Тривожність як чинник дезадаптації практичних психологів-початківців

6. Установлено існування чотирьох особистісних профілів психологів-початківців в контексті їх схильності до особистісної тривожності та дезадаптації у вирішенні професійно-психологічних завдань. Урівноважено-адаптивний профіль характеризується тим, що особистість адаптована у професійній діяльності, тривожність відсутня. Тривожно-адаптивний профіль: особистість адаптована до професійної діяльності незважаючи на високий рівень тривожності, яка виконує конструктивну функцію. Ситуативно-деструктивний дезадаптивний профіль характеризується тим, що особистість, маючи нормальний рівень тривожності, є дезадаптованою у професійній діяльності, але компоненти дезадаптації проявляються ситуативно. Тривожно-деструктивний дезадаптивний профіль: особистість дезадаптована до професійної діяльності, компоненти якої проявляються досить часто, наявний високий рівень тривожності, що виконує деструктивну функцію.

7. Ефективною щодо урегулювання різних видів тривожності є програма психологічного супроводу розвитку умінь регулювання підвищеної тривожності в психологів-початківців, що містить три блоки: лекційний, розвивально-психокорекційний, закріплювально-самостійний і контрольний, - і приводить до зниження показників як професійної, так і особистісної тривожності в психологів-початківців, підвищення адаптивного потенціалу особистості, зниження показників проявів різних структурних компонентів дезадаптації. Переведення деструктивної тривожності в конструктивне русло сприяє особистісно-професійному зростанню фахівця-початківця та більш ефективному виконанню його службових обов'язків. У більшості досліджуваних експериментальних груп вдалося перевести деструктивну тривожність у конструктивну.

Виконане дослідження не охоплює усіх аспектів цієї проблеми. Перспективи подальших пошуків полягають у вивченні гендерних особливостей тривожності як чинника дезадаптації в психологів-практиків, установленні особливостей тривожності в психологів зі спорідненими та неспорідненими спеціальностями, з'ясуванні місця тривожності в різні періоди професійного становлення особистості психолога-практика.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Халік О. О. Тривожність в структурі особистості практичного психолога / О. О. Халік // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 12 «Психологічні науки» : зб. наукових праць. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. - № 23 (47). - С. 179-185.

2. Халік О. О. Дезадаптована поведінка в період ранньої дорослості на етапі професійного становлення особистості / О. О. Халік // Актуальні проблеми психології. - Т. 10. - Ч. 5 / за ред. акад. С. Д. Максименка. - К. : Главник, 2008. - С. 505-512.

3. Халік О. О. Роль тривожності в професійному становленні особистості / О. О. Халік // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 12 «Психологічні науки» : зб. наукових праць. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. - № 21 (45). - С. 119-125.

4. Халік О. О. Особливості переживання тривожності у практичних психологів-початківців / О. О. Халік // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 12 «Психологічні науки» : зб. наукових праць. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. - № 26 (50). - С. 380-386.

5. Халік О. О. Можливості корекції тривожності як чинника дезадаптації у практичних психологів-початківців / О. О. Халік // Актуальні проблеми психології особистості та міжособистісних взаємин. - Кам'янець-Подільський, 2010. - С. 145-156.

6. Халік О. О. Особливості дезадаптованої поведінки на етапі професійного становлення практичного психолога / О. О. Халік // Особливості психічного розвитку особистості в умовах системних змін у суспільстві : зб. наукових праць / укл. Н. М. Токарева. - Кривий Ріг : Видавничий дім, 2008. - С. -236.

7. Халік О. О. Особистісні прояви дезадаптації у практичних психологів-початківців / О. О. Халік // Практична психологія в системі вищої освіти: теорія, результати досліджень, технології : колективна монографія / за ред. проф. Н. І. Пов'якель. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2009. - С. -137.

8. Халік О. О. Агресивна поведінка та конфліктність як прояв дезадаптації у практичних психологів-початківців / О. О. Халік // Психологічні проблеми адаптації особистості до змінюваних умов життєдіяльності : тези доповідей всеукраїнської науково-практичної конференції, Дніпропетровськ, 13-14 листопада 2008 р. - Дніпропетровськ : ДНУ, 2008. - С. 119-120.

