Виховання співчуття у дітей старшого дошкільного віку

Бесіди за художніми творами, спрямовані на виховання гуманних почуттів, проводяться не тільки з метою допомогти дітям запамятати зміст, деталі твору, головне тут - допомогти їм усвідомити зміст твору і глибше пережити його, зрозуміти і вирішити ряд питань морального порядку, підвести дітей до оцінки вчинків, зображених у творі персонажів, повязати враження, здобуті дітьми під час читання, з їх власним досвідом. Активне ставлення до прочитаного художнього твору створюється тоді, коли вихователь, викликавши у дітей емоції вдалою подачею матеріалу (наприклад, виразним читанням), спрямовує в бесіді їх думку й увагу на найяскравіші моменти, на визначення мотивів описаних вчинків і їх оцінку.

Перші моральні уявлення і поняття формуються у дітей найбільш успішно під впливом творів мистецтва, оскільки без відповідного естетичного ставлення значно знижується дієвість моральних уроків, що надаються дорослими. Ось чому у всьому процесі виховання і навчання підростаючого покоління значна роль відводиться предметам естетичного циклу.

Значні можливості духовного збагачення дитини містяться у музичних творах. Музичне мистецтво, як і будь-яке інше, допомагає дітям осягнути красу навколишнього, сприяє збагаченню їхнього життєвого досвіду, викликає різноманітні емоційні переживання. Психологи, наприклад, не випадково підкреслюють особливу схильність дитини до емоційного впливу на неї. Виникає він разом зі здатністю сприймати умовність власне мистецтва, сприймати художнє узагальнення. Це досягається різними засобами, в тому числі й засобами музичного мистецтва. Перш за все у дітей розвивається здатність сприймати і розрізняти емоційний зміст і характер музичних творів. Музика зазвичай відображає оточуючу дійсність: виразні інтонації людської мови, звуки природніх явищ, людські переживання.

Естетичне ставлення до оточуючого формується і в процесі залучення дітей до різних видів образотворчого мистецтва. Вони загострюють почуття прекрасного, підносять особистість в її власних очах. Розглядання з дітьми картин - такий самий засіб емоційно-естетичного впливу як і музика. Цінною у даному контексті є й самостійна художня діяльність дітей. В малюнках, ліпці, аплікаціях на суспільну тематику педагог формує у дітей емоційне ставлення до явищ оточуючої дійсності. Найбільш повно воно проявляється саме в старшому дошкільному віці. Для формування морально-естетичних почуттів важливо орієнтувати дітей на результат, підкреслюючи певну спрямованість роботи. Діти починають розуміти, що візерунок слід зробити гарним, аби порадувати маму, бабусю подарунком до свята 8 Березня тощо.

Морально-естетична спрямованість виховання дітей забезпечується за допомогою різноманітних методів:

метод спонукання до співпереживання;

метод переконання при формуванні початкових етико-естетичних уявлень;

метод пошукових ситуацій, що стимулює дітей до самостійних дій, творчості.

Форми його організації в художній діяльності можуть бути різноманітними: на заняттях, в самостійній діяльності, художній праці, під час свят, розваг і т.д. Серед усталених типів занять, що мають місце в дошкільному закладі, особливу увагу слід приділити комплексним заняттям, в яких виховні задачі реалізуються засобами різних видів мистецтва. В процесі комплексних занять спільні дії педагога з дітьми, спілкування з однолітками створюють необхідні умови для творчості, для формування морально-естетичних почуттів.

Дуже важливий в житті дошкільника й театр. Він впливає на дитину цілим комплексом засобів: персонажами, оформленням, музикою, словом, і в силу конкретно-образного мислення дошкільників, забезпечує яскравість сприймання. Особлива роль лялькового театру у вихованні гуманних почуттів у дітей полягає ще й в тому, що дає можливість вихователю, апелюючи до емоцій дитини, подати етично цінні зразки взаємин, на які дитина не звертає уваги в повсякденному житті. Спектакль настільки захоплює, що перетворює маленьких глядачів на його учасників. Дошкільники із властивою їм фантазією вірять усьому, що бачать у театрі, вірять, що на героя чатує небезпека, співпереживають йому, попереджують, дають поради, як уникнути небезпеки, швидко піддаються емоційному впливу вистави.

Попри використання художніх творів вихователі можуть самостійно складати оповідання й розігрувати їх в самодіяльному ляльковому театрі. Створення таких інсценівок підвищує активність дітей, спрямовану на оволодіння моральними нормами взаємин.

Враховуючи специфіку почуттів - розвиватися й міцніти в переживаннях - слід прагнути, аби лялькові вистави стали яскравим корисним уроком, розвивали уяву дітей, впливали на їх внутрішній світ.

Заохочення дітей до добрих проявів, цілеспрямоване навчання їх емоційно-виразним засобам передачі власних переживань поряд з розвитком правильних понять про гуманні сторони життя людини - такий шлях формування гуманних почуттів у дошкільників.

Однак жодну виховну задачу не можна успішно вирішити, якщо немає плідного контакту з сімєю й повного взаєморозуміння між батьками і вихователями.

Для дитини дошкільного віку сімя - перше й часто єдине суспільне середовище, перший й найбільш довгодіючий фактор формування особистості, а вплив на дошкільника усіх інших спільностей лише корегує сімейне виховання. Форма і зміст сімейних взаємин, до яких дитина залучена з раннього дитинства в певному розумінні являються для неї основою визначення соціальних зразків моральної поведінки. Головними компонентами тут слід визнати систему цінностей і соціальних засад сімї: стиль взаємин між членами сімейного колективу й оточуючими людьми, сімейні традиції, рівень психолого-педагогічної культури батьків. Ряд досліджень підтверджують ці положення (Л. В. Загік, Т. Маркова, Т. Рєпіна та ін). Проте відомі факти й негативного впливу на дітей так званої сліпої батьківської любові. В. О. Сухомлинський, відмічаючи необхідність виховання дітей в атмосфері любові, своєю Батьківською педагогікою застерігає від надмірності її.

Рекомендуються різноманітні форми роботи з батьками: відвідування дітей вдома, індивідуальні і заочні бесіди, консультації, які плануються у календарних планах вихователя. Для проведення бесід, консультацій слід широко використовувати тематичні папки. В них вихователь може розмістити прохання розповісти про те, як батьки здійснюють моральне виховання дітей в сімї, поставити ряд запитань, вкласти літературу з метою педагогічної освіти з наступним обговоренням матеріалу з батьками. Яку форму роботи обрати з кожним із батьків педагог вирішує сам, враховуючи освіту батьків, сімейний стан, рівень культурного розвитку, інтереси, погляди на виховання і ряд інших факторів

Висновок

Отже, виховання у дітей якостей особистості гуманістичної спрямованості визначається актуальною педагогічною проблемою з точки зору сучасної соціокультурної ситуації. Основою гуманних почуттів слугують вищі емоції. Найбільш інтенсивний розвиток емоційно-почуттєвої сфери відбувається в дошкільному дитинстві. Розвиток співчуття у дошкільників відбувається в тісній єдності з формуванням моральної свідомості та поведінки.

Надзвичайно продуктивна у розвитку гуманістичної спрямованості особистості і пов'язаних з нею почуттів ігрова діяльність дошкільників. Однак гра виконує виховні функції лише в тому випадку, якщо стимулює, активізує відповідні гуманістичному ідеалу актуальні переживання дитини.

Дуже важливо з цією метою використовувати спілкування педагога з вихованцями. Слід володіти методами управління емоційною активністю дітей задля того, аби навчити їх правильно виражати своє позитивне ставлення до людей. Ріст моральної свідомості дітей старшого дошкільного віку, зокрема збагачення їхньої самооцінки емоційно забарвленими знаннями про чесноти однолітків, є одним з найважливіших механізмів розвитку гуманістичної спрямованості та співчуття в особистості дитини.

Втілення в практику виховної роботи дошкільних навчальних закладів педагогічно цінних форм і методів розвитку гуманних почуттів та співчуття у дітей, послугує справі утвердження в свідомості підростаючого покоління суспільної моралі - гуманістичної, активної і діяльнісної, що виходить з глибокої поваги до людини, її духовного життя, емоційного стану та почуттів.

дошкільник співчуття освіта педагогічний

Список використаної літератури

1. Середняк О. Перші кроки у світ взаємин // Дошкільне виховання. - 2006.

2. Кононко О. Л. Соціально-емоційний розвиток особистості (в дошкільному

дитинстві): навч. посіб. для. вищ. навч. закладів / О. Л. Кононко. - К.: Освіта, 1998.

3. Фольваркова В. І. Показники та рівні розвитку моральної свідомості особистості // Дошкільна освіта. - 2004.

4. Долинна О. Увагу моральному вихованню //Дошкільне виховання. - 2005.

5. Берека В. Є. Вітчизняні гуманістичні джерела морального виховання // Дошкільна освіта. - 2004.

6. Малятко: програма виховання дітей дошкільного віку // Наук. керівник З. П. Плохій. - К., 1999.

7. Поніманська Т. Гуманізація педагогічної позиції у просторі дитинства // Дошкільне виховання. - 2002.

8. Поніманська Т. Сучасні підходи до гуманістичного виховання дошкільнят // Дошкільне виховання. - 2004.

9. Козубняк В. Р. Базовий комплекс дошкільної освіти в освітньому просторі - Хмельницький, 2001.

10. Кононко О. Душевність, людяність, щирість //Дошкільне виховання. - 1996.

Размещено на Allbest.ru