Модульний підхід до побудови інформаційних систем як спосіб відображення економічних бізнес-процесів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Модульний підхід до побудови інформаційних систем як спосіб відображення економічних бізнес-процесів

Грабарєв Андрій Володимирович кандидат економічних наук, доцент кафедри, Київський національний економічний університет імені Вадима Г етьмана, кафедра інформатики та системології, м. Київ

Мозговий Сергій Анатолійович директор з маркетингу, "Дебет Плюс", м. Черкаси

Македон Геннадій Петрович старший викладач, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, кафедра інформатики та системології, м. Київ,

Головко Наталія Робертівна кандидат економічних наук, доцент, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, кафедра інформатики та системології, м. Київ

Куліда Вікторія Іванівна старший викладач, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, кафедра інформатики та системології, м. Київ

Анотація

Широке й активне застосування сучасних інформаційних технологій у господарських процесах суб'єктів економічної діяльності зумовлює та накладає низку вимог до програмного забезпечення, що використовується в автоматизації бізнес-процесів. Це стосується як апаратно-програмних комплексів з автоматизації технологічних процесів, які відбуваються на підприємстві, так і програмного забезпечення для автоматизації фінансового, бухгалтерського, оперативного обліку суб'єктів господарювання.

У статті досліджено модульний підхід побудови інформаційних систем на прикладі програмного комплексу "Дебет Плюс". Показано доцільність використання такого підходу в сучасних інформаційних системах під час автоматизації процесу управління підприємством. Проаналізовано підсистеми програмного комплексу "Дебет Плюс" й обґрунтовано доцільність дотримання відповідності між об'єктами інформаційної системи та об'єктами предметної області.

Для розуміння зв'язку між об'єктами предметної області та складовими частинами інформаційної системи, у статті подано короткий опис основних модулів (підсистем) програмного середовища "Дебет Плюс" та їхніх функціональних можливостей. Окрема увага приділена функціям модульного підходу в контексті побудови, впровадження та експлуатації інформаційних систем автоматизації бізнес-процесів суб'єктів господарювання.

Розглянуто переваги у зручності користування інформаційною системою, швидке оволодіння користувачами цієї системи практичними навичками роботи, конкурентна перевага на ринку перед іншими розробниками спеціалізованого програмного забезпечення. Аргументовано доцільність модульного підходу до побудови інформаційної системи, що може слугувати інструментом формування гнучкої цінової політики компанії- розробника на ринку програмних продуктів і виконувати в подальшому адміністративні функції під час роботи користувачів із системою. інформаційний автоматизація управління

Ключові слова: модульний підхід, інформаційні системи, автоматизація обліку, принципи побудови інформаційних систем, Дебет Плюс.

Hrabariev Andrii Volodymyrovych Ph.D. in Economics, Associate professor, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Department of Informatics and Systemology, Kyiv

Mozgovyi Sergii Anatoliyovych CMO Debet Plus, Cherkasy

Makedon Gennadiy Petrovych Senior lecturer, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Department of Informatics and Systemology, Kyiv

Golovko Nataliia Robertivna Ph.D. in Economics, Associate professor, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Department of Informatics and Systemology, Kyiv

Kulida Viktoria Ivanivna Senior lecturer, Kyiv National Economic University named after Vadym Hetman, Department of Informatics and Systemology, Kyiv

MODULAR APPROACH TO BUILDING INFORMATION SYSTEMS AS A WAY OF DISPLAYING ECONOMIC BUSINESS PROCESSES

The wide and active use of modern information technologies in the economic processes of subjects of economic activity determines and imposes several requirements for the software used in the automation of business processes. This applies both to hardware and software complexes for automating technological processes that take place at the enterprise, and to software for automating financial, accounting, and operational accounting of economic entities.

The article examines the modular approach to building information systems using the example of the software complex "Debet Plus". The expediency of using such an approach in modern information systems during the automation of the enterprise management process is shown. The subsystems of the software complex "Debet Plus" were analyzed and the expediency of compliance between the objects of the information system and the objects of the subject area was substantiated.

To understand the connection between the objects of the subject area and the constituent parts of the information system, the article provides a brief description of the main modules (subsystems) of the software environment "Debet Plus" and their functionality. Particular attention is paid to the functions of the modular approach in the context of the construction, implementation, and operation of business process automation information systems of economic entities.

Advantages in the ease of use of the information system, quick acquisition of practical work skills by users of this system, and competitive advantage in the market over other developers of specialized software are considered. The expediency of a modular approach to the construction of an information system is argued, which can serve as a tool for forming a flexible pricing policy for the developer company in the market of software products and performing administrative functions in the future when users work with the system.

