Соціокультурні виміри концепції господарства С.М. Булгакова

Аналіз співвідношення економічних і соціокультурних інтерпретацій поняття "господарство" у творах С.М. Булгакова. Специфіка булгаковської інтерпретації господарства в контексті західноєвропейської, російської й української філософської думки XVIII–XX ст.

Рубрика Философия
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 30.09.2013
Размер файла 46,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені В. Н. КАРАЗІНА

ОСТРОПОЛЬСЬКА Зоя Миколаївна

УДК 130.2/.33:101.9+332.158

СОЦІОКУЛЬТУРНІ ВИМІРИ КОНЦЕПЦІЇ ГОСПОДАРСТВА С.М.БУЛГАКОВА

09.00.04 - філософська антропологія, філософія культури

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук

Харків - 2005

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській державній академії культури,

Міністерство культури і туризму України

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор

Лантух Валерій Васильович,

Харківський національний університет

ім. В.Н. Каразіна, професор кафедри історії Росії

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор

Павленко Юрій Віталійович,

Інститут світової економіки та міжнародних

відносин НАН України, головний науковий

співробітник

кандидат філософських наук, доцент

Варипаєв Олексій Михайлович,

Харківський державний університет харчування

та торгівлі, доцент кафедри філософії та

політології

Провідна установа Центр гуманітарної освіти НАН України,

кафедра філософії науки та культурології, м. Київ

Захист відбудеться " 30 " листопада 2005 р. о 1515 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.051.06 у Харківському національному університеті ім. В.Н. Каразіна, за адресою 61077, Харків-77, пл. Свободи, 4, ауд. ІV - 65.

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, за адресою 61077, Харків-77, пл. Свободи, 4.

Автореферат розісланий "26" жовтня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Бортник Л. А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сьогодні, коли надзвичайно швидко розширюються масштаби господарської діяльності людини і все наочніше виявляються позитивні і негативні її наслідки, завдання філософів, істориків, економістів, культурологів, антропологів, представників інших наук полягає в глибокому теоретико-методологічному осмисленні феномену господарства, визначенні подальших тенденцій соціокультурного розвитку.

Господарчі акти і технології в умовах глобалізації набувають аксіологічного значення, примушують світове товариство ставитися до них з позиції загальнолюдських цінностей, стають предметом моральної рефлексії. Господарчий етос є складовою частиною теорії і практики господарювання. Без оптимального вирішення господарчих проблем як у регіонах, так і в планетарному плані сьогодні неможливо визначити стратегію людської діяльності. Проблеми господарства - це не тільки економічні, технічні і технологічні, але й філософські, культурологічні. В кінцевому підсумку всі вони фокусуються в людині, її свідомості й душі. Світ, як і завжди, “обертається навколо людини”, і від людини, її духовності, філософсько-морального потенціалу врешті-решт залежить формування “розумного середовища” - ноосфери.

Філософсько-моральні аспекти людського господарювання тією чи іншою мірою висвітлювалися в історії суспільної думки. Нові покоління переосмислювали їх з урахуванням набутої культурної спадщини, стикалися з новими проблемами, залишаючи їх вирішення прийдешнім поколінням. Ці питання ставали предметом наукової рефлексії, економічної теорії та історії, соціології, культурології і, нарешті, філософії. Багато чого з цього знання збереглося і широко використовується в сучасній науці. Але з певних причин залишається поки що невикористаним величезний матеріал зі спадщини як зарубіжних, так і вітчизняних мислителів. У ній міститься безліч евристичних ідей і концепцій, зокрема з питань господарчої діяльності людини. Ось чому звернення до історії суспільної думки, аналіз праць класиків світової і вітчизняної філософії з означеної проблематики, безумовно, є сьогодні актуальним завданням.

Серед видатних мислителів кінця ХІХ - першої половини ХХ ст., які порушували проблему господарчої діяльності людини, особливе місце належить російському економістові, релігіозному філософу й богослову, одному з представників київської релігійно-філософської школи Сергію Миколайовичу Булгакову.

У сучасній науковій літературі творчість С.М.Булгакова висвітлена ще недостатньо. Це і не дивно, адже в СРСР ідеї і твори цього мислителя були заборонені протягом майже сімдесяти років. Тільки наприкінці 80-х років ХХ ст. почали виходити друком перші наукові статті з об'єктивною оцінкою значимості його творчої спадщини, а з початку 90-х років розпочалася публікація окремих його творів. Значна частина його ідей сьогодні набуває немовби "другого дихання”, вони сучасні з точки зору їх актуальності й перспективи для розробки “сценаріїв майбутнього”, визначення тенденцій розвитку людської соціокультурної діяльності в умовах глобалізації. Отже, дослідження соціокультурних вимірів булгаковської теорії господарства має значний науковий інтерес.

Аналіз стану і рівня наукової розробки теми проведено в першому розділі дисертації. Він свідчить, що, незважаючи на певні досягнення, існують суттєві недоліки і прогалини, а саме: в сучасній літературі, присвяченій творчості С.М.Булгакова, бракує ґрунтовних монографічних і дисертаційних досліджень і це в першу чергу стосується соціокультурних аспектів його концепції господарства. Тому конче необхідні фундаментальні дослідження з означеної тематики.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація підготовлена відповідно до тематичного плану наукових досліджень Харківської державної академії культури на 2001-2005 рр., затвердженого вченою радою 23.02.2002 р. (протокол № 8).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у виявленні соціокультурних складових концепції господарства С.М.Булгакова як репрезентанта філософсько-релігійного напряму в історії вітчизняної думки.

Дослідження поставленої мети зумовлює вирішення таких завдань:

- визначення культурологічних аспектів дослідження булгаковської концепції господарства;

- аналіз співвідношення економічних, філософських і соціокультурних інтерпретацій поняття "господарство" у творах С.М.Булгакова;

- виявлення специфіки булгаковської інтерпретації господарства в контексті західноєвропейської, російської й української соціально-філософської думки XVIII - XX ст.;

- встановлення кореляції понять "господарство" і "культура" у філософії С.М.Булгакова;

- визначення культурно-творчих аспектів господарчої діяльності людини, співвідношення господарства і мистецтва;

- аналіз планетарних і космічних аспектів концепції господарства С.М.Булгакова, шляхів реалізації господарчої свободи.

Об'єкт дослідження - концепція господарства С.М.Булгакова.

Предмет дослідження - соціокультурні аспекти концепції господарства С.М.Булгакова.

