Дослідження методів антиукраїнської російської пропаганди в інформаційних війнах проти України

м. Київ

Анотація

Метою статті є комплексний інформаційно-психологічний аналіз методів антиукраїнської російської пропаганди в інформаційних війнах проти України. Методи дослідження: документальний аналіз та узагальнення правової, соціологічної, політичної, психологічної інформації, а також практики антиукраїнської російської пропаганди. Результати: досліджені механізми інформаційно-психологічних впливів пропаганди на населення з метою міфологізації масової свідомості і її переведення на протилежну картину світу. Пропагандистські міфи створюють віртуальну реальність, у тенети якої потрапляють не тільки маси населення, але і його очільники. Саме на підставі міфів про «геноцид на Донбасі», «братський український народ, якого необхідно звільнити від диктату націоналістів та бандерівців», «створення України на землях Росії», «Україна і НАТО збиралися напасти на Донбас і Крим», «український народ любить Росію і Путіна і зустріне російську армію квітами, хлібом-сіллю» Президент Російської Федерації В. Путін прийняв рішення атакувати Україну. При цьому злий жарт з очільником Кремля зіграв міф про «сильну», «непереможну» армію РФ і слабку армію України. Міфологізація тісно пов «язана з маніпулюванням традиційними символами і стереотипами. Отже, коли громадяни Росії, або її пропагандисти, або її очільники маніпулятивно називають українців «фашистами», «нацистами», тощо - насправді це абсолютно беззмістовний маркер, який не спирається на об'єктивні знання про фашизм чи нацизм. Це просто маркер ворога, якого, на думку маніпуляторів, можна і потрібно знищити. Обговорення: комплексний інформаційно-психологічний аналіз методів антиукраїнської російської пропаганди в інформаційних війнах проти України дозволяє системно сформулювати напрями контрпропагандистської роботи.

Ключові слова: пропаганда; контрпропаганда; інформаційна війна; містифікація; міфологізація масової свідомості; віртуальна реальність.

Основна частина

Постановка проблеми та її актуальність.

24.02.2022 року Російська Федерація (РФ) здійснила широкомасштабне військове вторгнення в Україну. При цьому обґрунтуванням військового вторгнення є (були) пропагандистські штампи, які створили для керівництва РФ «віртуальну реальність», у межах якої і приймалося рішення про вторгнення [1, с. 12]. Як зазначив народний депутат України Б. Яременко, варто не забувати, що сумнівні Насправді Б. Яременко використав більш «міцний» вираз уявлення Путіна про українську історію та самобутність фактично дозволили йому дійти висновку про доцільність початку війни https://www.eurointegration.com.ua/rus/experts/2022/03/16/7136082/. У відеозверненні 25.05.2022 року Президент України В. Зеленський https://www.pravda.com.ua/rus/news/2022/05/25/7348394/ висловив думку, що глава РФ В. Путін живе у вигаданій реальності й не усвідомлює, що українці будуть битися за свою землю і свободу до кінця. Отже, пропагандистські штампи стали реальною підставою для розв'язання широкомасштабної війни. Для спростування цих пропагандистських штампів необхідно вивчати методи пропаганди [2]. Тому проблема є актуальною.

Аналіз досліджень і публікацій з проблеми. У 1937 р. у Бостоні (США) під керівництвом Е. Філена (Edward Filene) було створено Інститут аналізу пропаганди, «щоб просвітити американську громадськість про природу пропаганди та як розпізнати методи пропаганди» [2]. Одна з найвідоміших публікацій Інституту - книга «Мистецтво пропаганди» - аналізує найпоширеніші її механізми. Ці прийоми, вказують автори, створені для того, щоб обдурити нас, оскільки вони звертаються до наших емоцій, а не до нашого розуму.

Разом із тим, у виданні [3] зазначається, що у минулому пропагандисти та ті, хто намагався проводити операції обману, використовували грубі методи, щоб змінити зображення реальних людей, подій та об'єктів, які зазвичай можна було відносно легко виявити. Однак сьогодні комп'ютери дозволяють пропагандистам створювати будь-яке зображення, нерухоме чи рухоме, з відповідним супроводжуючим звуком. Крім того, стає надзвичайно важко виявити, що зображенням маніпулювали, а Інтернет, телебачення та глобальні ЗМІ дозволяють майже миттєво поширювати змінені зображення по всьому світу. Тому супротивники використовуватимуть пропаганду та обман, особливо змінені зображення, щоб виграти війну, навіть не воюючи у війську.

