Як прозорість влади та електронна демократія можуть протидіяти корупції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Як прозорість влади та електронна демократія можуть протидіяти корупції

Кириченко Влада Олегівна -- студентка 3 курсу факультету адвокатури

У статті розглянуто питання впровадження інструментів електронної демократії з метою протидії корупції в органах публічної влади. Проаналізовано важливість відкритості в діяльності органів публічної влади, зрозумілості процедур прийняття управлінських рішень. Зроблено висновок про необхідність удосконалення правової регламентації у сфері проведення антикорупційної політики.

Ключові слова: корупція, протидія корупції, електронна демократія, електронне урядування, зрозумілість, органи публічної влади.

В статье рассмотрены вопросы внедрения инструментов электронной демократии с целью предотвращения коррупции в органах публичной власти. Проанализирована важность открытости в деятельности органов публичной власти, понятности процедур принятия управленческих решений. Сделан вывод о необходимости совершенствования правовой регламентации в сфере проведения антикоррупционной политики.

Ключевые слова: коррупция, противодействие коррупции, электронная демократия, электронное управление, понятность, органы публичной власти.

Vlada O. Kirichenko -- 3rd year student of The Barristers ' Faculty YaroslavMudryi National Law University (77 Pushkinska Street, Kharkiv, 61024, Ukraine)

How Can Transparency of the Government and Electronic Democracy Counteract to Corruption?

The article considers the introduction of e-government and e-democracy tools in the field of corruption prevention in the state authorities of Ukraine. The origin of the term "electronic democracy" is established, the ways of its interpretation and the direct meaning of the term are determined. In addition, the research analyzes the importance of maximum openness and accountability in the activities of public authorities and their officials, transparency and clarity of the decision-making process. According to the results of the study, it was concluded that there is an objective need for systematic and continuous improvement of legal regulation in the field of anti-corruption policy and its adaptation to the intensive development of information and communication technologies. An analysis of national legislation, in particular on the provision of administrative services, the formation and development of e-government in Ukraine. Attention is focused on the reasons for the need to adopt regulations on the research issue in the current realities of Ukraine. Corruption is considered to be a fairly common social phenomenon. The reasons for the rapid spread of corruption have been studied. The influence of corruption processes on the consciousness of citizens is analyzed. Examples of countries where there is an effective and efficient electronic mechanism for combating corruption are given. The main advantages of the system are the study of e-government based on information and communication technologies. In addition, the article examines the reasons for the need to develop a model for improving the system of public administration using the latest information and telecommunications technologies. In Ukraine, the legal framework for the development of e-government is being studied. The essence, features and advantages of functioning of e-government technologies are analyzed. The current state of e-government in Ukraine, compliance of the legislation of Ukraine with the tasks of e-government development is determined.

Keywords: corruption, anti-corruption, e-democracy, e-government, intelligibility, public authorities.

Вступ

Постановка проблеми. ХХІ століття - це не лише історичний етап розвитку України як правової, демократичної, соціальної європейської країни, не лише період інтенсивного поширення інформаційно-телекомунікаційних технологій, науково-технічного прогресу, а і, на жаль, час, коли по іншу сторону активно поширюється таке негативне соціальне явище, як корупція. Так, сьогодні ефективне вирішення проблеми протидії корупційним проявам є однією з базових передумов для забезпечення як політичної, так і економічної, соціальної стабільності України. Окрім того, враховуючи той факт, що корупція є одним із найнебезпечніших та найзагрозливіших чинників, здатних проникнути у всі сфери життєдіяльності сучасного суспільства, протидія корупційним проявам повинна виходити за формальні межі і стати предметом уваги не лише органів публічної влади, інститутів громадянського суспільства, а і кожного індивіда з активною громадянською позицією.

Аналіз останніх наукових досліджень та публікацій. Наукові дослідження у сфері протидії та запобігання корупційним проявам здійснили такі вчені, як Ю. Битяк, І. Бондаренко, І. Голосніченко, П. Добродумов, В. Лукомський, О. Прохоренко, Б. Романюк, А. Сафоненко, О. О. Терещук, О. Ткаченко. Вагомий внесок у розвиток електронного урядування зробили В. Грицяк, П.С. Клімушина, І.Г. Малюкова, П. Лопушинського, І.М. Олійченко, А.І. Семенченка, С.А. Чукут та ін.

