Вибори і виборча система

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вибори і виборчі системи

виборчий система голосування муніципальний

Політологія виділяє два основні шляхи завоювання та утримання влади: насильство, диктатуру і демократичні вибори. Вибори - це демократичний спосіб формування, періодичної чи позачергової зміни персонального складу органів державної влади. Вибори є сучасною, цивілізованою правовою формою завоювання влади, зміни здійснюваного нею курсу.Політичні вибори - це не лише безпосереднє голосування, а й широкий комплекс заходів і процедур щодо формування керівних органів у державі, Головними серед них є:

призначення виборів та визначення дати їх проведення;

визначення меж виборчих округів і виборчих дільниць;

утворення виборчих комісій (Центральної, окружних, дільничних);

складання списків виборців;

висування та реєстрація кандидатів;

проведення передвиборчої агітації;

голосування; підрахунок голосів;

оприлюднення результатів голосування;

проведення в разі необхідності повторного голосування чи повторних виборів.

Вибори символізують не лише виявлення думки населення, але й залучають маси до процесу управління державою. Вони є засобом політичної соціалізації населення, забезпечують легітимність, законне обгрунтування (як тієї, що опирається на думку народу) політики, яку проводять представники влади, що перемогла на виборах. Вибори відіграють у суспільстві роль своєрідного регулятора, оскільки таким чином можна демократично змінювати владні структури.

Залежно від предмета обрання розрізняють вибори президентські, парламентські і муніципальні (вибори до місцевих органів влади). З огляду на причини їх проведення вибори можуть бути черговими (проводяться у зв'язку із закінченням строку повноважень виборного органу), позачерговими (їх проводять внаслідок дострокового припинення виборним органам своєї діяльності, наприклад, достроковий розпуск парламенту, смерть або відставка президента), додатковими (проводяться для поповнення представницького закладу, якщо з його складу вибув один або кілька членів).

В умовах трансформації політичної системи вибори в Україні ще не є у повній мірі механізмом формування волі більшості та цивілізованого вирішення конфліктів, що виникають, не достатньо виконують функцію рекрутування нової політичної еліти, не є оптимальним способом мобілізації громадськості на підтримку загальнозначимих цінностей і партійних програм.

Теорія масового суспільства (Г. Тард, Г. Лебон) виходить з припущення, що сучасне суспільство є складним і незрозумілим, не пропонує чітко сформульованих досяжних цілей, складається з людей з різними цінностями, представляє мало можливостей для задоволення особистих запитів і не пропонує почуття особистої контролю. Ці характеристики суспільства і ведуть до політичного відчуження.

Найбільш широко поширеним наслідком політичного відчуження є феномен абсентеїзму

Абсентеїзм (від лат. absent -відсутній) - це байдуже ставлення людей до своїх громадсько-політичних прав. Найхарактерніший прояв абсентеїзму - свідоме ухилення виборців від участі у голосуванні,

Сьогодні у багатьох державах світу вважається нормальним, коли на виборчі дільниці приходить від третини до половини виборців, а деінде голосує ледве 1/10 електорату. У більшості ліберальних держав вважається, що не йти на вибори - це таке ж право вільної людини, як і решта, що їх гарантує особі цивілізоване суспільство. В Україні участь у голосуванні добровільна, а у світі є приклади, коли законодавче встановлено її обов'язковість.

Є два найважливіші типи причин абсентеїзму:

1) пов'язані з особливостями конкретної виборчої кампанії, коли в силу певних причин вибори нецікаві: висунені неяскраві кандидати, відсутня справжня змагальність на виборах тощо;

2) пов'язані з загальною політичною, соціальною й економічною Ситуацією у державі.

Абсентеїзм є відбиттям прагнення людей відсторонитися від політики, в якій частина з них вбачає марнославне й амбіційне змагання групових і егоїстичних інтересів. На думку М. Рокара, у сучасному суспільстві, в якому вплив релігії вельми послабився, усе трагічне і священне пов'язують з політикою. Коли ж вона не виправдовує їх сподівань, у ній розчаровуються, і як один із наслідків - абсентеїзм.

Знання основних психологічних причин, що сприяють неучасті у виборах, дозволяє запобігти настанню негативних наслідків такого роду акцій. Кількість виборців, які відмовляються від участі в голосуванні, збільшується, коли сам вибір доводиться робити або з дуже обмеженого (1-2), або з дуже великого числа кандидатів. Практика організації виборчих кампаній показує, що існує якийсь оптимум кількості кандидатів, перехід за нижню або верхню межі якого загрожує наростанням абсентеїзму. Існує тісний зв'язок між інтенсивністю політичного життя, яскравістю і привабливістю виборчих програм та економічним становищем країни і рядового виборця. На тлі економічної розрухи, деградації умов існування політичний плюралізм виглядає дратівливо і обертається відмовою від участі у виборах, які, на погляд громадянина, виглядають порожньою витратою часу та ресурсів; цей же результат настає в тому випадку, якщо вибори в силу тих чи інших причин бувають дуже частими, слідують одні за іншими: програми, образи кандидатів як би накладаються один на одного, втрачають індивідуальні характеристики, які не викликають позитивного, зацікавленого ставлення; в силу тих чи інших причин, може бути, і випадкового порядку, виникає неприязнь до особистості кандидата або до того політичної течії, яку він представляє; важливий фактор, який необхідно завжди враховувати організаторам виборчих кампаній, - це так звані суперечливі спокуси, коли момент виконання громадянського обов'язку збігається з періодом відпочинку або від'їздом, сімейними святами, змаганнями і т.д.