Велику кількість робіт сфері пропаганди та інформаційних війн присвячено професором Г.Г. Почепцовим [4-6 та ін.].

Широко поширена наступна класифікація методів пропаганди⁴:

антиукраїнський пропаганда інформаційний війна

У такій структурі методи пропаганди системно не досліджувалися. Але, як буде показано нижче, саме у такій структурі методів пропаганди досягається максимальний ефект негативного інформаційно-психологічного впливу.

Виклад основного матеріалу - почнемо з такого методу з наведеної вище схеми, як містифікація - вигадка, витівка з метою ввести кого-небудь (читачів, публіку тощо) в оману жартома або із злісним наміром⁵. Розрізняють містифікації у культурно-художній сфері (літературна, музична) і містифікації в політичній (інформаційно-пропагандистській) сфері. Політична містифікація передбачає свідомі дії, спрямовані відповідним суб'єктом політики для введення в оману, приховування своїх політичних цілей та управління громадською думкою. Політична містифікація є одним з найдавніших інструментів боротьби за владу, політики в цілому Там само.

У свою чергу, міф - оповідь, що пояснює походження певних елементів світобудови чи світу загалом через емоційно-чуттєві образи. Окремі міфи, які складають певну систему, утворюють міфологію того чи іншого народу, культури, соціальної групи, яка лежить в основі характерного їм світогляду https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%84. Відповідно, міфотворчість - створення міфів [7, с. 757]. Міфи характерні як для первісних народів, що перебували або перебувають на стадії дораціонального, дофілософського та дорелігійного мислення, так і для сучасної людини. Міф часто розглядається як альтернатива науковому мисленню. У сучасній публіцистиці під міфом розуміється ілюзія, брехня, брехлива пропаганда, повір'я, віра, умовність або подання певної цінності у фантастичній формі, сакралізоване і догматичне вираження соціальних звичаїв і цінностей. Також під міфом іноді розуміється судження, отримане незалежно від чуттєвого досвіду і яке не збігається з результатом практичної перевірки; інформація про істинні явища, яка сприймається без доказів і раціонального осмислення https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%96%D1%84. Міфотворчість набуває особливої ролі тоді, коли державі необхідно створити «образ героя» або «образ ворога».

Терміни «містифікація» та «міфотворчість» позначають суміжні поняття і повинні використовуватися на рівних правах. Містифікація та міфотворчість впливають на психологічні особливості особистості з метою переконати в чомусь. Якщо містифікація - це разовий випадок спотворення фактів, то при масованому та цілеспрямованому поширенні «не цілком вірної» інформації для створення певного образу ми маємо справу вже з міфотворчістю.

Міфотворчість - найважливіше явище у культурній історії людства. Людині у всі часи було необхідно певне розуміння навколишнього світу та свого становища в ньому. Вона не могла жити і діяти без внесення твердого порядку до своїх уявлень про реальність. Це рятівне «знання» давала і дає загальновизнана версія міфу. А з нього вже випливали необхідні соціальні установки, правила поведінки та обряди, норми моралі. Як зазначає професор Г.Г. Почепцов, картина світу людини достатньо міфологічна [6, с. 691]. З іншого боку, інструменталізація історичних міфів та брехні є основою пропаганди [8].

Французький філософ та літературознавець Ролан Барт⁹(Roland Barthes) знаходить подібність між архаїчними та сучасними міфами ідеологічного характеру. Барт відносить міф до деформованої, спотвореної дійсності. Завдяки своїй природності, емоційності, сугестивності міф сприймається споживачем як система фактів. Відбувається перетворення сенсу у форму. Барт також приходить до висновку, що сенс та напрямок діяльності міфу виявляється двояким: з одного боку, він спрямований на зміну реальності, має на меті створити такий образ дійсності, який збігався б із ціннісними очікуваннями носіїв міфологічної свідомості; з іншого - міф надзвичайно «стурбований» приховуванням власної ідеологічності, тобто прагне зробити так, щоб його сприймали як щось природне, що само собою зрозуміле.

Французький філософ, соціолог і юрист Жак Елюль (Jacques Ellul) вважав, що умовою успішної пропаганди є наявність міфів та ідеологій. На його думку, ідеологія відрізняється від міфів у трьох аспектах. По-перше, міф перебуває глибше у душі людини, ідеологія з цього погляду більш поверхнева. По-друге, ідеологія - це набір ідей, міф є інтелектуально більш розпливчатим. По-третє, міф сильніше активує, ідеологія пасивніша (цитується за виданням [6, с. 77]).

