Веб-сайт львівського національного університету імені Івана Франка 2.0 (перший етап: перспективні задуми і методологія інформаційного наповнення)

Методологічні засади етапу конструювання архітектури та інформаційного наповнення веб-сайту Львівського національного університету імені Івана Франка. Прикладні проблеми функціонального дизайну. Розгляд інформаційних потреб і перспективних можливостей.

Рубрика Программирование, компьютеры и кибернетика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.07.2018
Размер файла 27,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 004.738.1

Львівський національний університет імені Івана Франка

ВЕБ-САЙТ ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА 2.0 (ПЕРШИЙ ЕТАП: ПЕРСПЕКТИВНІ ЗАДУМИ І МЕТОДОЛОГІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО НАПОВНЕННЯ)

Р. КРОХМАЛЬНИЙ

м. Львів

Важко собі уявити сучасну тривалу наукову, навчальну, адміністративну та іншу комунікацію без залучення засобів Інтернету. Процеси “оцифрування” різних аспектів діяльності людини і взаємодії всередині суспільства з початку ХХІ століття мають свої яскраві тенденції, що формують інформаційне поле сучасності, при чому - і з точки зору формування інформаційно-бібліотечної стратегії1, і з точки зору еволюції комунікаційних технологій. Погляди дослідників на розвиток інформаційного суспільства малюють цікаву, але мінливу картину. М. Кастельс розглядає технологію Інтернет як дуже гнучку, таку, що дає можливість серйозних видозмін унаслідок її суспільного використання; ця технологія здатна викликати цілий ряд соціальних наслідків, які виявляються лише у дослідний спосіб, а не заздалегідь задекларова- ний3. Проблема взаємодії Інтернет-технологій і ВНЗ - цікава й актуальна. Вчені розглядають її у різних аспектах - комунікативної діяльності4, рейтингової діяльності, маркетингових інструментівПетра Могили комплексу “Києво-Могилянська академія"]. Серія: Соціологія. - 2014. - Т. 244, вип. 232. - С. 76-79. 5 Мельникова О. В. Основні напрями просування освітніх послуг українськими ВНЗ у мережі Інтернет // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. - 2015. - Вип. 15. - С. 25-35., інформатизації управління освітою, методології діяльності ВНЗ в ІнтернетіКорж Р. О., Пелещишин А. М. Аналіз сучасних видів та методів інформаційної діяльності ВНЗ в Інтернеті // Східно-Європейський журнал передових технологій. - Харків, 2013. - № 2/2 (62). - С. 62-65., питання захисту інформайційного образу ВНЗ тощо. Особливої ваги у наш час набувають інтернет-ресурси ВНЗ, які ледь встигають за новітніми технологіями, потребами студентів, викладачів та можливостями динамічного віртуального простору.

У полі зору пропонованого дослідження - веб-сайт Львівського національного університету імені Івана Франка 2.0Режим доступу : http://old.lnu.edu.ua/. за час від серпня 2011 до грудня 2015 рр. Першопричиною оновлення сайту 1.0 стало грандіозне святкування 350-літнього ювілею Університету в 2011 р. Проте “ювілейні” клопоти не дали можливості усвідомити й оцінити масштабності такого задуму. До практичного втілення версії 2.0 працівники Університету взялися лише у 2012 р. Однією із додаткових спонук до праці над оновленням веб-сайту став Лист МОН України №1/9-39 від 19 січня 2012 р., у якому було зазначено: “Керівники вищих навчальних закладів зобов'язані розмістити на офіційних веб-сайтах ВНЗ рубрику “Доступ до публічної інформації” та супроводжувати її відповідно до діючого законодавства України. [...] на офіційних веб-сайтах ВНЗ має бути розміщена в обов'язковому порядку інформація про повну назву вищого навчального закладу, його структуру, керівництво, місцезнаходження, контактні телефони та електронні адреси”. Праця над означеним проектом була тривалою, цікавою і передбачала вирішення цілого ряду інформаційних, комунікаційних, технічних та методологічних питань. Дизайн веб-сайту створив редактор інформаційно-аналітичного та профорієнтаційного центру Університету Руслан Пірус, інженер цього ж центру Ярослав Гах розробив технічне забезпечення версії 2.0 (використовуючи мову php), проте це - видимий, зовнішній аспект веб-сторінки. Наша мета - погляд на питання і проблеми, які латентно для користувачів виникали у процесі роботи.

