Шляхи та умови адаптації дітей старшого дошкільного віку до навчання в школі

Формування пізнавальних інтересів, збагачення діяльності й емоційно-вольової сфери - передумови успішного оволодіння дошкільниками певними знаннями, вміннями, навичками. У свою чергу розвиток сприйняття, мислення, пам'яті залежить від того, як володіє дитина способами отримання знань та орієнтації діяльності, від спрямованості його інтересів, від довільності поведінки, тобто вольових зусиль.

При підготовці до школи батьки вчать дитину порівнювати, зіставляти, робити висновки і узагальнення. Для цього дошкільник повинний навчиться уважно слухати книгу, розповідь дорослого, правильно і послідовно викладати свої думки, грамотно будувати речення.

Батьки повинні пам'ятати, що потреба дитини в тому, щоб йому читали, навіть якщо він вже навчився самостійно читати, треба задовольняти. Після читання важливо з'ясувати, що і як зрозумів дитина. Це привчає дитину аналізувати суть прочитаного, виховувати дитину морально, а крім того, вчить зв'язній, послідовній мові, закріплює у словнику нові слова. Адже чим краще мовлення дитини, тим успішніше буде його навчання в школі. Також у формуванні культури мовлення дітей приклад батьків має велике значення.

Таким чином, у результаті зусиль батьків, з їх допомогою дитина учитися правильно говорити, а значить, він готовий до оволодіння читанням в школі.

У дитини, що йде у школу, повинен бути розвинений на належному рівні естетичний смак, і тут першочергова роль належить сім'ї.

Естетичний смак розвивається і в процесі залучення уваги дошкільника до явищ повсякденного життя, до предметів, оточенню побуту.

Від рівня розвитку гри значною мірою залежить розвиток мислення і мови. У грі розвивається процес заміщення, з яким дитина зустрінеться в школі при вивченні математики, мови. Дитина граючи вчиться планувати свої дії і це вміння допоможе йому в майбутньому перейти до планування навчальної діяльності.

Потрібно вчити також малювати, ліпити, вирізати, наклеювати, конструювати.

Роблячи це дитина переживає радість творчості, відбиває свої враження, свій емоційний стан. Малювання, конструювання, ліплення відкривають перед нами можливість навчити дитину бачити, аналізувати навколишні предмети, правильно сприймати їхній колір, форму, величину, співвідношення частин, їх просторове співвідношення. Одночасно це дає можливість навчити дитину діяти послідовно, планувати свої дії, порівнювати результати з тим, що задано, задумано. І всі ці вміння теж виявляться надзвичайно важливими в школі.

Виховуючи і навчаючи дитину, слід пам'ятати про те, що не можна перетворювати заняття в щось нудне, нецікаве, нав'язане дорослими і не потрібне самій дитині. Спілкування з батьками, у тому числі і спільні заняття повинні доставляти дитині задоволення і радість.

Підготовка дітей до школи в ДНЗ

Серед функцій, які виконує дитячий заклад в системі народної освіти, крім всебічного розвитку дитини, велике місце займає підготовка дітей до школи. Від того, наскільки якісно і вчасно буде підготовлений дошкільник, багато в чому залежить успішність його подальшого навчання.

Підготовка дітей до школи в дитячому саду включає в себе два основні завдання: всебічне виховання (фізичне, розумове, моральне, естетичне) і спеціальна підготовка до засвоєння шкільних предметів.

Робота вихователя на заняттях з формування готовності до школи включає в себе:

1.Вироблення у дітей уявлення про заняття як важливої діяльності для придбання знань. На основі цього подання у дитини виробляється активна поведінка на заняттях (ретельне виконання завдань, увага до слів вихователя);

2.Розвиток наполегливості, відповідальності, самостійності, старанності. Їх сформованість проявляється у прагненні дитини оволодіти знаннями, вміннями, докладати для цього достатні зусилля;

3.Виховання у дошкільника досвіду діяльності в колективі і позитивного ставлення до однолітків; засвоєння способів активного впливу на однолітків як учасників спільної діяльності (вміння надати допомогу, справедливо оцінювати результати роботи однолітків, тактовно відзначати недоліки);

4.Формування у дітей навичок організованого поведінки, навчальної діяльності в умовах колективу. Наявність цих навичок надає істотний вплив на загальний процес морального становлення особистості дитини, робить дошкільника більш самостійним у виборі занять, ігор, діяльності за інтересами.

