Роль ядерного фактору у зовнішній політиці Франції у постбіполярний період

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет ім. Тараса Шевченка

Роль ядерного фактору у зовнішній політиці Франції у постбіполярний період

УДК 327.44

Мудрицька К. О. аспірантка кафедри міжнародних відносин і зовнішньої політики corrine18@mail.ru

Анотації

З'ясовано роль, яку грає ядерний фактор у зовнішньополітичній стратегії Франції у постбіполярному світі. Стаття написана в раціоналістичній манері із використанням системного аналізу і порівняльного методу.

Зі зміною міжнародного стратегічного контексту Париж вирішує скоротити свій ядерний потенціал та відмовитись від наземної компоненти ядерних сил, а також вносить певні зміни до політики ядерного роззброєння. Проте в концептуальному вимірі ядерної стратегії Франції суттєвих трансформацій не відбулось. Ядерна зброя не втрачає своєї значущості для зовнішньої політики Франції, а ядерне стримування продовжує бути базисом для глобальної стратегії Парижа.

Разом з тим, звичайні озброєння набувають власної стратегічної ролі, що пов'язано з тим значенням, яке Франція надає своїй здатності до проекції сили в умовах постбіполярного світу (тобто участі французьких контингентів у кризовому регулюванні). Крім того, політиками і експертами обговорюється можливість відмови від повітряної складової ядерних сил та “європеїзація" французького ядерного стримування, тому в майбутньому можливі зміни.

Ключові слова: Франція, ядерні сили, стримування, стратегія, зовнішня політика, звичайні озброєння, проекція сили.

Mudrytska K. О., Ph.D. student at the international relations and foreign policy's department, Taras Shevchenko National University of Kyiv (Ukraine, Kiev), corrine18@mail.ru

Role of the nuclear factor in the foreign policy of France in the post-- Cold War period

This paper aims to provide analysis of a role that nuclear factor plays in the French strategy of foreign policy in the post-Cold War world. The paper is written in a rationalist manner with the use of system-oriented analysis and comparative method.

Due to change of international strategic context Paris decides to reduce its nuclear potential and to eliminate land-based ballistic missiles. Certain changes also occurred in its nuclear disarmament policy. However, there were no significant transformations in the conceptual dimension of the French nuclear strategy. The nuclear weapon does not lose its importance for the foreign policy of France and nuclear deterrence remains an essential basis for the global strategy of Paris.

At the same time, conventional forces acquire their own strategic role which is linked with the importance that France attributes to its capacity of force projection (that is participation of French contingents in the operations of crisis management). Furthermore, politicians and experts discuss a possibility of renouncement of air- launched nuclear weapons and “Europeanization ” of French nuclear deterrent that is why changes will be possible in future.

Keywords: France, nuclear forces, deterrence, strategy, foreign policy, conventional forces, force projection.

Мудрицкая К. А., аспирантка кафедры международных отношений и внешней политики, Киевский национальный университет им. Тараса Шевченко (Украина, Киев), corrine18@mail.ru

Роль ядерного фактора во внешней политике Франции в постбиполярный период

Выяснена роль, которую играет ядерный фактор во внешнеполитической стратегии Франции в постбиполярном мире. Статья написана в рационалистической манере с использованием системного анализа и сравнительного метода.

С изменением международного стратегического контекста Париж решает сократить свой ядерный потенциал и отказаться от сухопутной компоненты ядерных сил, а также вносит определенные изменения в политику ядерного разоружения. Однако в концептуальном измерении ядерной стратегии Франции существенных изменений не произошло. Ядерное оружие не теряет своей значимости для внешней политики Франции, а ядерное сдерживание продолжает быть базисом для глобальной стратегии Парижа.

Вместе с тем, обычные вооружения обретают собственную стратегическую роль, что связано с тем значеним, которое придает Франция своей способности к проекции силы в условиях постбиполярного мира (то есть участию французских контингентов в кризисном регулировании). Кроме того, политиками и экспертами обсуждается возможность отказа от воздушной составляющей ядерных сил и “европеизация ” французского ядерного сдерживания, поэтому в будущем возможны изменения.

Ключевые слова: Франция, ядерные силы, сдерживание, стратегия, внешняя политика, обычные вооружения, проекция силы.