Початковий етап роботи - лютий - червень 2012 р. У лютому 2012 р. було створено робочу групу, до якої увійшли: завідувач відділу Р. Рикалюк, керівник ІАПЦ

Л. Бартіш, завідувач Прес-центру Університету Т. Шемберко, вчений секретар Університету Я. Притула, заступник директора ІПОДП Ю. Корчак, працівники технічного забезепечення і дизайну В. Рябіш, Я. Гах і Р. Пірус, до групи за потреби запрошували представників загальноуніверситетських відділів (це давало можливість врахувати інформаційні “інтереси” широкого кола користувачів). архітектура інформаційний сайт дизайн

Ціла низка засідань робочої групи стосувалася питання ідей дизайну та наповнення інтерфейсу головної веб-сторінки Львівського національного університету імені Івана Франка. Найбільш “гарячі” дискусії розгорнулися довкола втілення ідеї “впізнаваності” інтерфейсу. Група активно вивчала особливості дизайну і функціонування веб-сайтів багатьох університетів (Universite de Paris, Universitat Wien, Harvard University, Massachusetts Institute of Technology, Leland Stanford Junior University, Boston University, Yale University, Princeton University, КНУ ім. Тараса Шевченка, НТТУ “КПІ”, University of London, Birmingham City University, Humboldt-Universitat zu Berlin, Australian National University, Univerzita Karlova v Praze, МГУ им. М. В. Ломоносова, Uniwersytet Wroclawski, Uniwersytet Jagiellonski та ін.). Було розглянуто багато варіантів моделі інтерфейсу, при цьому враховано численні зауваження і побажання (колірна гама, інформаційна насиченість, функціональність та “інтуїтивна простота” - це ті принципи, які відразу ж було ухвалено як одні із визначальних). Група розробників відразу ж зіткнулася з проблемою структуризації і визначення “дерева” інформації веб-сайту 2.0. Зрештою, перед групою постала проблема у кількох вимірах, які виявилися повністю когерентними із визначенням, яке запропонувала А. Шелестова: “веб-сайт ВНЗ одночасно є: комунікаційним середовищем функціонування, збереження та розповсюдження електронної навчальної документації; та комунікаційним каналом, що презентує ВНЗ в інформаційно-освітньому Інтернет- середовищі”. Таким чином, веб-сайт ВНЗ ставав об'єктом для діяльності і фахівців ІКТ, і для документознавців, і для наукового, науково-педагогічного, адміністративного, профорієнтаційного та іншого спілкування. А. Шелестовій вдалося актуалізувати акценти розвитку явища університетської інтернет-комунікації.

Дослідниця відзначила, що веб-сайт “призначений стати центральним елементом комунікаційної політики ВНЗ”, його мета - надати “широкий спектр додаткових можливостей здійснення комунікації”. Це дає ВНЗ можливість надавати користувачам “додаткові сервіси: забезпечувати їх актуальної інформацією, здійснювати дистанційне навчання, ефективніше проводити навчальний і науковий процеси та ін.” Ще одна важлива риса - забезпечення “ефективного позиціонування ВНЗ на ринку освітніх послуг в Інтернет-середовищі”, а це створює можливість користувачеві отримати значно більше інформації та скласти більш повне уявлення про ВНЗ та його послуги”. Дослідниця передбачила і позитивні результати від зворотнього зв'язку університетської інтернет-комунікації - “інформація про поведінку користувачів на веб-сайті одразу може потрапити до інформаційної системи ВНЗ та слугувати для більш якісного їх обслуговування”Шелестова А. М. Веб-сайт ВНЗ як комунікаційне середовище.... Важливо відзначити і суспільно недостатній на той час рівень усвідомленого використання такого типу комунікації, ще нечітке відчуття потреби розгортання комунікативного процесу саме такого типу і таких комплексних вирішень до цього не формульованих питань. Станом на 2011 рік проблема була лише в стані свого окреслення, разом із тим, єдиної класифікації веб-сайтів, стандартизації вимог ще не було, не було усвідомлено і розуміння функціональних особливостей явища, його потрібності взагалі.