Методи дослідження зумовлені об'єктом і предметом дослідження. Необхідною передумовою дослідження концепції є діалектика як загальна методологія мислення і пізнання. В дисертації широко використовується культурно-історичний підхід до аналізу феномену господарства, що передбачає розгляд еволюції поглядів на місце і роль господарства в історії суспільства, розвитку його культури. Автор звертається також до компаративного методу, з його порівняльним аналізом окремих концепцій господарства, а також зіставленням економічної і філософської інтерпретацій господарства в концепції С.М.Булгакова. У зв'язку з цим цілком доречним в дисертації є використання і методу герменевтики.

Оскільки господарство як соціокультурний феномен - це складне структурне утворення, в науковому розгляді потребує і відповідних підходів: з одного боку, використання системно-структурної методології, з іншого - цілісного підходу. Як допоміжний використовувався описовий метод для викладу змісту тих чи інших історико-культурних концепцій господарства, зокрема складної і ще малодослідженої господарчої концепції С.М.Булгакова.

Дослідження грунтується на аналізі першоджерел, у першу чергу творів С.М.Булгакова, а також праць інших вітчизняних і зарубіжних дослідників. У дисертації висвітлюються погляди окремих авторів на місце і роль господарства в соціокультурному процесі - представників таких наук, як філософія, політекономія, соціологія, культурологія, використовуються також окремі публіцистичні твори і твори художньої літератури.

Детальніше теоретико-методологічні аспекти дослідження булгаковської концепції господарства висвітлені в першому розділі дисертації.

Наукова новизна одержаних результатів:

- уперше з'ясовано, що протягом XVIII - XIX ст. в історії вітчизняної і зарубіжної думки створюються передумови для формування специфічного соціально-філософського напряму - філософії господарства, найповніше розробленого на початку ХХ ст. С.М.Булгаковим;

- визначена новизна булгаковського розуміння господарства як соціокультурного феномену, яке містить не тільки "чисто" економічні відносини, але й широкий спектр соціокультурних (антропологічних, культурологічних, етичних, естетичних, релігійних, космологічних) інтенцій;

- обгрунтована думка про те, що С.М.Булгаков розробив нову концепцію господарства, згідно з якою господарство необхідно розглядати як соціокультурний, транссуб'єктивний феномен, родовий, історичний спосіб людської діяльності, суб'єктом якого виступає все людство;

- уперше акцентовано увагу на положенні С.М.Булгакова про культурно-креативні функції господарства та їх значимість для сьогодення, на його господарчій інтерпретації культури як способу продукування і репродукування соціального життя;

- доведено, що С.М.Булгаков постулює софійну "запрограмованість" людської культурно-творчої (як господарчої, так і художньої) діяльності, розглядає її як процес "ософіювання" господарства і культури в цілому;

- обгрунтовано, що булгаковська концепція "розумного" господарства є предтечею вчення про ноосферу, складовою частиною релігійно-філософської версії космізму в її соціокультурних і етичних аспектах.

Практичне значення одержаних результатів. Поряд з тим, що результати дисертації мають важливе теоретичне значення для наукового дослідження проблем господарювання, вони можуть використовуватися на практиці, зокрема при розробці концепцій програм соціокультурного розвитку, вихованні і навчанні людини в нових умовах інформаційного суспільства. Матеріали дослідження сприятимуть збагаченню навчальних курсів у системі освіти - з філософії культури, етики, теорії та історії культури, економічної теорії й історії, мистецтвознавства, а також при підготовці навчальних посібників з означених навчальних дисциплін.

Апробація результатів дослідження. Основні положення, результати і висновки дисертації були оприлюднені на міжнародних, всеукраїнських і регіональних наукових конференціях:

- Міжнародна науково-практична конференція "Традиція і сучасне в українській культурі", Харків, 2002.

- ІХ Міжнародні Сковородинівські читання "Філософська спадщина Г.С.Сковороди і сучасність", Харків, 2002.

- Міжнародна науково-теоретична конференція "Духовна культура в інформаційному суспільстві", Харків, 2002.

- Міжнародні Сковородинівські читання "Проблеми свободи в теоретичній і практичній філософії", Харків, 2003.

- Міжнародна наукова конференція "Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві", Харків, 2003.

- Наукові конференції молодих учених "Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття", Харків, 2003, 2004, 2005.

- Міжнародна наукова конференція "Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта: стан і перспективи", Харків, 2004.

Основні положення дисертації висвітлені в 17 публікаціях, зокрема, у 8 статтях, опублікованих в провідних наукових філософських виданнях, затверджених ВАК України, а також у матеріалах 9 наукових конференцій.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів (що включають 8 підрозділів), висновків та списку використаних джерел (202 найменування). Повний обсяг дисертації 181 сторінка (166 сторінок - основна частина).

булгаков господарство філософський соціокультурний

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі обгрунтовано актуальність теми дослідження, окреслено його об'єкт і предмет, розкрито мету, задачі, наукову новизну і практичне значення роботи.

Перший розділ - "Огляд літератури за темою дослідження. Методологія дослідження соціокультурних вимірів концепції господарства С.М. Булгакова" - складається з двох підрозділів, у яких висвітлюються стан дослідження теми та методологічні засади дисертаційної роботи.

У підрозділі 1.1. "Огляд літератури за темою дослідження" акцентується увага на тому, що творчість С.М.Булгакова в сучасній науковій літературі висвітлена ще недостатньо. Це пояснюється тим, що його ім'я, як і багатьох інших філософів релігійно-філософського напряму, протягом майже сімдесяти років було під забороною в СРСР. Тільки наприкінці 80-х років ХХ ст. його твори почали публікувати в Росії і частково в Україні. Відомо, що на початку ХХ ст. С.М.Булгаков був одним із яскравих представників київської релігійно-філософської школи і організаторів Київського релігійно-філософського товариства, а також філософської щоденної газети "Народ".

Еволюція світогляду С.М.Булгакова має такі основні етапи: період "легального марксизму" [1896-1900], перехідний період від марксизму до філософського ідеалізму [1901-1903] і релігійно-філософський [1904 - початок 20-х років ХХ ст.]. Після цього, в емігрантський період, інтереси С.М.Булгакова все більше переміщуються у сферу богослов'я. Як зауважують дослідники, "господарче мислення" було притаманне С.М.Булгакову на всіх етапах його духовної еволюції: марксистському (політекономічному), філософському і богословському. Найповніше соціокультурні аспекти концепції господарства висвітлені ним у працях "Філософія господарства" (1912 р.) та "Світло невечірнє" (1917 р.).

