Функціональні характеристики цифрової дипломатії Республіки Польща

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функціональні характеристики цифрової дипломатії Республіки Польща

Матчук Я.Ю.

Стаття присвячена дослідженню особливостей використання онлайн--платформ як інструменту здійснення зовнішньополітичної комунікації та формування іміджу держави на міжнародній арені. Розглянуто досвід використання мережі Інтернет для інформування зовнішньої громадськості про діяльність польських державних установ, а також прийняття політичних рішень. Автором проаналізовано канали комунікації, що використовуються для формування іміджу Республіки Польща. Метою статті є аналіз використання інструментів цифрової дипломатії державними та недержавними інституціями Польщі для ефективного позиціонування держави. Дослідження проведено на основі використання системного підходу до аналізу зовнішньополітичної комунікації, що здійснюється міжнародними акторами. зовнішньополітичний імідж держава дипломатія

Ключові слова: цифрова дипломатія, зовнішньополітичні комунікації, соціальні медіа, державні портали, Республіка Польща.

The article is dedicated to studying the use of online platforms as an instrument of communicating foreign policies to audiences abroad and building the state's image on international level The author has researched the practice of using Internet and web--tools to inform foreign audience about the Polish government's activities and the recent decisions adopted. The article provides a study of the channels of communication employed to strengthen the image of Poland. The purpose of the article is to analyze the use of digital diplomacy tools by state and non-governmental institutions in Poland aimed at efficient positioning of the country. The conducted research was based on the systematic approach to the analysis of foreign policy communication carried out by international actors.

Keywords: digital diplomacy, foreigh policy, communication, social media, state portal, Republic of Poland

Постановка проблеми. У сучасному світі інформування громадськості за допомогою мережі Інтернет стало важливим чинником впливу на особливості реалізації зовнішньополітичної діяльності міжнародних акторів, а тому цифрова дипломатія перетворюється з альтернативного способу формування іміджу держави на імператив зовнішньополітичної діяльності. Використання інструментів цифрової дипломатії для підтримки та просування національних інтересів виступає одним з пріоритетів дипломатичної роботи Республіки Польща, яка протягом останніх років є одним із лідерів у сфері розвитку цифрової грамотності та створення інформаційних ресурсів і онлайн- послуг, що дозволяє ефективніше комунікувати із зовнішньою та внутрішньою аудиторіями.

Мета статті - проаналізувати особливості цифрової дипломатії як інструменту зовнішньополітичної комунікації Республіки Польща. Завдання статті - розглянути практичне застосування інструментів цифрової дипломатії Польщі та виявити їхній вплив на зовнішню аудиторію.

Аналіз досліджень та публікацій. Дослідженню цифрової дипломатії та особливостей використання її інструментів присвячено наукові роботи українських дослідників Є. Макаренко [1],

H. Піпченко [2], Г. Почепцова [3], М. Рижкова [4], які розглядають роль засобів масової інформації та комунікації у сучасному суспільстві та аналізують можливості використання новітніх медіа у зовнішньополітичній комунікації.

Вивченням питань, пов'язаних з цифровою дипломатією загалом та Польщі зокрема, займаються такі польські науковці, як Я. Арен- дарська [5], М. Косеновський [6], Б. Очепки [7], Б. Піскорська [6], що досліджують особливості розвитку зовнішньополітичної стратегії держави у контексті використання ІКТ. Загальним питанням становлення цифрової дипломатії та особливостям її використання у зовнішньополітичній діяльності присвячено роботи таких зарубіжних вчених, як

I. Манора [8], Д. Паммента [9] та інших.

Виклад основного матеріалу. Розглядаючи сучасну зовнішньополітичну діяльність відзначимо, що вона трансформується під впливом посилення демократичних процесів у сфері міжнародних відносин, перегляду ролі особистості та її впливу на вирішення політичних питань, а також інформатизацію світового простору в цілому. Поглиблення політичних, економічних і культурних взаємозв'язків призвело до потреби формування якісної двосторонньої взаємодії між різними акторами міжнародних відносин. При цьому політичні лідери через використання акаунтів у соціальних медіа змінюють образ політика та «зближаються» з громадськістю, формуючи ширше коло прихильників власних політичних рішень або ініціатив. Яскравими прикладами можуть бути акаунти в соціальних медіа Президента Франції Е. Макрон, Президента США Д. Трампа або Прем'єр-міністра Канади Дж. Трюдо [10].

Зовнішньополітична комунікація ефективно здійснюється не тільки за допомогою традиційних каналів, а й за допомогою мережі Інтернет, значимість якої збільшується пропорційно квадрату кількості підключених користувачів [11]. Таким чином, інтернет-інструменти трансформують середовище зовнішньої та внутрішньої політики, одночасно відіграючи як роль об'єкта, наприклад, використання Facebookабо Twitterдля консолідації населення під час політичних переворотів, так і суб'єкта, прикладом чого може бути використання приватних даних користувачів соціальних мереж компанією CambridgeAnalyticaу 2018 р.

