Особливості участі політичних партій в АР Крим у електоральних процесах першого десятиліття ХХІ ст.

Дії регіональної організації ПАРТІЯ РЕГІОНІВ не засудила. А на розгляд Верховної Ради України був поданий проект Постанови №3076-1 (автор О.Лукаш), в якому засуджувалися дії Грузії і Президента В. Ющенка, а визначення майбутнього статусу дефакто анексованих Росією територій покладалося на ООН. Аргументацію щодо необхідності визнання Південної Осетії і Абхазії за аналогією з Косово використовували у своєму проекті постанови і члени Комуністичної партії України [40].

У зв'язку з російсько-грузинською війною у серпні 2008 р. актуалізувалася кримська тема, яка швидко набула форми пропаганди. Звучали катастрофічні прогнози щодо «передчуття Кримської війни», індекс цитування яких зашкалював [41]. У пресі висловлювалися побоюваннями, що Президент підніматиме свій рейтинг «багнетами» в Криму. Офіцери об'єднання «Отчизна» закликали до недопущення збройного конфлікту в Криму, сценарій якого нібито розробив Секретаріат Президента заради його безстрокового правління [42].

ВО «Свобода» зазначала, що «Крим перетворено зовнішніми силами на випробувальний майданчик для створення сепаратистських рухів в інших регіонах України, в першу чергу на Донбасі і Закарпатті» [43]. Акцентувалася знову увага на те, що автономний статус Криму та спеціальний статус Севастополя несуть загрозу національній безпеці України, її суверенітету і територіальній цілісності. Виходом із ситуації мала стати зміна статусу Кримської автономії з республіканського на обласний та скасування спеціального статусу міста Севастополя. Це мало забезпечити, з погляду ВО «Свобода», економічну, культурну, інформаційну та освітню інтеграцію в українське суспільство його кримської частини і сприяти правовій уніфікації, оптимізації управління та самоуправління, що, безперечно, спричинить поліпшення добробуту мешканців Криму. У разі відмови здійснити ці зміни Всеукраїнське об'єднання «Свобода» ініціюватиме збір підписів з вимогою проведення Всеукраїнського референдуму за народною ініціативою щодо скасування Кримської автономії та спеціального статусу міста Севастополя [43]. В іншому документі партії наголошувалося, що «ліквідація кримської автономії і спеціального статусу міста Севастополя позбавить Кремль можливості застосувати відпрацьований в Абхазії та Південній Осетії план вторгнення на територію чужої країни, який є частиною «путінської доктрини»» [44] .Йшлося й про створення ініціативної групи з підготовки проведення Всеукраїнського референдуму.

Поряд з цими проблемами невирішеним остаточно залишалося і кримськотатарське питання, яке мало значний вплив на політичний процес в АРК і яке «підігрівалося» окремими політичними силами. В. Волга, очільник нової Політичної партії «Союз лівих сил», що була створена на початку 2008 р., заявив, що партія в разі приходу до влади буде жорстко вирішувати кримськотатарське питання. «Все, що заважає цілісності України, її економічному розвитку, все, що призводить до дестабілізації ситуації, в разі, якщо ми отримаємо достатню кількість влади в цій країні, буде дуже жорстко придушуватися» [45]. Меджліс кримських татар визнав антикримськотатарськими низку висловлювань лідера Політичної партії «Союз лівих сил»В. Волги, оскільки він, замість принципу справедливості, проповідував «нове насильство» [45], продовжуючи традиції радянської доби.

У міжвиборчий період порядок денний у автономії і далі визначала ПАРТІЯ РЕГІОНІВ. Однак проблеми спостерігалися і уКримській організації партії. Наприкінці 2008 р. визріла ідея про відставку Голови Верховної Ради АРК А. Гриценка. Серед причин було й невиконання передвиборчих обіцянок Блоку «За Януковича». Цікаво, що опозиція проти Голови Парламенту концентрувалася навколо Кримської партійної організації ПАРТІЇ РЕГІОНІВ. За невдалим парламентським путчем наступив внутрішньопартійний розкол кримських «регіоналів». У партії чітко сформувалися два ворожі табори: прихильники Голови Верховної Ради АРК А. Гриценка і прихильники лідера Кримської партійної організації В. Кисельова.

