Історико-філософська реконструкція лібералізму Дж. Ролзом: параметри розуміння справедливості

Історико-філософська реконструкція ідей класичного лібералізму Дж. Ролзом та концептуалізація ідеї справедливості в контексті філософського осмислення сучасної української суспільної свідомості. Поняття справедливості в американському неолібералізмі.

Рубрика Философия
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 11.08.2015
Размер файла 38,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

УДК: 1(091)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук

Спеціальність 09.00.05 - Історія філософії

Історико-філософська реконструкція лібералізму Дж. Ролзом: параметри розуміння справедливості

Павленко Ірина Анатоліївна

Київ - 2011

Дисертація є рукописом

Робота виконана на кафедрі історії філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор філософських наук, професор Ярошовець Володимир Іванович Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри історії філософії;

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор Савельєва Марина Юріївна, Центр гуманітарної освіти НАН України, професор кафедри філософії науки та культурології; кандидат філософських наук, доцент Павлов Валерій Лук'янович, Київський національний університет харчових технологій, доцент кафедри філософії.

Захист відбудеться “16” травня 2011 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.27 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 330.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці імені М.О.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, зал № 12.

Автореферат розісланий “15” квітня 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Ю. Крикун.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Сьогодні в українському суспільстві формується нова світоглядно-політична картина світу, у змісті якої чітко вирізняється тенденція до утвердження свободи, рівності, справедливості.

Сучасний неолібералізм, одним з відомих представників якого є Дж. Ролз, має досить тривалу історію, тісно пов'язану з еволюцією філософських ідей свободи, рівності, справедливості. Вплив філософських ідей лібералізму на розвиток сучасної цивілізації доволі багатозначний. Майже всі соціальні філософи, які поділяли ідеї свободи, рівності і справедливості, пов'язували їх з ідеєю суспільного договору та переконанням у можливості засобами просвітництва змінити світ на краще. Загальною тезою цього переконання стає вислів “думка править світом”. Загалом лібералізм - це система ідей та ідеалів, політичних та економічних програм, які ставили своїм завданням ліквідацію державних інститутів примусу і проголошення народу єдиним сувереном влади і носієм свободи.

Актуальність проблеми історико-філософського дослідження трансформації ідей лібералізму та їх реконструкції Дж. Ролзом відповідно до вимог сучасного розвитку світової цивілізації обумовлена тим, що український соціум поступово інтегрується в європейський і світовий суспільно-політичний та економічний простір, в якому ідеї неолібералізму стали складовою суспільної свідомості та посідають визначальне місце в самоорганізації життєдіяльності. Зокрема, для українського суспільства актуальними є філософські ідеї Дж. Ролза, які об'єднуються загальним поняттям соціальної справедливості як чесності. Етичне поняття “чесність” у філософії Дж. Ролза віддзеркалює тенденцію переміщення уваги суспільства у розумінні свободи, рівності і справедливості з політичної філософії у сферу моральності.

Зважаючи на те, що у суспільній свідомості ідеал свободи містить рефлексію одвічного прагнення людини позбутися будь-яких форм своєї залежності, надто поневолення з боку держави та її органів влади, політична концепція справедливості має три взаємопов'язані виміри. По-перше, справедливість має задовольняти вимоги рівної свободи; по-друге, справедливість має спиратися на дієву систему законодавства; по-третє, справедливість має узгоджуватись зі свободами рівноправного громадянства. Засновники теорії класичного лібералізму, зокрема Г.В.Ф. Гегель, І. Кант, Дж. Локк, К. Маркс, Дж. Міль, А. Токвіль наголошували на структурному та ціннісному контексті свободи, поєднавши її зміст з формою політичного устрою. У їх розумінні свобода означає не свавілля, не анархію, не безлад, а відповідну до природного права людини практичну діяльність, що співзвучна з ідеєю І. Канта про морально вільну особу, незалежну від будь-якого насилля з боку інших людей і політичних інститутів.

Отже, проблема полягає в тому, що, з одного боку, сучасне українське суспільство потребує переорієнтації суспільної свідомості на світоглядні ідеї класичного лібералізму, з іншого - цілеспрямованої розбудови суспільно-політичних і громадських інституцій, які б забезпечили стабільне функціонування прав і свобод громадян відповідно до розуміння Дж. Ролзом справедливості як чесності. Формування українським суспільством неоліберальної самосвідомості є необхідною передумовою досягнення проголошеної мети - бути рівноправним членом європейської спільноти.

Ступінь наукової розробленості проблеми. Серед представників філософської думки, що займалися вивченням концептуальних ідей свободи, рівності і справедливості в теорії класичного лібералізму та неолібералізму, слід відзначити таких науковців, зокрема І. Бичка, В. Ляха, В. Павлова, В. Пазенка, М. Поповича, М. Савельєвої, М. Собуцького, В. Табачковського, О. Шевченка, В. Шинкарука, В. Ярошовця та інших дослідників. Окремі питання історико-філософського аналізу трактування основної категорії класичного лібералізму - свободи, яка була піддана Дж. Ролзом істотної реконструкції, репрезентовані у працях українських дослідників Є. Бистрицького, М. Ващак, Г. Волинки, П. Гнатенка, Г. Ковадло, В. Купліна, О. Наконечної, В. Петрушова, Л. Ситніченко, М. Цюрупи, та ін. Серед російських вчених значну увагу вказаним проблемам приділяли Т. Алєксєєва, Г. Батіщев, Г. Батляр, В. Лекторський, В. Стьопін, та ін. Зазначимо, що монографічне дослідження Т. Алєксєєвої концепції справедливості в морально-політичній філософії Дж. Ролза містить в основному критичний аналіз його поглядів переважно з методологічних позицій марксистсько-ленінської філософії. В англомовних країнах упродовж багатьох років цим ідеям було присвячено чимало праць таких філософів, як Т. Грін, Ф. Науман, Ф. Хайек, Дж. Хобсон та ін.

