Педагогічна діагностика в роботі класного керівника

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

Реферат

Педагогічна діагностика в роботі класного керівника

Виконала:

студентка 114-ф групи

Клочкова Тетяна

Мелітополь, 2015

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загальні вимоги до роботи класного керівника. Завдання і функції класного керівника

Розділ 2. Реалізація діагностичної функції класного керівника

2.1 Поняття діагностики

2.2 Методичні основи організації діагностики особистості

Висновок

Список використаних джерел

Вступ

класний керівник учень освіта

«Класний керівник - це особа, яка за дорученням народу має повсякденний доступ до найдорожчого народного багатства - душі, розуму, почуттів дітей, підлітків і юнаків. Перед ним, з одного боку, моральні цінності, створені, вистраждані протягом століть, з другого - багатство народу, його майбутнє, його надія - молоде покоління. Класний керівник творить найбільше багатство суспільства - Людину...»

В.О. Сухомлинський

Нині перед будь-яким педагогом, класним керівником, вихователем постає низка проблем, що стосуються процесу виховання. Сьогодні класний керівник є головною постаттю у створенні цілісного педагогічного процесу у класі. Він визначає що та як треба робити, щоб учні його класу розвинулися у виховані. Отже, актуальність дослідження визначається вагомістю ролі классного керівника у вихованні учнів та впливу на них в умовах розвитку та реформування системи освіти в Україні.

Об'єктом дослідження є виховна робота класного керівника. Предметом виступають методи і засоби роботи класного керівника. Мета роботи полягає у тому, щоб вивчити і систематизувати психолого-педагогічні основи, які реалізують діагностичні функції класного керівника.

Завдання, поставлені задля досягнення мети, такі:

1. Вивчити психолого-педагогічну і методичну літературу з цієї проблеми.

2. Розглянути завдання, функції класного керівника, його діяльності.

3. Систематизувати методичні вимоги до організації вивчення особистості молодшого школяра і лише колективу, у цілому, застосовувані класним керівником.

Задля реалізації поставлених завдань було використано такі методи дослідження:

- теоретичні: аналіз досліджуваного методичного матеріалу і синтез;

- емпіричні: тестування, спостереження.

У житті кожної людини, яка свого часу була учнем, помітну роль відігравав класний керівник. “У вихованні, - зазначав К.Д. Ушинський, - усе повинно базуватися на особі вихователя, тому що виховна сила виливається тільки з живого джерела людської особистості. Ніякі статути і програми, ніякий штучний організм закладу, хоч би як хитро він був придуманий, не може замінити особистості в справі виховання” (Ушинський 1983: 96).



Розділ 1. Загальні вимоги до роботи класного керівника. Завдання і функції класного керівника

Діяльність класного керівника є важливішою ланкою у виховній системі школи, основним механізмом організації індивідуального підходу до вихованців, одним із вирішальних елементів виховного процесу, що організується в школі.

Основне призначення класного керівництва зумовлене сучасним завданням, яке ставить перед собою суспільство, - максимальний розвиток кожної дитини, збереження її неповторності, розкриття її потенційних талантів та створення умов для нормального духовного, розумового та фізичного вдосконалення.

Виходячи з цієї мети основними завданнями класного керівника необхідно вважати такі:

здійснення безпосереднього спостереження за індивідуальним розвитком учня;

створення оптимальних умов для формування кожної особистості, що сприяють вільному та повному розкриттю всіх здібностей учня та їхньому розвитку;

вивчення нахилів, інтересів, сфер талантів учня з метою підбирання для нього певного виду діяльності, де на нього чекає успіх;

організація всіх видів індивідуальної, групової, колективної діяльності, яка залучає учнів у суспільно-ціннісні стосунки;

активна пропаганда здорового способу життя;

сприяння учню в дотриманні його прав та свобод;

створення класного колективу як виховного середовища, що забезпечує соціалізацію кожного учня;

організація взаємодії та співробітництва всіх виховних сил.

Класний керівник лише частково організовує життя та діяльність учнів. У цій діяльності значну роль відіграють батьки, керівники гуртків і секцій, факультативі, позашкільні установи. Класний керівник разом з іншими також відповідає за зміст виховного процесу, за участь у ньому учнів, за формування їх життєвої позиції, за забезпечення повної відповідності характеру цілісного виховного процесу меті національного виховання. Педагог має бути добре інформований про участь учнів у різних видах діяльності, взаємовідносинах у групах, про характер і зміст спілкування, потреби, інтереси, стимули і мотиви поведінки.

