Коронавірусний світ: атрибути соціальності

Життєві смисли і базові цінності людини та процеси функціонування суспільства і держави в умовах пандемії Covid-19. Формування нових акцентів у взаємовідносинах країн-лідерів та їх об'єднань. Тенденції геополітичного переформатування сучасного світу.

Рубрика Философия
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 09.04.2022
Размер файла 24,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Коронавірусний світ: атрибути соціальності

Кривега, Людмила Дмитрівна, соціальної філософії та управління Запорізького національного університету; Зубов Вадим Олексійович доктор філософських наук, доцент, професор кафедри богослов'я і гуманітарних дисциплін Класичного приватного університету

Аннотация

Коронавирусный мир: атрибуты социальности

Кривега Людмила Дмитриевна, кафедры социальной философии и управления Запорожского национального университета; Зубов Вадим Алексеевич, доктор философских наук, доцент, профессор кафедры богословия и гуманитарных дисциплин Классического частного университета

Актуальность темы исследования связана с необходимостью исследования особенностей жизнедеятельности общества и человека в условиях пандемии коронавируса.

Цель нашей научной разведки: философское осмысление атрибутов коронавирусного мира, особенностей социального бытия человека и деятельности государств в условиях пандемии, тенденций геополитического переформатирования современного мира.

Методологический комплекс социально-философского исследования предполагает направленность на выяснение сущности, атрибутов и логики дальнейшего развития объекта исследования, в данном случае - Коронавирусная мира. Содержательном изучению этого формата мира будет способствовать диалектико-материалистический подход, соблюдение принципов объективности, единства социальной теории и практики, самоорганизации и развития мира. Экзистенциальное бытие человека требует аксиологического подхода - для выяснения системы ценностей человека в новом формата социального бытия. Интеллектуальное осмысление коронавирусного мира исходит из того, что поиск истины - это процесс и на первых этапах правильным будет концентрировать философское постижение коронавирусного мира на его атрибутах. Задачи исследования: 1) дать определение понятийной конструкции «коронавирусный мир», необходимое для последующего анализа его атрибутов; 2) определить специфику жизнедеятельности человека и общества в условиях пандемии Covid-19; 3) представить взгляды других исследователей данной проблемы; 4) описать жизненные смыслы и базовые ценности человека в условиях коронавирусного мира Научная новизна: впервые представлено философское осмысление атрибутов коронавирусного мира и его влияние на повседневную жизнедеятельность человека, процессы функционирования общества и государства, формирование новых акцентов во взаимоотношениях стран-лидеров и их объединениях.

Ключевые слова: коронавирусный мир, атрибуты, общество, государство, кризис, социальность, человек, жизненные смыслы, базовые ценности, глобализация, переформатирование мира.

Анотація

Актуальність теми наукової розвідки обумовлена необхідністю дослідження особливостей життєдіяльності суспільства і людини в умовах пандемії корона вірусу.

Мета нашої наукової розвідки: філософське осмислення атрибутів коронавірусного світу, особливостей соціального буття людини і специфіки діяльності держави в умовах пандемії, тенденцій геополітичного переформатування сучасного світу.

Методологічний комплекс соціально-філософського дослідження передбачає спрямованість на з'ясування сутності, атрибутів та логіки подальшого розвитку об'єкта дослідження, в даному випадку - коронавірусного світу. Змістовному вивченню цього формату світу сприятиме діалектико-матеріалістичний підхід, дотримання принципів об'єктивності, єдності соціальної теорії і практики, самоорганізації та розвитку світу. Екзистенційне буття людини потребує аксіологічного підходу - для з'ясування системи цінностей людини в новому формату соціального буття. Інтелектуальне осмислення коронавірусного світу виходить з того, що пошук істини - це процес і на перших етапах слушним буде концентрувати філософське осягнення коронавірусного світу на його атрибутах.