Протягом тривалого періоду існування П'ятої Республіки ядерна зброя грала одну з головних ролей не лише у забезпеченні безпеки Франції, а й у ствердженні “величі” та “рангу” Франції у міжнародних відносинах. Зі своєю стратегією “стримування слабким сильного”, яка існувала окремо від США і НАТО, Париж пов'язував свою незалежність та автономність.

Після розпаду системи “блокового протистояння”, зі зникненням “прямої глобальної загрози” (тобто радянського фактору), посиленням “м'яких” загроз та інших проявів глобалізації світ значно змінився, що викликало потребу у видозміні глобальної стратегії Франції на міжнародній арені, що, як наслідок, вплинуло на роль ядерних сил у зовнішній політиці країни.

Темою ядерної політики Франції у постбіполярному світі активно займаються Брюно Тертре [1] та Девід Йост [2], які висвітлюють в своїх роботах питання як теоретико-концептуального рівня французької ядерної стратегії, так і практично-політичного рівня. Філіпп Водка-Гальян [3] у своїх дослідженнях розглядає проблематику майбутнього ядерних сил Франції, особливу увагу надає аргументам на підтримку збереження Парижем ядерної зброї, зокрема повітряної компоненти. Склад і технічні характеристики ядерних сил Франції висвітлюються у статтях Роберта Норріса та Ганса Крістенсена [4]. Варто зазначити про статті Філіппа Котьє [5] і Фабріса Ренуара [6], які присвячені тематиці ядерного роззброєння Францією. У вітчизняній науковій літературі після фундаментальної праці Володимира Андрійовича Манжоли “Ядерна політика Франції (1960-1980 рр.)” ядерна стратегія Франції не виступала предметом окремого дослідження. Тому автор даною статтею сподівається певним чином заповнити цю прогалину у вітчизняній гуманітарній науці.

Метою даної статті є з'ясування ролі, яку грає ядерний фактор у зовнішньополітичній стратегії Франції у постбіполярному світі. Для її реалізації автор ставить такі завдання: 1) з'ясувати, чи змінився концептуальний вимір ядерної стратегії Франції; 2) визначити, які елементи ядерної стратегії були трансформовані; 3) порівняти роль ядерних сил та звичайних озброєнь у військовій доктрині Франції протягом холодної війни та у постбіполярний період.

Дана стаття написана в раціоналістичній манері із використанням системного аналізу і порівняльного методу.

Французька ядерна концепція “стримування слабким сильного” виникла в часи “холодної війни” за наявності прямої ядерної загрози з боку Радянського Союзу, а також, що було неприйнятним для Франції, в умовах можливості виникнення залежності від США. Як вважає В.А. Манжола, ядерна стратегія використовувалась Францією не стільки у сфері воєнної стратегії, скільки у сфері політичного, дипломатичного та морально-психологічного маневрування силовим потенціалом держави [7, с. 23]. Ядерна зброя виступала важливими передумовами і одночасно засобами досягнення головних цілей зовнішньої політики Франції: гарантування виживання та самобутності нації, забезпечення автономності прийняття політичних рішень і свободи дій на міжнародній арені, підтримання статусу великої світової держави та забезпечення лідерства на європейському континенті [7, с. 27]. ядерний франція постбіполярний європеїзація

З розпадом біполярної системи та значною трансформацією міжнародного стратегічного контексту (зникнення прямої ядерної загрози, посилення “нових” загроз і ризиків, зростання непередбачуваності та невизначеності у світі) можна було очікувати певної видозміни ролі ядерної стратегії для зовнішньої політики Франції. Тоді увага французької політичної і військової еліти сконцентрувалась на звичайних видах озброєння, оскільки участь французького контингенту у складі багатонаціональної коаліції, яка була задіяна під час війни у Перській затоці в 1990-1991 роки, продемонструвала наявність ряду проблем і недоліків французьких збройних сил, пов'язаних з недостачею засобів перекидання військ і бойової техніки, розвідданих, супутників [8, р. 7]. Тому у 1990-ті роки спостерігається певна переорієнтація з ядерних сил на звичайні озброєння. Жаком Шираком була ініційована масштабна реформа армії, спрямована на її професіоналізацію (відмова від загальної військової повинності) і на модернізацію та оновлення військової техніки.