Свобода інформації та доступ до неї, необмежений ні часом, ні простором, є однією з ключових переваг, які пропонує користувачам Інтернет. Держави та міжнародні інституції прагнуть використати цю перевагу у власних інтересах, щоб формувати позитивну репутацію в медіасередовищі, при цьому політичні інституції стикаються з суспільною вимогою щодо посилення прозорості діяльності та дотримання правил комунікації. Тому учасники міжнародних відносин розробляють цілісну зовнішньополітичну комунікативну стратегію взаємодії, що спрямована як на зовнішню, так і внутрішню аудиторію з метою забезпечення національних інтересів і формування позитивного сприйняття репутації держави.

Завдяки мережевим технологіям та їх здатності синтезувати індивідуальні, групові та масові типи комунікації, з'являється унікальна і суттєво оновлена модель зовнішньополітичного спілкування, що ґрунтується на різноманітності форм і використанні сучасних інформаційно- комунікаційних технологій [12]. З огляду на зростання популярності соціальних медіа в політичній діяльності, відбулось розширення каналів зовнішньополітичної комунікації та поява цифрової дипломатії як сучасної форми дипломатичної діяльності держави, що спрямована на створення її позитивного іміджу, представлення її національних інтересів і досягнення ключових цілей зовнішньої політики, просування національних цінностей і культури.

Встановлено, що існують різні підходи до трактування терміну «цифрова дипломатія». З найбільш широко використовуваних взаємозамінних термінів для поняття «цифрова дипломатія» є кібердипломатія, мережева дипломатія, віртуальна дипломатія та електронна дипломатія. Однак, хоча вони часто і використовуються як взаємозамінні, але наведені терміни підкреслюють різні аспекти цього явища.

Кібердипломатія походить від слова «кібер- простір», введеного В Гібсоном у 1984 році в його науково-фантастичному романі №игатапсег. Зараз цей термін поступово вилучається з використання в розрізі дипломатії, натомість він застосовується для визначення явищ, що стосуються безпеки, а саме кібербезпеки. Електронна або е-дипломатія пов'язана з терміном «електронна комерція», сферою, яка дала поштовх для активного розвитку онлайн-простору [13]. Однак нині цей термін також поступово зникає з використання, коли йдеться про дипломатію, а залишається у вжитку для опису економічної діяльності та електронного урядування. Термін «віртуальна дипломатія» від самого початку рідко застосовувався в політичному чи правовому контексті, що пояснюється вербальною конотацією «віртуальної» як такої, що не має матеріальної природи і потенційно неіснуючої.

Отже, оскільки «кібер» в основному стосується сектору безпеки та захисту, «електронний» або «е-» використовується у зв'язку з електронним урядом, а також комерційною та діловою сферами, а «віртуальний» залишається у вжитку в художній літературі та засобах масової інформації, на позначення сучасного явища доречніше використовувати термін «цифрова дипломатія». Він увійшов до широкого вжитку після використання цього формулювання Президентом Європейської Комісії Ж.-К. Юнкером. Поняття «цифрова дипломатія» також було впроваджено у національну стратегію розвитку Великої Британії, зокрема, цей термін використовується зовнішньополітичним відомством держави, що є одним із лідерів в цій сфері.

Цифрову дипломатію можна визначити як використання мережі Інтернет та інноваційних інформаційно-комунікаційних технологій для досягнення дипломатичних цілей. Фактично, цифрова дипломатія включає в себе створення, функціонування, підтримку та оновлення офіційних веб-сайтів державних установ, зокрема закордонних представництв і дипломатичних установ, посольств і консульств країн, веб-сайтів або порталів про державу, які слугують основним джерелом інформація про неї, а також заповнення інформаційного простору публікаціями, новинами, подіями та іншими матеріалами.

Сучасна зовнішня політика Європейського Союзу також характеризується різноманітністю інститутів та інструментів. Окремо варто відзначити Лісабонський договір 2009 року, який відкрив для об'єднання нові можливості у сфері європейської дипломатії. Так, згідно з цим договором, у ЄС запроваджено посаду Високого представника ЄС з закордонних справ та безпекової політики, що надає більшої послідовності зовнішній діяльності ЄС й уможливлює єдину його позицію на міжнародній арені. Лісабонський договір передбачає також створення Європейської служби зовнішніх справ, покликаної підтримувати Високого представника у його діяльності [14]. У зв'язку з появою нових органів та напрямів розвитку ЄС, для забезпечення ефективної діяльності у сфері зовнішньої політики з'являється потреба у використанні сучасних інформаційних технологій. Одним з таких рішень стала цифрова дипломатія, що виступає новітнім інструментом зовнішньої політики ХХІ століття.

