27

1

• Зміст
• Вступ
• 1. Робота з діаграмами в Еxcеl
• 1.1 Типи діаграм
• 2 Робота з формулами

2.1 Припустимі елементи

2.2 Зміни параметрів перерахувань

• 2.3 Використання функцій
• 2.3.1 СРЗНАЧ, МІН, МАКС і СУМ

2.3.2 Автоматичне підсумовування

2.3.3 Використання майстра функцій

• 3. Техніка безпеки при роботі на ПК
• 3.1 Загальні вимоги техніки безпеки
• 3.2 Правила експлуатації ПК
• 3.3 Вмикання комп'ютера
• 3.4 Вимикання ПК
• 3.5 Робота з системним блоком та монітором
• Висновок
• Список використаної літератури

Вступ

Існують кілька варіантів Mіcrosoft Еxcеl для Wіndows.

Для запуску програми Еxcеl слід виконати команду Пуск/Програми/Місгоsoft Еxcеl Wіndows-95, після чого на екрані з'явиться вікно процесора Еxcеl.

У типовому варіанті вікно Еxcеl містить ряд типових елементів. Рядок, заголовка (верхній рядок вікна) містить назву програми "Mіcrosoft Еxcеl". Крайня ліва кнопка є кнопкою виклику управляючого меню. Праворуч розміщені відповідно кнопка згортання, відновлення та закриття вікна. Рядок меню розміщується під вікном заголовка і включає такі пункти:

"Файл" -- робота з файлами книг (створення, збереження, відкриття файлів, друкування файлів книг);

"Правка" -- редагування книг;

"Вид" -- перегляд книг;

"Вставка" -- вставка у аркуші книг малюнків, діаграм та інших типів даних;

"Формат" -- форматування книг (встановлення параметрів, форматів таблиць);

"Сервіс" -- сервісні функції (встановлення параметрів настройки Еxcеl);

"Дані" -- робота з базами даних;

"Вікно" -- робота з вікнами книг;

" ?" -- виклик довідкової інформації.

Кожний пункт меню має вертикальне підменю. Для відкриття меню слід натиснути клавішу [Alt] або [F10]. Після цього один з пунктів меню виділиться інверсним кольором. Для виділення потрібного пункту меню слід користуватися клавішами горизонтального переміщення курсору. Для відкриття пункту меню слід натиснути клавішу [Еntеr]. Відкрити меню зручніше за допомогою миші, встановивши курсор на потрібному пункті меню і натиснувши ліву кнопку.

В назві пунктів меню і підменю є підкреслена літера. Це дає можливість одразу вибрати пункт меню або підменю, натиснувши комбінацію клавіш [Alt - підкреслена літера меню - підкреслена літера підменю].

В підменю потрібний пункт меню може бути вибраний або за допомогою миші (встановити курсор миші на потрібний пункт і натиснути ліву кнопку), або за допомогою клавіатури (клавішами вертикального переміщення курсору вибрати потрібний пункт і натиснути клавішу [Еntеr]).

Деякі пункти підменю праворуч від назви пункту містять позначення комбінації клавіш. За допомогою цих комбінацій можна вибрати відповідний пункт підменю.

При виборі пункту підменю в нижньому рядку екрана роз'яснюється його призначення.

Слід зазначити, що назви деяких пунктів підменю мають сірий колір. Це означає, що такі пункти в даний момент недоступні (наприклад, не можна редагувати таблицю, якщо вона не існує).

В Еxcеl існує ще один спосіб виклику команд. Клацання правою кнопкою миші на виділеному об'єкті призводить до виведення на екран контекстного меню. Це меню містить команди, які можна застосувати до виділеного об'єкта.

1. Робота з діаграмами в Еxcеl

У цьому розділі докладно розповідається про засоби Еxcеl, призначених для створення і друку діаграм. Діаграми в Еxcеl використовуються для графічного представлення даних. Крім того, з їхньою допомогою набагато легше аналізувати дані і, що теж важливо, вони служать для прикраси і пожвавлення сухих звітів Еxcеl.

Діаграми призначені, головним чином, для графічного представлення даних. Для відображення числових даних, введених в осередки таблиці, звичайно використовуються лінії, смуги, стовпці, сектори і т.п. візуальні елементи.

Вид діаграми залежить від її типу. Наприклад, при створенні гістограми, або лінійчатої діаграми, значення даних представляються у виді стовпців; якщо ж будується графік, то для цих цілей використовуються лінії. Кругова діаграма має вид різнобарвного "пирога".

Усі діаграми, за винятком кругової, мають дві осі: горизонтальну, вісь категорій, і вертикальну, вісь значень. При створенні об'ємних діаграм додається третя вісь -- вісь рядів.

Часто діаграма містить такі елементи, як сітка, заголовки і легенда. Лінії сітки є як би продовженням розподілів, що знаходяться на осі Y. Заголовки використовуються для пояснення окремих елементів діаграми і характеру представлених на ній даних (їх можна розмістити в будь-якім місці робочого листа). Легенда допомагає ідентифікувати ряди даних, представлені на діаграмі.

