Ресурси інформаційної системи

1

Зміст

• Вступ 2
• 1. Сервер бази даних, як інструмент отримання інформаційних ресурсів 3
• 2. Технологія доступу, зберігання та адміністрування даних у ІС 5
• 3. Одноразове або періодичне перетворення вмісту БД у статичні документи 8
• 4. Динамічне створення гіпертекстових документів на основі вмісту БД 9
• 5. Створення інформаційного сховища на базі високопродуктивної СУБД з мовою запитів SQL 9
• 6. Організація електронного документообігу та інтелектуального аналізу даних в КІС 12
• 7. Програмний продукт Form Flow фірми Symatence. 14
• Висновки 16
• Список використаної літератури 17
• Вступ
• Сучасні інформаційні системи та технології доступу їх до інформаційних ресурсів мають відповідати низці обов'язкових вимог. Передусім необхідно відзначити використання як базисної технології клієнт-серверної архітектури з можливістю застосування більш промислових СУБД для отримання за допомогою їх інформаційних ресурсів; забезпечення безпеки за допомогою різноманітних методів контролю й розмежування доступу до інформаційних ресурсів, підтримку розподіленої обробки інформації, модульний принцип побудови ІС і КІС із програмно-незалежних функціональних блоків і можливість розширення її за рахунок відкритих стандартів (АРІ, СОМ, DСЕ, ОDВС і т. ін.), а також підтримку технологій Internet/Intranet.
• 1. Сервер бази даних, як інструмент отримання інформаційних ресурсів
• Основною частиною будь-якої системи «клієнт -- сервер» є сервер бази даних, який має забезпечити мінімальний час виконання запитів за максимально можливої кількості користувачів. Існують такі дві основні архітектури для побудови сервера (процесора) бази даних: з кількома процесами і багато потокова.
• Архітектура з кількома процесами характеризується тим, що кілька екземплярів файла, що виконується, працюють одночасно. Ця архітектура вирізняється хорошою масштабованістю, але потребує значних затрат пам'яті, тому що пам'ять виділяється для кожного екземпляра додатка окремо. Вона має ефективний механізм взаємодії процесів і покладається на операційну систему під час поділу процесорного часу між окремими екземплярами додатка. Прикладом сервера, побудованого за архітектурою з кількома процесами, може бути Огас1е Server. Коли користувач підключається до БД Огас1е, він запускає окремий екземпляр файла процесора БД, що виконується.
• Багатопотокова архітектура використовує лише один файл з кількома потоками виконання. Основна перевага цієї архітектури - скромніші вимоги до ресурсів, ніж для архітектури з кількома процесами. У цьому разі сервер бере на себе поділ часу між окремими потоками, іноді віддаючи перевагу деяким задачам перед іншими. Крім того, відпадає необхідність у складному механізмі взаємодії процесів. За багатопотоковою архітектурою побудовані MS SQL Server, Sybase SQL Server.
• Також, останнім часом широкого розвитку набуває web - серверна технологія. Вона активно використовується в корпоративному середовищі у зв'язку з поширенням Інтернет - технологій, передусім Web-браузерів для добивання інформації з Інтернету. Якщо звернути увагу на швидкість, з якою такі фірми, як Огас1е, SАР і Peoplesoft, змагаються, щоб створити клієнтську частину своїх промислових клієнт-серверних додатків у вигляді Web-браузерів, то можна стверджувати, що в недалекому майбутньому основною платформою ІС і КІС стане Web-серверна технологія.
• Інтернет може стати основним архітектурним рішенням корпоративних мереж для великих компаній упродовж наступних п'яти років. Використання web - клієнта дасть змогу отримувати низку переваг: нижчу вартість функціонування системи, простоту використання як для адміністраторів, так і для звичайних користувачів, зокрема по здобуванню інформації; стандартизацію різних підходів до розробки.
• Існуючий на сьогодні web - інтерфейс поки що не може забезпечити такого самого набору можливостей, як нинішні інструменти клієнт-серверних технологій, але він може значно розширитися, якщо компанії-- виробники клієнт-серверних додатків модифікують браузери й перебудують свою клієнтську технологію для використання Java. Хоч це буде не так скоро, але в цьому напрямку є певні зрушення. Так. компанія Оrас1е вже пропонує три бізнес-додатки -- web -споживач, web - постачальник і web - службовець. Вони дають можливість виконувати нескладні функції: отримувати звіти про розповсюдження товарів, відстежувати стан запасів і руху товарів на складах, а також людського ресурсу, кадрів. Компанія SАР оголосила, що разом з One Wave готується до випуску web - клієнтів з обліку кадрів, управління обслуговуванням, постачанням і отриманням фінансових звітів для своєї корпоративної системи R/3.
