Дослідження технологій розробки Windows-додатків

Програмування з використанням Win32/C, C++/MFC, Visual Basic, Java, СОМ, Windows DNA. Бібліотеки і компілятори в середовищі .NET Framework. Стандартна система типів CTS. Ефективність роботи програміста, що використовує .NET. Поняття збірки і модулів.

Рубрика Программирование, компьютеры и кибернетика
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 26.10.2012
Размер файла 46,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дослідження технологій розробки Windows-додатків

1. Огляд основних технологій розробки Windows-додатків

1.1 Програмування з використанням Win32/C

Спочатку під програмуванням під Windows малося на увазі програмування з використанням Windows Application Programming Interface (інтерфейсом прикладного програмування Windows, в 32-розрядних версіях Windows - Win32 API). З використанням цієї технології було створено безліч цілком гідних додатків, проте навряд чи хто-небудь сперечатиметься з тим, що написання додатка з використанням лише Windows API - це дуже трудомістке завдання.

Ще одна проблема полягає в тому, що С - досить сувора по відношенню до програміста мова. Тим, хто створює додатки цією мовою програмування, доводиться уручну займатися управлінням пам'яттю, виконати розрахунки при використанні покажчиків і працювати з абсолютно неприродними з точки зору людської мови синтаксичними конструкціями. Крім того, в С недостатньо можливостей для об'єктно-орієнтованого програмування.

1.2 Програмування з використанням C++/MFC

C++ - це величезний крок вперед відносно нових можливостей в порівнянні з початковою мовою С. Во багатьох ситуаціях C++ цілком допустимо представити як об'єктно-орієнтовану надбудову над С. Така надбудова дозволяє використовувати переваги «стовпів об'єктно-орієнтованого програмування - інкапсуляції, поліморфізму і спадкоємства. Проте програмісти, використовуючі C++, залишаються незахищеними від багатьох і часто небезпечних особливостей С++ (тими ж самими низькорівневими можливостями роботи з пам'яттю і важкими для сприйняття синтаксичними конструкціями).

Існує безліч бібліотек для C++, основне призначення яких - полегшити написання додатків під Windows, надавши для цієї мети вже готові класи. Одна з найбільш поширених бібліотек - це MFC (Microsoft Foundation Classes). MFC - це додатковий рівень над Win32 API, який значно спрощує роботу програміста за рахунок використання готових класів, макросів і майстрів. Проте MFC - це лише часткове вирішення проблеми. Навіть при використанні MFC програмістові доводиться працювати з складним для читання кодом, вельми небезпечним з точки зору можливих помилок.

1.3 Програмування з використанням Visual Basic

Люди завжди прагнуть зробити своє життя простішим. Підкоряючись цьому прагненню багато програмістів на C++ обернули свої погляди до набагато простішої і доброзичливішої мови, якою є Visual Basic (VB). Visual Basic дозволяє працювати з досить складними елементами інтерфейсу користувача, бібліотеками коду (наприклад, Сом-серверами) і засобами доступу до даних при мінімальних витратах часу і сил. Visual Basic в набагато більшому ступені, чим MFC, ховає від користувача виклики Win32 API і надає великий набір інтегрованих засобів швидкої розробки.

Проте в Visual Basic є і недоліки. Головний з них - це набагато менші можливості, які надає ця мова, в порівнянні з C++ (це твердження справедливе, принаймні, для версій раніших, ніж VB.NET). Visual Basic - це мова «для роботи з об'єктами», а не об'єктно-орієнтована мова в звичайному розумінні цього слова. У Visual Basic немає класичного спадкоємства, немає підтримки створення класів, що параметризуються, немає власних засобів створення багатопоточних додатків - і цей список можна продовжувати ще довго.

1.4 Програмування з використанням Java

Мова програмування Java - це повністю об'єктно-орієнтована мова, яка відносно синтаксису багато що успадкувала від C++. Звичайно, переваги Java далеко не вичерпуються міжплатформеностю. Мова Java в синтаксичному відношенні простіша і логічніша, ніж C++. Java як платформа надає в розпорядження програмістів велику кількість бібліотек (пакетів), в яких міститься велика кількість описів класів і інтерфейсів на всі випадки життя. З їх допомогою можна створювати стовідсоткові додатки Java з можливістю звернення до баз даних, підтримкою передачі поштових повідомлень, з клієнтською частиною, якою необхідний лише web-браузер, або на зворот, з клієнтською частиною, що володіє витонченим інтерфейсом.

