Формування музичного смаку учнів початкових класів у процесі слухання музики

ІІ. Актуалізація опорних знань та повідомлення теми.

Вчитель: На уроках музичного мистецтва ми вже дізналися, що разом з музикою можемо поринути у казку, вона може розповісти цікаві історії, музика виражає різні почуття, настрої, може зображувати різні речі та навіть малювати портрети. А давайте подумаємо разом, що ще можна намалювати? Адже художник малює не лише людей. Чи може музика малювати, зображувати природу? Як ви вважаєте, яким чином музика може намалювати пейзаж? Отже сьогоднішня наша тема про те, як музика малює картини природи.

ІІІ. Слухання.

Вчитель: Чи знаєте ви країни, що славляться своєю прекрасною природою? Одна з таких країн - Норвегія - завдяки надзвичайним красотам природи ця країна також повниться різними міфами та казками про магічні ліси та незвичайних істот, що живуть там. І саме у Норвегії народився відомий композитор Едвард Гріг. Його твори славляться чарівними образами та надзвичайними описами природи. А найвідоміший з них - це твір, що написаний за казкою «Пер Гюнт». Пер Гюнт - це ім'я головного героя казки, що, покинувши рідний дім відправився на пошуки кращого життя та багатств, зустрічав на своєму шляху багато дивних істот та потрапляв у дійсно чарівні та часто жахливі пригоди. І зараз ми з вами послухаємо твір, написаний Едвардом Грігом. Цей твір змальовує, зображує нам природу або пейзаж. Але який саме ви мені скажете, коли уважно послухаєте та уявите, що може зображувати музика таким чином.

(вчитель нагадує дітям про те, як потрібно слухати музику, після цього звучить «Ранок» Е. Гріга)

Вчитель: Отже як ви вважаєте, що хотів зобразити нам композитор цим твором? Чим саме цей твір був схожий на ранок? Чи схожий цей ранок на той, який ви бачете кожного дня? А тепер слухаємо ще раз, для того щоб краще відчути, як розвивається музика цього твору.

(повторне слухання)

Вчитель: Як розвивалася мелодія? А чи була б музика такою самою, якщо ми хотіли б зобразити вечір?

Вчитель: Отже зараз ми з вами прослухали «Ранок» із казки «Пер Гюнт».

А зараз пригадаємо, що Норвегія - земля казок та чарів. Зараз ми послухаємо з вами ще одну частину казки «Пер Гюнт». Вона називається «В печері горного короля». Як ви думаєте, які чарівні істоти можуть жити в печерах? Отже ця музика змальовує нам те, як горний король із своїми підданними-тролями входять до печери і потім заводять кремезний жахливий танець довкола Пер Гюнта. Отже як ми маємо слухати музику? Сіли рівно, руки поклали на коліна.

(слухання «В печері горного короля», в процесі слухання вчитель демонструє учням ілюстрації))

Вчитель: Що ви відчули під час прослуховування цього твору? Що уявили? Можливо комусь уявилось щось інше? Слухайте уважно ще раз.

(повторне слухання)

Вчитель: Як змінювався характер твору від початку до кінця? Як ви думаєте, чому композитор саме так зобразив цю картину?

IV. Розминка.

Після довготривалого слухання вчитель пропонує дітям розім'ятись. У вигляді розминки використовує гру на рухи «У оленя дом большой» (події у пісеньці учні ілюструють рухами, що поступово прискорюються).

V. Розпівування та спів

Вчитель: Також сьогодні ми з вами вивчимо нову гарну пісню. Але перед цим нам необхідно розпіватись. (розпівки «На засніженнім лужку», «Каркнув крук», «Білочка», кожну розпівку вчитель демонструє дітям перед тим, як співати з ними разом).

Вчитель: Наша нова пісня має назву «Зимонька», адже скоро в нас вже зима, замість сумного дощу піде пухкий сніжок і вкриє все довкола білим простирадлом. Отже, слухаємо уважно пісню.

(далі за стандартним планом вчитель має розучити пісню із дітьми)

VI. Підсумок уроку, музичне прощання.

- Які образи сьогодні ми побачили завдяки музиці?