У сучасній зарубіжній філософії класичний лібералізм та його базові ідеї і принципи стали предметом наукових інтересів таких дослідників, як Е. Барендт, Р. Баркер, Р. Белані, І. Берлін, Д. Боаз, Е. Гутман, Дж. Кенес, Д. Меннінг, Р. Нозік, М. Сендел, Г. Шпрогет та ін. Вони істотно розвинули філософське розуміння базових ідей лібералізму та класифікували історію ліберального мислення. Їх висновки дають підставу виділити три основні аспекти дослідження свободи: по-перше, автономність індивіда; по-друге, особисту свободу; по-третє, свободу у плюралізмі ідей і дискурсивного мислення.

Віддаючи належне науковій і практичній значущості праць, у яких окремо розглядаються різні аспекти позначеної наукової проблеми, історико-філософська реконструкція лібералізму Дж. Ролзом фактично не досліджена.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі історії філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка в межах комплексної наукової програми Київського національного університету “Наукові проблеми сталого державного розвитку України”, науково-дослідницької теми філософського факультету №06БФ041-01 “Філософія і політологія в структурі сучасного соціогуманітарного знання”.

Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційної роботи є історико-філософська реконструкція ідей класичного лібералізму Дж. Ролзом та концептуалізація ідеї справедливості в контексті філософського осмислення сучасної української суспільної свідомості.

Реалізація поставленої мети передбачає розв'язання наступних завдань дисертаційного дослідження:

· проаналізувати головні теоретичні джерела формування філософських ідей лібералізму, особливо свободи, рівності і справедливості;

· з'ясувати місце і роль ідей свободи, рівності і справедливості в зміні світоглядних орієнтацій і суспільної свідомості та договірних відносин у формуванні інституцій демократичних держав;

· розкрити значення ідей свободи, рівності, справедливості у реформуванні суспільно-політичних систем англомовних країн;

· показати роль і місце інституалізованих ідей лібералізму та історичні передумови їх критичної рефлексії і формування неолібералізму;

· Виявити концептуальне значення поняття справедливості та її моральний вимір в американському неолібералізмі Дж. Ролза в контексті історичних змін.

Об'єктом дослідження є історико-філософський зміст справедливості у взаємозв'язку із свободою і рівністю в класичній ліберальній і неоліберальній філософії.

Предметом дослідження є концепти справедливості, свободи та рівності в історико-філософській реконструкції лібералізму Дж. Ролза.

Теоретико-методологічна основа дослідження. Методологічні засади дослідження складаються з цивілізаційного, формаційного, синергетичного та діалектичного підходів. Головні закономірності становлення та розвитку концептів свободи, рівності і справедливості досліджено завдяки історичному, системному, структурно-функціональному та компаративному аналізам. Дисертант застосувала критично-описовий та проблемно-пошуковий підходи.

Теоретичною основою даного дисертаційного дослідження виступають праці вітчизняних та зарубіжних дослідників. Основу складають філософські праці основоположників теорії лібералізму, зокрема Г.В.Ф. Гегеля, Дж. Локка, в яких досліджувалася свобода, договірна концепція демократичної держави, приватна власність, конкуренція, рівність прав і соціальна справедливість в їх історичному становленні та реконструкції у філософській думці неолібералізму, зокрема, у працях Дж. Ролза. Методологічним підґрунтям дослідження є історико-філософська парадигма розвитку ідей, їх систематизації відповідно до нагальних потреб цивілізаційного поступу суспільства та структурно-функціональна концепція зміни змісту та обсягу основоположних ідей лібералізму та їх реконструкції неолібералізмом.

Користуючись досягненнями неолібералізму, особливо теорії справедливості Дж. Ролза, які критично переосмислили всі філософські надбання у розумінні свободи, рівності і справедливості, українське суспільство освоїть ці вершини філософської думки та спрямує їх на розбудову держави і громадянського суспільства. З самого початку свого виникнення неолібералізм існував і розвивався як певна духовна, філософсько-орієнтована і прагматична сила, протилежна марксизму-ленінізму, яка зосереджувалася на філософській реконструкції ідей класичного лібералізму та їх інституалізованих форм в США з метою прогресуючого цивілізаційного розвитку.

Джерельну базу дослідження складають праці Ю. Габермаса (Насамперед: “Філософський дискурс модерну” та ін.), Г.В.Ф. Гегеля (“Наука логіки”, “Енциклопедія філософських наук” та ін.), І. Канта (“Метафізика вдач” та ін.), Дж. Локка (“Два трактати про правління”, “Досвід про людське розуміння” та ін.), Дж. Ролза (“Політичний лібералізм”, “Теорія справедливості”), Ж.-Ж. Руссо (“Про суспільний договір”), А. Токвіля (“Про демократію в Америці”), для яких ідея свободи є універсальною категорією, в контексті змісту і обсягу якої систематизуються ідеї рівних прав громадян та приватної власності, конкуренції і справедливості. Крім того, вивчалися філософські праці, в яких критикується філософія лібералізму і неолібералізму.

Дисертаційна робота ґрунтується на загальнонаукових, філософських принципах і методах пізнання, а також застосовано системно-структурний метод, який надав дослідженню цілісного характеру.