Серед мотивів поведінки, що стримують участь у виборах, домінуючу роль грає почуття байдужості до політичних справ, ворожість до політичної системи, враження складності, заплутаності виборчого процесу, яка позбавляє людей можливості зробити усвідомлений, продуманий вибір, а іноді і створює враження гри або фарсу, участь у якому розглядається як негідну справу 8.

Види реального абсентеїзму можна класифікувати наступним чином: за тривалістю - стійкі (з релігійних, ідеологічних переконань) і нестійкі (кон'юнктурні - під впливом ситуації); по відношенню до політичної системи лояльні і опозиційні (незадоволеність окремими елементами); за ступенем розуміння власної позиції - свідомі і несвідомі.

Політичне відчуження породжує ще один неприємний феномен - феномен політичного фетишизму - приписування окремим політикам, депутатам, міністрам і апаратів самостійного, незалежного від соціальних агентів (виборців, народу, соціальних груп) існування і самостійного досягнення дивних властивостей у формі харизми або певного шарму.

Виборча система -- сукупність правил і прийомів, які забезпечують певний тип участі суспільства у формуванні державних представницьких, законодавчих, судових виконавчих органів, втілення волі тієї частини суспільства, котрої, згідно із законодавством, достатньо для визнання виборів дійсними.

Існують такі види виборчих систем: мажоритарна, пропорційна, змішана.

Мажоритарна виборча система -- такий порядок організації виборів і визначення результатів голосування, коли обраним вважається кандидат (або список кандидатів), який отримав більшість голосів у виборчому окрузі. Розрізняють мажоритарну систему абсолютної більшості, коли для обрання необхідно отримати більше половини голосів (теоретично: 50% + один голос) і відносної більшості, коли достатньо зібрати більшу кількість голосів порівняно з іншими кандидатами. Мажоритарна виборча система відносної більшості працює на великі партії, дає двопартійну систему і протидіє появі третьої партії або відсторонює її.

Пропорційна виборча система -- такий порядок організації виборів і визначення результатів голосування, за якого розподіл мандатів між партіями, які висунули своїх кандидатів у представницький орган, проводиться згідно з кількістю отриманих партією голосів. Пропорційна система дає змогу повніше відобразити розстановку політичних сил у країні, дає можливість невеликим за чисельністю і впливом політичним партіям отримати парламентське представництво, сприяє в цілому збільшенню кількості головних, впливових партій, а також появі коаліційних урядів. Щоправда, за цієї системи невід'ємними рисами політичного життя країни стають труднощі у формуванні парламентських коаліцій, нестабільність уряду.

Змішана виборча система -- такий порядок визначення результатів голосування, у якому поєднані елементи мажоритарної та пропорційної систем.

Ця система здатна забезпечити конфігурацію політичних сил у парламенті відповідно до співвідношення сил у суспільстві на час виборів, реалізуючи переваги та певною мірою долаючи недоліки мажоритарної та пропорційної систем. За змішаної системи до однопалатного парламенту найчастіше одну половину обирають за пропорційною системою, іншу -- за мажоритарною Ця система сприяє укрупненню партій та їхніх блоків і водночас істотно не порушує представництва населення та принципів пропорційності.

В Україні застосовуються різні виборчі системи: на виборах Президента України та місцевих виборах - мажоритарна, на виборах народних депутатів України - змішана. При цьому змішана система виборів народних депутатів України характеризується такими рисами:

по-перше, і за мажоритарною (відносної більшості), і за пропорційною системами обирається однакова кількість народних депутатів України - 225;

по-друге, багатомандатний округ визначено як загальнодержавний.

З 1 жовтня 2005 p., коли набуває чинності нове виборче законодавство України, виборча система України зазнає суттєвих змін. Так, вибори народних депутатів України проводитимуть повністю за пропорційною системою: «вибори депутатів здійснюються за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків політичних партій у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі» (ч. З ст. 1 Закону України «Про вибори народних депутатів України»). Досить складною буде виборча система на місцевих виборах:

-депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах рад обиратимуться за пропорційною системою;

-депутати сільських, селищних рад, сільські, селищні, міські голови - за мажоритарною системою (ст. 2 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»).

Размещено на Allbest.ru