За останній період - 2011-2016 рр. (а в інформаційній сфері це - ціла епоха!) - уже сформовано низку цікавих поглядів на означені проблеми. Українські дослідники І. Шкарлат, Н. Заєць та С. Йовенко запропонували свій варіантШкарлат І. В., Заєць Н. М., Йовенко С. М. Веб-сайт вищого навчального закладу як джерело інформації // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2014. - № 2. - С. 102-107. класифікації веб- сайтів. Відповідно до цього, значно пізніше викладеного і запропонованого, підходу, веб-сайт Львівського національного університету імені Івана Франка 2.0 на початковому етапі свого формування набував певних характеристик, отже, він ставав:

• за доступністю сервісів - відкритий (“всі сервіси сайту цілком є доступними для всіх відвідувачів і користувачів”), проте на засіданнях - і робочої групи, і, згодом, на засіданнях університетського семінару - було висловлено пропозиції щодо “напіввідкритості” веб-сайту (“для доступу до ресурсів чи сервісів сайту необхідно зареєструватися, зазвичай, безкоштовно”);

• за природою вмісту - статичний з елементами динаміки (“Вміст статичного сайту формується розробником і в подальшому не змінюється. Користувач бачить файли у тому вигляді, в якому вони зберігаються на сервері”). Веб-сайт Університету не може бути статичним у повній мірі, як і динамічним теж. Адже інформаційні вимоги сучасних користувачів Інтернету не просто зростають швидко... Інтерактив- ність сучасної комунікації уже давно вийшла за межі статичного рівня веб-сайту. Звичайно, значна частина інформаційних блоків веб-сайту ВНЗ матимуть статичну форму. Проте, відповідно до названої класифікації веб-сайт Університету 2.0 було задумано як частково динамічний (зі скриптовою генерацією контенту відповідно до запитів користувачів);

• за фізичним розташуванням - зовнішній сайт мережі Інтернет (проте, з перспективними і бажаними внутрішніми елементами - локальними мікросайтами, доступними лише в межах локальної університетської мережі. Довкола цієї опції розгорнулися тривалі дискусії, у яких було актуалізовано дещо поляризовані позиції: залишати веб-сайт лише зовнішнім і повністю “відкритим” назовні; максимально, але не повністю, “відкрити” сайт (окрім його частини, пов'язаної із навчальною комунікацією “викладач - студент”, оскільки виникали питання авторського права на контент, потреба надання доступу викладача і студента до комунікації); розділити “зовнішню” довідкову частину сайту і створити локальну мережу сайтів для обміну інформацією навчального, наукового, адміністративного характеру тощо)Шкарлат І. В., Заєць Н. М., Йовенко С. М. Веб-сайт вищого навчального закладу..

У процесі розв'язання питань формування інформаційної стратегії і тактики створення і наповнення веб-сайту робоча група паралельно вирішувала ще одне важливе завдання - “повернення” сайтів навчальних підрозділів Університету (в попередні часи це було нормальним явищем - розміщувати веб-сторінку підрозділу на довільному сервері) під одне доменне ім'я і розміщення усіх підсайтів на одному корпоративному сервері. На жаль, з різних причин цей “перехід” до кінця так і не вдалося здійснити.

До травня 2012 р. робоча група розробила перший варіант дизайну та інформаційного наповнення інтерфейсу веб-сторінки 2.0. В основному вдалося подолати окремі труднощі, які періодично виникали у зв'язку із неоднорідністю інформаційних категорій інтерфейсу, більш ніж значною кількістю учасників майбутнього комунікаційного процесу, складнощами встановлення наближеності видових функцій різних підрозділів і служб велетенської університетської структури (на той час у Львівському національному університеті імені Івана Франка було 17 факультетів, три коледжі, інститут післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки, десятки відділів, відділень, центрів, дільниць, навчалося на різних формах біля 26 тис. студентів та аспірантів, а разом із науково-педагогічними, науковими, педагогічними та інших працівниками загальне число можливих учасників інтернет-комунікації лише з боку Університету сягало 30 тис. осіб). Таким чином, на першому етапі створення вебсайту 2.0 розробники напрацьовували перспективну можливість для комунікації “багато до багатьох”. Саме так окреслила комунікативне явище А. Шелестова і при цьому відзначила, що означене охоплює широкий спектр можливих видів взаємодії і містить у собі модель “один до багатьох” та “один до одного”, що значно розширює можливості спілкування і для ВНЗ, і для користувачівШелестова А. М. Веб-сайт ВНЗ як комунікаційне середовище....