Невирішені проблеми. В об'єктивних умовах довготривалих і, на жаль, досить часто слабких демократичних трансформацій, що мають місце у вітчизняних реаліях, відсутності або недосконалості національного законодавства, низького рівня правової свідомості та правової культури громадян корупція спричиняє негативні наслідки для українського соціуму, призводить до деморалізації суспільства та в цілому підриває, систематично знижує рівень довіри населення до органів публічної влади. Усе вище перелічене обґрунтовує значну актуальність окресленої проблематики та обумовлює необхідність її дослідження, особливо в частині пошуків дієвих інструментів (механізмів) протидії корупційним проявам за допомогою електронної демократії в Україні. Наразі в Україні не створено систему реального моніторингу та оцінювання рівня корупції та корупційних ризиків, що могла би бути використана при формуванні та реалізації державної антикорупційної політики. Це спонукає до пошуку нових форм і методів протидії цьому негативному суспільному явищу.

Мета статті. Мета наукової роботи полягає у комплексному аналізі можливостей використання інструментів електронної демократії у процесі протидії корупції.

Виклад основного матеріалу

Сьогодні корупція є тим чинником, котрий створює реальні загрози не лише національній безпеці України, а і сформованому та усталеному конституційному ладу, що обумовлено тим, що «корумповані» суспільні відносини все інтенсивніше та наполегливіше витісняють правові, етичні відносини між людьми, із аномалії поступово перетворюються у норму поведінки[1].

Сьогодні до країн, які вже сформували та активно використовують ефективний електронний механізм протидії корупції, можна віднести Фінляндію, Данію, Нову Зеландію, Ісландію, Сінгапур, Швецію, Канаду, Нідерланди, Люксембург, Норвегію, Австралію, Швейцарію, Великобританію, Австрію, Ізраїль, США, Ірландію, Німеччину та ін. Всі ці країни використовують особливі підходи до організації, так би мовити, електронної антикорупційної системи на рівні власних держав[2].

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупція - це використання особою наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов'язаних з ними можливостей[3].

Варто зазначити про те, що останнім часом все частіше перед науковцями постає питання щодо необхідності вироблення моделі вдосконалення системи державного управління з використанням новітніх інформаційно- телекомунікаційних технологій. Це, в першу чергу, зумовлено тим, що сучасний світ з кожною хвилиною, годиною, днем, тижнем стає все більш мобільним, що, відповідно, вимагає від органів публічної влади пошуку новітніх підходів до організації соціально-політичного життя суспільства. У зв'язку з вищевикладеним, можна зробити висновок про те, що проблема розширення сфери дії електронної демократії (електронного урядування) набирає обертів. Окреслене проблемне питання наразі стосується не лише представників владних структур, а і кожної особи з активною громадянською позицією. Звертаючи увагу на безмежні можливості інформаційних технологій та інтенсивне поширення дистанційної комунікації, можемо зробити висновок про те, що наразі електронний уряд є реальною альтернативою традиційному уряду, який при бажанні влади реально здатен забезпечити стійкий взаємозв'язок між владою та населенням[4,с. 44-45].

Термін «електронна демократія» (electronicdemocracy) вперше з'явився в США і досить швидко став загальновживаним у багатьох країнах світу. В широкому сенсі він тлумачиться як можливість залучення громадян до активної участі у справах суспільства завдяки використанню комп'ютерних приладів та мереж телекомунікацій. Словосполучення «електронна демократія» більше вживається тоді, коли йдеться про використання комп'ютерних технологій для організації політичного процесу. У вузькому сенсі термін означає використання громадянами інформаційних, а також телекомунікаційних технологій для участі в конституційно передбачених діях щодо управління справами держави та місцевих спільнот[5,с. 68].Окрім того, електронна демократія може розглядатися як форма суспільних відносин, за якої громадяни та організації залучаються до державотворення та державного управління, а також до місцевого самоврядування шляхом широкого застосування інформаційно-комунікаційних технологій в демократичних процесах. Так, у сучасному світі найпоширенішими інструментами електронної демократії, що запроваджені як на місцевому, так і на загальнодержавному рівнях в Україні, є електронні консультації, електронні петиції, електронні звернення, бюджети участі (громадські бюджети)[6]. електронний демократія корупція влада

Електронна демократія, перш за все, пов'язана, з відкритістю публічної влади, зі створенням ефективних механізмів комунікації між представниками влади та приватними особами. Неабияку роль у цьому відіграє електронне урядування, що досить чітко регламентовано національним законодавством. Зокрема, до таких джерел в українському законодавстві можна віднести Концепцію розвитку електронного урядування в Україні[7], Закон України «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг» [8] та Закон України «Про надання адміністративних послуг» [9].