Виховання і навчання дітей у дитячому саду носить освітній характер і враховує два напрями отримання дітьми знань та умінь: широке спілкування дитини з дорослими й однолітками, і організований навчальний процес.

У процесі спілкування з дорослими й однолітками дитина отримує різноманітні відомості, серед яких виділяють дві групи знань і вмінь.

Перша передбачає знання та вміння, якими діти можуть оволодіти в повсякденному спілкуванні. Друга категорія включає знання і уміння, що підлягають засвоєнню дітьми на заняттях. На заняттях вихователь враховує як діти засвоюють програмний матеріал, виконують завдання; перевіряє швидкість, ірраціональність їх дій, наявність різних вмінь і, нарешті, визначає у них здатність дотримувати правильне поводження.

Сучасні психологи (А.А. Венгер, С.П. Проскура та ін..) вважають, що 80% інтелекту формується до 8 років. Таке положення ставить високі вимоги до організації виховання і навчання старших дошкільнят.

Пізнавальні завдання поєднуються із завданнями формування морально-вольових якостей і рішення їх здійснюється в тісному взаємозв'язку: пізнавальний інтерес спонукає дитину до активності, сприяє розвитку допитливості, а вміння виявляти наполегливість, старанність - впливає на якість діяльності, в результаті чого дошкільнята досить міцно засвоюють навчальний матеріал.

Ще важливо виховати в дитині допитливість, довільну увагу, потребу в самостійному пошуку відповідей на виникаючі питання. Адже дошкільник, у якого недостатньо сформований інтерес до знань, буде пасивно поводитися на уроці, йому буде важко направити зусилля і волю на виконання завдань, опановувати знання, досягати позитивних результатів у навчанні.

Велике значення в підготовці дітей до школи має виховання в них "Якостей громадськості", уміння жити і трудиться в колективі. Тому однією з умов формування дитячих позитивних взаємин є підтримка вихователем природної потреби дітей у спілкуванні.

Спілкування має носити добровільний і доброзичливий характер. Спілкування дітей - необхідний елемент підготовки до школи, а забезпечити найбільшу можливість його реалізації може в першу чергу дитячий садок.

Отже, роль батьків у підготовці дітей до школи величезна: дорослі члени сім'ї виконують функції і батьків, і вихователів, і вчителів. Однак, не всі батьки в умовах відірваності від дошкільної установи можуть забезпечити повну, всебічну підготовку своєї дитини до шкільного навчання, засвоєнню шкільної програми. Тому велику роль в забезпеченні психологічної готовності відіграє співпраця батьків та дошкільного закладу.

Отже, з результатів дослідження можна зробити висновок, що в деяких учнів при низькому рівні адаптації спостерігаються високі показники тривожності, які впливають на шкільну адаптацію, оскільки пов'язані саме із шкільним включенням в життя:

переживання соціального стресу;

фрустрація потреби у досягненні успіху;

страх самовираження;

страх ситуації перевірки знань;

страх не відповідати очікуванням оточуючих;

низький фізіологічний опір стресу;

проблеми і страхи у відносинах з вчителями.

Можна сказати, що внаслідок високих показників тривожності (по факторах тривожності), у дитини виникає: непристосованість до предметної сторони навчальної діяльності; невміння керувати своєю поведінкою та увійти в темп шкільного життя; шкільний невроз або "фобія школи" тощо.

Отримавши середні значення тривожності та рівня адаптації, видно, що рівень тривожності більше вказаної норми тривожності, та рівень адаптації менше нормального показника.

