Геопросторовий аналіз громадської думки через призму парламентських виборів в областях Карпатсько-Подільського регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 911.3: 32 (477.82)

ГЕОПРОСТОРОВИЙ АНАЛІЗ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ПАРЛАМЕНТСЬКИХ ВИБОРІВ В ОБЛАСТЯХ КАРПАТСЬКО-ПОДІЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ

А. КУЗИН ТИН

Постановка проблеми. Електоральна культура формується через призму громадської думки, котра в свою чергу виконує аксі- ологічну функцію - детермінує оцінку ситуації та визначає вибір лінії поведінки людини в певних умовах. Таке групово-оціночне відображення дійсності викристалізовуєтесь в ході консолідованих результатів виборчого процесу. Сьогодні викликає інтерес оцінка територіальної прихильності населення на мезорівні - обласного регіону або кількох територіально близьких областей. Саме парламентські вибори традиційно формують уявлення про регіональні політичні уподобання населення та шляхом волевиявлення представляють прихильність до певної ідеологічної лінії. З цих позиції досліджувана проблематика є цікавою та актуальною.

Аналіз попередніх досліджень. Геопрос- торові дослідження електорального процесу сьогодні проводяться вченими багатьох наукових напрямків, а тому мають яскраво виражений міждисциплінарний характер. Зокрема з політологічної позиції цю проблематику розглядають Т. Батенко, М. Гуйтор, М. Зан, А. Круглашов, Ю. Останець, Н. Ротар, М. Токар, Ю. Шведа. Вітчизняні географи М. Дністрянський, А. Ковальчук, В. Миронюк, К. Мезенцев, С. Павлов, І. Ровенчак, І. Савченко, О. Топчієв, О. Хомра, О. Шаблій, Л. Шевчук та ін. розглядали дану проблематику на загальноукраїнському або регіональному рівні з позиції геопросторового аналізу.

Постановка мети та завдань наукового дослідження. Метою проведеного дослідження була геопросторова оцінка підходів до формування громадської думки через призму результатів виборчого процес в областях Карпатського та Подільського регіонів. Виходячи із поставленої мети нами були поставлені наступні завдання:

- визначити сутність громадської думки як результату територіального суспільного уподобання населення;

- покроково визначити показники прояву певної громадської думки за посередництва виборчої прихильності;

- сформувати комплексне уявлення про вияв громадської думки в світлі парламентських виборів, що відображають прихильність населення певним ідеологічним позиціям чи програмам;

Виклад основного матеріалу. На думку Г. Алмонда, вибори належать до тих небагатьох демократичних механізмів, які дозволяють оцінити інтерес виборців в регіональному вимірі шляхом голосування і внаслідок агрегації цих голосів може бути прийнято рішення, яке відображає думку більшості [5, с. 3]. Такий варіант дозволяє говорити про уречевлення громадської думки шляхом явного прояву прихильників певного ідеологічного напрямку. Громадська думка може формуватися різними варіантами прояву. Взагалі соціальне значення виборів полягає в тому, що вони відображають групові та індивідуальні преференції виборців і орієнтуються у діяльності на основні групові соціальні інтереси, визначають рівень політичної підтримки виборцями політичних партій на момент виборів [5, с. 3]. Виборчий процес покликаний здійснити об'єктивне і всебічне відображення геопросторової впорядкованості політичної сфери на певному територіальному рівні.

В областях Карпатсько-Подільського регіону підсумки голосування підвередили пануючу громадську думку, яка здебільшого має консолідований характер.

Ультраправі партії традиційно представлені не значним переліком інституцій - ВО "Свобода" та Конгрес Українських націоналістів.

Вибори-2014 стали менш успішними для даного ідеологічного напрямку в усіх областях Карпатсько-Подільського регіону, що можна обґрунтувати деяким розчаруванням населення в діяльності обраних на попередніх виборах депутатів цього ідеологічного спрямування.

Тільки за рахунок обласного центру в Вінницькій області крайні праві партії набрали понад 4% в пересічнообласному показнику (в інших адміністративних одиницях області показник коливався в межах 2,5-3,5%).

За ультраправі партії в Хмельницькій області проголосувало до 5,5% виборців. Знову ж найбільша підтримка цих партій була в обласному центрі - понад 8% (в інших адміністративних одиницях області цей показник був дещо вищий 5%).

Тернопільська область досить рівномірно розподілила свою прихильність - в підтримку крайньо правих ідеологій висловилось до 8% виборців в усіх адміністративних районах області.