Біла книга 1994 р. акцентує увагу на відновленні рівноваги між ядерними силами і звичайними озброєннями. В постбіполярному світі, в якому немає прямої загрози ядерної ескалації конфлікту та перспектива загальної війни є слабкою, постає необхідність у відповідних військових засобах для участі в операціях з врегулювання криз [9, р. 52]. Якщо у часи “холодної війни” звичайні озброєння були додатковими до ядерних та вбудовувались у ядерне стримування, як це прописано у Білій книзі 1972 р., то у нових геостратегічних умовах звичайні озброєння набувають власної стратегічної ролі [9, р. 53].

Поступово ідея необхідності наявності передових звичайних військових технологій на озброєнні у Франції набуває значної підтримки серед політичних діячів та військових. Проте в 1990-ті роки за рахунок скорочень військових витрат французька влада хотіла скоротити бюджетний дефіцит. Разом з тим коштів, вилучених завдяки скороченню військового і цивільного персоналу, не вистачало на задумане переоснащення збройних сил. Тому багато військових офіцерів виступало (і продовжує виступати) за подальші скорочення витрат на ядерні сили та їх переорієнтації на інші військові засоби. Реалізація такої тенденції могла б свідчити про суттєве зменшення ядерного фактору у зовнішньополітичний стратегії Франції. Однак, якщо такі “думки” поширені серед офіцерів та в меншій кількості серед політиків (напр., Ж.-Л. Меланшон, М.Рокар [6, р. 81, 84], Е.Моран [10]), на рівні вищого керівництва зберігається консервативний підхід до ядерної проблематики.

У своїй промові на Іль-Лонгь у 2006 р. Ж.Ширак, як вважає Б.Тетре, звертається з посланням до військових, які виступають за подальші скорочення витрат на ядерні сили, і наголошує, що “саме ядерні сили Франції гарантують їй здатність до проекції сили” [11], тобто Франція може проводити військові операції будь-де у світі тільки тому, що Франція захищена проти шантажу, який змусив би Париж відмовитись від захисту своїх інтересів. Б.Тертре називає це стратегією “котрстримування” або “контршантажу” [1, р. 252-253].

Наступники Ж.Ширака, Н.Саркозі та Ф.Олланд, притримуються цієї ж позиції щодо ядерних сил. Вони підтверджують надважливу роль ядерної зброї для Франції [12; 6, р. 81].

На підтримку тези про консерватизм в сфері ядерної політики варто зазначити, що у Франції воєнний антиядерний рух не набуває якоїсь чіткої форми на відміну від Великої Британії, в якій антиядерний рух є потужним [1, р. 262]. До того ж, французькі політики та експерти не виключають можливості появи одного дня значної загрози для Франції на далекій відстані, маючи на увазі накопичення ядерного арсеналу в Азії [6, р. 8284]. А тому є важливим збереження власного ядерного арсеналу і його підтримання на належному рівні.

Певні зміни до концептуального виміру ядерної доктрини Франції здійснив спробу внести Ж.Ширак. Найбільш яскравим його “нововведенням” слід назвати ймовірність використання ядерної зброї проти держав, які вдаються до терористичних актів, якщо вони зазіхнуть на “життєві інтереси” Франції [11]. Проте це та інші “нововведення” Ж.Ширака були потім переглянуті Н. Саркозі, та суттєвих змін на концептуальному рівні французької ядерної стратегії не відбулось.

Однак, слід зазначити, що існує три ядерні теми, які постійно обговорюються у Франції як політиками, так і науковцями: 1) європеїзація французького ядерного стримування; 2) доля повітряної складової ядерних сил (чи потрібно відмовитись від ядерних бомбардувальників); 3) майже абсолютна влада президента щодо безпекової (оборонної) та ядерної політики [1, р. 263].

Таким чином, політико-психологічне забарвлення французької ядерної стратегії зберігається, вона є превентивною стратегією, і окрім зазначених вище функцій (гарантування виживання і самобутності нації та інші) набуває ще одної - забезпечення можливості щодо проекції сили назовні, що стає важливою складовою зовнішньополітичної стратегії Франції у постбіполярному світі.

Якщо у концептуальному вимірі після розпаду біполярної системи суттєвих змін не відбулось, то у складі ядерних сил Франції були значні видозміни. Найбільш відчутною серед них була відмова від наземних балістичних ракет середньої дальності та від наземної тактичної ядерної зброї, що відображено у Військовій програмі на 1997-2002 роки [13]. Відбулось скорочення кількості ядерних підводних човнів з пусковими установками для балістичних ракет (їх число було скорочено з шести до чотирьох) [14], а також скорочення кількості ядерних боєзарядів (за розрахунками Р.Норріса та Г.Крістенсена після запланованого Н.Саркозі скорочення у Франції залишиться приблизно 290 боєзарядів [4, р. 52]).