Тобто, основною функцією ідеологічної сторони міфу є те, що міф - це спосіб невидимого, але дуже потужного ідеологічного впливу на суспільство та створення системи цінностей на основі нерідко хибних та перекручено осмислених фактів.

Таким чином, сучасна політична міфологія як знаряддя пропаганди сходить до давньої природної потреби людини до впорядкування своїх уявлень про навколишній світ. Але якщо в минулому створення та поширення міфів виправдовувалися обмеженістю об'єктивних знань та необхідність, незважаючи на це, отримати пояснення про походження певних елементів світобудови чи світу загалом, то із зростанням наукових знань та доступу до них, то у сучасному світі міфотворчість, використовуючи природну потребу людини до впорядкування своїх уявлень про навколишній світ, спрямований на зміну реальності. В цьому випадку успіх міфотворення, спрямований на підміну об'єктивної реальності, пов'язаний або з відсутністю знань у об'єкта пропаганди, або у небажанні отримувати об'єктивні знання і бажанні «бути як всі» (конформізм). Найбільш сприйнятливі до пропаганди та формування «образу ворога» агресивно-неосвічені верстви населення, на які раціональні доводи не діють і, більше того, ці доводи сприймаються в багнети як зазіхання на власну точку зору. При цьому всі спроби довести протилежне наштовхуються на запеклу ворожість суспільства в цілому або його окремих верств. Міф бездоказовий і не має об'єктивного сенсу.

Як вказує Г.Г. Почепцов, всесилля пропаганди є таким, що часом саме вона диктує дії політикам, а не навпаки. Це все наслідок посилення інформаційного світу на противагу реальному [6]. Крім того, особливо слід взяти до уваги, що, на думку Г.Г. Почепцова, дійсність сьогодні конструюється не з її власних законів, а так, щоб лідер міг себе виявити ([6, с. 700]. В контексті теми нашого дослідження це цілком стосується президента РФ В. Путіна, якому нема чим себе проявити ніж як у погрозах світу та у війнах. Зокрема, у доповіді «Путін. Війна» російський опозиційний політик Б. Немцов прямо наголосив, що війна з Україною у лютому 2014 року була розв'язана президентом РФ В. Путіним задля підтримання власних електоральних рейтингів, які у цей період впали до мінімального рівня (45%). Вже у березні 2014 року цей показник досяг 58%, а до березня 2015 року безперервно зростав і досяг 74% ¹⁰.

Таким чином, пропагандистські міфи створюють віртуальну реальність, у тенета якої потрапляють не тільки маси населення, але і його очільники. Саме на підставі міфів про «геноцид на Донбасі», «братський український народ, якого необхідно звільнити від диктату націоналістів та бандерівців», «створення України на землях Росії», «Україна і НАТО збиралися напасти на Донбас і Крим», «український народ любить Росію і Путіна і зустріне російську армію квітами, хлібом-сіллю» Путін прийняв рішення атакувати Україну. При цьому злий жарт із очільником Кремля зіграв міф про «сильну», «непереможну» армію РФ і слабку армію України. Так, оцінюючи причини поразок армії РФ в Україні на першому етапі війни, американський військовий аналітик Дж. Едмондс зазначив, що «все почалося з неточних і шовіністичних уявлень Москви про Україну, її лідерів, армію та народ… Фундаментальна помилка, яка допущена на рівні керівництва і досягла найнижчих чинів, - це недооцінка готовності керівництва України, її військових та народу до захисту своєї країни» [9].

Що стосується маніпулювання традиційними символами і стереотипами як методу пропаганди, то з цього приводу слід зазначити таке.

Маніпуляція - це відкритий чи прихований психологічний вплив із єдиною метою впровадити у свідомість людини уявлення, наміри, які не збігаються з бажанням людини, отримати від нього щось, домогтися бажаного вчинку https://www.evkova.org/esse/manipulirovanie-na-osnove-stereotipov. Маніпуляція є різновидом духовного психологічного тиску на особистість, групу людей або суспільство як управління і контроль, програмування думок і намірів. У суспільстві головними об'єктами маніпулювання стають не матеріальні об'єкти, а символи, ідеї, образи, що становлять основу знання та інформації, оскільки людина найчастіше сприймає не саму реальність, а якісь символи, що позначають цю реальність Там само..

