Постцифрова війна: заклик до діалогу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Постцифрова війна: заклик до діалогу

Петар Яндрич

З огляду на загарбницьку війну, розпочату Росією в нашій країні, редакція часопису вирішила надрукувати статтю-підтримку нашого хорватського колеги, професора Петара Яндрича, в якій він висловлює свої громадянську позицію, солідаризуючись з Україною. Як науковець він закликає використати можливості постцифрової науки і освіти до розуміння постцифрової війни. Стаття, написана наприкінці першого тижня війни в Україні, відкриває деякі безпосередні питання щодо постцифрової війни, тому автор запрошую всіх читачів залучитися до осмислення даного феномена, розвиваючи нові форми постцифрового діалогу, і у такий спосіб сприяти внеску наукової спільноти у антивоєнні зусилля. Обґрунтування необхідності постцифрового підходу до теорії та практики ведення війни здійснюється на основі концепції вірусної реальності та розумінні ролі інформації та форм біоінформації в соціальному світі. В умовах входження людства в нову геологічну добу під назвою антропоцен відбувається посилення взаємозалежності між людьми та технологіями, що робить кібервійну небезпечнішою, ніж будь-коли, позаяк йдеться про постцифрові трансформації людської природи шляхом дезінформація як військової зброї. Автор підсумовує, що постцифрові війни неможливо виграти без постцифрового знання, а постцифрова теорія розуміє знання як соціально сконструйоване, контекстне, що постійно змінюється.

Ключові слова: війна, постдігітальний, кібервійна, інформаційна війна, Україна, Росія, діалог, вірусна сучасність.

Postdigital warfare: a plea for dialogue

Petar Jandric

In the case of the aggressive war launched by Russia in our country, the journal S Editorial Board decided to publish an article- support written by our Croatian colleague, Professor Petar Jandric, in which he expresses his civic position in solidarity with Ukraine. As a scholar, he calls for the use ofpostdigital science and education to understand postdigital warfare. This article written at the end of the first week of the war in Ukraine opens up some immediate areas of inquiry into postdigital warfare. So, the author invites all readers to understand this phenomenon, developing new forms of postdigital dialogue, and thus, to foster the Postdigital Science and Education community's contribution to anti-war efforts. The necessity ofjustification ofpostdigital approach to theory and practice of warfare is based on the concept of viral modernity and understanding the role of information and forms of bioinformation in the social world. With the human entrance to the new geological age, which called the Anthropocene, the interdependence between human and technology is growing, making cyberwarfare more dangerous than ever, as it opened up a plethora of questions about postdigital transformations of human nature as a military weapon. The author concludes that postdigital wars cannot be won without postdigital knowledge, and postdigital theory understands knowledge as socially constructed, contextual, always in fux.

Ketwords: war, postdigital, cyberwarfare, informational warfare, Ukraine, Russia, dialogue, viral modernity.

Зупинить війну!

У третьому десятилітті двадцять першого століття російський уряд вирішив відправити своїх власних синів і дочок проти синів і дочок своїх сусідів на кровопролиття. Люди страждають і вмирають, довкілля забруднюється, і загроза ядерного демона знову на волі. На що можуть розраховувати зловмисники у відповідь? Можливо, незначна зміна світового порядку і, безсумнівно, щедра винагорода для військово-промислового комплексу. Шановні нападники, єдині люди, які отримають вигоду від цієї війни, і без того непомірно багаті. Ви завдаєте шкоди собі, ви завдаєте шкоди іншим, і ви граєте в кістки з майбутнім людського роду. Змириться з реальністю! Зупиніть війну!

Менш ніж за тиждень від початку війни вільний світ об'єднався у різноманітних антивоєнних заходах [2]. На жаль, журнал не може приєднатися до цих негайних зусиль через саму природу академічного видання. Але я глибоко переконаний у тому, що, коли б'ють гармати, музи не повинні мовчати. Нам потрібно зрозуміти нашу реальність, щоб змінити її на краще. Ось чому нам терміново необхідно розвивати нові постцифрові підходи до теорії та практики ведення війни.

Постцифрова війна

Підручники з історії часто розрізняють непрямі та прямі причини війни. З огляду на Другу світову війну, наприклад, непрямими причинами були економіка, націоналізм та імперіалізм. Прямі причини війни, або casus belli , відрізнялися між націями: для Великобританії та Франції це була анексія Польщі Німеччиною, а для США - напад Японії на Перл-Харбор.

