Ціннісні виміри громадянської активності студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЦІННІСНІ ВИМІРИ ГРОМАДЯНСЬКОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ

Чепак В.В.

доктор соціологічних наук, доцент, професор кафедри галузевої соціології, факультет соціології Київський національний університет імені Тараса Шевченка

В статті розглядаються питання участі студентів в різноманітних об'єднаннях як відображення їх громадянської активності. Звертається увага на типи молодіжних організацій, напрями активізму студентів, види діяльності в межах даних структур.

Під громадянською активністю студента ми пропонуємо розглядати певні дії, поведінку а також інтегративну особистісну якість, що виражається в готовності студента внести певний внесок у соціально-економічний, політичний, духовно-моральний розвиток громадянського суспільства й держави за допомогою конструктивного партнерства з різноманітними соціально-професійними групами, громадськими організаціями й об'єднаннями у вирішенні існуючих завдань.

Також в цьому контексті важливо згадати про соціальне партнерство студентської молоді, що передбачає правову, політичну, економічну й культурну взаємодію студентів з різноманітними суб'єктами громадянського суспільства (громадянами, що оточують; своїми однолітками, батьками, педагогами, представниками громадських молодіжних організацій, правоохоронних органів, законодавчої та виконавчої влади й інше; суспільними інститутами: сім'ї, освіти, охорони здоров'я, держави тощо). Це партнерство ґрунтується на реалізації студентами своїх громадянських прав й обов'язків відповідно до потреб й інтересів людей, дотримання їх прав, з врахуванням норм законів та моралі, які прийняті в громадянському суспільстві, що спонукає до вироблення й прийняття конструктивних сумісних рішень по розвитку та становленню усіх сфер життя суспільства.

Виходячи з цього, науковці виділяють такі форми прояву громадянської активності студентської молоді в різноманітних сферах життя громадянського суспільства.

Отже, якщо говорити про політичну сферу, то тут буде доречніше вже говорити про політичну активність студентської молоді як частину громадянської активності студентської молоді, а саме:

діяльність у передвиборчих кампаніях, зокрема збір підписів, агітація, робота у виборчій комісії й тому подібне;

участь у виборах та референдумах (голосуваннях);

діяльність в суспільно-політичних організаціях;

політичне й правове просвітництво (інформаційно-агітаційні об'єднання);

виконання суспільних доручень за місцем навчання.

Наступною сферою діяльності студентської молоді варто розглянути економічну сферу, зокрема участь у різноманітних економічних перетвореннях, що передбачає:

розвиток й підтримку підприємництва;

поширення економічної освіти серед населення;

захист прав споживачів;

сприяння державним програмам по розвитку й відродженню села, соціально-економічного, інноваційного розвитку України тощо.

Участь в міжнародних економічних й освітніх проектах.

Однією з найважливіших сфер суспільства, в якій відбувається громадянська активність студентської молоді, є соціальна сфера, зокрема участь у соціальних перетвореннях:

1) діяльність в профспілкових організаціях;

2) діяльність в організаціях та рухах, що виступають, наприклад, у підтримку літніх людей, інвалідів, за розвиток сім'ї, охорону материнства й дитинства, здоровий спосіб життя, за охорону навколишнього середовища та ін.;

3) діяльність в організаціях, що мають на меті благодійну спрямованість (акції милосердя, волонтерство та інші).

І, нарешті, духовно-моральна сфера, діяльність в якій передбачає насамперед участь в освітній, художній й спортивній діяльності, зокрема:

робота в об'єднаннях наукової й культурної спрямованості (наприклад, клуб інтелектуальних ігор «Що? Де? Коли?» та багато інших);

діяльність в громадянських об'єднаннях дозвілєвої направленості (клуби, гуртки за інтересами тощо);

діяльність в громадських об'єднаннях спортивної спрямованості (спортивні секції, спортивні школи тощо) [3, с.15]

Але варто також зазначити, що поділ різноманітних форм громадянської активності студентської молоді за сферами суспільства, що був вище описаний, має досить умовний характер, адже одна й та сама форма громадянської активності може віддзеркалюватись одразу в декількох сферах суспільного життя.

Якщо розглянути напрями виникнення різних форм активізму студентів, то вони поділяються на:

1) ті, що виникли як прагнення поліпшити умови життя студентства в цілому

2) ті, що виникли як ідеалістичне прагнення до справедливості у відповідь на існуючі несправедливі соціальні умови.

Перший напрям орієнтований виключно на захист інтересів групи студентства, а другий - може бути спрямований на захист інших груп, суспільств, що зазнають утисків, дискримінації. Наприклад, екологічний студентський рух, рух студентів проти війни в Афганістані тощо.

Формою прояву активізму студента, як вже зазначалось, може бути членство у формальних студентських та молодіжних організаціях.

Статистика свідчить, що лише 2 - 3 % української молоді перебуває в офіційно зареєстрованих молодіжних організаціях, а понад 25 % знайшли місце у неформальних об'єднаннях, але все одно серцевину, найбільш дієву частину молодіжного руху складають студентські громадські об'єднання, які зареєстровані та діють відповідно до чинного законодавства і у тісній взаємодії з державними органами влади [2].