Починаючи розгляд цифрової дипломатії Польщі, варто відзначити, що на початку 2018 року Польща посіла 12-е місце у міжнародному огляді цифрової дипломатії (DigitalDiplomacyReview, 2017), що стало проривом у порівнянні з 30-м місцем, зайнятим у 2016 році. Цей рейтинг демонструє спроможність органів державного управління впоратися з викликами, які виникають у сучасних міжнародних відносинах у зв'язку з використанням інноваційних технологій. Він був підготовлений неурядовою організацією Diplomacy. Live, використовуючи методику, розроблену на основі 166 критеріїв. Додамо, що у рейтингу 2018 року лідерами також стали США (1-е місце), Велика Британія (2-е місце) і Франція (3-е місце). Для порівняння, Німеччина посіла 6 місце, а Індія - безпосередньо перед Польщею - 11-те [15].

Останніми роками в Польщі спостерігається значний прогрес у багатьох сферах цифрового сектору, що пов'язано з активізацією діяльності Міністерства діджиталізації, про яке згадаємо пізніше, яке проводить ефективну роботу, спрямовану на комп'ютеризацію і модернізацію сектору державного управління. Більше того, воно бере активну участь у створенні міжнародно- правового регулювання даної сфери, що сприяє розвитку цифрового сектору. Польща ініціює багато дискусій на міжнародних форумах щодо важливих аспектів цифрової реальності. Таким чином, активно вибудовується позитивний імідж Польщі як держави, що активно стимулює процеси оцифрування як сектору державного управління, так і зовнішньополітичної діяльності.

Тому варто перерахувати кілька важливих досягнень цифрової політики Польщі за останні роки. У середині 2017 року, разом з іншими країнами, Польща ініціювала обговорення перегляду стратегії ЄС на єдиному цифровому ринку. Держава також сприяла проведенню першого саміту Європейської Ради, присвяченому виключно цифровим питанням, який відбувся у вересні 2018 року. Зокрема, Міністерство діджиталізації Польщі організувало в Брюсселі конференцію з питань економіки за участю Комісара ЄС з питань цифрової економіки та суспільства М. Габріель. Конференція показала, наскільки важлива роль і значення даних у продуктивності економіки Польщі та країн ЄС. Польща також вперше була присутня на зустрічі міністрів цифрових технологій G20 у Дюссельдорфі у квітні 2018 року.

Говорячи про цифрову дипломатію Польщі, хоча у неї, як і в України, немає єдиної всеосяжної програми, проте частково цілі цифрової дипломатії зазначаються у Національній стратегії розвитку-2020 і у Стратегії до 2030 року. Також у державі була прийнята суміжна програма «Цифрова Польща» (ProgramOperacyjnyPolskaCyfrowa 2014-2020)[16], яка має на меті

зміцнення цифрових фондів для національного розвитку через створення загального доступу до високошвидкісного інтернету, надання електронних послуг та досягнення високого рівня цифрової компетентності громадян і урядовців.

У зовнішньополітичній стратегії Польщі на 2017-2021 роки [17], розробленій міністром закордонних справ і затвердженій Радою міністрів, визначено три основні пріоритети держави: безпека, економічне зростання та формування глобального іміджу Польщі, чому сприятиме партнерство з країнами-сусідами, зокрема з Україною та Білорусією.

У розділі стратегії під назвою «Бренд країни» зазначено, що Польща має потужний потенціал в даній сфері, а тому здатна реалізувати план удосконалення репутації держави. Головним напрямом зовнішньополітичної діяльності держави у сфері цифрової дипломатії стане створення умов для інформування зовнішньої та внутрішньої аудиторії про ключові історичні та культурні події Польщі та представлення їх у сучасному форматі, що буде зрозумілим аудиторії по всьому світу. Польща вирішить цю проблему шляхом реструктуризації своєї дипломатичної мережі у культурній сфері (так звані польські інститути), які стануть ефективним ресурсом для просування польської культури за допомогою сучасних засобів комунікації [17].

Щодо інституційного забезпечення цифрової дипломатії держави в рамках Міністерства закордонних справ, то різними аспектами цієї сфери займаються [18]:

- департамент стратегії зовнішньої політики, що формулює альтернативні напрями діяльності Польщі на європейському та міжнародному рівнях, а також визначає довгострокові виклики та загрози для Польщі. Він відіграє роль центру співпраці МЗС з науково-дослідними інститутами та підрозділами планування інших країн;

- департамент публічної та культурної дипломатії, що має на меті посилення «польського голосу на міжнародних форумах» [19]. Він займається переговорами щодо міжнародних угод у сфері культури, освіти, науки, інформації та молодіжних обмінів, а також співпрацює з закордонними установами, представниками громадської думки, неурядовими організаціями та іноземними медіа;

- прес-служба МЗС Польщі, що безпосередньо відповідає за створення та поширення контенту на офіційному веб-сайті відомства, а також сторінках польських дипломатичних представництв за кордоном;

- бюро архівів та інформаційного менеджменту, що займається стандартами внутрішньої комунікації та контролює належне використання ІТ-середовища в рамках дипломатичної та консульської служби. Зберігаючи документи, що стосуються діяльності міністерства в архівах, бюро забезпечує відкритий до ступ до них для до сліджень. У структурі МЗС створено також окремий департамент співпраці з польською діаспорою та поляками за кордоном, який формує, веде та координує співпрацю з польською діаспорою та польськими громадянами за кордоном;

- управління інформаційних технологій і телекомунікацій, що забезпечує роботу телекомунікаційних та ІТ-мереж, а також доступ до баз даних міністерства. До сфери його відповідальності входить створення технічних умов для обробки, передачі та зберігання публічної та конфіденційної інформації у відомстві та польських дипломатичних представництвах за кордоном [20].