Закарпатська область підтримала загальну тенденцію щодо ультраправих партій - ВО "Свобода" і КУН в Ужгороді підтримало дещо більше 4%, а в інших адміністративних районах області від 2,5% до 4%.

Практично 11% виборців м. Івано-Франківська підтримало країні праві партії, в той час як в інших районах області за них голосувало від 8% до 10% виборців (усереднений показник підтримки в області - 9%).

Традиційно націоналістично налаштована Львівська область продемонструвала мінімальні коливання в розходженнях підтримки ультраправих сил (низькі показники Жовквівського та Яворівського районів варто вважати винятками - менше 5%) - в межах 6-7%.

Обласний центр Чернівецької області також продемонстрував дещо вищу підтримку ультраправих партій (понад 6,5%), ніж інші адміністративні території області.

Таку загальну тенденцію формування громадської думки і відповідної підтримки політичних угруповань та партій можна пояснити ймовірним ростом прагматизму в населення України загалом і досліджуваної території зокрема - добробут і матеріальне благополуччя. Стабільність стають ключовими тезами у формування уподобань місцевого населення, так як проблем духовно-ментального характеру (мова, віра, історія тощо) немає і на них не загострюється непотрібна увага.

Парламентські вибори 2014 року показали загальну згуртованість громадської думки населення досліджуваного регіону, як і України загалом, навколо ідеї націонал-патріотизму без явних ознак "правизни".

Так, в переважній більшості адміністративних районів Вінницької області до 75% голосів було віддано за партії цього політичного спрямування. Дещо нижчий показник, в межах 73%, електоральної підтримки партій цього ідеологічного спрямування був властивий для південних та східних районів області - м. Мо- гилів-Подільський, м. Ладижин, Крижопільсь- кий, Могилів-Подільський, Піщанський, Че- чельницький, Ямпільський, Бершадський, Гай- синський, Теплицький, Тростянецький, Іл- лінецький, Липовецький, Немирівський, Ора- тівський, Погребищенський районах.

Хоча Хмельницька область розташовується дещо західніше відносно Вінницької, але рывень підтримки націонал-патріотичних партій тут в межах 70% - особливо цей показник занижений в районах півночі та північного сходу області - м. Нетішин, м. Старокостянти- нів, Білогірський, Ізяславський, Красилівсь- кий, Теофіпольський, Деражнянський, Лети- чівський, Старокостянтинівський, Староси- нявських районах.

Громадська думка найзахіднішої області Поділля природно має найвищий показник орієнтації на націонал-патріотичні сили - понад 76% в середньому в області. Також відслідковується тенденція меншої підтримки в районах, що є на периферії даного історико-геогра- фічного району (він же є межею соціально- економічного Подільського району). Так, найнижчі показники націонал-патріотичної прихильності, що відображає громадську думку дорослого населення, властиві для північних та північно-східних адміністративних територій області - Збаразького, Лановецького, Під- волочиського, Шумського, Кременецького районів.

Не зважаючи на свою поліетнічність, Закарпатська область продемонструвала на останніх виборах досить високий показник згуртованості електорату під ідеєю однієї громадської позиції, який на 70% віддав свої голоси в підтримку націонал-патріотичних ідей. І тут збереглися тенденції, що викристалізувались в аналізі попередніх адміністративних областей - для районів, що мають окраїнно-прикордонне положення показник підтримки націонал-патріотичних партій нижчий - м. Ужгород, м. Чоп, м. Мукачево, Ужгородський, Берегівський, Мукачівський, Виноградівський адміністративні райони (з цього переліку випадає лише Іршавський район, що розташовується в центральній частині області).

Для Івано-Франківської області властивий досить високий показник підтримки націонал- патріотичних сил - понад 78%. Дещо нижчий (в межах 75%) він в південних районах області - м. Коломия, Городенківський, Верховинський, Косівський, Снятинський райони.

Львівська область традиційно згуртовано підтримала націонал-патріотичні партії - в середньому в області - 80%. Тільки в північно- східних районах області (Бродівський, Раде- хівський, Буський) цей показник дещо нижчий (76%), що загалом підтримує означену тенденцію окраїнних районів з нетрадиційно низькими показниками прихильності до партій даного ідеологічного крила.

Чернівецька область також характеризується прикордонністю та поліетнічністю населення. І все ж підтримка громадської думки даного ідеологічного спрямування є досить високою - в середньому в області - 71 %. Зважаючи на невелику площу області, тут досить багато адміністративних районів мають периферійний характер розташування, але найнижчі показники до даного ідеологічного напрямку властиві для Герцаївського, Глибоцького та Новоселицького районів - 66%.