У серпні 2009 р. у кримському відділенні ПАРТІЇ РЕГІОНІВ стався розкол: В. Кисельов звинуватив керівництво Криму в корупції. Центральне керівництво ПАРТІЇ РЕГІОНІВ прийняло сторону А. Гриценка. У вересні В. Кисельов залишив партію. Згодом про вихід з ПАРТІЇ РЕГІОНІВ заявили лідери Російської громади Криму. Майже одночасно у Криму пройшли демонстрації за відставку А. Гриценка.

Рада Кримської організації ПАРТІЇ РЕГІОНІВ вимагала від А. Гриценка добровільно піти у відставку з посади Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим і керівника депутатської фракції «Блок «За Януковича!» у парламенті автономії. Таке рішення ухвалено на засіданні, на якому із 43 членів ради були присутні 23. Рада звинуватила А. Гриценка в «антипартійній діяльності», насамперед, у створенні «антипартійної групи всередині фракції «Блок «За Януковича!»у Сімферопольській міській раді, а також у розколі депутатської фракції «Блок «За Януковича!» у Верховній РадіАРК [46].

Активніше проти ПАРТІЇ РЕГІОНІВ почали виступати росіяни Криму та їх громадські організації. С. Шувайников організовував мітинги і пікети з критикою ПАРТІЇ РЕГІОНІВ і кримської влади, звинувачуючи їх у «зраді інтересів російського народу Криму», а Російський блок і Російську громаду Криму - у розбазарюванні коштів, які виділяла Москва проросійським організаціям півострова [47].

Усе більшою активністю в АРК відзначалися проросійські організації. Зокрема, у 2008 р. утворилася організація Громадянський актив Криму (ГАК, С. Аксьонов). Вона не мала «ідеологічного» забарвлення і виступала проти мера Сімферополя члена ПАРТІЇ РЕГІОНІВ Г. Бабенка, який підтримував спікера кримського парламенту А. Гриценка і окремих депутатів (зокрема, О. Мельника), звинувачуючи їх у корупції й «узурпації влади». Згідно з різними джерелами, ГАК представляв інтереси «бізнес- кримінальних» структур, відсторонених Гриценком-Мельником від влади [48]. Діяв досить напористо, мітинговими методами, взявши сімферопольську владу в політичну «облогу». Конфлікт російських організацій зі спікером кримського парламенту зблизив позиції Громадянського активу Криму і Російської громади Криму. Представники Російської громади Криму вийшли зі складу Президії Верховної Ради АРК і разом з Громадянським активом Криму створили рух «Руська єдність», який було презентовано як проект нової російської «мегаорганізації», здатної здолати фрагментарність російського політичного руху в Криму [48]. Співзасновниками руху виступили - Партія «Руський блок» та Слов'янська партія, співголовами руху стали С. Цеков і С. Аксьонов. Наприкінці 2009 р. «Руська єдність» активно намагалася залучити до своїх лав інші російські організації, застосовуючи не завжди правові методи. Приміром, після відмови очільника Партії «Руський блок» О. Свістунова увійти до складу руху «Руська єдність» його відправили у відставку, а партія отримала нове керівництво [48].

7 жовтня 2009 р. було створено Координаційну раду російських організацій Криму «За російську єдність в Криму». До складу Координаційної ради спочатку увійшли лідери 16 організацій, в тому числі таких, як «Російська громада Севастополя», «За єдину Русь», «Благодійний фонд Храмова», «Громадський контроль», Російське громада Криму. Згодом до них приєдналося ще п'ять [48]. Російський рух набирав сили.