Концепція розвитку електронного урядування в Україні виступає своєрідною основою становлення у сфері публічного урядування за допомогою інформаційних технологій в нашій державі, оскільки визначає основоположні засади, засоби, завдання, цілі запровадження в Україні електронного врядування та бажані результати, до яких призведе таке запровадження. Необхідність ухвалення такого акту обумовлена недостатнім рівнем участі громадян у прийнятті рішень, відсутністю автоматизованого обміну даними між інформаційно-телекомунікаційними системами органів влади, загрозам інформаційній безпеці та захисту інформації. Звісно, ці проблеми породжують те, що Україна посідає наразі 62 місце серед 193 країн щодо розвитку електронного урядування. Це свідчить про значне відставання України від темпів розвитку інших держав у сфері електронного урядування. Запровадження електронного урядування в нашій державі, відповідно до Концепції, призведе до позитивних змін: покращиться якість надання публічних послуг, мінімізуються корупційні ризики у даній сфері, зросте конкурентоспроможність держави і в цілому стимулюється її соціально-економічний розвиток.

Закон України «Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг» було прийнято 15.07.2021 року. Його ухвалення дозволяє розв'язати низку спірних питань та непорозумінь у сфері надання електронних послуг. Більш чітко й зрозуміло передбачена процедура надання електронних публічних послуг, зокрема визначено дефініції, які формують чітке уявлення з питань у сфері електронного урядування, передбачено порядок та особливості подання документів суб'єктами, які отримують послуги через електронну комунікацію, встановлено особливості реалізації таких послуг та інше. Значним кроком до впровадження в Україні електронного урядування є встановлення можливості фактичної заміни паперової форми надання інформації на електронну форму, що підвищить мобільність, швидкість надання публічних послуг. Безперечно, позитивним явищем можна вважати і те, що Закон врегулював можливість отримання комплексної електронної публічної послуги, тобто суб'єкту звернення надається можливість отримання декількох електронних публічних послуг на підставі однієї заяви, що є дуже зручним в сучасному світі.

У Законі України «Про адміністративні послуги» також передбачається можливість електронної комунікації. Наприклад, Законом передбачено можливість звернення до Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з метою отримання інформації про адміністративні послуги та порядок їх надання; можливість звернення до суб'єктів надання адміністративних послуг з електронною заявою; обов'язок суб'єктів надання адміністративних послуг вживати заходів щодо запровадження надання адміністративних послуг в електронній формі.

Отже, існування національного законодавства у сфері електронного урядування - це вже великий крок до його масштабного розвитку в Україні, крок до бажаних цілей і результатів. Проте, на даному етапі законодавча база все ще потребує вдосконалення та усунення існуючих недоліків.

В цілому активне та реальне запровадження технологій електронної демократії та урядування забезпечить підвищення рівня залучення населення до публічного життя, надасть змогу проявити останньому ініціативу щодо, приміром, поліпшення окремих сфер життєдіяльності українського суспільства; збільшить рівень прозорості процесу прийняття управлінських рішень, а також буде дозволить закласти фундамент для забезпечення підзвітності демократичних інститутів; покращить зворотна реакцію суб'єктів владних повноважень на звернення громадян тощо.

Так, на думку Ю. Соломка, електронне урядування та електронна демократія забезпечать можливість для громадян отримати безперебійний доступ до публічної інформації, в тому числі, одержувати адміністративні послуги шляхом використання інформаційних технологій; брати безпосередню участь у творенні і реалізації державної політики; для бізнесу інструменти електронної демократії та урядування створять можливість через мережу Інтернет отримати спрощений доступ до органів влади, активніше співпрацювати з останніми; а для органів публічної влади - підвищити оперативність, ефективність своєї діяльності, якість надання адміністративних послуг; залучити всіх громадян до процесу прийняття державних рішень[10,с. 137-138].