Підвищена тривожність проявляється у всіх учнів і по всіх факторах. Розглядаючи рівні чинників формування тривожності у школі було виявлено, що в учнів нашої вибірки підвищена тривожність, що пов'язана з факторами низького фізіологічного рівня протистояння стресу, фрустрацією потреби в досягненні успіху, переживанням соціального стресу, проблемами та страхами у взаєминах з вчителями.

Висновки

У курсовій роботі здійснено теоретичне узагальнення та емпіричне дослідження психологічних особливостей адаптації дітей дошкільного віку до умов навчання в школі. Визначено структуру, рівні, чинники, гендерні особливості перебігу процесу їх адаптації. Розроблено методичні рекомендації для батьків та вихователів психологічної підготовки дітей дошкільного віку до шкільного навчання для вихователів та батьків

Адаптація - процес розвитку особистості, що ґрунтується на задоволенні її актуальних соціальних потреб та спрямований на встановлення оптимально комфортної її взаємодії з довкіллям. Адаптованість - результат адаптації особистості до нових умов життєдіяльності. Поняття "адаптація учнів до навчання" ми трактуємо як самодетермінований процес розвитку адаптативних можливостей учнів, який включає когнітивний, емоційний, навчально-мотиваційний та поведінковий компоненти. Шкільна адаптованість - рівень розвитку адаптації учнів до нових умов навчання. Труднощі шкільної адаптації особливо яскраво проявляються при переході учнів з початкової до основної школи, що пов'язано як із зовнішніми чинниками (суттєвими змінами в організації навчально-виховного процесу, що провокує порушення як психологічної адаптації, так і соціальної, оскільки відбувається зміна уже засвоєних умов навчання), так і внутрішніми (початок підліткового періоду, який сам по собі є кризовим), що зумовлює появу шкільної дезадаптації. Формування дезадаптативної поведінки відбувається на тлі негативних переживань тривоги, напруження, страху, що є наслідком невдалих спроб засвоєння соціальних норм.

Психологічними особливостями розвитку особистості дошкільника є розвиток довільності психічних процесів завдяки чому стає можливим їх усвідомлення, що служить основою саморегуляції.

Складовими психологічної готовності до навчання у школі є: мотиваційна готовність, розумова готовність, емоційно-вольова готовність.

За даними психолого-педагогічної науки, успішне навчання у школі можливе лише за умови, що на момент вступу до неї дитина набула відповідного особистісного, інтелектуального та фізичного розвитку, який забезпечує її психологічну готовність до школи.

Готовність до навчання у школі є інтегративною характеристикою психічного розвитку дитини, яка охоплює компоненти, що забезпечують її успішну адаптацію до умов і вимог школи та аспекти зрілості. Цей феномен постає як загальна (психологічна) і спеціальна готовність до навчання у школі, в якій розкриваються рівні розвитку тих психологічних якостей, що найбільше сприяють нормальному входженню у шкільне життя, формуванню навчальної діяльності.

Психологічну готовність дітей до навчання на практиці можна встановити тільки завдяки комплексному психо-діагностичному обстеженню. Воно може бути здійснене професіонально підготовленими психологами, що працюють в системі освіти, разом з педагогами і вихователями.

Роль батьків у підготовці дітей до школи величезна: дорослі члени сім'ї виконують функції і батьків, і вихователів, і вчителів. Однак, не всі батьки в умовах відірваності від дошкільної установи можуть забезпечити повну, всебічну підготовку своєї дитини до шкільного навчання, засвоєнню шкільної програми. Тому велику роль в забезпеченні психологічної готовності відіграє співпраця батьків та дошкільного закладу. Психологічна готовність дітей дошкільного віку до школи можлива лише при тісній співпраці ДНЗ і сім'ї.

Список використаної літератури

1. Адаптація дітей у 1, 5, 10 класах / [упоряд. Т. Червонна]. - К. : Шк. світ, 2008. - 128 с.

2. Балл Г. А. Понятие адаптации и его значение для психологии / Г. А. Балл // Психологический журнал. - 1989. - №1. - С. 92-100.