У січні 2008 р. Головне управління СБУ в АРК порушило проти активістів «Народного фронту» «Севастополь-Крим-Росія» С. Клюєва і В. Подьячого кримінальну справу за ч. 1 ст. 110 Кримінального кодексу («посягання на територіальну цілісність і недоторканність України») за те, що вони публічно закликали приєднати Крим до Росії. Зокрема, Семен Клюєв звернувся до Верховної Ради АРК з проханням прийняти декларацію про возз' єднання Криму з Росією і оголосити півострів територією, що знаходиться під юрисдикцією Російської Федерації [49].

За довго до старту президентської виборчої кампанії 2010 р.«Російський фронт Сергія Шувайникова» і Конгрес російських громад Криму висунули кандидатом у Президенти України С. Шувайникова, який обіцяв розширити повноваження Кримської автономії, зробити російську мову офіційною і відновити у паспортах графу «національність», щоб кожен український росіянин мав документальне підтвердження свого етнічного походження [47].

Починаючи зсередини 2010р., у зв'язку з майбутніми виборами до Верховної Ради АРКрим та місцевих органів влади активізувалася діяльність Всекримського громадсько-політичного руху «Руська єдність», очолюваного С. Аксьоновим. Керівництво руху розглядало можливість участі у виборах за списками Політичної партії «Авангард» з наступною зміною її назви. У зв'язку з цим ІІІ позачерговий з'їзд партії (12 серпня 2010 р.)прийняв рішення про зміну назви партії на Політична партія «Руська Єдність», що дозволило руху «Руська єдність» набути всеукраїнського партійного статусу. Лідером партії було обрано С. Аксьонова. Зміна назви партії була зареєстрована Міністерством юстиції України на початку вересня 2010р.Партія змінила місцезнаходження центральних статутних органів - з м. Харкова на м. Сімферополь [50, с.439]. Серед першочергових завдань - прихід до влади «істинних патріотів Криму, захисників проросійської ідеї», надання російській мові статусу другої державної, здобуття Кримом економічної самодостатності, що мало стати «ключем до справжньої політичної автономії» [50, с.440].

Проросійські ідеї і надалі лобіювали ліві сили. У Криму у квітні 2009 р. було створено блок суспільно-політичних сил - «Блок Грача «За Новий Крим!» - на базі Кримської республіканської організації Комуністичної партії України і Політичної партії «Союз лівих сил». Метою діяльності було визначено «спільними зусиллями відстоювати конституційні права Автономної Республіки Крим і зупинити перетворення України в плацдарм для геополі- тичної експансії США» [51]. Планувалося проведення роботи з реалізації положень Конституції Криму шляхом звернення до вищого керівництва України та в міжнародні структури. У рамках «Блоку Грача» «За Новий Крим!» КПУ і Політична партія «Союз лівих сил» мали намір проводити спільні протестні акції проти військових навчань із залученням іноземних військовослужбовців [51]. Однак уже в червні 2010 р. Кримська республіканська організація «Союз лівих сил» заявила про вихід з «Блоку Грача «За новий Крим!». Причиною став заклик кримських комуністів до опозиційних сил об'єднатися проти діючої коаліції у Верховній Раді автономії. Однією з передумов такого рішення було призначення лідера Політичної партії «Союз лівих сил» В. Волги у березні 2010 р. головою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

Перестала функціонувати і колись потужна Народнодемократична партія, яка втратила самостійний електоральний вплив, однак зберегла своє представництво в місцевих органах влади, у тому числі в Криму. Її місцеві структури стали основою для формування кримської республіканської організації партії «Єдиний центр». Очільником було обрано голову Севастопольської міської державної адміністрації С. Куніцина, який очолював Кримську організацію Народно-демократичної партії [52].

Підсумовуючи зазначимо, що політичні партії та їх регіональні відділення в Автономній Республіці Крим на різних етапах і в різних аспектах діяльності виступали як актори політичного процесу. Партії, в основному, інституціоналізували боротьбу між різними елітами за політичну владу і залишалися центральною ланкою виборчого процесу, а отже, процесу формування владних структур суспільства. Ідеологічний контекст виборчих кампаній упродовж 2004-2010 рр. втратив свою актуальність.