9. Халик Е. А. Профессиональная тревожность начинающих психологов / Е. А. Халик // Психология XXI века: методологические основы работы психолога : тезисы XII Международной научно-практической конференции. - СПб, 2009. - С. 280-282.

10. Халик Е. А. Тревожность у начинающих специалистов-психологов / Е. А. Халик // Психология ХХI века : сб. статей IV Международной научно-практической конференции молодых ученых. - СПб, 2009. - С. 108-118.

11. Халік О. О. Динаміка змін в характеристиках тривожності практичних психологів-початківців з різними типами освіти / О. О. Халік // Актуальні проблеми психології в закладах освіти : матеріали міської науково-практичної конференції. - Кривий Ріг : Видавничий дім, 2010. - С. 281-291.

12. Халік О. О. Специфіка кореляційних зв'язків між тривожністю та проявами дезадаптації у практичних психологів-початківців, визначення впливу тривожності на її виникнення / О. О. Халік // Особистість: проблеми та перспективи : зб. наук. праць за матеріалами конференції «Проблеми духовного оновлення особистості в трансформаційний період». - Кривий Ріг : КФ ЗНУ, 2010. - С. 17-22.

Анотації

Халік О. О. Тривожність як чинник дезадаптації практичних психологів-початківців. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Київ, 2010.

Дисертація містить результати теоретичного та емпіричного дослідження тривожності як чинника дезадаптації практичних психологів-початківців. Структуровано відомості щодо підходів вивчення тривожності в зарубіжній та вітчизняній психологічній науці, узагальнено класифікацію видів тривожності за різними критеріями, визначено місце тривожності у професійному становленні особистості, зокрема, і практичного психолога, а також роль у появі дезадаптації.

В емпіричній частині досліджено особливості різних видів тривожності, причини професійної тривожності в групах психологів-початківців з різним змістом освіти та в залежності від залученості до професійної діяльності. З'ясовано, що передумовою виникнення професійної тривожності є схильність фахівця-початківця до ситуативної та особистісної тривожності.

Установлено наявність статистично значущих кореляційних зв'язків між особистісною, професійною тривожністю й усіма структурними компонентами дезадаптації. Експериментально доведено, що особистісна тривожність є чинником дезадаптації у вирішенні професійно-психологічних завдань, а професійна тривожність сприяє появі окремих проявів з різних підструктур дезадаптації.

Обґрунтовано, розроблено та апробовано програму з регуляції тривожності в психологів-початківців, яка передбачає роботу за такими блоками: лекційним, розвивально-психокорекційним і закріплювально-самостійним. На основі кількісного та якісного аналізу результатів доведено ефективність створеної програми й необхідність її застосування вже на етапі виробничих практик майбутніх психологів.

Ключові слова: тривожність, професійна тривожність, причини професійної тривожності, дезадаптація, структура дезадаптації, психологи-початківці.

Халик Е. А. Тревожность как фактор дезадаптации начинающих практических психологов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Национальный педагогический университет им. Н. П. Драгоманова, Киев, 2010.

Диссертация посвящена теоретическому и эмпирическому исследованию тревожности как фактора дезадаптации начинающих практических психологов, ее видов, причин, особенностей, критериев измерения тревожности и отдельных структурных компонентов дезадаптации, а также поиску возможностей урегулирования и трансформации тревожности у начинающих психологов.

В результате анализа психологической литературы выявлено, что зарубежные подходы к изучению тревожности представлены в рамках парадигмальных направлений, тогда как в отечественной науке работы по тревожности представлены в основном дифференциальным и функциональным подходами. Обобщено классификацию видов тревожности по различным основаниям, рассмотрены характерные особенности тревожных личностей и влияние тревожности на профессиональную деятельность.