Отже, змістом роботи класного керівника є: вивчення учнів, робота зі створення і розвитку учнівського колективу, спільна діяльність з дитячими молодіжними організаціями, зв'язок з культурно-освітніми і позашкільними установами, робота з батьками і громадськістю, зв'язок зі шкільним психологом.

У своїй діяльності класний керівник виконує цілу низку професійно-педагогічних функцій щодо учня, класу, батьків, учителів.

Такими функціями є:

організаторська - планування і координація всієї виховної роботи з класом;

аналітико-узагальнююча - на основі вивчення і врахування індивідуальних психологічних особливостей учнів класний керівник сприяє їх розвитку;

координаційно-інформаційна - передбачає забезпечення узгодженості в роботі трьох провідних колективів (учнівського, вчительського, батьківського);

психогігієнічна - встановлення довірливого контакту з учнями, необхідність знаття психічних напружень в учнівському колективі;

стимулюючо-гальмуюча - забезпечує можливість активізувати чи гальмувати учнівську діяльність.

Важливою ланкою у побудові виховної роботи є взаємодія класного керівника з батьками школяра. Родина - це природне середовище життя і розвитку дитини у якому закладаються основи особистості. У розвитку дитини родина виконує такі важливі функції, як регулювання фізичного та емоційного розвитку, вплив на розвиток психологічної статі, вплив на розумовий розвиток, ознайомлення дитини з соціальними нормами, формування ціннісних орієнтацій, соціальна підтримка.

Виконанню цих функцій сприяє клімат родинних відносин, режим родинного життя, зміст діяльності, притаманний різним поколінням членів родини.

Сучасні родини розвиваються в умовах якісно нової і суперечливої ситуації. З одного боку, спостерігається повертання суспільства до проблем і потреб родини, розробляються і реалізуються комплексні цільові програми із скріплення і підвищення її значущості у вихованні дітей. З іншого боку, спостерігаються процеси, які призводять до загострення родинних проблем. Це падіння матеріального рівня більшості родин, зростання кількості розлучень, що негативно позначається на психіці дітей.

Відповідно в складних умовах родини необхідна кваліфікована допомога зі сторони школи. Лише в процесі взаємодії педагогів і батьків можна успішно вирішувати проблему розвитку особистості школяра.

Свою роботу з батьками учнів класний керівник повинен здійснювати за такими напрямами:

ознайомлення з умовами життя родини, її психологічним кліматом, особливостями поведінки дитини в родині;

визначення рівня педагогічної культури батьків. Виявлення труднощів, які відчувають батьки;

виявлення позитивного досвіду родинного виховання з метою його поширення.

У школах, орієнтованих більш на навчально пізнавальну діяльність, класний керівник виступає в ролі куратора. Тому специфіка діяльності класного керівника визначається типом школи, особливостями виховної системи.

Завдання і функції класного керівника

Класний керівник - це організатор і керівник цілісного педагогічного процесу. Це педагог, що є центром організації, координації всіх впливів, які надають на окрему особистість чи колектив учнів. Він просвіщає батьків на області виховання, координує спільні зусилля вчителів - предметників, що працюють у класі, як і психолога, соціального педагога. Класний керівник - провідний, найшановніший, самий підготовлений фахівець.

Вимоги, які пред'являються класному керівнику, диктуються рівнем розвитку сучасного суспільства, педагогічною наукою та практикою.

Класний керівник виконує кілька функцій:

аналітико-діагностичну;

організаційно-координуючу;

комунікативну.

Аналітична функція включає у собі:

1) вивчення і аналіз індивідуальних особливостей учнів з допомогою психолога (зазвичай, визначається тип особистості, темперамент, акцентуація характеру, особливості мислення, сприйняття, пам'яті, мови і інші характеристики). Перед надходженням один клас діти проходять тести на виявлення готовності до навчання і особливості інтелектуальної діяльності. Тестування проводить психолог, шкільний або спеціально запрошений;

2) вивчення і аналіз колективу які у її розвитку;

Педагогу необхідно виявити рівень розвитку класного колективу. Від даного умови залежить характері і зміст роботи класного керівника з класом. За сучасних умов дуже важливо також визначити характер впливу довкілля учнів. Класний керівник сам може організувати роботу через спостереження, розмови з учнями, проведення спеціальних анкет, аналіз творчих робіт учнів (твір типу «Наш клас»);

3) аналіз стану і оцінка сімейного виховання учнів;

Классному керівнику дуже важливо налагодити тісну взаємозв'язок з батьками учнів, що дозволить йому визначити особливості сім'ї, у якій виховується учень, і вплив цієї родини з його розвиток. Відвідання сім'ї, розмови з батьками та дитиною дозволять реалізувати цю функцію.