Щоб полегшити процес створення і розміщення на робочому листі діаграми, Еxcеl має у своєму розпорядженні майстра діаграм, що автоматично активізується при додаванні нової діаграми. Як і всі майстри Offіcе, майстер діаграм створює діаграму, виходячи з відповідей користувача на ряд поставлених питань. При черговій відповіді користувача на поставлений майстром діаграм питання відразу ж вносяться відповідні зміни в представлений у діалоговому вікні зразок діаграми, щоб користувач бачив, як впливає зроблений їм вибір на вид діаграми.

Додавати діаграми в Еxcеl можна двома способами: впроваджувати їх у поточний робочий лист і додавати окремий лист діаграми. Впроваджені діаграми вставляються в існуючий робочий лист, тому можна одночасно переглядати діаграму і дані, на основі яких вона була побудована. У тому випадку, якщо інтерес представляє тільки сама діаграма, то вона розміщається на окремому листі діаграми.

Якщо необхідно представити на екрані, або вивести на друк діаграму разом з вихідними даними, то краще використовувати впроваджену діаграму, а якщо вас цікавить тільки сама діаграма, то краще розмістити її на окремому листі діаграми. Однак, який би ні була діаграма, вона все рівно буде зв'язана з даними, що використовувалися для її побудови. Це значить, що значення на діаграмі будуть обновлятися автоматично при будь-якій зміні вихідних даних,

Щоб розмістити діаграму на тім же листі, що і представлені на ній дані, виконаєте наступне.

1. На робочому листі виділите осередки, що містять дані, які варто представити у виді діаграми. Виділите також опис даних, що будуть використовуватися для легенди на діаграмі.

2. Клацніть на кнопці Майстер діаграм стандартної панелі інструментів. При цьому відкриється перше діалогове вікно майстра діаграм, що містить можливі типи діаграм.

3. Виберіть потрібний тип діаграми, клацніть на кнопці Далі і виконаєте інструкції, зазначені в діалогових вікнах майстра діаграм що з'являються одне за одним, вибираючи тим самим діапазон даних, формат діаграми, режим відображення назв категорій і тексту легенди.

Існує інший спосіб розмістити на робочому листі впроваджену діаграму. Для цього варто виділити осередки з даними і використовувати команду Вставка/Діаграма. З'явиться перше діалогове вікно майстра діаграм, у якому можна вибрати потрібні параметри.

Розміщення діаграми на окремому листі

Щоб розмістити діаграму на окремому листі, виконаєте такі дії.

1. На робочому листі виділите осередки, що містять дані, які варто представити у виді діаграми. Виділить також назви рядів даних, що будуть використовуватися в легенді.

2. Виберіть команду Вставка/Діаграма. На екрані з'явиться перше діалогове вікно майстра діаграм.

3. Виберіть потрібний тип діаграми, клацніть на кнопці Далі і виконаєте інструкції, зазначені в наступних двох діалогових вікнах Майстер діаграм, вибираючи тим самим діапазон даних, потрібні режими відображення назв категорій і тексту легенди.

4. В останнім діалоговому вікні майстра діаграм (за назвою Майстер діаграм (крок 4 з 4): розміщення діаграми) виберіть у групі Помістити діаграму на листі перемикач окремому, щоб розмістити діаграму на окремому листі, а потім клацніть на кнопці “Готово”.

Незалежно від того, де розміщається діаграма (на окремому листі, або на тім же листі, що і вихідні дані), майстер діаграм видасть ряд діалогових вікон, за допомогою яких можна точно визначити зовнішній вигляд діаграми.

У цьому діалоговому вікні можна вибрати один з чотирнадцяти можливих типів діаграм. Вибравши тип діаграми в списку Тип (у лівій частині діалогового вікна), можна вибрати кожної з доступних підтипів у правій частині вікна. Можна використовувати кнопку Перегляд результату, розташовану в правому нижньому куті діалогового вікна, для попереднього перегляду зображення будь-якого обраного типу діаграм. Якщо жоден зі стандартних типів діаграм вас не влаштовує, клацніть на вкладці Нестандартні і виберіть один із двадцяти можливих додаткових типів діаграм.

Вибравши потрібний тип і підтип діаграми, клацніть на кнопці Далі для переходу до наступного діалоговому вікну.

При цьому з'явиться діалогове вікно. Це діалогове вікно призначене для вказівки координат тих осередків, дані з який будуть використовуватися при створенні діаграми. Якщо ви виділили осередки заздалегідь, то саме цей діапазон буде зазначений у вікні. Якщо за якимись причинами з'явиться необхідність у використанні даних з інших осередків, просто введіть їхній діапазон у це діалогове вікно.

Вибравши відповідний перемикач можна вказати, як повинні розташовуватися ряди даних у діаграмі: по рядках, або по стовпцях. Крім того, клацнувши на вкладці Ряд, можна додати ряди даних, або видалити їх з діаграми.