Варто зазначити про певні зміни у політиці Франції щодо ядерного роззброєння. Як відомо, Париж залишався осторонь переговорів і підписання договорів щодо ядерних випробувань та непоширення ядерної зброї: Франція не приймала участі у Московському договорі 1963 р. і проводила випробувальні вибухи в атмосфері аж до 1975 р., до ДНЯЗ приєдналась лише в 1992 р.

Після завершення ядерних випробувань у 1995 р. Франція демонтувала свій полігон для ядерних випробувань в Тихому океані та свої заводи з виробництва матеріалів, що розщеплюються, у П'єррлатті та у Маркулі, підписала і ратифікувала Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань (ДВЗЯВ), а також нарешті ратифікувала ряд протоколів, що стосуються “без'ядерних зон”. Але як вважає Б.Тертре, ці кроки були направлені на пом'якшення відношення до Франції, яке було зіпсоване через ядерні випробування [1, р. 254].

В 2008 р. у своїй промові у Шербурі Н.Саркозі закликав Китай та США ратифікувати ДВЗЯВ, висловив підтримку майбутній конференції щодо безстрокової пролонгації ДНЯЗ та зробив ряд пропозицій щодо ядерного роззброєння (серед них: проведення переговорів стосовно договору про заборону виробництва матеріалів, що розщеплюються, для ядерної зброї та введення негайного мораторію щодо їхнього виробництва; проведення переговорів щодо договору про заборону наземних ракет малої та середньої дальності) [12].

Однак, слабка реакція Франції на пропозицію Барака Обами щодо “без'ядерного світу” свідчить про популістський характер цих закликів, оскільки легко пропонувати іншим зробити те, що вже зроблено у тебе. Скорочення кількісного складу, а також певні зміни у політиці щодо ядерного роззброєння, що відбулись у Франції, можна пояснити як трансформацією міжнародного стратегічного контексту, так і необхідністю перерозподілу бюджетних коштів на звичайні озброєння.

На завершення, автор пропонує проаналізувати динаміку бюджетних витрат.

Після величезних витрат на створення власної ядерної програми (за словами Ж.Ширака, ці витрати складали “до 50% інвестицій, які здійснювало Міністерство оборони” у 1960-х роках [11]), Париж поступово зменшує витрати на ядерні сили, однак значні скорочення почались після завершення холодної війни. Якщо у Військовій програмі на 1971-1975 роки з 93 500 млн. франків на ядерні сили було виділено 30 889 млн. франків (включаючи тактичну ядерну зброю) [15], що складає приблизно 33%, у 1990-му році цей показник був ще на високому рівні - 31,4%, то у 1997-2002 роках він становить вже менше 20% [13], а у Військовій програмі на 2009-2014 роки не перевищує 11% (з загального оборонного бюджету у 185,9 млрд. євро на ядерні сили виділено 20,2 млрд. євро) [16]. У військовій програмі на 2014-2019 роки з загальних 179,25 млрд. євро на ядерне стримування заплановано виділити 23,3 млрд. євро (окрім вартості ядерних досліджень, які у попередній програмі були включені в аналогічний показник), що дорівнює майже 13% [17].

Проте ще жодна військова програма не заперечувала необхідності підтримувати ядерні сили на належному рівні в рамках принципу “строгої достатності”, проводити постійну модернізацію і технологічне вдосконалення. Програми передбачають заміну елементів, строк експлуатації яких завершується, на нові покращені варіанти. Так, оновлення флоту підводних човнів океанічної складової ядерних сил було завершено в 2010 р. поставкою четвертого ядерного підводного човну з пусковими установками нового покоління Le Terrible, який може нести нову балістичну ракету М51. В свою чергу, військова програма на 2014-2019 роки передбачає поставку покращеної версії М51 - М51.2 з океанічним боєзарядом, запуск робіт з розробки ядерного підводного човна з пусковими установками третього покоління та запуск вдосконалення майбутньої версії М51 - M51.3 [18].