Спостерігалася тенденція до уніфікації партійних програм та нечіткість ідеологічної ідентифікації партій, наявність популістських тверджень у програмах та їх уніфікований характер. Усе це ускладнювало вибір електорату та не давало можливості виборцю оцінити ступінь виконання партіями своїх передвиборчих зобов'язань.

Електоральну підтримку Кримська регіональна організація ПАРТІЇ РЕГІОНІВ здобула загалом під час першого прем'єрства В. Януковича та президентської кампанії 2004 р., а також завдяки популярним у регіоні ідеям регіоналізму. Особливістю кримських виборців можна вважати реакцію на зовнішньополітичні курси кандидатів у Президенти: декларовані цілі на зближення з НАТО автоматично знижували популярність серед кримських виборців, і навпаки, курс на зближення з Росією здатний був привернути кримський електорат до кандидата. Низький рівень підтримки з боку електорату діяльності кримської влади і, насамперед, Верховної Ради АРК, де більшість мав спочатку Блок «За Януковича!», а згодом - ПАРТІЯ РЕГІОНІВ, не перешкоджало їй мати найвищий рейтинг в автономії і упродовж виборчих кампаній 2006, 2007 рр. здобувати найбільшу кількість голосів. Головні месиджі виборчих кампанії практично не змінилися.

Виборчі процеси до центральних та місцевих органів влади АРК не були механізмом кристалізації дійсних устремлінь виборців, а виступали засобом легітимації тих чи інших елітних угруповань, що ставили свої інтереси вище інтересів регіональних спільнот.

Результати виборчих кампаній завжди значно відрізнялися від загальноукраїнських. З виборчими кампаніями пов'язуємо виникнення локальних політичних проектів у Криму, пов'язаних з проросійськими політичними силами - Партія «Союз», Політична партія «Руська Єдність», Партії«Руський блок», - з метою розширення і/або збереження впливу на діяльність органів місцевого самоврядування.

Представники низки політичних сил маніпулювали свідомістю громадян Автономної Республіки Крим, висловлюючи деструктивні пропозиції федералізації України; возз'єднання Криму з Росією; розширення повноважень Кримської автономії; виступаючи за економічну автономію; за самостійну геополітичну стратегію розвитку Криму. Усі ці гасла, ідеї, пропозиції не дістали, на жаль, вчасної і належної оцінки. А як зазначав Джордж Орвелл: «Люди, які голосують за невдах, злодіїв, зрадників і шахраїв, не є їх жертвами. Вони співучасники...»....

Список літератури

1. Розкол КПУ - технологія чи ідеологія? 16.02.2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу:Шр://у§о108.сот.иа/аі1іс1е8/rozko1_kpu tehno1ogiya_chy_ideo1ogiya_106699.htm1?print

2. Держава, влада та громадянське суспільство у документах політичних партій України (кінець 1980 - перша половина 2011 рр.) /Керівник проекту - М. С. Кармазіна; довідковий матеріал - Т. А. Бевз, М. С. Кармазіна; упорядники - Т. А. Бевз (координатор проекту), Д. В. Вєдєнєєв, П. П. Гай-Нижник, О. М. Любо- вець, С. В. Полтавець, О. М. Собачко, В. Д. Яремчук. - К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2011.

3. Литвиненко О. Вибори - 2006: портрети учасників на старті / О. Литвиненко, Ю. Якименко // Дзеркало тижня. - 2005. - 9 грудня. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/ARCHIVE/vibori- 2006_portreti_uchasnikiv_na_starti.html

4. Самар В. Донецький Крим? До питання про практику партійного будівництва / В. Самар // Дзеркало тижня. - 2004. - 6 лютого. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/POLITICS/ donetskiy_krim_do_pitannya_pro_praktiku_partiynogo_budivnitstva.html

5. В Криму створена коаліція «Кримчани за Ющенка!». 06.08.2004 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/ a/918648.html

6. Притула В. Розкол у проросійському русі в Криму - винні вибори? / В. Притула [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/a/919539.html

