Гранична ситуація екзистенції вчинку: повнота екзистенції у філософії Ніколо Аббаньяно та "людина на межі" Карла Ясперса

Размещено на http://www.allbest.ru/

київський національний університет ІМЕНІ тараса шевченка

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

ГРАНИЧНА СИТУАЦІЯ ЕКЗИСТЕНЦІЇ ВЧИНКУ: ПОВНОТА ЕКЗИСТЕНЦІЇ У ФІЛОСОФІЇ НІКОЛО АББАНЬЯНО ТА „ЛЮДИНА НА МЕЖІ” КАРЛА ЯСПЕРСА

09.00.05 - історія філософії

Яцик Ірина Станіславівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі філософії Житомирського державного університету імені Івана Франка.

Науковий керівник - доктор філософських наук, професор Герасимчук Андрій Андрійович, Житомирський державний університет імені Івана Франка, професор кафедри філософії.

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Шевцов Сергій Вікторович, Дніпропетровський національний університет імені О.Гончара, професор кафедри філософії;

кандидат філософських наук, Беслюбняк Ольга Олександрівна, Національний педагогічний університет імені М.Драгоманова, старший викладач кафедри управління та євроінтеграції інституту соціології та психології.

Захист відбудеться “23” листопада 2009 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.27 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 64, ауд. 330.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці імені М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, Київ, вул. Володимирська, 58, зал. № 12.

Автореферат розісланий “_ ” жовтня 2009 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради Н. В. Караульна

АНОТАЦІЯ

Яцик І.С. Гранична ситуація екзистенції вчинку: повнота екзистенції у філософії Ніколо Аббаньяно та «людина на межі» Карла Ясперса. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.05 - історія філософії. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. -Київ, 2009.

У дисертаційному дослідженні цілісно розглянуто граничні ситуації екзистенції вчинку в філософії Н. Аббаньяно та К. Ясперса, здійснено історико-філософський аналіз концепцій філософів, конкретизовано основні відмінності та подібність їх вчень.

В роботі розкрито розуміння граничної ситуації екзистенції вчинку в контексті філософування мислителів екзистенційного мислення, охарактеризовано особливості розуміння ними екзистенції вчинку, обґрунтовано специфіку категорії „екзистенція” та ґенезу основних складових поняття у філософському дискурсі, здійснено порівняння німецької та італійської традицій філософування.

В дисертації досліджується категорії екзистенція та ситуація у позитивному екзистенціалізмі Н. Аббаньяно, проаналізовано аксіологічні аспекти вибору в граничних ситуаціях. Особливу увагу приділено аналізу феномену граничної ситуації, його категоріальної структури, розробленої К. Ясперсом. Також доведено, що екзистенція є результатом граничного зусилля людини, коли їй відкривається її неповторна присутність у бутті, в буденному житті людина не завжди усвідомлює себе як екзистенцію, для цього необхідно, щоб вона стала „людиною на межі”.

Ключові слова: Н. Аббаньяно, К. Ясперс, екзистенція, екстремальність, екзистенція вчинку, гранична ситуація, екзистенціал, вибір, можливість.

АННОТАЦИЯ

Яцик И.С. Пограничная ситуация экзистенции поступка: полнота экзистенции в философии Никола Аббаньяно и „человек на грани” Карла Ясперса. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата философских наук по специальности 09.00.05 - история философии. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2009.

Диссертационная работа посвящена исследованию граничной ситуации экзистенции поступка в сочинениях Н. Аббаньяно и К. Ясперса, осуществлен историко-философский анализ концепций философов, конкретизированы основные отличия и подобие их учений. Рассматривается процесс становления феномена экзистенции поступка, который раскрывается в граничной ситуации бытия человека.

Трансформация понятия „ситуация” в современном философском дискурсе осуществляется в культурно-онтологическом пространстве перехода от классического мышления к неклассическому: на смену гносеологическому и этическому пониманию приходит экзистенциальное и аксиологическое.

Выявленные подходы (персоналистичный, антропосоциальный, этико-коммуникативный, синергетико-футурологический и др.) позволяют обозначить ключевые топологические точки ситуации: тотальность, срединность, пограничность, определённость, нелинейность, стохастичность, проблемность, абсурдность, ответственность, выбор, свобода и др.

Особенное внимание уделено анализу совокупности содержательных аспектов феномена „человека на границе” у К. Ясперса: тревога, вина, страдание, случайность, борьба, трансцендирование, смерть конституирует собой процессуальный и со-бытийный характер экзистенции поступка в пограничных ситуациях бытия.

Инвариантная сущность человека в своей проблематичности и конечности в позитивном экзистенциализме Н. Аббаньяно раскрывается на пересечении трёх концептов: а) экзистенции как возможности свободного осуществления сознательного выбора; б) трансцендирования как выхода за пределы наличного существования; в) структуры как движения от неопределённости к целостности.

Компаративный анализ взглядов К. Ясперса и Н. Аббаньяно показал, что экстремальность как „пребывание на краю” в бинарности бытия/небытия, выживания/роста, угрозы/решимости выступает сердцевиной пограничной ситуации экзистенции поступка и конституирует собой феномен трансординарной экзистенциальной транзитности как нахождение человека в потоке пограничных переходов.

В диссертации также указано, что аксиологическое измерение пограничной ситуации экзистенции поступка в единстве нравственного, мотивационного, деятельного компонентов заключается в преодолении расщепленности мира на субъект и объект, „Я” и „Не-Я” и обретении полноты экзистенции, в результате чего человек выступает не частью мироздания, но способом его существования.

