулювання -шестирозрядний. Максимальне значення шестирозрядного двійкового коду

N _{р max} = 2⁵ + 2⁴ + 2³ + 2² + 2 +1 = 63

( N_р = а_п-1 2^n-1 + а _n-2 2 ^n-2 +...+ а _n-1 2^n-1 + ...+а₁ 2 ¹ + а₀ 2⁰,

де а_j = 0 або 1 ). Нехай загальний динамічний діапазон регулювання посилення G_р - 126 дБ. Тоді ціна молодшого розряду т = G_p/N_{p max} = 126/63 =2 дБ.

Для і-го регульованого елемента перепад посилення G _pi =т2 ^n-1 дБ,

Таким чином, регульовані елементи повинні давати наступні перепади підсилення (див. табл. 3.1)

Таблиця 3.1

Ціна молодшого розряду визначає досяжну точність регулювання при ідеальній роботі всіх інших елементів схеми. В принципі можна мати як завгодно високу точність роботи ЦАРП. тому що цифрова схема запам'ятовування N_p є ідеальним інтегратором і забезпечує системі властивість астатизму.

Розглянемо коротко особливості амплітудних характеристик регульованого підсилювача при дії АРП (рис. 3.6. Амплітудна характеристика регулювання підсилення ). Якщо система АРП відсутня (крива 1), то, починаючи з деякого значення U_{вх n} з'являється перевантаження підсилювача і його здатність передавати збільшення напруги U_вх губиться. При цьому амплітудна модуляція вхідної напруги спотворюється або усувається зовсім.

При наявності незатриманої системи АРП (крива 2) коефіцієнт підсилення починає зменшуватися з появою напруги U_вх , однак скривлення амплітудної характеристики ще не свідчить про перекручування АМ-сигналу, якщо система

АРП інерційна. Зображені на рис. 3.6 амплітудні характеристики є статичними і зняті при повільній зміні напруги U_вх, тобто при замкнутій системі АРП. Інерційна система АРП не замикається для складових корисної модуляції і тому, захищаючи підсилювач від перевантаження, сприяє неспотвореному відтворенню цієї корисної модуляції сигналу на виході. При наявності затриманої (або підсилено-затриманої) системи АРП (крива 3) коефіцієнт підсилення слабких сигналів (U _вх < U_вхmin) не знижується й амплітудні характеристики підсилювача без АРП і з АРП збігаються за умови U _вх < U_{вх min}. Починаючи з деякого значення U _{вх АРП}, сам ланцюг АРП починає перевантажуватися і його стабілізуюча дія послабляється.

2 Елементи систем АРП

У загальному випадку в систему АРП входять регулюємі елементи, амплітудний детектор із примусовим зсувом (затримкою) або без нього, фільтри і додаткові підсилювачі на змінному або постійному струмі (до детектора АРП або після нього). Специфічними тут є регулюємі елементи, тому далі вони розглядаються більш докладно. Звичайно застосовуються чисто електричні методи регулювання. Основними з них можна вважати наступні [9]:

зміна підсилювальних параметрів активних приладів шляхом додатка регулюючої напруги U_р до їхніх електродів. При цьому змінюється режим роботи активного приладу, тому подібні способи зміни посилення іноді називають режимними;

використання аттенюаторів. що включаються в тракт проходження сигналу і керованих регулюючою напругою U_Р;

3) застосування керованих ланцюгів негативного зворотного зв'язку.

При цьому регулююча напруга U _р впливає на елементи, що визначають коефіцієнт передачі ланцюга зворотного зв'язку в = U _oc / U_вих , що приводить до зміни посилення підсилювача, охопленого негативним зворотнім зв'язком

4) зміна навантажувальних опорів підсилювальних каскадів шляхом застосування керованих опорів -- варикапів, варисторів, діодів, біполярних і польових транзисторів.

Використовуються і комбіновані схеми регулювання, що поєднують кілька перерахованих методів регулювання.

Приведемо кілька конкретних прикладів різних регулювань посилення. Режимні регулювання найкраще реалізуються стосовно до польових транзисторів і електронних ламп. У цих приладів крутість 8 залежить від напруги між затвором і джерелом (сіткою і катодом), причому в області напруг, де струми затвора або керуючої сітки відсутні. Це дозволяє подачею U_Р у ланцюг затвора або керуючої сітки регулювати посилення каскаду практично без витрати потужності від джерела напруги U_Р.