Варто також зазначити, що на початку 2019 року МЗС оновило свою онлайн-платформу, зокрема сайт міністерства було приєднано до системи Gov.pl, що об'єднує інформацію про польську адміністрацію та державні справи [21].

Крім Міністерства закордонних справ Польщі, яке традиційно займається питаннями формування іміджу держави та просування її інтересів, в державі створено Міністерство діджиталізації (Ministerstwo Cyfryzacji), діяльність якого спрямована на впровадження сучасних технологій з метою спрощення спілкування між громадянином та державою. Міністерство діджиталізації було створено на підставі постанови Ради Міністрів від 7 грудня 2015 року (шляхом перетворення попереднього Міністерства адміністрації та оцифрування). Постанова набрала чинності з дня оголошення, починаючи з 16 листопада 2015 року [22].

Нині відомство займається питаннями єдиного цифрового ринку, міжнародного співробітництва держави у цифровій сфері, розвитком цифрових компетенцій, телекомунікаціями та розвитком мережі, кібербезпекою, захистом персональних даних, модернізацією реєстрів та записів, запровадженням та наданням електронних послуг в адміністрації, а також відкритими загальнодоступними даними. Отже, його діяльність знаходиться на перетині сфер електронного урядування та цифрової дипломатії, а в повному спектрі остання забезпечується двома міністерствами: Міністерством діджиталізації та Міністерством закордонних справ.

Розглянувши інституційні засади цифрової дипломатії Польщі, перейдемо до її практичного виміру, зокрема автором було виокремлено такі основні рівні цифрової дипломатії держави, як:

- офіційні веб-сайти, що представляють країну та її установи;

- інформаційні ресурси;

- інтернет-послуги та інтерактивні інструменти;

- соціальні медіаплатформи.

До офіційних веб-сайтів, що представляють Польщу та її інституції, віднесемо, в першу чергу, сторінку Міністерства закордонних справ Польщі, на якій на відміну від українського відомства, існує окрема вкладинка, присвячена виключно цифровій дипломатії держави; сторінку Міністерства діджи- талізації, а також інших міністерств та державних органів. Загалом присутність представництв держави онлайн нараховує 346 сайтів 44 мовами світу.

Окремо виділимо також портал gov.pl, заснований у рамках проекту Міністерства діджиталізації, який виступає першим кроком у напрямі до електронного врядування, та портал polska.pl, оновлений у 2014 році за ініціативи Міністерства закордонних справ. Додамо, що у 2015 році портал polska.plотримав нагороду MobileTrendsAwardsу Кракові за кращий вітчизняний мобільний портал.

Зараз polska.pl[23] є офіційним інформаційним порталом Республіки Польща і ведеться англійською мовою. На ньому можна знайти останні новини, а також статті про політику, суспільство, економіку, науку, мистецтво, спорт, туризм та історію. У 2018 році на порталі було запущено цікавий проект #PL100 до сторіччя відновлення Польщею своєї незалежності, який пропонував користувачам ознайомитися з хронологією подій, що привели Польщу до її незалежності, та важливими історичними віхами, що трапилися на цьому шляху.

Крім того, за ініціативи МЗС Польщі було також створено мобільний додаток iPolak, який можна завантажити безкоштовно на будь-який пристрій. Завдяки цьому додатку користувачі отримують можливість негайного доступу до інформації, корисної для подорожі за кордон. Важливо, що ця інформація є актуальною і постійно оновлюється міністерством. У додатку можна знайти дані про країни, контактні дані польських представництв, а також необхідну інформацію для поїздок, включаючи, питання необхідності оформлення візи, стан безпеки у країнах, поради для власного захисту під час подорожі.

Щодо інформаційних ресурсів, що формують та підгримують імідж держави, користувачі мають доступ до сайту Інституту публічних справ польською та англійською мовами, де розміщуються актуальні публікації про результати досліджень у сфері зовнішньої та внутрішньої політики. Інститут публічних справ (ІРА) є провідним польським незалежним аналітичним центром, створеним у 1995 році [24]. Його місія полягає в тому, щоб сприяти формуванню інформованої громадської дискусії з ключових внутрішньополітичних, європейських і глобальних питань. Отже, основні напрямки дослідження Інституту включають спільну європейську політику, соціальну політику, громадянське суспільство, політику міграції та розвитку, а також правові та демократичні інститути.