Також даних про сім'ї школярів є в психолога, соціального педагога. Якщо сім'я «неблагополучна», то відомості про неї є й в адміністрації школи;

4) аналіз рівня вихованості колективу та особистості.

Висновки про рівень вихованості колективу та особистості потрібно було робити із залученням усіх вчителів даного класу, що вони (висновки) були максимально об'єктивними.

Організаційно - координуюча функція передбачає:

1) організацію та проведення захоплюючих виховних заходів, що сприяють розвитку дитині;

2) створення умов співпраці сім'ї та школи;

3) забезпечення взаємодії класного керівника з вчителями - предметниками для проблем навчальної діяльності школярів;

4) співробітництво з позашкільними організаціями, що дозволяє збільшити ефективність навчально-виховного процесу (музеї, вдома культури, дослідницькі наукові центри й таке інше);

5) тісний зв'язок з органами дитячого самоврядування (учнівські комітети, Рада школи, різні дитячі організації);

6) організацію харчування дітей, збирання шкільної і пришкільній території, кабінетів, трудовий практики;

7) співробітництво з фахівцями - співробітниками школи (психологами, лікарями) до створення сприятливих умов виховання та розвитку дитині;

8) ведення шкільної документації (запис у журналах, щоденниках, особистих справах дітей, складання планів роботи).

Комунікативна функція полягає:

1) у формуванні позитивних відносин між дітьми, управлінні взаємовідносинами у п'ятому класі;

2) у формуванні оптимальних взаємин у системі «вчитель - учень». Тут класний керівник постає як посередник у разі виникнення конфлікту. Конфлікти між вчителями й учнями бувають затяжними, тоді класному керівнику слід запропонувати так званий «компроміс» - третій розв'язок, хоча в мінімальний ступінь яке влаштовує обидві сторони;

3) у навчанні школярів встановленню позитивних стосунках з людьми.

Класний керівник - адміністративне обличчя і вона має право:

1) одержувати інформацію про психічному і фізичному здоров'я дітей;

2) контролювати успішність кожного учня;

3) контролювати відвідуваність уроків дітьми;

4) координувати і давати у єдиний русло роботу вчителів даного класу (і навіть психологи і соціального педагога);

5) організовувати виховні роботи з учнями класу через проведення «малих нарад учителів», педагогічних консиліумів, тематичних та інших заходів;

6) виносити в руки адміністрації, Ради школи пропозиції, узгоджені з колективом класу;

7) запрошувати батьків (чи осіб, їх які заміняють) до школи; за узгодженням із адміністрацією звертатися до комісію у справах неповнолітніх, впсихолого-медико-педагогическую комісію, до комісії і поради сприяння сім'ї та школі на підприємствах, вирішуючи питань, пов'язані вихованню навчанням учнів;

8) отримувати допомогу підприємству від педагогічного колективу школи;

9) визначати індивідуальний режим роботи з дітьми (вільно, тобто. з конкретної історичної ситуації);

10) відмовитися від лежачих за межами змісту його роботи доручень.



Розділ 2. Реалізація діагностичної функції класного керівника

2.1 Поняття діагностики

У різні часи під різними кутами зору розглядався питання вивчення учнів. Педагогічна діагностика покликана, по-перше, оптимізувати процес індивідуального навчання, по-друге, у сфері суспільства забезпечити правильне встановлення результатів навчання дітей і, по-третє, керуючись виробленими критеріями, мінімізувати помилки під час перекладу учнів із однієї навчальної групи до іншої, при напрямі їх у різні курси і виборі спеціалізації навчання.

Діагностика має орієнтуватися на таку мету:

1. внутрішня й зовнішня корекція у разі зрадливої оцінки результатів навчання;

2. визначення прогалин щодо навчання;

3. підтвердження успішних результатів навчання;

4. планування наступних етапів процесу;

5. мотивація з допомогою заохочення за успіхи у навчанні й регулювання складності наступних кроків;

6. поліпшення умов навчання.

За допомогою діагностичних методик вчитель отримує дані про стан педагогічного процесу, якість навчання та виховання уже, навчання і вихованості школярів, обробляє ці дані, аналізує і оцінює їх, виправляє й прогнозує розвиток педагогічного процесу учнів.

Педагогічна діагностика, спрямовану вивчення процесу результатів навчання і виховання, важлива не як така, бо як зворотний у педагогічній системі ще оптимальної організації педагогічного процесу. З боку наука виділяє такі її функції: контрольно-коректировочну, прогностичну, виховну.

