Основні напрями імплементації інформаційно-комунікаційних технологій у процес навчання німецької мови студентів-філологів

Викладання та навчання в цифровому суспільстві не означають технологізацію вищої освіти. Адже людські стосунки між студентами та викладачами є невід'ємним складником навчального процесу. Однак ці стосунки повинні набувати нових форм, синхронних та асинхронних, з особистісною присутністю та дистанційно. Очевидно, що і роль викладача змінюється: викладач перетворюється на модератора, координатора навчання, інтернет-ментора або відеотьютора, так званого експерта, який розробляє, адаптує, управляє та оцінює навчальне середовище. Викладачі генерують інтеграцію ІКТ в ОПП, розробляючи навчальні програми з ІКТ. Те, як вони використовують ІКТ, залежить від особистісного ставлення до ІКТ, їх ІКТ - компетенцій, і можливості доступу викладачів до ІКТ (робоче місце викладача).

Дистанційне навчання, змішане навчання, електронне та мобільне навчання мають місце в освітньому процесі. Викладачі й надалі будуть керувати освітнім процесом, та моральні цінності, контролюватимуть умови навчання, оцінюватимуть знання студентів, братимуть участь у науково-методичній роботі. Також викладачам слід розробляти контекст, моделювати ситуації та використовувати ІКТ; оновлювати, адаптувати й освоювати нові навчальні матеріали, які містять мультимедійні компоненти; організовувати та керувати комунікаційними потоками студентського співтовариства з використанням ІКТ і нових медійних засобів; розвивати віртуальне спілкування та обмін досвідом з колегами в соціальних мережах.

По-перше, швидкий старт досягається забезпеченням мобільними девайсами студентських груп, однак виникають питання права власності та процедури підтримки пристроїв у робочому стані. У нашому навчальному закладі пріоритетним є використання здобувачами своїх власних пристроїв.

По-друге, інколи постає питання, чи використання мобільних технологій не є несерйозною розвагою, адже під час заняття ми нерідко побоювались, що навчальний процес вийде з-під нашого контролю. До того ж розробка мобільних додатків потребує підвищення власної кваліфікації чи залучення спеціалістів.

По-третє, існує необхідність заряджати мобільний пристрій для довготривалого використання, маленький розмір екрану ускладнював читання з нього, хоча більшість студентів не заперечують про читання в таких умовах. Погодні умови, переривання зв'язку все ще залишається проблемою, яка може вплинути на якість навчання.

По-четверте, усі учасники освітнього процесу знають, як користуватися мобільними пристроями для простої комунікації, однак не всі розглядають їх як навчальні засоби. Також невизначеність стосовно авторських прав на електронні відомості може ускладнити формування інформації, придатної для відтворення з мобільних пристроїв.

По-п'яте, дигітальне заняття може призвести до посилення соціальної нерівності, а згодом до втрати соціальних контактів між викладачем та одногрупниками.

По-шосте, можливі негативні наслідки використання мобільних технологій у вищій освіті, адже їх активне використання може призвести до збільшення рівня стресу і до відчуття перезавантаження (зорового, слухового, психічного). Опромінення під час використання WLAN-роутера, смартфонів, планшетів є шкідливим для учасників освітнього процесу.

Велика кількість освітніх сервісів на ринку можуть спантеличити навіть досвідченого викладача. Apps обіцяють, але не завжди відповідають очікуваним навчальним результатам успішності. З погляду педагога, вища освіта може бути скомпроментована і звестись до самоосвіти або поверхового збирання випадкових фактів, коли глибина розуміння предмета більше не цінується. Поодинокі дигітальні навчальні програми передбачають шаблонність виконання завдань, тим самим применшують індивідуальність та креативність вирішення проблеми. Тому вибір дигітальних технологій для реалізації освітнього процесу - завдання, яке слід кожному викладачу вирішити індивідуально, очевидно, з урахуванням психолого-педагогічної ситуації та рекомендацій експертів.

Висновки та перспективи подальших досліджень

У цій статті простежено основні напрями імплементації ІКТ у процес навчання німецької мови. Практична реалізація стратегічного планування імплементації ІКТ у процес навчання німецької мови здійснено за допомогою презентованої нами стратегічної покрокової інструкції для всіх учасників освітнього процесу.

У статті встановлено, що до найбільш ефективних і результативних ІКТ у формуванні професійних компетенцій майбутніх фахівців належить використання в освітньому процесі: електронних курсів навчальних дисциплін на платформі Moodle; електронних матеріалів у репозитарії ВНУ імені Лесі Українки; хмарних технологій; мобільних освітніх застосунків, зокрема застосування BYOD-підходу в освітньому процесі за різними сценаріями; подкастів, соціальних медіа і месенджерів^.

Основний акцент зроблено на аналізі дидактичного потенціалу різнопланових інструментів ІКТ для вивчення німецької мови (телесуфлера CuePrompter.com, Simpleshow, BingoBaker, Wordwall, Kahoot! QR-кодів, конструктора інтерактивних завдань LearningApps.org, Quizlet, подкастів, медіатек).

Отже, аналіз застосування ІКТ на лекційних та практичних заняттях під час вивчення німецької мови дозволив систематизувати Веб2.0-інструментарій за функціями (тренувальна, комунікаційно-кооперативна, пошуково-інформаційна, презентаційно-дослідницька, експериментальна та гейміфікаційна) з описом освітніх мобільних застосунків, програм, сервісів, платформ, які мають неабиякий навчальний потенціал, що визначає їх дієвість при викладанні німецької мови. Важливо правильно дозувати використання мобільних застосунків, зважаючи на їх доцільність під час досягнення конкретної освітньої мети. Тому було окреслено також роль викладача- модератора, який розробляє, адаптує, управляє та оцінює освітнє середовище із залученням інструментів ІКТ. Як показала практика, впровадження ІКТ у процес навчання пов'язане з певними труднощами, зокрема фінансовими, організаційними, технічними, компетентнісними, соціальними. Їх подолання вимагає певних стратегічних кроків з боку всіх учасників освітнього процесу, а також передбачає підвищення рівня їх медіаграмотності та здобуття медіакомпетентності. Безмежний потенціал освітніх застосунків використовуємо для підвищення якості викладання і навчання, для реінкарнації освітніх компонентів ОПП, переосмислення методів навчання з метою створення кращого зворотного зв'язку зі студентами.

Аналіз ІКТ показав, як змінилися форми навчання та які нові освітні ресурси потрібні для їх повноцінного функціонування (навчальні платформи, освітні застосунки, хмарні технології у вищій освіті, соціальні медіа). Це передбачає і нові компетентності викладачів, методи та нову організацію навчання з використанням сучасних засобів керування освітнім процесом. На нашу думку, лише інтегроване навчання уможливить поєднання ІКТ з традиційними методами викладання. Отже, можна стверджувати, що основні напрями імплементації ІКТ у процес навчання німецької мови покращують якість освітніх результатів і розширюють доступ до вищої освіти.

Оскільки у нашому університеті навчаються студенти з особливими потребами, то перспективу подальших досліджень вбачаємо в інтеграції ІКТ в інклюзивну освіту з метою задоволення потреб окремих груп студентів, зокрема з особливими освітніми потребами. ІКТ є найбільш придатним інструментом, який не лише надає доступ до інформації, а й сприяє реалізації своїх прав у сфері отримання інклюзивної вищої освіти, працевлаштуванні, а також участі в соціальному житті та неперервному навчанні протягом життя.

Список використаних джерел

[1] A. Mikheev, Y. Serkina, and A. Vasyaev, “Current trends in the digital transformation of higher education institutions in Russia”, Education and Information Technologies, 26, pp. 4537-4551, 2021. Doi.org/10.1007/s10639-021-10467-6.

[2] A. K. Dube, G. Kacmaz, R. Wen et al., “Identifying quality educational apps: Lessons from 'top' mathematics apps in the Apple App store”, Education and Information Technologies, 25, pp. 5389-5404, 2020. Doi.org/10.1007/s10639-020-10234-z.

[3] J. Radianti, T. A. Majchrzak, J. Fromm et al., “A systematic review of immersive virtual reality applications for higher education: Design elements, lessons learned, and research agenda ”, Computers & Education, 147, 103778, 2020.

[4] B. Chavez, S. Bayona, “Virtual reality in the learning process”, Advances in Intelligent Systems and Computing, vol. 746, pp. 1345-1356, 1/01/20. Doi.org/10.1007/978-3-319-77712-2_129.

[5] Y.-L. Chen, “The effects of virtual reality learning environment on student cognitive and linguistic development”, The Asia-Pacific Education Researcher, 25(4), pp. 637-646, 2016.

[6] J. in-Gutierrez, J., C. E. Mora, B. Anorbe Diaz, & A. Gonzalez-Marrero, “Virtual technologies trends in education”, EURASIA Journal of Mathematics Science and Technology Education, 13(2), pp. 469-486, 2017.

[7] M. Nemec, R. Fasuga, J. Trubac, & J. Kratochvil, “Using virtual reality in education”, in 15th international conference on emerging elearning technologies and applications. IEEE. 2017, pp. 1-6.

[8] C. Zizza, A. Starr, D. Hudson, et al., “Towards a social virtual reality learning environment in high fidelity”, in 15th IEEE annual consumer communications & networking conference . IEEE, 2018, pp. 14.

[9] S. Krauffeld, J. Othmer, Handbuch Innovative Lehre. Wiesbaden : Springer Verlag, 2019.

[10] B. Brash, A. Pfeil, Unterrichten mit digitalen Medien in DLL 9. Stuttgart: Ernst Klett Sprachen, 2017.

[11] R. Wang, R. Wiesemes, & C. Gibbons, “Developing digital fluency through ubiquitous mobile devices: Findings from a small-scale study”, Computers & Education, 58(1), pp. 570-578, 2012.

[12] М. В. Цуркан, М. М. Греб, А. В. Ільків, “Використання засобів ІКТ у процесі навчання української мови іноземних студентів-медиків”, ITLT, вип. 83, вип. 3, с. 288-300, Чер. 2021.

[13] B. Klimova, P. Poulova, P. “Mobile learning in higher education”, Advanced Science Letters, 22(5/6), pp. 1111 -1114, 2016.

[14] P. Pauli, A. Koch, F. Allgower, “Smartphone Apps for Learning Progress and Course Revision”, IFAC-PapersOnLine, vol. 53, issue 2, pp. 17368-17373, 2021. doi:

https://doi.org/10.1016/jifacol.2020.12.2088.

[15] С. О. Воронцов, “Мобільні пристрої в навчанні інформаційним технологіям у закладах вищої мистецької освіти “, ITLT, вип. 83, вип. 3, с. 100-112, Чер. 2021.

[16] V. Hofmann, “App-based learning in phonological awareness and word-reading comprehension and its specific benefits for lower achieving students”, International Journal of Educational Research Open, vol. 2-2, 2021. Doi: https://doi.org/10.1016/jijedro.2021.100066.

[17] N. Behnamnia, A. Kamsin, M. A. Binti Ismail, “The landscape of research on the use of digital game - based learning apps to nurture creativity among young children: A review”, Thinking Skills and Creativity, Vol. 37, 2020. Doi: https://doi.org/10.1016/_j.tsc.2020.100666.

[18] Ph. Wampfler, Digitaler Deutschunterricht. Neue Medien produktiv einsetzen. Gottingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 2017.