Результати своїх проектів Інститут публікує в наукових доповідях, політичних документах і книгах, які розповсюджуються серед державних службовців, науковців, журналістів і активістів громадянського суспільства, а також на сайті аналітичного центру. Так можна ознайомитися з дослідженнями «Ефективна комунікація між владними структурами та громадянами за допомогою мережі Інтернет», «Молодь, політика, демократія: дослідження громадської думки в Угорщині, Польщі та Словаччині», «Громадянське суспільство у Польщі та Чилі» тощо.

До того ж, до корисних інформаційних ресурсів онлайн віднесемо портал доступу до відкритих даних dane.gov.pl[25], створений за ініціативи Міністерства діджиталізації. Портал також доступний польською та англійською і пропонує користувачам можливість вільного пошуку інформації у базах даних на теми освіти, адміністрації, бюджету та фінансів, бізнесу та економіки, культури, безпеки, зайнятості та соціальної допомоги, сільського господарства, спорту та туризму, захисту навколишнього середовища, суспільних питань та захисту здоров'я. Наразі на сайті можна знайти більше 11 тисяч документів у вільному доступі для користувачів з будь-яких країн світу зі зручним пошуком, для чого створено також і окремий додаток, який можна завантажити на мобільні пристрої для більш швидкого та ефективного пошуку. Відтак створення єдиного державного сервісу dane.gov. рі надало можливість громадянам мати доступ та користуватися усіма даними, що знаходяться у публічному доступі в рамках однієї платформи.

Ще одним прикладом інтерактивного Інтернет- ресурсу може слугувати проект ww2.pl[26], створений за ініціативи МЗС Польщі та доступний 8 мовами, що розповідає про роль Польщі та поляків у Другій світовій війні. Ця сторінка пропонує ряд статей, що розповідають про видатних постатей та події під час війни, які показують участь Польщі, її заслуги, перемоги, невдачі та втрати.

Що стосується сфери інтернет-послуг та інтерактивних інструментів, у цьому аспекті Польща також відрізняється значним прогресом. Починаючи з 2015 року, реформи, прийняті в рамках вищезгаданої програми «Цифрова Польща» рухаються в напрямку повного переходу державних послуг в онлайн-сферу.

Додамо, що на державному рівні було створено Електронну платформу служб державного управління epuap.gov.pl. [27], яка створена для того, щоб дозволити державним установам зробити свої електронні послуги доступними для громадськості. Веб-сайт www.epuap.gov.plдозволяє визначати ключові процеси обслуговування громадян та підприємств, створює канали доступу до різних систем державного управління та розширює пакет державних послуг, що надаються в електронному вигляді. Зокрема, за допомогою цієї платформи, користувачі мають можливість зареєструвати свою компанію онлайн, подати запрошення для іноземного працівника онлайн тощо.

Наступним прикладом розвитку сфери Інтернет-послуг можем слугувати портал obywatel. gov.pl[28], створений за ініціативи Міністерства діджиталізації для формування єдиної форми контакту громадян з державними установами, оскільки на сайті кожен бажаючий може поспілкуватися з представниками відповідних інституцій, надати запит й перевірити інформацію, що його цікавить.

З метою розвитку інвестиційного потенціалу держави, крім obywatel.gov.pl, було створено єдину точку контакту для іноземних громадян, які мають бажання вести бізнес у Польщі. Така платформа biznes.gov.plдозволяє іноземцям отримати необхідну інформацію від допомоги з вибором типу діяльності до реєстрації всіх необхідних документів онлайн. Запровадження цього проекту не тільки збільшує рівень прозорості ведення бізнесу та сприяє боротьбі з корупцією, а також слугує зростанню іноземних інвестицій в державу.

Проаналізувавши представлення Польщі та її установ у соціальних мережах, встановлено, що згідно з даними Міністерства закордонних справ, держава має 160 облікових записів у мікроблозі Twitter, 89 сторінок у мережі Facebookта 40 каналів на платформі YouTube. Користувачам доступні також блоги МЗС, які ведуть 12 авторів [29].

Для прикладу, у 2017 році Посольство Польщі в США опублікувало відео у мережі YouTubeпід назвою WordsMatter, що мав на меті привернення уваги журналістів та користувачів соціальних медіа до використання коректного терміну говорячи про концентраційні табори, побудовані нацистською Німеччиною на території Польщі під час Другої світової війни. Це відео стало прикладом ефективного ведення цифрової дипломатії, зокрема, використання соціальних медіа для формування іміджу держави, висвітлення її історії та ролі в світі [30]. Окрім цього, інформаційна кампанія Посольства включає в себе окремий канал у Twitterпід назвою TruthabouttheCamps, де з'являються публікації, які розповідають про випадки, коли закордонні медіа використовували термін «польські табори смерті». Крім цього, канал висвітлює і ті випадки, коли ЗМІ публікували виправлення цієї термінології після того, як вони зв'язалися з місцевими посольствами [31]. Цей проект може слугувати прикладом боротьби з несприятливим впливом на імідж держави процесів висвітлення певних історичних подій, і які, в разі подачі під тим чи іншим кутом, можуть формувати негативне сприйняття сучасної країни.