Дотримуючись такого розуміння причин війни, ми можемо сказати, що непрямими причинами російського нападу на Україну стало швидке поширення НАТО на ті терени, які були чи є традиційними сферами інтересів Росії, та історичне невдоволення Путіна колапсом СРСР. У якості casus belli, схоже, були українські атаки у підконтрольних територіях Донецької та Луганської областях [3]. Зараз не на часі розмірковувати, що саме спровокувало війну в Україні. Це завдання потрібно залишити на розсуд майбутніх істориків. Проте, постцифровий підхід, який є «як виходом за межі наших існуючих теорій, так і їхнім продовженням» [16, с. 895], вимагає від нас розширити традиційний аналіз на нові аспекти нашої реальності. У подальшому я зупинюся на деяких ідеях постцифрового мислення, здатних збагатити традиційні теорії ведення війни і навпаки.

Вірусна сучасність

Як зазначають Странд і Хегре в своїй публікації «Тенденції у збройних конфліктах, 1946-2020», «у 2020 році було вісім активних воєн, відповідно сім - у 2019 та шість - у 2018 році» [26]. Не всі збройні конфлікти класифікуються як війни, і достовірні дані за 2021-2022 роки все ще важко знайти. Проте задля справедливості треба сказати, що, коли я пишу ці рядки, відбувається чимало збройних конфліктів, деякі з яких можна класифікувати як війни. Через деякі причини війна в Україні миттю затьмарила всі останні війни. Наприклад, рішення Швейцарії про введення санкцій проти Росії наблизило країну до порушення військового нейтралітету з 1815 року! [10].

Війна в Україні - це невдале продовження глобального стану справ і явний провал у світовій політиці та ЗМІ. Невдале продовження постійно триває від початку писемної історії, тому ми можемо обґрунтовано говорити про тісний зв'язок між війною та людською природою. Провал є більш складним станом. Невже війну в Україні вважають набагато важливішою за інші війни через її розташування в Європі? Через російську загрозу застосувати ядерну зброю? Або тому, що це розглядається як знакова подія, що сигналізує про зміни балансу між глобальними наддержавами? Залишаючи ці питання на розсуд історії, і не применшуючи значення України в глобальних справах, я не можу не зауважити, що сурмам війни знадобилося менше тижня, щоб поширитися на весь світ. Сьогодні говорять про крах наддержав [8] і цивілізацій [5], про Третю світову війну [24], про новий світовий порядок [9] та інші грандіозні схеми та концепції. Підручники з історії завжди визначають локалізований конфлікт як іскру для подальшої війни. Зараз має місце поспіх у намаганні її ідентифікувати.

Глобальне вірусне поширення війни в Україні дуже нагадує вірусне поширення повідомлень у соціальних мережах та вірусну поведінку інших сучасних соціальних явищ. У контексті пандемії Covid-19 Пітерс та ін. [21] розробили концепцію вірусної сучасності, «заснованої на природі вірусів, їхній давній та критичній ролі, яку вони відіграють в еволюції та культурі, а також базовому застосуванні до розуміння ролі інформації та форм біоінформації в соціальному світі» [див.: також 22]. Чи можемо ми використовувати концепцію вірусної сучасності, щоб зрозуміти поширення сурм війни за межі України та/або розробити відповідні дії проти жахливих прогнозів глобального хаосу та руйнувань? Навіть найменша можливість засвоїти такий важливий урок вимагає належної уваги.

Кібер- та інформаційна війна

Кібервійна існує довше, ніж концепція кіберпростору; це очевидне протиріччя в термінах можна легко пояснити історією. Хоча визнаний наратив каліфорнійської ідеології [1] приписує розвиток цифрових технологій працьовитим підприємцям у каліфорнійських гаражах, проте фундаментальні дослідження сучасних цифрових технологій є прямим результатом військового фінансування часів холодної війни [12]. Кібервійна завжди існувала в різних формах від заглушення трубопроводів до втручання у вибори [див.: 19]. Але у нашу постцифрову добу посилення взаємозалежності між людьми та технологіями робить кібервійну небезпечнішою, ніж будь-коли. Непрямі форми кібервійни, такі як втручання Росії в Brexit [11], дуже відрізняються від прямих форм кібервійни, таких, як перешкоджання комунікації країни або перешкоджання атомним електростанціям [6]. Однак у довгостроковій перспективі політичні рішення можуть мати серйозніші наслідки, ніж вибухи, і постцифрові дослідження повинні серйозно ставитися до всіх цих форм кібервійни.

Дезінформація була схвалена як військова зброя ще в п'ятому столітті до нашої ери в «Мистецтві війни» Сунь Цзи [27]. Проте в наш час постправди та фейкових новин вплив дезінформації є сильнішим і ширшим, ніж будь-коли [18]. Як ми нещодавно зазначали під час пандемії Covid-19, медіа пейзаж після правди може розділити людей навіть у їхньому відношенні до підтверджених доказами наукових істин, таких як переваги вакцинації. Істини про війну, наприклад, хто розпочав першим і хто кого вбив, не зводяться до наукових експериментів, і тому ними ще легше маніпулювати. В той час, як освітня спільнота переважно зосереджена на розробці довгострокових рішень, таких як (пост) цифрова грамотність, ситуація наполегливо вимагає більш невідкладних заходів. Дослідження пос- тправди та фейкових новин зараз важливіші, ніж будь-коли; щоб стати корисними, їм потрібно зійти з вежі зі слонової кістки і позиціонувати себе як критичну практику П. Фрейре [7].