Слід зауважити, що за останні два десятиліття інтерес до творчості С.М.Булгакова невпинно зростає, про що свідчить публікація статей у філософських журналах, зокрема у "Вопросах философии", "Філософській думці" та деяких літературно-публіцистичних виданнях. У статтях М.П.Полторацького, П.П.Гайденко, М.О.Капустіна, Ю.М.Давидова, присвячених світогляду С.М.Булгакова, розглядаються проблеми формування духовної культури, моралі, зокрема питання трудової етики, тісно пов'язаної з господарською діяльністю людини. Е.Ю.Соловйов, торкаючись поглядів С.М.Булгакова на проблему соціального і господарчого поступу, звертає увагу на моральні засади цієї проблематики. А.Г.Тихолаз, К.М.Кантор, В.А.Сендеров розглядають філософські засади світогляду мислителя. В зазначених публікаціях автори лише побіжно торкаються соціокультурних аспектів господарчої концепції С.М.Булгакова, в них акцентується увага в основному на проблемах релігійної віри народу, інтелігенції зокрема.

Змістовнішими стосовно досліджуваної в дисертації теми є вступні статті С.С.Хоружего, В.С.Сапова, А.Ф.Філіпова, К.М.Долгова, І.Б.Роднянської до видань окремих творів С.М.Булгакова. В них автори високо оцінюють булгаковську концепцію господарства, підкреслюють її актуальність для розуміння процесів культуротворення, звертають увагу на певні новаційні ідеї, які містяться в ній.

Важливе значення для розуміння генези і становлення світогляду С.М.Булгакова, сутності його господарчої концепції мають розділи праць з історії російської філософії, зокрема М.О.Бердяєва, В.В.Зеньковського, М.О.Лосського, О.Меня, В.О.Кувакіна. В навчальних посібниках з історії філософії під ред. І.С.Кірвеля, М.О.Маслова є спеціальні розділи, присвячені творчості С.М.Булгакова. В них, хоча і стисло, автори висвітлюють соціокультурну проблематику концепції господарства цього мислителя.

Торкаються означеної проблематики також автори, які досліджують питання софіології. Це перш за все праці С.С.Аверінцева, В.Н. Акулініна, Н.К.Бонецької, Л.В.Карасьова, С.Б.Кримського, О.Ф.Лосєва, В.М.Назарова, Ю.В.Павленка, О.Н.Паршина, М.С.Семенкіна, Т.Д.Суходуб, М.Ф.Френча та ін.

Слід відзначити, що до окремих ідей філософії господарства все частіше звертаються автори монографічних досліджень культурологічного та мистецтвознавчого характеру. Серед них праці І.М.Юдкіна-Рипуна, Т.В.Чумакової, які посилаються на "Філософію господарства" С.М.Булгакова. Значною подією стала публікація в Києві книги сучасного французького історика і філософа Антуана Аржановського, в якій простежуються життя і творчість вітчизняних філософів у еміграції, зокрема і С.М.Булгакова.

Останнім часом спеціалісти з економічної історії та історії економічної думки все частіше звертаються до філософсько-методологічних проблем господарчої тематики. У цьому аспекті слід відмітити статті Т.В.Гайдай, Л.П.Горкіної, Т.І.Дерев'янкіна, О.В.Костюшко, монографії і навчальні посібники І.С.Коропецького, Б.Д.Лановика, В.В.Лантуха, Е.Л.Лортікяна, Р.М.Матейка, З.М.М'ятискевича та ін. У цих роботах питання господарчого етосу, ринкових відносин розглядаються в контексті ідей вітчизняних класиків економічної історії та теорії економічної думки, в тому числі соціокультурних аспектів концепції господарства С.М. Булгакова. Філософському та культурологічному осмисленню феномену господарства присвячена також монографія економіста Ю.М.Осипова, але він не посилається на ідеї С.М.Булгакова.

Усе частіше творчість С.М.Булгакова, зокрема його концепція культурно-господарчої діяльності людини, стає предметом обговорення на наукових конференціях у Росії і в Україні. Але зроблено лише перші кроки на шляху опрацювання теоретичної спадщини цього мислителя. У науковій літературі поки що бракує ретельних і глибоких досліджень соціокультурних вимірів концепції господарства С.М.Булгакова. Усі ці обставини актуалізують необхідність таких досліджень.

Підрозділ 1.2. "Методологія дослідження соціокультурних аспектів концепції господарства С.М. Булгакова" присвячений визначенню основних методологічних засад і методики дослідження дисертаційної теми. Господарство як специфічна сфера людського життя, починаючи з останньої треті ХІХ ст., стає одним із головних предметів економічних і соціальних досліджень у західноєвропейській науці, особливо в Німеччині (Г.Шмоллер, Л.Брентано, К.Бюхер, М.Вебер, В.Зомбарт, Р.Штаммлер та ін.). Природно, що і в Росії, переважно в середовищі марксистів, до цієї проблематики зверталися Г.В.Плеханов, П.Б.Струве, М.О.Бердяєв, С.Л.Франк, В.І.Ленін, М.І.Туган-Барановський та ін. Але особливе місце в її дослідженні належить С.М.Булгакову, наукові інтереси якого поступово переміщувались від економічних до філософських, соціокультурних і богословських аспектів теорії господарства.

Як відомо, початковий смисл поняття "господарство" пов'язаний з організацією безпосередньої життєдіяльності людини, її боротьбою за виживання. У стародавніх греків слово "ойкономія" мало два смисли: "дім" і "закон". Аристотель (роботи "Нікомахова етика", "Політія") "ойкономію" тлумачив як господарство в широкому, тобто філософському розумінні слова. Такого ж значення надає цьому поняттю і середньовічний мислитель І.Дамаскін, священник Сільвестр - автор "Домострою" та М.В.Гоголь. Ретроспективний огляд визначень поняття "господарство" в суспільній літературі свідчить про те, що його науковий статус є недостатньо усталеним: у соціальній філософії та філософії культури воно ще не набуло конституційності за своїм змістом.

Згідно з С.М.Булгаковим, поняття "господарство" слід розглядати з позиції двох підходів - економічного і філософського. По-перше, господарство - це економічна, трудова діяльність, яка спрямована на забезпечення матеріальних потреб з метою виживання людини. Але, на думку С.М.Булгакова, феномен господарства в методологічному вимірі не можна зводити до його політекономічного розуміння, оскільки політекономія як наука про господарство не може охопити багатьох соціокультурних аспектів господарчої діяльності людини - антропологічних, культурологічних, етико-естетичних, релігійних, космологічних. Звідси виникає необхідність узагальненої, філософської інтерпретації господарства як феномену культури. Аналіз багатьох визначень поняття "господарство", які містяться в праці "Філософія господарства", свідчить, що філософське розуміння феномену господарства полягає, зокрема, в ідеї організації мертвої матерії цілеспрямованою діяльністю людини в органічне ціле, інакше кажучи, в олюдненні та окультуренні природи.