В усіх адміністративних областях досліджуваного регіону підтримка націонал-патріотичних партій однозначно пов'язана і з наявністю харизматичних лідерів. Особисті якості яких були одним з важливих чинників прихильності до очолюваних ними партій та блоків. Тому не в усіх випадках таку масову підтримку можна пояснювати виключно ідеологічною прихильністю.

В окрему групу в ході виборів 2014 року варто виділити партії право-центриського спрямування. Які за своїми програмами (а не назвами) відносно близькі - "Громадянська позиція", Радикальна партія, Всеукраїнське аграрне об'єднання "Заступ". Не зважаючи на відносно вузький перелік, ці партії мали підтримку певної частини електорату.

Усереднений показник підтримки цього ідеологічного напрямку в Вінницькій області перевищує 13%. Партію "Громадська позиція" більше підтримували в обласному центрі, інші партій цього ідеологічного крила - в адміністративних районах області, в яких, як відомо, переважає сільський тип розселення населення.

Практично такий же показник прихильності громадської думки через електоральні прояви був властивий для Тернопільської області - майже 13%. Вищим він є в усіх адміністративних районах області і нижчим - в обласному центрі.

В межах виборчих округів Хмельницької області громадська думка за даний ідеологічний напрямок висловилась підтримкою майже 16% виборців. Ще вищу підтримку ці партії мали в багатьох районах центральної частини області - в м. Староконстянтинів, Віньковець- кому, Дережнянському, Летичівському, Старо- костянтинівському, Старосинявському, Горо- доцькому, Дунаєвецькому, Чемировецькому, Ярмолинському районах.

Досить значною була підтримка цих партій в Закарпатській області - середній показник електоральної підтримки перевищував 15,5%. Нижчою від даного показника була підтримка в Рахівському та Тячівському районах (близько 14%) і значно вищою в Виноградівському та Берегівському районах (до 18,5 %). виборчий округ геопросторовий парламент

Відносно нижчим був показник підтримки право-центриських партій в Івано-Франківській області - в середньому 10%. Найменшу кількість прихильників ці партії мали в обласному центрі, найвищу - в південних адміністративних районах області - Городенківському, Коломийському, Верховинському, Косівсько- му, Снятинському.

Практично такий же показник прояву громадської думки за електорального посередництва демонструвало населення Львівської області (10 %). Найвища підтримка право-цен- триського напрямку була в Бродівському, Буському, Радехівському, Кам'янка-Бузькому, Городоцькому, Мостиському районах (понад 14 %).

Вищою була підтримка право-центриських партій в Чернівецькій області - громадська думка, уречевлена в волевиявлення 14 % виборців показала підтримку даної ідеології. Щоправда, спостерігаються суттєві коливання у прихильності електорату - якщо в обласному центрі прихильними було дещо більше 8 % виборців, то в Вижницькому, Кіцманському, Пу- тильському районах ця цифра перевищувала 17%.

Загалом варто відмітити, що не зважаючи на відносно центриські позиції, підтримка цих партій на досліджуваних територіях може бути виявом деякого тихого протесту та зневіри до традиційних ідей націонал-патріотизму.

Області Карпатсько-Подільського регіону ніколи не відзначались підтримкою лівих ідеологій і вибори 2014 року в черговий раз підтвердили цю тенденцію. В розрізі областей показник підтримки цього ідеологічного напрямку коливався від 0,35% голосів виборців в Тернопільській та Івано-Франківській областях до 1,8% в Хмельницькій області. Традиційно дещо вищою була підтримка в обласних центрах.

Таблиця 1. Результати виборів до парламенту 26 жовтня 2014 року в областях

Висновки

Геопросторові результати голосування на парламентських виборах 2014 року варто вважати одними з найбільш реалістичних та незаангажованих в сучасній Україні. Зважаючи на це є можливість оцінки за їх результатами геопросторових проявів уречевлення громадської думки через електоральну прихильність населення відповідних територій. Основну підтримку населення досліджуваних регіонів надало партіям націонал-патріотич- ного спрямування (від 80% у Львівській області до 70% у Закарпатській області). Ідеологічно близькими до цього напрямку є правоцент- риські партії, котрі підтримувало від 16% в Хмельницькій області до 10% в Закарпатській та Івано-Франківській областях. Інші ідеологічні течії суттєво не відобразили прихильність громадської думки, що конслідованою позицією мешканців досліджуваних територій. Варто відзначити одностайність населення досліджуваної території у ставленні до крайніх ідеологій - традиційно низька підтримка ультралівих сил та загальне зменшення підтримки правих політичних об'єднань. Такі результати є правомірними та реалістичними для досліджуваних територій та відображають різні політичні, соціально-культурні та економічні підходи до розуміння регіональних співвідношень. Населення Карпатсько-Подільського регіону виступає структурованим електоратом, виборче рішення якого є результатом тривалої партійної ідентифікації, обумовленої структурою існуючих соціально-політичних поділів.