Хоч вихідними позиціями модернізації веб-сайту стали спонуки і потреби офіційного характеру, проте майже одразу в робочій групі виникла перспективна пропозиція створення інтернет-майданчика для університетського електронного документообігу. Проблеми, які було актуалізовано у процесі творення веб-сайту 2.0, цілком відповідали тенденціям взаємного розвитку веб-сайту ВНЗ і е-документообігу установи. Ці тенденції окреслила А. Шелестова: це процеси електронізації університетських документів, документопотоків та комунікаційних каналів; активне використання особливого виду навчального документу - веб-сайту університету; забезпечення багатосторонньої комунікації, інтерактивності, інтегрованості та оперативності електронно-документальної комунікації сучасного університету завдяки застосуванню нових інформаційних та інтернет-технологій, зокрема веб-сайтів університетів; зменшення видатків на підтримку комунікаційного процесу, підвищення ефективності та доступності його результатів не тільки для членів університету, а й для суспільства загалом. На той час, на жаль, ще не було в університетській спільноті реальних технічних, ресурсних можливостей, усвідомленого розуміння щодо потреби запровадження такого типу інновацій. Цікаві і доречні пропозиції щодо перспектив розвитку веб-сайту і е-урядування у процесі роботи висловили директор Наукової бібліотеки В. Кметь і його заступник І. Огура, заступник директора ІПОДП Ю. Кор- чак та доцент факультету електроніки Ю. Фургала.

При розробці інтерфейсу одним із ключових завдань стало визначення адресата університетської інтернет-комунікації. Для визначення адресата (чи категорій адресатів) група окреслила можливі функції веб-сайту. І. Шкарлат, Н. Заєць та С. Йовенко згодом запропонують чотири, на нашу думку, дещо описові (хоч і в цілому конкретні), взаємопов'язані та навіть суміщені до певної міри, функції веб-сайту ВНЗ (“інформаційна - полягає в наданні відомостей про навчальний заклад, наявні напрями підготовки, умови вступу, інформації для студентів тощо; рекламна - вебсайт характеризується як зручний, сучасний рекламний носій; комунікаційна - зв'язок із вищими установами, ВНЗ-партнерами, батьками, студентами, абітурієнтами; іміджева - полягає у створенні позитивного образу ВНЗ”Шкарлат І. В., Заєць Н. М., Йовенко С. М. Веб-сайт вищого навчального закладу.... Очевидно, що домінуючою у роботі веб-сайту ВНЗ буде інформаційна функція, оскільки усі інші можливі функції - похідні і так чи інакше завжди пов'язані з інформацією, її наданням, обміном даними тощо. Упродовж короткого часу (березень 2012 р.) робочій групі вдалося узагальнити окремі положення, які й лягли в основу розробки: “впізнаваність” дизайну, інтуїтивна простота пошуку (і доступу до інформації), візуалізованість (запропоновано використати символи Університету у поєднанні із на той час новомодним “плитковим” стилем Windows 8, вихід якої було анонсовано на серпень того ж 2012 р.).