Наукова новизна дослідження полягає у постановці, аналізі й узагальненні розуміння справедливості в історико-філософській реконструкції лібералізму Дж. Ролзом. Основні положення наукової новизни, що виносяться на захист, розкриваються у наступних теоретичних висновках:

· вперше здійснено, із застосуванням методології як форми організації оптимально-ефективної діяльності, дослідження особливостей і специфіки ідей лібералізму, зокрема свободи і справедливості, що спиралися на ідеї природних прав людини та суспільного договору. Підкреслено роль найбільш відомих представників класичного лібералізму - Дж. Локка, Дж. Міля, Ш.Л. Монтеск'є, Ф. Вольтера, Ж.-Ж. Руссо, О. Конта, І. Канта, Г.В.Ф. Гегеля, К. Маркса та ін. у виявленні впливу ідей свободи і справедливості на сучасну суспільну свідомість;

· наголошено на значенні впливу ідей свободи, рівності і справедливості у зміні світоглядних орієнтацій суспільної свідомості та з'ясована їх інституалізація на прикладі англомовних країн;

· одержали подальший розвиток основоположні ідеї класичного лібералізму, які зазнали критичної рефлексії після їх інституалізації; обґрунтовано, що на першій стадії формування новітньої світоглядної орієнтації англомовних країн ідея свободи мала домінуючий вплив у взаємодії з рівністю і справедливістю; на другій - ідея рівних прав громадян стає домінуючою у соціальній філософії; на третій стадії домінантою стала ідея соціальної справедливості;

· поглиблено аналіз світоглядного змісту основних ідей неолібералізму; з'ясовано, що неоліберальна філософська концепція Дж. Ролза реконструювала засади класичного лібералізму до потреб суспільного життя з метою встановлення надійних політико-правових механізмів повноцінного функціонування солідаризованого суспільства, в якому справедливість має істотний вплив на успіх демократичних інститутів;

· встановлено, що теорія американського неолібералізму знаходить своє практичне втілення через моральний вимір. В той же час поняття справедливість як фундаментальне за своєю визначеністю у моральному вимірі теорії Дж. Ролза набуває концептуального значення і носить засадничий характер.

Теоретичне і практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що воно дає змогу осмислити історико-філософську реконструкцію ідей класичного лібералізму Дж. Ролзом, зміну їх пріоритетів та розкриття параметрів розуміння справедливості. Основні положення дисертації можуть бути використані в науковій, навчально-методичній і практичній сферах життя українського суспільства.

Матеріали дослідження можуть бути використані при розробці нормативних курсів та спецкурсів з історії філософії та філософії.

Апробація теми та результатів дослідження. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження виражені у формі доповідей на міжнародних наукових конференціях: “Дні науки філософського факультету-2007”: Міжнародна наукова конференція (18-19 квітня 2007 року), “Дні науки філософського факультету-2008”: Міжнародна наукова конференція (16-17 квітня 2008 року), “Людина. Світ. Суспільство” (до 175-річчя філософського факультету). Дні науки філософського факультету - 2009: Міжнародна наукова конференція (21-22 квітня 2009 року), “Дні науки філософського факультету-2010”: Міжнародна наукова конференція (21-22 квітня 2010 року).

Публікації. Впровадження результатів дослідження здійснювалося у формі наукових публікацій: 3 статтях, всі з яких розміщено у фахових виданнях, та 4 тезах, опублікованих за матеріалами конференцій, в яких брав участь дисертант.

Структура та обсяг дисертації зумовлені специфікою предмета і логікою розкриття теми, метою і завданнями дисертаційного дослідження. Дисертаційна робота складається з вступу, трьох розділів, з семи підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 191 сторінку, з яких 181 сторінка основного тексту і 10 сторінок - список використаних джерел, загальна кількість яких становить 158 найменувань.

Основний зміст дисертації

У вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету та завдання роботи, об'єкт і предмет дослідження, окреслено методи, наукову новизну та практичне значення дослідження, наведена інформація щодо апробації результатів дисертації та публікацій.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади та джерельна база дослідження” аналізуються та уточнюються поняття, визначаються концептуальні засади та джерельна база дослідження.

У підрозділі 1.1. “Джерельна база дослідження” прослідковано, що вивчення історії розвитку філософської думки неолібералізму, зокрема тих його представників, які реконструювали ідеї свободи, рівних прав громадян та справедливості, вимагає залучення широкого кола джерел, різних за походженням та інформаційними можливостями. Опрацьовані джерела дали підставу виділити три основні аспекти дослідження свободи: по-перше, автономність індивіда; по-друге, особисту свободу; по-третє, свободу у плюралізмі ідей і дискурсивного мислення. Дослідження головних закономірностей розвитку філософських ідей лібералізму дозволило виділити принаймні три основні напрямки: 1) консервативний лібералізм; 2) радикальний лібералізм; 3) лібералізм суспільно-політичного дискурсу.

Варто акцентувати увагу на тому, що з історії інституалізації свободи, рівних прав громадян та справедливості в США нагромаджено значний комплекс документів, які дозволяють розкрити загальну динаміку реконструкції ідеалів класичного лібералізму під визначальним впливом філософської думки неолібералізму.