• Зауважимо, що паралельно із зазначеною виникає ще одна проблема, яка гальмує впровадження web - серверних технологій. На сьогодні більшість користувачів не готові довіряти конфіденційні дані додаткам, що працюють в Інтернеті. Мережа Інтернет залишається ще надто відкритою, чутливою до зламів, щоб довіряти їй важливу інформацію. Тому хоч Огас1е, SАР та інші фірми адаптуються до вимог ринку, пропонуючи web - браузери як клієнтську частину у своїх продуктах, але багато споживачів досі віддають перевагу надійним серверним додаткам і звичайним клієнтам для них.
• З переходом на web-технології перед фірмами -- розробниками додатків ІС постало завдання не лише створити загальні технології, які дозволять використати наявні прикладні програми, а й перебудувати звичайні додатки в додатки Java, забезпечивши в такий спосіб сумісність на рівні коду. На сьогодні активно створюються додатки на основі об'єктно-орiєнтованої Java-технології. Використовуючи web - браузер як клієнта, пересічний користувач отримує можливість взаємодіяти з багатьма вузлами, завантажуючи в браузер необхідні в певний момент додатки й інформаційні ресурси. У кінцевому підсумку використання web - технологій знизить вартість і складність програмного забезпечення для користувачів.
• 2. Технологія доступу, зберігання та адміністрування даних у ІС
• Широкий розвиток КІС висунув на порядок денний проблему ефективного доступу як до локальних баз даних, так і до розподілених на значній території. Недалекі ті часи, коли розробники прикладного програмного забезпечення для доступу до баз даних у середовищі СУБД фірми Місrosoft використовували дві об'єктні технології Місrosoft: DАО -- для доступу до локальних баз даних -- і RDО -- для доступу до віддалених баз даних. У них було реалізовано два різні програмні механізми, що пов'язувалося з необхідністю оптимізувати вирішення двох окремих завдань -- доступу відповідно до локальних і віддалених БД. Подальший розвиток інформаційних систем потребував створення технології, яка забезпечувала б єдиний підхід під час роботи з базами даних різних класів. Для розв'язання цієї проблеми фірма Місrosoft. розробила нову технологію доступу до локальних і віддалених баз даних (АDО), яка є частиною архітектури Місrosoft Universal Data Access (МUDА). Розроблена Місrosoft технологія АсtivеХ призначена для надання доступу до Windows - додатків через Інтернет, однак в основному використовується в інтрамережах, що пов'язано з міркуваннями безпеки.
• Основу МUDА становить ОLЕ DВ - низькорівневий програмний СОМ-інтерфейс доступу до інформаційних ресурсів, створений під час розвитку ідеології відкритих систем на базі ОDВС. Однак якщо ОDВС призначений для роботи з реляційними базами даних (Ассеss, DВР,SQL та ін.), то ОLЕ DВ пропонує одноманітний метод доступу до даних, що зберігаються в різних джерелах інформації, зокрема й у нереляційних БД (наприклад, у звичайних лінійних файлах, папках систем електронної пошти), забезпечуючи при цьому підтримку роботи з наборами даних та ієрархічними наборами записів. Постачальником таких даних може бути будь-яке джерело, зокрема й додатки, написані відповідно до специфікацій ОLЕ DВ. Приміром, доступ до баз даних ОDВС виконується за допомогою ОLЕ DВ provider of ОDВС.
• АDО являє собою прикладний об'єктний інтерфейс для корпоративних інформаційних систем вищого рівня, ніж DАО і RDО. Він спрощує розробникам КІС, що використовують мови високого рівня, доступ до засобів ОLЕ DВ. З 1998 р. використовується модернізований варіант АDО 2.0 (з 2000 р. -- АDО 2.1), який було вперше включено до складу Visual Studio 6.0.
• Отже, у розпорядженні розробників прикладних програмних засобів на цей час є три різні технології роботи з базами даних: DАО, ADО і RDО, але в перспективі дві перші поступово будуть витіснені АDО, оскільки Місrosoft удосконалюватиме й оновлюватиме тільки модель АDО.