Принципові схеми введення напруги U_Р стосовно до польових транзисторів приведені на рис. 3.7. У схемі рис. 3.7, а регулююча напруга вводиться в ланцюг затвора через СR - фільтр, що володіє малою постійної часу і призначений тільки для фільтрації складових несущої частоти сигналу. Напруга U_Р має негативний знак, тому що використовується транзистор з n-каналом, а збільшення U_р повинне приводити до зниження крутизни.

У схемі рис. 3.7, б напруга U_р вводиться в ланцюг другого затвора двухзатворного транзистора з р-каналом. В обох випадках при U_р - 0 положення робочої точки визначається автоматичним зсувом за рахунок опору R_u, (|Е₀| = І_оR_u). Це опір, створюючий зворотній зв'язок на постійному струмі, перешкоджає зміні крутизни 8 при впливі U_Р і тому іноді виключається зі схеми регульованого каскаду. У цьому випадку початкова напруга зсуву подається по ланцюгу напруги U_р (U_Р = Е₀ при непрацюючій системі АРП).

Для підсилювачів на польових транзисторах можна вважати, що залежність коефіцієнта підсилення від напруги U_Р К₀ (U_Р) цілком визначається залежністю S (U_р), тому що К_о = SR_еК, а R_еК = const.

У схемах підсилювачів на біполярних транзисторах регулююча напруга звичайно вводиться в ланцюг бази (рис. 3.8. а,б Схеми підсилювачів на біполярних транзисторах) з такою полярністю, щоб його збільшення зменшувало колекторний струм І_к транзистора. Низькочастотна крутизна S₀ біполярного транзистора, його вхідна g і вихідна g₁ провідності, а також постійна часу t залежать від струму І_к так, як показано на рис. 3.9. Таким чином, при збільшенні напруги U_р буде зменшуватися струм І_к, а також крутизна S₀, що і потрібно для здійснення АРП. Однак одночасно зменшуються вхідна і вихідна провідності, що приводить до росту підсилення попереднього і даного каскадів.

З розгляду цих ефектів випливає, що режимне регулювання біполярних транзисторів утруднене за рахунок впливу протилежно змінюючихся параметрів. Необхідно, щоб визначальною була зміна крутизни S₀. Цій умові звичайно задовільняють транзистори з великим значенням в = h_{21 е} (коефіцієнт передачі струму в схемі ОЕ) і малим опором бази r_б. Регулююча здатність залежить від робочої частоти. На даній робочій частоті модуль крутизни

причому т змінюється так само, як і S₀(див.рис.3.9).

Якщо , то S >>S₀,

але при

і режимне регулювання взагалі неможливе, тому що |S| перестає залежати від І_к.

В основі регульованого підсилювача, зображеного на рис. 3.8, б, лежить часто використовувана в прийомній техніці диференціальна мікросхема в особливому включенні. Транзистори VТ₃ і VТ₂ утворюють каскодне з'єднання. Регулююча напруга подається на базу транзистора VТ1. При підвищенні напруги U_р транзистор VТ₁ усе більше відмикається, його струм збільшується. Одночасно падає колекторний струм транзистора VТ₂, тому що сума цих струмів дорівнює току транзистора VТ₃ і практично постійна. Таким чином, регулювання підсилення відбувається за рахунок непрямого впливу напруги U_р на струм і крутизну транзистора VT₂ завдяки перерозподілові струму транзистора VТ₃, між транзисторами VТ₁ ,VТ₂.

Рис. 3.9. Залежність зміни колекторного струму від регулюючої напруги

Зі сказаного випливає, що на підставі залежностей (звичайно експериментальних), зображених на рис. 3.9, можна побудувати залежність

K₀(I_k)=S(I_k)R_ek(I_k), а потім перерахувати зміни колекторного струму І_к у зміни регулюючої напруги U_р і одержати залежність К₀ (U_р). Діапазон зміни коефіцієнта підсилення одного каскаду при режимному регулюванні не може перевищувати деякої межі, обумовленої просочуванням сигналу через майже закритий транзистор (паразитні ємності) і припустимим максимальним струмом через нього. Звичайно не вдається одержати зміни посилення на один каскад більш ніж у 60…80 разів, а з урахуванням припустимих нелінійних перекручувань що обгинає -- у 15… 20 разів.