Перша полягає у отриманні даних, і коригуванні процесу виховання. Друга означає передбачення, пророцтво, прогнозування змін - у розвитку які у майбутньому. Третя у тому, у процесі діагностування й у з нею вчитель має можливість надавати виховні на учнів. Річ у тім, що чимало даних діагностики повідомляються учням і обговорюються із нею, і їх аналізі будується виховна робота.

Педагогічна діагностика має певні функції й види.

Функциями педагогічної діагностики є:

- інформаційна функція (збір даних про особистості, колективі загалом);

- оцінна функція (встановлення рівня освіти, рівня розвитку колективу, рівня розвитку окремого якості особи і ін.);

- коригувальна функція (внесення часткових виправлень, поправок у хід педагогічного процесу).

До видів педагогічної діагностики ставляться:

- початкова педагогічна діагностика (діагностика за нормальної постановки конкретних завдань, на початку якогось виду, у початковій стадії роботи з дітьми);

- поточна педагогічна діагностика (відстеження ходу педагогічного процесу різними його етапах);

- узагальнювальна педагогічна діагностика (діагностика у підбитті підсумків певного періоду життєдіяльності колективу чи особистості, під час аналізу реалізації конкретного завдання тощо.).

Суть педагогічної діагностики полягає:

- разом інформацію про об'єкті діагностики; порівняно цієї інформації з попереднім про цей об'єкт, можливо, з описом іншого ідентичної об'єкта.

- в аналізі з метою визначення причин удач чи невдач у розвитку, освіті, формуванні особистості;

- у викритті і поясненні сенсу змін, які у суб'єкт діагностики;

- у міжнародному сполученні учням (батькам, іншим вчителям) результатів діагностичної діяльності;

- перевірки впливу різних діагностичних методів насубъект-объект діагностики.

Отже, педагогічна діагностика -- це діяльність із розпізнаванню станів, змін, які у об'єкті діагностики, результату педагогічного процесу.

2.2 Методичні основи організації діагностики особистості

Класний керівник приділяє багато уваги вивченню класного колективу, коли він працює. І тому він використовує у своїй роботі моніторингові дослідження, які допомагають визначити:

- рівень навчання учнів;

- ефективність виховного процесу;

- рівень індивідуального розвитку учнів тощо.

Для відстеження розвитку учнів застосовується комплекс психологічних тестів, відповідних віковим особливостям дитини.

Діагностичні дослідження, у колективі учнів може бути за такою тематикою:

- ціннісні орієнтації учнів;

- соціальні ролі вихованців;

- рівень згуртованості колективу;

- рівень конфліктності класу;

- стан психологічного клімату;

- діагностика вихованості школярів;

- рівень задоволеності учнів і батьків організацією виховного процесу у класі;

- рівень готовності до набуття знань.

Класний керівник може вивчати пізнавальний потенціал учнів за допомогою наступних методів і досліджень:

- контролю над учнями під час відвідання уроків у своїй класі;

- статистичного аналізу поточної і підсумковій успішності;

- вивчення ступеня розвитку пізнавальних процесів дитини;

- самооцінки самих учнів;

- експертної оцінки фахівців.

Моральний потенціал учнів класний керівник може опанувати, визначаючи моральну спрямованість особистості, рівень вихованості учнів класу, рівень комунікативної культури класного колективу.

Дуже важливим показником розвитку класного колективу є сформованість фізичного потенціалу особистості учнів, задоволеність учнів процесом навчання у класі. Для вивчення класного колективу можна використовувати такі методики, що є дуже ефективними:

- тест Н.Е.Щурковой «Міркуємо про життєвий досвід» визначення моральної спрямованості особистості;

- методика М.И. Шиловою вивчення вихованості учнів;

- методика М.И.Рожкова «Визначення рівня розвитку учнівського самоврядування»;

- методика А.А. Андрєєва «Вивчення задоволеності учнів шкільної життям»;

- методики О.Н. Степанова на дослідження задоволеності педагогів та батьків життєдіяльністю освітньому установі. Тут наводиться приклад методики вивчення задоволеності учнів шкільної життям.

Методика вивчення задоволеності учнів шкільним життям:

Учням пропонується прочитати затвердження, ідучи оцінити рівень згоди зі своїми змістом, використовуючи такі бали:

0 - зовсім не згоден;

1 - не згодний;

2 - важко;

3 - майже згоден;

4 - згоден.

1. Я йду на школу з радістю.

2. Бо в школі в мене зазвичай добрий настрій.

3. У нашому класі хороший класний керівник.

4. До наших шкільним вчителям можна по пораду і допомоги у важкою життєвої ситуації.

5. Я маю улюблений вчитель.