Java - це дуже елегантна і красива мова. Проте при його використанні проблем також уникнути не вдається. Одна з серйозних проблем полягає в тому, що при створенні складного додатку на Java нам доведеться використовувати лише цю мову для створення всіх частин цього додатку. У Java передбачено не так вже багато засобів для міжмовної взаємодії (що зрозуміло, зважаючи на призначення Java бути єдиною багатоцільовою мовою програмування). Але в реальному світі існують мільйони рядків готового коду, які хотілося б інтегрувати з новими додатками на Java. Проте це зробити дуже важко.

Java - це далеко не ідеальна мова в багатьох ситуаціях. Простий приклад - якщо ми спробуємо створити лише Java додаток, що активно працює з 3D-графікой, швидше за все, працювати такий додаток буде не дуже швидко. Для роботи з 3D-графікой краще використовувати код, написаний на мові з розвиненішими низькорівневими можливостями (наприклад, на C++). Проте інтегрувати такий код з кодом на Java буде дуже складно. Оскільки можливості для звернення до API компонентів, створених на інших мовах, в Java дуже обмежені, говорити про реальну міжмовну взаємодію на основі Java не доводиться.

1.5 Програмування з використанням СОМ

Сучасний стан справ такий, що якщо програміст не будуєте Java-додатки, то велика вірогідність, що програміст освоює технологію Microsoft Component Object Model (COM). Сом-технологія проголошує: «Якщо ви створюєте класи в точній відповідності з вимогами СОМ, то у вас вийде блок повторно використовуваного програмного коду».

Краса двійкового Сом-сервера полягає в тому, що до нього можна звертатися з будь-якої мови. Наприклад, програмісти, використовуючи C++, можуть створювати класи, які можна буде використовувати з додатка на Vbasic. Програмісти, використовуючи Delphi, можуть використовувати класи, створені на С++ и т.д. Проте в міжмовній взаємодії СОМ є свої обмеження. Наприклад, немає можливості провести нового типа СОМ від того, що існує. Для повторного використання існуючих типів СОМ доведеться використовувати інші, набагато менш надійні і ефективні засоби.

Велика перевага СОМ полягає в тому, що програміст може не піклуватися про фізичне місцезнаходження компонентів. Такі засоби, як Application Identifiers (Appids, ідентифікатори додатків), стаби (stubs), проксі, середа виконання СОМ, дозволяють уникати при зверненні до компонентів по мережі необхідності поміщати в додаток код для роботи з сокетами, викликами RPC і іншими низькорівневими механізмами. Досить поглянути на такий код на Visual Basic 6.0 для клієнта СОМ:

Dim с as New MyCOMClass. Місцезнаходження класу визначається через AppID c. DoSomeWork.

Об'єктна модель СОМ використовується дуже широко. Проте внутрішній устрій компонентів вельми складний. Щоб навчитися знатися на нім доведеться витратити принаймні декілька місяців. Написання додатків з використанням Сом-компонентів можна спростити, використовуючи стандартні бібліотеки, наприклад бібліотеку Active Template Library (ATL) зі своїм набором готових класів, шаблонів і макросів.

Деякі мови (наприклад, Visual Basic) також дозволяють приховати складність інфраструктури СОМ. Проте всіх складнощів уникнути все одно не вдається. Наприклад, навіть якщо працювати з відносно простим і підтримуючим COM Visual Basic, доведеться вирішувати не завжди прості питання, пов'язані з реєстрацією компонентів на комп'ютері і розгортанням додатків.

1.6 Програмування з використанням Windows DNA

Картина буде неповною, якщо не взяти до уваги як Інтернет. За декілька останніх років Microsoft додала в свої операційні системи велику кількість засобів для роботи з цією середою, у тому числі і засоби, покликані допомогти в створенні Інтернет-додатків. Проте, побудова закінченого web-додатки з використанням технології Windows DNA (Distributed internet Architecture - розподілена міжмережева архітектура) до цих пір залишається вельми складним завданням.