На рис. 3.10. приведено приклади керованих атенюаторів, які використовуються як регулюємі елементи систем АРП. На рис. 3.10, а зображена схема двухланкового діодного аттенюатора. Діоди VD₁ і VD₂ при відсутності напруги U_Р максимально відімкнуті від'ємною напругою, що знімається з дільника R₁R₂. При цьому коефіцієнт передачі максимальний, тому що внутрішній опір діодів мінімальний. В міру збільшення напруги U_р діоди підзапираются, їхні опори збільшуються і коефіцієнт передачі падає. Відношення K_max/K_min може досягати 10³ на не дуже високій робочій частоті. Варто враховувати, що при сильних сигналах діоди працюють в області великої кривизни їхніх характеристик і нелінійні перекручування можуть досягати неприпустимих значень. З урахуванням цього не рекомендується змінювати коефіцієнт передачі одного осередку аттенюатора більш ніж у 60… 70 разів. На рис. 3.10, б роль регульованого опору грає польовий транзистор VТ_Р (R -- опір, що гасить). Регульований польовий транзистор встановлюється в режим малої напруги на стоці і працює на ділянці вихідної характеристики, розташованої до крапки перегину. У цьому режимі польовий транзистор має внутрішній опір, що залежить від напруги на затворі.

При слабкому сигналі U_р = 0 і транзистор замкнений. Коефіцієнт передачі при цьому максимальний. По мірі збільшення сигналу підвищується напруга U_р (у даному випадку U_р < 0, тому що транзистор має р-канал) і транзистор відмикається, знижуючи свій внутрішній опір. Перепад опорів, що дається польовим транзистором з ізольованим затвором, може бути дуже великим (Rі ? 700 кОм + 500 Ом). Відношення K_max/K_min для однієї ланки може досягати 10³ ч 3 · 10³ при порівняно невеликих нелінійних перекручуваннях, тому що транзистор саме при великих сигналах працює в області найвищої лінійності характеристик. Це характерно для схем, у яких регульовані елементи стоять в паралельних гілках аттенюатора.

Перехідні процеси, стійкість, перекручування комплексної огинаючої сигналу при дії АРП багато в чому залежать від властивостей і виду фільтра, що входить у систему АРП. В основному використовується одноланковий RС-фільтр низьких частот (рис. 3.11 ,а). Він дає аперіодичний процес установлення підсилення і забезпечує стійкість системи, якщо є єдиною інерційною ланкою. Рідше застосовується двухланковий RС-фільтр низьких частот (рис. 3.11, б), що дає аперіодичний процес установлення тільки при визначеному співвідношенні постійних часу ланок і не забезпечує абсолютної стійкості системи АРП. Однак він може забезпечити велику швидкість перехідного процесу. Використовуються також одноланкові кореговані RС-фільтри низьких частот (рис. 3.11 ,б). Подібний фільтр по порівнянню з фільтром рис. 3.11, а дає менше фазовий зсув між напругами U₂ і U₁ при більшому коефіцієнті передачі в області вищих частот Щ>? [ при K_ф>R₂/(R₁+R₂) ]. В спеціальних випадках може застосовуватися фільтр у виді подвійного Т-образного моста (рис. 3.11, г), що має К_ф = 0 на частоті балансу. Частоту балансу беруть рівній частоті корисної модуляції сигналу. Іноді роль фільтра, що визначає інерційність системи АРП, грає навантажувальний ланцюг детектора АРП, тобто використовується інерційний детектор.

У системах з безперервним сигналом регулююча напруга утвориться звичайно в результаті детектування коливань високої або проміжної частоти, тому що воно повинно бути пропорційно амплітуді несучої. Зокрема, як детектор АРП може використовуватися детектор каналу сигналу з додаванням ланцюгів, що дозволяють здійснити затримку. У системах з імпульсним сигналом, коли амплітуда вихідних відеоімпульсів пропорційна амплітуді радіоімпульсів на вході приймача (немає відеообмежників), можуть використовуватися відеоімпульсні детектори АРП, інерційні по відношенню до огинаючої відеоімпульсної послідовності або безінерційні.

