Жіночий початок в культурних реаліях ХХ століття

Розгляд порівняльної характеристики різних методів вивчення жіночого початку та його оцінка в російській філософії перших десятиліть XX століття. Інтерпретація загальних положень вчення А. Гелена, Х. Плеснера, враховуючи особливості жіночого буття.

Рубрика Философия
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 22.04.2014
Размер файла 39,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет

ім. В. Н. Каразіна

Автореферат

Жіноче начало в культурних реаліях xx століття

Тарасенко Ірина Валеріївна

Харків - 2001

Загальна характеристика дисертації

Актуальність теми. Інтерес до проблеми жіночого начала у сучасному світі, у тому числі й в Україні, постійно зростає. Це пов`язується, по-перше, із розвитком жіночого руху; по-друге, із тим, що однією з реалій епохи “пост” є зміна ціннісних орієнтацій, посилення культурного впливу “жіночих цінностей”. У сучасній культурі поширюється сфера жіночої творчості, тому все актуальнішим стає пошук вирішення (позитивного чи негативного) питання про встановлення філософсько-антропологічних і філософсько-культурологічних відмінностей жіночого та чоловічого начал культури. жіночий початок філософія інтерпретація

В “жіночих дослідженнях” наводяться докази того, що історично правами людини (юридичними, економічними тощо) володіли переважно чоловіки, а права жінки в культурі не були рівними правам чоловіків. Дотепер всі спроби досягти рівноправності між чоловіками та жінками не привели до бажаного результату: на кінець XX століття було виявлено, що “права людини” орієнтувалися на характеристики людини-чоловіка та не цілком відповідають особливостям буття людини-жінки.

Проблема жіночого начала настільки ж складна та багатозначна, як і проблема людини взагалі, тому в літературі не існує єдності поглядів ні на дійсну “природу” (або сутність) жіночого начала, ні на те, з яких позицій треба підходити до його розгляду. На повсякденному рівні та у масовій свідомості поняття жіночого начала та фемінізму майже ототожнюються. На наш погляд, зведення прояву жіночого начала лише до фемінізму є неправомірним.

Ступінь наукової розробки проблеми. Проблема вивчається феміністично орієнтованими вченими, філософами та діячами культури (С.де Бовуар, Р.Брайдотті, К.Гілліган, Ю.Крістевою, С.Ларсен, Е.Фергюсон, Х.Хейн та ін.), а останніми десятиліттями в напрямку гендерних та “жіночих досліджень”, в тому числі в Україні та Росії (І.Жерьобкіна, Т.Кліменкова, Г.Сілласте, Н.Федосєєва, Н.Юліна та ін.). На сьогодні існує велика кількість наукової літератури, присвяченої методам вивчення жіночого начала (роботи Г.Сілласте, С.Ушакіна, Л.Ессіг, М.Ейхлер та ін.). Досить багато написано про жіноче начало в таких галузях діяльності як наука (М.Алік, В.Мор, В.Порус, Ю.Седляк, А.Хейлі-Оліфант та ін.), освіта (М.Аракелова, В.Нестоянова та ін.), економіка (Л.Бабаєва, О.Іващенко, М.Прокопенко, А.Чирикова та ін.), політика (С.Айвазова, І.Жерьобкіна, К.Міллет, А.Тьомкіна та ін.). Однак роботи про участь жінок у різних галузях культури, в основному, являють собою порівняльно-статистичний аналіз внеску чоловіків і жінок у відповідну галузь. Значно менша кількість досліджень, в яких виявляються та аналізуються відміннісні особливості людини-жінки порівняно з людиною-чоловіком. Психологічні аспекти статі розглядаються в роботах А.Адлера, І.Маккобі, К.Жаклін, Т.Виноградової, В.Семенова, Ю.Тюменевої та ін., релігійні - Е.Мольтман-Вендель та ін. Останнім часом з`являються роботи, присвячені жіночій художній творчості, в тому числі, жіночій художній літературі (роботи Н.Габрієлян, С.Павличко, І.Савкіної, О.Трофімової). Особливо треба відзначити книгу В.І.Курбатова “Жіноча логіка”. У роботах вищезгаданих авторів досліджуються окремі аспекти та прояви жіночого начала, але не дається цілісного уявлення про жіноче начало культури на рівні філософської рефлексії.

З одного боку, існують численні інтерпретації сутності статі (та в залежності від цього трактування жіночого начала), серед яких треба виділити три основні підходи: біологічний (який пов`язується із психоаналітичною традицією), структурний, або ролевий (який отримав послідовний розвиток у роботах Т.Парсонса та М.Мід) та символічний (представлений у роботах М.Фуко, Ж.Лакана та інших французьких деконструктивістів). З іншого боку, в філософії “Срібного віку” та російській езотериці на межі XIX-XX століть були висловлені такі ідеї відносно “сутності” та призначення жіночого начала, які ще систематично не вивчалися, але вони виявляються узгодженими тією або іншою мірою з проявами жіночого начала, що спостерігаються. Розробка адекватного предмету дослідження методологічного підходу та поняттєвого апарату, який ще тільки створюється в сучасній філософії культури (не тільки у вітчизняній, але й у світовій), відбувається у процесі створення постнекласичної “жіночої антропології”. Тому філософсько-методологічні проблеми - проблеми дослідження жіночого начала - виявляються нітрохи не менш актуальними, ніж питання “практичного звучання”.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася в рамках науково-дослідної теми кафедри філософії Харківського національного університету радіоелектроніки “Дослідження парадигми постмодерну в філософії науки і філософії культури”, яка здійснюється за республіканською програмою № 64 “Класика, модерн, постмодерн у філософії, науці і культурі: проблеми духовності на зламі тисячоліття” (державна реєстрація №0197U012137).