7. Самар В. Тому що толерантний? / В. Самар // Дзеркало тижня. - 2004. - 26 листопада. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/POLITICS/tomu_scho_tolerantniy.html

8. Самар В. Меджліс підтримає Тимошенко без НАТО і ЧФ? / В. Самар // Дзеркало тижня. - 2009. - 11 грудня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/POLITICS/ medzhlis_pidtrimae_timoshenko_bez_nato_i_chf.html

9. Самар В. Чи залишиться Крим літньою політичною столицею? / В. Самар // Дзеркало тижня. - 2005. - 14 січня. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/POLITICS/

10. chi_zalishitsya_krim_litnoyu_politichnoyu_stolitseyu.html

11. Самар В. Якщо такі друзі... / В. Самар // Дзеркало тижня. - 2005. - 4 лютого [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/ POLITICS/yakscho_taki_druzi.html

12. Самар В. ВсеСоюзний парламент / В. Самар // Дзеркало тижня. - 2005. - 18 березня 2005, №10 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/ARCHIVE/vsesoyuzniy_parlament.html

13. Евтюшкин И. Этапы становлення Русской общины Крыма / И. Евтюшкин [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ruscrimea.ru/cms/?go=mon&in=view&id=18

14. Русский блок Севастополя. - 2006. - 11 августа.

15. Российская община Севастополя. - 2005. - №9.

16. В Криму Блоку Януковича не буде, тут створили Блок «За Януковича!» 19.12.2005. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/content/article/938083.html

17. Дейч Б. Тема кримського референдуму могла б і не виникнути... / Борис Дейч // Дзеркало тижня. - 2006. - 10 березня. - №9 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/ARCHIVE/

18. tema_krimskogo_referendumu_mogla_b_i_ne_viniknuti.html

19. Молодіжна альтернатива Криму [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ya.org.ua/old/site_ie/memoirs/novost/nov_ma4.htm

20. Кириченко І. «Остов» Крим та його «вісь» / І. Кириченко // Дзеркало тижня. - 2008. - 11 квітня. №14 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/ostov_krim_ta_yogo_vis.html

21. Притула В. «Кримський якір» для України? Три тактики російської політики в Криму. 05.05.2009 /В. Притула [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/a/1622062.html

22. В Крыму появился блок «За Януковича». 26.01.2006 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://podrobnosti.ua/281334-v-krymu-pojavilsja- blok-za-j anukovicha.html

23. Лідер громадсько-патріотичного об'єднання «Російський фронт Сергія Шувайникова», депутат Верховної Ради Криму Сергій Шувайников відмовився балотуватися до кримського парламенту за списком «Російського об'єднаного блоку «Крим-Росія», другим номером якого він є. 26.02.2006 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/a7940705.html

24. Две хорошие новости из Крыма. 18.10.2005 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://narodna.org.ua/news/2005/10/18/2329/

25. Про створення виборчого блоку Куніцина оголосили в Криму. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/ay938023.html

26. На прошлой неделе Крым посетила Наталия Витренко - лидер блока «Народная оппозиция» // Крымская правда. - 2006. - 4 февраля.

27. Наталия Витренко предложила Крыму новую Конституцию. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.rosbalt.ru/main/2006/03/07/246111.html

28. ВО «Свобода» стурбовано ситуацією в Криму [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.tiahnybok.info/dokumenty_zayava/ dokument000469.html.

29. Програма ВО «Свобода». Програма захисту українців [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://svoboda.org.ua/party/program/

30. В Криму прихильники КПУ зірвали акцію, присвячену пам'яті

31. жертв Голодомору. 13.11.2008 [Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://ua.korrespondent.net/ukraine/645295-v-krimu-prihilniki-kpu- zirvali-akciyu-prisvyachenu-pamyati-zhertv-golodomoru

32. Центральна виборча комісія. Парламентські вибори 2006. Результати голосування [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2006/w6p001

33. Притула В.В Криму наростають акції протесту проти фальсифікації результатів виборів до парламенту автономії. 29.03.2006 /В. Притула [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/content/ article/942147.html

34. Притула В. Чого вартий Російський блок без Партії регіонів? 22.09.2009 / В. Притула [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/a/1828620.html

35. Стадник В. Автономна Республіка Крим. Порівняльний аналітичний звіт (2005-2006 рр.) / В. Стадник. - К., 2006.