3. Безруких М. Школьные трудности "проблемных" детей / М. Безруких // Здоровье детей. - 2000. - № 13-14. - С. 16-17.

4. Бех І. Д. Виховання особистості : підручник / І. Д. Бех. - К. : Либідь, 2008. - 848 с.

5. Бовть О. Організація корекційної роботи з агресивними дітьми / О. Бовть // Початкова школа. - 1997. - № 7. - С. 25-32.

6. Божович Л. И. Этапы формирования личности в онтогенезе / Л. И. Божович // Вопросы психологии. - 1978. - № 4. - С. 23-35.

7. Бурлачук Л. Психодиагностика / Л. Бурлачук. - СПб. : Питер, 2002. - 352 с.

8. Бурлачук Л. Ф. Словарь-справочник по психодиагностике / Бурлачук Л. Ф., С. М. Морозов. - СПб. : Питер, 2002. - 528 с.

9. Великий тлумачний словник сучасної української мови// Уклад. та голов. ред. В.Т. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ "Перун", 2007. - 1736 с. : іл.

10. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинськая, З.В.Огороднійчук та ін. - 2-ге вид.. - К.: Каравела, 2009 - 400 с.

11. Вікова психологія : навч. посібник / [О. П. Сергєєнкова, О.А. Столярчук, О. П. Коханова, О. В. Пасєка]. - К. : ЦУЛ, 2012. - 384 с.

12. Вікова та педагогічна психологія : навч. посібник / О. Г. Видра. - К. : ЦУЛ, 2011. - 112 с.

13. Волков Г. Д. Адаптация и ее уровни / Г. Д. Волков, Н. Б. Оконская // Философия пограничних проблем науки. - 1975. - № 7. - С. 134-142.

14. Все про адаптацію… спецвипуск / [голов. ред. Т. Шаповал]. - Київ : Перше вересня, 2004. - 120 с.

15. Выготский Л. С. Проблема развития высших психических функций // Психология / Л. С. Выготский. - М. : ЭКСМО-Пресс, 2002. - С. 512-539.

16. Гуткина Н. И. Психическое здоровье школьников: психологический аспект / Н. И. Гуткина, Н. Н. Толстых, А. М. Прихожан // Народное образование (Российский общественно-педагогический журнал). - 1998. - № 2. - С. 114-129.

17. Дзюбко Л. В. Рання шкільна дезадаптація / Л. В. Дзюбко // Педагогіка і психологія. - 1999. - № 1. - С. 111-122.

18. Дзюбко Л. В. Социальные предпосылки школьной дезадаптации младших школьников в современных условиях / Л. В. Дзюбко // Психологія на перетині тисячоліть. Зб. наук праць учасників П'ятих Костюківських читань. - К. : Гнозис, 1998. - Т. 1. - С. 387-394.

19. Дзюбко Л. В. Феномен ранней школьной дезадаптации глазами учителя и родителя / Л. В. Дзюбко // Матеріали з Харківських міжнар. психол. читань "Особистість і трансформаційні процеси в суспільстві. Психолого-педагогічні проблеми сучасної освіти". -1999. - Випуск 3. - С. 37-40.

20. Дуткевич Т. В. Дитяча психологія. Навч. посіб./Т.В.Дуткевич. - К.: Центр учбової літератури, 2012.-424 с.

21. Запобігання відхиленням у поведінці школярів / [за ред. Б. С. Кобзаря, Є. І. Петухова]. - К. : Вища освіта, 1992. - 144 с.

22. Каган В. Е. Психогенные формы школьной дезадаптации / В. Е. Каган // Вопросы психологии. - 1984. - № 4. - С. 89-95.

23. Кононко О. Л. Шкільна адаптація та психологічний вік / О. Л. Кононко // Початкова школа. - 2002. - № 1. - С. 5-10.

24. Костюк Г. С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / Г. С. Костюк. - К. : Радянська школа, 1989. - 608 с

25. Кравцов Г.Г., Кравцова Е.Е. Шестилетний ребенок. Психологическая готовность к школе./Г.Г.Кравцов, Е.Е,Кравцова. - М.: Знание, 1987.