6. У класі щоразу можу висловити вільно свою думку.

7. Вважаю, що в школі створено всі умови у розвиток моїх здібностей.

8. Я маю улюблені шкільні предмети.

9. Вважаю, що школа по-справжньому готує мене до самостійності.

10. На літні канікули я сумую за школі.

Аналіз позитивних і негативних відповідей учнів дозволить визначити рівень задоволеності учнів шкільної життям, що дуже важливою показником і допомагає визначити ставлення як до школи, до класу, вчителям, класному керівнику.

Зміст діагностики учнів можна зводити до наступному: демографічні дані про учня та його сім'ї, даних про здоров'я та фізичному розвитку дитини, спільні смаки й особливі пізнавальні здібності (увагу, пам'ять, уяву, мислення), емоційно-вольова іпотребностно-мотивационная сфера, спрямованість особистості, відносини, цінності. Я - концепція, нарешті, поведінку і вчинки учня.

З іншого боку, класний керівник вивчає клас, у цілому як групу, колектив: міжособистісні стосунки у п'ятому класі, згуртованість, думку, єдність цінностей.



Висновки

Нині перед суспільством стоїть одне з головних завдань - виховання гідного покоління, з розвинутою була і високоморальною системою цінностей і життєвими пріоритетами. У результаті випускний кваліфікаційної роботи була з'ясовано, що класний керівник - це організатор і керівник цілісного педагогічного процесу, який має мати такими характеристиками, як дослідницька компетентність, майстерність. Разом про те, класний керівник вирішує завдання зі створення класного колективу, організації різних видів діяльності учнів. І весь цей складає тлі розвитку здібностей, інтересів, схильностей дітей. Тож у цьому разі набуває значимість діагностична діяльність класного керівника.

У центрі своєї діяльності входить діагностика як особистості кожної дитини, і всього дитячого колективу, у цілому, навіщо використовуються різноманітні форми, методи дослідження, такі як розмови з вчителями-предметниками, з батьками, з психологами, спостереження, анкетування, аналіз продуктів творчої діяльності,социометрия, моніторинг. Усе є областю педагогічної діагностики.

Педагогічний моніторинг зводить до мінімуму стихійність у формуванні, освіті та розвитку особистості, робить процес виховання більш керованим, підвищує якість виховання. Квазінаціональне середовище у своїй взаємозв'язок вивчення і самовивчення вихованості виступає за головний психологічної передумови активного і доброзичливого сприйняття школярами педагогічних вимог класного керівника та вчителів, що зумовлює об'єднанню процесів виховання і самовиховання і підвищує цим ефективність цілеспрямованої виховної діяльності.



Список використаних джерел

1. Классному керівнику вивчення передового педагогічного досвіду та проблеми виховної роботи у школі (Методичні рекомендації для класних керівників) / Підобщ. ред. Сметанина В.І., Кривошеєва В.Ф. - М., 2003. - З. 40.

2. Кузнєцов Ю.К. План роботи класного керівника:учеб. посібник. - Калінін, 2004. - З. 24, 57.

3. Класний керівник. / Під ред. Болдирева. Н.І. - М., 1955. - З. 291.

4. Педагогічний словник / Під ред. Каирова. І.А. - М., 1960. - З. 237, 523.

5. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів педагогічних вузів і педагогічних коледжів / Під ред. П.И. Пидкасистого. - М.: Педагогічна суспільство Росії, 1998. - З. 187.

6. Смирнов С.Д. Педагогіка та колективна психологія вищої освіти: від діяльності до постаті. - М.: Аспект Пресс, 1995. - З. 167, 170, 186.

7. Соколинская Г.К. Планування виховної роботи у початкових класах // Класний керівник, 2005, № 5. - З. 25.

8. Стефановская Т.А. Класний керівник (вчора, сьогодні, завтра) - Іркутськ, 2002. - З. 15, 48, 67.

9. Стефановская Т.А. Класний керівник в сучасному освітньому установі - Іркутськ, 2002. - З. 16, 32, 50.

10. Стефановская Т.А. Класний керівник: Функції і основні напрямки діяльності:учеб. посібник для студ. висш. учеб. закладів - М.: Видавничий центр «Академія», 2006. - З. 67, 70, 127, 185, 190, 193, 195, 197, 199.

11. Стефановская Т.А. Педагогічний моніторинг і проектировочна діяльність класного керівника - Іркутськ, 2002. - З. 26, 27, 48, 49, 65, 76, 84, 86.

12. Фрідман Л.М. Вивчення особистості учня і учнівських колективів - М.: Просвітництво, 1991. - З. 89, 92.

Размещено на Allbest.ru