Основи логіки

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. За допомогою алфавіту логіки висловлювань формулюйте такі вирази:

а) він знає математику і логіку;

б) невірно, що Волга впадає в Чорне море;

в) буде дощ, або сніг;

г) якщо буде мороз, то калюжі замерзнуть.

а) А Л В;

б) А Л В;

в) V А V В;

г) > А > В.

2. Що називають ознакою предмета і як ознаки класифікуються?

Ознакою предмета називається те, чим предмети схожі одне з одним, або те, чим вони відрізняються одне від одного.

Кожен предмет має безліч різних ознак. Одні з них характеризують окремий предмет і є одиничними, або індивідуальними, інші належать до певної групи предметів і є загальними.

Крім одиничних та загальних ознак логіка виділяє суттєві та несуттєві ознаки.

Ознаки, які з необхідністю належать предмету, виражають його внутрішню природу, його сутність, називають суттєвими. Ознаки, які можуть належати, але можуть і не належати предметові, і які не пов'язані з його сутністю, називаються несуттєвими.

Суттєві ознаки мають вирішальне значення для формування поняття. Поняття відображає предмети в суттєвих ознаках, які можуть бути і загальними, і одиничними. В поняття, яке відображає множину предметів, включаються загальні суттєві ознаки.

3. Дайте характеристику видам поділу понять.

Розрізняють такі види поділу: поділ за видотвірною ознакою (простий поділ), дихотомічний поділ і класифікація.

Простий поділ, або поділ за видотвірною ознакою, -- це такий поділ, коли обсяг поділяється за якоюсь основою на супідрядні види.

Простий поділ -- це найпоширеніший вид поділу, ним широко користуються у науці й практиці. Він дає змогу виділити всередині роду види предметів, що стає потім основою для віднесення окремих конкретних предметів даного роду до "свого" виду, не змішувати одні предмети або явища з іншими тощо.

Дихотомічний поділ. Дихотомічний поділ полягає в тому, що обсяг поділюваного поняття поділяється па два протилежні поняття, одне з яких стверджує певну ознаку, а друге цю ознаку заперечує.

Особливість дихотомічного поділу полягає в тому, що члени виділяються за наявністю або відсутністю якоїсь ознаки, вичерпують увесь обсяг поділюваного поняття; кожний предмет, мислимий у родовому понятті, потрапляє або до одного, або до другого класу: або в а, або в не-а. Дихотомічний поділ не може бути несумірним, члени його завжди виключають один одного.

Дихотомічний поділ робить можливим послідовно й швидко звузити коло предметів, серед котрих слід відшукати предмет, який нас цікавить. Тому він досить широко використовується у слідчій практиці, наприклад, при плануванні розслідування, злочинів, висуванні й перевірці версій, обмеженні кола осіб, серед котрих слід шукати злочинця, тощо.

Класифікацією називається поділ предметів на класи, зроблений таким чином, що кожен клас займає стосовно інших класів точно визначене і міцно закріплене місце.

Класифікація є видом поділу поняття, але вона відрізняється від звичайного поділу. При класифікації поділ відбувається не за будь-якою ознакою, а за найістотнішою, такою, що визначає характер усіх останніх ознак предметів, котрі класифікуються, і дає змогу установити для кожного класу чітко визначене, постійне місце серед інших класів.

Класифікація є такий поділ, у якому рід поділяється на види, види -- на підвиди і т. д. За допомогою класифікації здобувають струнку систему розміщення тих чи інших предметів за класами, закріпленими у таблицях, схемах, кодексах тощо.

4. Дайте визначення судження. Яке судження називають істинним, а яке - хибним?

Судженням називається думка, в якій утверджується або заперечується що-небудь про предмети та явища об'єктивної дійсності.

Судження відображає наявність або відсутність у предметів певних властивостей, ознак, зв'язків і відношень. У судженні виражається наше знання про саме існування предметів і явищ та про всі різноманітні зв'язки й відношення між предметами, явищами та їхніми властивостями. За допомогою суджень ми охоплюємо предмет у найрізноманітніших його проявах.

Таким чином, судження -- це не просто зв'язок понять чи уявлень, за котрими немає ніякої реальності, як твердить ідеалістична логіка, а відображення дійсно існуючих суттєвих зв'язків і відношень між предметами.