26. Кравченко О. Соціологічні знання як фактор соціальної адаптації школярів / О. Кравченко // Історія в школі. - 1998. - № 1. - С. 11-14.

27. Кутішенко В. П. Вікова та педагогічна психологія: Курс лекцій: Навч. посібник для вузів / В.П. Кутішенко. - К. : Центр навчальної літератури, 2005. - 125 с.

28. Лусканова Н. Г. Диагностика школьной дезадаптации / Н. Г. Лусканова, И. А. Коробейников. - М. : Социальное здоровье России, 1993. - С. 6-18.

29. Максименко С. Д. Адаптація дитини до школи / С. Д. Максименко, К. С. Максименко, О. П. Главник. - К. : Мікрос-СВС, 2003. - 111 с.

30. Максименко С. Д. Загальна психологія / С. Д. Максименко, В. О. Соловієнко. - К. : МАУП, 2001. - 256 с.

31. Михайлюк І. Адаптація - умова життєвого успіху / І. Михайлюк // Завуч. - 2000.- № 34. - С. 6-7.

32. Новикова Е.В. Диагностика и коррекция школьной дезадаптации у младших школьников и младших подростков // Проблемы психодиагностики, обчучения и развития школьников. / Под ред. А.М. Матюшкина. - М.: Изд-во АПН.- М., 1998.

33. Павелків Р. В. Дитяча психологія : навч. посібник / Р. В. Павелків, О. П. Цигипало. - К. : Академвидав, 2011. - 376 с.

34. Соціально-психологічні аспекти процесу адаптації учнів / [І. С. Булах, Г. О. Хомич, А. М. Виногородський, І. О. Сабанадзе]. - К. : Український державний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Переяслав-Хмельницький державний педагогічний інститут імені Г. С. Сковороди, 1997. - 180 с.

35. Фурман А. В. Як допомогти учням долати дезадаптованість до школи / А. В. Фурман // Рад. школа. - 1991. - № 5. - С. 25-32.

Додатки

Додаток А

Методика діагностики рівня шкільної тривожності Філіпса

Дитині надається інструкція:

"Я запропоную тобі тест про те, як ти почуваєшся у школі. Відповідай відверто, пам'ятай, що тут немає добрих чи поганих відповідей, довго не думай. Відповідай на запитання тільки "так" чи "ні".

1. Чи важко тобі бути на одному рівні з іншими дітьми класу?

2. Чи хвилюєшся ти, коли вчитель каже, що хоче перевірити, на-скільки ти знаєш матеріал?

3. Чи важко тобі працювати у класі так, як цього хоче вчитель?

4. Чи сняться тобі сни про те, що вчитель злий, бо ти не вивчив уроку?

5. Чи буває, що хтось у класі б'є чи кривдить тебе?

6. Чи бажаєш ти іноді, щоб учитель не поспішав із поясненням но-вого матеріалу?

7. Чи сильно ти хвилюєшся, коли відповідаєш, виконуєш завдання?

8. Чи буває так, що тобі страшно висловлюватися на уроці, тому що ти можеш зробити помилку?

9. Чи тремтять у тебе коліна, коли тебе викликають відповідати?

10. Чи часто твої однокласники насміхаються з тебе, коли ви граєте в різні ігри?

11. Чи буває так, що тобі ставлять нижчий бал, ніж ти сподівався?

12. Чи хвилює тебе питання, що тебе залишать на повторний рік в одному класі?

13. Чи уникаєш ти ігор, де когось обирають, тому, що тебе, як прави-ло, не вибирають?

14. Чи буває так, що ти весь здригаєшся, коли тебе викликають відпо-відати?

15. Чи часто буває в тебе відчуття, що ніхто з твоїх однокласників не хоче робити те, що хочеш ти?

16. Чи сильно ти хвилюєшся перед тим, як почати виконувати зав-дання?

17. Чи важко тобі одержувати такі бали, яких очікують від тебе батьки?

18. Чи страшно тобі часом, що тобі стане погано у класі (ти за-хворієш)?