Література

1. Дністрянський М.С. Політична географія України: навчальний посібник / М.С. Дністрянський. - Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2014. - 348 с.

2. Дністрянський М. С. Політична географія та геополітика України: Навчальний посібник // М.С.Дністрянський -- Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2010. - 344 с.

3. Електоральні процеси в Україні в регіональному вимірі: Буковина і Закарпаття: монографія / Під. ред. А. Круглашова і М. Токаря [Ред. колег.: М. Зан, М. Гуйтор, Ю. Останець, Н. Ротар; Відп. за випуск М. Токар]; НДІ політичної регіоналістики (Ужгород), НДІ європейської інтеграції та регіональних досліджень (Чернівці). - Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 2014. - 552 с.

4. Кузшиин А.В. Геопросторова оцінка парламентських виборів 2012 року в Тернопільській області / А.В.Кузишин // Наукові записки. Серія: Географія. - Тернопіль, 2012. - № 3 (33). - С. 87-93.

5. Шведа Ю.Р. Політичні партії у виборах: теорія та практика виборчої кампанії: навч.-метод. посіб. / Ю. Шведа. - К.: Знання, 2012. - 373 с.

Анотація

Розкрито питання прояву громадської думки через результати виборчої активності населення. Опираючись на підсумки виборів до Парламенту України в жовтні 2014 року проведено геопросторовий аналіз основних ідеологічних напрямків у розрізі виборчих округів, що прив'язані до відповідних адміністративних одиниць та областей загалом. За об'єкт дослідження обрано Карпатсько-Подільські області. Здійснено групування адміністративних територій за рівнем прояву громадської думки певного ідеологічного спрямування.

Ключові слова: геопросторовий аналіз, громадська думка, вибори, карпатсько-подільський регіон.

Статья раскрывает вопросы проявления общественного мнения в свете результатов избирательной активности населения. Опираясь на итоги выборов в парламент Украины в октябре 2014 года проведен геопространственный анализ основных идеологических направлений в разрезе избирательных округов, которые привязаны к соответствующим административным единицам и областям в целом. В исследуемом регионе итоги голосования подтвердили господствующий характер общественного мнение, которое обычно имеет консолидированный характер. Публикация оценивает региональную специфику политической структуризации общества, обосновав территориальное распространение влияния определенных партийных предпочтений. Проявление массового политического сознания (общественного мнения) позволяет оценить на территориальном уровне отношения населения к определенным идеологиям и политическим ориентирам.

Объектом исследования выбраны Карпатско-Подольские области. Формируя компактное пространство, они продемонстрировали несколько отменные результаты электорального предпочтения. Осуществлено группирование административных территорий по уровню проявления общественного мнения определенного идеологического направления, сделаны выводы относительно определенной территориальной привязанности электората. В публикации использованы материалы Центральной избирательной комиссии. Подготовлено аналитическую таблицу оценки результатов выборов на территориальном уровне.

Ключевые слова: общественное мнение, территориальный анализ электоральной активности, областные регионы, избирательные округа.

The article covers the following manifestations of public opinion through the results of the election participation rate. Based on the results of parliamentary elections in Ukraine in October 2014 was held a geospatial analysis of the major trends in the context of ideological constituencies that are tailored to the respective entities and regions in general. In the studied region voting results confirmed the prevailing public opinion, which generally had consolidated character. The publication is designed to assess the regional specificity of political society structuring, explaining of territorial extension to certain party preferences. The expression of mass political consciousness (public opinion) helps to evaluate at the territorial level people's attitude to certain ideologies and political orientations.

The object of the study is Carpathian and Podilsk region. Forming a compact space, they demonstrated the different results of electoral preferences. The grouping of administrative areas was done in terms of public opinion manifestation of certain ideologies; conclusions were done about certain territorial electoral preferences. This publication contains information from the Central Election Commission. An analytical evaluation table of election results at the territorial level was also arranged.

Keywords: public opinion, territorial electoral activity analysis, regional regions, constituencies.

Размещено на Allbest.ru