Keywords: modular approach, information systems, automation of accounting, principles of construction of information systems, Debet Plus.

Постановка проблеми. Інформаційна система для автоматизації обліку на підприємстві має відповідати таким критеріям: повністю відображати процеси господарської діяльності підприємства, полегшувати процес ведення обліку, дозволяти в короткі терміни розширюватися і масштабуватися. Процес навчання користувачів роботі з інформаційною системою має проходити в максимально короткі строки та з мінімальними витратами з боку підприємства. Процес впровадження автоматизованої системи обліку на підприємстві значною мірою пришвидшується повною чи максимальною відповідністю об'єктів інформаційної системи та об'єктів предметної області користувачів, у випадку господарського обліку - об'єктів цього обліку.

Сьогодні, в умовах російсько-української війни, особливо важливим постає питання відмови від підсанкційного російського програмного забезпечення. На ринку України вже тривалий час існує багато українських розробок, які є альтернативою російському програмному забезпеченню [3]. Однією з них є програмний комплекс з автоматизації обліку "Дебет Плюс", на прикладі якого ми розглянемо та дослідимо модульний підхід до проектування інформаційних систем, його вплив на зручність користування програмним забезпеченням, швидкість оволодіння та початку роботи з таким програмним забезпеченням, з'ясуємо як це відображається на конкурентоспроможності програмного продукту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему проєктування, розробки і впровадження інформаційних систем в обліку розглядали такі вчені, як А.М. Береза, О.В. Бондаренко, Ф.Ф. Бутинець, В.Ф. Ситник та інші. Проте питання автоматизації зберігає актуальність і лишається недостатньо дослідженим. На підтвердження цього слугує той факт, що значна кількість організацій, установ і підприємств все ще використовують традиційну ручну форму ведення обліку або ж автоматизували цей процес частково.

Мета статті - дослідити принцип модульної побудови інформаційних систем, зокрема програмних комплексів автоматизації обліку, як спосіб відображення об'єктів предметної області господарської діяльності підприємства.

Виклад основного матеріалу. Архітектура, функціонал та інтерфейс будь-якої інформаційної системи відіграють значну роль в успішному використання цього програмного продукту великою кількістю користувачів. Беззаперечним лідером на ринку інформаційних систем для автоматизації бізнесу в Україні залишаються продукти російської компанії 1С. Незважаючи на низку санкцій, введених 2017-2018 рр., 90 % українського бізнесу досі у різний спосіб використовують програмні рішення цієї компанії [8]. Урядовці та експерти стверджують, що українському бізнесу і державному сектору знадобиться кілька років для повного подолання залежності від пов'язаних з російськими розробниками системних продуктів, таких як 1С, і переходу на українські та міжнародні аналоги.

Успішне введення та подальше використання автоматизованої системи управління підприємством значною мірою залежать від правильної побудови організації структури цієї системи. Чим точніше структура і функціонально- логічна схема інформаційної системи будуть відображати схему реальної предметної області, тим зручнішим, легшим і швидшим буде процес ознайомлення й користування програмним продуктом.

Основним завданням будь-якої автоматизованої системи управління підприємством є відображення тих бізнес-процесів, які відбуваються в економічній діяльності цього підприємства. Модульний принцип побудови інформаційної системи гарантує швидке й зручне освоєння програмного забезпечення кінцевим користувачем.

Підхід із використанням модулів, які за певними правилами та принципами поєднуються в загальну систему чи доповнюють один одного, характерний для багатьох автоматизованих систем автоматизації фінансово- економічної діяльності підприємства. Відрізняються вони лише способом поділу на такі модулі. Так, програмні комплекси сімейства "1С:Підприємство" та BAS використовують поділ за функціональним призначенням: купівля, продаж, податки, звітність тощо. Хоча варто зазначити, що в цих програмних продуктах присутні й модулі, які відображають безпосередні ділянки предметної області, тобто обліку підприємства, наприклад, облік основних засобів, кадровий облік, облік заробітної плати. Інша група програмних комплексів зорієнтована на безпосередні відображення ділянок предметної області в структурі інформаційних систем. Одним із таких програмних продуктів є український програмний комплекс для автоматизації фінансового, оперативного, бухгалтерського, податкового обліку "Дебет Плюс" [6].

Розглянемо детальніше переваги використання модульного підходу в проектуванні інформаційної системи автоматизації бізнес-процесів підприємства на прикладі програмного комплексу "Дебет Плюс", який побудовано з урахуванням саме цих принципів розробки інформаційних систем.

