Когнітивна схема як механізм трансляції культурного досвіду

Размещено на http://www.allbest.ru/

Когнітивна схема як механізм трансляції культурного досвіду

У сучасній філософській літературі, особливо американських авторів, питання об'єкта вивчення когнітивної антропології є дуже дискусійним і викликає істотні протиріччя. Зокрема, багато структур претендують на звання "одиниці культури" та функцію адаптаційного механізму. Основою цієї сфери є методологія дослідження особливостей мислення та пізнання, використовуваних для формування світогляду та реалізованих у поведінці, а також впливу культури як загального інформаційного масиву на індивідуальну когнітивну систему людини.

Які ж саме ментальні структури є відповідальними за трансляцію культурного досвіду, а відповідно - за процес культурної адаптації? Такою структурою виступає когнітивна схема. Теорія когнітивних схем - один з найбільш репрезентативних напрямів в американській філософській антропології кінця XX - початку XXI століття. Розвиток теорії когнітивних схем у філософській антропології зумовлений трактуванням культури як інформаційної системи, певним чином структурованої й організованої. Основоположниками даного напряму стали Р. д'Андрад, Н. Куїнн, М. Е. Спіро, Д. Рамельхарт. Праці вчених стали класичними в області когнітивної антропології, отже, саме на них необхідно звернути першочергову увагу. Філософською основою течії стала побудова антропології на засадах критики психологічного досвіду, проте в цілому напрям є дещо еклектичним і потребує прояснення об'єкта дослідження.

Починаючи з 1960-х рр., філософи, культурологи, психологи стали виявляти особливий інтерес до впливу культури на когнітивні процеси індивіда як окремо взятого, що призвело до появи суб'єктивного спрямування і сукупності представників певної культурної групи, що зумовило формування колективної течії. До першого напрямку слід віднести Дороті Холланд, Наомі Куїнн, Клодію Стросс, другий найбільш широко представлено такими вченими, як Рой д'Андрад, Рональд Кессон, Девід Рамельхарт та ін. Серед критиків теорії схем слід згадати апологетів загальної теорії систем (Л. Берта- ланфі, X. фон Ферстера), які вважають першу проблемним полем, а не єдиною теорією. Спроба вирішення даного протиріччя була зроблена в і990-2000-х роках в рамках дослідження САС - складних адаптивних систем (М. Гелл-Манн, Г. С. Пушной та ін.).

Період бурхливого розвитку даного напряму (70-80-ті роки XX ст.) у різних галузях знання отримав назву "когнітивної революції". Слід зауважити, що ніякої революції в широкому розумінні цього слова (з нищівною критикою, етичними та неетичними звинуваченнями, галасливою кампанією, постановами вчених рад та іншими адміністративними заходами) у антропологів не було [4, 12]. Відбувся перехід від психологічного погляду на ментальні процеси до інженерного: технічний термін "блок- схема" (графічне представлення визначення, аналізу або методу розв'язання задачі, в якому використовуються символи для відображення операцій, даних, потоку, устаткування і т. д. і яке описує алгоритми або процеси, в яких окремі кроки зображуються у вигляді блоків різної форми, з'єднаних між собою лініями), використовуваний в кібернетиці [12, і69], трансформувався у антропологів у поняття когнітивної схеми.

Прогрес людства в порівнянні з іншими біологічними видами пояснюється заняттям особливої "когнітивної ніші" [21, 184], способу виживання шляхом маніпулювання навколишнім середовищем і соціальної взаємодії, заснованої на розвитку здатності до абстрактного мислення і пізнання замість фізичного вдосконалення. В. В. Бугровський зображує цей процес як розподіл на два типи існування: речовий та інформаційний [2, 2]. Матеріальний світ існує за речовим типом, ідеї - за інформаційним, та дві системи можуть існувати за обома: біологічні та технічні, тобто живі організми та прилади, створені людством. З цієї точки зору постає питання: якщо ці дві системи дійсно схожі (а те, що технічні системи копіюють людські, є очевидним, адже вони створюються для вирішення задач, що стоять перед людством, шляхами, створеними людиною), чи можливо навпаки - організувати процес людської адаптації за спрощеним машинним типом: отримав інформацію, обробив, передав? Звичайно, такий підхід є багато в чому редукціоністським, але він допомагає розібратися у інформаційних засадах і принципах функціонування сучасного суспільства та проаналізувати механізми адаптації індивіда до глобального інформаційного масиву.