Пограничный характер ситуации раскрывает комплементарность экзистенции и поступка: экзистенция выступает потенциалом человеческого поступка (К. Ясперс), а поступок, в свою очередь, благодаря феномену трансцендирования, - полнотой осуществления экзистенции (Н. Аббаньяно). Также исследуются причины и последствия выбора человека в пограничных ситуациях, где на поступок не влияет общественная мораль. В контексте анализа философского наследия Н. Аббаньяно и К. Ясперса поступок в пограничной ситуации рассматривается как раскрытие амбивалентной сущности экзистенции.

Утверждается, что выдвинутые философами идеи форм проявления экзистенции являются потенциалом человеческого поступка в граничных ситуациях бытия.

Ключевые слова: Н. Аббаньяно, К. Ясперс, экзистенция, экстремальность, экзистенция поступка, пограничная ситуация, экзистенциал, выбор, возможность.

ANNOTATION

Yatsyk I.S. Utmost situation of the action existence: completeness of the existence in the philosophy of Nicolo Abanjano and “a person upon the border” by Carl Jaspers. -Manuscript.

Thesis of a scientific degree of candidate of philosophical sciences in specialty 09.00.05 - History of philosophy. Kyiv Taras Shevchenko National University, Kyiv, 2009.

The dissertation focuses on the utmost situations of the action existence in the philosophy of N. Abanjano and C. Jaspers; realizes the historic-philosophical analyses of the philosophers' conceptions; concretes the main differences and similarities of their doctrines.

The paper reveals the understanding of the utmost situation in the context of philosophizing by the representatives of existential thinking; characterizes peculiarities of their understanding of the action existence; motivates specification of the category “existence” and the genesis of the main components in the philosophical discourse; realizes comparison between German and Italian philosophizing traditions.

Special attention is paid to the analyses of the utmost situation phenomenon, its categorical structure elaborated by C. Jaspers. Existence of the utmost situation is emphasized on the fact that the existential, morally-ethic aspects of the existence ultimacy connects the problem of transcendence and its ontological conditions.

Death is interpreted as a free choice of “a person upon the border” who reveals the process of action existence in utmost existential situations. On such conditions this choice does not have negativity, because within its process the whole essential person's existence is accumulated.

Abanjano confirmed that the existence in its structure is “a possibility to be”, that is why it may be analyzed only on to the conditions which define its special opportunities. The premise of such analyses was referring of human life to its problem. Such analyses presumed distinguishing of “feasible possibilities”, that is why positive character of existential interpretation is in consecutive usage of the term “possibility”.

Key words: N. Abanjano, C. Jaspers, existence, extremeness, action existence, utmost situation, existential, choice, possibility.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасна Україна переживає перехідний період своєї історії. Формування національної самосвідомості, зародження автономної державності, набуття самостійності в економічній, правовій та культурній сферах ставлять тим, хто сьогодні здійснює активізуючі процеси (політикам, управлінцям, художникам, вченим, філософам), особливі вимоги. В першу чергу це необхідність персональної відповідальності, яка знаходить своє відображення в таких філософських концептах як теоретична совість (Ф. Ніцше), присутність (М. Гайдеггер) та вчинок (Н. Аббаньяно, К. Ясперс та інші).

Вчинок є те, що лежить в основі і релігійних постулатів, які здійснювались засновниками світових релігій (Будда, Христос, Магомет) і наукової картини світу, яка закладена в працях видатних мислителів (Р. Декарт, І. Ньютон, А. Ейнштейн та ін.) та геополітичних змін, що викликані перемогами великих завойовників (О. Македонський, Чингізхан, Наполеон та ін.). Вчинок розкриває цілісну, актову природу людського буття: людина є істота - в першу чергу - діюча, і через дію вона може бути і „політичною твариною” (Аристотель) і „ мислячим очеретом” (Б. Паскаль).

Вчинок - це феномен, який синтезує в собі інтелектуальні, вольові, естетичні, аксіологічні, комунікативні, соціальні аспекти. Здійснення вчинку можливе в так званих граничних станах, коли людина постає перед вибором між життям та смертю, добром і злом, честю і безчестям. В цьому смислі екзистенціювання як „вихід за межі”, подолання наявних умов існування складає серцевину вчинку.

Екзистенціалізм є одним із знакових напрямів сучасної філософії поряд із психоаналізом, комунікативною філософією, постмодернізмом та іншими течіями. Його поява обумовлена стремлінням зрозуміти людину в такі перехідні періоди її історичної появи, де вона здатна перебувати в граничних ситуаціях, не перекладаючи ні на кого свою відповідальність. Модерний інтелектуальний простір переживає ренесанс екзистенційного філософування, тому переосмислення та інтерпретація філософської спадщини зарубіжних філософів має надзвичайно величезне значення для збагачення української історико-філософської думки.

Гранична ситуація фіксує кризові стани людського існування та актуалізує особистісне начало людини. Така актуалізація проявляється у загостренні самосвідомості і переосмисленні сенсу життя. Вчинок із граничною виразністю розкриває структуру людської дії через взаємовідношення мотиву та наслідків, цілі, засобів та результату.

Смислова артикуляція вчинку передбачає собою наявність екзистенції як основи відповідального людського діяння. Саме тому гранична ситуація екзистенції вчинку являє собою концепт, який, з одного боку, охоплює всі вищеназвані аспекти, а з іншого - потребує прояснення.

