Трансформація держави та громадянського суспільства під впливом глобалізації

Характеристика впливу процесу глобалізації на сучасний стан держави і громадського суспільства в умовах трансформації соціальних і політичних систем. Обґрунтування різних рівнів і особливостей формування космополітичного громадянського суспільства.

Рубрика Политология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 10.09.2013
Размер файла 19,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Трансформація держави та громадянського суспільства під впливом глобалізації

Трима К.А.

Процес глобалізації являється однією з актуальних проблем сучасного світового розвитку. Зміни, що відбуваються у структурах світового співтовариства, трансформація соціально-політичних систем дозволяє говорити про вступ сучасного світу в якісно нову фазу свого розвитку. Однією з визначальних детермінант розвитку сучасного світу являються саме процеси глобалізації. В своїй основі це досить складний, багаторівневий та вельми суперечливий процес. Відкриваючи нові можливості перед людством, такі як, наприклад, утворення глобальної комп'ютерної мережі, глобалізація кидає виклики людству, пов'язані з розривами в світовому розвитку та можливими ризиками взаємозалежності світу, що ставить питання про можливість нормального функціонування і стабільності світової системи.

По відношенню до функціонування держави глобалізація спричиняє появу феноменів, яким неможливо надати однозначну оцінку, перш за все це стосується ефекту розмивання національних кордонів, втратою державою деяких повноважень або їхнім обмеженням (особливо в економічній галузі), появою нових небажаних для національної держави ефектів, зміною ролі держави в якості зовнішньополітичного гравця тощо. Звісно, що справляючи вплив на існування держави, глобалізація впливає і на таку складову соціального життя будь-якої країни як громадянське суспільство. Складність оцінки системних змін у функціонуванні держав, обумовлених процесами глобалізації, важко однозначно охарактеризувати через тривалість і постійну змінність самих глобалізаційних процесів. Тому позначивши громадянське суспільство в самій загальній формі як суспільство відокремлене від держави (як політичного інституту), сферу недержавних суспільних інститутів та відносин, в межах даної статті мизвернемося до дослідження того впливу, який спричиняє глобалізація на сучасне громадське суспільство.

Подібна тематика особливо актуальна для нашої держави. В умовах глобалізованого світу, подальше формування ефективного та життєздатного громадянського суспільства в Україні уявляє собою вельми складну теоретичну та практичну задачу. Сьогоднішнє українське громадянське суспільство являється фактично аморфною структурою, а знайдення дієвого засобу підвищити рівень ефективності від діяльності структур громадянського суспільства сприятиме підвищенню добробуту країни та виведенню її на міждержавну арену як передбачуваного та стабільного учасника. В умовах політичної та економічної кризи діяльність громадянського суспільства може надати дійсно позитивні результати, особливо в галузі вирішення буденних проблем, до вирішення яких держава «не встигає» долучитися.

На сучасному етапі розвитку наукової думки стосовно впливу глобалізації на громадянське суспільство слід зазначити, що вчені та дослідники не дійшли єдиної точки зору. Враховуючи те, що глобалізація є складним комплексним процесом, що складається з багатьох підпроцесів, які в свою чергу спричиняють перехресний вплив один на одного, дослідження впливу глобалізації на громадянське суспільство вельми складна задача. Подібна складність та багатогранність феномену, який ми вивчаємо, спричиняють досить активну дискусію серед вчених.

Слід зазначити, що даній тематиці присвячена велика кількість наукових праць, статей та монографій, але здебільшого вони присвячені загальному вивченню глобалізаційних процесів. Роботи, в яких досліджується вплив глобалізаційних процесів на громадянське суспільство з'явилися зовсім нещодавно. Зауважимо, що комплексних праць, в яких досліджувалися принципи, сутність, структура глобального громадянського суспільства ще немає. Також, не досліджено проблеми взаємовпливу глобального і національного громадянських суспільств, юридичне оформлення діяльності першого, немає також ніяких статистичних даних про діяльність глобального громадянського суспільства та якогось прототипу «контролю» за ним, що створює певні можливості для діяльності під прикриттям інститутів громадянського суспільства злочинних організацій.

Найбільш ґрунтовними дослідженнями в цій галузі серед вітчизняних та зарубіжних вчених можливо виокремити роботи: О. Задоянчука, І. Ніколіна, В. Безродної, Б. Вороновича та В. Торукало, С. Перегудова, К. Струся, Д. Шмідта, Е. Гідденса, С. Біслєва, Р. Екстменна тощо. Зараз проблемами розбудови громадянського суспільства в нових умовах займаються вчені в межах проекту «Crossing the divide: Dialogue among civilizations».