Більше того, залежно від країни, де заходиться представництво, та особливостей користування та популярності різних соціальних мереж в ній, існує також ряд активних акаунтів польських закордонних місій на додаткових платформах, окрім зазначених вище. Так, можна знайти сторінки польських представництв у мережах Flickr, Google+, Weibo, Vimeo, Pinterest, та Vkontakte.

Основні 6 сторінок Міністерства та супровідних проектів у мережі Twitter (MSZ_RP, PolaPolandMFA, Rzecznik_MSZ, PolakZaGranica, HistDyplomacjiта EastPartnership) ведуться здебільшого польською мовою (окрім PolaPolandMFA, що подає інформацію англійською) та нараховують більше 135 тисяч активних підписників. Окремо ведуться

2 акаунти порталу polska.plв мережі Twitter: один - англійською, інший - польською мовою, які разом зібрали більше 49 тисяч читачів. Сторінка порталу на платформі Facebook, в свою чергу, налічує більше 75 тисяч підписників [32].

Зазначимо, що Польща найактивніше використовує мережу Twitterдля поширення новин, актуальних подій та рішень. Ці сторінки відрізняються не тільки найбільшою кількістю облікових засобів та активних читачів, а й наповненістю контентом та постійним оновленням інформації. Автором встановлено, що найбільша кількість сторінок, підписників та повідомлень представництв Польщі у Twitterприпадає на європейські країни - 53,7%; наступними в регіональному розподілі виступають країни Азії з 26% повідомлень та Північної Америки з 7,5%; на африканські країни припадає 6% об'єму інформаційних потоків, а 5% повідомлень у мережі розподіляються між країнами Південної Америки та Австралією.

Як зазначає керівник відділу цифрових комунікацій Міністерства закордонних справ Республіки Польща А. Скітерська, з 2015 року зовнішньополітичне також почало тісніше працювати з лідерами думок у соціальних мережах

3 усього світу. Метою такої співпраці є розвиток зовнішньополітичних цифрових комунікацій шляхом навчання та спільних проектів, щоб забезпечити їхню актуальність та відповідність швидким змінам у сучасному суспільстві [33].

У мережі Twitterтакож проводяться цілісні інформаційні кампанії, що запускаються англійською мовою, оскільки основною цільовою аудиторією є громадяни інших країн, які цікавляться подіями у Польщі. Так, прикладом може слугувати кампанія #MyPolska, розпочата у 2015 році з нагоди святкування Дня незалежності 11 листопада - того дня, коли Польща відновила свою незалежність у 1918 році. Завдяки цій кампанії користувачі мережі публікували свої фотографії, зняті по всьому світу в місцях, пов'язаних з Польщею та польською історією, збираючи всі ці знімки під одним хештегом.

Висновки

Проаналізувавши особливості цифрової дипломатії як сучасного явища зовнішньополітичної діяльності, встановлено, що з огляду на такі сучасні тенденції міжнародних відносин, як демократизація зовнішньо- та внутрішньодержавних політичних процесів, персоналізація суб'єктів міжнародних відносин та зростаюча інформатизація середовища міжнародної взаємодії, цифрова дипломатія перетворюється на обов'язкову сферу діяльності та розвитку держав. На нашу думку, цифрову дипломатію можна визначити як діяльність, спрямовану на створення та підтримку офіційних веб-сайтів державних установ і тематичних онлайн-ресурсів про державу, що слугують основним джерелом інформації про неї, а також заповнення інформаційного простору публікаціями, новинами, подіями та іншими матеріалами про актуальні питання зовнішньої політики.

Розглянувши практичне застосування інструментів цифрової дипломатії Польщі, виявлено значний прогрес держави у цій сфері та її вагомий вплив на внутрішню і зовнішню аудиторії. Зокрема, у 2018 році Польща посіла 12-е місце у міжнародному огляді цифрової дипломатії, піднявшись на 18 позицій вверх у порівнянні з 2016 роком та ввійшовши до 20 лідерів цієї сфери.

Польща активно розвиває усі аспекти цифрової дипломатії через створення офіційних веб- сайтів, що представляють країну та її установи, забезпечення доступу до інформаційних ресурсів про державу, надання користувачам інтернет- послуг та формування позитивного ставлення до міжнародно-політичних ініціатив держави через взаємодію у рамках соціальних медіаплатформ. Відтак можемо стверджувати, що нині в Польщі спостерігається значний прогрес у багатьох сферах цифрового сектору. Багато в чому це пов'язано з цілеспрямованою діяльністю Міністерства діджиталізації та активною медіапозицією Міністерства закордонних справ, а також ефективним впровадженням програми «Цифрова Польща», що може слугувати прикладом для України щодо питань розробки національної цілісної стратегії в сфері цифрової дипломатії.