В основі функціонального дизайну першої сторінки - герб Університету, назва, відповідно згруповані блоки інформації. Один із перших варіантів - заставка із фотографією фасаду головного корпусу Університету, яка б мала слугувати певною впізнаваною візитівкою до веб-сайту. Проте група відмовилася від цієї ідеї і підтримала прагматичніше вирішення “вітального” ефекту - було використано університетський корпоративний колір у поєднанні зі строгістю ліній та яскравістю новинного блоку. У перших варіантах реалізовано функціональний інтерфейс за структурою Університету (у варіанті, датованому 15 серпня 2011 р., були розміщено рубрики, які не були позначені адресністю призначення комунікації: адміністрація, факультети, наукові установи, навчальні установи, приймальна комісія, Іван Франко, історія Університету тощо), а недоступна для загалу бета-версія веб-сайту функціонувала з 1 травня 2012 р. і на початковій сторінці було розміщено дев'ять плиток-новин по три у три ряди. Дещо пізніше (у грудні 2012 р.) на засіданні робочої групи буде остаточно визначено основні рубрики, згруповані за двома векторами: горизонтальна лінія (“Головна”, “Інформація”, “Про Університет”, “Наука в Університеті”, “Наукова бібліотека”, “Контакти”), дві вертикальні лінії (перша - “Випускникам”, “Студентам”, “Абітурієнтам”; друга - “Іноземному студентові”, “Прес-центр”, “Ми на мапі Львова”). Нижня частина головної сторінки (спочатку було багато зауважень і несприймання цієї опції, яку потім почали використовувати інші ВНЗ України, зрештою, вона успішно функціонує й у версії веб-сайту 3.0 зразка 2017 р.) містила чотири лінки (МОН України, УЦОЯО, ЛРЦОЯО і ІАП “Вища освіта”) та окремі лінки на усі навчальні підрозділи Університету - 17 факультетів, три коледжі й Інститут післядипломної освіти та доуніверситетської підготовки. Таким чином, учасниками-адресатами університетської комунікації було визначено кілька субкатегорій користувачів - “випускники”, “студенти”, “абітурієнти”, “іноземні студенти” (їх із часом буде доповнено вкладкою “викладачі” - дуже важливою, на наш погляд, оскільки тут було спроектовано реальну перспективу обмінюватися інформацією і навчального, і наукового характеру. Це відкрило можливість для наукового аналізу інформації, який “потребує її уніфікації та відбору в межах поставленого завдання, моделювання структури досліджуваного об'єкта та його атрибутів”). Досвід такої адресної комунікації з часом було успішно апробовано і його елементи й досі можна побачити у більшості веб-сайтів ВНЗ України.

Наслідком означеного періоду роботи з веб-сайтом Університету для учасників групи стало чітке усвідомлення обсягу ще нереалізованих завдань. Попередня оцінка можливостей і масштабності розпочатого проекту не просто вражала. Як висновок, прийшло колективне розуміння того, що “через складну природу та структуру ресурсів, які ВНЗ може використовувати у своїй інформаційній діяльності, ефективне і повне використання наявних у ВНЗ ресурсів є можливим лише за умови комплексного охоплення можливих напрямів і видів інформаційної діяльності”Корж Р. О., Пелещишин А. М. Аналіз сучасних видів та методів інформаційної діяльності... - С. 63.. Разом із тим, постали нові виклики - “процес переходу на оновлений варіант, який відбувався в “живому” режимі, мав свої технічні труднощі. [...] розробники, орієнтуючись на сучасні технології, розраховували на один результат, адже проект передбачав високі параметри Інтернет-з'єднання, швидкісний трафік та адекватне програмне забезпечення для перегляду. Однак у деяких комп'ютерів старшого покоління виникли труднощі: не всі елементи порталу якісно і швидко завантажувалися”. А це, відповідно, теж своєрідно вплинуло на якість початкового результату апробації веб-сайту.

Перший етап роботи завершився у серпні 2012 р. На цей час було створено пі- лотний варіант, який і ліг в основу веб-сайту Університету 2.0, було визначено адресатів та категорії інформації (комунікати), розподілено сфери відповідальності і призначено (наказом Ректора) відповідальних за веб-сторінку Університету, на засіданні ректорату було розглянуто і затверджено відповідне Положення, яке стало нормативним документом для врегулювання усіх питань, пов'язаних із оформленням, наповненням, технічною підтримкою і відповідальністю за зміст інформації. 30 серпня 2012 р. користувачі мережі Інтернет отримали доступ до веб-сайту Львівського національного університету імені Івана Франка (версія 2.0). Вже у вересні 2012 р. розробники отримають перші відгуки про веб-сайт, вони будуть вивчати перші статистичні дані про його функціонування, постануть нові питання, виникнуть нові проблеми, виринуть несподівані перспективні завдання, але це тема і мета іншого, наступного дослідження.

Список використаної літератури

1. Воскобойнікова-Гузєва О. Визначальні світові стратегії розвитку інформаційно- бібліотечного комплексу (кінець ХХ - початок ХХІ ст.) // Вісник Книжкової палати. - 2012. - № 9. - С. 17-22.