Для ґрунтовнішого опису того, яким чином відбувається вплив глобалізації на громадянське суспільство та враховуючи той факт, що відокремлення громадянського суспільства від держави зовсім не означає, що будь яка сфера суспільного або приватного життя залишається поза впливом держави, ми розглянемо яким чином глобалізація впливає на національну державу та те, яким чином це відображається в сфері діяльності громадянського суспільства.

Загально відомо, що визначальною рисою національної держави вважається суверенітет. Це поняття означає політичну незалежність та самостійність держави у вирішенні внутрішньої та зовнішньої діяльності незалежно від розмірів території, кількості населення та суспільного ладу. Держава має монополію на легітимне використання сили для захисту своєї влади на внутрішньому рівні та захисту від зовнішнього втручання.

Але зараз норми, пов'язані з громадянськими правами, дозволяють одним державам втручатися у внутрішні справи інших держав. Це космополітична тенденція до створення космополітичної нації. За висловом Е. Гідденса вже не є можливим реконструювати старі форми національної спільноти, є глобальне громадянське суспільство, що долає кордони держав. А поряд із тим виникає ще одна цікава особливість - економічне громадянство, тобто глобальні фінансові ринки будуть визначати приналежність людини до певного локального ареалу. Як структурні складові громадянського суспільства економічні об'єднання справляють чи не більший за державу вплив на життя суспільства в певній країні. Особливо важливим для легітимності держави-нації являється її неспроможність виконати свої зобов'язання як держави загального добробуту внаслідок інтеграції виробництва та споживання в межах глобально взаємопов'язаної системи, а також - пов'язаного процесу реконструктування капіталізму.

Цікавим є той факт, що глобалізація обумовлює перегляд інституту власності - що є невід'ємною частиною внутрішнього суверенітету. Контроль та поділ території складають головний механізм регулювання розподілу ресурсів, однак розширення прав власності на землю фізичних лиць та корпорацій поряд із можливістю вільного пересування фінансових капіталів крізь державні кордони трансформувало механізми перерозподілу власності на міждержавному рівні, тобто контроль над територією держави у повній відповідності внутрішньому законодавству може перейти до громадян іншої країни або транснаціональної корпорації. В умовах створення єдиного економічного простору поступово руйнується національний ринок, що в умовах зниження ефективності державного регулювання обумовило розширення прав не лише наднаціональних структур, але посилила окремі регіони країн. І знову ми чітко слідкуємо за зростаючим впливом економічних структур, які стають в певній мірі могутнішими за держави.

В умовах глобалізації діяльність суспільних організацій також стає визначною для функціонування держави, їхня компетенції дедалі поширюється, а структура ускладнюється, адже організації тепер діють не лише в межах держави, а органічно пов'язують світ певною мережею. Суспільні організації користуються великим кредитом довіри у населення. В таких умовах глобалізації суспільні організації отримують широку суспільну підтримку та швидко підвищують рівень матеріальної забезпеченості. Суспільні організації та рухи дійсно стають структурами, що органічно поєднують всі країни світу в єдину глобальну мережу. Саме завдяки цьому з'явилися перші теорії щодо формування глобального громадянського суспільства.

Питання, пов'язане з трансформацією держави та відповідно значенням громадянського суспільства в державі викликало достатньо гостру дискусію серед вчених. Незважаючи на те, що точки зору дослідників різняться, можна виділити декілька основних груп вчених по відношенню до вирішення цього питання. Вчені першої групи вважають, що держава внаслідок глобалізації втратила свої функції координатора політичного та соціально-економічного життя. Громадянське суспільство в таких умовах може розвиватися фактично як незалежна однини ця, зі своїми правилами та обмеженнями. Наприклад, глобалізована економіка обмежила компетенцію державних органів влади щодо вирішення питань економічної та соціальної політики. Друга група дослідників наполягає на тому, що глобалізація не обумовлює ніяких принципових змін щодо статусу національної держави, яка продовжує виступати головним координатором суспільних відносин в різноманітних галузях. Тобто громадянське суспільство в таких умовах фактично не змінило свої функції. Дослідники третьої групи вважають, що ідея національного суверенітету являється сьогодні визначною. Популярною ця концепція стала завдяки тому, що вважається ринкова економіка безсила перед вирішенням соціальних викликів, які доводиться вирішувати національній державі. Процес глобалізації не може відбуватися без наявності національних держав - останнім глобалізація надає принципово нову функцію, пов'язану з соціальним забезпеченням окремих індивідів та цілих колективів. Тут роль громадянського суспільства або залишається без змін, або зменшується.