"Дебет Плюс" - це український програмний продукт для автоматизації бізнес-процесів підприємства. Програмний продукт розроблений на базі фреймворка Eclipse RCP, мовою програмування Java, що робить "Дебет Плюс" кросплатформним програмним забезпеченням, яке може використовуватися на комп'ютерах з операційною системою Windows, Linux, MacOS. Бізнес-логіка реалізована на поєднанні JavaScript і XML.

Програмний комплекс "Дебет Плюс" представлений на ринку готовими галузевими рішеннями [6]:

- Бухгалтерський облік для України;

- Бюджетна бухгалтерія;

- Заклади охорони здоров'я (ЗОЗ-КНП);

- Облік у сільському господарстві;

- Автоматизація виробництва й переробки;

- Елеватор, КХП, ХПП (Заготівля зерна);

- ЖКГ (водоканал, ЖЕК, ОСББ);

- Хлібозавод, пекарня;

- Електропостачання;

- Газопостачання.

Комплекс "Дебет Плюс", як цілісна інформаційна система, складається з низки підсистем (модулів), серед яких варто виділити:

- управління торгівлею та ТМЦ;

- облік банківських операцій;

- облік касових операцій;

- облік кадрів;

- облік заробітної плати;

- облік основних засобів;

- автотранспорт;

- зведення бухгалтерського балансу тощо.

Додатково варто зазначити, що для розширення функціоналу програмного забезпечення або для вирішення окремих адміністративних і специфічних завдань "Дебет Плюс" містить такі підсистеми: адміністрування, оновлення, консолідація, синхронізація баз даних, облік продуктів харчування, хлібозаводи (пекарні) тощо (рис. 1).

Такий підхід відображає чітку відповідність між підсистемами (модулями) інформаційної системи та ділянками обліку підприємства. Так, увесь облік заробітної плати, від штатного розпису до звітності, повністю реалізовано в підсистемі "Облік заробітної плати". Операції, пов'язані з обліком грошових коштів, зосереджено в підсистемах "Облік банківських операцій" та "Облік касових операцій". Управління запасами відображено в інформаційній системі підсистемою "Управління торгівлею та ТМЦ", а необоротні активи Т» "Облік основних засобів". Звісно, що деякі ділянки обліку не мають окремо відображених в інформаційній системі підсистем. До таких ділянок можна віднести облік податків, який представлені в програмному комплексі "Дебет Плюс" видами документів, що пронизують кілька підсистем одночасно. Наприклад, види документів "Видані податкові накладні" та "Отримані податкові накладні" доступні як у підсистемі "Управління торгівлею та ТМЦ", так і у підсистемі "Облік банківських операцій" та "Зведення бухгалтерського балансу".

Рис. 1. Перелік підсистем (модулів) програмного комплексу "Дебет Плюс"

Модульний підхід до побудови інформаційної системи виконує відразу кілька функцій: методологічну, маркетингову, технічну, адміністративну. Розкриємо сутність кожної з них.

1. Методологічна функція. Поділ на підсистеми, які максимально відображають ділянки обліку об'єкта господарювання, пришвидшує процес ознайомлення користувача з програмним продуктом, полегшує оволодіння практичними навичками користувачів у роботі з інформаційною системою. У першу чергу це зумовлено зручним відображенням об'єктів предметної області у структурі інформаційної системи. Не потрібно витрачати зайвий час на роздуми, яку підсистему обрати і куди ввести документ, коли працюєш з обліком заробітної плати і маєш у програмному забезпеченні підсистему з аналогічною назвою.

2. Маркетингова функція. Вартість програмного забезпечення як продукту інтелектуальної праці завжди була високою. Незважаючи на стрімкий розвиток сучасних інформаційних технологій та штучного інтелекту, спеціалізоване програмне забезпечення в деяких галузях все ще лишається високовартісним. Модульний підхід під час побудови програмного забезпечення дозволяє скомпонувати кінцевий працюючий продукт за нижчу вартість. Користувачі інформаційної системи самостійно можуть обирати комплектацію програмного продукту, використовуючи й сплачуючи лише за потрібний їм функціонал інформаційної системи (рис. 2).

