Сепаратистський рух у Каталонії: історія, сучасний стан та перспективи

Історія регіонального сепаратизму в Іспанії на прикладі Каталонії. Ключові чинники прояву сепаратизму в регіоні. Методи їх врегулювання, визначення можливих наслідків для Каталонії у разі здобуття нею незалежності від Іспанії. Наслідки для Іспанії.

Рубрика Политология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 21.03.2020
Размер файла 16,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сепаратистський рух у Каталонії: історія, сучасний стан та перспективи

Актуальність теми

В сучасному інформаційному світі сепаратистські настрої присутні у багатьох країнах. Однією з таких країн, де ця проблема відчувається роками і періодично проявляється, є Іспанія.

Регіональний сепаратизм в Іспанії на прикладі Каталонії формувався впродовж століть. Дослідження цього питання є дуже важливим, оскільки сепаратизм присутній і в наш час і, можливо, допоможе урядам інших країн у визначенні правильних правових дій щодо запобігання, уникнення сепаратистських проявів на території їхніх держав.

Аналіз досліджень та публікацій. Дослідженням сепаратизму в Каталонії займалися такі науковці: Монсеррат Клуа, яка у своїй роботі «Підйом руху незалежності у нинішньому каталонському націоналізмі» аналізувала причини росту кількості прихильників незалежності впродовж останніх десяти років [3]; Лурдес Франція писала про наслідки незалежності Каталонії від Іспанії, а також про вплив цього на економіку обох сторін [5]; Александра Капдевіла досліджувала у своїй праці ідеологічні та політичні аспекти каталонських парламентських груп [7]; українські науковці Людмила Лисенко, Людмила та Анатолій Карасевич свою статтю присвятили дослідженню сепаратистського руху в Каталонії та аналізу його наслідків для Іспанії [12].

Мета статті. Вивчення ключових чинників прояву сепаратизму в регіоні та методів їх врегулювання а також визначення можливих наслідків для Каталонії у разі здобуття нею незалежності від Іспанії.

Каталонія - високорозвинений адміністративний регіон, автономна область на північному сході Піренейського півострова між середземноморським узбережжям і Піренеями, яка має свою мову і культуру. Населення становить 7,5 млн осіб [1].

Ця область є найбагатшою в країні. На неї припадає близько 20% ВВП країни, а регіональна частка ВВП на душу населення перевищує загальнонаціональні показники понад (6000 євро). В Каталонії розташовані великі порти - Барселона, Таррагона, Паламос та інші. В регіон приїздить майже чверть мільйона туристів [5].

Корені напружених відносин Каталонії та Іспанії можна шукати ще за часів середньовіччя. Офіційно цей регіон став територією Іспанії тільки у XVIII столітті, до цього, будучи частиною Королівства Каталонії та Арагону. І вже у другій половині XIX століття зароджується рух за відокремлення від Іспанії [8].

Загалом той час став ключовим для історії каталонського сепаратизму. У другій половині XIX ст. почалося відродження регіону, яке співпало з промисловим переворотом. Цьому сприяло вдале розташування каталонських міст на березі моря. Іспанія булла більш поляризованною країною, поділеною на промислові та аграрні регіони. Відповідно розподілялися і політичні вподобання іспанців. З одного боку - великі міста, де популярністю користувалися комуністи усіх ґатунків, анархісти, синдикалісти та інші «ліві». З іншого - аграрна традиційна Іспанія, де селянство та мешканці маленьких містечок все ще підтримувало Церкву, короля та армію. Відбувся розкол суспільства [8].

Після громадянської війни 1936-1939 рр., коли Франциско Франко прийшов до влади, він розпочав з жорстких репресій проти всіх опонентів. Була скасована будь-яка автономія, утискалася мова, прихильників незалежності кидали за грати. Диктатура фактично закрила профспілки [2].

Після смерті Ф. Франко, 20 листопада 1975 року королем Іспанії став Хуан Карлос І. Він відразу ж почав процес переходу країни до демократії. У 1979 році Каталонія отримує автономний статус, закріплений у «Положенні про автономію», після якого отримала офіційний статус й каталонська мова. Було відновлено місцевий парламент та уряд (Женералітат) [2].

У 2006 р. іспанський парламент затвердив новий статут автономії Каталонії, який передбачав фінансову самостійність і закріпив право каталонців визначати своє політичне майбутнє [3].

У 2009-2010 рр. проводилися консультативні референдуми та опитування щодо незалежності в муніципалітетах і містах Каталонії [10 ].

13 грудня 2009 року в Каталонії відбувся масштабний неофіційний референдум щодо незалежності. У ньому взяли участь трохи менше 30 % осіб із правом голосу (в абсолютних цифрах -- 700 тисяч мешканців зі 166 населених пунктів), але результат виявився далеко не на користь центрального уряду -- 95 % із тих, хто проголосував, висловилися на підтримку незалежності Каталонії [9].