Поняття когнітивної ніші було запропоновано Д. Тубі і І. ДеВором [21] для пояснення специфіки еволюції людини в порівнянні з іншими біологічними видами без залучення занадто екзотичних механізмів. Під терміном "ніша" дослідники мають на увазі роль, виконувану організмом в рамках екосистеми. Культура, являючи собою соціально розподілену інформацію, стає загальним когнітивним механізмом, організуючим окремих індивідів у соціальну групу, дозволяючи їм діяти як єдиний надорганізм. При цьому адаптаційні можливості багаторазово зростають, оскільки необхідні когнітивні схеми можуть бути вироблені протягом одного покоління, на відміну від біологічної еволюції, що вимагає генетичного закріплення випадкових мутацій. Втім, напрацьованість когнітивної схеми протягом одного покоління має і зворотний бік: зрив трансляції в одному поколінні обриває спадкоємність і закріплення адаптивних механізмів, що робить можливим таку ж швидку деградацію при оволодінні "зазбоївшими" когнітивними схемами. Така підміна позбавляє індивіда зв'язку з колективним досвідом людства.

Теорія когнітивної ніші пояснює низку унікальних рис, характерних для людської культури і відсутніх в спільнотах інших видів. Такими унікальними властивостями є найбільш загальні когнітивні схеми, що дозволяють людині управляти навколишнім середовищем: інструментальні, соціальні та лінгвістичні [7, 5-76].

Когнітивна схема - це система знань, спрощена структура світу, використовувана для міркувань про нього [9, 47]. Н. Н. Болдирєв визначає схему як розумовий образ предмета або явища, що має просторово-контурний характер [1, 36]. В якості основних характеристик схеми слід виділити наступні: культурна обумовленість - переважна частина структури являє собою інформацію, загально- прийнятну для культурної групи, членом якої індивід є (включаючи людство в цілому як найбільшу з таких груп) [20, 140]; залежність від особистого досвіду індивіда, оскільки схема є продуктом творчості, унікальним і неповторним з одного боку, але що підпорядковується загальним закономірностям з іншого [11, 316]; когнітивна економічність - прагнення до отримання максимальної ефективності при найменшому ментальному зусиллі [16, 27]; автоматизм - схема реалізується імпліцитно, невербалізо- вано і миттєво, будучи не тільки і не стільки сховищем інформації, скільки системою її обробки і регуляції поведінки [1о, 180], при цьому абсолютно автоматичні схеми отримали назву "скрипт" (script), дозволяючи повною мірою реалізувати вищезгаданий принцип когнітивної економії [17, 8]; ієрархіч- ність побудови - більш прості схеми стають базисом для більш складних [8, 431-432]; наявність в рамках схеми прототипів та стереотипів - умоглядних образів, що відображають або узагальнюють типові властивості об'єктів, що дозволяють їх класифікувати [14, 6-21]; стійкість - ступінь схильності схеми до змін під впливом знову надбаного досвіду [18, 9-27].

Однак, незважаючи на роботу вищезгаданих авторів у рамках єдиної теорії культурних схем, серед них немає загальної думки про належність даного напряму до тієї чи іншої філософської школи, більше того, немає чіткої віднесеності теорії схем до конкретної науки, оскільки вона містить у собі елементи і філософії, і культурології, і психології.

За напрямком практичного застосування когнітивні схеми поділяються на інструментальні, соціальні та лінгвістичні, що зумовлено необхідністю вибудовування взаємовідносин із матеріальними об'єктами зовнішнього світу (інструментальні), суспільством (соціальні) та виразу цих відносин у знаковій формі (лінгвістичні).

Інструментальні, або технологічні, схеми спрямовані на маніпуляцію зовнішніми об'єктами (інструментами, зброєю і т. д., в тому числі іншими істотами), таким чином сприяючи адаптації суб'єкта до матеріального світу. Даний тип схем має на увазі виключно активну роль індивіда, без варіативності відповідної реакції об'єкта. У результаті схема отримує високий рейтинг надійності і автоматизацію застосування [19, 609-614]. Інструментальні схеми є найбільш універсальними та найменше відрізняються у представників різних етнічних або інших культурних груп.