Біологія, інформація та суспільство

Сімдесят сім років тому, коли США скинули дві атомні бомби на Японію, стало зрозуміло, що людська цивілізація досягла технологічної здатності знищити себе. Це усвідомлення стало основою балансу двадцятого століття між глобальними наддержавами, включаючи, але не обмежуючись, холодну війну. Дуже тривожно, що після майже століття розуміння небезпеки ядерної зброї найвищі посадовці Росії відкрито погрожують її застосуванням [23].

Ядерна загроза потужно захоплює уяву, але руйнування відбувається у різних формах, дуже відмінних від бомб. Відчувши свою здатність підірвати планету, людство визнало, що його дії активно формують екосистему нашої планети. А це усвідомлення ознаменувало символічний вхід людства до нової геологічної епохи під назвою антропоцен. Лишень кілька років тому пандемія Covid-19 дала нам відчутний приклад взаємозв'язку між усіма біологічними видами Землі та місцями їх проживання [20]. У той же час обробка великих даних, алгоритмів і штучного інтелекту відкрила безліч питань про постцифрові трансформації людської природи [14; 25].

Будь-яка взаємодія людини з технологією є потенційною пасткою і може мати значні воєнні наслідки. Посухи або повені, спричинені руйнуванням навколишнього середовища, можуть бути такими ж смертельними, як і бомби. Віруси можуть бути активною частиною військових стратегій або їх ненавмисними супутниками. Зміни в поведінці людей, пов'язані з різними формами цифрових гаджетів, можуть бути такими ж глибокими і більш поширеними, як посттравматичний стресовий розлад. Таким чином, у постцифровій перспективі наш аналіз безперервної загрози ядерної війни має бути доповнений аналізом цих інших загроз, можливо, менш помітних, але потенційно настільки ж небезпечних для людського існування, наскільки ми це знаємо.

Постцифровий діалог

У «Мистецтві війни» Сунь Цзи говорить: якщо ти знаєш ворога і знаєш себе, тобі не потрібно боятися результату сотні битв. Якщо ти знаєш себе, але не знаєш ворога, за кожну здобуту перемогу ти також зазнаєш поразки. Якщо ти не знаєш ні ворога, ні себе, ти будеш піддаватися в кожній битві [27].

Постцифрові війни неможливо виграти без постцифрового знання, а постцифрова теорія розуміє знання як соціально сконструйоване, контекстне, що постійно змінюється. Ось чому спільнота пост- цифрової науки та освіти особливо наголошує на важливості (постцифрового) діалогу [17] і активно експериментує з цим діалогом у багатьох жанрах і формах [див.: 13].

Діалог також є основою політики, і дещо парадоксально, війни як «продовження політики іншими засобами» [28, с. 87]. Проте наші постцифрові діалоги, розроблені з метою нарощування наукових знань, дуже відрізняються від діалогів у кабінетах світових лідерів і мисливських будинках. Заколисані фальшивим відчуттям геополітичної стабільності та безпеки, наше дослідження постцифрового діалогу та навколо нього ігнорує цілу традицію політичного діалогу, пов'язану з теорією війни. Фокусуючись на тому, що нас об'єднує, і розвиваючи такі концепції, як постцифрове збирання [15], нам не вдалося розібратися з тим, що нас розділяє, і виявити стратегії подолання цих розбіжностей. Це необхідно терміново змінити, і наше розуміння постцифрового діалогу потребує термінового розши- рення до розуміння політичного діалогу та теорії війни.

Заклик до діалогу

Ця швидка редакційна стаття, написана наприкінці першого тижня війни в Україні, відкриває деякі безпосередні питання щодо постцифрової війни. Лишень час може сказати, які з перерахованих тут ідей не досягнуть своєї мети, а які важливі ідеї опущені. Але люди гинуть і чекати - не вихід: ця стаття вже надто пізно для битви. Зараз допомоги потребують українські борці за свободу, невольні російські військовозобов'язані, загиблі, поранені, біженці. Необхідно запобігти глобальній ескалації конфлікту. Я засуджую лідерів, які розпочали цю війну, і я засуджую псів війни, які будують свої дрібні прибутки на нещасті людей. З важким серцем і сповненим занепокоєння розумом я посилаю свої думки всім, хто постраждав від війни, і благаю їхніх лідерів припинити це божевілля.