Слід зазначити, що глобалізація спричиняє вплив на громадянське суспільство на декількох рівнях. Перший - це макрорівень (взаємодія між державою та громадянським суспільством в межах однієї країни - фактично рівень національної держави), другий - це мегарівень (міждержавна взаємодія та співробітництво окремих елементів громадянських суспільств різних країн, чия кількість та ступінь участі не обмежена та не може бути керована з боку національної держави - міждержавний рівень) та метарівень (глобальна ступінь діяльності, яка пов'язана з формуванням космополітичного громадянського суспільства - тобто співробітництво вже не окремих громадянських суспільств різних країн, а формування цілісної, єдиної для всіх країн одиниці). Якщо стосовно перших двох вчені більш менш одностайно дотримуються тієї точки зору, що глобалізація робить їх більш взаємозалежними та взаємопов'язаними, то проблема функціонування космополітичного громадянського суспільства викликає досить суперечливе ставлення.

Першим про вплив, який здійснює глобалізація на формування подібного рівня громадянського суспільства став Е. Гідденс. Він наголошував на утворенні коспомолітичної нації, яка функціонує, незважаючи на географічну відстань та поєднується на підґрунті етнічного та культурного плюралізму, лояльність та почуття справедливості. Такий «м'який» космополітичний націоналізм допоможе встановленню глобального порядку та забезпечить лад у світі. Однак як показують реальні дані (наприклад, відсутність стабільності й миру в світі не зважаючи на розповсюдження ідей демократії та прав людини) до цього ще далеко.

Під впливом глобалізації «руйнується» структура основних принципів, на яких дотепер організовувалися й жили суспільства і держави. Виникають нові територіальні, відмежовані одна від одної єдності... утворюються нові силові й конкурентні співвідношення, конфлікти і перетинання між національно-державними єдностями й акторами, з одного боку, і транснаціональними акторами, ідентичностями (identities), соціальними просторами, ситуаціями з іншого. Внаслідок нового типу співвідношень виникає «суспільство ризику», де всі взаємозалежні і будь-які порушення рівноваги загрожують необоротними наслідками. В глобальному «суспільстві ризику» становище окремої людини стає все більш нестабільним, що підсилює індивідуалізм. Але цей індивідуалізм підлягає «структурному підпорядкуванню» і загальній «стандартизації», що знову підсилює важливість національної держави.

Таким чином, характеризуючи глобалізацію як тенденцію суспільного розвитку, що обумовлює подальше зростання рівня взаємозалежності між окремими та навіть протилежними галузями життєдіяльності в різному ступені та різній відстані, ми можемо відокремити принципові зміни які викликані цим процесом в сфері діяльності громадянського суспільства відбувається:

- трансформація національного суверенітету;

- глобалізація спричиняє ефект так званого «розмиття кордонів» внаслідок того, що глобальні відносини не мають територіальних кордонів. Низка повноважень, які раніше були виключно привілеєм держави, зараз отримує громадянське суспільство.

Процес передачі влади відбувається на вертикальному та горизонтальному рівнях: в першому випадку владу передають наднаціональним інститутам, в іншому - ринковим силам. Вважається, що громадянське суспільство є зв'язуючою ланкою між ними.

Поява та активна діяльність «нових» суб'єктів публічної політики, а саме взаємодія держави та інших суб'єктів політичних відносин (партій, груп, суспільних рухів тощо), які в умовах глобалізованого світу діють на трьох рівнях: державному, міждержавному та метадержавному. Друге та останнє обумовило втрату держави монополії на участь в міжнародних відносинах.

Проблема безпеки та стабільності в сучасному світі може бути вирішена за допомогою формування коспомолітичного громадянського суспільства: підґрунтям цього є транзит демократії та інших гуманітарних цінностей в межах планети.

Нажаль, в межах цієї роботи не є можливим надати більш розгорнуту характеристику позначеним проблемам, тому ми звернулися лише до певних принципових змін у діяльності громадянського суспільства. Подібна постановка проблеми вже привертає увагу у дослідників. Але її вивчення звісно ускладнюється внаслідок того, що, по-перше, глобалізація як чинник ще не набула свого логічного завершення та постійно модифікується, по-друге, ця змінність відображається в житті громадянського суспільства. Консенсусу дослідників стосовно впливу глобалізаційних процесів на функціонування громадянського суспільства та однозначної оцінки цього впливу зараз не може бути надано. Проблема потребує вивчення в динаміці свого розвитку. Однак ми зауважимо, що створення громадянського суспільство було важливим кроком у житті взагалі людського суспільство і те, які зміни провокує глобалізація в ньому істотно вплине на життя людського суспільства та світогляд людей.