Соціальні схеми призначені для кооперації в надорганізм, яким в деякій мірі є людство. Така кооперація поширюється не тільки на коло безпосереднього спілкування індивіда, а й на зовсім незнайомих людей. С. Мілгрем і Д. Треверс сформулювали даний постулат як "теорію шести рукостискань". Відповідно до неї, будь-яка довільно взята людина пов'язана з будь-якою іншою випадково обраною людиною за допомогою ланцюжка з максимум шести знайомих [6]. Подібну взаємодію не може бути пояснено класичною теорією еволюції, що передбачає в першу чергу конкуренцію і боротьбу за виживання між представниками одного виду. Міжсуб'єктна інтеграція вимагає від людини сприйняття, обробки і застосування величезного обсягу інформації про дії, організації, способи мислення і т. д. як окремих індивідів, так і соціальних груп. Основним ментальним механізмом адаптації до даної ситуації є схематизація і категоризація мислення, що дозволяє структурувати і використовувати з мінімальними когнітивними витратами постійно зростаючий масив інформації.

Лінгвістичні схеми - це осередки, пов'язані логіко-граматичними відносинами атрибуції, образу і способу дії, адитивності і т. п. Лінгвістичний принцип схематизації дозволяє включати в систему необмежену кількість фрагментів, так само як граматичний принцип організації мови дозволяє висловити будь-яку, в тому числі нову, вже існуючими засобами [15, 495-498]. Даний принцип схожий за побудовою з ДНК - обмежений підбір засобів комбінаторним шляхом здатний вмістити найширший набір інформації. Грунтуючись на лінгвістичному принципі, носій розвиненої мови, наприклад, російської чи англійської, здатний сформувати до 100 егібілліонов (1020) когнітивних схем [13, 142]. Схожість лінгвістичних когнітивних схем у різних мовних груп стала основним координуючим фактором у створенні вселюдського надорганізму, що дав людині вирішальну адаптаційну перевагу перед іншими біологічними видами.

Також серед концептуального наповнення когнітивної схеми слід відзначити мем. Сьюзен Блек- мор в 2002 році визначила мем як будь-яку інформацію, скопійовану від однієї персони до іншої, будь-то звички, навички, пісні, історії і т. д. Вона також стверджує, що меми, подібно генам, слід розглядати як інформацію, що копіюється варіативно і селективно. Меми (отже, людські культури) розвиваються по причині того, що виживають лише деякі варіації [5, 24-29]. Меми копіюються шляхом імітації, навчання та інших методів, і борються за виживання в нашій пам'яті і шанс бути знову реплікованими. Великі групи мємів, що копіюються і передаються спільно, одержали назву коадаптованих мємічних комплєксів, або мемплексов. Для побудови даних структур необхідна здатність мозку до узагальненої або селективної імітації моделі. Оскільки процес соціального навчання розрізняється у людей, процес імітації не може стати абсолютно точним. Спільність ідеї може виражатися різними допоміжними мемамі, внаслідок чого частота мутацій в меметичній еволюції украй висока, і мутації можливі в момент будь-якої взаємодії в рамках імітаційного процесу [3]. Отримані мутації перевіряються у практичній діяльності, і ті з них, що доводять свою життєздатність, закріплюються еволюційним шляхом у колективно розподіленому досвіді, аби пізніше бути ретрансльовані іншим носіям культури. Дане явище виражається в комплексній мережі мікровзаємодій, які на макрорівні створюють культуру.

Можливі й інші способи виявлення специфіки образів свідомості носіїв тієї чи іншої культури. Така специфіка може бути виявлена внаслідок спеціально організованих експериментальних досліджень, а може бути сформульована як результат порівняльного аналізу смислових полів слів різних мов. Також необхідно приділити увагу і критичному дослідженню концепції схеми, демонстрації впливу цієї теоретичної конструкції на розвиток когнітивної антропології та включення принципу схеми в контекст сучасних концепцій представлення знань у когнітивній антропології та когнітивній науці.