Крім того, визначається, що стереотипи - невід'ємні компоненти індивідуальної та масової свідомості. Завдяки стереотипам відбувається необхідне скорочення сприйняття та інших інформаційних та ідеологічних процесів у свідомості. Стереотипи, як необхідний людині інструмент сприйняття та мислення, мають стійкість, можуть бути виявлені, вивчені та використані як мішені для маніпуляції¹³.

Отже, достатньо маніпулятивно позначити певний об'єкт певним символом, який (символ) сприймається певним чином на підставі стереотипного мислення, і у такий спосіб добитися спрощеного сприйняття такого об'єкту у спосіб, в якому зацікавлений той, хто маніпулює.

Наприклад, дуже «популярним» у російській свідомості і пропагандистській практиці є таврування незручних осіб словом «фашист». Стереотипно «фашист» - це «ворог». Отже, достатньо назвати об'єкт маніпулювання «фашистом», і звідти у спрощений спосіб цей об'єкт визначається «ворогом».

З цього приводу американський історик Т. Снайдерзазначав, що протягом десятиліть за Сталіна, після Другої світової війни, «фашистом» вважався той, хто… на практиці робив те, що радянському керівництву не подобалося. Згодом це поняття ставало все більш розпливчастим… «Фашист» означало просто «ворог». За Путіна слово «фашист» (або «нацист») означає просто «мій обраний ворог, якого треба знищити». Ці терміни в офіційному російському вживанні сьогодні є мовою ненависті, що дозволяє вчиняти військові злочини. Ми знаємо це зі слів російських солдатів в Україні, які легітимують убивства та зґвалтування мирних жителів посиланнями на «фашистів». Характер слів «фашизм» і «нацизм» автоматично виправдовує агресивну війну та злочини проти людяності. При цьому «фашист», який називає когось іншого «фашистом», не стає від цього меншим фашистом. Навпаки, він ще більший фашист [10]. У цьому контексті В. Данько наголошує, що з ким би Росія не воювала - це «нацисти» та «фашисти»¹⁴. Отже, коли громадяни Росії, або її пропагандисти, або її очільники маніпулятивно називають українців «фашистами», «нацистами», Там само. https://www. stopfake. org/ru/s-kem-by-rossiya-ne-voevala- eto-natsisty-i-fashisty-zachem-kremlyu-georgievskaya-lenta/тощо - насправді це абсолютно беззмістовний маркер, який не спирається на об'єктивні знання про фашизм чи нацизм. Це просто маркер ворога, якого, на думку маніпуляторів, можна і потрібно знищити.

Що стосується фільтрації інформації про супротивника, то необхідно враховувати, що у протистоянні - як військовому, так і не військовому - кожна із супротивних сторін піклується про високий моральний дух населення та військовослужбовців. Російська пропаганда доклала титанічних зусиль, щоб морально підгодовувати російське населення до війни з Україною, пробудити в суспільстві агресію, нацькувати на сусідню країну, використовуючи для цього саму неймовірну брехню. З цього приводу український письменник Я. Валетов наголошує [11]: «Чи бреше російська пропаганда? Майже завжди і з самого початку. І в цій брехні немає жодної доброї мети. Російська пропаганда - це відбиток злої волі однієї людини, що у своє чергу є відбитком соціального запиту російського глибинного народу. Причини війни вигадані російськими пропагандистами. Привід для війни - вигаданий. Цілі - вигадані. Втрати - ховаються. Звірства - ховаються. Методи ведення війни - ховаються. Фейкованедоімперія плодить фейки саме для внутрішнього споживання».

Зокрема, публіцист Д. Самигін вказує на такі напрямки антиукраїнської обробки населення Росії: а) «в Україні - бандерівці та нацисти»;

б) «бандерівці на Майдані 2014-го захопили владу внаслідок військового перевороту»;

в) «Крим пішов у Росію, злякавшись бандерівців»; г) «бандерівці спалили людей в Одесі»; д) «бандерівці та Україна напали на Донбас у 2014 році»; е) «бандерівці спровокували війну у 22-му році» [12].

Автори навчального посібника [13] (с. 19) звертають увагу, зокрема, на такі напрямки антиукраїнської пропаганди, як безпрецедентне й нищівне втручання в сферу історичної пам'яті (спекуляції на фактах історії, маніпулювання почуттями людей щодо минулих подій і учасників цих подій), мовне питання (істеричні й безпідставні лементаціїпро «утиски росіян, російськомовних» та «насильницьку українізацію») тощо [13, с. 19].