Список використаних джерел

1. Макаренко, ЄА., Погорська, ІІ., Рижков, ММ., Чекаленко, ЛД., Шергін, СО., Бєлоусова, НБ., Васильєва, МО., Врадій, ОС., Ковальова, ОІ., Лакішик, ДМ., Мітрофанова, ОО., Мовчан, ВМ., Піпченко, НО., Сушко, ОВ., Фесенко, МВ., Хорольський, РБ., 2014. `Америка і Європа у сучасних міжнародних трансформаціях', Київ: Центр вільної преси. // Makarenko, JeA., Pogors'ka, II., Ryzhkov, MM., Chekalenko, LD., Shergin, SO., Bjelousova, NB., Vasyl'jeva, MO., Vradij, OS., Koval'ova, OI., Lakishyk, DM., Mitrofanova, OO., Movchan, VM., Pipchenko, NO., Sushko, OV., Fesenko, MV., Horol's'kyj, RB., 2014. `Ameryka i Jevropa u suchasnyh mizhnarodnyh transformacijah (America and Europe in modern international transformations)', Kyi'v: Centr vil'noi 'presy.

2. Піпченко, НО., 2014. `Соціальні медіа у структурі зовнішньої політики провідних міжнародних акторів', Київ: Центр вільної преси. // Pipchenko, NO., 2014. `Social'ni media u strukturi zovnishn'oi' polityky providnyh mizhnarodnyh aktoriv (Social media in the structure of foreign policy of leading international actors)', Kyi'v: Centr vil'noi 'presy.

3. Почепцов, Г., 2017. `Від покемонів до гібридих війн: нові комунікативні технології ХХІ століття', Київ: Видавничий доім «Києво--Могилянська академія». // Pochepcov, G., 2017. `Vid pokemoniv do gibrydyh vijn: novi komunikatyvni tehnologii' XXI stolittja (From Pokemon to Hybrid Wars: New Communicative Technologies of the 21st Century)', Kyi'v: Vydavnychyj doim «Kyjevo--Mogyljans'ka akademija».

4. Рижков, ММ., Макаренко, ЄА., Піскорська, ГА., Бєлоусова, НБ., Кучмій, ОП., Фролова, ОМ., Кост, ІА., Піпченко, НО., 2014. `Потенціал України в міжнародних відносинах', Київ: Центр вільної преси. // Ryzhkov, MM., Makarenko, JeA., Piskors'ka, GA., Bjelousova, NB., Kuchmij, OP., Frolova, OM., Kost, IA., Pipchenko, NO., 2014. `Potencial Ukrai'ny v mizhnarodnyh vidnosynah (Ukraine's Potential in International Relations)', Kyi'v: Centr vil'noi ' presy.

5. Arendarska, J., 2012. `Elektronicznadyplomacja - nowenarz^dziakomunikowaniawdyplomacji,' KwartalnikNaukowyOAPUW«е--Politikon».[online] 4, p.42-60. Available at: http://yadda.icm. edu.pl/yadda/element/bwmeta1.element.desklight-99653b34-3a2d- 47da-b26c-e513d3a1938a [Accessed 26 April 2019]

6. Kosienkowski, M., Piskorska, B., 2014. `DyplomacjacyfrowajakoinstrumentpolitykizagranicznejpanstwaXXIwieku', Lublin: WydawnictwoKUL.

7. Ociepka, B., 2010. `Dyplomacjapubliczna', Wroclaw: WydawnictwoUniwersytetuWrociawskiego.

8. Manor, I., 2019. `The Digitalization of Public Diplomacy', London: Palgrave Macmillan.

9. Pamment, J., Manor, I., 2019. `Towards Prestige Mobility?: Diplomatic Prestige and Digital Diplomacy', Cambridge Review of International Affairs. [online] 15 Feb. Available at: http://lup.lub. lu.se/record/c6e77d09-d909-4cdd-bd96-853058262fe1 [Accessed 26 April 2019]

10. Bump, P., 2017. `How politicians use of social media is reinforcing a partisan media divide', Washington Post. [online] 18 Dec. Available at: https://www.washingtonpost.com/news/ politics/wp/2017/12/18/how-politicians-use-of-social-media-is- reinforcing-a-partisan-media-divide/?noredirect=on&utm_ term=.5c8735675e85 [Accessed 26 April 2019]

11. Shapiro, C., 1999. `Information Rules', Boston: Harvard Business School Press.

12. Денисюк, СГ, 2012. `Технологічні виміри політичної комунікації', Вінниця: ВНТУ. // Denysjuk, SG., 2012. `Tehno- logichni vymiry politychnoi' komunikacii' (Technological dimensions of political communication)', Vinnycja: VNTU.