Серед студентських об'єднань можна в першу чергу виділити такі:

* профспілки, першочерговим завданням яких є вирішення соціальних проблем студентства та захищати їх інтереси перед державою та адміністрацією ВНЗ;

* громадські студентські організації. Громадські студентські об'єднання мають на меті репрезентувати громадсько-політичну ініціативу студентства та відстоювати його права. Окремо, але в структурі громадських організацій існують студентські корпорації та інформаційно-координаційні центри;

* фахові студентські організації та об'єднання за інтересами. Організації такого типу є досить поширеними в рамках окремих вузів та факультетів. Наприклад: асоціації студентів-соціологів, соціологічні товариства окремих вузів, вузівські наукові товариства тощо;

* органи студентського самоврядування. Іноді вони перетворюються з підструктур вузів на самостійні організації. До речі, органи студентського самоврядування привертають сьогодні особливу увагу, багато хто серед науковців вважає, що в розвинених країнах Західної Європи вони мають потужну економічну базу й тому є дуже дієвими й дуже плідно функціонують, виконуючи завдання у виробленні у студентів навичок управлінської та організаторської роботи з колективом, формування майбутньої еліти нації.

Одне з головних завдань студентського самоврядування полягає у допомозі студентам та аспірантам у різних видах роботи, організація відпочинку тощо. Крім того (і це важливо), завдання студентського самоврядування полягає у захисті та узгодженні інтересів студентів і аспірантів з інтересами адміністрації вузів та держави.

На сьогодні, в Україні студентські організації складають приблизно 80% від чисельності молодіжних організації. У вищих навчальних закладах України діють різні об'єднання, які презентують інтереси студентства. Серед них варто виділити:

· профспілка об'єднана, де студенти мають представництво у

· відповідних комісіях;

· профспілка студентів;

· орган студентського самоврядування по типу парламенту, сенату

· спілки, тощо;

· фахові гуртки (наприклад: студентські наукові товариства, фахові

· асоціації тощо).

Дві з них претендують на офіційне представництво студентської громади - органи студентського самоврядування та професійна спілка студентів [1].

Досвід самоврядування для українського студентства є незвичним і новим й має досить нетривалу історію. За час його становлення, попри всю специфічність кожного з різноманітних органів студентського самоврядування, у ВНЗ України вже встигли окреслитися певні спільні тенденції і, що найсуттєвіше, деякі спільні проблеми [1].

Так, на думку дослідників, студентське самоврядування відіграє дуже важливу роль в українському суспільстві: «Завдання студентського самоврядування полягає в тому, щоб допомогти студентам та аспірантам в їхній науковій, професійній та громадській роботі, налагодити побут та дозвілля студентів у студмістечках, посприяти в організації відпочинку тощо. А найважливіше завдання студентського самоврядування полягає в захисті інтересів студентів і аспірантів та їх узгодженні з інтересами адміністрації вищих навчальних закладів і держави [5].

Що ж до студентського профспілкового руху, то на початку 90-х, коли виникла необхідність боротися за право жити в незалежній Україні, профспілки не змогли відреагувати на швидку зміну подій. Ініціативу взяли на себе молодіжні організації: «Студентське братство», Українська студентська спілка та ін. Маючи незрівнянно менші можливості, вони спроміглися стати центрами студентського руху, організувати його і спрямувати в єдине русло.

Проте студентський профспілковий рух з початком незалежності став надзвичайно багатовекторним і згодом почали проявлятися відмінності одного ВНЗ від іншого, що й пояснює полярно протилежне ставлення до нього як серед самих студентів, так й серед громадськості в цілому. Роль, яку відігравав профком, залежала насамперед від особистості його керівника і загальної активності студентства. Оскільки більшість студентів були членами профспілки, її стан реально відображав ситуацію в студентському середовищі.

Сьогодні, соціальний захист стає дедалі більш важливішим для сучасної молоді, тому студентство масово повертається до лав профспілок [1]. політика студент європейський навчальний

Підсумовуючі, наведемо перелік студентських організацій, що на сьогоднішній день діють в Україні: «Всеукраїнська студентська рада при Міністерстві освіти і науки України», «Наукове товариство студентів та аспірантів», «Студентська республіка», «Студентське наукове товариство», «Українська асоціація студентського самоврядування», «Студентська рада Києва», є організація студентів, що обрала боротьбу за чисте довкілля: ЕкоКлуб «Зелена Хвиля».

У світі українських студентів представляють наступні організації: «Союз українських студентів у Німеччині», «Союз Українських Студентських Товариств Америки», «Союз Українських Студентських Товариств в Європі», «Українська студентська громада в Петербурзі» та інші організації.

Література

1. Афонін, Е.А., Гонюкова, Л.В., Войтович, Р.В. Громадська участь у творенні та здійсненні державної політики. -- К.: Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, 2006. -- 160 с.

2. Божинов Р. Види студентських об'єднань у вищих навчальних закладах сучасної України [Електронний ресурс] // Режим доступу:- Заголовок з екрану.

3. Вишневецкая Л. В. Гражданская активность как составляющая гражданского воспитания // Адукацыя і выхаванне.- 2006.- № 1.- С.- 13- 17.

4. Гавриленко І. М. Соціальний розвиток: навчальний посібник для студ. гум. спец. вузів / І. М. Гавриленко, П. В. Мельник, М. П. Недюха. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. - 482 с.

5. Галаджун З., Гаврилюк Х. Розвиток студентського самоврядування у вищих навчальних закладах в контексті вступу України до Європейського співтовариства [Електронний ресурс] // Режим доступу: - Заголовок з екрану.

Размещено на Allbest.ru