Уточнено содержание понятия «личностная тревожность» как личностного свойства, которое характеризуется повышенной склонностью испытывать тревогу из-за воображаемых или реальных опасностей, определяется когнитивными, эмоциональными, операциональными аспектами и играет в основном негативную функцию; понятия «профессиональная тревожность» как свойства личности, которое возникает на этапе профессионализации личности, проявляется в конкретных ситуациях в виде частых и интенсивных тревожных переживаний, связанных с профессиональным становлением, и может существовать как временно, так и на протяжении всей профессиональной жизни субъекта.

В исследовании понятие «дезадаптация» рассматривается как ситуативное состояние, которое возникло под влиянием новых, необычных раздражителей и сигнализирует о нарушении равновесия между требованиями среды и психической деятельностью. В неблагоприятных условиях дезадаптация может стать сложным устойчивым состоянием, которое характеризуется неадекватным реагированием и функционированием психики личности на пределе ее регулятивных и компенсаторных возможностей.

В экспериментальном исследовании изучены виды тревожности, особенности их проявлений у начинающих практических психологов. В результате выявлено, что значительная часть начинающих психологов имеют повышенную личностную тревожность. Самыми тревожными являются школьные психологи со стажем работы до 3 лет, студенты-выпускники с дополнительной специализацией «Практическая психология», а также работающие студенты-выпускники первого высшего образования, что обусловлено особенностями получения образования и совмещения учебной и профессиональной деятельности.

Доказано, что уровень личностной тревожности начинающих практических психологов зависит от разного вида психологического образования (первого высшего (основная специальность или дополнительная специализация) и второго высшего), но не зависит от задействованности в профессиональной деятельности. На профессиональную тревожность начинающих практических психологов также влияет вид психологического образования, тогда как возраст не имеет подобного воздействия. Обоснована, разработана и апробирована программа психологического сопровождения развития умений регуляции повышенной тревожности у начинающих психологов.

Анализ результатов формирующего эксперимента выявил статистически значимые отличия в показателях личностной и профессиональной тревожности в экспериментальных группах, в отличие от контрольных, а также качественные изменения соотношения личностных профилей адаптированных и дезадаптированных начинающих психологов с учетом их уровня тревожности в сторону увеличения количества представителей тревожно-адаптивного и уравновешенно-адаптивного профилей. Это подтвердило эффективность реализованной программы по регуляции тревожности у начинающих психологов.

Ключевые слова: тревожность, профессиональная тревожность, причины профессиональной тревожности, дезадаптация, структура дезадаптации, начинающие психологи.

Khalik О. О. Anxiety as a factor of novice psychologists' desadaptation. - Manuscript.

Thesis for candidate's degree (psychology). Speciality 19.00.07 - pedagogical and developmental psychology. - National Pedagogical University named after N. Р. Dragomanov, Kiev, 2010.

The thesis contains the results of the theoretical and experimental research of anxiety as a factor of novice psychologists' desadaptation. The data concerning the approaches of investigating anxiety in the foreign and Ukrainian psychological studies are structured. The classification of anxiety types according to different criteria is generalized. The place of anxiety in the professional coming-to-be of a personality in general and a psychologist in particular is defined. The author also researches the role of anxiety in desadaptation emergence. The peculiarities of different types of anxiety, the reasons of professional anxiety in the novice psychologists' groups with different education content and depending on the involving in professional activity are investigated in the empirical part. It is cleared up that the ground of professional anxiety emergence is a novice specialist's inclination to situational and professional anxiety.

The existence of statistically important correlation ties between personal professional anxiety and all structural components of desadaptation are determined.

It is experimentally proved that personal anxiety is a factor of desadaptation in solving professionally-psychological tasks and professional anxiety promotes the emergence of separate displays from different desadaptation substructures.

The program for adjusting novice psychologists' anxiety is grounded, worked out and approved. This program forsees the work according to the following blocks: lecture, development-and-psychocorrection and fixation-and-independence ones. The effectiveness of the created program and necessity of its using even on the stage of future psychologists' practical training are proved on the base of the quantitative and qualitative analyses of the results.

Key-words: аnxiety, professional аnxiety, reasons of professional аnxiety, desadaptation, structure of desadaptation, novice psychologists.

Размещено на Allbest.ru