В імпульсних системах знаходять також застосування ключові детектори і детектори зі скиданням (із примусовим розрядом ємності навантаження перед приходом кожного імпульсу). Ці детектори власне кажучи є розширниками імпульсів (від ф_и до Т_п, де Т_п -- період повторення імпульсів) і їх не слід розглядати як інерційні ланки. Подібні детектори дозволяють підвищити стійкість системи АРП і домогтися великої глибини регулювання. Можуть застосовуватися і транзисторні детектори з обліком властивих їм недоліків, що дозволяють підвищити ефективність системи АРП без спеціальних підсилювачів

У системах АРП звичайно використовуються підсилювачі постійної напроти (ППН). Вони мають верхню граничну частоту F_в<<F _м де F_м -- частота модуляції, і тому можуть мати високий коефіцієнт підсилення. Живлення ППН повинне здійснюватися таким чином, щоб була регулююча напруга необхідної полярності. Вихідний опір ППН бажано мати якомога меншим (для виключення додаткової інерційної ланки), тому іноді як вихідний каскад ППН використовують еміттерний повторювач або каскад із глибоким негативним зворотним зв'язком по напрузі.

3. Розробка схеми АРП перспективної цифрової РРС

Принципи автоматичного регулювання підсилення й основних функціональних схем АРП залишаються такими ж, як і при безперервних сигналах.

Якщо період повторення імпульсів Т_i багато менше часу протікання перехідних процесів після початку подачі імпульсної послідовності, а також багато менше періоду амплітудної модуляції імпульсної послідовності, то всі результати, отримані для безперервних систем АРП, залишаються в силі. Імпульсний характер сигналу визначає тільки несуттєві деталі змін коефіцієнта підсилення. Однак при недостатньо високій інерційності ланцюга АРП можлива поява специфічних особливостей як з погляду протікання перехідного процесу, так і з погляду стійкості системи.

У залежності від призначення радіосистеми і характеру зміни амплітуди прийнятих сигналів використовуються інерційні або швидкодіючі системи АРП.

В імпульсних системах формування регулюючої напруги можна виконувати шляхом детектування радіоімпульсів або відеоімпульсів. В останньому випадку в кільце АРП входять і каскади відеопідсилювача, тобто збільшується еквівалентне посилення m. Крім того, стробування звичайно легше здійснюється на відеочастотах (з меншими паразитними ефектами і меншим «проникненням» стробів у канал сигналу). Тому систему з детектуванням відеоімпульсів можна вважати основною.

На рис. 3.23 показано зразкові форми огинаючої вихідного імпульсу при різних значеннях m, причому вважається, що зміна m відбувається за рахунок зміни амплітуди вхідного імпульсу. Форма огинаючої вхідного імпульсу прийнята трапецієдальною.

Відзначимо, що в імпульсних системах АРП при періодично наступних імпульсах сигналу з частотою повторення F_n можливе самозбудження системи з частотою F_n/2. Це самозбудження виявляється в паразитній амплітудній модуляції сигнальної послідовності імпульсів з частотою модуляції F_n/2. Воно може наступити при занадто малій інерційності системи АРП або при занадто великому підсиленні в кільці АРП.

Практична схема АРП імпульсного приймача приведена на рис.

На детектор АРП подаються відеоімпульси з виходу селекторного каскаду. Діод VD_арп спочатку замкнений напругою затримки, що знімається з резистора R₁. Тут здійснюється затримка «по максимуму сигналу», тобто по амплітуді імпульсу. Якщо амплітуда імпульсу перевищує напругу затримки Е₃, то діод VD_арп відмикається і навантажувальний конденсатор С_н заряджається до напруги, рівної різниці амплітуди імпульсу і напруги затримки.

Випрямлена напруга через додатковий RС-фільтр, що разом з навантаженням детектора R_нС_н визначає інерційність системи, підводиться до спочатку замкнений напругою затримки Е₃ , що знімається з резистора R₂, і відмикається тільки тоді, коли випрямлена позитивна напруга перевищить значення Е_з. Тут здійснюється затримка по «середньому значенню».

Регулююча негативна напруга знімається з навантажувального резистора підсилювача і зростає зі збільшенням амплітуди сигналу [9,8].