Мета та задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є філософський аналіз за допомогою культурантропологічного підходу уявлень про “жіноче” та проявів “жіночого начала” у культурі XX століття.

Відповідно до поставленої мети необхідно було вирішити такі задачі:

дати порівняльну характеристику різних методів вивчення жіночого начала та проаналізувати традиційні (есенціалістські) уявлення про “жіноче начало” та уявлення, які склалися в різних напрямках фемінізму, в радянській культурі, в гендерній теорії;

виявити характеристики та оцінки статусу жіночого начала в російській філософії перших десятиліть XX століття;

зробити інтерпретацію загальних положень вчення А.Гелена, Х.Плеснера, враховуючи особливості жіночого буття - дати “жіночу проекцію” німецької філософської антропології;

показати взаємні кореляції жіночого начала з ігровим принципом;

обґрунтувати правомірність/неправомірність аналогій між жіночим та діонісійським началами, чоловічим та аполонівським началами;

визначити сутнісні риси жіночої літературної та філософської творчості;

проаналізувати форми прояву жіночого начала в таких сферах культури, як наука, філософія, освіта, релігія, економіка, політична діяльність.

Об`єктом дослідження є уявлення про “жіноче” та прояви “жіночого начала” в різних культуротворчих сферах.

Предметом дослідження є відмітні особливості, характерні риси жіночого начала.

Методологічна основа дослідження. Вихідними методологічними принципами дослідження є як традиційні для вітчизняної філософії принципи історизма, єдності історичного та логічного, сходження від абстрактного до конкретного, так і елементи постнекласичних стратегій мислення (принципи цілісності, додатковості, герменевтичного тлумачення), які утворюють синтетичний ракурс філософської рефлексії про людину та культуру. В останній чверті XX століття розпочалось формування нових філософських парадигм, у тому числі парадигми філософії культури - парадигми “affirmo”/(ствердження). Як продовження та розвиток ідей, висловлених В.Коневим та В.Леонтьєвою, у дисертації використовується культурантропологічний підхід (ракурс). Жіноче начало, як одне з антропологічних основ культури взагалі, осмислюється в цьому синтетичному ракурсі, орієнтованому на виявленні особливостей жіночої афірмації смислу поза залежністю від сфери культуротворчості.

Дотримуючись стратегії, запропонованої Є.Бистрицьким, дисертантка розглядає жіноче начало в єдності онтологічного та аксиологічного підходів до аналізу культури, а саме через прояв жіночим началом цільності остенсивного, імперативного та аксиологічного “рівнів” афірмації культурних смислів.

Велике значення для цього дослідження мають праці Ф.Ніцше “Народження трагедії з духу музики” та Д.Лауенштайна “Елевсинські містерії”, в яких викладено уявлення про аполонівське і діонісійське начала культури.

У сучасній культурі (в ситуації постмодерну) переоцінюються елементи попередніх культур, у тому числі архаїчної. Для більш адекватного розуміння архаїчної символіки ми опиралися на фундаментальну працю А.Голана “Міф і символ”.

Наукова новизна дисертаційної роботи зафіксована у таких наукових результатах:

виявленні відмінності культурантропологічного підходу (як метода дослідження жіночого начала) від традиційних (есенціалістських) та від методів фемінізму та гендерної теорії, а саме: він дозволяє досліджувати всі без винятку рівні жіночої антропології (включаючи онтологічну “космічність” жіночого начала) порівняно не з андроцентричною антропологією, але з чоловічою - як взаємно необхідною та такою, що доповнює жіночу;

вперше проведено аналіз уявлень О.Блаватської та О.Реріх про жіноче начало: вони обидві підкреслювали унікальність та цілісність жіночого начала як космічного принципу, його творчу природу, нерозривний зв`язок жіночого начала з духовністю, мудрістю і таємницею;

здійснена спроба “жіночої проекції” філософсько-антропологічних уявлень А.Гелена та Х.Плеснера: духовно-тілесна цілісність жіночого, випливаючи із взаємозв`язку між свідомістю та організмом людини-жінки, визначається відповідністю “синтетичних” особливостей жіночої свідомості та жіночого тіла, а також їх суттєвими відмінностями від чоловічої свідомості та організму чоловіка. Проявом особливої ексцентричної позиції людини-жінки є властивість жіночого начала бути зв`язувальним та об`єднувальним (духовне й тілесне, божественне та тваринне);