У 2013-му році, місцевий уряд призначив референдум про самовизначення Каталонії, який в результаті був заборонений парламентом Іспанії та Конституційним Судом країни. Замість нього на неофіційному соцопитуванні про політичне майбутнє Каталонії близько 80% місцевого населення підтримали ідею незалежності співтовариства в листопаді 2014 року. Каталонські сепаратисти працювали з громадською думкою протягом кількох років, перш, ніж перейти до політичних баталій з Мадридом [9].

У 2016 р. сепаратистська коаліція «Разом за «так»», прийняла рішення про організацію референдуму про незалежність. Також був розроблений план здобуття незалежності Каталонії у випадку, якщо уряд у Мадриді відхилить пропозицію каталонських законодавців провести сепаратистський референдум [7].

1-го жовтня 2017 року відбувся нелегітимний референдум, на який виносилось питання щодо утворення незалежної від Іспанії Каталонії. Питання на референдумі звучало так: Чихочетеви, аби Каталонія стала незалежною державою у формі республіки? На бюлетенях це питання було надруковане 3-ма мовами каталонською, іспанською та аранською (діалект, що має офіційний статус відповідно до Закону про лінгвістичну нормалізацію у Каталонії). Загальна кількість учасників становила 2,286,217 виборців (43,03% явки). «За» проголосувало 89,4% (2.044.038) від числа тих, хто прийшов на референдум, «проти» - 7,8% (177.547), «ні за,ні проти» - 2% (44.913), анульовано було 0,8% (19.719) [6].

Референдум про незалежність Каталонії від Іспанії скликався в обов'язковому порядку. Відповідно до закону, затвердженого в Парламенті Каталонського уряду (скасований Конституційним Судом Іспанії), якщо в парламенті є більше голосів «за», ніж «проти», Каталонська Палата проголошує незалежність протягом двох днів після оголошення результатів. В протилежному випадку регіональні вибори повинні бути скликані негайно [5].

Люди, які мають право голосу на виборах до парламенту Каталонії (приблизно 5,5 млн каталонців), відповідно мали право голосу на референдумі. Список виборців, який було використано на референдумі - той, що був визначений 30 березня 2017 року. Каталонці, що проживають за кордоном, зареєстровані в переписі як такі, що «отримують повідомлення від уряду протягом семи днів після схвалення указу», в силу чого вони можуть здійснювати право голосу. Ці голоси охороняються делегаціями Женералітату за кордоном [5].

До сьогоднішнього дня ситуація в Каталонії напружена, це відчувають і в Мадриді. Значна частка населення вимагає визволення з під варти їхніх лідерів. Цікавим є факт, що 57% іспанців погодились би на те, щоб референдум проводився тільки за згодою центрального уряду і легально[4].

Щодо законності, запит про самовизначення незалежності Каталонії є незаконним відповідно до конституційного ладу. Стаття 145, пункт 1 Конституції Іспанії гласить: «Ні в якому разі не допускається федералізація автономних співтовариств» [1, с. 28].

Завданням номер один для іспанського уряду залишається недопущення окремлення регіону. Великою проблемою є те, що на території

Каталонії активно і досить вдало роками діяли пропагандистські організації, підтримувані партіями Женералітату. На сьогоднішній день їхній вплив не зменшується. Так «каталонська партія лівих», (Esquerra Republicanade Catalunya) 4-го травня заявила про те, що для того, аби «Республіка Каталонія» стала ефективною, необхідна підтримка населення кількістю трохи більше, ніж 50% голосів «за» незалежність. Ця партія представила політичний документ, який обговорювався на національній конференції в Барселоні 30-го червня та 1-го липня 2018-го року. На конференції розглянуто поточну ситуацію в процесі суверенітету та обговорено майбутню стратегію щодо досягнення побудови «Каталонської Республіки» [8].

Якби Каталонія отримала незалежність, перше, що вона б втратила - це членство в ЄС. Речник Єврокомісії Маргарітіс Схінас вже попередив Каталонію, що та опиниться за межами Євросоюзу, якщо надумає остаточно розірвати відносини з Іспанією. Якими б не були претензії Барселони до Мадрида, вони навряд чи переважують ті «бонуси», які отримає Каталонія, залишившись на самоті. А це і неможливість долучитися до знаних міжнародних спілок - таких, як ЄС, НАТО, ООН, неможливість скористатися підтримкою світових фінансових інститутів, неможливість отримати інвестиції, натомість цілком реальна перспектива стикнутися з торговельною блокадою, санкціями, територіальними суперечками тощо [7].