Слід звернути увагу на те, що військова програма на 2009-2014 роки своїм пріоритетом визначає одну з п'яти “стратегічних функцій” - “інформація та прогнозування” (інші чотири: попередження, стримування, захист, військові та іншого роду операції за межами території Франції). Згідно з програмою, ця функція “забезпечує автономію рішень і дозволяє зберігати Франції стратегічну ініціативу” [19], тобто ту роль, яку раніше відігравала ядерна зброя. Однак, нижче зазначається, що “ядерне стримування залишається головним фундаментом національної стратегії. Вона є найвищою гарантією безпеки та незалежності Франції. Її функцією є попередження агресії, джерелом якої є держава, проти життєво важливих інтересів країни, звідки б вона не виходила та у будь-якій формі” [19].

Автор вважає, що пріоритетність функції “інформація та прогнозування” пов'язана з її новизною і відсутністю певних технологій, які відносяться до цієї функції, на озброєнні у Франції, або їхнім технологічним відставанням у порівнянні з американськими і навіть британськими (це стосується супутників, безпілотників, систем електронної війни тощо). Аналогічна ситуація була в часи розробки і створення ядерної програми, коли основні асигнування виділялись саме на набуття Францією тих же передових технологій, які вже були у США, СРСР та у Великої Британії.

Отже, на доктринальному рівні значно підвищується увага до звичайних озброєнь: Білі книги з оборони та військові програми врівноважують важливість та ролі ядерних і звичайних сил у зовнішньополітичний стратегії Франції (принаймні у порівнянні з біполярним періодом). Однак, французька політична еліта все ще знаходиться під сильним впливом ядерного мислення і притримується консервативного підходу щодо ядерних сил, а ядерне стримування лежить в основі глобальної стратегії Франції на міжнародній арені.

На підтримання ядерних сил виділяються значно менші кошти, ніж на звичайні сили, однак ці цифри не варто розглядати як зменшення значущості ядерної зброї для французького керівництва. Ядерні сили підтримуються на належному рівні та мають в своєму розпорядженні передові технології, на відміну від звичайних, де є значне відставання від США та Великої Британії.

Зміни, що відбулись у складі ядерних сил та у політиці щодо ядерного роззброєння, можна пояснити трансформацією міжнародного стратегічного контексту, а також бюджетними обмеженнями. Проте на концептуальному рівні ядерної стратегії відчутних змін на даний час не відбулось.

Попри консерватизм, який характеризує сьогодні французьку ядерну доктрину, все таки питання можливої відмови від ядерної зброї Францією якщо і не піднімаються активно у політичних колах, то гіпотетичне обговорення цієї теми існує в експертно-наукових колах. Також варто зазначити про одну з тем ядерних дебатів, яка привертає до себе все більше і більше уваги, - це “європеїзація” французьких ядерних сил. Ці дві теми потребують подальших досліджень.

Список використаних джерел

1. Tertrais B. The last to disarm? The Future of France's Nuclear Weapons // Nonproliferation Review. - Vol.14, No2. - July 2007. - P.251-273.

2. Yost D.S. France's New Nuclear Doctrine // International Affairs. - Vol.82, Issue 4. - July 2006. - P.701-721.

3. Wodka-Gallien P. Perennite des forces aeriennes strategiques franfaises (Janvier 2014) [Ressource electronique] // Les Cahiers de la Revue Defense Nationale: Le debat nucleaire (2011-2014). - P.125131. - Disponible sur: http://www.defnat.com/site_fr/boutique/boutique-cn.php.

4. Norris R., Kristensen H. French nuclear forces // Bulletin of the Atomic Scientists. - Vol.64, No4. - September/ October 2008. - P.5254.

5. Cothier P. Peut-on se passer du nucleaire? (Novembre 2013) [Ressource electronique] // Les Cahiers de la Revue Defense Nationale: Le debat nucleaire (2011-2014). - P.112-118. - Disponible sur: http://www.defnat.com/site_fr/boutique/boutique-cn.php.

6. Renouard F. La dissuasion nucleaire franfaise en question? (Septembre 2012) [Ressource electronique] // Les Cahiers de la Revue Defense Nationale: Le debat nucleaire (2011-2014). - P.81-85. - Disponible sur: http://www.defnat.com/site_fr/boutique/boutique- cn.php.