- Із яким композитором ми сьогодні познайомились?

- Які твори ми сьогодні прослухали та чим вони різнились?

Домашнє завдання: повторити пісню «Зимонька-зима», намалювати схід сонця.

2.3 План-конспект уроку музики у третьому класі за темою «Ритмічні інтонації»

Клас: 3

Тема: Інтонація. Ритмічні інтонації.

Мета: нагадати учням значення поняття «інтонація» та його суть, зрозуміти необхідність існування інтонації у музиці; розвити в дітей вміння аналізувати музичні твори, розвити слух, чисте інтонування.

Музичний матеріал: «Три дива» М. Римського-Корсакова, поспівка «На лужку», поспівка «Білочка», поспівка «Сів шпак на шпаківню», пісня «Щеня і кошеня», «Марш чорномора» М. Глінки, розминка «У оленя дом большой» [дод. 4]

Обладнання: музичний інструмент (піаніно), музичний центр, ілюстрації

Хід уроку

І. Організаційні моменти та музичне вітання.

ІІ. Актуалізація опорих знань та повідомлення теми.

Вчитель: Отже сьогодні ми з вами вивчаємо тему, що називається «Ритмічні інтонації». Хто може мені сказати, що таке інтонація? Інтонація є засобом вираження почуттів, відношення. У музиці інтонація походить від слова «тон». Якою може бути інтонація? Чи здогадуєтесь ви, що таке ритмічна інтонація? Ритмічна інтонація - це коли через ритм ми можемо зрозуміти характер твору: чи він маршовий, чи танцювальний, чи наспівний. Адже у кожного твору свій специфічний ритм.

ІІІ. Слухання.

Вчитель: Сьогодні наша тема буде трохи чарівною.

Але перед цим скажіть мені, чи знаєте ви «Казку про царя Салтана»?

Цю казку розповідала відомому поету Олександру Пушкіну його няня, коли він був ще маленьким. І ось коли він вже виріс, то склав цю казку у віршовій формі. Вона сповнена чудес та яскравих образів, тому великий композитор Миколай Римський-Корсаков написав по цій казці оперу. Зараз ми з вами послухаємо твори, що відображають деякі чудеса з цієї казки:

- перше чудо - чарівна білочка, що гризе золоті горішки - ось частина з казки, де розповідається про цю чудесну білочку:

Знайте, вот что не безделка:

Ель в лесу, под елью белка,

Белка песенки поет

И орешки всё грызет,

А орешки не простые,

Всё скорлупки золотые,

Ядра -- чистый изумруд;

Вот что чудом-то зовут

(слухання першої частини «Трьох див»))

- друге чудо - 33 богатиря, що виходили з моря та захищали чарівне місто царя Гвидона:

В свете есть иное диво:

Море вздуется бурливо,

Закипит, подымет вой,

Хлынет на берег пустой,

Разольется в шумном беге,

И очутятся на бреге,

В чешуе, как жар горя,

Тридцать три богатыря,

Все красавцы удалые,

Великаны молодые

(слухання другої частини «Трьох див»)

- і третє чудо - царівна-лебідь, прекрасна дівчина-чарівниця, що могла перетворюватись на лебедя:

За морем царевна есть,

Что не можно глаз отвесть:

Днем свет божий затмевает,

Ночью землю освещает,

Месяц под косой блестит,

А во лбу звезда горит.

А сама-то величава,

Выплывает, будто пава;

А как речь-то говорит,

Словно реченька журчит.

(слухання третьої частини «Трьох див»)

Вчитель: Отже ми звами прослухали частини твору, що називається «Три дива». А скажіть мені, чи відрізнялись інтонації цих творів? Чим? Чому ви не сплутаєте Царівну-лебедя із Богатирями? А чи відрізнялись ці твори ритмічно? Отже ритмічні інтонації так само важливі для характеру твору.

IV. Розпівування та спів.

Розпівування відбувається за стандартною схемою. Після звичайного співу вчитель дає дітям завдання співати та плескати ритм.