Значна частина складнощів виникає тому, що Windows DNA вимагає використання різнорідних технологій і мов (ASP, HTML, XML, Javascript, Vbscript, COM (), ADO і т.д.). Одна з проблем полягає в тому, що синтаксично всі ці мови і технології дуже мало схожі один на одного. Наприклад, синтаксис JavaScript більше схожий на синтаксис С++, тоді як VbScript є підмножиною Visual Basic. Сом-сервери, призначені для роботи в середі виконання СОМ, створені на основі здійснений інших підходів, ніж Asp-сторінки, які до них звертаються. Кінцевим результатом є лякаюче змішення технологій. Окрім всього іншого, в кожній мові, яка входить до складу Windows DNА, передбачена своя система типів, що також не є джерелом великої радості для програмістів. Наприклад, тип даних іnt у JavaScript - це не те ж саме, що іnt у С++, який, у свою чергу, відмінний від іnteger у Visual Basic.

2. Рішення .NET

Один з головних принципів .NET звучить так: «Змінюйте все, що хочете, звідки вам завгодно». .NET - це абсолютно нова модель для створення додатків під Windows (а в майбутньому, мабуть, і під іншими операційними системами). Ось коротке перерахування основних можливостей .NET:

· Повні можливості взаємодії з існуючим кодом.

· Повна і абсолютна міжмовна взаємодія. На відміну від класичного СОМ, в.NET підтримуються міжмовне спадкоємство, міжмовна обробка виключень і міжмовна відладка.

· Спільна середа виконання для будь-яких додатків.NET, незалежно від того, на яких мовах вони були створені. Один з важливих моментів при цьому - те, що для всіх мов використовується один і той же набір вбудованих типів даних.

· Бібліотека базових класів, яка забезпечує приховування всіх складнощів, пов'язаних з безпосереднім використанням викликів API, і пропонує цілісну об'єктну модель для всіх мов програмування, що підтримують .NET,

· Спрощення процесу розгортання додатка. У.NET немає необхідності реєструвати подвійні типи в системному реєстрі. Більш того .NET дозволяє різним версіям одного і того ж модуля DLL мирно співіснувати на одному комп'ютері.

2.1 Основи CLS

CLS (Common Language Specification) - загальна специфікація мов програмування. Це набір конструкцій і обмежень, які є керівництвом для творців бібліотек і компіляторів в середовищі .NET Framework. Бібліотеки, побудовані відповідно до CLS, можуть бути використані з будь-якої мови програмування, підтримуючого CLS. Мови, відповідні CLS (до їх числа відносяться мови Visual C# 2.0, Visual Basic, Visual C++), можуть інтегруватися один з одним. CLS - це основа міжмовної взаємодії в рамках платформи Microsoft.NET.

Немає необхідності доводити, що одні і ті ж програмні конструкції в різних мовах виглядають абсолютно по-різному. Наприклад, в С# і Delphi об'єднання рядків (конкатенація) проводиться за допомогою оператора плюс «+», а в Visual Basic для цієї мети використовується амперсант «&». Для середовища виконання .NET така різниця в синтаксисі абсолютно байдужа: все одно відповідні компілятори створять однаковий код IL. Проте мови програмування відрізняються не тільки синтаксисом, але і можливостями. Наприклад, в одних мовах програмування дозволено перевантаження операторів, а в інших - ні. Одні мови можуть використовувати беззнакові типи даних, в інших такі типи даних не передбачені. Тому потрібні деякі єдині правила для всіх мов .NET. Якщо їм слідувати, то програмні модулі, написані на різних мовах, нормально взаємодіятимуть один з одним. Такий набір правил визначений в універсальній специфікації мови (CLS).

Набір правив CLS не тільки гарантує нормальну взаємодію блоків коду, створених на різних мовах, але і визначає мінімальні вимоги, які пред'являються до будь-якого компілятора .NET. Необхідно пам'ятати, що CLS - це лише частина тих можливостей, які визначені в CTS. Правилам CLS повинні задовольняти і інструментальні засоби середовища розробки - якщо ми хочемо забезпечити міжмовну взаємодію, вони повинні генерувати тільки такий код, який відповідає вимогам CLS. У кожного правила CLS є назва (наприклад, CLS Rule 6). Ось приклад один з найважливіших правил - правило номер 1.