• Нова версія АDО 2.1 значно розширила можливості попередньої версії АDО 2.0 і містить більший набір нових функцій і кілька вдосконалених функцій з останніх випусків АDО. Окрім модернізованого варіанта основної бібліотеки до складу АDО 2.1 входить додаткова бібліотека АсtiveХ Data Objects Extensions for DDL and Secuirity (скорочено АDОХ), яка надає розробникам широкий набір інструментів для отримання доступу до структури, моделі безпеки і процедур, що зберігаються в базі даних.
• АDОХ працює з драйверами SQL Server і ОDВС ОLЕ DВ. Модернізований варіант основної бібліотеки також виконує низку нових функцій, зокрема поліпшений індексований пошук, роботу зі зв'язаними таблицями й конфірмування ієрархічних даних. Версія АDО 2.1 постачається спільно із SQL Server 7.0, 2000 і Ассеss 2000.
• Доступ до бази даних від прикладної програми або користувача виконується зверненням до клієнтської частини системи. Як основний інтерфейс між клієнтською й серверною частинами найчастіше використовується мова SQL.
• Сервери баз даних, інтерфейс яких грунтується лише на мові SQL, мають свої переваги й вади.
• Основна перевага -- це стандартність інтерфейсу. Клієнтська частина будь-якої SQL - орієнтованої СУБД може працювати з будь-яким Web-сервером незалежно від того, хто виробник програмних засобів і обчислювальної техніки.
• Вадою є те, що за такого високого рівня інтерфейсу між клієнтською й серверною частинами на стороні клієнта працює дуже мало програм СУБД. Це можна вважати нормальним, якщо на стороні клієнта використовується малопотужна робоча станція. Проте якщо клієнтський комп'ютер володіє достатньою потужністю, тоді на нього доцільно покласти більше функцій управління базами даних, розвантаживши в такий спосіб сервер, який є вузьким місцем усієї КІС. Водночас, якщо різниця в потужності сервера і клієнтської робочої станції надто велика, доцільно перенести більшу частину прикладної програми на сторону сервера.
• Одним із перспективних напрямів удосконалення доступу до даних є гнучке конфігурування системи, за якого розподіл функцій між клієнтською й серверною частинами системи можливий за допомогою використання механізму віддалених процедур. У тексті програми віддалений виклик процедури нічим не відрізняється від віддаленого виклику, і теоретично будь-який компонент системи може розмішуватися як на стороні сервера, так і на стороні клієнта. Практично на сьогодні на стороні клієнта працює лише таке програмне забезпечення, яке не має безпосереднього доступу до баз даних, а звертається для цього до сервера з використанням мови SQL.
• Під час забезпечення web - доступу до існуючих БД можлива низка альтернативних способів технологічних і організаційних рішень. Практика використання web - технологій для доступу до баз даних надає широкий спектр технологічних рішень, які по-різному пов'язані між собою. Вибір конкретних рішень для забезпечення доступу залежить від специфіки конкретної СУБД і низки інших факторів, таких як існування БД, web - доступ до яких має здійснюватися з мінімальними додатковими витратами, наявність спеціалістів, які спроможні з мінімальними витратами освоїти відповідну гілку технологічних рішень, тощо.
• 3. Одноразове або періодичне перетворення вмісту БД у статичні документи
• За цього варіанта зміст БД переглядає спеціальна програма-перетворювач, яка створює множину файлів - низку НТМL-документів. Отримані файли копіюються на web - сервер. Доступ до них здійснюється як до статичних гіпертекстових документів сервера.
• Цей варіант характеризується мінімальними початковими витратами. Він ефективний у разі використання невеликих масивів даних простої структури з нечастим оновленням, а також у разі занижених вимог до актуальності даних, що доставляються за допомогою www. Крім того, для нього характерна цілковита відсутність механізму пошуку, але можливе використання індексування.
• Як перетворювач може використовуватися програмне забезпечення, яке автоматично або напівавтоматичне генерує статичні документи. Програма-перетворювач може бути або самостійно розробленою, або ж інтерпретованим засобом поміж наявних на ринку різноманітних програм типу генераторів звітів.
• 4. Динамічне створення гіпертекстових документів на основі вмісту БД
• У цьому варіанті доступ до БД здійснюється за допомогою спеціальної СGІ -- програми, що запускається web - сервером у відповідь на запит web - клієнта. Ця програма, обробляючи запит, переглядає зміст БД і створює вихідний НТМL-документ, який повертається клієнту.
• Використання цього варіанта ефективне для великих баз даних зі складною структурою та в разі необхідності підтримки операцій пошуку даних, а також за частого оновлення і неможливості синхронізації перетворення БД у статичні документи з оновленням вмісту БД. За цього варіанта можливо вносити зміни до БД за допомогою web - інтерфейсів.
• Для реалізації такої технології необхідно використати взаємодію web - сервера з програмами СGІ, що запускаються. Вибір програмних засобів для реалізації цього варіанта досить широкий. Це мови програмування (С++, Реrl, Аdа) та інтегровані засоби типу генераторів звітів. Під час використання сучасних рeляційних СУБД із внутрішніми мовами програмування можливе використання цих мов для генерації документів.
• До вад варіанта web - доступу до БД за допомогою СGІ можна віднести тривалий час оброблення запитів, необхідність постійного доступу до основної бази даних, додаткове завантаження засобів підтримки БД, що пов'язане з обробленням запитів від web - сервера.
• 5. Створення інформаційного сховища на базі високопродуктивної СУБД з мовою запитів SQL
• Цей варіант с найбільш вдалим з погляду розвитку сучасних концепцій сховищ даних. В його основі лежить періодичне завантаження даних у сховище з традиційних СУБД. Для оброблення різноманітних запитів, зокрема й від web-сервера, використовується проміжна БД (інформаційне сховище) з високою продуктивністю. Інформаційне наповнення сховища даних здійснюється спеціалізованим програмним забезпеченням на основі вмісту основних баз даних i охоплює два етапи -- перевантаження даних з основних БД до сховища даних (СД) і оброблення запитів.
• Цей варіант позбавлений усіх вад попередньої технології. Крім того, після встановлення синхронізації даних інформаційного сховища з основними БД можливе перенесення користувацьких інтерфейсів на інформаційне сховище, що істотно підвищить надійність і продуктивність доступу, дозволить організувати розподілені автоматизовані робочі місця.
• Основою підвищення продуктивності оброблення web - запитів і різкого зростання швидкості розроблення web - інтерфейсів є використання внутрішніх мов СУБД інформаційного сховища для створення гіпертекетових документів.
• Для перевантаження даних з основної бази до сховища можуть використовуватися мови програмування, інтегровані засоби, а також спеціалізовані засоби перевантаження, що постачаються із SQL-сервером, і продукти підтримки інформаційних сховищ.
• Зауважимо, що провідні розробники СУБД останнім часом інтенсивно шукають і пропонують на ринок постреляційні рішення (POSTGRES) , чітко розуміючи, що можливості нині панівної реляційної ідеології майже вичерпалися. Найімовірніше, у найближчі роки відбудеться масовий відхід від реляційної побудови баз даних і перехід до об'єктно-орієнтованих СУБД.
• Напрям POSTGRES належить до так званих постреляційних систем, тобто до наступного етапу в розвитку реляційних СУБД.
• Як відомо, реляційним СУБД притаманна деяка обмеженість під час використання в нетрадиційних галузях, у яких потрібні гранично складні структури даних. Іншою вадою реляційних баз даних є неможливість адекватного відображення семантики предметної галузі. Крім того, суто реляційна модель і реалізовані на ній SQL - сервери потребують потужного устаткування й не завжди дають змогу провести оптимізацію запитів, а тим більше забезпечити роботу з постійно оновлюваними даними в реальному масштабі часу. Тому сучасні дослідження в галузі постреляційних систем присвячені переважно усуненню зазначених вад і наданню їм якостей, яких немає в більшості реляційних СУБД. Такими якостями є, наприклад, повнота системи типів, підтримка ієрархії та успадкування типів, можливість управління складними об'єктами і т. ін.
• POSTGRES 95 -- першу постреляцiйну СУБД -- було спроектовано й розроблено в Каліфорнійському університеті м. Берклi під керівництвом відомого спеціаліста в галузі баз даних професора Стоунбрейкера. СУБД POSTGRES 95 зберігає основні якості реляційних СУБД, але, на відміну від них, підтримує темпоральну модель зберігання і доступу до даних. Тобто для будь-якого об'єкта даних, створеного в момент часу t0 і знищеного в момент часу t1 у БД зберігаються і доступні користувачам усі його стани в часовому інтервалі (t1, t₀).
• Звичайні БД зберігають миттєвий знімок моделі предметної галузі, І будь-які зміни в момент часу t деякого об'єкта призводять до недосяжності цього об'єкта в попередній момент часу. Незважаючи на те що в більшості розвинених СУБД попередній стан об'єкта зберігається в журналі змін, до нього немає доступу з боку користувача.