13. World Summit of the Information Society 2003, `Declaration of Principles of World Summit of the Information Society', ITU. Available from: http://www.itu.int/net/wsis/docs/geneva/official/ dop.html [Accessed 26 April 2019]

14. European Union 2007, `Treaty of Lisbon amending

the Treaty on European Union and the Treaty establishing the European Community', Official Journal of the European Union. Available from:https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/

ALL/?uri=OJ:C:2007:306:TOC [Accessed 26 April 2019]

15. Didital Diplomacy Live 2017, `Digital Diplomacy Review', Digital.DiplomacyLive. Available from: http://digital. diplomacy.live/ddr17/?utm_campaign=shareaholic&utm_ medium=facebook&utm_source=socialnetwork&fbclid=Iw AR3h520A8YifP-CR8eveXlWBp5FQZl5qTtjfrJRWcPf5_- pQZxZZsELPVi4 [Accessed 26 April 2019]

16. Ministerstwo Inwestycji i Rozwoju 2018, `Program Polska

Cyfrowa 2014-2020', Serwis Programy Polska Cyfrowa. Available from:<https://www.polskacyfrowa.gov.pl/strony/o-programie/

dokumenty/program-polska-cyfrowa-2014-2020/> [Accessed 26 April 2019]

17. Ministry of Foreign Affairs Republic of Poland 2019, `Ministry of Foreign Affairs Republic of Poland: What we do', Polish Government website. Available from: https://www.gov.pl/ web/diplomacy/what-we-do [Accessed 26 April 2019]

18. Ministry of Foreign Affairs Republic of Poland 2019, `Ministry of Foreign Affairs Republic of Poland: Organisational units', Polish Government website. Available from: https://www.gov. pl/web/diplomacy/organisational-units [Accessed 26 April 2019]19. Ministry of Foreign Affairs Republic of Poland 2019, `Department of Public and Cultural Diplomacy', Polish Government website. Available from: https://www.gov.pl/web/diplomacy/department- of-public-and-cultural-diplomacy [Accessed 26 April 2019]

20. Ministry of Foreign Affairs Republic of Poland 2019, `Information Technology and Telecommunications Office', Polish Government website. Available from: https://www.gov.pl/web/ diplomacy/information-technology-and-telecommunication-office [Accessed 26 April 2019]

21. Ministry of Foreign Affairs Republic of Poland 2019, `The MFA has a new website: www.gov.pl/diplomacy', Ministry of Foreign Affairs Archive website. Available from: https://www.

msz.gov.pl/en/news/the_mfa_has_a_new_websitewww_gov_pl_

diplomacy_ [Accessed 26 April 2019]

22. Rada Ministrow 2015, `Rozporz^dzenie Rady Ministrow

z dnia 7 grudnia 2015 r. w sprawie utworzenia Ministerstwa Cyfryzacji', ISAP -- Internetowy System Aktow Prawnych. Available from:http://prawo.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.

xsp?id=WDU20150002077 [Accessed 26 April 2019]

23. Ministry of Foreign Affairs 2014, `Polska Information Portal', Polska.pl. Available from: https://www.polska.pl/ [Accessed 26 April 2019]

24. IPA 2019. `Institute of Public Affairs', Instytut Spraw Publicznych. Available from: https://www.isp.org.pl/en/about-us [Accessed 26 April 2019]

25. Ministerstwo Cyfryzacji 2015, `Otwarte Dane', Dane.gov pl. Available from: https://dane.gov.pl/ [Accessed 26 April 2019]

26. Ministry of Foreign Affairs Republic of Poland 2019, `Portal «Poland and Poles during the Second World War»`, WW2.pl. Available from: https://ww2.pl/en [Accessed 26 April 2019]

27. Ministerstwo Cyfryzacji 2019, `Electronic Platform of Public Administration Services', ePUAP. Available from: https:// epuap.gov.pl/wps/portal/english [Accessed 26 April 2019]

28. Ministerstwo Cyfryzacji 2019. `OBYWATEL.GOV.PL', COI. Available from: https://obywatel.gov.pl/ [Accessed 26 April 2019]

29. Ministry of Foreign Affairs Republic of Poland 2014, `Get to know Polish digital diplomacy better', Ministry of Foreign Affairs Archive website. Available from: https://www.msz.gov.pl/en/news/get_ to_know_polish_digital_diplomacy_better [Accessed 26 April 2019]

30. Manor, I., 2017. `Poland's #Selfie Diplomacy', Digdipblog. Available from: https://digdipblog.com/2017/01/24/polands-selfie- diplomacy/ [Accessed 26 April 2019]

31. Ministry of Foreign Affairs Republic of Poland 2012, `@ Truthaboutcamps', Twitter account. Available from: https://twitter. com/TruthAboutCamps [Accessed 26 April 2019]

32. Ministry of Foreign Affairs Republic of Poland 2019, `Polish digital diplomacy', Ministry of Foreign Affairs Archive website. Available from: https://www.msz.gov.pl/en/news/polish_ ediplomacy/ [Accessed 26 April 2019]

Skieterska, A., 2015. `Digital diplomacy in a Polish way', Twiplomacy. Available from: https://twiplomacy.com/blog/digital- diplomacy-in-a-polish-way/ [Accessed 26 April 2019]

Размещено на Allbest.ru