Висновок

У розділі були приведені різні схеми АРП, їх характеристика та аналіз функціональних схем. В даний час АРП важливу роль посідає у розробці РРС, а в загальному вигляді у структурних схемах приймачів даних станцій, і тому розглянуті елементи систем АРП їх дія та зміна їх параметрів та властивостей при різних функціональних схем та систем передачі як аналогового сигналу так і цифрового. Тому при розробці нових систем АРП треба більш спиратись на їх регулюємі елементи такі , як:

- зміна підсилювальних параметрів активних приладів шляхом додатка регулюючої напруги до їхніх електродів;

- використання аттенюаторів. що включаються в тракт проходження сигналу і керованих регулюючою напругою;

- застосування керованих ланцюгів негативного зворотного зв'язку;

- зміна навантажувальних опорів підсилювальних каскадів шляхом застосування керованих опорів.

Спираючись на проведений аналіз різних схем АРП була синтезована схема ЦАРП, яка задовільняє вимогам сучасного розвитку систем РР зв'язку щодо отримання потрібної стабільності потужності на виході приймача.

Заключна частина

В даній роботі був проведений аналіз сучасного стану розвитку систем та засобів радіорелейного зв'язку Збройних Сил України в порівнянні з досягненнями іноземних держав. Нажаль, відставання нашої держави в розвитку техніки радіорелейного зв'язку за останні роки стало очевидним. Тому самою пріоритетною задачею сьогодення є, насамперед, модернізація і розробка нових зразків техніки зв'язку з урахуванням найостанніших досягнень науки і техніки, головним напрямком якої є цифровізація зв'язку.

Зокрема в роботі був проведений аналіз систем автоматичного регулювання підсилення, що реалізовані в станціях радіорелейного зв'язку вітчизняного виробництва. Аналіз характеристик АРП розглянутих станцій, в порівнянні з характеристиками зразків РРС іноземного виробництва доводить необхідність найскорішої цифровізації РРС. Саме ця задача була основою при написанні роботи.

Були вирішені одні з головних проблем удосконалення та розробки більш нових систем АРП : найбільш економічні, ефективні та надійні системи, їх об'єднання та знаходження нових напрямків на удосконалення як аналогових так і цифрових радіорелейних систем зв'язку.

Основним напрямком була розробка схеми автоматичного регулювання підсилення перспективної ЦРРС. Розробка проводилась з урахуванням усіх недоліків притаманних зразкам РРС, що знаходяться на озброєнні, з метою їхнього усунення. Була синтезована система автоматичного регулювання підсилення перспективної ЦРРС. Розроблена АРП задовольняє усім вимогам щодо отримання потрібної стабільності потужності, описані принципи побудови і переваги системи. Зроблена пропозиція щодо застосування ЦАРП у військових системах зв'язку та їх удосконалення в існуючих радорелейних системах.

Перелік посилань

1. Техника електросвязи за рубежом. Справочник. Под ред. Л.И. Яковлева - М. Радио и связь, 1990.

2 РР и ТР связь, www.bankreferatov.ru.

3. Военные системи радиорелейной и тропосферной связи. Под редакцией

Е.А. Волкова - ВАС, 1982.

4 Многоканальная электросвязь и РРЛ/ Н.Н.Баевой, И.К.Бобровская,

В.А.Бреским, Е.Л.Федорова. - М: Радио и связь, 1984.

5. Многоканальные системы передачи:. Учебник для вузов. Под ред Н.Н.Баевой и В.Н.Гордиенко. - М.:Радио и связь 1996.

6. К.Феер. Беспроводная цифровая связь. Пер. с анг. Под ред В.И.Журавлева-

М.:Радио и связь, 2000.

Основы цифровой связи ИСЗ. В.В.Барлабанов и др.-Киев -КВВИУС.1989.

Радиоприемные устройства. Под ред А.П.Жуковского.- М.: Высшая школа 1989.

Проектирование радиоприемныхустройств. Под ред. А.П.Сиверса - М: Радио связь 1976.

10. Радіорелейні та тропосферні системи передачі. Наритник Т.М., Почерняєв В.М., Уткін Ю.В. Навч. посіб. - 2007.-312 с.

11. Радиосвязь. Под ред. Проф..О.В.Головина.- М.: Гарячая линия-Телеком, 2001.- 288 с.:ил.

12. Радиорелейные и спутниковые системы передачи: Учебник для вузов А.С. Немировский, О.С.Данилович, Ю.И.Маримонт и др. Под ред. А.С.Немировского. - М.: Радио и связь, 1986. - 392 с.: ил.