19. Чи будуть однокласники насміхатися з тебе, якщо ти зробиш по-милку під час відповіді?

20. Чи схожий ти на своїх однокласників?

21. Чи хвилюєшся ти, виконавши завдання, за правильність його ви-конання?

22. Працюючи у класі, чи певен ти, що все добре запам'ятаєш?

23. Чи сняться тобі сни, що ти у школі й не можеш правильно відпо-вісти на запитання вчителя?

24. Чи правда, що більшість дітей ставиться до тебе прихильно?

25. Чи працюєш ти краще, якщо знаєш, що результати твоєї роботи порівнюватимуться з результатами роботи інших дітей у класі?

26. Чи часто ти мрієш, щоб менше хвилюватися, коли треба відповідати?

27. Чи важко тобі сперечатися з іншими?

28. Чи твоє серце сильно б'ється, коли вчитель каже, що збирається перевірити твою готовність до уроку?

29. Коли ти одержуєш високий бал, чи думає хтось із твоїх друзів, що ти хочеш прислужитися?

30. Чи гарно ти почуваєшся з тими однокласниками, до яких інші діти ставляться з особливою увагою?

31. Чи буває так, що деякі діти у класі кажусь щось, що не подо-бається тобі?

32. Як ти вважаєш, ті діти, що погано навчаються, втрачають повагу інших?

33. Чи схоже на те, що більшість твоїх однокласників не звертає на тебе уваги?

34. Чи часто тобі буває страшно здаватися дурнем?

35. Чи подобається тобі, як до тебе ставляться вчителі?

36. Чи допомагає твоя мати в організації вечорниць, як інші мами твоїх однокласників?

37. Чи хвилює тебе те, що про тебе думають оточуючі?

38. Чи сподіваєшся ти в майбутньому вчитися краще, ніж зараз?

39. Чи вважаєш ти, що одягаєшся до школи так гарно, як і твої одно-класники?

40. Чи часто, відповідаючи на уроці, ти думаєш про те, що в цей час думають про тебе інші?

41. Чи мають здібні учні якісь особливі права у класі, яких не мають інші діти?

42. Чи бувають злими деякі з твоїх однокласників, коли ти робиш щось краще за них?

43. Чи задоволений ти тим, як до тебе ставляться однокласники?

44. Чи добре ти почуваєшся, коли залишаєшся наодинці з учителем?

45. Чи сміються іноді однокласники з твоєї зовнішності та поведін-ки?

46. Чи вважаєш ти, що турбуєшся за свої шкільні справи більше за інших дітей?

47. Якщо ти не можеш відповісти на запитання, чи відчуваєш, що можеш заплакати?

48. Чи в ліжку ввечері ти часом хвилюєшся про те, що відбудеться завтра у школі?

49. Коли працюєш над важким завданням, чи відчуваєш інколи, що зовсім не пам'ятаєш деякі речі, які добре знав раніше?

50. Чи тремтить твоя рука, коли працюєш над завданням?

51. Чи відчуваєш, що починаєш нервувати, коли вчитель говорить, що збирається дати класу завдання?

52. Чи лякає тебе перевірка твоїх знань у школі?

53. Коли вчитель каже, що збирається дати класу завдання, чи відчу-ваєш ти хвилювання, що не впораєшся з ним?

54. Чи сняться тобі сни, що твої однокласники роблять щось, що не можеш зробити ти?

55. Коли вчитель пояснює матеріал, чи здається тобі, що твої одно-класники розуміють його краще, ніж ти?

56. Чи хвилюєшся ти дорогою до школи, що вчитель може дати кла-су роботу для перевірки знань?

57. Коли ти виконуєш завдання, чи відчуваєш ти, що робиш це погано?

58. Чи тремтить твоя рука, коли вчитель доручає тобі виконати зав-дання на дошці перед усім класом?

Додаток Б

Методика для вивчення шкільної мотивації учнів до навчання у школі" (Н. Лусканова)

Запитання анкети:

1.Тобі подобається в школі чи не дуже?

2.Вранці, коли ти прокидаєшся, ти завжди з радістю йдеш у школу чи тобі хочеться залишитися вдома?

3. Якби вчитель сказав, що завтра в школу необов'язково приходити всім учням, ти б пішов в школу або ж залишився вдома?

4.Тобі подобається, коли у вас не має якого-небудь уроку?

5.Ти хотів би, щоб не здавали домашніх завдань?

6.Ти хотів би, щоб у школі залишилися одна перерва?

7.Ти часто розповідаєш про школу батькам?

8.Ти хотів би, щоб у тебе був менш суворий вчитель?

9.У тебе в класі багато друзів?

10.Тобі подобаються твої однокласники?

Додаток В

Схема вивчення соціально-психологічної адаптації дітей до школи (заповнює вчитель)

І критерій "Ефективність навчальної діяльності".

І шкала "Навчальна активність".

5. Активно працює на уроці, часто підносить руку і відповідає правильно.

4. На уроці працює, позитивні й негативні відповіді чергуються.

3. Рідко підносить руку, але відповідає правильно.

2. Навчальна активність на уроці носить короткочасний харак-тер, часте відволікається, не чує запитання.

1. Пасивний на уроці, дає нега-тивні відповіді або не відповідає зовсім, часто переписує готове з дошки.

0. Навчальна активність відсут-ня (дитина не включається в на-вчальний процес).

ІІ шкала "Засвоєння знань" (успішність).

5. Правильне, безпомилкове виконання шкільних завдань.

4. Невеликі поодинокі по-милки.

3. Поодинокі помилки, пов'я-зані з пропуском букв і їхньою за-міною.

2. Погане засвоєння матеріалу по одному з основних предметів, наявність достатньої кількості по-милок.

1. Часті помилки, неакуратне виконання завдань: багато виправ-лень, закреслень.

Погане засвоєння програм-ного матеріалу з усіх предметів: грубі помилки, велика їх кількість.

ІІ критерій "Засвоєння шкільних норм поведінки"

III шкала "Поведінка на уроці"

5. Сидить спокійно, сумлінно виконує всі вимоги вчителя.

4. Виконує вимоги вчителя, але іноді, на короткий час, відволікається від уроку.

3. Зрідка повертається, обмінюється короткими репліками з товаришами.

2. Часто простежується скутість у рухах, позі, напруженість у відповідях.

1. Виконує вимоги вчителя частково, відволікається на сторонні заняття, постійно розмовляє.

Не виконує вимоги вчителя: велику частину уроку займається сторонніми справами (переважають ігрові інтереси).

IV шкала "Поведінка на перерві".

5. Висока ігрова активність, охоче бере участь у рухливих ко-лективних іграх.

4. Активність виражена мало: полюбляє заняття в класі з ким-небудь із дітей, читання книг, спокійні ігри.

3. Активність дитини обме-жується заняттями пов'язаними з підготовкою до наступного уроку (готує підручники, зошити, миє дошку, прибирає клас).

2. Не може знайти собі заняття, переходить від однієї групи дітей до іншої.

1. Пасивна, рухи скуті, уникає інших.

0. Часто порушує норми пове-дінки: заважає іншим дітям грати, кричить, бігає, не змінює своєї по-ведінки, коли роблять зауваження (не володіє собою).

ІІІ критерій. "Успішність соціальних контактів"

V шкала "Взаємини з однокласниками".

5. Товариська, легко контактує з дітьми.

4. Малоініціативна, але легко вступає в контакт, коли до неї звер-таються діти.

3. Сфера спілкування обмеже-на: контактує тільки з деякими дітьми.

2. Воліє знаходитися поруч із дітьми, але не вступає з ними в контакт.

1. Замкнута, ізольована від інших дітей, воліє бути на самоті (інші діти байдужі до неї).

0. Виявляє негативізм стосовно дітей, постійно свариться і крив-дить їх. (інші діти її не люблять).

VI шкала "Ставлення до вчителя".

