Психофізіологічне забезпечення військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони

Запропоновані оптимізаційні заходи психофізіологічного супроводу спрямовані на: а) корекцію порушених під впливом негативних чинників охоронної діяльності психофізіологічних властивостей і відновлення функціональних резервів організму; б) тренінг (розвиток) професійно важливих якостей охоронців, зміцнення їх адаптаційних можливостей, підвищення стійкості до негативних чинників професійної діяльності; в) профілактику розвитку негативних функціональних станів, професійного стресу, професійно зумовлених захворювань, особистісних деформацій під впливом дезадаптаційних чинників професійної охоронної діяльності. В розділі підкреслюється необхідність враховувати при організації заходів психофізіологічного супроводу індивідуальну варіативність реагування та етап професійної діяльності співробітника особистої охорони; важливість поєднання в єдиному комплексі різних груп оптимізаційних методів (фізіолого-гігієнічних, фармакологічних, психологічної корекції, соціально-організаційних) і форм коригувальних впливів (індивідуальної та групової роботи).

ВИСНОВКИ

1. У дисертації на основі системного підходу здійснено комплексне розв'язання завдання психофізіологічного забезпечення військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони. На основі аналізу теоретичних підходів та отриманих в емпіричному дослідженні результатів запропоновано систему психофізіологічного забезпечення військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони, яка базується на теоретичних уявленнях про генетичну детермінованість професійно важливих психофізіологічних якостей для виконання робіт з підвищеним рівнем небезпеки, про залежність успішності професійної діяльності від наявності певного рівня розвитку професійних здібностей, а ефективної адаптації до особливих умов професійної діяльності - від сформованості широкого діапазону адаптаційних можливостей.

2. Складовими системи психофізіологічного забезпечення військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони є: професіографічний аналіз охоронної діяльності (вивчення психологічної специфіки охоронної діяльності, її вимог до розвитку психофізіологічних якостей фахівців, визначення адаптаційно сприятливих та дезадаптуючих чинників охоронної діяльності, переліків професійно важливих якостей і протипоказань); професійний психофізіологічний відбір (вивчення психофізіологічних властивостей кандидатів, визначення наявності професійно важливих якостей і відсутність протипоказань, оцінка рівня придатності кандидата) і психофізіологічний супровід (моніторингова оцінка поточного психофізіологічного стану, визначення і реалізація необхідних оптимізаційних заходів), які виступають її взаємопов'язаними компонентами, спрямованими на досягнення загальної мети - забезпечення стабільної ефективності та надійності діяльності охоронців на всіх етапах їх професійної діяльності.

3. Вивчення специфічних умов і характеру охоронної діяльності виявило високу складність і різнобічність професійних завдань охоронців, наявність у їхній роботі високого рівня емоційної напруги, пов'язаної зі значним ризиком і відповідальністю, значною кількістю стресових факторів, що зумовлює підвищені вимоги до розвитку індивідуальних психофізіологічних якостей. Як показав аналіз, професійна діяльність охоронців поєднує ознаки таких класів військових спеціальностей (за психологічною класифікацією), як моторно-вольовий, сенсомоторний та організаційний, а також характеризується перевагою суб'єкт-суб'єктних відносин. Виходячи з аналізу специфічних умов та характеру охоронної діяльності, обґрунтовано необхідність впровадження системи заходів психофізіологічного забезпечення військово-професійної діяльності охоронців, поряд із матеріально-технічним, медичним, соціально-психологічним.

4. Вивчення індивідуальних психофізіологічних властивостей охоронців у зіставленні з оцінками професійної успішності і аналогічними ознаками інших професійних груп дозволило визначити нейродинамічні, когнітивні та особистісні передумови, які сприяють ефективному виконанню охоронної діяльності, фактори ризику розвитку дезадаптаційних проявів у фахівців під впливом шкідливих чинників професійної діяльності. Отриманий у дослідженні емпіричний матеріал надав можливість розробити методичні підходи до професійного психофізіологічного відбору охоронців, а саме визначити перелік діагностично-інформативних методик для психофізіологічного відбору охоронців, статистичні критерії відбору і нормативні оцінки професійно важливих психофізіологічних властивостей, скласти переліки професійно важливих якостей і протипоказань до виконання охоронної діяльності, які є складовими психограми.

5. В результаті проведеного дослідження розроблено діагностичну і прогностичну моделі оцінки індивідуальної придатності до виконання військово-професійної охоронної діяльності. Визначено, що психофізіологічними детермінантами професійної успішності співробітників особистої охорони та адаптаційно вагомими властивостями є: стабільність і швидкість центральної переробки інформації в складній сенсомоторній реакції вибору, функціональна рухливість і врівноваженість нервових процесів (за М.В. Макаренком); вербальне запам'ятовування (“пам'ять на слова); швидкість і точність когнітивних рішень (“Лічба за Крепеліним”, тест Амтхауера); комбінаторні здібності, продуктивність інтелектуальної діяльності (тест Амтхауера); стенічність, помірна афективна ригідність і ергічна напруга, емоційна стабільність, спонтанність, просоціальність, гнучкі поведінкові стратегії, незалежність (опитувальники Р. Кеттелла, С. Хобфолла).

6. Визначено психофізіологічні характеристики, які дозволяють на етапі професійного психофізіологічного відбору прогнозувати ефективність військово-професійної діяльності охоронців. Це: 1) гнучкість поведінкових стратегій (за опитувальником С. Хобфолла); 2) низький час центральної переробки інформації в складній сенсомоторній реакції вибору одного сигналу з трьох; 3) розвинені комбінаторні здібності (показник інтелектуального розвитку за тестом Амтхауера); 4) ергічна напруга, зумовлена високою професійною мотивацією (показник Q4 за Кеттеллом); 5) просоціальна спрямованість поведінки (за опитувальником С. Хобфолла); 6) спонтанність (за опитувальником С. Хобфолла); 7) розвинене вербальне запам'ятовування (методика “пам'ять на слова”); 8) низький рівень тривожності (Індивідуально-типологічний опитувальник); 9) точність рішень (низька кількість помилкових рішень в методиці “Лічба за Крепеліним”); 10) функціональна рухливість нервових процесів (показник “час” в режимі “Зворотний зв'язок” за М.В. Макаренком).

7. Негативні особистісні та афективні прояви, які спостерігаються в групі співробітників особистої охорони з вищою професійною успішністю (достовірно більший, порівняно з охоронцями з нижчою ефективністю професійної діяльності, рівень афективної ригідності, ергічної напруги, тривожності, експлозивності, схильність до імпульсивних та агресивних дій), свідчать про поступове виснаження внутрішніх резервів, тенденцію до накопичення хронічної втоми. Виявлені особливості спричинені перенапругою адаптаційних механізмів і вказують на значну психофізіологічну ціну високої ефективності військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони. Зростання ризику впливу негативних особистісних проявів на продуктивність діяльності і здоров'я охоронців зумовлює необхідність розробки і впровадження диференційованої системи заходів психофізіологічного супроводу професійної охоронної діяльності, як складової психофізіологічного забезпечення їх військово-професійної діяльності.

8. Аналіз психофізіологічних чинників, які сприяють ефективній і надійній професійній діяльності охоронців, успішній адаптації до особливих умов професійної діяльності, протистоянню дезадаптивним чинникам охоронної діяльності, дозволив розробити заходи супроводу військово-професійної діяльності співробітників особистої охорони. Заходи психофізіологічного супроводу охоронної діяльності, який передбачає поєднання моніторингової і оптимізаційної частин, спрямовані на оптимізацію професійної працездатності, адаптації та мотивації; на контроль, корекцію і профілактику розвитку негативних функціональних станів, запобігання появі емоційного вигорання, професійних стресів і особистісних деформацій, збагачення функціональних резервів організму, зміцнення і подальший розвиток професійно важливих якостей і адаптаційних можливостей. Оптимізація охоронної діяльності досягається шляхом комплексного застосування широкого спектру коригувальних, рекреаційних, тренувальних, профілактичних психофізіологічних методів.

9. Для проведення моніторингу емоційного стану фахівців в межах психофізіологічного супроводу професійної діяльності в особливих умовах був розроблений скринінг емоційного стану, який виявив високу ефективність в діагностуванні емоційних зрушень, зумовлених дезадаптивними чинниками професійної діяльності, що дало змогу використовувати скринінг для диференціації осіб з порушеннями психічної адаптації в процесі здійснення ними військово-професійної діяльності.

10. В роботі надані практичні рекомендації з оптимізації професійного відбору і супроводу охоронної діяльності. Запропоновані заходи спрямовані на підвищення ефективності діяльності охоронців та полегшення їх адаптації до складних умов професійної діяльності. Наведені рекомендації можуть бути корисні для організації процесу психофізіологічного забезпечення професійної діяльності фахівців в особливих та екстремальних умовах.

Подальші перспективи досліджень передбачають вдосконалення розробленої системи та загального алгоритму психофізіологічного забезпечення охоронної діяльності шляхом поглибленого вивчення психофізіологічних механізмів, які забезпечують її високу ефективність в екстремальних умовах, адаптацію співробітників до дезадаптивних чинників професійної охоронної діяльності, пошуку нових ефективних шляхів відновлення їх працездатності і функціональних резервів, збереження професійного здоров'я.

Список праць, опублікованих за темою дисертації

Методичні рекомендації

1. Матюха О.В., Яворський А.В., Панченко В.М., Нічик О.В. Психограма співробітника особистої охорони: Методичні рекомендації / Під заг. ред. проф. Захараша М.П. - К. - 2007. - 45 с.

Статті у наукових фахових виданнях