Психологічні особливості розвитку сприйняття дітей старшого дошкільного віку

Моральні почуття виявляються в дитини раніше, ніж моральні переконання, позитивні звички, навіть раніше, ніж знання про норми поведінки. Маля посміхається, побачивши симпатичну йому людину, ховається, бентежиться, коли його сварять або просто корять дорослі. Моральне виховання і починається з розвитку в дитини доброго відношення до людей. Якщо дитина вже в ранньому дитинстві навчиться розуміти, «бачити» горе дорослого, страждання однолітка і якщо в неї буде сформоване активне бажання допомогти цьому горю, то можна не сумніватися в розвитку в неї надалі доброти і людяності. Якщо дитина навчиться оцінювати свою поведінку, соромитись своїх дурних вчинків, то можна думати, що її ставлення до навколишніх не буде негативним.

Однак формування моральних почуттів - процес тривалий, складний, часто суперечливий. Він здійснюється протягом усього дошкільного віку. Зміцнюючись, стабілізуючись в психіці, почуття поступово стає компонентом мотиву вчинку. А це означає перехід почуття на вищу ступінь, на якій воно, не втрачаючи своєї чуттєвої основи, тісно пов'язується, сплавляється зі свідомістю. Цей сплав утворює мотив поведінки, що визначає вчинки дитини. Це почуття-мотив, що формується на початкових етапах у нерозривному зв'язку зі свідомістю, потім в міру зміцнення стає неусвідомлюваним мотивом-почуттям. Перехід соціального почуття в мотиваційну сферу, перетворення його в неусвідомлюваний мотив поведінки означають формування стійких стереотипів поведінки моральної спрямованості.

Формування конкретного морального почуття - це його поступове становлення, перетворення з недиференційованої емоційної реакції на специфічне почуття. Перші емоційні реакції дитини, що виявляються у взаєминах з людьми, наслідувані.

Виявляються вони під прямим впливом дорослого, в них відсутнє переживання, напруга. На цих етапах ще не можна говорити про існування морального почуття - напруженості, що виникає в дитини спонтанно, в силу того, що дитина усвідомила суть свого вчинку, а з'являються лише як емоційна відповідь на оцінне відношення дорослого («Як тобі не соромно!»). Реакція жалю також виникає лише під впливом оточуючих. Переломним є середній дошкільний вік. Саме в п'ять-шість років, коли дитина вже досить вільно підкоряє свої дії вказівкам дорослого, вміє обмежувати свої бажання, активно формуються соціальні почуття. У цьому віці емоційні реакції дитини здобувають самостійний характер і виникають вже в силу усвідомленості дитиною змісту ситуації.

У старшому дошкільному віці моральні почуття поступово перетворюються в стійкі утворення особистості і виявляються в різних за формою ситуаціях, якщо вони рівнозначні за змістом. Таке стійке почуття починає певним чином впливати на поведінку дитини, тобто стає мотивом поведінки.

У порівнянні з дітьми середнього дошкільного віку в старших дошкільників стійкість моральних почуттів значно підвищується. Так, емоційна реакція дитини чотирьох-п'яти років у тій або іншій ситуації не завжди відповідає її суті. В одних ситуаціях вона виявляє відповідну емоцію, в інших - залишається емоційно пасивною. Трохи інша картина в старшому дошкільному віці. Тут емоційна реакція максимально адекватна ситуації. Це свідчить про те, що дитина усе ясніше і гостріше починає усвідомлювати обстановку, що робить емоційну реакцію більш виразною.

Стабілізація морального почуття - це одне з найважливіших придбань морального розвитку дитини. Завдяки цьому дитина в змозі стримати свої бажання, негативні емоції, спонукання антисоціального характеру. Якщо проаналізувати поведінку дітей під час конструювання, гри, малювання, якщо не вистачає якихось матеріалів, можна вловити таку закономірність. На відміну від молодших дошкільників, у яких подібні ситуації викликають конфлікт, старші намагаються самостійно залагодити непорозуміння, що виникло, або звертаються по допомогу до дорослого. Здатність, що розвивається в дитини, стримувати свої спонукання, зменшувати прояву гніву й обумовлює новий тип реагування дитини старшого віку.