7. Манжола В.А. Ядерная политика Франции / 60-80-е годы /: Автореф. дис. ... докт. ист. наук: 07.00.03 / Манжола Владимир Андреевич. - Киев: Ун-т им. Т.Шевченко, 1993. - 41 c.

8. Terpan F. The Europeanization of the French Defence Policy / F.Terpan [Electronic resource] // Fourth Pan-European Conference. - University of Latvia, Riga. - 25-27 September 2008. - 19 p. - Accessible at: http://www.jhubc.it/ecpr-riga/virtualpaperroom/113.pdf (accession date 18.06.2014).

9. Livre Blanc sur la Defense 1994. Rapport officiel. - Paris: La documentation Franfaise, 1994. - 164 p.

10. Lagneu L. Herve Morin veut supprimer la composante aerienne de la dissuasion pour faire des economies [Ressource electronique] // Zone militaire. - Le 10 janvier 2013. - Disponible sur: http://www.opex360.com/2013/01/10/herve-morin-veut-supprimer- la-composante-aerienne-de-la-dissuasion-pour-faire-des- economies/.

11. Chirac J. Declaration sur la politique de defense de la France, notamment la dissuasion nucleaire [Ressource electronique] / Brest, 19 janvier 2006. - Disponible sur: http://discours.vie-publique.fr/notices/067000234.html.

12. Sarkozy N. Discours lors de la presentation du sous-marin nucleaire Le Terrible [Ressource electronique] / Cherbourg, 21 mars 2008. - Disponible sur: http://www.wikimanche.fr/Discours_de_ Nicolas_Sarkozy_%C3%A0_Cherbourg_(2008).

13. Rapport annexe a la loi №96-589 du 2 juillet 1996 relative a la programmation militaire pour les annees 1997 a 2002, section 1.3.1. “La dissuasion”. - Disponible sur: http://mjp.univ- perp.fr/defense/lpm1997.htm.

14. История французской ядерной программы [Электронный ресурс] // Пир-центр. - Режим доступа: http://www.pircenter.org /static/istoriya-francuzskoj-yadernoj-programmy.

15. Loi de programmation №70-1058 du 19 novembre 1970 relative aux equipements militaires de la periode 1971-1975, article - Disponible sur: http://mjp.univ-perp.fr/defense/lpm1971.htm.

16. Rapport annexe a la loi №2009-928 du 29 juillet 2009 relative a la programmation militaire pour les annees 2009 a 2014 et portant diverses dispositions concernant la defense, section 6.1. “La priorite a l'investissement dans les equipements”. - Disponible sur: http://mjp.univ-perp.fr/defense/lpm2009.htm.

17. Rapport annexe a la loi №2013-1168 du 18 decembre 2013 relative a la programmation militaire pour les annees 2014 a 2019 et portant diverses dispositions concernant la defense et la securite nationale, section 5.2. “L'effort au profit de l'equipement sera preserve”. - Disponible sur: http://mjp.univ- perp.fr/defense/lpm2014.htm.

18. Rapport annexe a la loi №2013-1168 du 18 decembre 2013 relative a la programmation militaire pour les annees 2014 a 2019 et portant diverses dispositions concernant la defense et la securite nationale, section 2.1.1. “Composante oceanique”. - Disponible sur: http://mjp.univ-perp.fr/defense/lpm2014.htm.

19. Rapport annexe a la loi №2009-928 du 29 juillet 2009 relative a la programmation militaire pour les annees 2009 a 2014 et portant diverses dispositions concernant la defense, section 1.3. “Les cinq grandes fonctions strategiques”. - Disponible sur: http://mjp.univ- perp.fr/defense/lpm2009.htm.

References

1. Tertrais B. The last to disarm? The Future of France's Nuclear Weapons // Nonproliferation Review. - Vol.14, No2. - July 2007. - P.251-273.

2. Yost D.S. France's New Nuclear Doctrine // International Affairs. - Vol.82, Issue 4. - July 2006. - P.701-721.

3. Wodka-Gallien P. Perennite des forces aeriennes strategiques franfaises (Janvier 2014) [Ressource electronique] // Les Cahiers de la Revue Defense Nationale: Le debat nucleaire (2011-2014). - P.125131. - Disponible sur: http://www.defnat.com/site_fr/boutique/boutique-cn.php.

4. Norris R., Kristensen H. French nuclear forces // Bulletin of the Atomic Scientists. - Vol.64, No4. - September/ October 2008. - P.5254.