доповненні уявлення про сутність людини як співвіднесеної з сутністю культури: по-перше, з`ясовано, що властивості жіночого начала та гри мають багато схожих рис: багатогранність, об`єднання протилежностей, здатність розуміння суті за допомогою синтезу, обумовленість законами ритму, гармонії та краси, зміст мети “усередині” діяльності, а також неможливість розчленування та відчуження і жіночої, і ігрової діяльності, комунікативність, спрямованість на розвиток та перетворення; по-друге, зафіксована спільність деяких рис для діонісійського та жіночого начал культури (проникнення в суть, багатогранність, перетворення, становлення, трагічність, єдність “підвищеного” та “низького”), а також для аполонівського і чоловічого начал культури (знання проявлених феноменів як “ілюзій”, статичність і збереження певного стану, обмеженість, утилітаризм);

доповнено уявлення про жіночу літературну та філософську творчість: до особливостей жіночої літератури віднесені обов`язкова присутність (і навіть домінування) етичного дискурса, “жіноче” осмислення особистісного становлення жінки як єдиного фізично-духовного процесу, що супроводжується змінами свідомості; як особливості жіночої філософської творчості (на прикладі робіт О.Блаватської та О.Реріх) виділені переваги етичного дискурса, тенденції звернення до символізму та здійснення синтезу філософії, науки та релігії;

вперше проведено порівняння архаїчних символів жіночого та чоловічого (у їх сучасній реконструкції А.Голаном та Д.Лауенштайном) і проявів жіночого та чоловічого начал у культурі XX століття, в результаті чого було встановлено, що відмінності жіночого і чоловічого шляхів особистісного становлення, як і раніше, базуються на найдавніших сенсах і символіці жіночого і чоловічого;

конкретизовані уявлення про форми посилення впливу властивостей жіночого начала культури у XX столітті (у науці, філософії та освіті).

Науково-практична цінність результатів дисертаційного дослідження полягає у розвитку сучасних філософських уявлень про людину, під якою дуже часто розумівся чоловік, а саме: в доповненні цих уявлень характеристиками людини-жінки. Виділення позитивних елементів у жіночій творчості дозволяє формувати та розвивати позитивний образ жінки та жіночого буття-в-культурі на рівні філософської рефлексії про особливості жіночої самосвідомості. Отримані результати можуть зацікавити спеціалістів з філософії, філософської антропології та філософії культури, етики, релігієзнавства, а також осіб, що цікавляться проблемами жіночого начала. Результати дисертації можуть бути використані під час розробки філософських, культурологічних курсів і спецкурсів з циклу гуманітарних дисциплін, крім того, під час проведення подальших досліджень жіночого начала.

Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження були апробовані на методологічному семінарі Академії педагогічних наук України “Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія” (Київ, 1998), методологічному семінарі кафедри філософії ХТУРЕ (травень 2000) та наступних конференціях (тези та доповіді опубліковані): Республіканська науково-практична конференція “Проблеми гуманізму і духовності в контексті науково-технічного поступу”, Вінниця, 1996; Всеукраїнська наукова конференція “Християнство і культура: історія, традиції, сучасність”, Полтава, 1997; V Харківські міжнародні Сковородинівські читання “Проблема раціональності наприкінці XX століття”, Харків, 1998; VI Харківські міжнародні Сковородинівські читання “Ідея справедливості на схилі XX століття”, Харків, 1999; Республіканська науково-практична конференція “Творчість, духовність, гуманізм в просторі освіти”, Вінниця, 1998; IV міська науково-практична конференція “Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених Харківщини”, Харків, 2001.

Публікації. Основні ідеї та положення дисертації викладено у 16 публікаціях, зокрема 11 статтях, опублікованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Особистий внесок здобувача. У статтях із співавтором (4 роботи з науковим керівником Леонтієвою В.М.) здобувачеві належить: аналіз існуючих методів вивчення жіночого начала [1, 10]; аналіз деяких форм виявлення жіночого начала в архаїчних уявленнях [1]; аналіз рішення “жіночого питання” у радянській культурі [10]; обґрунтування правомочності аналогій між жіночим та діонісійським началами, чоловічим та аполонівським началами, встановлення подібності рис між жіночим началом та ігровим принципом, філософією небуття, здійснення аналізу літературної творчості з точки зору виявлення в ньому властивостей жіночого начала [6]; порівняння властивостей жіночого начала з сучасними тенденціями в культурі [9].

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, які містять, відповідно, чотири, чотири та п`ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи - 152 сторінки основного тексту та 14 сторінок бібліографії, яка має 172 найменування.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми, сформульовані мета і задачі дослідження, наукова новизна та практичне значення отриманих результатів, визначена міра розроблення цієї теми у вітчизняній і зарубіжній філософії, показано взаємозв`язок категорій “жіночий рух”, “жіноче питання” та “жіночі дослідження”, а також описана теоретична та методологічна основа дослідження.

Перший розділ “Жіноче начало культури: проблеми визначення” складається з чотирьох підрозділів. У першому підрозділі “Трактування “жіночого начала” в есенціалізмі та фемінізмі” дано порівняльну характеристику різних методів вивчення та трактування жіночого начала (есенціалізм, такі напрямки феміністичних теорій, як ліберальний, марксистський, радикальний, “синтез додатковостей” Е.Фергюсон, екзистенціальний, соціополітичний, постструктуралістський і деконструктивістський, гуманістичний або інтелектуальний), встановлено схожість і відмінність понять “жіноче начало культури” та “фемінізм”.

У другому підрозділі “Жіноче питання в радянській культурі” проаналізовано підхід до вирішення проблем жіночого начала в радянській культурі, в тому числі значення діяльності Н.Кобринської та А.Коллонтай; описано якісну різницю між самосвідомістю українських і російських жінок і самосвідомістю жінок інших країн.

У третьому підрозділі “Жіноче начало та гендерні дослідження” здійснено аналіз та порівняння різних тлумачень категорії “гендер”, зафіксована тенденція трансформації смислової спрямованості поняття “стать”: переміщення акценту з біологічної, природно-тілесної сфери в сферу духовно-екзистенціальну, культуротворчу. Гендерна теорія, на відміну від більшості феміністських теорій, розглядає жіноче та чоловіче у необхідному взаємозв`язку, знімаючи протистояння між ними навіть тоді, коли йдеться про гендерну нерівність.

У четвертому підрозділі “Жіноче начало” у культурантропологічному ракурсі” обґрунтовано, що універсальним джерелом комплексу смислів, який пов`язується з жіночим началом, є не тільки природна роздільність на дві статі, але й культура, культуротворчі процеси; жіноче начало реалізує себе в бутті-в-культурі та використовує при цьому культурні механізми; дослідження жіночого начала культури передбачає вивчення його самосвідомості та самопізнання, які в певному значенні являють собою і формування, і прояв жіночого начала. З “синтетичного характеру” цього ракурсу випливає можливість залучання до вивчення жіночого начала елементів методологій, які існують на цей час. Показано відмінність культурантропологічного підходу від есенціалістського, гендерного та феміністичних підходів.

Другий розділ “Філософське осмислення жіночого начала” має чотири підрозділи. У першому підрозділі “Російська філософія на межі XIX-XX століть про жіноче начало” розглянуто уявлення про жіноче начало Вол.Соловйова, В.Розанова, М.Бердяєва, М.Реріха та О.Реріх, а також О.Блаватської - уявлення, які почали входити у живу тканину культурних реалій переважно з часу “перебудови”. Усі названі мислителі визнавали, що стать людини пов`язана не лише з фізіологією, стать впливає на свідомість, духовне життя людини. Більш детально проаналізовано погляди на “жіночий принцип” жінок-філософів.

У другому підрозділі “Жіноча проекція” німецької філософської антропології” відмічено певну традицію осмислення чоловічого та жіночого начал у німецькій філософії (В.фон Гумбольдт, Ф.Ніцше) до появи філософської антропології (М.Шелер та його послідовники) та дано інтерпретацію поглядів останніх, “спроектованих” на жіноче начало. Продовжуючи логіку міркувань А.Гелена про взаємозв`язок між свідомістю та фізичним організмом її носія, нами було показано, що духовні та культуротворчі можливості жіночої свідомості так само синтетичні, як і тілесні можливості жінок (можливість дати життя самостійній людській істоті), та суттєво відрізняються від особливостей чоловічої свідомості. Тому культура, яка створена під впливом жіночої свідомості та враховує особливості жіночого тіла, не може не відрізнятися від культури, яка існує зараз. Нами висловлено припущення про те, що розвиток особливостей жіночого начала має впливати на буття-в-культурі не тільки жінок, але й усієї культурної цілісності: він буде сприяти створенню багатомірної, синтетичної культури. В дисертації наведені аргументи-підтвердження тези Х.Плеснера про злиття в жіночій людській реальності фізичного та духовного світу. Воно відбувається в культуротворчій діяльності та є виразом особливої ексцентричної позиції людини.

У третьому підрозділі “Жіноче начало культури та ігровий принцип” обґрунтовано правомірність “паралелізму” властивостей жіночого начала культури та ігрового принципу: сутність та якості гри узгоджуються з характеристиками, які відповідають жіночому началу. Жіноча діяльність, так саме як й ігрова, виступає для себе самометою і не може бути розчленована та відчужена від особистості. Гра виконує комунікативну функцію, - і “у природі жіночого” міститься здійснення з`єднувальної функції. Посилення впливу ігрового принципу, який співвідноситься з особливостями жіночого начала, може стати важливим аспектом при реалізації жіночої самосвідомості в культурі.

У четвертому підрозділі, “Взаємозв`язок особливостей жіночого начала з діонісійським началом і філософією небуття”, описані Ф.Ніцше, Д.Лауенштайном і Ж.Батаєм характеристики діонісійського начала визнані багато в чому аналогічними властивостям жіночого начала (пізнання суті явищ, почуттєвість, повнота сил, натхнення, ідея зміни, перетворення), в тому числі й за такою особливістю діонісійського начала в європейському культурному регіоні, як його маргінальність і прагнення підкорити, “приборкати” його (або замінити на те, що можна проконтролювати) - з боку аполонівського начала. Ряд характеристик робить аполонівське начало аналогічним чоловічому началу культури. Сучасні онтологічні уявлення припускають “первинну” роль небуття відносно до виявленого буття, акцентуючи фундаментальний характер цього відношення; жіноче начало виконує ту саму роль у людському бутті: в дисертації наведені історико-культурні докази того, що в стародавні часи жіноче начало визнавалося основою сім`ї, дому, світобудови, всесвіту; донині жіноче начало - саме через свою цільність - є “основою” при створенні чого-небудь, а самі жінки сприймаються як виразники єдності онтології та аксіології. Жінки є охоронницями “вогню культури”, знань та етики, охоронницями основ. Визнаний виразник класичної раціональності - людина-чоловік - опинився у положенні “абсолютної точки”, відчужений та відхиляючий “усе інше” - і жіноче начало, і нераціональні складові духовного знання. Відкидання європейською культурою того, що пов`язується з жіночим світоглядом, може призвести до втрати смислу та шляху до подальшого розвитку духу.

У третьому розділі “Прояв жіночого начала в культурі XX століття” досліджено форми виявлення рис, які відповідають жіночому началу, в реальних культурних феноменах XX століття та проаналізовано тенденції їх розвитку, а саме - посилення в культурі епохи “пост-”.

Перший підрозділ “Особливості “жіночої літератури” присвячений розгляду жіночої літератури з точки зору відображення в ній властивостей жіночого начала: синтетичних, зв`язувальних, аналогічних ігровому принципу. З українських жіночих літературних творів було проаналізовано драми “Лісова пісня” та “Кассандра” Лесі Українки, створені на початку XX століття. Проведено вивчення представленості теми жіночого начала в дослідженні Соломії Павличко “Дискурс модернізму в українській літературі”.

З-поміж жіночих зарубіжних літературних творів у нас найбільший інтерес викликали такі, в яких певною мірою присутній філософський смисл: “Віднесені вітром” М.Мітчелл, “Співаючі у тернику” К.Маккалоу, “Колискова” Аури Крісті. Показано, що в жіночій літературі XX століття знайшли своє відображення етапи жіночого особистісного становлення.

У другому підрозділі “Особливості жіночої філософської творчості” ці особливості розглядаються на прикладі робіт О.Блаватської та О.Реріх, які у своїй творчості, кожна по-своєму, здійснили синтез філософських, релігійних і наукових досягнень. О.Блаватська приймає існування небуття як безмежного та безпричинного принципу, який був основою буття - виявленого створення. Походження людини та культури (на рівні філо- та онтогенезу) нероздільно пов`язано з жіночим началом і такими рисами “жіночого знання” як символічність та цілісність. Звернення до творчості О.Блаватської дозволило нам знайти додаткові аргументи на підтвердження цієї тези. Філософське вчення О.Реріх і стиль його викладання вже є символічними самі по собі, в її працях простежується ігровий принцип. О.Реріх стверджує силу почуттів через те, що витонченість почуттів впливає на якість свідомості. Збереження й очищення основ життя та знання вона пов`язує з жіночим началом. Жінки не протиставляють себе природі, вони нагадують про єдність божественних законів і законів природи. Жіночий “погляд” визначає місце людини серед інших істот у природі як “кільця” у нескінченому ланцюгу, а не свавільного царя природи, та припускає необхідність морального виховання, етики як основи перед вивченням певної системи знань. Результатом трансценденції, зверненням до найвищої свідомості, в жіночій інтерпретації, повинна бути зміна всього життя. Так О.Блаватська описує перетворювання і розвиток Космосу та людства. О.Реріх акцентує увагу на самоперетворюванні людини.

У третьому підрозділі “Наука, філософія та жіноче начало культури” розглянуто зростання впливу властивостей жіночого начала в науці та філософії, яке виявляється у формуванні синтетичного, цілісного підходу в пізнанні та відношенні до навколишнього світу. Активніша участь жінок у науковій діяльності сприяє зміні наукових методів, а також структури взаємовідносин між наукою та філософією. Мудрість не вичерпується раціональним пізнанням, лише одним “розумом”, який характеризується односпрямованістю та односторонністю, мудрість як пізнання/розуміння глибинної суті речей нероздільно пов`язана з любов`ю - багатогранною, багатозначною та синтезуючою. Переоцінка розуму, раціонального пізнання та логіки у зв`язку з відновленням “жіночих цінностей” вже виявляється в зміні типу мислення, де раціональне, логічне, емоційне, ірраціональне будуть, скоріш за все, інтегровані в деяку цілісність. У дисертації показано, що при розгляді проблем знання та незнання, голосу та безмовності, так само як буття й небуття, можна розуміти й проблему “чоловіче-жіноче”, оскільки буття, знання, голос відображають аполонівський характер чоловічого начала, а небуття, незнання, безмовність - діонісійський характер жіночого начала. Вивчення (у тому числі - самопізнання) жіночого начала в культурантропологічному ракурсі сприяє переосмисленню самої “природи” науки та філософії, норм та цінностей наукового пізнання.

У четвертому підрозділі “Жіноче начало у вихованні та освіті” розглянута зміна світоглядних основ педагогічного процесу, а саме: в європейській культурі розвиток індивідуальності традиційно базувався на ідеалі імені, слави. У сучасній культурі відбувається переосмислення значення анонімності, яка пов`язана з характеристиками жіночого начала. Самовідданість, анонімність та служіння в жіночій інтерпретації спричинюють розкриття унікальних, неповторних рис особистості в значенні найбільш повного та різностороннього розвитку її якостей, а не зникнення. Ідеал анонімності розглянуто на прикладі твору Г.Гессе “Гра в бісер”. У роботі також підкреслено такий “жіночий аспект” процесу виховання, як роль матері, яка фактично координує та коректує процес засвоєння дітьми спеціалізованих знань, що передаються в інституціалізованих формах - школами та вузами. Показано, що одним із компонентів сучасної освіти стає аналіз еволюції уявлень про жіноче начало та спецкурси з жіночої тематики, котрі доповнюють існуючі уявлення про людину, а точніше про чоловіче начало.

У п`ятому підрозділі “Становлення жінкою та становлення чоловіком у бутті-в-культурі” проведено порівняння проявів жіночого та чоловічого начал у культурних реаліях XX століття (релігія, економіка, політика) з архаїчними символами жіночого та чоловічого (адже система архаїчних вірувань, як і раніше, залишається практичним знанням). Зміну статі головних божеств, яка трапилася у III-II тис.до н.е., інтерпретовано в дисертації як поштовх “до поділу” цінностей жіночого начала в аксіологічному шарі культуротворчої системи з жінками - носіями цих цінностей, а також як спробу ліквідувати діонісійське начало з релігійно-міфологічної системи знань про всесвіт та представити ці знання на основі лише аполонівського начала. Одностороннє/“чоловіче” тлумачення смислового змісту та репрезентації жіночих символів та цінностей призвело до їх викривлення. Єдність чоловічого та жіночого начал можна розуміти як вступ на шлях випробування, який дає можливість стати чоловіком або жінкою, а біблейська історія гріхопадіння може бути проінтерпретована як бажання придбати знання, розвити свідомість (як різних типів свідомості, мислення, логіки - чоловічого та жіночого) на шляху випробувань. Чоловіки пізнають жінок і проходять шлях випробування та становлення/ствердження своєї істоти як чоловіка (чоловік, який заробляє кошти до існування, виразник фізичної сили, закону, справедливої винагороди та покарання в сім`ї, захисник і рятівник). Жінки пізнають чоловіків і відповідним чином проходять свій шлях випробувань та становлення/ствердження своєї істоти як жінки (мати, жінка, яка дає та підтримує життя, яка піклується про харчування та здоров`я - духовне й фізичне - у сім`ї, виразник сили, яка орієнтує та запалює, виразник кохання, милосердя, страждання). У культурі протягом тривалого часу визнанням користувався тільки чоловічий шлях становлення. Чоловіки могли, поступово удосконалюючись, стати виразниками чоловічого начала в еліті. Жінки були обмежені: традиційна жіноча діяльність не мала адекватних форм виразу в аксіологічному шарі культуротворчої системи, а для того, щоб увійти в еліту в культурі, жінки повинні були ставати виразниками чоловічих цінностей.

У висновках дисертаційної роботи сформульовані основні результати, які були отримані при вирішенні задач дисертаційного дослідження. До головних результатів можна віднести наступні. Для вивчення певних форм прояву жіночого начала застосовуються існуючі підходи, але вони не дають розуміння жіночого начала як цілого. Культурантропологічний підхід дозволяє розглядати жіноче начало як цілісність, саме тому він є достатнім і адекватним для дослідження жіночого начала культури. Здійснення “жіночої проекції” філософсько-антропологічного підходу, як він поданий А.Геленом і Х.Плеснером, виявило таку особливість жіночого начала, як синтетичність або цілісність. Особливості жіночої самосвідомості та жіночого світогляду, світовідчуття прослідковуються у літературних творах жінок XX століття та у жіночих філософських роботах. Самосвідомість жіночого начала, орієнтована на синтез, на сприйняття цілого, схиляється до використання символізму, образних форм самовиразу, що найяскравіше виявляється у жіночій філософській творчості (зокрема, у О.Блаватської та О.Реріх). У літературній і філософській творчості жінок повною мірою відображені такі “жіночі” якості, як багатогранність, синтез, ігровий характер, діонісійська якість зміни, перетворення, зв`язок з філософією небуття.

Аналіз існуючих форм прояву жіночого начала в культурі та відокремлення специфічно “жіночого” в філософії, літературі, науці, освіті, політиці й економіці підтверджує, що жіноче начало є цілісним, єднальним, перетворюючим, таким, що дає і зберігає життя, “основи” людського буття, культури та знання.

Порівняння смислового змісту жіночого та чоловічого начал у символіці архаїчної культури з сучасними культурними реаліями дозволяє говорити про дієвість архаїчних уявлень про сучасну культуру (оскільки вони є викладенням основ людської культури), а також про здійснення та необхідність визнання “жіночого” способу становлення людиною в бутті-в-культурі (особистістю, що стверджує себе такою у бутті).

Говорити про зміну системи культури ще завчасно, але вже можна прослідкувати посилення значимості жіночого начала в культурі, оскільки “всередині” культури, в “ситуації постмодерна” виявляються риси, що відбивають становлення жіночого типа цілісності та призводять до іншого типу цілісності культуротворчої системи.