В мозаїстичності філософського дискурсу представників екзистенційного мислення саме К. Ясперс та Н. Аббаньяно пропонують оригінальний досвід в процесі пошуку ціннісних орієнтирів, актуалізації екзистенціалів, розкритті сутності явища „людина на межі”, зосереджуючись на понятті можливості. Тому є доцільним використати елементи їх концепцій для історико-філософської реконструкції феномена „граничної ситуації екзистенції вчинку”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилось в межах комплексної наукової програми кафедри філософії Житомирського державного університету імені Івана Франка: „Випробування людського буття в екстремальних ситуаціях: філософський вимір”, НДР № 0106V005411.

Мета дисертаційної роботи є історико-філософська реконструкція граничної ситуації екзистенції вчинку у філософській спадщині Ніколо Аббаньяно та Карла Ясперса.

Вищезазначена мета зумовлює розв'язання наступних дослідницьких завдань:

— представити абрис ключових віх трансформації екзистенціальної категорії „ситуація” в екзистенціально-філософському дискурсі;

— розкрити екзистенціальні аспекти феномену „людина на межі” в концепції К. Ясперса;

— показати основні напрями пошуку інваріантної сутності людини в позитивному екзистенціалізмі Н. Аббаньяно;

— шляхом компаративного аналізу розкрити екстремальний характер граничної ситуації у Н. Аббаньяно та К. Ясперса;

— дослідити аксіологічні виміри екзистенції вчинку;

— розкрити комплементарний характер вчинку та екзистенції в контексті потенціалу та повноти.

Об'єктом дисертаційного дослідження є параметри граничної ситуації екзистенції вчинку в контексті історії західноєвропейської філософії ХХ століття.

Предметом дослідження є топологічні та змістові аспекти граничної ситуації екзистенції вчинку в Н. Аббаньяно та К. Ясперса.

Теоретико-методологічною основою дослідження стали праці вітчизняних представників філософської гуманістики: І. Бичка, О. Беслюбняк, В. Ільїна, С. Кримського, В. Ляха, В. Малахова, В. Муляра, К. Райди, П. Сауха, В. Табачковського, О. Туренко, В. Шинкарука, С. Шевцова, В. Ярошовця та зарубіжних філософів та істориків філософії: С. Веліковського, Б. Григоряна, К. Долгова, А. Ісаєва, М. Кісселя, Т. Тузової, О. Ставцевої, І. Шишкова, Ю. Щитцової. Автор у своєму дисертаційному дослідженні спиралась на праці „класиків” екзистенціалізму Н. Аббаньяно, К. Ясперса, С. К'єркегора, А. Камю, Г. Марселя, Ж.-П. Сартра та ін.

Джерелознавчу базу дослідження складають твори К. Ясперса, зокрема, „Філософія”, „Духовна ситуація часу”, „Філософська віра”, „Розум і екзистенція” та роботи Н. Аббаньяно - „Вступ до екзистенціалізму”, „Структура екзистенції”, „Екзистенція як свобода”, „Мудрість життя”, „Мудрість філософії та проблеми нашого життя”, а також словники, довідники, енциклопедії, критичні статті про екзистенціалізм та його представників.

Дисертаційне дослідження ґрунтується на фундаментальних ідеях теоретиків світової та української історико-філософської науки, працях сучасних вітчизняних та зарубіжних науковців, зокрема тих, в яких аналізуються проблеми історико-філософських досліджень, які пов'язані із аналізом екзистенційних творів (І. Бичко, П. Гайденко, А. Герасимчук, Л. Губерський, А. Конверський, В. Табачковський, П. Саух, О. Хома, В. Ярошовець).

Серед основних методів, які дозволили реалізувати сформульовану в дисертації мету, виділяємо такі: системний (як базис для цілісного дослідження граничної ситуації екзистенції вчинку), дескриптивно-аналітичний (вивчення джерельної бази для формування теоретико-методологічних засад розуміння феномену граничної ситуації екзистенції вчинку), історичний (розуміння граничної ситуації екзистенції вчинку як історичного явища, її становлення в історичному просторі та часі), діалектичний (для виявлення внутрішніх суперечностей та демонстрації діалектичної єдності екзистенції вчинку), екзистенційний (розкриття екзистенціалів людського буття та необхідність врахування позиції дослідника при отриманні наукових результатів роботи), компаративний (виявлення спільних та відмінних рис у поглядах мислителів через порівняння деструктивних та конструктивних компонентів екзистенційного типу мислення філософів), герменевтичний (інтерпретація текстів представників екзистенційного типу мислення для історико-філософської реконструкції граничної ситуації екзистенції вчинку).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертаційній роботі здійснена історико-філософська реконструкція феноменів граничної ситуації екзистенції вчинку на основі досліджень праць Н. Аббаньяно та К. Ясперса.