5. Cothier P. Peut-on se passer du nucleaire? (Novembre 2013) [Ressource electronique] // Les Cahiers de la Revue Defense Nationale: Le debat nucleaire (2011-2014). - P.112-118. - Disponible sur: http://www.defnat.com/site_fr/boutique/boutique-cn.php.

6. Renouard F. La dissuasion nucleaire franfaise en question? (Septembre 2012) [Ressource electronique] // Les Cahiers de la Revue Defense Nationale: Le debat nucleaire (2011-2014). - P.81-85. - Disponible sur: http://www.defnat.com/site_fr/boutique/boutique- cn.php.

7. Manzhola V.A. Yadernaya politika Frantsii / 60-80-e gody /: Avtoref. dis. ... dokt. ist. nauk: 07.00.03 / Manzhola Vladimir Andreevich. - Kiev: Un-t im. T.Shevchenko, 1993. - 41 s.

8. Terpan F. The Europeanization of the French Defence Policy / F.Terpan [Electronic resource] // Fourth Pan-European Conference. - University of Latvia, Riga. - 25-27 September 2008. - 19 p. - Accessible at: http://www.jhubc.it/ecpr-riga/virtualpaperroom/113.pdf.

9. Livre Blanc sur la Defense 1994. Rapport officiel. - Paris: La documentation Franfaise, 1994. - 164 p.

10. Lagneu L. Herve Morin veut supprimer la composante aerienne de la dissuasion pour faire des economies [Ressource electronique] // Zone militaire. - Le 10 janvier 2013. - Disponible sur: http://www.opex360.com/2013/01/10/herve-morin-veut-supprimer- la-composante-aerienne-de-la-dissuasion-pour-faire-des- economies/.

11. Chirac J. Declaration sur la politique de defense de la France, notamment la dissuasion nucleaire [Ressource electronique] / Brest, 19 janvier 2006. - Disponible sur: http://discours.vie-publique.fr/notices/067000234.html.

12. Sarkozy N. Discours lors de la presentation du sous-marin nucleaire Le Terrible [Ressource electronique] / Cherbourg, 21 mars 2008. - Disponible sur: http://www.wikimanche.fr/Discours_de_Nicolas_Sarkozy_%C3%A0_Cherbourg_(2008).

13. Rapport annexe a la loi №96-589 du 2 juillet 1996 relative a la programmation militaire pour les annees 1997 a 2002, section 1.3.1. “La dissuasion”. - Disponible sur: http://mjp.univ- perp.fr/defense/lpm1997.htm.

14. Istoriya frantsuzskoy yadernoy programy [Jelektronnyj resurs] // Pir-centr. - Rezhim dostupa: http://www.pircenter.org/static/istoriya -francuzskoj-yadernoj-programmy.

15. Loi de programmation №70-1058 du 19 novembre 1970 relative aux equipements militaires de la periode 1971-1975, article 1. - Disponible sur: http://mjp.univ-perp.fr/defense/lpm1971.htm.

16. Rapport annexe a la loi №2009-928 du 29 juillet 2009 relative a la programmation militaire pour les annees 2009 a 2014 et portant diverses dispositions concernant la defense, section 6.1. “La priorite a l'investissement dans les equipements”. - Disponible sur: http://mjp.univ-perp.fr/defense/lpm2009.htm.

17. Rapport annexe a la loi №2013-1168 du 18 decembre 2013 relative a la programmation militaire pour les annees 2014 a 2019 et portant diverses dispositions concernant la defense et la securite nationale, section 5.2. “L'effort au profit de l'equipement sera preserve”. - Disponible sur: http://mjp.univ-perp.fr/defense/lpm2014.htm.

18. Rapport annexe a la loi №2013-1168 du 18 decembre 2013 relative a la programmation militaire pour les annees 2014 a 2019 et portant diverses dispositions concernant la defense et la securite nationale, section 2.1.1. “Composante oceanique”. - Disponible sur: http://mjp.univ-perp.fr/defense/lpm2014.htm.

19. Rapport annexe a la loi №2009-928 du 29 juillet 2009 relative a la programmation militaire pour les annees 2009 a 2014 et portant diverses dispositions concernant la defense, section 1.3. “Les cinq grandes fonctions strategiques”. - Disponible sur: http://mjp.univ- perp.fr/defense/lpm2009.htm.

Размещено на Allbest.ru