Узагальнюючи концептуальні ідеї С.М.Булгакова про сутність господарства, його місце і роль у світі, можна дійти висновку, що "господарознавство" як теорія господарства може мати різні методологічні рівні його наукового осмислення: емпіричний, економічно-теоретичний і, нарешті, філософсько-культурологічний. Перший і другий рівні - прерогатива економічної науки, третій - філософії.

З урахуванням того факту, що існують два основних методологічних підходи до розуміння сутності і змісту феномену господарства, дослідження булгаковської концепції господарства доцільно вести в контексті суперечливого співвідношення економічної версії ("економізму") і його філософського осмислення. Філософія господарства повинна мати пріоритет порівняно з політекономічною теорією. Вона дає можливість зрозуміти людину як господаря світу, творця культури і своєї долі.

Серед основних теоретико-методологічних орієнтирів дослідження соціокультурних аспектів булгаковської концепції господарства необхідно зазначити такі: 1) світ - це господарство; 2) господарство виступає як олюднення й окультурення природи; 3) господарство - процес і продукт праці; 4) культура - це господарчим способом створюване життя соціуму; 5) природа - основа культури, матеріал для господарської діяльності людини; 6) господарство за своєю сутністю є духовним явищем; 7) господарство - це "творчість - відтворення", воно є ніщо інше, як процес і одночасно результат культуротворення; 8) господарство і мистецтво - різні прояви єдиного цілісного культурного процесу, спрямованого на досягнення гармонії і краси, буття людини; 9) перед людиною постає завдання створення "космічного господарства" як єдиного, соціокультурного організму.

Виходячи з "континууму" цих основних теоретико-методологічних ідей і досліджуються основні соціокультурні інтенції концепції господарства С.М. Булгакова.

Усяке неординарне явище в науці (а саме такою є концепція господар-ства С.М.Булгакова) зумовлює використання в його дослідженні історичного методу. Органічно пов'язаний з цим методом і соціокультурний підхід, адже феномен господарства стає зрозумілим тільки в контексті існування культури з вивченням численних її аспектів: антропологічного, економічного, морально-етичного, естетичного, релігійного і т.ін. До того ж господарство і господарювання людини нерозривно пов'язані з культуротворчістю.

Безумовно, дослідження такого складного феномену, як господарство, не може бути проведено без використання системного підходу. Господарство і природа, господарство і культура, господарство і людина ("господар"), господарство і віра і т.ін. - усі ці відношення між цілим і частками, між окремими складовими системи потребують у процесі дослідження використання методології систематики, звернення до аналізу і синтезу, методів порівняння й аналогій.

Вважаємо за необхідне використання як допоміжного описового методу для викладу теорій господарства окремих мислителів, зокрема концепції С.М.Булгакова.

У сучасній науковій методології широко використовується герменевтика, яка спирається на історико-культурологічний і контекстуальний аналізи досліджуваного явища. Тому, щоб "розуміння" булгаковської та інших концепцій господарства було більш-менш адекватним, необхідне виявлення по можливості об'єктивного смислу і значення текстів праць С.М.Булгакова та інших мислителів.

Другий розділ. "Соціокультурні аспекти господарчої діяльності людини в філософській думці ХVIII - XX ст." Тривалий час вивчення господарства проводилося, зазвичай, у контексті теорії та історії економічної думки. І це цілком закономірно, але на певному етапі розвитку господарознавства виникає необхідність вивчення господарства на вищому щаблі узагальнення - філософсько-етичному та культурологічному. Саме такий ракурс осмислення господарської діяльності простежується в даному розділі.

У підрозділі 2.1. "Соціокультурні аспекти господарчої діяльності людини в західноєвропейській філософській думці XVIII-XX ст." розглядаються погляди на місце і роль господарства в соціумі тих мислителів, які найбільшою мірою цікавилися цією проблематикою, - Ж.Ж.Руссо, Ш.Фур'є, К.Маркса і Ф.Енгельса, М.Вебера.

Ж.Ж.Руссо і Ш.Фур'є в контексті критики цивілізації висунули цікаві і плодотворні філософські ідеї стосовно оптимальної організації господарства на нових принципах трудової і духовно-практичної діяльності людини: руссоїстські ідеї про суміщення власника і трудівника в одній особі господаря, про необхідність природно-морального підходу до ведення господарства на противагу існуючому господарству з усіма недоліками цивілізації; розробка М.Фур'є нової теорії і практики суспільного господарювання ("соцієтаризму"), створення моделі нового господарчого світу на засадах асоціацій - специфічних господарчих і соціокультурних утвореннях; К.Маркс і Ф.Енгельс визначали господарство перш за все як матеріально-виробничу діяльність, яка безпосередньо створює реальний процес життя людей, світ культури. Як діалектик К.Маркс намагався не абсолютизувати пріоритетне значення виробничих відносин і акцентував увагу на взаємодії виробництва з обміном, розподілом і споживанням у культурно-господарчому процесі. Але в кінцевому рахунку, вважав він, пріоритет залишається за економічними відносинами виробництва.

М.Вебер привертав увагу до феномену раціоналізації капіталістичного господарства, яка зумовлена багатьма чинниками. Особливого значення він надавав такому соціокультурному чиннику, як релігійна віра, приналежність людини до певної конфесії. На прикладі протестантизму він показує, як релігійна віра впливає на формування господарчого етосу.

Основні ідеї означених вище мислителів щодо місця і ролі господарської діяльності людини в культурно-історичному процесі стали теоретичними засадами „критики господарства” С.М.Булгакова.

У підрозділі 2.2. "Соціокультурні аспекти господарчої діяльності людини в українській та російській філософській думці XVIII-XX ст." акцентується увага на тому факті, що проблематика господарства українськими і російськими мислителями розглядається переважно в контексті таких соціокультурних чинників, як етика і мораль. Найадекватнішим їх утіленням є ідея "праведного" господарства. В ній у прихованому вигляді містяться думки про відповідність щоденного життя людини ідеалу "правди" і дотримання в процесі господарювання правових норм та, ще більшою мірою, релігійно-моральних засад. Саме такі настанови і рекомендації з певними нюансами містяться в роздумах Г.С.Сковороди, О.Я.Поленова, С.Є.Десницького, Д.І.Фонвізіна, М.І.Пніна, О.П.Куніцина, М.В.Гоголя, П.Куліша, П.Л.Лаврова, Б.Н.Чичеріна, І.О.Ільїна, В.С.Соловйова, В.Ф.Ерна, М.О.Бердяєва, С.Л.Франка, Ф.О.Степуна, М.М.Алексєєва, Б.О.Кістяковського, П.Б.Струве та ін.

