Особливості становлення характеру у юнацькому віці

* до дітей сангвінічного темпераменту потрібно застосовувати заходи, які б виховували в них посидючість і зосередженість уваги;

* представників холеричного типу темпераменту потрібно систематично утримувати від бурхливих реакцій, привчати до стриманості, самовладання, виховувати в них звичку до спокійнішої, рівномірної праці, розвивати почуття справедливості, вміння уважно ставитися до почуттів інших людей;

* в організації занять із флегматиками необхідно враховувати їхні схильності без діяльності, постійно активізувати їхню пізнавальну діяльність, звертати особливу увагу на уяву;

* у меланхоліків слід розвивати впевненість у своїх силах, заохочувати їхню активність, вимагати вчинків, пов'язаних із подоланням труднощів.

В організації навчально-виховної роботи з підлітками потрібно враховувати основні психологічні новоутворення цього вікового періоду, особливо розвиток самосвідомості та виникнення усвідомленої потреби в самовихованні, тобто педагогічні впливи повинні спонукати до виховання самими підлітками в себе вмінь володіти проявами власного темпераменту. Поєднання виховання темпераменту із самовихованням становить вікову специфіку роботи вчителя з учнями середнього шкільного віку порівняно з молодшими школярами.

Отже, сформульовані нами основні висновки проведеного дослідження дають змогу стверджувати: висунуті гіпотези доведено, дослідницьку мету досягнуто.

ВИСНОВКИ

Формування характеру -- це процес становлення стійких психологічних утворень особистості під впливом об'єктивних і спеціально створених для цього умов, коли її дії та вчинки в результаті їх багаторазових повторень стають звичними й визначають типову модель її поведінки.

Характер людини формується в процесі її індивідуального життя під провідним впливом суспільних умов. Особливо важливу роль у вихованні характеру відіграє активна діяльність особистості і передусім праця як середовище її суспільного буття, спілкування.

В процесі праці виявляються моральні, інтелектуальні, вольові та інші якості особистості, що, закріплюючись під впливом певних умов життя, набувають рис характеру.

Реформування, що відбуваються в сучасному суспільстві, поява нових ідеалів і цінностей, зумовлених входженням до системи ринкових відносин, створюють передумови для формування рис характеру нової ділової людини.

Серед чинників, які мають для людини життєве значення і впливають на формування її характеру, особлива роль належить вихованню^ Виховання організовує обставини життя і спрямовує в потрібному напрямі життєві впливи, підкріплює їх, створює відповідне ставлення до навколишньої дійсності особистості, що формується. Разом з тим воно гальмує негативні впливи, перешкоджає закріпленню небажаних звичок і рис її поведінки.

На певному, достатньо високому етапі розвитку особистості починають діяти самовиховання і саморегулювання процесу становлення характеру.

Сформовані в процесі виховання потреби, ідеали, установки особистості стають підґрунтям її вимог як до зовнішніх умов життя, так і до самої себе. Вона сама починає організовувати своє життя і виховувати себе, керуючись при цьому як власними, так і суспільними ціннісними орієнтирами. Повною мірою здатність до самовиховання характеру виявляється тоді, коли особистість набуває життєвого досвіду, оволодіває засадами психологічної культури, коли у неї формується світогляд і остаточно складаються ідеали, відповідно до яких вона починає свідомо планувати своє життя і визначати в ньому своє місце.

У процесі життя у людини утворюються динамічні стереотипи, тобто система нервових зв'язків у корі великих півкуль головного мозку, яка виникає під впливом різноманітних подразнень, що діють у певній послідовності та певній системі. Багаторазові повторення таких подразнень спричиняють утворення міцних нервових зв'язків, які потім виявляються дедалі легше та автоматичніше, без особливого нервового напруження. Утворення та перероблення динамічних стереотипів потребують значної, часом важкої роботи нервової системи. Динамічні стереотипи утворюють фундамент звичних дій, рис характеру, які, як уже зазначалося, здебільшого виявляються мимоволі.

Отже, характер особистості є складним синтезом типу нервової діяльності та життєвих вражень, умов життя, виховання.