Одним із напрямів фільтрації інформації про супротивника є приховування його успіхів і приховування втрат власних збройних сил. Про цей спосіб ведення пропаганди знала і його застосовувала, зокрема, фашистська Німеччина, перебільшуючи успіхи вермахту і зменшуючи або заперечуючи успіхи Червоної Армії [14]. У сучасній війні проти України РФ цілком наслідує цей прийом. Зокрема, журналісти BBC доказово стверджують, що пропаганда РФ приховує справжні втрати свої військ, у рази занижуючи офіційні дані https://www.bbc.com/russian/features-61638530. Так, Міністерство внутрішніх справ України повідомило, що отримало загалом близько 32 тисяч звернень щодо розшуку російських солдатів. «Ми Посадові особи МВС навіть дзвонимо часто і питаємо, чому, наприклад, ви це пишете, чому ви не можете своїх розпитати, - і вони кажуть, що їм брешуть» https://www.pravda.com.ua/ukr/news/2022/05/9/7344978/.

Висновки. Здійснений комплексний інформаційно-психологічний аналіз методів антиукраїнської російської пропаганди в інформаційних війнах проти України. Показано, що в основу антиукраїнської російської пропаганди покладена міфологізація масової свідомості і її переведення на протилежну картину світу. Пропагандистські міфи створюють віртуальну реальність, у тенета якої потрапляють не тільки маси населення, але й його очільники. Саме на підставі міфів про «геноцид на Донбасі», «братський український народ, якого необхідно звільнити від диктату націоналістів та бандерівців», «створення України на землях Росії», «Україна і НАТО збиралися напасти на Донбас і Крим», «український народ любить Росію і Путіна і зустріне російську армію квітами, хлібом-сіллю» Президент РФ В. Путін прийняв рішення атакувати Україну. При цьому злий жарт з очільником Кремля зіграв міф про «сильну», «непереможну» армію РФ і слабку армію України. Міфологізація тісно пов'язана з маніпулюванням традиційними символами і стереотипами. Отже, коли громадяни Росії, або її пропагандисти, або її очільники маніпулятивно називають українців «фашистами», «нацистами», тощо - насправді це абсолютно беззмістовний маркер, який не спирається на об'єктивні знання про фашизм чи нацизм. Це просто маркер ворога, якого, на думку маніпуляторів, можна і потрібно знищити.

Література

1. Бєлкін Л.М., Юринець Ю.Л., Сопілко І.М., Бєлкін М.Л. Спростування «геноциду» на Донбасі як напрям контрпропаганди під час агресії Російської Федерації проти України. Юридичний науковий електронний журнал. Електронне наукове фахове видання. 2022. №3. С. 12-17.

2. Propaganda Techniques. Virtual English Notebook. URL: https://sites.google.com/ site/the virtualenglishnotebook/propaganda-techniques

3. Scot Macdonald. Propaganda and Information Warfare in the Twenty-First Century: Altered Images and Deception Operations. Contemporary Security Studies. 224 р.

4. Почепцов Г. Пропаганда vsинформационные операции: сходства и различия. Детектор медіа. 17.04.2016. URL: https://ms.detector.media/mediaanalitika/post/16443/2016-04-17 - propaganda-vs-ynformatsyonnye-operatsyy - skhodstva-y-razlychyya/

5. Почепцов Г. Метапропаганда как доминированиепропаганды над идеологией, а не наоборот. Хвиля. 17.09.2018. URL: https:// hvylya.net/analytics/society/metapropaganda-kak - dominirovanie-propagandyi-nad-ideologiey-a-ne - naoborot.html

6. Почепцов Г.Г. Пропаганда 2.0. Харьков: Фолио, 2018. 796 с.

7. Словник української мови: в 11 томах. Том 4, 1973.

8. Лушницкий А. Мифы и догмы о 9 мая. О чем молчит Россия. НВ. 10.05.2022. URL: https://nv.ua/opinion/vtoraya-mirovaya-o-chem - lgut-v-rossii-v-den-pobedy-9-maya-poslednie - novosti-50240698.html

9. Шевченко О. Не считай себя умней врага. Почему провалилось вторжение России в Украину. Фокус. 07.05.2022. URL: https://focus.ua/voennye-novosti/514765-prichiny-voennogo - proigrysha-rf-pochemu-provalilos-vtorzhenie-v - ukrainu