М.І.Туган-Барановський вважав, що одним із найважливіших наукових принципів політекономії як науки про господарство є "економічний принцип": людина у своїй господарчій діяльності повинна намагатися отримати найбільшу вигоду з найменшою затратою сил. На його думку, практичні потреби й інтереси визначають організацію всього людського господарства, останнє ж є нічим іншим, як пристосуванням зовнішнього матеріального середовища до потреб людини. Разом з тим він, як і С.М.Булгаков, акцентував увагу на існуванні спільних проблем у політекономії і філософії в їх розумінні господарства (соціокультурні, цінністні аспекти господарської діяльності людини). Б.Д.Бруцкус критично аналізував пошуки нових принципів культурного господарювання в Росії післяреволюційного періоду відомими вченими-економістами О.В.Чаяновим, С.Струміліним, Є.Варгою, М.Бухаріним і дійшов висновку, що більшовицький досвід господарювання засвідчує утопізм й історичний тупик практичного марксизму. Водночас, він дещо недооцінював їхні теоретичні й практичні пошуки нових принципів організації культурно-господарського життя в нових історичних умовах.

У підрозділі 2.3. "Розробка С.М.Булгаковим філософської теорії господарства в контексті соціокультурної проблематики" аналізується розвиток уявлень цього мислителя про місце і роль господарства в культурно-історичному процесі, підкреслюється, що булгаковська концепція господарства грунтувалася на наукових досягненнях попередників.

Згідно з С.М.Булгаковим, основою господарства є праця, що, з одного боку, виступає як спосіб самореалізації людини, а з іншого - як сувора необхідність у її боротьбі за виживання і самозбереження. Він вважає, що в політичній економії, зокрема в теорії вартості, праця визначається дуже вузько, матеріалістично і занадто меркантильно - "як продуктивна праця". Політекономія, на відміну від філософії господарства, не відчуває соціокультурного, універсального й космічного значення праці.

У філософії господарства С.М.Булгакова доцільно виділити такі аспекти господарчого ставлення людини до світу: 1) суб'єкт-об'єктне, 2) ідеально-реальне, 3) практичне, 4) проектно-ідеальне. Таким чином, господарство на основі трудової діяльності виконує функції духовно-практичної адаптації людини до світу, гармонізує взаємовідносини суб'єкта й об'єкта, виступає засобом створення соціокультурного світу. На противагу марксистському "методологічному монізму", що намагається звести всі соціальні події і процеси до економічних інтересів, С.М.Булгаков висуває свою концепцію світу і людини, яку називає "філософією господарства". Вона грунтується на методологічній ідеї плюралізму, суть якого полягає у визнанні, окрім економічних, також багатьох інших провідних соціокультурних детермінант або "факторів" (природничі чинники, політика, право, мораль, наука, релігія, мистецтво, філософія). Особливого значення він надає моральним вимірам людини, її релігійності.

Третій розділ "С.М.Булгаков про культуротворчість у господарчій діяльності людини" складається з трьох підрозділів. У підрозділі 3.1. "Світ як господарство. Господарство і культура" акцентується увага на особливостях булгаковського світогляду, який близький до світогляду В.С.Соловйова і має назви: "релігійний матеріалізм", "натурфілософський спіритуалізм" або "панпсихізм". Цей світогляд як матеріалізм передбачає віру в Бого-матерію і як гуманізм - віру в Бого-людину. Космос - це господарче життя, або життєве господарство; господарство, притаманне всьому живому, але в точному розумінні цього слова господарча діяльність властива тільки людині, як соціокультурній істоті.

Господарство "розрихлює і переорює землю", продукує цивілізацію, створює історію. Технологічно всякий господарчий акт - це певне об'єктивне діяння, актуальний вихід людини з себе в зовнішній світ і діяльність у ньому. На сторінках "Філософії господарства" С.М.Булгаков заявляє, що в господарстві твориться культура, вся вона має господарчу першооснову. Отже, можна дійти висновку, що господарство є способом і засобом створення культури, воно виступає в ролі її технології. Якщо ж виходити з булгаковського широкого розуміння господарства як космічного феномену, то культура - це вищий, "людський" рівень його розвитку. Таким чином, вирішення питання про співвідношення господарства і культури залежить від вихідних критеріїв визначення цих феноменів.

Філософія господарства С.М.Булгакова грунтується на ідеї метафізичної, духовної єдності світового господарства як прояву Божественної Софії. Господарство софійне у своїх метафізичних засадах і завдяки цьому воно духовно цілісне і самозбережене. Феномен Софії вельми близький до платонівського світу ідей, який є потенцією, проектом матеріального світу, останній же виступає його актуалізацією і втіленням.

У підрозділі 3.2. "Господарство як культуротворчість" висвітлені питання культурно-творчої діяльності людини. Чи може людина як суб'єкт господарства і культури бути творцем, новатором в істинному розумінні слова? С.М.Булгаков виходить з того, що людина потенціально є вільною істотою. Через вольове зусилля і працю вона здатна до самочинства, створення матеріальних і духовних феноменів, і в цьому смислі людина - творець. Тенденція така, що господарство в історичному процесі посилює свою міць, отже культурна творчість стає все інтенсивнішою і різноманітнішою. Світ за своєю природою пластичний, змінюваний і засобом господарчої діяльності може бути вдосконалений.

Разом з тим концепція творчості С.М.Булгакова суттєво відрізняється від концепції М.О.Бердяєва. Для останнього основою творчості, його передумовою є онтологічно інтерпретована свобода, яка існує до - і незалежно від Бога-Творця. На думку М.О.Бердяєва, тайна і смисл творчості - у комунікації людини з Богом, сутністю творчості є співтворчість людини з Богом. Софіологи, зокрема С.М.Булгаков, вважають, що людська творчість - у знанні, в господарстві, в культурі, в мистецтві - софійна. Між людством і Софією існує живе спілкування, діалектика його така, що Софія міститься в людині, а людина - у Софії, через неї вона сприймає вплив божественного Логосу. В цій діалектиці, на думку філософа, і міститься відповідь на запитання про природу людської творчості. Для означення її специфіки С.М.Булгаков пропонує термін "творчість-відтворення", підкреслюючи тим самим її вторинність.

Мистецтво, згідно з С.М.Булгаковим, здатне бачити світ так, що зло й потворність щезають, розчиняються в гармонічному акорді. Мистецтво належить до світу горнього, сфера ж господарства - світ дольний. Але опозиційність цих двох феноменів може бути переборена в майбутньому синтезі творчості, гармонії і краси.