Вибравши діапазон даних і параметри, зв'язані з рядами даних, клацніть на кнопці Далі.

З'явиться третє діалогове вікно майстра діаграм. У цьому діалоговому вікні можна настроїти різні параметри обраного типу діаграми. Це вікно містить шість вкладок:

Заголовки, Осі, Лінії сітки, Легенда, Підписи даних і Таблиця даних. Вкладка Заголовки використовується для вибору заголовка діаграми, а також осей категорій і значень. На вкладці Осі можна включити та відключити відображення цих осей на екран. За допомогою вкладки Лінії сітки можна вказати, чи варто додавати лінії сітки до кожної з осей діаграми. Вкладка Легенда дозволяє включити режим відображення легенди і розмістити її поруч з діаграмою. Вкладка Підписи даних призначена для додавання підписів до даних, використовуваним для побудови діаграми, а за допомогою вкладки Таблиця даних можна додати додаткову таблицю даних під діаграмою. Установивши потрібні значення параметрів, у цьому ж діалоговому вікні можна переглянути, як буде виглядати діаграма, щоб переконатися, що її вид вас влаштовує. Вибравши потрібні параметри, клацніть на кнопці Далі для продовження.

З'явиться четверте діалогове вікно майстра діаграм. Тут можна визначити, чи варто розміщати впроваджену діаграму в існуючій робочій лист таблиці, або на окремому листі діаграми. Вибравши перемикач окремому, можна ввести ім'я для нового листа, або прийняти пропоноване (Діаграма1, Діаграма2 і т.д.). При цьому діаграма буде розміщена на окремому листі. Якщо ви виберіть перемикач наявному, то зможете вибрати лист для розміщення діаграми. За замовчуванням діаграма розміщається на тім же листі робочої таблиці, що і представлені на ній дані. Клацніть на кнопці “Готово”, і створена діаграма з'явиться в зазначеному місці. Пам'ятайте, що при впровадженні діаграми в існуючу робочу таблицю можна вибрати всю діаграму і перетягнути її в будь-яке місце цього листа.

1.1 Типи діаграм

У Еxcеl існують різні типи діаграм, причому більшість з них має кілька підтипів. Нижче перераховані типи діаграм, використовувані в Еxcеl, і зазначено, для яких цілей звичайно використовується кожна з них.

Діаграма з областями представляє відношення величин протягом деякого часу. Хоча діаграма з областями багато в чому схожа на графік, вона демонструє обсяг змін, а не зміни в часі і їхню швидкість. Щоб зосередити увагу на швидкості зміні, використовуйте графік.

Лінійчата діаграма відображає окремі значення у визначений момент часу, або відбиває співвідношення компонентів. У цій діаграмі категорії розташовуються по вертикалі, а значення - по горизонталі. Таким чином, більша увага приділяється зіставленню компонентів і менше - змінам у часі.

Гістограма представляє зміни протягом деякого часу, або співвідношення компонентів. Гістограма схожа на лінійчату діаграму, але категорії в ній розташовані по горизонталі, а значення - по вертикалі.

Графік відображає тенденції, або реальні зміни даних за рівні проміжки часу. Графік схожий на діаграму з областями, але він у більшій мері відображає зміни в часі і швидкість цих змін, а не обсяг змін.

Кругова діаграма відображає співвідношення частин і цілого. Цей тип діаграм є самим придатним, якщо потрібно виділити який-небудь істотний компонент. Кругова діаграма відображає лише один ряд даних, оскільки кожен її сектор представляє один елемент ряду. Якщо варто показати багато рядів даних, краще використовувати гістограму Кільцева діаграма схожа на кругову. Основною відмінністю кільцевої діаграми від кругової є наявність круглого отвору посередині.

Пелюсткова діаграма відображає зміни, або частотність рядів даних стосовно центральної крапки й одного ряду до іншого. Кожна категорія має власну вісь значень, що виходить з центральної крапки. Усі крапки одного ряду даних з'єднуються прямими лініями. Такі діаграми буває складно інтерпретувати, якщо до них немає відповідних пояснень.

Крапкова діаграма показує взаємозв'язок між числовими значеннями в декількох рядах даних, або представляє дві групи чисел у виді одного ряду в координатах XY, Крапкова діаграма часто використовується для представлення наукових даних.

Поверхня відбиває безупинну зміну значень, організованих у виді двомірного масиву.

Пузиркова діаграма дозволяє порівняти набори з трьох значень. Вона аналогічна крапковій діаграмі, але третє значення відповідає розміру "пухирця".

Біржова діаграма використовується для відображення щоденних значень біржових даних, або інших даних фінансового ринку. Для побудови такої діаграми вимагаються набори з чотирьох значень (відкриття, закриття, вище і нижче).

Циліндрична діаграма являє собою об'ємну гістограму, у якій стовпці мають форму циліндра.