У процесі дослідження отримані такі наукові результати:

- показано, що трансформація поняття „ситуація” в сучасному філософському дискурсі здійснюється в культурно-онтологічному просторі переходу від класичного мислення до некласичного: на зміну гносеологічного та етичного розуміння приходить екзистенціальне і аксіологічне; виявлені підходи (персоналістичний, антропосоціальний, етико-комунікативний, синергетико-футурологічний та ін.) дозволяють окреслити ключові топологічні ознаки ситуації: тотальність, межовість, визначеність, нелінійність, стохастичність, проблемність, абсурдність, відповідальність, вибір, свобода та ін.;

- обгрунтовано, що сукупність змістових аспектів феномена „людина на межі” у Карла Ясперса: тривога, вина, страждання, випадковість, трансцендентування, страх конституюють собою процесуальний та со-буттєвий характер екзистенції вчинку в граничних ситуаціях буття;

- висвітлено, що інваріантна сутність людини в своїй проблематичності та кінцевості в позитивному екзистенціалізмі Н. Аббаньяно розкривається на перетині трьох концептів: а) екзистенції як можливості вільного здійснення свідомого вибору; б) трансцендентування як виходу за межі наявного існування; в) структури як руху від невизначеності до цілісності;

- компаративний аналіз поглядів К. Ясперса та Н. Аббаньяно показав, що екстремальність як „перебування на межі” в бінарності буття/небуття, виживання/зростання, загрози/рішучості виступає серцевиною граничної ситуації екзистенції вчинку та конституює собою феномен трансординарної екзистенціальної транзитності як перебування людини в потоці граничних переходів;

- досліджено, що аксіологічний вимір граничної ситуації екзистенції вчинку в сукупності морального, мотиваційного, діяльнісного компонентів полягає в подоланні розщепленості світу на суб'єкт та об'єкт, „Я” і „Не-Я” та отриманні повноти екзистенції, внаслідок чого людина виступає не частиною Всесвіту, а способом його існування;

- доведено, що граничний характер ситуації розкриває комплементарність екзистенції та вчинку: екзистенція виступає потенціалом людського вчинку (К. Ясперс), а вчинок, у свою чергу, завдяки феномену трансцендентування, - повнотою здійснення екзистенції (Н. Аббаньяно).

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що положення і висновки дисертації та історико-філософська реконструкція сприяють концептуальному осмисленню проблематики граничної ситуації екзистенції вчинку у філософській спадщині Н. Аббаньяно та К. Ясперса не лише як історико-філософського, але і як антропологічного, соціального, культурологічного феноменів.

Практичне значення дослідження. Матеріали дисертаційного дослідження сприяють більш глибокому розумінню історико-філософського процесу, сутності людини, способу формування цінностей і можуть бути використані у процесі викладання філософських, історичних, психологічних дисциплін, при розробці нормативних лекційних та спеціальних курсів з історії філософії, філософії, філософської антропології, культурології; при написанні навчальних посібників з філософії та історії філософії.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. Висновки і положення наукової новизни одержані автором самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дослідження обговорювались на засіданнях кафедри філософії Житомирського державного університету імені Івана Франка, а також оприлюднені у формі доповідей на наукових конференціях: „Діалектика духовних процесів-6” (м. Дрогобич, 2007р.), „Психологічна безпека та адаптація особистості” (м. Дніпропетровськ, 2007р.), історико-філософських читаннях: „Колізії синтезу філософії і релігії в історії вітчизняної філософії (до 180-річчя Памфіла Юркевича та 130-річчя Семена Франка)” (м. Полтава, 2007р.), Тавричні читання „Анахарсис” (м. Сімферополь, 2007р., 2008р.), „Феномен Лесі Українки в історіософському, культурологічному, мистецтвознавчому й філософському аспектах” (Київ-Житомир, 2008р.), „Суспільно-політичні виміри релігійних процесів в Україні” (м. Чернівці, 2008р.), „Практична психологія у міждисциплінарному аспекті: проблеми та перспективи” (м. Дніпропетровськ, 2008р.).

Також дисертація прошла апробацію в П'ятій Міжнародній Літній школі „Гуманізм, біоетика и людська поведінка. Натуралістичний та нейропсихологічний підхід” (м. Москва, 2008р.), що підтверджується Сертифікатом філософського факультету МДУ.

Публікації. Впровадження основних положень та результатів дисертаційного дослідження здійснено у формі наукових публікацій -восьми статтях, з яких три вміщені у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та трьох тезах, опублікованих у матеріалах конференцій.

Структура та обсяг дисертаційної роботи обумовлена логікою наукового дослідження, його метою та завданнями. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, кожен з яких поділяється на підрозділи, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 180 сторінок, з них 156 - основного тексту. Список літератури містить 225 найменувань (з них 16 іноземними мовами) і вміщений на 24 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, сформульовані мета, завдання, об'єкт і предмет дослідження, розкриті методи та наукова новизна дисертації, її теоретичне та практичне значення, наведені дані про публікації та апробацію результатів дослідження.

У першому розділі - „Ступінь наукової розробленості проблеми: сучасний стан і методологія дослідження” - здійснено огляд літератури з теми дисертаційного дослідження, висвітлені головні напрями вивчення граничної ситуації екзистенції вчинку, обґрунтована методологія наукової роботи.

У підрозділі 1.1. „Джерельна база дослідження” розкривається ступінь наукової розробки проблеми дослідження. Зазначається, що сучасні дослідження відрізняються тематичною і методологічною різноманітністю досліджень екзистенціальної філософії. Значне місце приділяється різносторонньому дослідженню творчості окремих представників екзистенціальної філософії, зокрема Н. Аббаньяно, М. Гайдеггеру, С. К'єркегору, Ж.-П. Сартру, А. Камю, К. Ясперсу.

Фундаментальні праці таких авторів, як В. Андрущенка, А. Ахутіна, А. Бичко, І. Бичка, В. Бібіхина, С. Веліковського, П. Гайденко, Л. Губерського, А. Конверського, А. Ісаєва, Н. Мотрошилової, В. Молчанова, В. Подороги, С. Шевцова, В. Ярошовця показують нам багатоманітність цієї проблематики.