У підрозділі З.3. "Формування розумного космічного господарства: сходження до нової культури" акцентується увага на вселенському значенні господарства. Одне з головних концептуальних положень філософії господарства полягає в тому, що господарча праця виступає як нова сила природи, новий культуроутворюючий, космологічний фактор, що принципово відрізняється від усіх інших сил природи. З появою господарства життя набуває нового якісного стану, природа виступає уже не як natura naturata, а як natura naturans. На цьому щаблі людської історії господарство набуває статусу космічного феномену, завдяки господарчій праці воно стає засобом не тільки антропо- і соціогенезу, але культуро- й космогенезу. Людська цивілізація, таким чином, перетворюється із земної в космічну. Набуття людиною статусу космоурга можливе за однієї важливої умови: господарство повинне бути розумним.

Для С.М.Булгакова синонімом "розумного" господарства є наука. Саме завдяки "розумності" господарства людина в культурно-творчому процесі постає як "ретельний" господар. Детермінантою "розумності" господарства є Софія, або Логос світу. Роздуми С.М.Булгакова про перехід людства до "розумного" господарювання в планетарному і космічному масштабах, думки про "огосподарення" космосу дають підстави вважати його одним із оригінальних представників філософсько-релігійного напряму в космізмі. Для С.М.Булгакова світ людини - це процес поступу людства до нової якості культурного життя за умови "розумного" господарювання. За допомогою науки як концентрованої форми розумності людство упорядковує світ, перетворюючи його в єдине організоване ціле. З цими булгаковськими ідеями про досягнення людиною стану ідеального космосу, Космосу-Софії, перегукуються думки В.І.Вернадського, Тейяра-де-Шардена та інших космістів про ноосферу. Але С.М.Булгаков попереджує, що шлях до цього фінального акту людської історії занадто складний, він потребує високої духовності, розвиненої, гуманістично побудованої культури, морального воскресіння грішної людини. Тільки через моральне вдосконалення, творіння добра, втілення в життя християнських заповідей, героїчне подвижництво можливе досягнення цієї заповітної мети.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні соціокультурних вимірів концепції господарства С.М.Булгакова. Доведено, що він розробив нову, філософсько-культурологічну концепцію, згідно з якою господарство охоплює не тільки "чисто" економічні відносини, але й широкий спектр соціокультурних феноменів - антропологічних, культурно-креативних, філософсько-етичних, естетичних, космологічних, релігійних інтенцій. Основна ідея булгаковської концепції господарства полягає в обгрунтуванні його духовної сутності.

Проведене дослідження концепції господарства С.М.Булгакова сприяло виявленню основних її ідей, висвітленню проблемних питань, визначенню перспектив подальших пошуків. Одержані результати дозволили дійти певних висновків.

1. Обгрунтована думка про те, що концепція господарства С.М.Булгакова є універсальним, філософсько-культурологічним баченням світу, яке комплексно охоплює життя людини і суспільства, всю матеріальну і духовну культуру. Зазначено, що ця концепція не набула належного висвітлення й аналізу в науковій літературі як за життя автора, так і після його смерті. Існуючі публікації, в основному статті, присвячені певним аспектам його творчості, зокрема питанням господарства, не є достатніми: бракує фундаментальних монографічних праць, дисертаційних досліджень, одиничними є наукові конференції. Всі ці обставини актуалізують необхідність детальнішого наукового дослідження спадщини С.М.Булгакова, зокрема його концепції господарства, її соціокультурних аспектів.

2. Як показує ретроспективний аналіз поглядів відомих західноєвропейських мислителів XVIII-XX ст., у центрі уваги всієї господарської тематики - соціокультурні проблеми власності, праці, трудової етики, соціальної ролі суб'єкта господарства в культурно-історичному процесі. В історії західноєвропейської суспільної думки питання організації господарства розглядаються не тільки в "чисто" економічному, але й філософсько-етичному та культурологічному планах: руссоїстська ідея про суміщення власника і трудівника в одній особі - морально зорієнтованого "господаря"; розробка Ш.Фур'є соціально справедливої моделі суспільства у формі культурно-господарчих асоціацій ("соцієтарний устрій") як альтернативи сімейному домоводству і роздрібленим господарствам, антиморальній конкуренції; соціальна концепція К.Маркса, що розглядає виробничу, трудову діяльність як людиноутворюючий і культуроутворюючий чинники; ідея "раціонального господарства" М.Вебера, що визнає у якості детермінанти не тільки виробничо-економічну діяльність, але й інші соціокультурні "фактори", зокрема, історичний тип релігії і відповідний їй господарчий етос.

3. Показано, що в українській і російській суспільній думці XVIII-XX ст. ідея господарства осмислювалась в соціокультурних вимірах - переважно в контексті етики і моралі, і в цьому полягає одна з особливостей вітчизняної філософії господарства. Найадекватнішим її віддзеркаленням є концептуальна ідея "праведного господарства" (Г.С.Сковорода, М.В.Гоголь, П.Куліш, В.С.Соловйов, С.М.Булгаков, М.Ф.Федоров, С.Л.Франк, М.О.Бердяєв, М.М.Алексєєв, Ф.О.Степун, Д.Чижевський). Прибічники цієї ідеї праведність культурно-господарчої діяльності вбачають не в історичних формах власності, а в християнсько-моральному ставленні до неї як з боку власників, так і неімущих. Господарство - це акт людського духу і від його якості залежать характер і діяльність господаря.

4. В дисертації проаналізовано напрям критичного марксизму, представники якого (П.Б.Струве, Б.А.Кістяковський, М.І.Туган-Барановський, С.М.Булгаков та ін.) намагалися ввести марксизм у русло новітніх філософсько-соціологічних уявлень і досягнень економічної теорії, поставивши його на грунт політичного реформізму. Зазначено, що феномен господарства вони переосмислюють у двох основних напрямах: 1) економічному - розробка М.І.Туган-Барановським основного господарчого принципу ("отримання найбільшої вигоди з найменшою затратою сил"); 2) філософському (в тому числі соціально-етичному, культурологічному і релігійному вимірах) - виведення проблеми господарства з меж політекономії, акцентування уваги на загальнокультурному, ціннісному, вселенському значенні людської праці і створюваного нею господарства (С.М.Булгаков).

5. Проведене дослідження показало, що С. М. Булгаков, спираючись на ідеї західноєвропейських і вітчизняних мислителів, дійшов важливого методологічного висновку: політекономія як наука про господарство потребує філософсько-теоретичного обгрунтування й поглиблення своїх концептуальних засад. Таку місію може виконати специфічна концепція - філософія господарства, яка дає змогу розглядати господарство як соціокультурний, транссуб'єктивний феномен, родовий спосіб людської діяльності, суб'єктом якої виступає все людство. Окремий індивідуальний господарчий акт можливий лише за умови передіснування "цілокупного" загальнолюдського господарчого досвіду. Головним предметом філософії господарства є людська праця як субстанція соціуму і культури. Господарство у формі трудової діяльності виконує функцію духовно-практичної адаптації людини до світу, гармонізує суб'єкт-об'єктні відносини. Відповідно, культура - це процес і одночасно результат господарчої і духовної діяльності людини.

6. Акцентовано увагу на важливому теоретичному положенні філософа про глибинні духовні основи господарства як прояв Божественної Софії. Обгрунтована думка про те, що С.М.Булгаков постулює софійну зумовленість всієї людської культуротворчої діяльності - і господарчої, і художньої: оскільки людина продукує те, що одвічно існує як софійний проект, то її творчість не містить принципово нічого метафізично нового (місія творчості належить виключно Творцеві). Показано, що для означення специфіки людської культуротворчості С.М.Булгаков використовує термін "творчість-відтворення", підкреслюючи тим самим її вторинність. Акцентовано увагу на протиріччі між господарством і мистецтвом, як двома видами людської культуротворчої діяльності, що існують у формі відносини опозиційності і взаємопроникнення. Визначені шляхи подолання антиномічністі господарства і мистецтва через повернення до втраченої цілісності життя.

7. В дисертації проаналізовано булгаківське розуміння господарчої свободи, виявлені шляхи її практичного вирішення: 1) аскетизм - досягнення духовної свободи через відсторонення від господарства, ігнорування матеріальних потреб і запитів; 2) максимальне збільшення життєвих благ, реалізація принципу "кожному за потребами" і як результат - попадання в полон безмежно зростаючих потреб і запитів. Зазначено, що, згідно з С.М.Булгаковим, людству необхідно шукати новий (третій) шлях до вирішення проблеми господарчої свободи: не перебільшуючи значимості господарства, усвідомити його необхідність, використовувати його для окультурення світу людини, керуючись релігійно-етичними, християнськими і загальнокультурними настановами.

8. Доведено, що ідея "розумного господарства" С.М.Булгакова виходить з максимально широкого використання науки на всіх рівнях соціокультурної діяльності, вона є філософською предтечею вчення про ноосферу, створеного В.І.Вернадським, П.Тейяром-де-Шарденом та ін.мислителями. Обгрунтована думка, що в контексті ідей космізму С.М.Булгаков осмислює перспективу культурної еволюції людства, визначає культурно-креативну роль людини як космоурга, тобто вищою мірою розумної й морально досконалої космічної істоти.

Основні положення дисертації опубліковані в працях

1. Остропольская З.Н. С.Н.Булгаков о мире как хозяйстве / З.Н.Остропольская // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. - Серія: Теорія культури і філософія науки. - Х., 2002. - № 552-2. - С.105-112.

2. Остропольська З.М. Культурологічні аспекти філософії господарства С.М.Булгакова / З.М.Остропольська // Наукові записки Харківського військового університету. - Серія: Соціальна філософія, педагогіка, психологія. - Х.: ХВУ, 2002. - Вип. ХV. - С. 95-101.

3. Остропольская З.Н. С.Н.Булгаков о соотношении хозяйства и искусства в творческой деятельности человека / З.Н.Остропольская // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна. - Серія: Теорія культури та філософія науки. - Х., 2003. - №579-2. - С. 43-48.

4. Остропольська З.М. Ідея "праведного господарства" у вітчизняній філософській думці (Г.С.Сковорода, М.В.Гоголь, С.М.Булгаков) / З.М.Остропольська // Наукові записки Харківського військового університету. - Серія: Соціальна філософія, психологія. - Х., 2003. - Вип. 2(17). - С. 87-100.

5. Остропольская З.Н. Критика С.Н.Булгаковым "экономического материализма" как философии хозяйства / З.Н.Остропольская // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна. - Серія: Філософія. - № 591: Філософські перипетії. - Х., 2003. - С. 177-181.

6. Остропольская З.Н. С.Н.Булгаков о софийности хозяйства и культурного творчества / З.Н.Остропольская // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. - Серія: Теорія культури та філософія науки. - Х., 2004. - № 615. - С. 155-160.

7. Остропольська З.М. С.М.Булгаков про космічні виміри господарства / З.М.Остропольська // Культура України. Серія: Мистецтвознавство. Філософія.- Вип. 14. -- Х.: 2004. -- С. 39-49.

8. Остропольська З.М. Західноєвропейська соціально-філософська думка XVIII-XX століть про культурно-господарську діяльність людини /З.М.Остропольська // Культура України. Серія: Мистецтвознавство. Філософія. - Вип. 15. - Х.: ХДАК. - С. 48-57.

9. Остропольська З.М. Роздуми М.В.Гоголя про культуру людської душі та їх значення для сьогодення / З.М.Остропольська// Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 125-річчю Гната Хоткевича: Традиція і суспільство в українській культурі: матеріали конф. - Х.: ХТУ „ХПІ”, 2002. - С. 58-59.

10. Остропольська З.М. Г.С.Сковорода про творчий характер життєдіяльності людини / З.М.Остропольська // ІХ міжнародні Сковородинівські читання (до 280-річчя Г.С.Сковороди): Матеріали читань. - Х.: „Екограф”, 2002. - С. 101-103.

11. Остропольская З.Н. Булгаковская интерпретация мира как хозяйства/ З.Н.Остропольская// Міжнародна науково-теоретична конференція: Духовна культура в інформаційному суспільстві: Матеріали конф. - Х.: ХДАК, 2002. - С.79.

12. Остропольська З.М. Критика С.М.Булгаковим економічного детермінізму К.Маркса / З.М.Остропольська // Х Міжнародні Сковородинівські читання: Проблеми свободи в теоретичній філософії: Матеріали читань В 2 ч. Ч. 1. - Х.: „Екограф”, 2003. - 68-71.

13. Остропольська З.М. Моральні виміри господарчої діяльності людини/ З.М.Остропольська// Міжнародна наукова конференція : Соціокультурні комунікації в інформаційному суспільстві: Матеріали конф. - Х.: ХДАК, 2003. - С. 32-33.

14. Остропольская З.Н. Хозяйство и искусство /З.Н.Остропольская // Наукова конференція молодих учених: Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття: Матеріали конф. - Х.: ХДАК, 2003. - С.33-34.