На підставі вищевикладеного можна зробити висновки про те, що культура, будучи інформаційною структурою, що динамічно розвивається, обумовлює необхідність пристосування до неї когнітивної структури індивіда; основними підходами до вивчення адаптаційної функції культури стали такі напрями, як неоеволюціонізм, меметика, патерналізм, неофрейдизм, а також дихотомії екстерналізм - інтерна- лізм, алопластика - аутопластика, акультурація - асиміляція, екстраверсія - інтроверсія, епідеміологіч- ність - наведення; існує безліч подібностей між біологічною і культурною адаптацією, оскільки розвиток свідомості відповідає загальним законам еволюції, водночас дані напрями можуть вступати в конфлікти внаслідок обмежень, що накладаються культурою на біологічну природу індивіда; людина займає в еволюції видів особливу когнітивну нішу, в межах якої основним адаптаційним механізмом став розвиток соціальних, комунікативних та інформаційно-аналітичних здібностей; заняття згаданої когнітивної ніші стало можливим завдяки категоризації мислення, заснованої на функціонуванні особливих ментальних структур - когнітивних схем, які є механізмом обробки інформації та інтеграції даних, що надходять, в систему вже існуючих міжкатегорійних відносин, формуючи світогляд індивіда.

Література

1. Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика /Болдырев Н. Н. - Тамбов, 2000. - 123 с.

2. Бугровский В. В. Структурно-функциональная организация культуры /Бугровский В. В. // Философия практики и культура. - 2005. - № 1/2 (25/26) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.situation.ru/app/j_art_765.htm.

3. Меметика [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.znaimo.com.ua/MeMe™Ka.doc.

4. Солсо Р. Когнитивная психология / Солсо Р. - 6-е изд. - СПб.: Питер, 2006. - 589 с.

5. Blackmore S. J. The meme machine /Blackmore S. J. - Oxford: Oxford University Press, 2000. - 288 p.

6. Blass T. The Man Who Shocked the World: The Life and Legacy of Stanley Milgram /Blass T. - New York, NY : Basic Books, 2004. - 360 p.

7. Brown D. E. Human Universals /Brown D. E. - New York: McGraw-Hill, 1991. - 374 p.

8. Casson R. Schemata in Cognitive Anthropology /Casson R. // Annual Review of Anthropology. -1983. - №12- P. 430-433.

9. D'Andrade R. G. Cognitive Anthropology / D'Andrade R. G. - Cambridge: Cambridge University Press, 1994. - 306 p.

10. D'Andrade R. G. The Development of Cognitive Anthropology /D'Andrade R. G. - Cambridge : Cambridge University Press, 1995. - 272 p.

11. Freeman L. Cognitive structure and informant accuracy /Freeman L., Romney A. K., Freeman S. C. // American Anthropologist. - 1987. - № 89. - P. 310-325.

12. Fryman M. A. Quality and Process Improvement / Fryman M. A. - Delmar : Learning Publishers, 2002. - 374 p.

13. Haggbloom S. J. The 100 Most Eminent Psychologists of the 20th Century /Haggbloom S. J. et al. // Review of General Psychology. - 2002. - Vol. 6. - № 2. - P. 139 - 152.

14. Hamilton D. L. Handbook of Social Cognition /Hamilton D. L., Sherman J. - 2nd edition. -Hillsdale : Lawrence Erlbaum Associates, 1994. - 536 p.

15. Nowak M. A.The Evolution of Syntactic Communication /Nowak M. A., Plotkin J. B., Jansen V. A. // Nature. - 2000. - № 404. - P. 495-498.

16. Rosch E. Principles of Categorization / Rosch E. - Hillsdale : Lawrence Erlbaum Associates, 1978. - 328 p.

17. Schank R. Scripts, Plans, Goals and Understanding /Schank R., Abelson R. - Hillsdale : Lawrence Erlbaum Associates, 1977. - 248 p.

18. Shore B. Twice Born, Once Conceived: Meaning Construction and Cultural Cognition /Shore B. // American Anthropologist. - 1987. - № 93. - P. 27.