10. Снайдер Т. Девять тезисов о путинском фашизме. НВ. 11.05.2022. URL: https://nv.ua/ opinion/rossiya-fashizm-timoti-snayder-o-tom-kak - putin-obyasnyaet-voynu-v-ukraine-poslednie - novosti -50241080.html

11. Валетов Я. Что будет после войны? Украинская правда. 17.04.2022. URL: https://www. pravda.com.ua/rus/columns/2022/04/17/7340267/

12. Самыгин Д. «Старые дезы о главном» рашистской пропаганды. Украинская правда. URL: https://www.pravda.com.ua/rus/ columns/2022/03/24/ 7334203/

13. Гібридна війна і журналістика. Проблеми інформаційної безпеки: навч. посіб. / за заг. ред. В.О. Жадька; ред.-упор. О.І. Харитоненко, Ю.С. Полтавець. Київ: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2018. 317 с.

14. Яшан О. Нацистська пропагандистська друкована продукція на території України (1941-1944 рр.). Наукові записки: Серія «Історія».URL: http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/5620/1/Awan.pdf

References

1. Bielkin L.M., YurynetsYu.L., Sopilko I.M., Bielkin M.L. Sprostuvannia «henotsydu» naDonbasi yak napriamkontrpropahandypidchasahresiiRosiiskoiFederatsiiprotyUkrainy. Yurydychnyinaukovyielektronnyizhurnal. Elektronnenaukovefakhovevydannia. 2022. №3. S. 12-17.

2. Propaganda Techniques. Virtual English Notebook. URL: https://sites. google.com/site/thevirtualenglishnotebook/propaganda-techniques

3. Scot Macdonald. Propaganda and Information Warfare in the Twenty-First Century: Altered Images and Deception Operations. Contemporary Security Studies. 224 р.

4. Pocheptsov G. Propaganda vsinfor - matsionnyyeoperatsii: skhodstvairazlichiya. Detektor medm. 17.04.2016. URL: https://ms. detector.media/mediaanalitika/post/16443/2016-04 - 17 - propaganda-vs-ynformatsyonnye - operatsyy - skhodstva-y-razlychyya/

5. Pocheptsov G. Metapropagandakakdominirovaniyepropagandynadideologiyey. ane naoborot. Khvilya. 17.09.2018. URL: https://hvylya.net/analytics/society/metapropaganda - kak-dominirovanie-propagandyi-nad-ideologiey-a-ne-naoborot.html

6. Pocheptsov G.G. Propaganda 2.0. Kharkov. Folio. 2018. 796 s.

7. Slovnykukrainskoimovy: v 11 tomakh. Tom 4, 1973.

8. Lushnitskiy A. Mifyidogmy o 9 maya. O chemmolchitRossiya. NV. 10.05.2022. URL: https://nv.ua/opinion/vtoraya-mirovaya-o-chem - lgut-v-rossii-v-den-pobedy-9-maya-poslednie - novosti-50240698.html

9. Shevchenko O. Ne schitaysebyaumneyvraga. PochemuprovalilosvtorzheniyeRossii v Ukrainu. Fokus. 07.05.2022. URL: https://focus. ua/voennye-novosti/514765-prichiny-voennogo - proigrysha-rf-pochemu-provalilos-vtorzhenie-v - ukrainu

10. Snayder T. Devyattezisov o putinskomfashizme. NV. 11.05.2022. URL: https://nv.ua/ opinion/rossiya-fashizm-timoti-snayder-o-tom-kak - putin-obyasnyaet-voynu-v-ukraine-poslednie - novosti-50241080.html

11. ValetovYa. Chtobudetposlevoyny? Ukrainskayapravda. 17.04.2022. URL: https:// www.pravda.com.ua/rus/columns/2022/04/17/7340 267/

12. Samygin D. «Staryyedezy o glavnom» rashistskoypropagandy. Ukrainskayapravda. URL: https://www.pravda.com.ua/rus/ columns/2022/03/24/ 7334203/

13. Hibrydnaviinaizhurnalistyka. Problemyinformatsiinoibezpeky: navchalnyiposibnyk/ zazah. red. V.O. Zhadka; red.-upor. O.I. Kharytonenko, Yu.S. Poltavets. Kyiv, Vyd-vo NPU imeni M.P. Drahomanova, 2018. 317 s.

14. Yashan O. NatsystskapropahandystskadrukovanaproduktsiianaterytoriiUkrainy (19411944 rr.). Naukovizapysky: Seriia «Istoriia». URL: http: //dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/562 0/1/Awan.pdf

Размещено на Allbest.ru