15. Остропольська З.М. С.М.Булгаков про космічні виміри господарства/ З.М.Остропольська// Наукова конференція молодих учених: Культура та інформаційне суспільство ХХІ століття: Матеріали конф. - Х.: ХДАК, 2004. - С. 57.

16. Остропольская З.Н. М.Вебер о значении подвижнической профессиональной деятельности в развитии капиталистического хозяйства / З.Н.Остропольская // Міжнародна наукова конференція: Інформаційно-культурологічна та мистецька освіта: стан і перспективи: Матеріали конф. - Х.:, 2004. - С. 139-141.

17. Остропольская З.Н. Разработка С.Н.Булгаковым социально-философской концепции хозяйства / З.Н. Остропольская // Наукова конференція молодих учених: культура та інформаційне суспільство ХХІ століття: Матеріали конф. - Х.: ХДАК, 2005. - С. 48-49.

АНОТАЦІЇ

Остропольська З.М. Соціокультурні виміри концепції господарства С.М.Булгакова. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук зі спеціальності 09.00.04 - філософська антропологія, філософія культури - Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна. - Харків, 2005.

У дисертації обгрунтовується думка, що у ХVІІІ - на початку ХХ ст. в історії зарубіжної, російської й української думки виникли передумови для формування специфічного напряму - філософії господарства, грунтовну розробку якого здійснив С.М.Булгаков. Визначена специфіка булгаковського розуміння господарства як соціокультурного феномену, що охоплює не тільки "чисто" економічні відносини, але й широкий спектр філософсько-культурологічних, антропологічних, моральних, естетичних, релігійних і космологічних інтенцій. Аналізуються ще малодосліджені ідеї про культурно-креативну функцію господарства, доводиться, що С.М.Булгаков постулює софійний характер культурно-творчої (як господарчої, так і художньої) діяльності людини. Акцентується увага, що в булгаковському розумінні господарство - не стільки матеріальний, скільки духовний феномен. Обгрунтовується думка, згідно з якою ідея "розумного господарства" виступає однією з передумов учення про ноосферу, є складовою частиною релігійно-філософської версії космізму.

Ключові слова: господарство, "праведне" господарство, "розумне" господарство, господарчий етос, праця, культура, софійність господарства, культурна творчість, мистецтво, космізм.

Остропольская З.Н. Социокультурные измерения концепции хозяйства С.Н.Булгакова. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата философских наук по специальности 09.00.04 - философская антропология, философия культуры. - Харьковский национальный университет им. В. Н. Каразина. - Харьков, 2005.

В диссертации рассматриваются социокультурные составляющие концепции хозяйства С.Н.Булгакова - крупного мыслителя конца ХІХ - первой половины ХХ вв., репрезентанта религиозно-философского направления в истории отечественной и мировой мысли. Исследование основано на тщательном изучении главных работ и сочинений мыслителя, в которых он прямо или опосредованно выходил на проблематику хозяйственной, культурно-творческой деятельности, хозяйственного этоса.

В работе дана ретроспекция западноевропейской, русской и украинской социально-философской мысли по вопросам культурно-хозяйственной деятельности человека. Проводится анализ понимания С.Н.Булгаковым проблемы детерминации социокультурной сферы жизни, в частности, его оценки марксистской социальной теории ("экономизма"). Установлено, что в ХVІІІ - начале ХХ вв. в истории зарубежной и отечественной мысли сложились предпосылки для формирования специфического направления - философии хозяйства, которое получило основательную разработку в творчестве С.Н.Булгакова.


Подобные документы

  • Основні риси становлення суспільно-філософської думки в Київській Русі. Значення культури у становленні суспільно-філософської думки Київської Русі. Філософські ідеї у творчості давньоруських книжників. Джерела суспільно-філософської думки Київської Русі.

    реферат [38,5 K], добавлен 11.12.2008

  • Корені української філософської думки. XVIII століття - класичний період, пов'язаний із діяльністю Г.С. Сковороди. Відголоски ідей Просвітництва, що домінували у тогочасній Європі, та інтерпретація античних думок у поглядах філософів України.

    контрольная работа [56,8 K], добавлен 06.06.2009

  • Загальна характеристики стану філософської культури України кінця XVIII – початку XIX ст. Поширення ідей представників французького та німецького просвітництва в Україні. Масонство в історії філософської думки України, теорії та етапи його зародження.

    контрольная работа [18,1 K], добавлен 30.05.2010

  • Виникнення та зміст концепції "кінця історії" та її вплив на розвиток американської філософської думки. С. Хантінгтон і теорія "зіткнення цивілазацій" в геополітичній розробці міжнародних відносин. Аналіз точок дотику та відмінностей даних концепцій.

    контрольная работа [70,3 K], добавлен 01.04.2015

  • Рассмотрение основ религиозно-философского учения Булгакова. Анализ труда мыслителя "Философия хозяйства" - религиозного осмысления экономической сферы, "вскрытия софийских корней" хозяйственной деятельности человека в труде, производстве, потреблении.

    реферат [28,4 K], добавлен 14.04.2010

  • С.Н. Булгаков как одна из главных фигур духовного ренессанса XX века. Ценность религиозных и богословских комментариев мыслителя. Жизненный путь С.Н. Булгакова, место философии и религии в его жизни. Поворот "от марксизма к идеализму" в мышлении.

    курсовая работа [31,1 K], добавлен 23.02.2010

  • Зміст поняття "Філософія", її специфіка та шлахи її розвитку. Філософія як світогляд. Міфологія, релігія, філософія і наука. Напрямки філософської думки. Система образів і понять, які розкривають відношення людини до світу. Горизонти філософського пошуку.

    дипломная работа [20,5 K], добавлен 28.02.2009

  • Історія та особливості становлення професійної філософії в Україні. Біографія Григорія Савича Сковороди, аналіз його впливу на розвиток української філософської думки та художньої літератури. Загальна характеристика основних концепцій філософії Сковороди.

    реферат [28,5 K], добавлен 12.11.2010

  • Виникнення філософських ідей у Стародавній Греції, передумови їх формування, основні періоди. Відомі філософські школи давньої Еллади, славетні мислителі і їх вчення. Занепад грецької історико-філософської думки, причини, вплив на філософію сучасності.

    курсовая работа [52,8 K], добавлен 30.11.2010

  • Розвиток філософської думки України. Становлення українського неоплатонізму XIX–XX ст. Академічна філософія України в XIX ст.: Куліш, Шевченко, Юркевич. Філософія обґрунтування нової картини світу: Ф. Бекон, Р. Декарт, Кант, Гегель, Гегель, Фейєрбах.

    дипломная работа [38,4 K], добавлен 18.12.2007

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.