Правило 1. Правила CLS відносяться тільки до частин типу, призначених для взаємодії за межами збірки, в якій вони визначені.

З цього правила виходить, що при реалізації якого-небудь типу можна скільки завгодно порушувати правила CLS - це ні на що не вплине. Наприклад, можна створити додаток.NET, який взаємодіє із зовнішнім світом за допомогою трьох класів, і в кожному з цих класів тільки одна функція. Правилам CLS в цьому випадку повинні задовольняти тільки три цих функції (область видимості, угоди про іменування, типи параметрів і т.д.). У внутрішній реалізації цих функцій, класів або додатку в цілому може бути скільки завгодно відступів від правил CLS.

2.2 Основи CLR

CLR (Common Language Runtime) - Середовище Часу Виконання або Віртуальна Машина. Забезпечує виконання збірки. Основний компонент .NET Framework. Під Віртуальною Машиною розуміють абстракцію інкапсульованої (відособленої) керованої операційної системи високого рівня, яка забезпечує виконання (керованого) програмного коду.

Керований код - програмний код, який при своєму виконанні здатний використовувати служби, що надаються CLR.

Відповідно, некерований код подібною здатністю не володіє. Про особливості керованого коду можна судити по переліку завдань, рішення яких покладається на CLR:

· Управління кодом (завантаження і виконання).

· Управління пам'яттю при розміщенні об'єктів.

· Ізоляція пам'яті додатків.

· Перевірка безпеки коду.

· Перетворення проміжної мови в машинний код.

· Доступ до метаданих (розширена інформація про типи).

· Обробка виключень, включаючи міжмовні виключення.

· Взаємодія між керованим і некерованим кодами (у тому числі і COM-об'єктами).

· Підтримка сервісів для розробки (профілізація, відладка і т.д.).

Коротше, CLR - це набір служб, необхідних для виконання керованого коду.

Сама CLR складається з двох головних компонентів: ядра (mscoree.dll) і бібліотеки базових класів (mscorlib.dll). Наявність цих файлів на диску - вірна ознака того, що на комп'ютері, принаймні, була зроблена спроба установки платформи .NET.

Ядро середовища виконання реалізоване у вигляді бібліотеки mscoree.dll. При компоновці збірки в неї вбудовується спеціальна інформація, яка при запуску додатку (EXE) або при завантаженні бібліотеки (звернення до DLL з некерованого модуля - виклик функції LoadLibrary для завантаження керованої збірки) приводить до завантаження і ініціалізації CLR. Після завантаження CLR в адресний простір процесу, ядро середовища виконання проводить наступні дії:

· знаходить розташування збірки;

· завантажує збірку в пам'ять;

· проводить аналіз вмісту збірки (виявляє класи, структури, інтерфейси);

· проводить аналіз метаданих;

· забезпечує компіляцію коду на проміжній мові (IL) в платформозалежні інструкції (асемблерний код);

· виконує перевірки, пов'язані із забезпеченням безпеки;

· використовуючи основний потік додатку, передає управління перетвореному в команди процесора фрагменту коду збірки.

· FCL (.NET Framework Class Library) - відповідна CLS-специфікації об'єктно-орієнтована бібліотека класів,

· інтерфейсів і системи типів (типів-значень), які включаються до складу платформи Microsoft.NET.

Ця бібліотека забезпечує доступ до функціональних можливостей системи і призначена служити основою при розробці .NET - додатків, компонент, елементів управління.

NET бібліотека класів є другим компонентом CLR.

NET FCL можуть використовувати, незалежно від призначення архітектури використовуваного при розробці мови програмування, і зокрема:

· вбудовані (елементарні) типи, представлені у вигляді класів (на платформі .NET все побудовано на структурах або класах);

· класи для розробки графічного призначеного для користувача інтерфейсу (Windows Form);

· класи для розробки web-додатків і web-служб на основі технології ASP.NET (Web Forms);

· класи для розробки XML і Internet-протоколів (FTP, HTTP, SMTP, SOAP);

· класи для розробки додатків, що працюють з базами даних (ADO.NET) і багато що інше.

2.3 Стандартна система типів CTS

Стандартна система типів (CTS) - це всеосяжна специфікація, яка визначає, яким чином який-небудь тип (клас, структура, інтерфейс, вбудований тип даних і т.д.) повинен бути сформований для його правильного сприйняття середовищем виконання .NET. Система CTS описує синтаксичні конструкції (наприклад, перевантаження операторів), які можуть підтримуватися, а можуть і не підтримуватися конкретною мовою програмування .NET. Якщо необхідно створювати сбірки, які повинні використовуватися всіма мовами програмування .NET, то при створенні типів доведеться слідувати правилам стандартної системи типів.

Концепція класів - наріжний камінь будь-якого об'єктно-орієнтованого програмування. Вона підтримується всіма мовами програмування .NET. Клас - це необмежений набір полий, властивостей, методів і подій, складових єдине ціле. У CTS передбачені абстрактні члени класів, що забезпечує можливість застосування поліморфізму в похідних класах. Множинне спадкоємство в CTS заборонене. Клас відповідає всім вимогам об'єктно-орієнтованого програмування і може бути абстрактним, мати область видимості, використовувати інтерфейси, а також може бути закритим для створення похідних класів.

Крім класів в CTS також представлені і структури. У першому наближенні структури можна розглядати як спрощені різновиди класів. Структури CTS можуть мати будь-яку кількість конструкторів з параметрами (конструктор без параметрів зарезервований). За допомогою конструкторів з параметрами можна встановити значення будь-якого поля структури у момент створення цього об'єкту. Всі структури CTS проведені від єдиного базового класу System. ValueType.

Цей базовий клас визначає структуру як тип даних для роботи тільки із значеннями, але не з посиланнями. У структурі може бути будь-яка кількість інтерфейсів.

Проте структури не можуть бути успадковані від решти типів даних і вони завжди є закритими - іншими словами, вони не можуть виступати як базові з метою їх спадкоємства.

Члени типів CTS

Раніше було відмічено, що класи і структури можуть мати будь-яку кількість членів. Член - це або метод, або властивість, або поле, або подія. Для кожного члена в.NET існує набір характеристик. Наприклад, будь-який член в.NET характеризується своєю областю видимості (public, private, protected і т.д.). Член можна оголосити як абстрактний, щоб скористатися можливостями поліморфізму при роботі з похідними класами. Члени можуть бути статичними (такі члени можуть спільно використовуватися всіма об'єктами даного класу) і звичайними - що належать тільки одному об'єкту даного класу.

Перерахування CTS

Перерахування - це зручна програмна конструкція, яка дозволяє об'єднувати пари «ім'я-значення» в групи, до яких потім можна звернутися на ім'я груп.

У CTS всі перерахування є похідними від єдиного базового класу System. Enum. Цей базовий клас містить безліч корисних членів, які допоможуть в роботі з парами «ім'я-значення».

Делегати CTS

Делегати в світі .NET - це безпечні для типів вказівники на функції. Але на відміну від інших мов програмування, делегат .NET це вже не просто адреса в оперативній пам'яті, а клас, похідний від базового класу Multicast-Delegate. Делегати дуже корисні в тих ситуаціях, коли потрібно, щоб одна суть передала виклик іншої суті. Делегати - це наріжний камінь в технології обробки подій в середовищі .NET.

Вбудовані типи даних CTS

У середовищі .NET передбачений багатий набір вбудованих типів даних, причому цей набір використовується всіма мовами програмування .NET. Назви типів даних в різних мовах .NET можуть виглядати по-різному, але ці назви всього лише псевдоніми для вбудованих системних типів даних .NET, визначених в бібліотеці базових типів.

2.4 Простори імен

Після знайомства із виконуючим середовищем .NET звернемося до особливостей бібліотеки базових класів .NET. Важливість бібліотек коду очевидна.

Наприклад, бібліотека MFC визначає набір класів C++ для створення форм, діалогових вікон, меню, панелей управління і т.д. В результаті програмісти можуть не займатися створенням того, що вже давно зроблене, а зосередитися на унікальних аспектах застосування, що розробляється ними. Аналогічні засоби існують в Delphi, Visual Basic, Java і в решті всіх мов програмування.

Проте на відміну від цих мов програмування, в мовах для середовища .NET не існує бібліотеки базових класів тільки для однієї мови. Натомість розробники використовують бібліотеку базових типів для всього середовища .NET, а для організації типів усередині цієї бібліотеки використовується концепція просторів імен.

Ефективність роботи програміста, що використовує .NET, безпосередньо залежить від того, наскільки добре він знайомий з тим безліччю типів, які визначені в просторах імен бібліотеки базових класів. Найважливіший простір імен називається System. У нім визначені класи, які забезпечують найважливіші функції, і жодне застосування не обходиться без використання цього простору імен.

Простір імен - це спосіб організації типів (класів, перерахувань, інтерфейсів, делегатів і структур) в єдину групу. У одному просторі імен зазвичай об'єднуються взаємозв'язані типи. Наприклад, в просторі імен System. Drawing міститься набір типів, які покликані допомогти в організації виведення зображень на графічний пристрій. У .NET передбачені простори імен для організації типів, розрахованих на роботу з базами даних, мережею, багатопотоковістю, захистом даних і безлічі інших завдань.

2.5 Основи MSIL

(Microsoft Intermediate Language) - проміжна мова платформи Microsoft NET. Початкові тексти програм пишуться на мовах програмування, відповідних специфікації CLS. Для таких мов може бути побудований перетворювач в MSIL. Таким чином, програми на цих мовах можуть транслюватися в проміжний код на MSIL.

Завдяки відповідності CLS, в результаті трансляції програмного коду, написаного на різних мовах, виходить сумісний IL-код.

Фактично MSIL є асемблером віртуального процесора.

МЕТАДАНІ - при перетворенні програмного коду в MSIL також формується блок метаданих, який містить інформацію про даних, використовуваних в програмі. Фактично це набори таблиць, які включають інформацію про типи даних, визначуваних в модулі (про типи даних, на які посилається даний модуль). Раніше така інформація зберігалася окремо. Наприклад, додаток міг включати інформацію про інтерфейси, яка описувалася на Interface Definition Language (IDL). Тепер метадані є частиною керованого модуля.

Зокрема, метадані використовуються для:

· збереження інформації про типи. При компіляції тепер не потрібні заголовні і бібліотечні файли. Всю необхідну інформацію компілятор читає безпосередньо з керованих модулів;

· верифікації коду в процесі виконання модуля;

· управління динамічною пам'яттю (звільнення пам'яті) в процесі виконання модуля;

· забезпечення динамічної підказки (IntelliSence) при розробці програми стандартними інструментальними засобами (Microsoft Visual Studio .NET) на основі метаданих.

Мови, для яких реалізований переклад на MSIL:

· Visual Basic,

· Visual C++,

· Visual C# 2.0,

· і ще багато інших мов.

framework компілятор windows додаток

2.6 Поняття збірки і виконувані модулі

Виконуваний модуль - незалежно від компілятора (і вхідної мови) результатом трансляції .NET-додатку є керований виконуваний модуль (керований модуль). Це стандартний виконуваний (PE - Portable Executable) файл Windows.

Однією з особливостей керованого коду є наявність механізмів, які дозволяють працювати з керованими даними. Керовані дані - об'єкти, які в ході виконання коду модуля розміщуються в керованій пам'яті (у керованій купі) і знищуються складальником сміття CLR. Дані C#, Visual Basic і JScript.NET є керованими за замовчанням. Виконуваний модуль - незалежно від компілятора (і вхідної мови) результатом трансляції .NET-додатку є керований виконуваний модуль (керований модуль). Це стандартний виконуваний (PE - Portable Executable) файл Windows. Однією з особливостей керованого коду є наявність механізмів, які дозволяють працювати з керованими даними.

Керовані дані - об'єкти, які в ході виконання коду модуля розміщуються в керованій пам'яті (у керованій купі) і знищуються прибиральником сміття CLR. Дані C#, Visual Basic і JScript.NET є керованими за замовчанням.