Серед теоретичного спадку, що залишився США від класичного лібералізму доби Дж. Локка, Ш.Л. Монтеск'є, А. Сміта, Дж. Мілля, А. Тейлора та інших філософів ліберального вчення, слід виокремити ідеали свободи, самодостатності особи та її природних прав, ініціативи і вільної конкуренції, торгівлі, свободи від втручання державних інститутів в економічне і приватне соціальне життя. Перша справжня спроба збагнути сутність вищеозначених ідеалів належить Дж. Хобсону, Т. Гріну, Ф. Науману та ін.

Неолібералізм надав ідеалам свободи, рівності і справедливості більш систематичного розвитку, спрямувавши свою думку на три засади. По-перше, неолібералізм реконструював минулу історію втілення свободи в США і дійшов висновку, що завдяки політичним реформам інституалізовані форми свободи набувають більш повного й довершеного існування. По-друге, ідеал рівності, проектований філософською думкою, відкрив спочатку в Англії, пізніше у США історичну реальність, інституалізуючись у правові норми.

У підрозділі 1.2. “Методологія і ключові поняття дослідження” проаналізовано систему понять, які забезпечили можливість осмислення структури основних ідей класичного лібералізму, їх ґенезу, трансформацію в суспільно-політичні ідеали, інституалізацію, їх вплив на раціоналізацію інститутів держави і суспільства. Показано, що ідеї класичного лібералізму зруйнували традиційні світоглядні засади суспільної свідомості, вони допомогли людству позбутися хибних уявлень і переконань про суспільний розвиток, про засади його самоорганізації і навчили розуміти роль свободи, приватної власності, рівних прав людей в прогресивному розвитку.

Предметом вивчення стала не тільки система абстрактних понять, ідей лібералізму, але й стан суспільної свідомості, яка сформувалася під визначальним впливом філософської думки основоположників теорії класичного лібералізму. Прослідковано, що в межах неолібералізму проблема свободи, рівності і справедливості перетворилася на предмет постійного наукового пошуку механізмів їх гармонізації та виведення індивідуального суб'єкта з-під тотальної влади держави і монополістичного фінансово-промислового капіталу.

Розгляд проблеми свободи, рівності і справедливості в історичному контексті в цьому дослідженні концентрується не лише навколо визначень цих понять в лібералізмі та неолібералізмі, але головно навколо їх інституалізованих форм буття та тих перетворень, що характеризували виникнення ліберальної економіки, політики, держави і права.

На перетині моделі минулого розуміння ідей свободи, рівності і справедливості та прагнення осмислити майбутнє формується новий образ не лише лібералізму, але й змістовне бачення нової держави і суспільства, які послідовно реалізують принцип справедливості. Гегелівський закон заперечення заперечення в цьому дослідженні став своєрідним методологічним принципом, який організує пізнання неоліберального тлумачення понять свободи, рівності і справедливості як особливої реальності, котра наповнюється новим змістом, зберігаючи загальне. Аналізуючи неолібералізм, виходили з того, що вирішальною під час здійснення ідеалів класичного лібералізму є діяльність суспільства як суб'єкта, домінантним мотивом якого було практичне втілення свободи, рівності і справедливості. Виокремлюючи три основні вищеозначені ідеї лібералізму, які в процесі життєздійснення увиразнюються та виявляють свої негативні форми прояву, актуалізують процес творчого переосмислення їх буття в суспільній практиці.

Виходячи з принципу розвитку, дослідження неолібералізму тісно пов'язане з реконструкцією різноманітних інститутів, які втілюють ідеї свободи, рівності і справедливості. Поміж спроб концептуалізації свободи і рівності в контексті справедливості системотвірним компонентом у Дж. Ролза є чітке бачення динаміки соціальних процесів як результату зусиль різних соціальних груп людей і окремих інститутів громадянського суспільства. Йдеться, певна річ, не про те, щоб виокремити справедливість із контексту інституалізованих свобод і прав громадян суспільства, а про їх концептуалізацію в змістовній площині справедливості. Філософське розуміння справедливості в працях Дж. Ролза - це ключ не лише для побудови і розробки нової концепції суспільного життя, але й для послідовного подолання будь-яких форм соціальної несправедливості.

У другому розділі “Інституалізація ідей лібералізму та їх критичне переосмислення в неоліберальній перспективі” розглянуто розвиток теорії класичного лібералізму в історико-філософському контексті, аналізується інтерпретація ідей свободи і справедливості в філософії неолібералізму.

У підрозділі 2.1. “Історико-філософський контекст розвитку теорії класичного лібералізму” прослідковано, що формування концептуальних засад філософії лібералізму відбувалося в контексті ідей свободи, справедливості та невід'ємних природних прав людини, які розроблялися видатними мислителями Г.В.Ф. Гегелем, Т. Гоббсом, І. Кантом, Дж. Локком, Дж. Міллєм, Ж.-Ж. Руссо, Б. Спінозою, А. Токвілем та іншими. Величезну роль у формуванні концепції лібералізму відіграли ідеї, погляди, уявлення, ідеали Європейського Гуманізму. У Просвітництві ідеї гуманізму стали визначальними конструктами, елементами для концептуалізації початкової стадії формування філософії лібералізму, осереддям якої було переконання про невичерпність можливостей просвітництва для розробки ідеалу суспільства з вільною і розумною особистістю. Звідси бере початок культ “автономної людини”, яка завдяки розуму, моральності здатна здійснити прогресивний розвиток суспільства.

У класичному філософському лібералізмі визначення провідної ролі народу у формуванні державних інститутів влади, етика, свобода і справедливість - це мережа світоглядно-політичних орієнтирів. Їх присутність не лише умоглядна, але й прагматична.

За всієї строкатості і суперечливості філософських поглядів різних представників теорії класичного лібералізму на сутність суспільного договору, свободи і справедливості, державного та економічного ладу найсуттєвішими є наступні взаємопов'язані між собою ідеї, погляди, переконання, ідеали - це свобода, соціальна справедливість, рівність, соціальна солідарність, мирний світопорядок і раціональне удосконалення всіх сфер суспільного життя. У політичній площині класичного лібералізму найбільш зримою була ідея парламентаризму і правової держави, в якій би основні права і свободи громадян були захищені. В етичній складовій класичного лібералізму виділено ідеал суспільної системи на основі гуманізму, свободи, соціальної справедливості, рівності і солідарності при забезпеченні високої ефективності економіки. Фундаментом морально досконалої цивілізації лібералізм вважав мудрість законодавців і політиків, які б обов'язково були співчутливими до негараздів своїх співгромадян та створили легітимні й дієві юридичні норми для подолання свавілля і жорстокості.

Прослідковано, що американський класичний лібералізм ґрунтувався на принципах “абсолютної свободи конкуренції”, “державного невтручання” в соціально-економічні відносини і відповідав тенденціям суспільного розвитку. Європейський класичний лібералізм був спрямований проти феодально-аристократичних інститутів і традицій.

У підрозділі 2.2. “Інтерпретація ідей свободи і справедливості у філософії неолібералізму” прослідковано, що основоположні філософські засади класичного лібералізму стали предметом і критики, і реконструкції. Неоліберали реконструювали засади класичного лібералізму до потреб соціокультурного життя суспільства, вони прагнули знайти надійні політико-правові механізми повноцінного функціонування солідаризованого суспільства, яке мало значний вплив на успіх демократичних інститутів. Реформістська традиція у політичному житті США актуалізувала концепцію соціальної справедливості.

Головний висновок стосовно неолібералізму полягає в тому, що його філософсько-політичне мислення було втілено у повсякденну суспільну практику. Проблема свободи, рівності і справедливості в неолібералізмі була усвідомлена по-новому. Новизна полягала в тому, що філософський акцент політико-економічного їх розуміння переходив у соціально-економічну площину. Новизна виявлялася і у формуванні інститутів свободи, рівності і справедливості, що враховували цілі та інтереси основних соціальних верств, які не були тісно пов'язаними зі спільними інтересами з якоюсь однією політичною структурою.

Звично в історико-філософському аналізі класичного лібералізму виділяють чотири найістотніші складові - свободу, рівність, справедливість і невід'ємні природні права людини. Цей концепт тісно пов'язаний в неолібералізмі, який розглядає існуючі демократії, класичним взірцем якої визнаються США. Свобода тут ототожнюється в світоглядній моделі держави. Річ у тому, що найголовнішим ідеально-спонукальним мотивом боротьби північноамериканського суспільства був ідеал свободи. Його втілення є своєрідним нагадуванням, що свобода є реальним підґрунтям легітимності влади, яка послідовно дотримується цієї ідеї та сприймає як одну з теоретичних засад суспільного буття.

Реалізація ідей теорії класичного лібералізму в США мала своєю передумовою суб'єктивність, сповнену ідеалами свободи, рівності і справедливості. На першій стадії розвитку політичної та економічної системи прагнення втілити означений вище ідеал було розумовою конструкцією, а не суспільною практикою. Після декількох криз внаслідок життєвого досвіду на перший план висувається ідеал соціальної справедливості, і прагнення його втілити в суспільну практику було наслідком негативного досвіду втілення ідеї свободи. справедливість лібералізм розлом філософія

У третьому розділі ““Некласичний лібералізм” Дж. Ролза: історико-філософський дискурс рівності, свободи, справедливості, чесності” аналізується свобода, рівність, справедливість, чесність в етичній моделі “некласичного лібералізму” Дж. Ролза.

У підрозділі 3.1. “Свобода і рівність в етичній моделі “некласичного лібералізму” Дж. Ролза” доведено, що існуюча в теоретичному доробку Дж. Ролза інтегральність ідей класичного лібералізму торкається питання зміни у етиці та моральній свідомості. Поєднання досвіду та класичних ідей теорії лібералізму, що супроводжувалися їх реконструкцією філософською думкою неолібералізму, по-перше, вказують на існування транспозиції системотвірних ідей свободи, справедливості і, по-друге, свідчать про безперервну їх актуалізацію та поєднання з досвідом екзистенційно-вольових плюралістичних дискурсів.

У тенденції розвитку американської демократії, що ґрунтується на індивідуалістичній концепції підприємництва були досить чітко виявлені громадянські права на принципі політичної свободи більшою мірою, ніж в інших країнах. Водночас історія демократії США засвідчує, що в її надрах були досить негативно виявлені політичні, соціокультурні й економічні обмеження прав етнічних меншин, надмірною експлуатацією монополіями свого народу та економічно залежних країн та військовим втручанням у справи багатьох країн світу. Наслідком цієї політики є те, що в суспільній свідомості визріває криза довіри до влади. Звідси бере початок одна з принципових особливостей неолібералізму, яка збігається з обсяговою множиною моральних критеріїв свободи, рівних прав громадян та справедливості. Це відбулося тому, що періодичні економічні кризи, військові втручання США у справи інших країн, монополізація, індустріалізація, інші негативні явища дали привід для морального невдоволення широких соціальних верств американського суспільства політикою держави. Криза ідеалів свободи, рівності і справедливості спричинила філософські роздуми, щоб збагнути ситуацію та передбачити тенденції розвитку суспільства. Проблема моральної відповідальності суспільства постала дуже гостро. Суспільство, яке жило свободою та справедливістю етико-політичної мети, стало недовіряти владі.

Конструктивний характер неолібералізму виявляється тим фактом, що перші його представники, роблячи акцент на позитивній стороні лібералізму, піддали критиці існуючі політичні інституції, піддали сумніву ціннісні установки вільного підприємницького духу. Вони почали з критики існуючих інститутів політичної та економічної сфер й почали вибудовувати з неї конструктивну політичну філософію. Найбільшої гостроти в критиці державних інститутів і монополізованого капіталу набула ідея суспільного устрою, в якому регулювання соціально-економічних відносин здійснювалося б спонтанно, без втручання держави і суспільства. Тож концепція свободи класичного лібералізму радикально змінила суспільне життя і суспільну свідомість.

У підрозділі 3.2. “Феномен справедливості у концепції “соціального добробуту” Дж. Ролза” прослідковано, що окреслюючи місце і роль свободи у демократично організованому суспільстві, неолібералізм дійшов висновку, що її не можна розглядати незалежно від справедливості. Ці дві ідеальні цінності взаємозалежні. Свобода маніфестує демократизм, а соціальна справедливість - його цілеспрямованість.

Певною мірою можна стверджувати, що філософсько-політична думка лібералізму торувала шлях, щоб стати соціальним інститутом. Вона органічно включилася в систему політико-правових відносин. Його принцип “спільної вигоди”, а отже, й спільного блага, добробуту був спрямований до законодавців, які мали врахувати той незаперечний факт, що людина здебільшого егоїстична й корислива. Саме тому право має забезпечити регулювання дій, вчинків людей для досягнення спільного блага.

Демократія - одна з найбільш складних соціально-філософських і філософсько-політичних категорій, що заторкує широку сферу людських відносин і життєдіяльності спільноти. Зміст цієї категорії безпосередньо і опосередковано віддзеркалює економічні, політичні, правові, етичні умови життя суспільства та його окремих громадян і тенденції їх розвитку. Симптоматично, що деякі представники філософської думки все більше усвідомлюють труднощі сучасної демократії.

Етичний контекст концепції свободи в її зв'язку з рівністю прав і справедливістю означає, що неолібералізм започаткував нову тенденцію осмислення суспільства, що об'єднує ліберальну парадигму і дає підстави міркувати про справедливість як феномен, що розгортається в сучасних демократіях.

Для Дж. Ролза стратегічним завданням було розробити цілісну систему справедливості, яка б могла стати альтернативою утилітаризму, котрий у тому чи іншому вигляді тривалий час панував в англосаксонській традиції політичної думки, та виробити філософсько-політичне “осердя демократичної традиції”.

У підрозділі 3.3. “Категорія “чесності” як філософська основа теорії справедливості Дж. Ролза” показано, що в теорії справедливості Дж. Ролза базовими категоріями використовуються найбільш значимі для моральності абстрактні цінності, серед них “чесність”. Акцентування чесності живить моральний досвід та спрямовує його до справедливості. Всі інші характеристики справедливості суть різновиди актуальності чесності, з допомогою якої живе ідея справедливості в моральному світі суспільства. Чесність в суспільній свідомості сприймається в якості базової моральнісної складової, яка забезпечує стійке системне утворення соціальних структур, навіть якщо деякі частини цієї цілісності здатні бути чутливими до життєвих проблем.

Феномен “чесність” - це абстракція, що бере участь у творенні актуальності волі, зі своїми власними внутрішніми силами. Дж. Ролз пов'язував своє розуміння справедливості з чесністю не випадково. Він виділив з моральної свідомості всіх народів, соціальних верств постійно існуюче начало, яке посилює саму моральність та її доброчинну спрямованість. Вербальні вирази чесності в процесі побудови теорії справедливості Дж. Ролзом характеризуються систематизацією думок, приводять в логічний порядок всі інші поняття, думки, ідеї. Як бачимо, у філософській рефлексії Дж. Ролза стосовно справедливості поступово підсилюється елемент особистісної й суспільної суб'єктивності в моральному змісті чесності. Особливої ваги на арені суспільно-політичного життя громадян США набуває чесність у поєднанні з відкритістю моральних “чуттів справедливості”.

Категорія “чесність як справедливість” використовується Дж. Ролзом у політичній філософії в єдності з етикою і соціальною філософією для означення суспільного ідеалу.

У висновках дисертаційної роботи підбито підсумки дослідження, окреслена перспектива подальшого вивчення сучасних основоположних ідей неолібералізму.

Дисертант обґрунтовує, що, по-перше, базові ідеї класичного лібералізму посідають провідне місце в історії філософської думки; по-друге, поняття свободи, рівності і справедливості набули універсального застосування в мисленні, мовленні і практиці; по-третє, завдяки концептуалізації світоглядних орієнтирів ідеї свободи, рівності і справедливості набули своєрідної сучасної метаідеології і політичного метадискурсу; по-четверте, ліберальні принципи і практика стали основою передових філософських дискурсів і одночасно окрилювали неолібералізм; по-п'яте, критична рефлексія ліберальних ідей зрештою завершила імплементацію ключової для філософії Дж. Ролза концепції справедливості; по-шосте, Дж. Ролз подає новий, сучасний погляд на сутність і цінність справедливості та аргументує її серцевину - чесність як ідеальну настанову для розвитку інтелектуальної політичної культури західних демократій; і, нарешті, розуміння свободи, на переконання Дж. Ролза, передбачає виразно етичні пріоритети, серед яких чесність має бути єдиним концептом свободи.