Рис. 2. Схема відображення поєднання різних модулів у єдину інформаційну систему

3. Технічна функція. Поділ на підсистеми (модулі) робить можливим часткове оновлення окремих модулів програмного комплексу без потреби втручання в роботу інших підсистем інформаційної системи. Також модульний підхід дозволяє розширювати функціональні можливості автоматизованої системи управління для підприємств конкретних галузей економіки чи окремо взятих суб'єктів господарювання. Яскравим прикладом цього є модуль "Облік продуктів харчування", розроблений для закладів освіти відповідно до Постанови № 305 [7]. Реалізація цього функціоналу окремим модулем дозволяє використовувати його і як окрему підсистему тільки для обліку продуктів харчування, так і як складову частину загального комплексу з автоматизації обліку, в поєднання з підсистемою "Управління торгівлею та ТМЦ". Або модуль "Консолідація даних", який затребуваний корпоративними клієнтами, до складу яких входить велика кількість структурних підрозділів, кожен з яких формує окрему звітність. Саме модуль консолідації даних дозволяє узагальнити всі звіти структурних підрозділів в єдиний консолідований звіт корпорації. А модуль "Хлібозавод, пекарня" взагалі розширює базовий функціонал програмного комплексу, дозволяючи автоматизувати виробництво хлібобулочних виробів та роботу диспетчерської служби підприємства [5].

4. Адміністративна функція. Тут варто відмітити зручність налаштування доступу окремих користувачів до підсистем. Варто наголосити на зміні пунктів головного меню і складових окремих пунктів меню під час вибору тієї чи іншої підсистеми, що позбавляє надлишку великої кількості інформації для користувачів інформаційної системи у роботі з різними модулями (підсистемами) (рис. 3-6).

Рис. 3. Пункти Головного меню програми "Дебет Плюс" у підсистемі "Облік банківських операцій"

Рис. 4. Пункти Головного меню програми "Дебет Плюс" у підсистемі "Облік заробітної плати"

Рис. 5. Перелік підпунктів меню "Документи" у підсистемі "Облік банківських операцій"

Рис. 6. Перелік підпунктів меню "Документи" у підсистемі "Облік касових операцій"

Щоб скласти загальне уявлення про комплексний підхід до автоматизації фінансово-економічної діяльності підприємства у програмному комплексі "Дебет Плюс", дамо опис окремих модулів, що характерні для більшості підприємств.

Облік банківських операцій. Функціонал підсистеми "Облік банківських операцій" дозволяє вести облік грошових коштів, що забезпечується наявністю таких видів документів, як "Вихідна платіжна інструкція" та "Вхідна платіжна інструкція". Також підсистема містить звіти: обороти та залишки за рахунком, оборотно-сальдова відомість, журнали-ордери тощо.

Облік касових операцій. У підсистемі використовується два види документів: "Прибутковий касовий ордер" і "Видатковий касовий ордер". Усі внесені документи відразу формують бухгалтерські проводки, що відображається у звітах "Обороти та залишки за рахунком", "Оборотно- сальдова відомість", "Сторінка касової книги" тощо.

Управління торгівлею та ТМЦ. Повноцінний облік товарно- матеріальних цінностей у програмі "Дебет Плюс" забезпечує наявність таких видів документів: прибуткування ТМЦ, внутрішнє переміщення, списання, реалізація, виробництво готової продукції, повернення продукції. Для аналізу й аудиту даних у підсистемі використовуються відомість залишків, оборотно- сальдова відомість, обороти та залишки за рахунком та аналітикою, картка складського обліку, відомість руху, матеріальний звіт тощо.

Облік заробітної плати. У підсистемі реалізований процес нарахування та виплати заробітної плати, ведення особових карток працівників, формування регістрів бухгалтерського обліку, розрахунково-платіжної відомості, об'єднаної звітності з ПДФО та ЄСВ. Об'єктами підсистеми є штатний розпис, табелі відпрацьованого часу, накази на доплати й утримання, особові рахунки працівників, розрахунково-платіжна відомість, різноманітні статистичні звіти.

Облік основних засобів включає ведення картки основного засобу, акта введення в експлуатацію ОЗ, документів автоматичного нарахування амортизації, переоцінки ОЗ, актів ліквідації.

Усі модулі програмного комплексу "Дебет Плюс" можуть використовуватися як окремо один від одного, так і у довільному поєднанні між собою. Використання спектра модулів, які повною мірою відображають усі економічні процеси суб'єкта господарювання, забезпечує комплексний підхід до автоматизації обліку на підприємстві. Це забезпечується саме модульним підходом до побудови інформаційної системи загалом.