Аналіз екзистенціалізму в працях А. Богомолова, Х. Гогочурі, З. Какабадзе, А. Каримського, В. Кузнецова, Г. Менде, І. Нарського, Т. Ойзермана, Г. Патента, В. Томілова, Л. Фаркаша, З. Хусаї та ін., що здійснювався на основі класичної раціоналістичної парадигми, приводив до критичного розгляду ними багатьох екзистенціальних положень, з проголошенням їх життєвої недієздатності в спробі вирішення внутрішніх протиріч.

Серед сучасних зарубіжних дослідників, які аналізували величезну парадигму екзистенціальних проблем, варто зазначити праці О. Дробніцкого, Т. Кузьміної, В. Іванова, В. Фетісова, В. Назарова, А. Зімбулі, К. Шварцмана, П. Гайденко, М. Кіссель, М. Мамардашвілі, Л. Мітрохіної, А. Огурцова, Е. Соловйова, Г. Тавризяна, В. Трещова, В. Швирьова та ін., а з вітчизняного філософського дискурсу - А. Бичко, І. Бичка, С. Кримського, М. Поповича, В. Ляха, К. Райди, П. Сауха, В. Табачковського, Н. Хамітова, В. Шинкарука, В. Ярошовця та інших, які констатували складність її раціоналістичного охоплення й поряд з тим надзвичайну укоріненість у соціально-духовній сфері сучасного буття.

Крім загальних підходів до розуміння екзистенціальної філософії, сучасні фахівці акцентують свою увагу на поглиблений науковий пошук та розгляд крізь призму філософії екзистенціалізму питань свободи (І. Бичко, В. Лях, А. Мисливченко, С. Шевцов, В. Ярошовець), особистості (Р. Москвіна); міжлюдських стосунків (Г. Атаманчук, В. Микитенко, Т. Ярошевський,); псевдогуманізму (І. Ніколаєнко); гуманізму (А. Герасимчук, О. Беслюбняк), естетики (Л. Левчук, Ж. Ящук), відчуження (П. Саух, В. Ярошовець), абсурду (К. Райда), самотності (Н. Хамітов); відповідальності (А. Герасимчук, Т. Тузова); стражденності (В. Нестеренко), вибору (Т. Кононенко) та ін.

З сучасних філософів теми екзистенції вчинку (екзистенції як дії, яка існує у вчинку) торкалися також А. Аванесов, І. Березовська, П. Гуревіч, А. Ісаєв, Д. Ісупов, М. Мамардашвілі, Б. Марков, Ю. Перов, І. Пешков, А. Погоняйло, В. Подорога, Д. Разєєв, Н. Савченкова, З. Смирнов, В. Сухачев, Д. Сухушин, В. Трещев, Р. Тульчинський, Т. Щитцова та інші.

У підрозділі 1.2. „Теоретико-методологічна основа дослідження” висвітлюється методологія, яка ґрунтується на принципах історичності та компаративності. Історичність включає аспекти :

а) тематичний: феномен граничної ситуації екзистенції вчинку у контексті західноєвропейської думки ХХ ст.

б) концептуальний, що виступає смисловим каркасом теми та методом усвідомлення інтенцій залучених філософських напрямків і персоналій стосовно таких концептів як ситуація, екзистенція, вчинок.

Компаративність являє:

а) розкриття феномена граничної ситуації екзистенції вчинку на основі порівняльного аналізу концепцій К. Ясперса та Н. Аббаньяно;

б) екзерсиси „К'єркегор - Ясперс”, „Марсель - Аббаньяно” та інші.

Предметно-концептуальний аналіз феномена граничної ситуації екзистенції вчинку здійснювався з використанням дискурсивних підходів діалектики, екзистенціалізму та герменевтики.

Діалектичний метод дозволив виявити внутрішню суперечність та єдність екзистенції вчинку у концепціях К. Ясперса та Н. Аббаньяно.

Завдяки екзистенційному підходу здійснена аналітика таких екзистенціалів: „вина”, „тривога”, „страждання”, „випадковість”, „трансцендентування”, „страх”.

Можливості герменевтичного методу дозволили здійснити історико-філософську реконструкцію граничної ситуації екзистенції вчинку шляхом тлумачення текстів К. Ясперса та Н. Аббаньяно.

Структурно-функціональний метод в даному дослідженні допомагає при дескрипції аксіологічного виміру граничної ситуації екзистенції вчинку як сукупності морального, мотиваційного та діяльнісного компонентів. Наявне буття нерозривно пов'язане з буттям людини, а існування людини в світі визначається її місцем в ньому. Через таке існування проявляється світ і саме буття. Співвіднесеність людини та буття, що виражається в її специфічному існуванні та існуванні граничної ситуації екзистенції вчинку, презентують структуру та функцію екзистенціального виміру буття. Саме тому процес подолання розщепленості світу на суб'єкт та об'єкт та отриманні повноти екзистенції підсумовує висновок, що людина виступає способом існування Всесвіту, а не його частиною.

У підрозділі окреслені умовні межі граничної ситуації екзистенції вчинку. Зазначено, що екзистенція вчинку як процес має ряд екзистенційних характеристик, зокрема темпоральності як умови ”можливої можливості” (за Н.Аббаньяно); як проекту (за М. Гайдеггером), який осмислюється як “направлeнiсть на…”, тобто екзистенція динамічна; передбачає наявність „невідчужуваного начала” (за Г. Марселем). З'ясовуючи умови здійснення вчинку, виявилося, що гранична ситуація екзистенції вчинку як момент вирішення напрямку вибору передбачає, що цей вибір здійснюється суб'єктивно, в узгодженні з апріорно при-сутнім в структурі людини.