Ліберальний дух з його домінуючою ідеєю свободи пронизував всі модифікації лібералізму англомовних країн. З середини ХХ ст. критика філософських ідей лібералізму завершується пошуком нової ідеї, яка б стала мотивом і стимулом нового розвитку неолібералізму. Цією ідеєю стала справедливість. Вона, зміщуючи інші ідеї лібералізму, посідає центральне місце і створює цілком інший контекст сучасного ліберального світогляду.

Підкреслюється, що свобода, рівність прав, приватна власність і демократія мають посісти чільне місце в інституціях, які гарантують принцип справедливості. Загалом лібералізм і неолібералізм акцентують увагу на тих аспектах життєдіяльності суспільства, які найбільш чутливі для всіх соціальних верств - це передусім свобода, рівність і справедливість.

Суспільна практика показує, що лібералізм започаткував новий різновид суспільно-політичного устрою на засадах свободи, рівності і справедливості та представницького врядування, яке називається ліберально-демократичним. Оскільки майже вся сучасна політична історія розвитку країн і народів є певною мірою й історією інституціоналізації ідей свободи, рівності, приватної власності, конкуренції і справедливості, історичний процес розвитку філософської думки лібералізму і неолібералізму у своїй основі є історією практичного втілення ідей, політичних, соціальних й етичних доктрин.

Концепція сучасного неолібералізму виявляється близькою до інтенцій українського національного духу. У цьому контексті вітчизняні філософи зазначають, що “властивий українському національному характерові індивідуалізм, поєднаний з ідеєю рівності, поваги до окремішнього індивіда та його свободи, гостре неприйняття деспотизму абсолютної монархічної влади” складають осердя його світогляду.

Зміст основних ідей дисертації відображено у таких публікаціях

1. Павленко І.А. Історико-філософський контекст лібералізму / І.А. Павленко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Філософія. Політологія., ВПЦ “Київський університет”, 2007. - № 87-88. - С. 83-86.

2. Павленко І.А. Свобода у філософії лібералізму та її реконструкція Дж. Роулзом / І.А. Павленко // Гуманітарні студії. Збірник наукових праць. Випуски 5-6., ВПЦ “Київський університет”, 2009. - С. 54-63.

3. Павленко І.А. Концепція справедливості Дж. Ролза в демократичному суспільстві / І.А. Павленко // Мультиверсум. Філософський альманах: Зб. наук. праць. - 2010. - Вип. 1 (89). - С. 135 - 143.

4. Павленко І.А. Історико-філософська реконструкція теорії справедливості Дж. Роулза / І.А. Павленко // Дні науки філософського факультету-2007: Міжнародна наукова конференція (18-19 квітня 2007 року): Матеріали доповідей та виступів. - К., ВПЦ “Київський університет”, 2007. - Ч.І.

5. Павленко І.А. Історико-філософський аналіз витоків лібералізму / І.А. Павленко // Дні науки філософського факультету-2008: Міжнародна наукова конференція (16-17 квітня 2008 року): Матеріали доповідей та виступів. - К., ВПЦ “Київський університет”, 2008. - Ч.І. - С. 42 - 43.

6. Павленко І.А. Ґенеза лібералізму від політичного до етичного розуміння свободи / І.А. Павленко // Людина. Світ. Суспільство. (до 175-річчя філософського факультету). Дні науки філософського факультету-2009: Міжнар. наук. конф. (21-22 квітня 2009 року): Матеріали доповідей та виступів. - К., ВПЦ “Київський університет”, 2009. - Ч.І. - С. 122 - 124.

7. Павленко І.А. Суперечності інституалізації політичних свобод в сучасній Україні / І.А. Павленко // Дні науки філософського факультету-2010: Міжнародна наукова конференція (21-22 квітня 2010 року): Матеріали доповідей та виступів. - К., ВПЦ “Київський університет”, 2010. - Ч.І. - С.

Анотація

Павленко І.А. Історико-філософська реконструкція лібералізму Дж. Ролзом: параметри розуміння справедливості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.05 - історія філософії. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2011.

Дисертаційна робота присвячена історії філософської реконструкції головних ідей класичного лібералізму Дж. Ролзом з акцентом на розуміння параметрів справедливості. У дисертації розкриті джерела формування філософських ідей свободи, рівності, справедливості, договірних відносин між суспільством і державою, основні етапи становлення ліберального світогляду та тенденції концептуалізації цих ідей, їх інституалізація, критичне переосмислення і реконструкція Дж. Ролзом.

Дисертація є системним і комплексним історико-філософським дослідженням, в центрі якого стоїть проблема становлення ліберально-філософського світогляду суспільства та умов формування його буття на засадах філософії класичного лібералізму під впливом соціально-економічних і суспільно-політичних викликів.

Ключові слова: історико-філософська реконструкція, свобода, рівність, справедливість, права людини, договірні відносини, ліберальна свідомість.

Аннотация

Павленко И.А. Историко-философская реконструкция либерализма Дж. Ролзом: параметры понимания справедливости. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.05 - история философии. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2011.

Диссертационная работа посвящена истории философской реконструкции главных идей классического либерализма Дж. Ролзом с акцентом на понимание параметров справедливости. В диссертации раскрыты источники формирования философских идей свободы, равенства, справедливости, договорных отношений между обществом и государством, основные этапы становления либерального мировоззрения, изменения миропонимания общества своей сущности, мироощущение, миропереживания и миропретворения и тенденции концептуализации этих идей, их институализация, критическое переосмысление и реконструкция Дж. Ролзом. Рассмотрена структура философских идей свободы, равенства, справедливости и их ценностное значение в миропонимании, мироощущении и миропретворении, определено их место в иерархической системе миропонимания обществом своего общественного бытия. Показано значение философской идеи свободы для становления либерального миропонимания, исследованы тенденции реконструкции идей свободы, равенства, справедливости Дж. Ролзом, определены стадии доминирования этих идей в общественном сознании в связи с их институализацией и переосмыслением содержания.