Висновки

Використання модульного підходу до проектування інформаційних систем, зокрема автоматизованих систем управління підприємством, з дотриманням принципів відповідності об'єктів інформаційної системи до об'єктів предметної області надає кінцевому програмному продукту низку переваг. Серед таких переваг варто виділити зручність у користуванні інформаційною системою, швидке оволодіння користувачами цієї системи практичними навичками роботи, конкурентна перевага на ринку перед іншими розробниками спеціалізованого програмного забезпечення. Крім того, модульність інформаційної системи може слугувати інструментом формування гнучкої цінової політики компанії-розробника на ринку програмних продуктів і виконувати у подальшому адміністративні функції під час роботи користувачів із системою.

Доцільно підкреслити, що процес повної автоматизації обліку на підприємстві - це досить тривалий і трудомісткий процес, і тому, як правило, проходить у кілька етапів, одним із яких є етап впровадження. Модульний підхід дозволяє полегшити етап впровадження автоматизованої системи управління на підприємстві, розділивши його на підетапи, які відповідають впровадженню окремих ділянок обліку суб'єкта господарювання. Усі ці переваги дозволяють стверджувати про доцільність і правильність використання розробниками модульного підходу до побудови інформаційних систем загалом і систем автоматизації обліку зокрема.

Література

1. Береза А.М. (2001). Основи створення інформаційних систем. Київ: КНЕУ.

2. Синявіна Ю.В. (2015). Аналіз українського ринку інформаційних систем бухгалтерського обліку. Економічний аналіз. 2015. № 2/21: 305-308.

3. Наконечна С.А., Гуцалюк О. І. (2022). Діджиталізація бухгалтерського обліку на

4. підприємствах. In: The IIIInternational Scie^^^^ic andPrac^^cal Co^fe^e^ce "Theories, methods and practices the latest technologies". November 07--09Ј¬Tokyo, Japan. 387 p. p. 69. URL:

5. https://eu-conf.com/wp-content/uploads/2022/ll/Theories-methods-and-practices-of-the-latest- technologies.pdf#page=70

6. Бондаренко О.В. (2015). Проектування та ефективність впровадження інформаційних систем обліку, аналізу, аудиту. Вісник Одеського національного університету. Серія: Економіка. 2015. 20. Вип. 2 (1): 171-175.

7. Волошин В., Гаврилюк М. (2021). Адміністрування обліково-аналітичних даних інформаційної системи хлібозаводу. Економіка та с^с^ільс^во, (25). doi: 10.32782/25240072/2021-25-51.

8. Дебет Плюс. Автоматизація бухгалтерського, оперативного та фінансового обліку. URL: https://debet.com.ua/ [Дата звернення: 14.06.2023].

9. Про затвердження норм та Порядку організації харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 305-2021-%D0%BF#Text

10. Україна не зможе повністю відмовитися від російського 1С ще кілька років. URL: https://www.epravda.com.ua/news/2023/06/8/700946/

11. References:

12. Bereza A. M. Osnovy stvorennia informatsiinykh system [Bereza A. M. (2001). Basics of creating information systems] (2001) [in Ukrainian].

13. Syniavina Yu. V. Analiz ukrainskoho rynku informatsiinykh system bukhhalterskoho obliku [Sinyavina Yu. V. Analysis of the Ukrainian market of accounting information systems] (2015) [in Ukrainian].

14. Nakonechna S. A., Hutsaliuk O. I. Didzhytalizatsiia bukhhalterskoho obliku na pidpryiemstvakh [Nakonechna S. A., Gutsalyuk O. I. Digitization of accounting at enterprises] (2022) [in Ukrainian].

15. Bondarenko O. V. Proektuvannia ta efektyvnist vprovadzhennia informatsiinykh system obliku, analizu, audytu [Bondarenko O. V. Design and efficiency of implementation of accounting, analysis, and audit information systems] (2015) [in Ukrainian].

16. Voloshyn V., Havryliuk M. Administruvannia oblikovo-analitychnykh danykh informatsiinoi systemy khlibozavodu. [Voloshyn V., Gavrilyuk M. Administration of accounting and analytical data of the bakery information system] (2021) [in Ukrainian].

17. Debet Plius. Avtomatyzatsiia bukhhalterskoho, operatyvnoho ta finansovoho obliku [Debit Plus. Automation of accounting, operational and financial accounting] (2023) [in Ukrainian].

18. Pro zatverdzhennia norm ta Poriadku orhanizatsii kharchuvannia u zakladakh osvity ta dytiachykh zakladakh ozdorovlennia ta vidpochynku [On the approval of norms and the Procedure for the organization of meals in educational institutions and children's health and recreation institutions] (2021) [in Ukrainian].

19. Ukraina ne zmozhe povnistiu vidmovytysia vid rosiiskoho 1S shche kilka rokiv [Ukraine will not be able to completely abandon the Russian 1C for several more years] (2023) [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru