Філософія Китаю

Висвітлення проблеми єдності і різноманітності речей, дії протилежних сил в єдиній субстанції, природної закономірності та природності людської душі і свідомості у старокитайських трактатах. Особливості китайської філософії та її вплив на культури Сходу.

Рубрика Философия
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 24.03.2011
Размер файла 9,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

РЕФЕРАТ

На тему: Філософія Китаю

Виконав:

Федюшко Сергій

Учень 11-А класу

НВК «Д/с зош I-IIIст»

філософія китай людський душа

м. Кам'янки - Дніпровської області - 2011 рік

Філосомфія (від грец. цйлпупцйб - в дослівному перекладі означає: «пошук істини», «любов до мудрості», «любов до знань») - один з важливих видів людської життєдіяльності, людське мислення, теоретична форма світогляду; особливий вид мислення, в якому думка усвідомлює себе саму у своєму ставленні до дійсності та шукає остаточних, абсолютних засад для власних актів і людського самоствердження у світі. Предметом філософії є відношення людини і світу.

Китайська філософія є частиною східної філософії. Її вплив на культури Китаю, Японії, Кореї, В'єтнаму та Тайваню рівнозначно впливу давньогрецької філософії на Європу.

Розглядаючи все, що існує як єдність протилежних начал - чоловічого - Ян і жіночого - Інь, китайські мислителі пояснювали нескінченний процес руху їх діалектичним взаємодією. Наповнюють Всесвіт, що породжують і зберігають життя ці первинні субстанції або сили обумовлюють сутність п'яти елементів: метала, дерева, води, вогню і землі.

Відмінності від західної філософії:

- цільне (холіческое) сприйняття замість аналітичного;

- періодичність процесів замість їх статичності, лінійності.

У древній китайській філософії (до VII століття до н. е.) панівним був релігійно-міфологічний світогляд. Однією з відмінних рис китайських міфів був зооморфний характер діючих в них богів: багато з них мали явну схожість з тваринами, птахами чи рибами, були напівтварин - напівлюдьми. Древні китайці вважали, що все в світі залежить від приречення неба і що «воля неба» осягається через ворожіння, а також ознаки.

Найважливішим елементом старокитайської релігії був культ предків, який будувався на визнанні впливу духів померлих на життя і долі нащадків. В цей же час, згідно з найдавніших письмових пам'ятників Китаю, деякі мислителі висловили ряд філософських ідеї і висунули терміни, які згодом стали найважливішими поняттями китайської філософії. Наприклад, Ши Бо (VIII століття до н. Е.), Історіограф династії Чжоу, висунув поняття гармонії (хе), голова придворних літописців і астрономів царства Цзінь Ши Мо (Цай Мо) (VIII століття до н. Е.) Висунув ідею « парності всіх речей «, старшина (дафу) царства Чжоу Бо Янфу (VIII століття до н. е.) пояснював те, що відбулося в 780 році до н. е. землетрус порушенням взаємодії сил інь і ян.

У VII-VI ст. до н. е. деякі філософи Давнього Китаю прагнули пояснювати світ вже виходячи з безпосереднього споглядання природи. Судячи по книзі Ши-цзин, у цей період в китайській філософії панує культ Неба, який не тільки пояснює рух зірок закономірностями природних процесів, але і пов'язує їх з долями держав і окремих людей, а також із заповідями моралі.

Cхідній думці властивий момент незацікавленого духовного самозаглиблення, невтомного прагнення шукати найціннішого у глибинах людського духу, шукати заради самого пошуку. Ця «зацікавлена відстороненість» - вічна таємниця східної філософії.

Парадоксальним виглядає прагнення східної мудрості досягти стану повного розчинення індивідуального в загальному, прагнення зануритися у первісну порожнечу, первісну світову тишу. Герман Гессе, німецький письменник коментує це так: «Коли власне Я буде цілком подолане й умре, коли замовкнуть у серці всі порухи й пристрасті, тоді має прокинутись заповідне в людському єстві, найпотаємніше, що вже перестало бути власним Я, - прокинеться велика таїна».

Нарешті не може не вражати побудова східної думки, яка нібито розчиняє слова, залишаючи нас у полоні чистих сенсів. Наприклад. Одного разу Чжуану Чжоу наснилося, що він - метелик, метелик, що весело пурхає. Він насолоджувався від усього серця і не усвідомлював, що він Чжоу. Раптом прокинувся, здригнувся, що він Чжоу, і не міг зрозуміти: чи снилося Чжоу, що він метелик, чи метеликові, що він Чжоу. Це й зветься перетворенням речей.

Серед народів, які стояли біля витоків людської цивілізації, чільне місце посідає і китайський народ. Становлення філософської думки у Стародавньому Китаї спостерігається вже у VII ст. до н.е. Про це свідчить зміст старокитайських трактатів: «єцзін» («Книга перемін»), «Шіцзін» (Книга пісень»), «Шуцзін» («Книга історії») та ін.