Завдання дослідження: 1) дати визначення понятійної конструкції «Коронавірусний світ», яке необхідно для подальшого аналізу його атрибутів; 2) визначити специфіку життєдіяльності людини і суспільства в умовах пандемії Covid-19; 3) подати погляди інших дослідників даної проблеми; 4) описати життєві смисли та базові цінності людини в умовах коронавірусного світу.

Наукова новизна: вперше представлено комплексне філософське осмислення атрибутів коронавірусного світу та його вплив на повсякденну життєдіяльність людини, процеси функціонування суспільства і держави, формування нових акцентів у взаємовідносинах країн-лідерів та їх об'єднань.

Ключові слова: коронавірусний світ, атрибути, суспільство, держава, криза, соціальність, людина, життєві сенси, базові цінності, глобалізація, переформатування світу.

пандемія життєвий цінність геополітичний

Abstract

Coronavirus world: attributes of sociality

Kryvega Lyudmyla, Doctor of Philosophical Sciences, professor of the Department of Social Philosophy and Public Administration, Zaporizhzhia National University; Zubov Vadim, Doctor of Philosophy science, Associate Professor, Professor of the theology and humanitarian disciplines, Classical private university

The relevance of the research topic is associated with the need to study the characteristics of the life of society and man in the context of the coronavirus pandemic. The purpose of our scientific exploration: philosophical understanding of the attributes of the coronavirus world, the features of human social life and the activities of states in a pandemic, the trends of geopolitical reformatting of the modern world. The methodological complex of socio-philosophical research assumes a focus on clarifying the essence, attributes and logic of the further development of the research object, in this case - the Coronavirus world. The meaningful study of this format of the world will be facilitated by the dialectical-materialist approach, observance of the principles of objectivity, the unity of social theory and practice, self-organization and development of the world.

The existential being of a person requires an axiological approach - to clarify the human value system in a new format of social life. Intellectual understanding of the coronavirus world proceeds from the fact that the search for truth is a process and at the first stages it will be correct to concentrate the philosophical comprehension of the coronavirus world on its attributes. The objectives of the study: 1) to define the conceptual design of the “coronavirus world”, necessary for the subsequent analysis of its attributes; 2) to determine the specifics of human and social life in the context of the Covid-19 pandemic; 3) present the views of other researchers of this problem; 4) describe the vital meanings and basic values of a person in the conditions of the coronavirus world. Scientific novelty: for the first time, a philosophical understanding of the attributes of the coronavirus world and its impact on the daily life of a person, the processes of functioning of society and the state, the formation of new emphasis in the relations of leading countries and their associations are presented.

Keywords: coronavirus world, attributes, society, state, crisis, sociality, person, life meanings, basic values, globalization, reformatting of the world.

пандемія життєвий цінність геополітичний

Актуальність теми дослідження

Постановка задачі. Сучасний соціальний простір зіткнувся з безпрецедентним впливом пандемії коронавірусу на всі сфери життєдіяльності соціуму.

Суттєві зміни відбуваються в умовах та спрямованості функціонування майже всіх соціальних інститутів, в образі життя значної більшості людей планети, в трансформації їх поведінки, а також в системі міждержавних та міжблокових відносин. Пандемія COVID-19 призупинила розгортання такої світової тенденції розвитку як глобалізація й затьмарила уяву про світ як велике село, всі мешканці якого задіяні певною мірою в створенні та використанні суспільних благ, новітніх технологій та послуг. Агресивність та масштабність наступу коронавірусу обумовили появу кризових явищ в політиці, економіці, соціальній сфері, яким нема аналогів на попередніх етапах новітньої історії людства. Сучасний світ набув короновірусний формат, тому актуальним є з'ясування його сутнісних характеристик та перспектив подальшого розвитку. На наш погляд, потребує осмислення саме короновірусний етап буття соціуму, який невідомо ще коли закінчиться і з якими наслідками для людства, тому посткоронавірусний світ виступає більш далекою перспективою і його аналіз ще попереду.

Мета нашої наукової розвідки: філософське осмислення атрибутів коронавірусного світу, особливостей соціального буття людини і специфіки діяльності держави в умовах пандемії, тенденцій геополітичного переформатування сучасного світу.

Об'єктом нашого дослідження є соціальне буття короновірусного світу, його атрибути та логіка подальшого просування.

Методологія

Дослідження із зазначеної теми мають невеликий часовий відрізок - з березня 2020 року, тому можна говорити про перше наближення до вивчення соціальних характеристик короновірусного світу. Деякі дослідники вважали, що епідемія, а потім і пандемія Covid-19 матиме нетривалий період, тому одразу давали опис постпандемічному формату майбутнього світу. На наш погляд, слушним буде стверджувати про тривалий період коронавірусного формату суспільного життя з урахуванням множини мутацій вірусу та невизначеності його виникнення, природи, шляхів розповсюдження та процедур лікування. Увагу до вивчення соціальних процесів в умовах пандемії коронавірусу виявляють науковці з різних континентів та країн Сходу та Заходу, Півночі та Півдня. Тому слушним було залучити здобутки дослідників з різних держав з метою відобразити різноманітні підходи щодо досліджуваної теми. Аналізу змін в житті суспільства та людини присвячені наукові розвідки таких фахівців як В. Абделнассер [6], П. Винтур [12], Г. Кіссінджер [9], Д. Михайличенко [4], В. Пастухов [5], А. Саид [11] та інші.

В осмисленні нових соціальних реалій підкреслюється, що пандемія коронавірусу назавжди змінить світовий порядок і сама вона позначає точку неповернення для одних соціальних сил і нове поле можливостей для інших [9]. Зазначається, що для світу в цілому характерним є стан невизначеності, плутанини, безпрецедентної ступеню тривоги і невпевненості щодо майбутнього в масштабах, небачених ні в одній сучасній кризі до пандемії COVID- 19 [11]. Підкреслюється, що пандемія коронавірусу обумовила рух людства до нового формату глобалізації [6] та нового гуманітарного компасу людства [10]. В наукових розвідках наголошується на тому, що більшість країн світу закрили свої кордони і національний егоїзм став домінувати в міждержавних та в міжблокових відносинах.

Пандемія коронавірусу виступила несподіваним тестом для систем державної влади в різних країнах на спроможність, дієздатність, соціальну ефективність. Попри певні наукові здобутки в розробці проблематики коронавірусного або посткоронавірусного світу, існує низка аспектів, які потребують додаткового дослідження. Зокрема, йдеться про необхідність осмислення сутності коронавірусного світу, його атрибутів, впливу на людину та суспільство. Однобічне, галузеве вивчення цього феномену відбувалоcя головним чином в політологічних, економічних, психологічних та інших наукових розвідках. Спираючись на інтелектуальний доробок фахівців з досліджуваної теми нами ставиться завдання дати комплексне уявлення про коронавірусний світ в соцієтальному сенсі.

Методологічний комплекс соціально-філософського дослідження передбачає спрямованість на з'ясування сутності, атрибутів, модусів та логіки подальшого розвитку об'єкта дослідження, в даному випадку - коронавірусного світу. Змістовному вивченню цього формату світу сприятиме діалектико-матеріалістичний підхід, дотримання принципів об'єктивності, єдності соціальної теорії і практики, самоорганізації та розвитку світу. Екзистенційне буття людини потребує аксіологічного підходу - для з'ясування системи цінностей людини в новому формату соціального буття. Інтелектуальне осмислення коронавірусного світу виходить з того, що пошук істини - це процес і на перших етапах слушним буде концентрувати філософське осягнення коронавірусного світу на його атрибутах.

Виклад основного матеріалу дослідження

Культура наукового дослідження передбачає з'ясування змісту основних категорій. Поняття «атрибут» у філософському аспекті позначає якісну характеристику певної субстанції, це те, що відрізняє її від інших проявів матеріального або духовного буття. Будь-який предмет або явище мають свої атрибути , тобто, суттєві, невід'ємні ознаки субстанції, її фундаментальні властивості, які забезпечують її екзистенцію. Поняття «світ» в філософській традиції має певні рівні тлумачення. Так, в найбільш широкому сенсі, поняття світ відбиває навколишню реальність (соціальну та природну дійсність) і можна тлумачити як Всесвіт. «Світ - все те, що оточує людину, і те, що знаходиться всередині неї; універсальна предметність, у межах якої людина вирізняє себе з-поміж інших предметів. Завдяки практичній і пізнавальній діяльності людина усвідомлює себе як суб'єкт, що створює свій власний світ. (світ людини), який протистоїть зовнішньому світу, що оточує її» [ 2, c.567-568]. Світ людини і світ соціуму, суспільний світ завжди існують в єдності та взаємопов'язані в своєму функціонуванні та розвитку. Тому розгляд атрибутів коронавірусного світу торкається як життєвого світу людини, так і суспільства в цілому. У зв'язку з цим, зазначимо що термін «world» ( «світ» англійською мовою) походить від двох складових слів - людина та вік, отже позначає життя людини і підкреслює людиновимірність соціальності.

Розглядаючи атрибути сучасного світу, зазначимо наступне. На сучасний світ людини і суспільства найбільшим впливовим чинником щодо змін виступає пандемія коронавірусу, яка викликала глобальну системну кризу. Буквально всі країни і території світу зазнали сильні потрясіння в основних структурах життєдіяльності соціуму. Соціальні суб'єкти-лідери (США, Євросоюз, Росія, Китай), регіональні лідери та периферійні країни - усі зіткнулися з найбільш руйнівним після 2-ї світової війни "цунамі", яке за "принципом доміно" холоднокровно зруйнувало усталений порядок публічного і приватного життя майже всього населення планети. Як зазначає Генеральний Секретар ООН Антоніо Гутерреш, людство було поставлено на коліна мікроскопічним вірусом, а пандемія виявила крихкість нашого світу та висвітлила недосконалість системи охорони здоров'я та соціального захисту. На його думку, обманом є твердження, «що вільні ринки можуть забезпечити загальну систему охорони здоров'я, що ми живемо в пострасистському світі, що всі ми в одному човні. Насправді, хоча всі ми опинилися в одному морі, очевидно, що одні відпочивають на своїх супер-яхтах, в той час як інші відчайдушно чіпляються за уламки, що пропливають повз» [8]. Пандемія Covid-19 посилила проблему економічного і соціального дисбалансу на планеті та викликала найсильніше падіння доходів з 1870 року. Без сумнівів, чинна багатовимірна криза стає драйвером істотних змін у всіх сферах функціонування суспільства.

Коронавірусний світ зруйнував глобалізацію, підвів риску під існування глобалізації в тому форматі, як вона існувала до пандемії. Держави залишилися на самоті в боротьбі з коронавірусом, бо компетентного регулюючого світового органу не виявилося. Політика держав та функціонування міст, регіонів, окремих селищ стали нагадувати середньовічну соціальну практику з перетворення будь-якого поселення в неприступну фортецю для інших людей і захист від зовнішніх ворогів. Функція безпеки життя мешканців була домінуючою. Перші кроки країн - членів ЄС були абсолютно середньовічними, як під час чуми та феодальних війн: замкнути ворота і перечекати за високими стінами тяжкі часи.

В умовах надзвичайних ситуацій виявилося, що об'єднавчі загальнолюдські чи європейські цінності поступаються стійкості егоїстичних національних інтересів. Ідейне підґрунтя існування сучасних держав, міст базується на настанові, що, метою легітимної держави та ефективного місцевого самоврядування є забезпечення основних потреб людей в безпеці, добробуті, справедливості, в розвинутій інфраструктурі. «Пандемія викликала анахронізм, відродження міста-фортеці в епоху, коли процвітання залежить від світової торгівлі і пересування людей» [9]. Актуальною для коронавірусного світу є проблема - право чи порядок. Це викликано глобальним відступом від балансу влади з легітимністю. Але вирішення проблеми з подоланням пандемії повинно передувати захисту принципів демократії та цінностей ліберального світового порядку. Авторитаризм і прояві тиранії переживали ренесанс в багатьох країнах під час пандемії. Слушною є думка, що людству «потрібен новий глобальний договір, який забезпечить більш широкий і справедливий розподіл влади, багатства і можливостей на міжнародному рівні» [8].

Пропонується і формат «глобальне бачення і співробітництво», але під ним розуміється нова легалізація домінуючої ролі США.

Коронавірусна реальність в центр глобалізаційних процесів помістила протистояння США та Китаю, при цьому виникають і периферійні ареали глобалізації, зокрема в Європейському Співтоваристві (ЄС) чи арабському світі. Так, Директор Регіонального Центру стратегічних досліджень в Каїрі Абдель Саїд пропонує лідерам арабських країн не дивитися ні на Вашингтон, ні на Пекін, а об'єднати потенціал виробництва та ємкого, сильного ринку арабського світу, інтелектуального доробку його великого і потужного середнього класу, академічної і науково-дослідницької бази, значного припливу туризму і зростаючого сектору природного газу і нафти, щоб допомогти арабам подолати негаразди пандемії і просуватися далі [11].

В сучасному світі пандемія коронавірусу супроводжується невідповідною до неї пандемією страху, кампанією інформаційного залякування, розповсюдження настроїв невпевненості, невизначеності, відсутності безпеки. Пандемія страху захопила більше людей, ніж саме захворювання. Новини про пандемію, можливо, стали найбільш обговорюваною світовою спільнотою інформацією з дня виникнення Інтернету. Роль медіа та деякі дії урядів виявились неспіврозмірними загрозам пандемії та соціально неефективними, що призводить до сплеску протестної активності населення та ігнорування правил щодо дотримування карантинних вимог. Представники урядових кіл використовували інформаційне залякування, щоб утримувати людину в режимі самоізоляції вдома ( наприклад, це стосувалася тверджень про загрозу зараження Covid-19 під час прогулянок в парках, на узбережжі, в лісі тощо) Наступним атрибутом коронавірусного світу є радикальне обмеження свободи людини, різноманіття її форм трудової, творчої та комунікаційної активності.

Людина на початку запровадження карантинних заборон опинилася, по суті, під домашнім арештом. Культурна та дозвільна складові життя людини після, майже, зникнення на перших етапах розгортання пандемії Covid- 19, не набуває допандемічних форматів після послаблення карантинних вимог. Особливо постраждали креативні практики, туризм, спорт. І якщо для людини в коронавірусному світі можлива певна, майже рівноцінна заміна реального культурного дозвілля онлайновими екскурсіями та переглядом попереднього доробка творців, то реальні подорожі та туристичні пригоди віртуальний контент людині замінити не може. Дистанційна робота стає нормою і через це збільшуються витрати компаній та обсяг інвестицій на інструменти для спільної роботи співробітників в формате онлайн: відеоконференції, месенджери, електронна пошта [1].

Людина коронавірусного світу особливо відчула цінність та ярку чуттєву наповненість атмосфери онлайн-подій, саме коли майже немає можливостей для офлайн-івентів. В коронавірусному світі у форматі онлайн проводяться прес-конференції, брифінги держслужбовців, захисти дипломів і наукових ступенів, освітні процеси в школах та університетах, консультації лікарів, майстер-класи тощо. Але людина прагне мати і безпосередні зустрічі з іншими людьми і відчувати всю гаму почуттів та переживань, що обмежені в системі онлайн тільки ресурсами зору та слуху. Дистанційна робота обумовила кризу в таких галузях як індустрія моди. Люксові бренди, можливо, втратять своє значення, бо особливо і нікому їх показувати, сидячи вдома.

Характерною рисою коронавірусного світу є також значне переміщення людського життя у віртуальний простір Інтернету, соціальні мережі та комунікаційні засоби мобільного зв'язку. Можна погодитись з думкою, що в коронавірусному світі «Digital is the new king». Пандемія підштовхнула людство до прискорення цифрової трансформація та запровадження екстремальної автоматизації багатьох процесів як обов'язкової складової повсякденного та ділового життя людини. В умовах коронавірусного світу людина вимушена робити покупки, замовляти доставку їжу, використовувати ресурси діджитал-банкінгу, телемедицини, кіносервісу в Інтернеті. Якщо раніше, онлайн споживання було затребувано більше серед молодих і прогресивних мешканців мегаполісів, то тепер цей формат споживання пошириться на значно широке коло людей.

Нова парадигма споживчої поведінки людини та цифровізація її споживчого досвіду підкреслюють одну з суттєвих характеристик цієї кризи - безконтактність в усьому. Людство поринає в цифру, де його чекають замість корона вірусів віруси цифрові. Пандемія підкреслила, що конкурентоспроможними стають технологічно та комп'ютерно розвинуті, креативні особи. Безконтактні цифрові технології обумовили суттєві зміни в життєдіяльності людини та суспільства.

Висновки

Отже, розглянувши проблему атрибутів коронавірусного світу, зазначимо наступне. Covid-19 буде супроводжувати людство в подальшому і повернення до «нормального життя» відтерміновано на невизначений час. Це обумовлює необхідність корегувати життєдіяльність як суспільства, так і окремої людини з огляду на атрибути коронавірусного світу. Серед його основних атрибутів можна виокремити такі як глобальна системна криза світу; зруйнування глобалізації в тому форматі, як вона існувала до пандемії; радикальне обмеження свободи людини, різноманіття форм її трудової, творчої та комунікаційної активності; значне переміщення людського життя у віртуальний простір Інтернету, соціальні мережі та комунікаційні засоби мобільного зв'язку; безконтактність в усьому як основний формат активності в коронавірусному світі; розгортання пандемія страху, яка невідповідна до пандемією коронавірусу і супроводжується кампанією інформаційного залякування, розповсюдження настроїв невпевненості, невизначеності.

Перспектива досліджень полягає в з'ясуванні специфіки соціального аспекту «голого життя» людини через карантинні обмеження її свобод та прав в умовах пандемії коронавірусу.

Список використаних джерел

1. В посткоронавирусном мире digital is the new king, но люди будут стремиться к людям.

2. Загороднюк В. (2002). Світ. Філософський енциклопедичний словник. Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАНУ, Київ: Абрис. 751 с.

3. Каким будет ”посткоронавирусный” мир?

4. Михайличенко Д. Посткоронавирусная эпоха? Поменяет ли пандемия мироустройство?

5. Пастухов В. Посткоронавирусный социальный синдром: регулируемый капитализм и кризис демократии.

6. Abdelnasser W. Towards a different globalization. Al AhramWeekly.7-13 May 2020. P.9.

7. Hegazy M.A universal declaration for a post-pandemic world. Al AhramWeekly.7-13 May 2020. P.10.

8. `Guterres A. Inequality defines our time': UN chief delivers hard-hitting Mandela day message.

9. Kissinger H.A. The Coronavirus Pandemic Will Forever Alter the World Order.

10. Mohamed A.A. Humanity's post-coronavirus compass. Al AhramWeekly.30 April-6 May 2020.

11. Said A.M. In a troubled world. Al AhramWeekly.7-13 May 2020. P.8.

12. Wintour Р. Coronavirus: who will be winners and losers in new world order? The Guardian. Sat 11 Apr 2020.

References

1. V postkoronavyrusnom myre digital is the new king, no liudy budut stremytsia k liudiam.

2. Zahorodniuk V. Svit. Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk. Instytut filosofii im. H.S. Skovorody NANU, Kyiv: Abrys, 2002. 751 s.

3. Kakym budet ''postkoronavyrusnbii” myr?

4. Mykhailychenko D. Postkoronavyrusnaia эpokha? Pomeniaet ly pandemyia myroustroistvo?

5. Pastukhov V. Postkoronavyrusnbii sotsyalnbii syndrom: rehulyruembii kapytalyzm y kryzys demokratyy.

6. Abdelnasser W. Towards a different globalization. Al AhramWeekly.7-13 May 2020. P.9.

7. Hegazy M.A universal declaration for a post-pandemic world. Al AhramWeekly.7-13 May 2020. P.10.

8. `Guterres A. Inequality defines our time': UN chief delivers hard-hitting Mandela day message.

9. Kissinger H.A. The Coronavirus Pandemic Will Forever Alter the World Order.

10. Mohamed A.A. Humanity's post-coronavirus compass. Al AhramWeekly.30 April-6 May 2020.

11. Said A.M. In a troubled world. Al AhramWeekly.7-13 May 2020. P.8.

12. Wintour Р. Coronavirus: who will be winners and losers in new world order? The Guardian. Sat 11 Apr 2020.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Світогляд людини, його суть, елементи: узагальнені знання, переконання, цінності, ідеали, вірування й життєві норми. Роль світогляду в житті людини. Специфіка світогляду родового, докласового суспільства, його особливості в епоху античності й Відродження.

    реферат [231,6 K], добавлен 15.11.2014

  • Дослідження громадянського суспільства. Географічне середовище та його вплив на формування національної психології. Приклад телурократичного і таласократичного суспільства. Джерела розвитку політичної сфери. Збалансованість інтересів людини і держави.

    реферат [46,6 K], добавлен 20.09.2010

  • Дослідження поняття цінностей та їх структури, особливостей загальнолюдських, суспільних, соціально-групових цінностей. Головні цінності для життєдіяльності людини: рівність, справедливість, людське щастя. Ціннісні орієнтації людства на зламі тисячоліть.

    реферат [42,0 K], добавлен 24.07.2012

  • Основа еволюції філософських уявлень про цінності. Філософія І. Канта, його вчення про регулятивні принципи практичного розуму як поворотний пункт у розвитку проблеми цінностей. Емоційні переживання, пристрасті та їх роль у ціннісному становленні.

    реферат [33,6 K], добавлен 27.03.2011

  • Поняття світогляду. Відношення людина - світ як основні світоглядні проблеми. Світогляд як форма духовно-практичного освоєння світу та самовираження людини в ньому. Структура світогляду. Буденний і теоретичний, індивідуальний і масовий світогляд.

    контрольная работа [22,1 K], добавлен 13.01.2009

  • Закон-необхіда умова громадянської асоціації та співжиття. Закон і право є вираженням волі народу. Право само по собі не є дієвим. Діють вільні люди, які у своїх взаємовідносинах є суб'єктами права. Правова держава у філософії. Ознаки правової держави.

    реферат [33,4 K], добавлен 12.11.2008

  • Сутність поняття Umwelt як оточуючий світ людини, середовище її існування. Характерні особливості Umwelt та його типи стосовно сучасного етапу розвитку цивілізації. Особливості та значення краудсорсінгу, необхідність формування сучасної прикладної етики.

    статья [34,6 K], добавлен 06.09.2017

  • Порозуміння між різноманітними спільнотами, що населяють планету. Необхідність появи "нової етики" і "нової моралі" в суспільстві. Здійснення аналізу морально-етичних зрушень сучасного українського суспільства на фоні розвитку глобалізаційних процесів.

    статья [27,2 K], добавлен 27.07.2017

  • Сутність та структура суспільної свідомості. Її основні форми та процес і особливості їх формування й розвитку в сучасних умовах. Роль психології та ідеології в становленні духовних цінностей людини. Особливості та соціальні функції духовної культури.

    реферат [31,9 K], добавлен 25.02.2015

  • Субстанція світу як філософська категорія. Еволюційний розвиток уявлення про субстанцію світу. Антична філософія та філософія епохи середньовіччя. Матеріалістичний та ідеалістичний монізм. Філософське уявлення про субстанцію світу періоду Нового часу.

    реферат [22,4 K], добавлен 09.08.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.