Цікавою є точка зору Г. Костюка, який зазначає про те, що сьогодні запровадження електронної демократії передбачає створення якісно нових форм організації діяльності органів публічної влади, їх взаємодію з громадянами та суб'єктами господарювання шляхом надання доступу до державних інформаційних ресурсів, можливості отримувати електронні адміністративні послуги. Отже, дійсно, розробка та подальша системна обґрунтована реалізація проектів електронної демократії може стати дієвим рішенням проблеми запобігання та протидії корупційним проявам, оскільки автоматизація управлінських адміністративних процесів, підвищення рівня прозорості та відкритості діяльності органів публічної влади, закріплення за громадянами функції контролю за діяльністю останніх дають змогу охарактеризувати електронне урядування як один із фундаментальних базових інструментів сучасної антикорупційної політики[1].

На думку М. Демкової, одним із головних пріоритетних напрямків запобігання корупційним проявам є запровадження електронної демократії та урядування є мінімізація (або і навіть відсутність) прямого контакту суб'єкта звернення та представника органів публічної влади. Саме такий спосіб організації взаємодії дає змогу зменшити кількість корупційних діянь, котрі вчиняються зі сторони представників органів публічної влади, забезпечити відкритість, прозорість інформації та влади[12].

Звичайно, тут варто констатувати, що попри велику кількість переваг електронної демократії, на жаль, остання не може бути вичерпним чином визнана єдиноможливою панацеєю в протидії корупції в країні. Так, більшість передових держав, які вже практикують електронну демократію, звертають увагу на те, що електронне урядування об'єктивно є неможливим без розбудови демократії в суспільстві. Навіть незважаючи на те, що такий спосіб організації урядування робить систему прозорою, він не здатен стовідсотково вилікувати її.

Враховуючи вищезазначене, нескладно побачити реальні переваги електронної демократії, серед яких ключовими є: прозорість та відкритість публічної адміністрації, прийняття прозорих рішень, завдяки чому громадяни мають можливість отримувати достовірну, точну та оперативну інформацію про діяльність органів влади, а відтак брати участь у прийнятті ними відповідних рішень; економія матеріальних і часових ресурсів; підвищення якості надання адміністративних послуг; підвищення ефективності публічної адміністрації завдяки ефективнішому витрачанню бюджетних коштів, скороченню витрат на утримання державного апарату, якісному наданню адміністративних послуг; зменшення корупції в органах влади; забезпечення умов для розвитку електронної демократії, через яку фізичні і юридичні особи визначають, які саме послуги та яким чином їх надаватиме уряд, встановлюють відповідальність у рамках взаємодії, формують образ держави і суспільства та е-урядування як окремого соціального інституту[10,с. 139].

У цьому контексті неможливо оминути увагою й недоліки, проблеми, котрі викликані ризиками запровадження електронної демократії, серед останніх: великий ступінь ризику небезпеки маніпулювання голосувань та виборів через недостатній захист персональних даних, загроза диференціації українського суспільства на тих, хто володіє інформацією, і тих, хто нею не володіє (цифровий розподіл), і, небажаним наслідком чого може стати обмеження принципу демократії вибору, небезпека пропаганди злочинних та екстремістських угрупувань та їх впливу, особливо на молоде покоління. Найбільш реальні перспективи в Україні має процес використання Інтернет-технологій для подальшого розширення можливостей існуючої системи представницької демократії і розвитку процесів «електронної демократизації». Її основний сенс полягає у використанні Інтернету для таких цілей: розширення доступу виборців та ЗМІ до законотворчої діяльності; зменшення витрат при формуванні асоціацій та об'єднань виборців; зростання ефективності зворотних зв'язків між виборцями та їх представниками у законодавчих органах влади[5,с. 72].

Висновки

Таким чином, проаналізувавши все вищевикладене, можна зробити висновок про те, що запровадження інструментів електронного урядування сприятиме більшій відкритості та прозорості управлінських та адміністративних процесів, що відбуваються в країні, забезпечить можливість заощадити кошти платників податків, а найголовніше - мінімізує корупційну складову в діяльності органів публічної влади, дозволяючи громадянам впливати на прийняття важливих рішень, не витрачаючи час та зусилля на черги та чиновників.