Судження може бути або істинним, або хибним.

Істинним називається таке судження, котре правильно відображає дійсність, відповідає тому, що є насправді.

Хибним є судження, яке неправильно відображає дійсність, не відповідає тому, що є насправді.

5. Наведіть приклади еквівалентних суджень: ~ А ? О;

~ Е ? І; ~ О ? А; ~ І ? Е.

1) "Імовірно, що всі свідки говорять неправду" (А), та "Деякі свідки не говорять неправду" (О), то ці судження будуть еквівалентними.

2) «Жоден випускник не є відмінником» еквівалентне судженню «Деякі випускники є відмінниками».

3) «Неправильно, що деякі тварини не вживають їжу» еквівалентне «Усі тварини вживають їжу».

4) «Імовірно, що деякі люди живуть у морі» еквівалентне «Жодна людна не живе у морі».

6. Зробити матрицю логічного слідування як логічної операції.

( А > В) > ( ~ В > ~А)

7. Що є умовивід і яка його структура?

Умовивід -- це форма мислення, у якій з одного чи кількох істинних суджень на основі певних правил виводу виводять нове судження.

Структура кожного умовиводу включає в себе засновки, висновок, логічний зв'язок між засновками та висновком.

Умовивід буде правильним тоді і тільки тоді, коли в ньому виконуються основні закони логіки (тотожності, несуперечності, виключеного третього, закон достатньої підстави).

Логічним висновком з цих засновків є таке речення, яке не може бути хибним, коли ці засновки істинні.

Умовиводи поділяються на дедуктивні, індуктивні і умовиводи за аналогією. Вони можуть бути необхідними та ймовірними (правдоподібними).

8. Дайте визначення неповної індукції. Чим вона відрізняється від повної? До якого виду умовиводів відносяться виводи неповної індукції?

Неповна індукція -- індуктивний умовивід, у якому висновок про весь клас предметів робиться на підставі знання тільки деяких предметів цього класу.

У повній індукції засновки вичерпують усі випадки явища, котре вивчається. У неповній індукції загального висновку про клас предметів ми доходимо на основі вивчення тільки якоїсь частини предметів цього класу. Індукція називається неповною саме тому, що клас предметів, про який ми висловлюємо узагальнюючий висновок, досліджується нами не повністю.

Індукція неповна - вид ймовірного умовиводу, в якому на підставі повторюваності ознаки у деяких явищ певного класу роблять висновок про приналежність цієї ознаки кожному явищу даного класу.

9. Що є доведення і яка його структура?

поняття судження умовивід доведення

1. Доведення є сукупною формою мислення, призначеною для обґрунтування правильності суджень, істинність яких не є очевидною (тези) за рахунок тих суджень, які очевидно істинні (аргументи). Для грамотного доведення аргументи подаються за певною логічною формою (аргументація).

2. В залежності від будови, доведення бувають прямі і непрямі, але всі вони повинні підкорюватися певним правилам, які випливають з законів логіки.

3. Доведення хибності тези називається спростуванням.

4. Найчастішими формами аргументації у професійній та повсякденній практиці є суперечка і дискусія, які потрібно проводити цивілізовано за певними правилами, не вдаючись до пасток логічного, соціально-психологічного та організаційного характеру.

Будь-яке доведення складається з 3-х частин:

1. Теза - положення, істинність якого необхідно довести.

2. Аргумент (основа) - судження, які наводяться для доведення тези.

3. Демонстрація - спосіб логічного зв'язку тези з основою.

10. Сформулювати сутність мистецтва критики демонстрації у спростуванні

Спростування шляхом критики демонстрації -- обґрунтування недосконалості доведення шляхом встановлення неспроможності зв'язку між аргументами і тезою, тобто неправильності умовиводу, у формі якого здійснюється доведення.

Складність побудови цього виду спростувань полягає в тому, що необхідною умовою оперативного та ефективного його використання є знання всіх видів умовиводів, їх структури і правил, а простота -- в тому, що логічна наука детально проаналізувала відомі людству форми умовиводів, і кожна людина спроможна опанувати ці секрети побудови міркувань (для порівняння зазначмо, що жодна людина не може претендувати на..., скажімо, здатність відрізняти будь-які істинні аргументи від хибних).

Размещено на Allbest.ru