• У зв'язку з цим у СУБД POSTGRES 95 переглянуто механізм журналізації змін, відкатів транзакцій і відновлення БД після збою. Особливість системи управління пам'яттю полягає в тому, що не ведеться звичайна журналізація, а миттєво забезпечується коректний стан БД. Система управління пам'яттю підтримує також історичні дані, відповідні можливості роботи з якими закладено в мову POSTQUEL. Запити можуть містити вибірку даних як за фіксований час, так i за відповідний Інтервал часу.
• Для здійснення доступу до баз даних POSTGRES 95 з мережі Інтернет можна використати такі механізми: СGI, Fast СGI, АРІ, Javа. Наприклад, АРІ -- модуль сервера Арасhе РНР -- підтримує взаємодію з бібліотеками POSTGRES 95, а також розроблені два ОDВС- драйвери -- Роst ОDВС і Open Link ОDВС, які спрощують розроблення програм-шлюзів. Крім того, достатньо зручним і простим засобом побудови інтерактивних додатків є СGI, який не потребує ніякого додаткового програмного забезпечення і досить простий у застосуванні.
• 6. Організація електронного документообігу та інтелектуального аналізу даних в КІС
• У загальнодержавних стандартах термін «документообіг» означає рух готових документів як усередині організації, так і за її межами, який контролюється. Електронний документообіг охоплює, крім того, стадії генерації вихідних документів і вільний обмін інформацією між комп'ютерними мережами.
• Часто, коли мова заходить про автоматизацію документообігу, називають програмні продукти, які безпосередньо не стосуються розв'язуваної проблеми, текстові редактори, програми розпізнавання символів, системи електронної пошти і т. ін. Також сучасні організаційні системи (підприємства, корпорації, установи), як правило, працюють з інформацією двох видів: структурованою (записи бази даних), яка за деякими підрахунками не перевищує 15%, і неструктурованою (електронні документи) - близько 25%. Для роботи з електронними документами (звітами, таблицями, графіками і т. ін.) існує множина програм, які виконують лише свої безпосередні функції, практично не приділяючи уваги зберіганню документів, їх пошуку, об'єднанню, контролю за доступом, спільному використанню, урахуванню версій тощо.
• Основними функціями систем управління електронним документообігом у складі КІС мають бути: генерація вихідних документів, розподіл і доставка вихідних документів у електронному вигляді, інтеграція з програмними пакетами сканування документів, архівація і довгострокове їх зберігання. Практично це мають бути інтегровані системи створення, архівації та пошуку документів.
• На думку багатьох аналітиків, зокрема й фірми Ganter Group, одним зі слабких місць сучасних КІС, побудованих на методології ЕКР, є незадовільне управління електронним документообігом. Ця вада корпоративних ЕRР- систем здебільшого й послужила основним фактором появи і швидкого розвитку ринку програмних засобів, спеціально призначених для управління документообігом, що дало змогу зробити значний крок до безпаперового діловодства, формуючи і переправляючи документи за заданим маршрутом.
• На сьогодні є багато різних систем електронного документообігу як зарубіжних, так і вітчизняних виробників (мається на увазі СНД). Для прикладу розглянемо деякі із зазначених систем електронного документообігу.
• Ознайомлення із зарубіжними системами електронного документообігу розпочнемо з продукту Inter Office фірми Oracle, який має модульну структуру й надає послуги з організації колективної роботи з інформацією. Послуги Огас1е із забезпечення управління документами й організації документообігу грунтуються на масштабній, надійній технології реляційних баз даних. Надається також можливість управління web-документами, пошуку й перегляду web-вузлів. Ця система побудована на базі архітектури і може працювати на різноманітних платформах.
• Inter Office забезпечує доступ до всіх засобів передавання повідомлень, включаючи прийняття й відправлення електронної пошти з вкладенням, збереження повідомлень на локальному диску та їх сортування за різними атрибутами. За допомогою Inter Office можна працювати з документами різних форматів і гнучко управляти ними. Щоб забезпечити максимальну гнучкість та Інтеграцію з іншими інформаційними системами підприємства, Inter Office підтримує інтерфейси МАРІ, ОDМA, С/С++, ОLЕ, , завдяки чому можна організувати взаємодію Inter Office з будь-якими існуючими системами. Цей продукт забезпечує підтримку системи передавання повідомлень, календаря/плановика, служби каталогів і папок, організацію колективної роботи і зв'язку із системами голосової пошти, пейджерами й факсимільними апаратами, а також підтримку різних національних мов.