5. Виявляє товариськість стосовно вчителя, прагне сподобати-ся йому, після уроку часто підхо-дить до вчителя, спілкується з ним.

4. Цінує гарну думку вчителя про себе, прагне виконувати всі його вимоги, у разі потреби сама звертається до нього за допомогою.

3. Старанно виконує вимоги вчителя, але за допомогою звер-тається частіше до однокласників.

2. Виконує вимоги учителя формально, не зацікавлена у спілкуванні з ним, намагається бути непомітною.

1. Уникає контакту з учителем, у спілкуванні з ним легко бенте-житься, губиться, говорить тихо, затинається.

0. Спілкування з учителем при-зводить до негативних емоцій, об-ражається, плаче при найменшому зауваженні.

VII шкала "Емоційне благополуччя".

5. Гарний настрій, часто посміхається, сміється.

4. Спокійний емоційний стан.

3. Епізодично виявляється зни-жений настрій.

2. Негативні емоції:

а) тривожність, засмучення, іноді страх;

б) уразливість, запальність, дратівливість.

1. а) Окремі депресивні прояви, плач без усяких на те причин.

б) Агресивні реакції: часто сва-риться з дітьми, підвищує голос.

0. а) Перевага депресивного настрою.

б) Агресія (вибуху гніву, злості) виявляється у відносинах з дітьми (може вдарити, щось зла-мати, зчинити бійку) і у відносинах з учителем.

№ 2. Схема вивчення соціально-психологічної адаптації дитини до школи (заповнюють батьки).

І шкала "Успішність виконання шкільних завдань".

5. Правильне безпомилкове ви-конання шкільних завдань.

4. Одиничні помилки.

3. Поодинокі помилки, пов'я-зані з пропуском букв або їхньою заміною.

2. Погане засвоєння матеріалу з одного з основних предметів.

1. Погане засвоєння програм-ного матеріалу з усіх предметів.

ІІ шкала "Ступінь зусиль, необ-хідних дитині для виконання шкільних завдань".

5. Дитина працює легко, вільно, без напруження.

4. Виконання шкільних завдань не викликає в дитини особливих утруднень.

3. Іноді працює легко, іноді ви-являє впертість, виконання завдань вимагає певного напруження для завершення.

2. Виконання шкільних завдань потребує від дитини визначеного ступеня напруги.

1. Дитина відмовляється працювати, може плакати, кричати, виявляти агресію.

ІІІ шкала "Самостійність дитини у виконанні шкільних зав-дань".

5. Дитина сама справляється зі шкільними завданнями.

4. Працює самостійно, майже не звертаючись по допомогу до дорослого.

3. Іноді звертається по допомо-гу, але частіше виконує завдання сама.

2. Дитина могла б справлятися зі шкільними завданнями само-стійно, але воліє робити їх за до-помогою дорослого.

1. Для виконання дитиною шкільних завдань потрібна ініціа-тива, допомога і постійний контроль з боку дорослого.

IV шкала "Настрій, з яким дитина йде в школу".

5. Дитина посміхається, сміється, з гарним настроєм іде в школу

4. Спокійна, діловита, немає проявів зниженого настрою.

3. Іноді бувають прояви зниже-ного настрою.

2. Трапляються прояви негатив-них емоцій:

а) тривожність, засмучення, іноді страх;

б) уразливість, запальність, дратівливість.

1. Перевага депресивного настрою або агресії (вибуху гніву, злості).

V шкала "Взаємини з однокласниками"

5. Товариська, ініціативна, легко контактує з дітьми, у неї багато друзів, знайомих.

4. Малоініціативна, але легко вступає в контакт, коли до неї звер-таються діти.

З. Сфера спілкування трохи об-межена: спілкується тільки з де-якими дітьми.

2. Воліє знаходитися поруч з дітьми, але не вступати з ними в контакт.

1. а) Замкнута, ізольована від інших дітей, воліє знаходитися на самоті.

б) Ініціативна у спілкуванні, але часто виявляє негативізм сто-совно дітей: свариться, дражниться, б'ється.

Размещено на Allbest.ru