У цих книгах проглядаються такі філософські проблеми: про єдність і різноманітність речей; про дію протилежних сил в єдиній субстанції; про природну закономірність; про природність людської душі і свідомості.

Щодо розгляду цих проблем особливе місце у китайській філософії посідає вчення Лао-цзи (VI ст. до н.е.).

Центральною проблемою філософії Лао-цзи є питання «дао». «Дао», за Лао-цзи, - це одночасно і всезагальний шлях, якого дотримуються всі явища і речі, і їхнє першоджерело, першооснова.

Поряд із категорією «дао» у вченні Лао-цзи чільне місце посідає категорія «де». Якщо «дао» - це всезагальний шлях, якому підкорені всі речі, то «де» - це конкретний шлях окремої речі або групи речей.

Розробляючи категорії «дао» і «де», Лао-цзи вперше в історії філософії висуває проблему єдності сутності і якості та їх відмінностей. Завдання пізнання Лао-цзи вбачає у зведенні різноманітності речей до їх загальної єдності, що прихована в «дао».

Філософські погляди Лао-цзи містять у собі зразки наївної діалектики. Він завжди вказував на плинність, змінність речей і на їхню внутрішню суперечливість.

Іншу позицію займав видатний філософ Стародавнього Китаю Конфуцій, що також жив у VI ст. до н.е., точніше з 551 по 479 pp. до н.е.

Загальновідомим є те, що Конфуцій не звертав уваги на вивчення та розробку загальнотеоретичних проблем, він не створив філософської системи крайнього спрямування. Всю свою увагу він зосередив на питаннях етики, бо цього вимагали історичні умови того часу, соціальний інтерес. Свою етику він побудував на ґрунті релігійно-філософських уявлень про навколишню дійсність. Етика Конфуція - це раціоналізована старокитайська релігійна мораль. В основу цієї моралі покладені принципи:

1) людяність (жень);

2) справедливість і обов'язок (і);

3) ритуальність (лі);

4) знання (чжи);

5) довіра (сінь).

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Китайська філософія як уявлення про людину й світ як співзвучні реальності. Початок китайського філософського мислення. Класичні книги китайської освіченості. Сто шкіл - період розквіту китайської філософії. Сторіччя, що передувало династії Цінь.

    реферат [30,7 K], добавлен 30.07.2010

  • Ортодоксальні школи індійської філософії (даршан). Санкх’я про засоби пізнання блага. Буддизм - як релігія, заснована на позбавленні від бажань і пробудженні в нірвані. Махавіра - засновник джайнізму. Учення представників філософії стародавнього Китаю.

    презентация [103,8 K], добавлен 15.04.2014

  • Предмет філософії. Функції філософії. Широкі світоглядні проблеми і водночас проблеми практичних дій, життя людини у світі завжди складали зміст головних філософських пошуків. Філософія - форма суспільної свідомості.

    реферат [18,9 K], добавлен 28.02.2007

  • Своєрідність східної культури. Філософія стародавньої Індії ("ведична" філософія, буддизм). Філософські вчення стародавнього Китаю (Конфуцій і конфуціанство, даосизм). Загальна характеристика античної філософії. Конфуціанський ідеал культурної людини.

    реферат [37,1 K], добавлен 03.09.2010

  • Дослідження особливостей давньоіндійського суспільства, для якого був характерний поділ на варни, які тривалий час називались в Європі кастами. Ортодоксальні та релігійні школи індійської філософії. Даосизм, конфуціанство та філософія стародавнього Китаю.

    реферат [22,0 K], добавлен 07.03.2011

  • Особливості філософії серед різних форм культури. Співвідношення філософії та ідеології, науки, релігії, мистецтва. Ведична релігія і брахманізм. Створення вчення про перевтілення душ. Процес переходу від міфологічно-релігійного світогляду до філософії.

    контрольная работа [91,7 K], добавлен 04.01.2014

  • Проблеми філософії, специфіка філософського знання. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія. Українська філософія XIX - початку XX століть. Філософське розуміння суспільства. Діалектика та її альтернативи. Проблема людини в філософії.

    шпаргалка [179,5 K], добавлен 01.07.2009

  • Передумови формування та основні етапи розвитку філософії Нового часу, її головні ідеї та видатні представники. Характеристика двох протилежних напрямків філософії Нового часу: емпіризму та раціоналізму. Вчення Спінози, Декарта, Гоббса, Бекона, Гассенді.

    контрольная работа [28,7 K], добавлен 01.08.2010

  • Поняття і загальна характеристика соціальної психології. Філософія психології як світогляд, пізнання. Що визначає характер суспільного устрою. Взаємозв’язок соціальної філософії та філософії психології. Основні проблеми становлення філософії як науки.

    реферат [35,0 K], добавлен 26.04.2016

  • Головні умови появи "філософії життя" та проблеми, пов'язані з усвідомленням кризи класичного раціонального мислення. Основні етапи у творчості Ф. Ніцше. Позитивістський спосіб філософування та його вплив на абсолютизацію певних рис класичної філософії.

    реферат [18,7 K], добавлен 09.03.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.