Автоматичний вихід з ЄС веде за собою й вихід з єврозони. Хоча Женералітат стверджує протилежне. Президент інституту європейських досліджень передбачає, що незалежність Каталонії почнеться з втрати компаній та капіталу. На виплати зарплатні робітникам регіон протягне до 100 днів. «Ніхто б не позичив кошти в євро Республіці Каталонія, тож їм прийшлось би друкувати свою власну валюту, яка б постраждала від серйозної інфляції» - заявив він [7].

Новоутворена республіка зазнала би повного бойкоту з іспанського боку. Був випадок у 2004-му році, коли лідер партії за незалежність вдавався до висловів, що були проти кандидатури Мадриду, як місце проведення Олімпійських ігор 2012 року. Тоді Іспанія бойкотувала індустрію «кави» - ігристого вина Каталонії. В компаніях з виробництва цього вина пішли роки, аби відновити свої продажі, більше того, одна з них переїхала пізніше в інший регіон [6].

Наслідки для Іспанії теж будуть негативними. Перш за все - це втрата найбагатшого регіону з усім його населенням. Згідно з останніми даними міністерства фінансів, Каталонія сплачує на 70 мільйонів євро більше до іспанського бюджету, ніж інші регіони країни. З них приблизно 11 млн євро уряд виділяє на допомогу біднішим регіонам [9].

56% з інвестицій в Іспанію, припали на розвиток інновацій в Барселоні у 2016 році. Каталонія є лідером за патентними запитами в країні; у 2016 році, 35% з 547 запитів по Іспанії, були зареєстровані саме в цьому регіоні. На другому місці був Мадрид (20%). На території регіону знаходяться дві з шести атомні електростанції, котрі виробляють 40% енергії в країні. Це були б колосальні втрати [7].

Висновки. Отже, за весь час історії розвитку Каталонії та її відносин з Мадридом, можна точно сказати, що вони були часто напруженими. Даючи ширшу автономію регіону, складається враження, що центральний уряд цим втримував його у складі держави. Адже Каталонія для Іспанії є потужним економічним регіоном. Уряд Іспанії зреагував ще до початку референдуму, не лише словом, а й ділом. Було відправлено додаткову кількість поліції до регіону, яка пізніше вилучала сотні тисяч пропагандистських листівок та плакатів; уряд успішно заблокував доступ до сайтів референдуму, взяв на себе управління бюджетом регіону, аби жодне євро не було використане на проведення незаконного референдуму. В результаті уряд Мадриду скасував тимчасово автономію Каталонії і оголосив про позачергові вибори до Женералітату, у яких більшість мандатів отримали депутати-прихильники незалежності.

Щодо перспектив розвитку сепаратизму в цьому регіоні, можна сказати одне - цей феномен буде мати силу та прояви в суспільстві до тих пір, поки представники відокремлення від Іспанії будуть знаходитися при владі в Каталонії.

Список використаних джерел

сепаратизм регіон каталонія

1. (Не)законний референдум: чого хоче Каталонія // Hromadske. -2017. URL:https://hromadske.ua/posts/nezakonnyi-referendum-choho-khoche-kataloniia.

2. Breve historia deunprocesoindependentista // lavanguardia. - 2016. -URL:http://www.lavanguardia.com/politica/20161230/412969825085/ceo-historia-proceso-catalunya-independencia.html.

3. Cluai Fainй M. Identidady politicaen Cataluna: elaugedelindependentismoenelnacionalismocatalanactual / MonserratCluaiFainй // Quaderns-edel'InstitutCatalа d'Antropologia. - 2014. URL: https://www.raco.cat/ index.php/QuadernseICA/article/viewF ile/292821/38124.

4. ERC creeque paralograrla “repщblica” hay que superarel 50% deapoyode los catalanes // Elpais. - 2018. URL: https://elpais.com/ccaa/ 2018/05/04/ catalunya/1525429291_603923 .html.

5. Francia L. Referйndum en Cataluna Si Cataluna se independizara, ^quй pasaria con su economia y con la de Espana? / LourdesFrancia. - 2017. - URL: http://www.rtve.es /noticias/20170928/si-cataluna-se-independizara-pasaria- su-economia-espana/1621588.shtml.

6. Gozzer S.LoquepierdenEspana y Catalunasiseseparan /StefaniaGozzer // BBC MUNDO. - 2017. URL: http://www.bbc.com/mundo /noticias-internacional-41513571.