Література

1. Задоянчук О. Соціально-політичні аспекти становлення громадянського суспільства в Україні // Людина і політика. - 1999. - №1. - С. 16-20.

2. Гидденс Э. Навстречу глобальному веку // Отечественные записки. - 2002. - № 6. - С. 436-452. глобалізація держава політичний

3. Косолапов Н. Глобализация: сущностные и международно-политические аспекты // Мировая экономика и международные отношения. - 2001. - № 3. - C. 69-73.

4. Кузнецов В. Что такое глобализация? // Мировая экономика и международные отношения. - 1998. - № 2. - С. 12-21.

5. Перегудов С.П. Гражданское общество как субъект публичной политики // Полис. - 2006. - № 2. - С. 139-150.

6. Перегудов С.П. Новейшие тенденции в изучении отношений гражданского общества и государства // Полис. - 1998. - № 1. - С. 137-148.

7. Уткин А.И. Глобализация: процесс и осмысление. - М.: Логос, 2002. - 18 с.

8. Шмидт Д. Какое гражданское общество существует в России? // Pro et Contra. - 2006. - № 10. - С. 6-21.

9. Axtmann R. The State of the State: the Model of the Modern State and its Contemporary Transformation // International Political Science Review. - 2004. - № 3. - Vol. 25. - Р. 259-279.

10. Bislev S. Globalization, State Transformation, and Public Security // International Political Science Review. - 2004. - № 3. - Vol. - Р. 281-296.

11. Crossing the Divide. Dialogue among Civilizations. - New Jersey: the School of Diplomacy and International Relations of Seton Hall University, 2001. - 252 p.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Вільна особистість як необхідна умова ефективного функціонування громадянського суспільства, його сучасне розуміння. Взаємозв’язок і взаємозалежність інтересів держави і громадянського суспільства. Консолідація сил і поняття демократичної держави.

    контрольная работа [25,6 K], добавлен 02.06.2010

  • Теорія розробки громадянського суспільства в давні часи та у Середньовіччі. Громадянське суспільство в працях науковців Нового часу. Сучасні дослідження питання. Значення теорії громадянського суспільства для демократизації суспільно-політичного життя.

    курсовая работа [39,7 K], добавлен 17.10.2007

  • Розгортання системи суспільних інститутів як неодмінна умова становлення демократичних держав і формування націй. Характеристика демократичного, посередницького та виборчого громадянського суспільства. Проблема соціально-політичної стабільності в Україні.

    реферат [34,8 K], добавлен 12.12.2010

  • Суспільний прогрес і трансформаційні процеси. Система суспільно-економічних формацій. Характеристика основних типів капіталізму. Прогрес і регрес у розвитку суспільства. Теорія модернізації суспільства. Особливості трансформації українського суспільства.

    курсовая работа [60,2 K], добавлен 12.06.2010

  • Поняття політики та її сутнісні ознаки. Визначення відмінності між поведінковим та соціальним підходами в поясненні природи влади. Суть формаційної і цивілізаційної типології держави. Риси громадянського суспільства. Етапи прийняття політичних рішень.

    контрольная работа [97,0 K], добавлен 26.05.2016

  • Проблеми трансформації суверенітету та інституту держави-нації в умовах глобалізації та формування нового міжнародного порядку. Впровадження політичних механізмів регуляції внутрішньої та зовнішньої політики держави із врахуванням міжнародних акторів.

    статья [23,4 K], добавлен 11.09.2017

  • Поняття, структура і функції суспільства. Моделі громадянських суспільств. Вплив процесів трансформації на форму громадянського суспільства. Громадянське суспільство - умова свободи та демократії. Громадянське суспільство як підсистема суспільства.

    реферат [19,7 K], добавлен 28.01.2009

  • Аналіз процесів соціально-політичної трансформації Молдови пострадянського періоду. Процеси, які безпосередньо стосуються функціонально-динамічних характеристик політичної системи. Фактори, що впливають на трансформацію політичних інститутів суспільства.

    статья [41,8 K], добавлен 11.09.2017

  • Головні економічні та політичні чинники, що стримують реформи та обумовлюють сучасний повільний та нестабільний розвиток України. Політична еліта як основна рушійна сила в процесі державотворення та формування громадянського суспільства нашої держави.

    статья [18,6 K], добавлен 15.02.2014

  • Теоретико-методологічні основи філософії Гегеля. Місце родини, громадського суспільства та держави у його філософській системі. Соціальна структура громадського суспільства та його співвідношення з державою. Принципи державного управління та поділу влади.

    творческая работа [25,7 K], добавлен 02.12.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.