Вчитель: А тепер ми з вами вивчимо нову пісню, що називається «Щеня і котеня». Скоро новий рік, а у багатьох з вас є домашні тваринки - котики, собачки. Розкажіть мені, як вони реагують на те, коли в квартирі з'являється ялинка? Можливо вони дивуються? Отже це пісенька саме про те, як маленькі котеня та щеня, вперше побачили ялинку. Вони ще дітки і вона їх дуже дивує.

(Далі вчитель розучує пісню з дітьми за методикою)

V. Розминка.

Після довготривалого слухання вчитель пропонує дітям розім'ятись. У вигляді розминки використовує гру на рухи «У оленя дом большой» (події у пісеньці учні ілюструють рухами, що поступово прискорюються).

VI. Слухання.

Вчитель: А тепер повернемося до казок поета Олександра Пушкіна. Отже окрім «Казки про царя Салтана» він написав ще одну казку, по якій написана опера «Руслан і Людмила». Цю оперу написав також відомий композитор - Михайло Глінка. І був у цій казці один жахливий і одночасно смішний чаклун - звали його Чорномор. У нього була довжелезна борода, яку несли його слуги, адже ця борода мала в собі чарівну силу і була дуже дорогою для Чорномора. Але сам він був крихітним карликом і незважаючи на усю свою злобу та чарівну силу лишався смішним і незграбним. Отже слухаємо «Марш Чорномора»:

Раздался шум; озарена

Мгновенным блеском тьма ночная,

Мгновенно дверь отворена;

Безмолвно, гордо выступая,

Нагими саблями сверкая,

Арапов длинный ряд идет

Попарно, чинно, сколь возможно,

И на подушках осторожно

Седую бороду несет;

И входит с важностью за нею,

Подъяв величественно шею,

Горбатый карлик из дверей:

Его-то голове обритой,

Высоким колпаком покрытой,

Принадлежала борода.

(слухання)

Вчитель: Як ви гадаєте, якими були інтонації цього твору? Чи напротязі всього твору вони були однакові? Марш Чорномора описує нам одночасно могутність чарівника, його величезний замок та слуг, що так поважно та навіть трохи жахливо виступають, несучи бороду… а потім інтонації стають такими ніби слабкими, мелодія високою, - це вже музика описує нам самого Чорномора, карлика, якого за тою його бородою й не видно було б, якби не слуги. Він іде такий маленький і незграбний, старається виглядати вище, але оточуючі, що бояться його чаклунства все одно сміються з нього нишком.

VI. Підсумки уроку, музичне прощання.

2.4 План-конспект уроку музики у четвертому класі за темою «Колискова пісня. Дитячий фольклор (дражнили, лічилки, забавлянки)»

Клас: 4

Тема: Колискова пісня. Дитячий фольклор (дражнили, лічилки, забавлянки)

Мета: Визначити ознаки жанру колискової пісні і пісень дитячого фольклору; формувати навички порівняльного аналізу і логічне мислення;

розвивати навички індивідуального та сольного виконання; розвивати навики обґрунтованої оцінки звучання при виконанні пісень; формувати інтерес до українського фольклору; виховувати відчуття смаку; формувати відчуття приналежності до української національної музичної культури.

Обладнання: музичний інструмент, програвач, ілюстрації до музичних творів, портрети композиторів С.Рахманінова та М.Глінки.

Музичний репертуар:

Хід уроку

І. Організаційні моменти, музичне вітання.

Організаційний момент. Мотивація до навчання. Вчитель заохочує учнів до здійснення подорожі в музичну культуру російського народу.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вчитель: Назвіть жанр музичного мистецтва, коли дорослі виконують тихеньку пісню заспокійливого характеру дітям.

Вчитель: Народні пісні у давнині мали прикладний характер. Пісні допомагали працювати, веселитися, жартувати, спілкуватися з вищими божественними силами у спеціально створених обрядах - святах, прославляли героїв, рятівників, допомагали признатися у коханні, допомагали пережити горе, розповідали о родинних взаємовідношеннях, о почуттях та інш….