7. Muntadas A.C.Elperfilsociodemogrдfic,ideologic ipoHticdelselectorsdelsgrupsparlamentariscatalans. 2015 / Alexandra Capdevila Muntadas. Barcelona, 2016. 84 с. (Centred'Estudisd'Opinio (CEO)). (1; вип. 1). URL: http://ceo.gencat.cat/web/.content/30_estudis/ 03_publicacions /Apunts/ 2016_15_Apunts_perfilelectors .pdf

8. ReferendumCatalunya 2017// lavanguardia. 2017. URL:http://www.lavanguardia.com/politica /20171001/431688032104/referendum-1 -o- en-directo.html

9. Un Parlament fracturado declara la independencia tras una votacionsecreta // El periodico. 2017. URL:https://www.elperiodico.com/es/politica/20171027/parlament-declaracion-independencia-cataluna-63 83895.

10. Каталонський сепаратизм:історичні причини та майбутнінаслідки // Інформатор. 2017. URL: https://informator.news/katalonskyj- separatyzm-istorychni-prychyny-ta-majbutni-naslidky/.

11. Кухалейшвілі Г. Каталонський сепаратизм [Електронний ресурс] / Георгій Кухалейшвілі // 112.ua. - 2017. - Режим доступу до ресурсу: https://ua.112.ua/statji/katalonskyi-separatyzm-serednovichna-romantyka-bez- perspektyv-412526.html.

12. Лисенко Л. Г., Карасевич А. О. Прояви сепаратизму в Каталоніїяк чинник змін в Іспанії. 2013. URL:http://dspace.udpu.org.ua:8080/jspui/bitstream/ 6789/2300/1/прояви/сепаратизму /в/каталонії /як/чинник/ змін/в/іспанії .pdf.

13. Референдуми щодо незалежності Каталонії (2009--2010) //Вікіпедія. -2017. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Референдуми_щодо_незалежності_Каталонії_(2009--2010).

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Причини приходу до влади в Іспанії соціалістичного уряду. Зміни у внутрішньоекономічному положенні країни після 2004 року. Підхід адміністрації Сапатеро до вирішення баського питання. Висновок про загальні напрямки внутрішньополітичного розвитку Іспанії.

    курсовая работа [51,8 K], добавлен 05.10.2011

  • Погляд вчених на історію входження Іспанії в НАТО. Початок обговорення питання вступу Іспанії до НАТО в 1981 р., формування опозиції та формулювання основних положень при вступі країни до Альянсу, проведення референдуму та ускладнення внутрішніх проблем.

    презентация [3,9 M], добавлен 11.03.2016

  • Антиглобалізм як ідейно-політичний феномен та результат поширення глобалізації, його витоки, історія формування, характеристика, структура, переваги, недоліки, сучасний стан і перспективи розвитку. Діяльність основних організацій антиглобалістського руху.

    реферат [36,2 K], добавлен 03.01.2010

  • Оцінка досягнення "національної злагоди" – складного узгодження компромісних рішень, досягнутих у процесі переговорів між урядом і лідерами основних політичних партій. Опис процесу політичних змін, їх успішного закріплення в конституції та законодавстві.

    статья [31,3 K], добавлен 11.09.2017

  • Поняття державної політики як особливого виду діяльності в суспільстві, її сутність і характерні риси. Історія формування політичної науки в Україні, її сучасний стан і перспективи розвитку. Сутність політичної свідомості, її зміст, структура і типологія.

    контрольная работа [47,1 K], добавлен 26.02.2009

  • Політичні конфлікти і кризи, шляхи їх вирішення. Соціально-політичні конфлікти в Україні, їх природа та характеристика. Підходи і методи врегулювання конфліктів. Етапи політичної кризи. Чинники, що впливають на збереження конфліктогенності у політиці.

    реферат [35,1 K], добавлен 13.06.2010

  • Поняття та програма, а також історія становлення Інституційно-Революційної партії, її значення в структурі влади, аналіз появи і формування. Механізм влади, форми і методи впливу. Зменшення ролі партії в політиці держави. Поразка на виборах, її значення.

    реферат [23,7 K], добавлен 11.05.2015

  • Перетворення 1945-1947 років, їх політичні та соціально-економічні передумови. Повалення монархії та прийняття конституції. Україна i Італія: сучасний стан міждержавних відносин, їх тенденції та подальші перспективи, зміст міжнародних правових актів.

    презентация [1,3 M], добавлен 13.11.2015

  • Уточнення основних понять: "дихотомія", "глобальна геополітика". Історія вивчення дихотомії "залежність-незалежність" України в глобальній геополітиці. Специфіка української незалежності в глобальній геополітиці, напрямки її становлення та розвитку.

    курсовая работа [49,1 K], добавлен 03.10.2014

  • Теоретичні засади та історичне дослідження демократичного державного правління. Суперечність між демократією та елітизмом як основна проблема елітарної теорії демократії. Становлення, сучасний стан та перспективи розвитку теорії елітарної демократії.

    контрольная работа [30,7 K], добавлен 13.12.2007

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.