У межах очевидних обмежень академічної роботи ця редакційна стаття має на меті сприяти внеску спільноти Postdigital Science and Education у антивоєнні зусилля. Тому я запрошую всіх авторів і читачів почати осмислювати постцифрову війну та терміново розвивати нові форми постцифрового діалогу. Ці зусилля, на жаль, зараз не принесуть великої користі українському народу. У розпал жорсткого військового конфлікту негайна допомога в зоні бойових дій є більшою, ніж будь-яка розвинена антивоєнна практика постцифрового діалогу. У довгостроковій перспективі, однак, лише єдність між антивоєнною теорією і практикою, що підсумовується в концепції критичної практики, може принести промінь світла на сьогоднішній світовий обрій свинцевого кольору.

постцифровий війна вірусний біоінформація

Література

1. Barbrook R., & Cameron A. The Californian Ideology. Science as Culture, 1996. 6(1), P. 44-72.

2. BBC News. Ukraine: What sanctions are being imposed on Russia? BBC News, 4 March 2022.

3. Council on Foreign Relations. Global Conflict Tracker. Council on Foreign Relations, 4 March 2022

4. Committee of Parliament. Russia. London: House of Commons, 2020.

5. Douthat R. Vladimir Putin's Clash of Civilizations. The New York Times, 26 February 2022.

6. Findlay S. India confirms cyber attack on nuclear power plant. Financial Times, 31 October 2019.

7. Freire P. Pedagogy of the Oppressed. Harmondsworth: Penguin Education Specials, 1972.

8. Gordon M.R. Ukraine Crisis Kicks Off New Superpower Struggle Among U.S., Russia and China. Wall Street Journal, 23 February 2022.

9. Harris P.G. Russia-Ukraine war gives a glimpse of China's new world order, and of Beijing's faltering reputation. Hong Kong Free Press, 2 March 2022.

10. He L. Switzerland ditches neutrality to sanction Russia and Putin. CNN Business, 1 March 2022.

11. Intelligence and Security Committee of Parliament. Russia. London: House of Commons, 2020.

12. Jandric P. Learning in the Age of Digital Reason. Rotterdam: Sense, 2017.

13. Jandric P. We-Think, We-Learn, We-Act: the Trialectic of Postdigital Collective Intelligence. Postdigital Science and Education, 2019. 1(2), Р. 257-279.

14. Jandric P. Biology, Information, Society. Postdigital Science and Education, 2021 3(2), Р. 261-265.

15. Jandric P. Postdigital Gathering. In C. Achieng-Evensen, K. Stockbridge, & S. SooHoo (Eds.), Freirean Echoes Scholars and Practitioners Dialogue on Critical Ideas in Education. Gorham, ME: Myers Education Press, 2022. Р. 91-100.

16. Jandric P., Knox J., Besley T., Ryberg T., Suoranta J., & Hayes S. Postdigital Science and Education. Educational Philosophy and Theory. 2018. 50(10). Р. 893-899.

17. Jandric P., Ryberg T., Knox J., Lackovic N., Hayes S., Suoranta J., Smith M., Steketee A., Peters M.A., McLaren P., Ford D.R., Asher G., McGregor C., Stewart G., Williamson B., Gibbons A. (2019). Postdigital Dialogue. Postdigital Science and Education. 2019. 1(1), Р. 163-189.

18. MacKenzie A., Rose J., Bhatt I. (Eds.). The Epistemology of Deceit in a Postdigital Era: Dupery by Design. Cham: Springer, 2021.

19. Morrison, S. Is the cyberwar coming or is it already here? Vox, 25 February 2022.

20. O'Sullivan V. Non-human animal trauma during the pandemic. Postdigital Science and Education, 2020. 2(3), Р. 588-596.

21. Peters M.A., Jandric P., McLaren P. Viral modernity? epidemics, infodemics, and the `bioinformational' paradigm. Educational Philosophy and Theory. 2020.

22. Peters M. A., McLaren P., & Jandric P. A Viral Theory of Post-Truth. Educational Philosophy and Theory. 2020.

23. Putin V. Putin's chilling threat with nuclear force on ALERT after warning West may face 'consequences' [YouTube Video].

24. Rubin, T. The third World War has already started in Ukraine. Europe and the U.S. should wake up. The Philadelphia Inquirer, 3 March 2022.

25 Savin-Baden M. (Ed.). Postdigital Humans: Transitions, Transformations and Transcendence. Cham: Springer, 2021.

26. Strand H., Hegre H. Trends in Armed Conflict, 1946-2020. Conflict Trends, 3. Oslo: PRIO. Режим доступу: https://www.prio.org/publications/12756. Accessed 4 March 2022.

27. Sun Tzu. Art of War. Trans. L. Giles. Musaicum Books, 2010. von Clausewitz, C. (1832/1984). On War. NJ: Princeton University

Размещено на Allbest.ru