Зміцнення ряду моральних почуттів створює своєрідний стрижень особистості, до якого надалі будуть притягуватися схожі риси, якості, властивості. Адже почуття, як напруження організму, порушення, знаходить свою реалізацію і розрядку: або зовні виражається в якихось діях, або змінює внутрішні установки людини, її відношення до деяких людей, об'єктів, іноді може затриматися і знайти вихід через проміжок часу.

Розвиток емоційної сфери пов'язаний з формуванням плану уявлень. Образні уявлення дитини здобувають емоційний характер, і вся її діяльність є емоційно насиченою. Усе, до чого включається дошкільник, - гра, малювання, ліплення, конструювання, допомога мамі в домашніх справах і т. ін. - повинне мати яскраве емоційне забарвлення, інакше діяльність не відбудеться або швидко зруйнується. Дитина, в силу свого віку, просто не здатна робити те, що їй нецікаво.

Висновки

розвиток сприйняття дитина

У дошкільному віці розвиток психофізіологічних функцій відбувається одночасно по різних напрямках; їхня соціалізація носить множинний і різноякісний характер. Характерною рисою даного періоду є інтенсивний розвиток тих психічних функцій, що складалися в ранньому дитинстві (сенсорики, перцепції, образної пам'яті, уваги, практичного мислення, моторики) і які в той же час є базовими для побудови новоутворень у пізнавальній сфері й у формуванні довільної поведінки.

Суттєві зміни у дошкільному віці спостерігаються у розвитку сприйняття. У зв'язку з появою і розвитком апперцепції сприйняття стає осмисленим, цілеспрямованим, аналізуючим. У розвитку основних властивостей сприйняття спостерігаються дві основні тенденції. З одного боку, відбувається становлення та зростання його цілісності, а з іншого боку - виявляється деталізація і структурність перцептивного образу.

Істотним новоутворенням у дошкільному періоді також є вища соціалізована форма перцепції - спостереження, що пов'язане з формуванням визначених способів його здійснення і носить цілеспрямований характер, коли дитина починає виступати як суб'єкт пізнавальної діяльності.

Спостереження пов'язане з емоціями. Зацікавленість дитини процесом спостереження, його результатом впливає на його хід. Але порівняно із раннім дитинством емоційні процеси дошкільників стають більш урівноваженими, хоча з цього зовсім не випливає зниження насиченості, інтенсивності емоційного життя дитини. До структури емоційних процесів крім вегетативних і моторних компонентів входять тепер і складні форми сприйняття, образного мислення, уяви. Дитина починає радіти і засмучуватися не тільки з приводу того, що вона робить у даний момент, але і з приводу того, що вона ще має зробити. Переживання стають складнішими і глибшими.

У дошкільному віці з'являються та стабілізуються моральні почуття, які грають провідну роль у встановленні відносин між людьми. Завдяки цьому дитина в змозі стримати свої бажання, негативні емоції, спонукання антисоціального характеру. Зміцнення ряду моральних почуттів створює своєрідний стрижень особистості, до якого надалі будуть притягувалися схожі риси, якості, властивості.

Розвиток емоційної сфери пов'язаний з формуванням плану уявлень. Образні уявлення дитини здобувають емоційний характер, і вся її діяльність є емоційно насиченою. Усе, до чого включається дошкільник, - гра, малювання, конструювання і т. ін. - повинне мати яскраве емоційне забарвлення, інакше діяльність не відбудеться або швидко зруйнується.

В ході дослідження, яке було спрямоване на з'ясування закономірностей виділення опорних ознак кольору або форми дітьми дошкільного віку під час класифікації геометричних фігур у нейтральному та емоційному контекстах, виявилося, що емоційний контекст зумовлював вибір ознаки кольору як опорної ознаки класифікації. Таким чином, емоційні характеристики об'єктів для дошкільників більше пов'язані з кольором, ніж з формою.