Також у даному підрозділі подано категоріальний апарат дисертаційного дослідження для розкриття концептуальної структури та архітектоніки теми: екзистенція, вчинок, екзистенція вчинку, ситуація, екстремальність, вибір, „людина на межі”, граничне буття, екзистенціали, смерть, коекзистенцiя, структура, можливість, можливість можливості.

Зазначені принципи, методи та категоріальний апарат дають змогу дослідити моделі, виміри, інваріанти, інтерпретації граничної ситуації екзистенції вчинку та виявити у кожній із них власну форму прояву, яка виступає носієм певної властивості.

У другому розділі „Топологія „граничної ситуації” в сучасному філософському дискурсі” розкриваються головні віхи трансформації екзистенційної категорії „ситуація” в сучасному філософському дискурсі; досліджується феномен „людина на межі” К. Ясперса, представлено інваріантну сутність людини в позитивному екзистенціалізмі Н.Аббаньяно.

У даному контексті топологія являє собою сукупність концептуальних аспектів, які окреслюють грані заявленої проблематики.

У підрозділі 2.1. „Трансформація екзистенційної категорії „ситуація” в сучасному філософському дискурсі: параметри розуміння грані” стверджується, що конкретизація ситуаційного підходу можлива лише за допомогою постановки проблеми ситуативності сучасності. Як визначення специфіки сучасної епохи, проблема ситуативності і розглядається як ситуація перехідного (граничного) стану від модерну до постмодерну.

Екзистенціальні західні концепції, ставлячи в центр уваги буття людини, стверджують, що людина, яка знаходиться на краю певної онтологічної безодні, змушена вчитися берегти свободу і незалежність в граничній ситуації.

К. Ясперс вважав граничну ситуацію такою, в якій екзистенція стикається з перешкодою, межею, після якої існує лише безвихідь. Розглядається основне завдання екзистенції - осмислити безодню неминучості, Зауважується, що К. Ясперс протиставляє ситуативність сучасного мислення антиситуативності метафізики.

Авторка зазначає, що вихід за межі ситуації відбувається в тій мірі, у якій у людини - при значимості для нього цієї ситуації - складаються і починають реалізовуватися нові вимоги до себе, які є надлишкові відносно початкових.

Також обґрунтовується, що гранична ситуація - це ситуація можливості. Ця можливість відкрита існуючому, тому її сутність окреслена в „бутті-можливості”, яку неможливо реалізувати в житті всупереч небуттю. Гранична ситуація, з одного боку, відкриває граничну можливість неможливості існування людини, а з іншого - кидає людину в трансгресію: замежову можливість бути чи не бути собою.

Граничне буття визначається авторкою як вихід людини за межі буденного буття з його безособовою комунікативною гармонією в ті стани, де складається розуміння себе як чогось неповторного та самотнього щодо світу. У цьому екзистенційному вимірі людського буття внутрішня відокремленість є фундаментальною ознакою існування.

Персоналістичний, антропосоціальний, етико-комунікативний, синергетико-футурологічний підходи виокремлюють такі топологічні характеристики ситуації як тотальність, межовість, визначеність, нелінійність, стохастичність, проблемність, абсурдність, відповідальність, вибір, свобода.

Перехід від класичного мислення до некласичного в культурно-онтологічному просторі виявляє трансформацію онтологічного статусу ситуації: на зміну гносеологічного (емпіризм) та етичного (німецька класична філософія) тлумачення ситуації приходить аксіологічне та екзистенціальне.

У підрозділі 2.2. „Феномен ”людина на межі” у концепції К. Ясперса” обґрунтовується, що зміст феномена „людина на межі” дефініціюється як екзистенційно детермінована властивість сутності людського „Я”, котра за умов граничних ситуацій буттєвості уособлює найповніший вияв екзистенції вчинку. Інтерпретуючи ідеї К. Ясперса, авторка стверджує, що у граничній ситуації у людини однією із можливостей є смерть, яка виступає як осмислений вибір „людини на межі”.

Зазначається, що сукупність змістових аспектів (тривога, вина, страждання, випадковість, трансцендентування, страх) феномена „людина на межі” у К. Ясперса конституюють собою процесуальний та со-буттєвий характер екзистенції вчинку в граничних ситуаціях буття. Процес граничної ситуації екзистенції вчинку в екстремальних умовах буття не містить негативності, тому в процесі його здійснення акумулюється вся повнота екзистенції.

Отже, феномен „людина на межі” є базовим для з'ясування взаємозалежності граничної ситуації та екзистенції вчинку, враховуючи те, що гранична ситуація є завжди трансцендентуванням, екзистенціальною зустріччю із іншим.

У підрозділі 2.3. „Пошук інваріантної сутності в позитивному екзистенціалізмі Н. Аббаньяно” окреслено основні теми розгляду граничної ситуації екзистенції вчинку в позитивному екзистенціалізмі Н. Аббаньяно та визначено, що екзистенція - це прагнення особистості до трансцендентування. Людина, здійснюючи вибір, постійно трансцендентує за межi самої себе.