Дані C# також можуть бути помічені як некеровані.

Збірка (Assembly) - базовий будівельний блок додатку в.NET Framework. Керовані модулі об'єднуються в складки. Збірка є логічним угрупуванням одного або декількох керованих модулів або файлів ресурсів. Керовані модулі у складі складок виконуються в Середовищі Часу Виконання (CLR). Збірка може бути або виконуваним застосуванням (при цьому вона розміщується у файлі з розширенням .exe), або бібліотечним модулем (у файлі з розширенням .dll). При цьому нічого спільного із звичайними (старого зразка!) виконуваними застосуваннями і бібліотечними модулями збірка не має.

Декларація збірки (Manifest) - складова частина збірки. Це ще один набір таблиць метаданих, який:

- ідентифікує збірку у вигляді текстового імені, її версію, культуру і цифрову сигнатуру (якщо збірка розподіляється серед додатків);

- визначає вхідні в склад файли (по імені і хешу);

- указує типи і ресурси, що існують в збірці, включаючи опис тих, які експортуються із збірки;

- перераховує залежності від інших складок;

- указує набір має рацію, необхідних збірці для коректної роботи.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Особливості розвитку та загальна характеристика операційних систем сімейства Windows. Організація роботи в Windows, опис базових об'єктів (файлів, папок, додатків, документів) та набір дій з ними. Застосування Провідника для роботи з файлами та папками.

    курсовая работа [1,9 M], добавлен 20.12.2012

  • Розробка та тестування додатків, які базуються на елементах мови програмування Java, принципи програмування в її середовищі. Вивчення переваг Java-платформи, прикладний програмний інтерфейс та особливості сучасних засобів створення Java-додатків.

    дипломная работа [2,8 M], добавлен 22.06.2011

  • Архитектура и принцип действия персонального компьютера, понятие и классификация его программного обеспечения. Блок-схема алгоритма расчета квадратного трехчлена. Назначение, возможности, интерфейс и работа Windows. Программирование на Visual Basic.

    реферат [33,5 K], добавлен 26.12.2009

  • Огляд об’єктно-реляційних перетворень. Схема роботи сервлету. Технології Object-relational mapping, JavaServlet, JSP та Spring framework для розробки web-проектів на мові програмування Java. Генерація текстових документів у відповідь на запит клієнта.

    курсовая работа [295,9 K], добавлен 19.03.2015

  • Аналіз особливостей конвертації файлів графічних форматів з використанням технології dotNet і створення системи, яка дозволяє наочно проілюструвати принципи програмування з використанням особливостей цієї платформи. Етапи створення windows-додатків.

    дипломная работа [3,1 M], добавлен 22.10.2012

  • Характеристика формування навичок розробки додатків із використанням кнопкових компонентів у середовищі програмування Visual Studio. Створення програми, що переводить числа з однієї системи числення до іншої. Особливість застосування додатку Converter.

    практическая работа [249,7 K], добавлен 01.12.2022

  • Передумови виникнення ОС Windows. Архітектура Windows з точки зору обєктно-орієнтованого програмування. Процеси та потоки Windows. Переваги та недоліки Windows на прикладі WindowsNT 2002.

    курсовая работа [160,6 K], добавлен 06.09.2007

  • Загальна характеристика алгоритму та опис програми. Керівництво системного програміста. Особливості запуску програми в Linux, FreeBSD, Windows. Аналіз результатів тестування програми, що проектується, вивчення та оцінка її практичної ефективності.

    курсовая работа [91,4 K], добавлен 13.06.2014

  • Визначення принципів розробки додатків для Windows 8 засобами об'єктно-орієнтованого програмування. Розробка програмного застосування для перегляду графічних файлів з функціями здобуття інформації про слайд-шоу. Інтерфейс користувача та лістинг програми.

    курсовая работа [2,8 M], добавлен 23.10.2014

  • Характеристика мови програмування VBA (Visual Basic for Application): можливості й засоби. Використання редактора Visual Basic. Створення та виконання VBA-програм. Типи даних, змінні й константи, операції й вирази. Керуючі оператори, процедури й функції.

    реферат [29,9 K], добавлен 28.06.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.