19. Spelke E. S. Origins of Knowledge /Spelke E. S., Breinlinger K., Macomber J., Jacobson K. // Psychological Review. - 1992. - № 99. - P. 605-632.

20. Strauss C. Research on Shared Task Solutions /Strauss C., Quinn N. // Cognitive Theory of Cultural Meaning / by C. Strauss and N. Quinn. - Cambridge : Cambridge University Press, 1997. - P. 137-188.

21. Tooby J. The Reconstruction of Hominid Evolution through Strategic Modeling /Tooby J., DeVore I. / Ed. by W. G. Kinzey. - Albany, NY : SUNY Press, 1987. - P. 183-237.

References

1. Boldyrev N. N. Kognitivnaya semantika /Boldyev N. N. - Tambov, 2000. - 123 s.

2. Bugrovskiy V. V. Strukturno-funktsional'naya organizatsiya kul'tury /Bugrovskiy V. V. // Filosofiya praktiki i kul'tura. - 2005. - № 1/2 (25/26) [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa: http://www.situation.ru/app/j_art_765.htm.

3. Memetyka [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.znaimo.com.ua/Memetyka.doc.

4. Solso R. Kognitivnaya psikhologiya / Solso R. - 6-e izd. - SPb.: Piter, 2006. - 589 s.

5. Blackmore S. J. The meme machine /Blackmore S. J. - Oxford: Oxford University Press, 2000. - 288 p.

6. Blass T. The Man Who Shocked the World: The Life and Legacy of Stanley Milgram /Blass T. - New York, NY : Basic Books, 2004. - 360 p.

7. Brown D. E. Human Universals /Brown D. E. - New York: McGraw-Hill, 1991. - 374 p.

8. Casson R. Schemata in Cognitive Anthropology /Casson R. // Annual Review of Anthropology. -1983. - № 12. - P. 430-433.

9. D'Andrade R. G. Cognitive Anthropology / D'Andrade R. G. - Cambridge: Cambridge University Press, 1994.

- 306 p.

10. D'Andrade R. G. The Development of Cognitive Anthropology /D'Andrade R. G. - Cambridge : Cambridge University Press, 1995. - 272 p.

11. Freeman L. Cognitive structure and informant accuracy /Freeman L., Romney A. K., Freeman S. C. // American Anthropologist. - 1987. - № 89. - P. 310-325.

12. Fryman M. A. Quality and Process Improvement / Fryman M. A. - Delmar : Learning Publishers, 2002. - 374 p.

13. Haggbloom S. J. The 100 Most Eminent Psychologists of the 20th Century /Haggbloom S. J. et al. // Review of General Psychology. - 2002. - Vol. 6. - № 2. - P. 139 - 152.

14. Hamilton D. L. Handbook of Social Cognition /Hamilton D. L., Sherman J. - 2nd edition. -Hillsdale : Lawrence Erlbaum Associates, 1994. - 536 p.

15. Nowak M. A.The Evolution of Syntactic Communication /Nowak M. A., Plotkin J. B., Jansen V. A. // Nature.

- 2000. - № 404. - P. 495-498.

16. Rosch E. Principles of Categorization / Rosch E. - Hillsdale : Lawrence Erlbaum Associates, 1978. - 328 r.

17. Schank R. Scripts, Plans, Goals and Understanding /Schank R., Abelson R. - Hillsdale : Lawrence Erlbaum Associates, 1977. - 248 p.

18. Shore B. Twice Born, Once Conceived: Meaning Construction and Cultural Cognition /Shore B. // American Anthropologist. - 1987. - № 93. - P. 27.

19. Spelke E. S. Origins of Knowledge /Spelke E. S., Breinlinger K., Macomber J., Jacobson K. // Psychological Review. - 1992. - № 99. - P. 605-632.

20. Strauss C. Research on Shared Task Solutions /Strauss C., Quinn N. // Cognitive Theory of Cultural Meaning / by C. Strauss and N. Quinn. - Cambridge : Cambridge University Press, 1997. - P. 137-188.

21. Tooby J. The Reconstruction of Hominid Evolution through Strategic Modeling /Tooby J., DeVore I. / Ed. by W. G. Kinzey. - Albany, NY : SUNY Press, 1987. - P. 183-237.

Размещено на Allbest.ru