Цей рух вiд невизначеності до цілісності створює структуру і виступає як можливість можливості. Обираючи можливість, вона ототожнює себе з нею, живе нею і реалізує себе, знаходячи себе: вона володіє собою. У цьому контексті коекзистенцiя - це гранична ситуація, у якій людина усвідомлює себе в поєднанні з іншими. Авторка проводить аналогію із комунікативною теорією К. Ясперса, в якій людина реалізує себе тільки у процесі спілкування з іншими.

Н. Аббаньяно чітко вказує, що неможливість розчинитися в бутті може означати неможливість не бути ніщо, звільнитися від ніщо. Тому визнання ніщо як формуючого екзистенцію є фундаментальним для розуміння самої екзистенції у філософській концепції Н. Аббаньяно. Вибір означає вибір не якоїсь однієї можливості, а себе як єдності, здійсненої в поєднанні минулого з майбутнім, це рух від можливості „до можливої можливості”.

Авторка підсумовує, що екзистенція як можливість вільного здійснення свідомого вибору, трансцедентування як вихід за межі наявного існування, структура як рух від невизначеності до цілісності конституюють інваріантну сутність людини в своїй проблематичності та кінцевості в позитивному екзистенціалізмі Н. Аббаньяно.

У третьому розділі „Екзистенція вчинку в граничних ситуаціях буття: аналіз змістовних аспектів” розкривається екстремальний характер граничної ситуації у К. Ясперса та Н.Аббаньяно; охарактеризовано аксіологічні виміри граничної ситуації; висвітлено комплементарний характер екзистенції та вчинку.

У підрозділі 3.1. „Екстремальний характер граничної ситуації у К. Ясперса та Н. Аббаньяно” проаналізовано екстремальність як вихід людини за межі буденного буття з його безособовою комунікативною гармонією. Підкреслюється, що вихід за межі - це той стан, де складається розуміння себе як чогось неповторного.

У цьому екзистенційному вимірі людського буття внутрішня відокремленість виступає фундаментальною ознакою існування. Усвідомлення цього стану досягається тільки наявністю екстремального характеру граничної ситуації.

З'ясовується, що гранична ситуація (у розумінні К. Ясперса) являє собою темпоральну природу екзистенції. Факт, що людина схвильована майбутнім, демонструє дві фундаментальні ознаки екстремального характеру граничної ситуації: загроза небуття та рішучість бути.

Саме тому на підставі порівняльного аналізу К. Ясперса та Н. Аббаньяно авторка стверджує, що екстремальність є серцевиною ситуації екзистенції вчинку, адже „перебування на межі” в бінарності буття/небуття, виживання/зростання, загрози/рішучості конституює собою феномен трансординарної екзистенціальної транзитності, який характеризує стан перебування людини в потоці граничних переходів.

У підрозділі 3.2. „Аксіологічні виміри екзистенції вчинку” досліджено основні аксіологічні аспекти виміру екзистенції вчинку та проаналізовано детермінуючі чинники вибору в граничних ситуаціях буття.

Стверджується, що екзистенція вчинку людини проявляється у виборі, тобто орієнтації на те бажане, що вже певним чином сформувалося і заявило про себе в людському житті. Гранична ситуація екзистенції вчинку артикулює в людині поняття „правильного”, не враховуючи аспекти моральні аспекти (концепт Ф. Ніцше „по той бік добра і зла”).

Вчинок людини в граничних ситуаціях буття як розкриття сутнісної повноти екзистенції робить актуально присутнім в наявній дійсності певний духовно-ціннісний порядок, певну систему смислових натягів, що виходять далеко за межі діючого суб'єкта і впливають на аксіологічні аспекти вибору.

Доводиться, що на сам факт здійснення вибору впливає аксіологічна парадигма пріоритетів, які уже є чи були сформовані суспільством чи людиною до даного моменту прийняття рішення.

Авторка підсумовує, що сукупність морального, мотиваційного, діяльнісного компонентів виступає основою аксіологічного виміру граничної ситуації екзистенції вчинку і створює умови для подолання розщепленості світу на суб'єкт та об'єкт, „Я” і „Не-Я”. В наслідок цього людина здатна проявити повноту екзистенції і виступити не частиною Всесвіту, а способом його існування (екзистенційне тлумачення відомого антропологічного принципу Протагора).

У підрозділі 3.3. „Комплементарність вчинку та екзистенції: потенційність та повнота” здійснюється аналіз трансформації та розвитку понять „екзистенція” та „вчинок”. Окреслюються базові структури екзистенції, які забезпечують здійснення вчинку в ситуації.

З'ясовано, що Н. Аббаньяно та К. Ясперс у своїх програмах описують екзистенціальний простір, який початково визначає горизонт та можливості пізнання індивідом світу, інших і себе самого. Зазначається, що екзистенція є результатом граничного зусилля людини, коли їй відкривається її неповторна присутність у бутті, адже в буденному житті людина не завжди усвідомлює себе як екзистенцію. Для цього необхідно, щоб вона усвідомила себе „людиною на межі”.

Дисертантка наполягає на тому, що тільки в цьому процесі усвідомлення екзистенція виступає потенціалом людського вчинку (за К. Ясперсом), а вчинок - завдяки феномену трансцендентування - повнотою здійснення екзистенції (за Н. Аббаньяно). Тому граничний характер ситуації розкриває комплементарність екзистенції та вчинку.

граничний екзистенція вчинок філософування

ВИСНОВКИ

репрезентовано теоретичні підсумки історико-філософської реконструкції феноменів граничної ситуації екзистенції вчинку, які в узагальненому вигляді відображають реалізацію мети, завдань і отримані наукові результати дослідження, описано перспективи та напрями подальшої наукової розробки окресленої проблематики.