Список використаних джерел

1. Костюк Г. О. Електронне урядування в Україні як засіб протидії корупції: автореф. магістерської роботи на здобуття освітнього ступеня «магістр»: спец. 074; ЧНУ ім. Петра Могили. Миколаїв, 2019. 15 с.

2. Юрченко А.В. Електронне урядування - ефективний механізм запобігання політичній корупції. URL: file:///C:/Users/user/Downloads/1364-Article%20Text-2517-1-10-20190626.pdf.

3. Про запобігання корупції: Закон України від 14.10.2014 р. URL: https://zakon. rada.gov. ua/laws/card/1700-18.

4. Левченко Л. О. Електронний уряд: сутність, особливості та перспективи розвитку. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. Сер.: Політологія. 2012. Т. 204. Вип. 192. С. 44-47.

5. Саркісова К. Електронна демократія як форма політичної комунікації в сучасному суспільстві. Політичний менеджмент. 2007. № 1. С. 66-74.

6. Розвиток електронного урядування та електронної демократії в Україні. URL: http://www.center.gov.ua/component/k2/item/3451.

7. Концепція розвитку електронного урядування в Україні. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/649-2017-%D1%80#Text.

8. Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг: Закон України від 15.07.2021 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1689-20#Text.

9. Про надання адміністративних послуг: Закон України від 06.09.2012 р. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/5203-17#Text.

10. Соломко Ю. Електронне урядування: поняття, сутність, принципи та напрями розвитку. Ефективність державного управління. 2018. Вип. 2. С. 135-143.

11. Барікова А. А. Електронна держава: нова ефективність урядування: монографія. Київ: Юрінком Інтер, 2016. 135 с.

12. Демкова М. Електронне урядування - запорука прозорості та ефективності влади. URL: http://pravo.org.ua/files/informac/ demkova_e_gover_stat.pdf.

References

1. Kostiuk H. O. Elektronne uriaduvannia v Ukraini yak zasib protydii koruptsii: avtoref. mahisterskoi roboty na zdobuttia osvitnoho stupenia “mahistr”: spets. 074; ChNU im. Petra Mohyly. Mykolaiv, 2019. 15 s.

2. Yurchenko A.V. Elektronne uriaduvannia - efektyvnyi mekhanizm zapobihannia politychnii koruptsii. URL: file:///C:/Users/user/Downloads/1364-Artide%20Text-2517-1-10-20190626.pdf

3. Pro zapobihannia koruptsii: Zakon Ukrainy vid 14.10.2014 r. URL: https://zakon. rada.gov. ua/l aws/card/1700-18.

4. Levchenko L. O. Elektronnyi uriad: sutnist, osoblyvosti ta perspektyvy rozvytku. Naukovi pratsi Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly. Ser.: Politolohiia. 2012. T. 204. Vyp. 192. S. 44-47.

5. Sarkisova K. Elektronna demokratiia yak forma politychnoi komunikatsii v suchasnomu suspilstvi. Politychnyi menedzhment. 2007. № 1. S. 66-74.

6. Rozvytok elektronnoho uriaduvannia ta elektronnoi demokratii v Ukraini. URL: http://www.center.gov.ua/component/k2/item/3451.

7. Kontseptsiia rozvytku elektronnoho uriaduvannia v Ukraini. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/649-2017-%D1%80#Text.

8. Pro osoblyvosti nadannia publichnykh (elektronnykh publichnykh) posluh: Zakon Ukrainy vid 15.07.2021 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1689-20#Text.

9. Pro nadannia administratyvnykh posluh: Zakon Ukrainy vid 06.09.2012 r. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5203-17#Text.

10. Solomko Yu. Elektronne uriaduvannia: poniattia, sutnist, pryntsypy ta napriamy rozvytku. Efektyvnist derzhavnoho upravlinnia. 2018. Vyp. 2. S. 135-143.

11. Barikova A. A. Elektronna derzhava: nova efektyvnist uriaduvannia: monohrafiia. Kyiv: Yurinkom Inter, 2016. 135 s.

12. Demkova M. Elektronne uriaduvannia - zaporuka prozorosti ta efektyvnosti vlady. URL: http://pravo.org.ua/files/informac/ demkova_e_gover_stat.pdf.

Размещено на Allbest.ru