Люди народжуються з різними особливостями функціювання головного мозку, що зумовлюється типом нервової системи, але ці фізіологічні відмінності людей є лише передумовою для формування в процесі життя різних морально-психологічних якостей, зокрема і відмінностей у характері. Те, що в одній сім'ї за схожих умов виростають діти з різними рисами характеру, не може бути доказом природженості рис характеру. Адже однакових умов у вихованні дітей не буває. Багатогранність спілкування, обставин, в які потрапляють діти, їхніх переживань створює надзвичайно різноманітні умови життя та виховання дітей. Саме це, відбиваючись у мозку дитини, викликає найрізноманітніші індивідуальні способи реагування, які поступово стають у кожної дитини своїми, властивими лише їй звичними рисами характеру. Саме те, що морально-етичні норми життя і вимоги до дітей у процесі їх виховання (вказівки, санкції) здебільшого бувають типовими, найбільше зумовлює прояви типових рис характеру, спільних для багатьох людей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Вікова та педагогічна психологія: навч. Посіб. /О.В.Скрипченко., Л.В.Волинська, З.В.Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.

2. Возрастная и педагогическая психология /Под. ред. А. В. Петровского. -М., 1979.

3. Возрастная и педагогическая психология/Под ред. М. В. Гамезо и др. -М., 1984.

4. Гоноболін Ф.Н. Психологія //За ред. Н.Ф.Добрині-на. -- М.: Вища школа, 1975. -- С. 136--141.

5. Дудин СИ. О связи темперамента с общими способностями // Психологический журнал. -- 1994. -- Т. 5. -- № 2. -- С. 38-51.

6. Ильина А.Й. Общительность и темперамент школьников. -- Пермь, 1961. -- С. 105.

7. Карпова А. К. Функциональные взаимоотношения между свойствами темперамента как условия эффективной деятельности монотонного содержания // Автореф. дис-., канд. психолог, наук. -- М., 1975. -- С. 20.

8. Ковалев А.Г., Мясищев В.Н. Психические особенности человека. Характер. -- Л.: Издательство Ленинградского университета, 1957. -- С. 155--160.

9. Кон И. С. Психология юношеского возраста. - М., 1979.

10. Крутецкий В. А. Психология обучения и воспитания школьников. - М., 1996.

11. Кулагина И. Ю. Возрастная психология. - М., 1995.

12. Мир детства. Юность. - М., 1991.

13. Немов Р. С. Психология. Т.1. - М., 1994.

14. Крутецкий В.А., Лукин Н.С. Очерки психологии старшого школьника. -- М., 1963. -- С. 120.

15. Крутецкий В.А. Психология. -- М.: Просвещение, 1986.--С. 186--196.

16. Кузин B.C. Психология. -- М.: Высшая школа, 1974. -- С. 241-248.

17. Левитов НД. Детская и педагогическая психология. -- М.: Просвещение, 1964. -- 477 с.

18. Лейтес Н.С. Опыт психологической характеристики темпераментов // Типологические особенности ВНД человека / Под ред. Б.М.Теплова. -- М., 1956. -- С. 267--303.

19. Люблинская А.А. Детская психология. -- М.: Просвещение, 1971. - С. 353-355.

20. Мерлин B.C. Отличительные признаки темперамента // Психология индивидуальных различий. Тексты / Под ред. Ю.Б.Гигатенрейтера, В.Л.Романова. -- М., 1982. -- С. 160-166.

21. Мерлин B.C. Очерк теории темперамента. -- М., 1964.-302с.

22. Мерлин B.C. Темперамент // Общая психология / Под ред. А.В.Петровского. -- М., 1970. -- С. 376--379.

23. Небылицын В.Д. Избранные психологические труды / Под ред. Б.ФЛомова. -- М., 1990. -- 406 с.

24. Небылицын В.Д. Темперамент // Психология индивидуальных различий. Тексты / Под ред. Ю.Б.Гиппен-рейтера, В.Я.Романова. -- М., 1982. -- С. 153--159.

25. Немов Р.С. Психология Книга 1. -- М., 1998. -- С. 394-401.

26. Основи психології / За ред. О.В.Киричука, В.А.Ро-менця. -- К.: Либідь, 1996. -- С. 212--218.

27. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. -- Самара: Издательский Дом «БАХРАХ», 1998. -- 672 с.

Размещено на Allbest.ru