Конічна діаграма -- це об'ємна гістограма, у якій стовпці мають форму конуса.

Пірамідальна діаграма являє собою об'ємну гістограму зі стовпцями пірамідальної форми.

Рішення про те, який тип діаграми використовувати, повинне бути зваженим і продуманим, оскільки воно вплине на те, як будуть виглядати ваші дані в графічному представленні. У Еxcеl існує 20 стандартних типів діаграм. Усі діаграми зазначених типів можуть бути плоскими, а дев'ять з них можуть бути представлені в об'ємі. Створюючи діаграму за допомогою майстра діаграм, ви повинні самі вибрати один із запропонованих типів діаграм.

Іноді виникає необхідність змінити тип уже створеної діаграми. Для виконання такого перетворення призначена команда Діаграма/Тип діаграми. Щоб змінити тип існуючої діаграми, виконаєте наступне.

1. Якщо діаграма розміщена на окремому листі, клацніть на ярличку цього листа, виділивши в такий спосіб діаграму. Якщо ж діаграма розміщена на одному листі з вихідними даними, тобто є впровадженою, клацніть на ній, щоб неї активізувати.

2. Виберіть команду Діаграма/Тип діаграми. (Або клацніть правою кнопкою миші на порожній області діаграми і виберіть з контекстного меню пункт Тип діаграми.) На екрані з'явиться діалогове вікно Тип діаграми.

3. У списку Тип виберіть потрібний тип.

4. У групі Вид виберіть потрібний вид і клацніть на кнопці ОК.

У лівому нижньому куті діалогового вікна Тип діаграми розташований прапорець Застосувати. За замовчуванням тип представлення змінюється для всієї діаграми. У тому випадку, якщо перед виконанням команди Тип діаграми був виділений один ряд даних, то згодом буде змінений тільки тип представлення цього ряду.

Якщо потрібно змінити тільки тип діаграми, а не її вид, можна скористатися панеллю інструментів Діаграми. Щоб відобразити її на екрані, використовуйте команду Вид\Панелі інструментів і відзначте пункт Діаграми. Виберіть діаграму і клацніть на кнопці Тип діаграми, щоб відкрити список з типами діаграм. Виберіть потрібний тип зі списку. Якщо ви, перш ніж вибрати тип діаграми зі списку, розташованого на панелі інструментів Діаграми, виділили окремий ряд даних, обраний тип застосується тільки до виділеного ряду.

2. Робота з формулами

В осередки робочого листа вводяться не тільки значення, але і формули. Ці формули використовуються для розрахунків, заснованих на значеннях, що зберігаються в інших осередках робочого листа. Формули дозволяють виконувати звичайні математичні операції (додавання, віднімання, множення, ділення) над значеннями з осередків робочого листа.

Наприклад, вам треба скласти значення в осередках В1 і В2 і вивести їхню суму в осередку В5. Для цього перемістите рамку виділення на осередок В5 і введіть просту формулу:

=В1+В2.

Для того щоб створити формулу, укажіть, які значення варто використовувати й у яких обчисленнях ці значення повинні брати участь. Пам'ятайте, що в Еxcеl усі формули завжди починаються зі знака рівності.

Якщо вибрати осередок і ввести знак рівності, цей знак і курсор з'являться в рядку формул. При уведенні формули вона з'являється в рядку формули. При натисканні <Еntеr> Еxcеl виконує розрахунки, зазначені у формулі, і відображає результат в осередку. Якщо включений режим «Виправлення» прямо в осередку - можна двічі клацнути на осередку і увести формулу безпосередньо в осередок.

Можна ввести формулу також за допомогою миші. Координати осередків (вони складають головну частину формул) можна вводити, вибираючи потрібний осередок мишею. Даний метод дозволяє знизити ризик появи помилок, що має місце при ручному введенні адрес і імен осередків. Цього можна уникнути, якщо діяти в такий спосіб.

1. Виберіть осередок, у який хочете увести формулу.

2. Уведіть знак рівності (=).

3. Помістіть покажчик миші на осередок, координати якого повинні стояти на початку формули, і клацніть кнопкою миші. (Можна скористатися і клавішами керування курсором.)

4. Введіть оператор (наприклад, знак "+" чи "-") чи інший символ, що продовжує формулу.

5. Перемістіть покажчик миші на осередок, координати якого ви хочете використовувати у формулі, і клацніть кнопкою миші (чи скористайтеся клавішами керування курсором).

6. Виконуйте пункти 4 і 5 доти, поки не закінчите створення формули.

Уводити діапазони осередків можна цим же способом. Клацніть кнопкою миші на першому осередку діапазону і перетягнете покажчик в останню (чи натисніть клавішу <Shіn> і, не відпускаючи її, перемістіть рамку виділення з першого осередку діапазону в останню).

2.1 Припустимі елементи

Формули використовуються для обчислення значень на основі комбінацій інших значень. Ці "інші" значення можуть являти собою цифри, координати осередків, арифметичні операції (+, -,*, /), а також інші формули. Крім того, у формули можуть входити імена інших областей робочих аркушів і координати осередків з інших аркушів. Якщо при створенні формули ви хочете використовувати один осередок, то у формулу ввійдуть її координати. Якщо ж вам потрібний діапазон осередків, то він вводиться у формулу в такій послідовності: координати першого осередку діапазону, двокрапка і координати останнього осередку діапазону (наприклад, D10:DJ8). Осередки з інших робочих аркушів при використанні у формулі повинні мати такий формат: ім'я робочого листа, знак оклику і координати осередку (наприклад, Лист2!Е5).

У формулах можна використовувати знаки математичних операцій.

+ Додавання

- Віднімання

* Множення

/ Ділення

^ Зведення в ступінь (наприклад, 3^2 -- це три в квадраті, тобто дев'ять)

% Обчислення відсотка

На додаток до математичних операцій, Еxcеl допускає використання символу амперсанда (&) як операції об'єднання (чи конкатенації) текстових рядків. Наприклад, якщо в осередку В12 міститься Тигран, а в осередку В13 міститься Депелян, те використання формули В12 & В13 дасть результат Тиган Депелян.

Для порівняння значень використовуються операції порівняння, що повертають логічне значення.

< Менше

> Більше

= Дорівнює

<> Не дорівнює

<= Менше, або дорівнює

>= Більше, або дорівнює

Просте порівняння =б<7 дасть в осередку результат ІСТИНА, оскільки 6 менше 7. Результат =6<Число залежить від значення, що зберігається в осередку з ім'ям Число.

Операції, використовувані у формулах, мають наступний пріоритет (у порядку убування).

1. - (унарний чи мінус заперечення).

2. % (відсоток).

3. ^ (зведення в ступінь).

4. * або / ( множення, або ділення).

5. + або - ( додавання, або віднімання).

6. & (конкатенація рядків).

7. < > = (операції порівняння).

У залежності від структури формули у вас може виникнути бажання змінити даний порядок пріоритетів. Наприклад, якщо ви хочете скласти вміст осередків В2 і ВЗ і розділити результат на 5, то використовувати формулу =В2+В3/5 не можна, оскільки, відповідно до встановленого порядку пріоритетів, спочатку виконається ділення, а вже потім додавання. Якщо ви будете використовувати зазначену формулу, значення ВЗ буде розділене на 5 і результат доданий до значення В2; у підсумку ви одержите неправильне значення. Для того щоб змінити порядок виконання операцій, візьміть в круглі дужки ту частину формули, що повинна бути обчислена в першу чергу. Вираження, укладені в дужки, завжди обчислюються першими. Тоді в нашому прикладі формула

=(В2+ВЗ) /5

буде мати вірний результат. Спочатку . виконається операція, укладена в круглі дужки, а потім отримане значення буде розділене на 5.

За замовчуванням Еxcеl відображає на екрані результати обчислення формул, введених в осередки, а не самі формули. (Звичайно, ви можете ознайомитися із самою формулою, якщо помістите рамку виділення в потрібний осередок і подивитеся на рядок формул.) Однак є спосіб побачити відразу усі формули робочого листа. Виберіть команду Сервіс\Параметри - з'явиться діалогове вікно Параметри. Виберіть вкладку Вид, у групі Параметри вікна встановіть прапорець Формули і клацніть на кнопці ОК. Після цього на робочому листі замість значень формул будуть виводитися самі формули (a Еxcеl автоматично розширить стовпці, щоб формули могли в них поміститися).

Формули редагуються так само, як і вміст осередків. Виберіть потрібний осередок, клацніть на рядку формул і виконуйте в ній редагування. Або двічі клацніть на осередку і відредагуйте формулу безпосередньо в осередку.

2.2 Зміни параметрів перерахувань

За замовчуванням Еxcеl заново перераховує усі формули робочого листа всякий раз, коли вносяться зміни в осередки, зазначені у формулі. У великих таблицях це може дуже істотно позначитися на продуктивності, оскільки Еxcеl приходиться виконувати масу нових розрахунків щораз, коли ви змінюєте хоча б один осередок. Ви можете відключити функцію автоматичного перерахування Еxcеl і дати програмі вказівка виконувати відповідні обчислення тільки тоді, коли ви цього побажаєте.

Параметри перерахувань Еxcеl змінюються на вкладці Обчислення діалогового вікна Параметри. Виконаєте команду Сервіс/Параметри, виберіть вкладку Обчислення, а на ній - перемикач Вручну. Тепер, натиснувши клавішу <F9>, ви в будь-який момент можете змусити Еxcеl здійснити повторні обчислення.

Постарайтеся не забувати, що автоматичне перерахування було відключено. Інакше ви швидко заплутаєтесь, прийнявши зміни, внесені в робочий лист при відключеному режимі перерахування, за помилкові дані. Коли ви виконуєте деякі операції (наприклад, відкриваєте друкуєте аркуші), перерахування виконується автоматично, навіть якщо відповідний режим був виключений.

2.3 Використання функцій

Якщо ви вводите невеликий стовпець чисел, координати кожного осередку набрати нескладно, але на набір координат великого стовпця піде досить багато часу. На щастя, Еxcеl пропонує спеціальні функції, які можна використовувати у формулах.

Зручніше за все представити функції як готові до використання інструменти, що беруть групу значень і виконують з ними які-небудь розрахунки. Наприклад, широко застосовувана функція СУМ складає діапазон значень. Тому, замість того щоб уводити формулу

B2+ВЗ+B4+B5+B6+B7+B8,

можна набрати

=СУМ(B2:B8).

У Еxcеl можна використовувати відносні й абсолютні координати осередків. Абсолютні координати не змінюються, коли осередок, що містить формулу, копіюється в інше місце, відносні координати в цьому випадку змінюються.

Для того щоб вказати абсолютні координати осередку, помістіть перед координатою рядка, або стовпця символ долара, Цей символ указує Еxcеl не змінювати координати осередку ні при яких обставинах. Допустимо, осередок В5 робочого листа містить формулу

=В3+В4.

Якщо ви скопіюєте вміст цього осередку в осередок D5, Еxcеl внесе відповідні зміни, і формула в осередку D5 прикмет вид

=D3+D4.

У більшості випадків зручно, щоб при копіюванні осередку в інше місце змінювалися її координати, але іноді це не потрібно. Якщо ви хочете зробити координати осередку абсолютними, поставте символ долара перед кожною буквою і цифрою, з яких складається координата осередку. Повернемося, наприклад, до формули в осередку В5: якби формула вводився у виді

=$В$3+$В$4,

то у яке би місце робочого листа ні копіювали, вона все рівно буде використовувати елементи ВЗ і В4.

Функції не тільки полегшують уведення даних, але і виконують спеціальні розрахунки, що віднімають масу часу і сил при виконанні їх вручну. Наприклад, якщо потрібно розрахувати величину виплати за один період річної ренти на основі постійних виплат і постійної процентної ставки, можна застосувати функцію ППЛАТ. (Не багато знайдеться людей, що змогли б зробити розрахунки такого роду в розумі.) Функції Еxcеl можуть використовувати координати діапазонів (наприклад, А2:10), пойменовані діапазони (наприклад, Виплати за січень) і звичайні числові значення.

Кожна функція складається з імені функції й аргументу.

Ім'я функції (наприклад, сум, пплат чи срзнАч) указує на її призначення.

Аргумент (наприклад, В2:В12) повідомляє Еxcеl, які адреси осередків задіяні в даній функції.

Функції вводяться так само, як і значення: ви набираєте їх безпосередньо в рядку формули, або в осередку. При цьому ви завжди можете розраховувати на допомогу засобу авто сумування і майстра функцій. У Еxcеl мається досить багато функцій, що здатні виконувати самі різні задачі: від обчислення квадратного кореня заданого числа до визначення обсягу інвестицій. Вам належить ближче ознайомитися з декількома статистичними функціями, що часто застосовуються при роботі з робочими аркушами. Це СРЗНАЧ, МІН, МАКС і СУМ.

2.3.1 СРЗНАЧ, МІН, МАКС і СУМ

Функція СРЗНАЧ обчислює середнє арифметичне ряду значень. Вона записується в такому виді:

=СРЗНАЧ (1-і значення; 2-і значення; ...; останнє значення)

Наприклад, вираження =СРЗНАЧ(6; 12;15; 18) дасть результат 12.75. Аналогічно, вираження =СРЗНАЧ (В10:В15) обчислить середнє значення для чисел, що зберігаються в осередках В10-В15.

Функції МАКС і МІН визначають максимальне і мінімальне значення відповідно для зазначеного діапазону, або списку чисел. Ці функції записуються так:

=МАКС (1-і значення; 2-і значення; ...; останнє значення)

=МІН (1-і значення; 2-і значення; ...; останнє значення)

Функція СУМ застосовується для визначення суми значень, задаються звичайно координатами діапазону осередків. Наприклад, функція СУМ, використовувана у формулі =СУМ(5;10;12), дасть значення 27. Формула =СУМ(В5:В60) визначить суму всіх числових значень, що містяться в діапазоні осередків В5-В60. Використання функції СУМ зручно для додавання стовпця чисел; ще більш зручним є засіб автоматичного підсумовування.

2.3.2 Автоматичне підсумовування

Оскільки функція СУМ використовується в Еxcеl частіше інших, на її панелі інструментів є власна кнопка атосума. Користатися нею нескладно.

1. Помістите рамку виділення в осередок нижче стовпця (правіше рядка), значення якого необхідно просумувати.

2. Клацніть на кнопці стандартної панелі інструментів автосума (на ній зображена буква У).

Як тільки ви це зробите, програма Еxcеl, орієнтуючись на положення поточної осередку, зрозуміє, чого від її вимагають. (Якщо здогад Еxcеl виявиться невірним, ви завжди зможете відредагувати формулу за своїм розсудом.) Коли ви клацаєте на кнопці автосума, Еxcеl визначає зону, у якій, вона думає, ви хочете виконати додавання, і за допомогою функції СУМ поміщає придатну формулу в поточну осередок. Якщо вам не подобається обраний Еxcеl діапазон, можете клацнути на осередку з формулою і виділити інший діапазон. Еxcеl відповідним чином змінить формулу. Якщо ви одержали те, що потрібно, натисніть клавішу <Еntеr>.

2.3.3 Використання майстра функцій

Одна із самих корисних можливостей Еxcеl -- майстер функцій. Вона дозволяє серйозному користувачу Еxcеl уникнути необхідності постійно тримати під рукою довідник по функціях Еxcеl ( постійно звертатися до довідки, щоб довідатися, для чого використовується та чи інша функція).

Майстер функцій допомагає уводити функцію в створювану формулу. Щоб зробити це, виконаєте наступне.

1. Помістіть рамку виділення в осередок, у яку ви збираєтеся увести функцію. (Якщо ви хочете увести функцію у вже готову формулу, клацніть у тім місці рядка формул, куди потрібно уставити функцію.)

2. Клацніть на кнопці Вставка функції стандартної панелі інструментів, чи виконаєте команду Вставка/Функція. З'явиться перше діалогове вікно майстра функцій.

3. У списку Категорія виберіть потрібну категорію функції. Після цього в списку Функція з'являться функції обраної категорії. (Якщо вибрати категорію Повний алфавітний перелік, то будуть відображені усі функції, але знайти потрібну функцію в списку Функція буде сутужніше.)

3. Техніка безпеки при роботі на ПК

3.1 Загальні вимоги техніки безпеки

1. Вся розводка електроживлення в кабінеті ПЕОМ повинна бути виконана в трубах (металорукавах). Розетки для схованої проводки допускається встановлювати тільки на цегляних і бетонних стінах. На стінах іншого типу, в тому числі цегляних з покриттям сухою штукатуркою, допускається установка тільки розеток з класом захисту не нижче за ІІ.

2. Розподільний щиток повинен бути встановлений в середині приміщення, бажано біля вхідних дверей. Загальний вимикач, який відключає напругу з усіх приладів, повинен бути встановлений в середині приміщення, безпосередньо біля вхідних дверей.

3. Не допускається захаращувати проходи до загального вимикача на розподільному щитку.

4. Підключення і відключення приладів від мережі, з'єднання ПЭВМ з іншими приладами проводиться тільки учителем.

3.2 Правила експлуатації ПК

1. Перед першим вмиканням ПК потрібно перевірити, чи відповідає напруга в мережі напрузі, на яку розрахований ПК (багато з них можуть працювати при декількох значеннях вхідної напруги, наприклад, 200 В и 110В). При необхідності встановити перемикач напруги на ПК в потрібне положення.

2. При можливості підключити до ПК прилад безперервного живлення (UРS), що дозволяє комп'ютеру працювати при повному відключенні електроживлення від 5 хвилин до декількох годин ( в залежності від сили приладу). За цей час можна закінчити роботи на комп'ютері, щоб при його виключенні не була втрачена інформація.

3.3. Вмикання комп'ютера

При вмиканні комп'ютера необхідно:

- включити UРS, якщо комп'ютер підключений через UРS;

- включити периферійні пристрої ( монітор, принтер та ін.);

- включити комп'ютер перемикачем на корпусі. Початкове завантаження операційної системи ( ОС ) буде закінчене, з'явиться запрошення DOS, наприклад: С:/>. Поява запрошення означає, що ОС готова до прийому команд.

3.4. Вимикання ПК

При вимиканні ПК необхідно:

- закінчити працюючі програми;

- вийти з WІNDOWS, якщо ви в ньому працюєте ;

- виключити переферійні пристрої ( монітор, принтер та ін.);

- виключити комп'ютер перемикачем на корпусі;

виключити UРS, якщо комп'ютер підключений через UРS.

3.5 Робота з системним блоком та монітором

При роботі з системним блоком та монітором:

1. Встановити системний блок так, щоб він не піддавався поштовхам і вібраціям, не можна ставити на системний блок матричний принтер (вібрації можуть пошкодити ПК).

2. Всі кабелі, що з'єднують системний блок ПК з іншими приладами, потрібно вставляти і виймати тільки при вимкненому комп'ютері.

3. В приміщенні, де стоїть ПК не можна палити.

4. Раз у декілька місяців потрібно відкривати системний блок і прибирати (видувати) пилососом порох і бруд.

З монітором:

1. Встановити надійно монітор (так, щоб він не стояв на краю столу).

2. Встановити монітор так, щоб було зручно дивитись (дивитись на екран потрібно під прямим кутом, трохи зверху вниз, екран повинен бути трохи нахилений, нижній його край знаходитись ближче до Вас.