Ш Поняття „ситуація” в історико-філософському вимірі розкривається в межах класичного та некласичного мислення. З одного боку ми маємо гносеологічне (емпіризм) і етичне (німецька класична філософія), з іншого - аксіологічне й екзистенціальне розуміння цього поняття. Трансформація полягає в тому, що останнє набуває онтологічного пріоритету.

Різноманітність підходів - персоналістичний, антропосоціальний, етико-комунікативний, синергетико-футурологічний - надають можливість окреслити ключові топологічні ознаки ситуації, серед яких: тотальність, межовість, визначеність, нелінійність, стохастичність, проблемність, абсурдність, відповідальність, вибір, свобода;

Ш Феномен „людина на межі” за К. Ясперсом акумулює собою констеляцію екзистенціалів, таких як: тривога, вина, страждання, випадковість, трансцендентування, страх. Вони надають екзистенції вчинку в граничних ситуаціях буття дві фундаментальні характеристики: процесуальність та со-буттєвість;

Ш Екзистенція як можливість вільного здійснення свідомого вибору, трансцендентування як вихід за межі наявного існування, структура як рух від невизначеності до цілісності висвітлюють інваріантну сутність людини в її проблематичності та кінцевості в позитивному екзистенціалізмі Н. Аббаньяно;

Ш Компаративний аналіз поглядів Н. Аббаньяно і К. Ясперса розкрив сутність екстремальності як серцевини граничної ситуації екзистенції вчинку. Цей феномен дозволив характеризувати „перебування на межі” в бінарних опозиціях буття/небуття, виживання/зростання, загроза/рішучість як трансординарну екзистенціальну транзитність - перебування людини в потоці граничних переходів;

Ш Гранична ситуація екзистенції вчинку дозволяє інтерпретувати антропологічний принцип у тій якості, що людина як найвища цінність постає способом існування Всесвіту. При цьому, сукупність моральних, мотиваційних, діяльнісних компонентів створюють аксіологічний вимір граничної ситуації екзистенції вчинку, де подолається розщепленість світу на суб'єкт та об'єкт, „Я” і „Не-Я”;

Ш Екзистенція виступає „потенціалом” людського вчинку (за К. Ясперсом), а вчинок, в свою чергу, - повнотою здійснення екзистенції (за Н. Аббаньяно) завдяки феномену трансценденції. У цьому комплементарність екзистенції та вчинку, яка підкреслює граничний характер ситуації.

Перспективу подальших досліджень авторка вбачає у таких напрямках:

ь проведення порівняльного аналізу буденного буття людини та граничної ситуації в контексті екзистенції вчинку;

ь дослідження темпорального характеру граничної ситуації екзистенції вчинку, враховуючи кінечність буття;

ь прояснення соціокультурних психоаналітичних та філософсько-антропологічних аспектів феномена трансординарної екзистенціальної транзитності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Яцик І.С. Багатогранність поняття «екзистенція» в творах філософів - екзистенціалістів ХХ століття / І.С. Яцик // Вісник Таврійського університету. - 2007р. - Вип.6. - С. 39 - 43.

2. Яцик І.С. Трансформація поняття „ситуація” в метаантропології : класичного та некласичний стиль мислення в антропологічних дослідженнях філософів / І.С. Яцик // Вісник Київського лінгвістичного університету: Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності: Збірник наукових праць. - Київ: Видавничий центр ВДЛУ. - 2008 р. -- Вип.22. -- С. 58 - 65.

3. Яцик І.С. Християнська філософія екзистенції як шлях виходу в трансценденцію / І.С. Яцик // Мультиверсум. Філософський альманах. - К.: Центр духовної культури. -- 2008 р. -- Вип.75. -- С.124-133.

4. Яцик І.С. Виживання людини у філософській парадигмі екстремальних умов / І.С. Яцик // Психологічна безпека та адаптація особистості. Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: ДГУ, 2007. -- С. 128 - 132.

5. Яцик І.С. Психософія вчинку в екстремальних умовах буття / І.С. Яцик // Практична психологія у міждисциплінарному аспекті: проблеми та перспективи. Матеріали Міжнародної конференції. -- Дніпропетровськ: ДГУ. -- 2008 р. -- С. 303 - 309.

6. Яцик І.С. Екзистенційний вимір філософської категорії «віра» в граничній ситуації буття людини / І.С.Яцик // Колізії синтезу і релігії в історії вітчизняної філософії (до 180-річчя Памфіла Юркевича та 130-річчя Семена Франка): Український часопис російської філософії. Вісник Товариства російської філософії при Українському філософському фонді. - Вип.7. - Полтава: АСМІ, 2007. - С. 286 - 288.

7. Яцик І.С. Релігійність як фактор впливу на вчинок особистості в екстремальній ситуації / І.С. Яцик // Суспільно-політичні виміри релігійних процесів в Україні. Збірник наукових праць. / За загальною ред. Балуха В.О.(гол.ред.), Докаша В.І., Колодного А.М., Пилипович Л.О. -Чернівці: Рута, 2008. - С. 42 - 45.

8. Яцик І.С. Екзистенція вчинку: діалектика раціонально-ірраціональної духовності людини /І.С. Яцик // Філософія гуманітарного знання: раціональність і духовність // Матеріали Міжнародної наукової конференції 2-3 жовтня 2008 р. - Чернівці: Рута, 2008. - С. 127-129.

Размещено на Allbest.ru