• 7. Програмний продукт Form Flow фірми Symatence
• Він може цілковито забезпечити всі потреби організації в документообігу на базі електронних форм, використовуючи п'ять спеціалізованих модулів -- Form Designer, Routing Designer, Administrator I Filler.
• Вбудований у Form Flow графічний дизайнер Routing Designer надає можливість задавати правила руху й оброблення електронних документів на всіх стадіях бізнес-процесів. Можна легко встановити зв'язки між стадіями й діями, які мають бути здійснені на тій чи іншій стадії, а вбудована мова програмування Form Basic дає можливість створювати складніші рішення, ураховуючи потреби конкретного замовника.
• За допомогою модулів Auto Processor задаються стандартні дії оброблення документів, що надходять, на клієнтській машині без втручання людини. Наприклад, можна автоматично обробляти замовлення покупців готової продукції: зберігати інформацію, що надійшла від замовників, у БД, переправляти замовлення за заданою адресою.
• У Form Flow є можливості кодування й захисту інформації за допомогою цифрового підпису документів, що прикріплюються до форми, наприклад файлів, створених засобами Word або Ехсе1, що забезпечує безпеку електронних документів під час пересилання їх загальнодоступною електронною поштою або через мережу Інтернет. Крім того, Form Flow можна викликати як додаток з пакета Netscape Navigator у період завантаження електронної форми з web- або FТР-сервера. Використовуючи підтримку ОLЕ, користувачі Form Flow можуть автоматично викликати Internet Explorer або будь-яку іншу підтримувальну ОLЕ-програму перегляду web-серверів.
• Система дає змогу управляти формами електронних документів незалежно від їхнього місцезнаходження за допомогою модуляForm Library. Модуль надає можливість зберігати електронні форми на FТР- серверах у мережі Інтернет і обробляти їх усім працівникам організації, підключеним до корпоративних серверів, зокрема й віддаленим користувачам.
• Характеризуючи вітчизняні системи, слід нагадати, що правила ведення вітчизняного діловодства вперше сформулював М. М. Сперанський у 1811 р. Відтоді, власне, й виникла дисципліна «документообіг», яка вивчає закономірності діловодства і те, як ці закономірності впливають на управління організацією або підприємством.
• Більшість вітчизняних інформаційних систем документообігу побудовані на базі зарубіжних систем, але останнім часом з'являються повнофункціональні вітчизняні розробки, які відповідають стандартам наших держав і враховують специфіку ведення вітчизняного діловодства (традиції ведення, організацію, нормативні вимоги, мову, технологію автоматизації).
• Висновки
• В даній роботі було доведено, що сучасні інформаційні системи та технології доступу їх до інформаційних ресурсів мають відповідати низці обов'язкових вимог.
• В роботі було розглянуто сервери баз даних, як інструмент отримання інформаційних ресурсів; розглянуті технології доступу, зберігання та адміністрування даних у ІС. Також розглянуте одноразове або періодичне перетворення вмісту БД у статичні документи; динамічне створення гіпертекстових документів на основі вмісту БД і створення інформаційного сховища на базі високопродуктивної СУБД з мовою запитів SQL. Ще в роботі розглянуті організація електронного документообігу та інтелектуального аналізу даних в КІС і Програмний продукт Form Flow фірми Symatence для забезпечення потреб організації в документообігу на базі електронних форм.
• Список використаної літератури
• 1. Автоматизированные системы обработки экономической информации, под ред. проф. Рожнова В.С., М.: Финансы и статистика, 1986.
• 2. Евдокимов В.В. и др. Экономическая информатика. - СПб.: Питер, 1997.
• 3. Волков С.И., Романов А.И. «Организация машинной обработки экономической информации», М.: Финансы и статистика, 1988.
• 4. Автоматизированые информационные технологии в экономике: Учебник/ Под ред. проф. Г.А.Титоренко. - М.: Компьютер, ЮНИТИ, 1999 - 400 с.
• 5. Шквір В.Д. та ін. Інформаційні системи і технології в обліку: Навч. посібник / Шквір В.Д., Зав городній А.Г., Височан О.С. - Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2003. - 268 с.
• 6. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах. Навчальний посібник. Видання 2-ге, перераб. і доп. Київ, КНЕУ, 2001.-239 с.
• 7. Устинова Г.М. Информационные системы менеджмента: Основные аналитические технологии в поддержке принятия решений. Изд-во DiaSoft-UP, СПб, 2000. -368 с.
• 8. Ахаян Р., Горев А., Макашарипов С. Эффективная работа с СУБД.- СПб.: Питер, 1997.- с. 100-105.