Основні результати дисертаційного дослідження викладено в таких публікаціях:

О “женской проекции” антропологического подхода // Актуальні проблеми філософії науки і сучасних технологій. - Вісник ХДУ. - 1997. - № 388. - С.41-45 (у співавт. з Леонтьєвою В.М.).

Вклад Е. Рерих в исследование женского начала // Філософія і культура. - Вісник ХДУ. - 1997-98. - № 397. - С.3-7.

Развитие женских исследований и духовность постнеклассической эпохи // Наука і соціальні проблеми суспільства. - Вісник ХДУ. - 1998. - № 414. - С.259-262.

Женское начало в культуре постмодерна (философский и культурологический смыслы) // Постмодернізм у філософії, науці та культурі. - Вісник ХДУ. - 2000. - № 464. - С.86-92.

Культура постмодерна и архаические символы женского и мужского начал культуры // Філософські перипетії. - Вісник ХНУ. - 2000. - № 486. - Серія: філософія. - С.179-181.

Гендерные трансформации в культуротворчестве ХХ века // Totallogy (четвертий випуск). Постнекласичні дослідження. - К.: Центр гуманітарної освіти НАН України, 2000. - С.143-155 (у співавт. з Леонтьєвою В.М.).

Наука, философия и женское начало культуры // Вісник Харківського університету, №506. Серія: Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених м. Харкова. Частина І. - Харків.- 2001. - С.33-35.

О женском начале в творчестве Е.Блаватской // Проблеми буття людини. - Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, №501. Серія: Теорія культури і філософія науки, вип.30. - Харків-Суми, 2001. - С.90-93.

Культуротворческие истоки гендерной идентичности // Вісник ХНУ. - №507. Серія: Теорія культури та філософія науки, вип. 24. - Харків.- 2001. - С.122-128 (у співавт. з Леонтьєвою В.М.).

“Женский вопрос” в социокультурной перспективе // Высшее образование в России. - 1998. - № 3.- С.89-94 (у співавт. з Леонтьєвою В.М.).

Игровой принцип и женское начало в культуре постмодерна // Актуальные проблемы социогуманитарного знания. Сб. науч. труд. каф. филос. МПГУ. Выпуск VII. - М.: “Прометей”, 2000. - С.292-297.

Погляд на жіночий принцип О.І.Реріх (православні витоки та східно-західний синтез) // Християнство і культура: історія, традиції, сучасність. Збірник наукових праць. - Полтава. - 1998. - С.158-159.

Женское начало и новый тип рациональности // Матеріали V Харківських міжнародних Сковородинівських читань “Проблема раціональності наприкінці XX століття”. - Харків. - 1998. - С.181-183.

Женское начало культуры и гуманистические ориентиры образования // Збірник доповідей науково-практичної конференції “Творчість, духовність, гуманізм в просторі освіти”. - Вінниця: Універсум-Вінниця. - 1998. - У 2-х томах. - Т.1. - С.103-108.

Справедливость или милосердие? // Матеріали VI Харківських міжнародних Сковородинівських читань “Ідея справедливості на схилі XX століття”. - Харків. - 1999. - С.188-190.

Образование и женский тип власти // Матеріали методологічного семінару Академії педагогічних наук України “Психолого-педагогічна наука і суспільна ідеологія”. - Київ. - 1998. - С.257-261.

Тарасенко І.В. Жіноче начало в культурних реаліях XX століття. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук за спеціальністю 09.00.04 - філософська антропологія, філософія культури. - Харківський національний університет ім.В.Н.Каразіна, Харків, 2001.

Дисертацію присвячено дослідженню характеристик жіночого начала. Дослідження проведено за допомогою культурантропологічного підходу, в якому сутність людини та культури, яку вона створює, розглядаються у взаємозв`язку. Дано порівняльну характеристику існуючих методів вивчення жіночого начала.

Здійснено спробу “жіночої проекції” німецької філософської антропології. Встановлено схожість властивостей жіночого начала та ігрового принципу. Обґрунтовано можливість аналогій між жіночим та діонісійським началами, чоловічим та аполонівським началами.

Проведено аналіз уявлень про жіноче начало жінок-філософів. Розглянуто жіночу літературну та філософську творчість і встановлено їх особливості.

Проведено порівняння проявів жіночого та чоловічого начал у культурі XX століття з архаїчними символами жіночого й чоловічого. Встановлено їх схожість і наявність у сучасній культурі жіночого та чоловічого шляхів особистісного становлення.

Ключові слова: жіноче начало, культурантропологічний підхід, діонісійське та аполонівське начала, постмодерн, становлення.

Тарасенко И.В. Женское начало в культурных реалиях XX века. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.04 - философская антропология, философия культуры. - Харьковский национальный университет им.В.Н.Каразина, Харьков, 2001.

Диссертация посвящена исследованию философско-антропологических и философско-культурологических характеристик женского начала. Исследование проведено с помощью культурантропологического подхода, который предполагает рассмотрение во взаимосвязи сущности человека как соотнесенной с сущностью культуры.

Дана сравнительная характеристика и показано отличие культурантропологического подхода от существующих методов изучения женского начала (эссенциализм, феминизм, гендерная теория). В исследовании женское и мужское начала рассматриваются как взаимонеобходимые и дополняющие друг друга.

Осуществлена попытка “женской проекции” немецкой философской антропологии, при этом показано соответствие между “синтетичными” особенностями женского сознания, женского тела и создаваемой при усилении влияния характеристик женского начала культурной целостности.

Установлено сходство свойств женского начала и игрового принципа. В диссертации обоснована возможность аналогий между женским и дионисийским началами, мужским и аполлоновским началами.

Проведен анализ представлений о женском начале в русской философии, при этом внимание уделено взглядам женщин-философов.

В диссертационном исследовании рассмотрены женское литературное, женское философское творчество и выделены их преобладающие особенности и тенденции.

Проанализированы формы проявления женского начала в культуре, в том числе в таких ее сферах: наука, философия, образование, религия, политика и экономика. Проведено их сравнение со смыслами архаических символов женского начала (в их современной реконструкции). Установлено их соответствие и наличие в современной культуре двух путей личностного становления в бытии-в-культуре - женского и мужского.

Ключевые слова: женское начало, культурантропологический подход, дионисийское и аполлоновское начала, постмодерн, становление.

Tarasenko I.V. Woman's origin in the cultural reality of the twentieth century. - Manuscript.

Thesis is for candidate of science degree in philosophy. Speciality 09.00.04 - philosophical anthropology, philosophy of culture. - V.Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, 2001.

The dissertation is devoted to the research of the characteristics of the woman's origin. This research is founded on the culture-anthropological method impling the interrelation between human and culture which he creates.

We have ascertained the similarity between the properties of the woman's origin and the play principle and based a possibility of analogies between the woman's and Dionysus' origins and also between man's and Apollo's ones.

The analysis of the woman philosophers' conceptions about woman's origin has been made. The peculiarities of woman's literary and philosophical creation have been revealed too.

We have made a comparison between manifestations of woman's and man's origin in the culture of the twentieth century with archaic woman's and man's symbols. It has been obtained that the distinctions between woman's and man's ways of personal growing are still determined by woman's and man's symbols.

Key words: woman's origin, culture-anthropological method, Dionysus' and Apollo's origins, postmodern, growing.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Етапи формування та еволюції проблеми комунікації в європейській філософській думці від її зародження до ХХ століття. Основні підходи до проблеми комунікації у німецькій філософії другої половини ХХ століття (вчення Ю. Габермаса та К.-О. Апеля).

    автореферат [25,4 K], добавлен 11.04.2009

  • Питання розуміння буття і співвідношення зі свідомістю як визначне рішення основного питання філософії, думки великих мислителів стародавності. Установка на розгляд буття як продукту діяльності духу в філософії початку XX ст. Буття людини і буття світу.

    реферат [38,2 K], добавлен 02.12.2010

  • Картина філософського професійного знання в Україні. Позитивізм Володимира Лесевича та панпсихізм Олексія Козлова. Релігійно-теїстичний напрямок української філософії кінця ХІХ – початку ХХ століття. Спрямування розвитку академічної філософії в Україні.

    реферат [37,2 K], добавлен 20.05.2009

  • Дослідження проблеми буття у філософії французьких матеріалістів ХVІІІ століття. Вивчення представників матеріалістичного напрямку філософії Просвітництва. Огляд ідей Просвітництва та їх впливу на всі сфери духовного життя європейського суспільства.

    контрольная работа [32,7 K], добавлен 26.08.2013

  • Проблема нескінченносі і вічності буття - питання філософської науки усіх часів. Категорія буття, її сенс і специфіка. Основи форми буття, їх єдність. Світ як сукупна реальність. Буття людини, його основні форми. Специфіка і особливості людського буття.

    контрольная работа [22,7 K], добавлен 14.03.2008

  • Корені української філософської думки. XVIII століття - класичний період, пов'язаний із діяльністю Г.С. Сковороди. Відголоски ідей Просвітництва, що домінували у тогочасній Європі, та інтерпретація античних думок у поглядах філософів України.

    контрольная работа [56,8 K], добавлен 06.06.2009

  • Екзистенціальні витоки проблеми буття. Античність: пошуки "речових" першопочатків. Буття як "чиста" думка: початок онтології. Античні опоненти проблеми буття. Ідеї староіндійської філософії про першість духу. Ототожнення буття з фізичною природою.

    презентация [558,3 K], добавлен 22.11.2014

  • "Экс-центрическая позициональность" человека в антропологии Гельмута Плеснера как возможное основание философско-религиозной антропологии. Философская биоантропология Арнольда Гелена в ее отношении к философско-религиозной проблематике.

    реферат [16,0 K], добавлен 15.04.2005

  • Субстанціальний і реляційний підходи до розуміння буття. Трактування категорій простору та часу у в античній філософії та філософії середньовічної Європи. Категорії простору та часу в інтерпретації німецької філософії та сучасної буржуазної філософії.

    реферат [31,7 K], добавлен 05.12.2010

  • Особливості філософії серед різних форм культури. Співвідношення філософії та ідеології, науки, релігії, мистецтва. Ведична релігія і брахманізм. Створення вчення про перевтілення душ. Процес переходу від міфологічно-релігійного світогляду до філософії.

    контрольная работа [91,7 K], добавлен 04.01.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.