Список використаних джерел

1. Ананьев Б. Г. О проблемах современного человекознания. - СПб.: Питер, 2001.

2. Асмолов А. Г., Бодалев А. А. и др. Эмоции как феномен социального бытия // Мир психологии. - 2002. - № 4. - С. 3-10.

3. Валитова И. Е. Психология развития ребенка дошкольного возраста: Задачи и упражнения: Учеб. пособие. - Мн.: Універсітэцкае, 1997.

4. Волков Б. С., Волкова Н. В. Детская психология. Психическое развитие ребенка до поступлення в школу. Научн. ред. - Волков Б. С. - М., А.П.О., 1994.

5. Выготский Л. С. Вопросы детской психологии. - СПб.: СОЮЗ, 1997.

6. Выготский Л. С. Лекции по психологии. СПб.: СОЮЗ, 1997.

7. Выготский Л. С. Психология развития как феномен культуры. - М.: Изд-во «Институт практической психологии», Воронеж: НПО «МОДЭК», 1996.

8. Горбатков А. А. Успешность деятельности и эмоции: эскиз модели // Мир психологии. - 2002. - № 4. - С. 48-64.

9. Дерябин В. С. Чувства, влечения, эмоции. / Под редакцией и с предисловием В. М. Смирнова и А. И. Трохачева. - Л.: Изд-во «Наука», 1974.

10. Додонов Б. И. В мире эмоций. - К.: Политиздат Украины, 1987.

11. Ермолаева М. В., Миланович Л. Г. Методы работы психолога с детьми дошкольного возраста. - М.: Институт практической психологии, 1996.

12. Зинченко В. П. Образ и деятельность. - М.: Издательство «Институт практической психологии», Воронеж: НПО «МОДЭК», 1997.

13. Кулагина И. Ю., Колюцкий В. Н. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека. Учеб. пособие для студентов высш. учеб. заведений. - М.: ТЦ «Сфера» при участии «Юрайт-М», 2001.

14. Леонтьев А. И. Деятельность. Сознание. Личность. - М.: Политиздат, 1997.

15. Логвиненко А. Д. Зрительное восприятие пространства. - М., Изд-во Моск. ун-та, 1981.

16. Лук А. Н. Эмоции и личность. - М.: «Знание», 1982.

17. Лук А. Н. Эмоции и чувства. - М.: «Знание», 1972.

18. Маклаков А. Г. Общая психология. - СПб.: Питер, 2002.

19. Мухина В. С. Психология дошкольника. - М.: Просвещение, 1975.

20. Орлов Ю. М. Восхождение к индивидуальности: книга для учителя. - М.: Просвещение, 1991.

21. Познавательные психические процессы / Сост. и общая редакция А. Г. Маклакова. - СПб.: Питер, 2001.

22. Психология восприятия / Под ред. Б. Ф. Ломова. - М.: Наука, 1989.

23. Психология дошкольника. Хрестоматия / Сост. Г. А. Урунтаева. - М.: Издательский центр «Академия», 1997.

24. Рубинштейн С. Л. О восприятии времени и пространства // Мир психологии. - 1999. - № 4. - С. 16-25.

25. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. - СПб.: Питер, 2001.

26. Рыбалко Е. Ф. Возрастная и дифференциальная психология. - СПб.: Питер, 2001.

27. Столяренко Л. Д. Основы психологии. - Ростов н/Д: Издательство «Феникс», 1996.

28. Хрестоматия по возрастной психологии: Учебное пособие для студентов. - М.: «Институт практической психологии», 1996.

29. Шакуров Р. Х. Психология эмоций: новый подход // Мир психологии. - 2002. - № 4. - С. 30-44.

30. Эльконин Д. Б. Психическое развитие в детских возрастах. - М.: «Институт практической психологии», Воронеж: НПО «МОДЭК», 1997.

31. Яньшин П. В., Фомина Ю. П. Специфичность эмоциональной категоризации хроматических и геометрических признаков у детей дошкольного возраста // Психологический журнал. - 2002. - № 1. - С. 61-70.

Размещено на Allbest.ru