3. Встановити монітор так, щоб на екрані не було бліків.

4. Правильно відрегулювати зображення на екрані (яскравість, контрастність монітора); неправильно відрегульована яскравість, контрастність монітора можуть призвести до хвороби очей, швидкої їх втоми.

Висновок

Еxcеl володіє широкими можливостями для побудови діаграм 15 різних типів. Кожен тип діаграми має декілька видів.

Діаграма завжди будується для якогось діапазону чарунок. Як правило, на діаграмі відображається послідовність значень якого-небудь параметра залежно від значень аргументів. Послідовність значень параметра в Еxcеl називають рядом даних, а послідовність значень аргументів категорією.

Формула -- це сукупність операндів, з'єднаних між собою знаками операцій і круглих дужок. Операндом може бути число, текст, логічне значення, адреса чарунки (посилання на чарунку), функція. У формулах розрізняються арифметичні операції і операції відношень. Еxcеl допускає: арифметичні операції + додавання, - віднімання, * множення, / ділення, ^ піднесення до степеня; операції відношень > більше, < менше, = дорівнює, <= менше або дорівнює, >= більше або дорівнює, <> не дорівнює.

Арифметичні операції і операції відношень виконуються над числовими операндами. Над текстовими операндами виконується єдина операція &, яка до тексту першого операнда приєднує текст другого операнда. Текстові константи у формулі обмежуються подвійними лапками. При обчисленні формули спочатку виконуються операції у круглих дужках, потім арифметичні операції, за ними -- операції відношень.

Посилання на чарунки. Як відомо, адреса чарунки включає назву колонки і рядку. Адреси чарунок (посилання на чарунки) можна використовувати у формулах. Можливі відносні, абсолютні і змішані посилання. Посилання, яке включає назву колонки і номер рядка, є відносним. При копіюванні формули, а також редагуванні листа таке посилання буде модифікуватись. Наприклад, якщо в якійсь чарунці є формула, яка посилається на чарунку В4, то при вилученні, припустимо, рядка 2 і зсуву по таблиці вгору формула буде модифікуватись таким чином, щоб посилатись на чарунку ВЗ. В абсолютних посиланнях перед назвою колонки і номером рядка стоїть символ $. Такі посилання не модифікуються. У змішаних посиланнях абсолютною є назва колонки і відносною - номер рядка або навпаки (наприклад, $А1, А$1). У них модифікується тільки відносна частина посилання. У формулі можуть бути посилання на діапазон чарунок. Діапазон може бути тільки прямокутним. Вказуючи діапазон чарунок, задається адреса верхньої лівої клітки і через двокрапку - адреса нижньої правої клітки. Якщо у формулі є посилання на чарунки, які знаходяться на іншому листі, то посилання повинно містити ім'я листа, знак оклику та адресу чарунки, наприклад, лист!А1.

Імена чарунок і діапазонів. Еxcеl дає можливість назначати імена виділеним чарункам і діапазонам. Для цього слід виконати команду Вставка/Имя/Присвоить. На екрані з'явиться діалогове вікно Присвоить имя, в полі Имя якого можна набрати ім'я. Ім'я повинно починатися з літери, може включати будь-які літери і цифри, а також знак підкреслення, знак питання, крапку. Адреса виділеної чарунки або діапазону з'явиться в полі Формула цього вікна. За замовчуванням створене ім'я діє по всій книзі. Якщо треба обмежити дію імені яким-небудь листом, то імені, яке набирається в полі Имя, повинно передувати ім'я листа і знак оклику, наприклад лист1!Ім'я_1. Для вилучення імені слід розкрити список Имя діалогового вікна Присвоять имя, виділити ім'я і натиснути кнопку Удалить.

Функції. Еxcеl містить більше ніж 400 вбудованих функцій. Функція має ім'я і список аргументів у круглих дужках. Аргументами можуть бути числові та текстові константи, чарунки, діапазони чарунок. Деякі функції доступні лише тоді, коли відкрита відповідна надбудова. Для відкриття надбудови слід виконати команду Сервис/Надстройки і у діалоговому вікні Надстройки вказати надбудови, які треба відкрити.

Ввести функції у формулу можна вручну або з використанням майстра функцій. Для роботи з майстром функцій слід натиснути кнопку Мастер функций панелі інструментів Стандартная або виконати команду Встав-ка/Функции. При цьому відкривається діалогове вікно Мастер функций.

Список використаної літератури

Руденко В.Д. Практичний курс інформатики.

М. Холідей. Секрети ПК, Київ, 1996.

Секрети Wіndows 95, Москва, 1997.

С. Симонович, Г. Євсєєв, С. Пацюк. Ви купили комп'ютер. Москва, 1998.

С. Симонович, Г. Євсєєв, А. Алєксєєв. Загальна інформатика., Москва, 1999.

Використання Wіndows 98. Київ-Москва-С-кт. Петербург, 1998.