36. Самар В. Перший територіальний... / В. Самар // Дзеркало тижня. - 2007. - 12 жовтня. №38. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/POLITICS/pershiy_teritorialniy.html

37. Самар В. Штормове попередження / В. Самар // Дзеркало тижня. - 2007. - 22 червня.

38. Аналіз розкладів політичних сил після парламентських виборів в Україні. 22.11.2007 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://vybory.org/articles/1221.html

39. Придумали назву регіоналам, які стверджують, що до Партії регіонів не мають відношення, - УРА. 14.08.2007 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://patent.net.ua/intellectus/inteligibilisation/wonders/1797/ua.html

40. 19 тисяч двійників налічили «бютівці» в кримських списках. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.newsru.ua/ukraine/24sep2007/phalsiphikazhiya.html

41. Партії і блоки терміново змінюють своїх представників у виборчкомах. 26.09.2007 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.newsru.ua/ukraine/26sep2007/izbirkom.html

42. Центральна виборча комісія. Позачергові парламентські вибори 2007 року. Результати голосування [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2007/w6p001

43. Бурковський П. Чи відкриє президент Янукович шлях до відокремлення Криму? / П. Бурковський.26.01.2010 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.pravda.com.ua/columns/2010/01/26/4668889/view_print/

44. Клименко А. Крим. Громадянська діагностика / А. Клименко // Дзеркало тижня. - 2008. - 17 жовтня. №39 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/POLITICS/krim_gromadyanska_diagnostika.html

45. Самар В. Доки грім не вдарив / В. Самар // Дзеркало тижня. - 2008. - 10 жовтня. - №38.

46. Всеукраїнське об'єднання «Свобода» виступає за скасування Кримської автономії. 29.06.2008 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://krym.svoboda.org.ua/news/documents/00025668/

47. Звернення Всеукраїнського Об'єднання «Свобода» до всіх національно-патріотичних сил. 23-28.09.2008 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://krym.svoboda.org.ua/news/documents/00025828/

48. Крымские татары назвали Волгу «предводителем психов» украинской политики. 13.03.2008 [Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://korrespondent.net/ukraine/politics/403302-krymskie-tatary-nazvali- volgu-predvoditelem-psihov-ukrainskoj-politiki

49. Кримські регіонали вимагають від «свого» спікера піти по-доброму. 14.09.2009 [Електронний ресурс]. - Режим доступу :http://tsn.ua/ukrayina/krimski-regionali-vimagayut-vid-svogo-spikera- piti-po-dobromu.html

50. Притула В. Проросійські організації Криму висувають свого претендента у Президенти України. 21.04.2009 / В. Притула [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/a/1613094.html

51. Мальгин А. Русский Крым в посторанжевой Украине. Новые реали - старые проблемы / А. Мальгин [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.diaspory.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=27:mal gincrimea&catid=10:articles&Itemid=19

52. Сепаратистам в Крыму дали по 3 года. 11.03.2011 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://newsland.com/user/4296756234/content/separatistam-v-krymu-dali-po-3- goda/4141522

53. Українська багатопартійність: політичні партії, виборчі блоки, лідери (кінець 1980-х - початок 2012 рр.) / Енциклопедичний довідник / За ред. М. Кармазіної. - К.: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2012. - С.439.

54. Грач и Волга объединились в блок «За Новый Крым». 11.04.2009 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://qha.com.ua/ru/politika/grach-i- volga-obedinilis-v-blok-za-novii-krim/44796/

55. Кримський ЄЦ очолив Куніцин. 23.06.2008 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tsn.ua/ukrayina/krimskii-yets-ocholiv-kunitsin.html

Размещено на Allbest.ru