2. Дубас О. П. Інформаційний розвиток сучасної України у світовому контексті. - Київ: Ґенеза, 2004. - 208 с.

3. Забродська Л. М. Інформатизація закладу освіти: управлінський аспект: [метод. посіб.]. - Харків: Вид. група “Основа”, 2003. - 240 с.

4. Кастельс М. Галактика Интернет: Размышления об Интернете, бизнесе и обществе / пер. с англ. А. Матвеева; под ред. В. Харитонова. - Екатеринбург: У-Фактория (при участии изд-ва Гуманитарного ун-та), 2004.

5. Корж Р. О., Пелещишин А. М. Аналіз сучасних видів та методів інформаційної діяльності ВНЗ в Інтернеті // Східно-Європейський журнал передових технологій. - Харків, 2013. - № 2/2 (62). - С. 62-65.

6. Лунячек В. Е. Стратегія розвитку освіти України в контексті загальноцивілізацій- них тенденцій // Актуальні проблеми державного управління: зб. наук. пр. - Харків, 2009. - № 2 (36). - С. 171-180.

7. Лунячек В. Е. Управління загальноосвітнім навчальним закладом з використанням комп 'ютерних технологій: дис. [...] канд. пед. наук: 13.00.01 / АПН України; Центральний ін-т післядипломної педагогічної освіти. - Київ, 2002. - 305 с.

8. Мельникова О. В. Основні напрями просування освітніх послуг українськими ВНЗ у мережі Інтернет // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди. - 2015. - Вип. 15. - С. 25-35.

9. Ожеван М. А. На шляху до “розумного суспільства": інформаційні технології як фактор суспільних перетворень в Україні: аналітична доповідь / за заг. ред. Д. В. Дубова. - Київ: НІСД, 2011. - 25 с.

10. Орлов П., Луганський О. Інформаційні системи і технології в управлінні, освіті, бібліотечній справі: [наук.-практ. посіб.]. - Донецьк: Альфа-прес, 2004. - 292 с.

11. Пастушенко О. Розвиток системи персоніфікації вченого в інформаційному середовищі Інтернет // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вер- надського. - 2015. - Вип. 41. - С.

12. Пелещишин А. М., Корж Р. О., Ярка У. Б. Захист інформаційного образу ВНЗ від цілеспрямованих дій у соціальних середовищах Інтернету // Захист інформації. - 2012. - № 3. - С. 87-93.

13. Слободяник М. С. Наукова бібліотека: еволюція структури і функцій: монографія / відп. ред. О. С. Онищенко. - Київ, 1995. - 268 с.

14. Фесенко А. М. Веб-сайт як засіб комунікативної діяльності ВНЗ: проблема ефективності використання (на прикладі ВНЗ м. Миколаїв) // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу “Києво- Могилянська академія"]. Серія: Соціологія. - 2014. - Т. 244, вип. 232. - С.

15. Шелестова А. М. Веб-сайт ВНЗ як комунікаційне середовище функціонування електронної навчальної документації // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2011. - № 4. - С. 47-53 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bdi_2011_4_10.

16. Шкарлат І. В., Заєць Н. М., Йовенко С. М. Веб-сайт вищого навчального закладу як джерело інформації // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. - 2014. - № 2. - С. 102-107.

Анотація

Зроблено спробу окреслити історію та пояснити методологічні засади першого етапу конструювання архітектури, інформаційного наповнення веб-сайту Львівського національного університету імені Івана Франка (лютий - серпень 2012 р.). Автор розглядає проблеми функціонування веб-сайту Університету у різних аспектах: створення і наповнення, прикладні проблеми функціонального дизайну, комунікаційні потреби, адресна комунікація, навчальні ресурси, інформаційні потреби і перспективні можливості.

Ключові слова: історія веб-сайту, методологія інформації, інтернет- комунікація, сайт ВНЗ, адресат веб-сайту, структура веб-сайту.

The article makes an attempt to outline the history and explain the methodological principles behind the first stage of designing architecture and content of the website of Lviv Ivan Franko National University (February-August 2012). The author considers the issues of functioning of the University website in various aspects: development and content, applied problems of functional design, communication needs, targeted communication, educational resources, information needs, and plans for the future.

Keywords: website history, information methodology, online communication, website of a higher education establishment, website user, website structure.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.