Диссертация является системным и комплексным историко-философским исследованием, в центре которого стоит проблема становления либерально философского мировоззрения общества и условий формирования его бытия на принципах философии классического либерализма под воздействием социально-экономических и общественно-политических вызовов. В диссертации раскрыто содержание и сущность философских идей свободы, равенства и справедливости, их изменение и реконструкция. Важное значение для понимания идей свободы, равенства и справедливости в мировоззренческо-философском измерении занимает их институализация и изменение их доминирующей роли в процессе исторического развития. В научном исследовании показано, что на первой стадии формирования либерально-философского мировоззрения идея свободы занимала доминирующее значение, на второй - идея равенства, на третьей - идея справедливости, которая в философии Дж. Ролза играет роль мировоззренческо-ценностного стержня и задает определенную философско-политическую и социально-философскую доминанту как ответ на стратегические ожидания общества и потребность наилучшей самореализации.

Ключевые слова: историко-философская реконструкция, свобода, равенство, справедливость, права человека, договорные отношения, либеральное сознание.

Annotation

Pavlenko I.A. The historical-philosophy reconstruction of liberalism of J. Rawls: parameters of understanding of justice. - the Manuscript.

The dissertation on reception of scientific degree of the candidate of philosophical sciences on a specialty 09.00.05 - philosophy history. - Kiev national university of name Taras Shevchenko. - Kiev, 2011.

Dissertation is devoted history of philosophical reconstruction of the main ideas of classical liberalism of J. Rawls with accent on understanding of parameters of justice. In the dissertation sources of formation of philosophical ideas of freedom, equality, justice, contractualrelations between a society and the state, the basicstages of formation of liberal outlook are opened. Tendencies of reconstruction of ideas of freedom, equality, justice are investigated of J. Rawls, stages of domination of these ideas in public consciousness them by institutionalization and maintenance reconsideration are defined.

Keywords: historical-philosophical reconstruction, freedom, equality, justice, human rights, contractual relations, liberal consciousness.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Становлення та розвиток теорії Джона Роулза. Джон Роулз – великий борець за теорію справедливості. Два правила пріоритету та концепція демократичної рівності. Інститути справедливого суспільства, два принципи справедливості i проблема стабільності.

    реферат [39,8 K], добавлен 23.11.2010

  • Формування філософських поглядів вітчизняного науковця та суспільно-політичного діяча Б. Кістяківського. Методи дослідження суспільного життя. Встановлення причинно-наслідкових співвідношень між соціальними явищами, їх оцінка з позиції справедливості.

    статья [29,4 K], добавлен 20.08.2013

  • Відображення ідей свободи, рівності та справедливості у філософських системах Платона та Канта. Розуміння об'єктивного закону як принципу становлення соціальних і природних форм буття. Утвердження свободи і рівності в умовах сучасного політичного процесу.

    контрольная работа [31,3 K], добавлен 15.11.2015

  • Філософська думка в культурі Київської Русі, її видатні представники. Гуманістичні та реформаційні ідеї кінця XV – поч. XVII ст. Києво-Могилянська академія. Філософія Просвітництва і Романтизму. Київська релігійна школа. Кирило-Мифодівське товариство.

    презентация [5,0 M], добавлен 17.05.2014

  • Поняття, закономірності розвитку, важливі риси та головні носії суспільної свідомості. Суспільна та індивідуальна свідомість, їх єдність та різність. Структура суспільної свідомості: рівні, сфери, форми. Роль суспільної свідомості в історичному процесі.

    контрольная работа [34,9 K], добавлен 01.02.2011

  • Мораль та її роль в саморозгортанні людини як творця свого суспільства, своєї цивілізації. Увага до проблем моральної свідомості і культури в новому історичному контексті. Особливість моралі як регулятора людських взаємин. Форми суспільної свідомості.

    статья [29,1 K], добавлен 20.08.2013

  • Філософська рефлексія фон Гумбольдта над проблемами мови зі спробами лінгво-філософського осмислення її результатів. Цінність та оригінальність концепції мови Гумбольдта, її вплив на філософію та лінгвістику. Загальна картина світу, що постає у мові.

    реферат [18,2 K], добавлен 02.07.2009

  • Три основні напрями філософії історії. Специфіка філософського осмислення проблеми людини у філософії, сутність людини в історії філософської думки. Філософські аспекти походження людини. Проблеми філософії на сучасному етапі. Особистість і суспільство.

    реферат [40,2 K], добавлен 08.10.2009

  • Форми суспільної свідомості, принципи економії мислення. Співвідношення філософської, релігійної та наукової картин світу. Матеріалістичний та ідеалістичний напрямки в історії філософії від античних часів до сьогодення. Поняття філософського світогляду.

    шпаргалка [645,5 K], добавлен 10.03.2014

  • Обґрунтування думки про неможливість пояснення свідомості, а лише її розуміння у працях М. Мамардашвілі. Основні моменти, в яких чітко спостерігається "відтворюваність" свідомості. Спроба осмислення філософської рефлексії Мераба Константиновича.

    эссе [26,3 K], добавлен 19.12.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.