Вчитель: Як старше покоління передавало свій досвід? В яких формах це відбувалося? Наведіть приклади.

Вчитель: Казками, билинами, думами, піснями, іграми з давнини старше покоління вчило дітей розуму, передавали свій досвід наступним поколінням. Діти набували свій життєвий досвід в іграх, дитячих забавах та ін..

ІІІ. Повідомлення теми.

Вчитель: Отже сьогоднішня наша тема звучить так «Колискова пісня. Дитячий фольклор (дражнили, лічилки, забавлянки)».

Вчитель: В давнину спів над колискою мав магічний сенс: воно рятувало дитину від хвороб і знегод. Пізніше колискові пісні втратили своє первинне значення і залишилися в життя як музичне запрошення малюка до сну.

Чи є казкові чи фантастичні персонажі у колискових? Назвіть деяких героїв колискових пісень.

Вчитель: Тематика колискової пісні пов'язана з фантастичними, казковими сюжетами: у них живуть герої - Сон, Дрімота, Котик. Найголовнішим вважається образ Кота, тому що в давнину кіт вважався покровителем дитячого сну, оберігав дитину від злих сил. Часто в українських колискових піснях мовиться про любов матери до малюка, про майбутньому дитини.

В колискових часто зустрічаються заспіви і приспіви, де розспівуються явні звуки «а», «у» і слова «баєві», «люлі». Колискова пісня повинна бути спокійною з тихою мелодією, мірним ритмом, що ніби «колише»,яка виконується в повільному темпі і тихим звуком.

IV. Слухання.

Вчитель: Зараз ми з вами послухаємо українську народну колискову «Колисанка». Після того, як ми прослухаємо твір, ви маєте назвати та описати персонажів, яких ми почуємо у тексті. Які засоби музичної виразності допомогли заколисати дитину?

V. Розминка.

Після довготривалого слухання вчитель пропонує дітям розім'ятись. У вигляді розминки використовує гру на рухи «У оленя дом большой» (події у пісеньці учні ілюструють рухами, що поступово прискорюються).

VI. Розпівування та спів.

Розпівування відбувається після показу розпівки дітям вчителем. Після того як діти проспівали декілька розпівок завдання ускладнюється: діти співають, поділяючись на дві команди: одна плескає сильну долю інша слабку тощо.

Вчитель: зараз ми з вами вивчимо пісню на музику Н.Вересокіної. „Колискова”.

Далі розучування пісні за методикою, Робота над усією піснею та засобами виразності вокального твору. Виконання пісні під фонограму.

Виконання пісні сольно та невеликими ансамблями.

VII. Продовження теми.

Вчитель: Чим займаються діти коли не сплять? Чи навчають ігри спілкуванню дітей між собою? Чи є якісь закони, правила? Чому правила спілкування для дітей краще запам'ятовуються у формі гри?

Вчитель:. Жанр дитячої пісні дуже різноманітний. Серед них є короткі музично-поетичні ритмічні форми : потешки, дразнилки, лічилки. Ви добре знайомі з цими творами, стикаєтеся з ними в житті, але рідко хто знає, що ці форми дитячого фольклору мають стародавню історію і своїм корінням, як і колискова пісні йдуть в століття.

Вчитель: Для чого співають потешки? Що це за слово? Які потешки ви знаєте з дитинства? Потешки супроводжуються рухами і жестами, які створюють у дитини гарний настрій. Тематика потешек різноманітна, але більше всього в ній мовиться про маленьких тварин: конячці, котику, ластівці, сороці, мишці, і інших. Поетичним світом потешек є світ глазами дитини. Потешки складаються з римованих рядків (4 рядки). Мелодія потешек наспівна і може бути речитативною. Потешки виконуються одноголосно дорослими і старшими дітьми для малюків з рухами пантомими. Всім відомі потешки: «Одна ніжка тупоче», «Тосі, Тосі лапці», «Ой без дуди, без дуди» та ін.

Вчитель: Що це за жанр дражнилки? Які дразнили ви знаєте? Дражнилки зазвичай висміюють недоліки дітей. У основі сюжету дразнилок - звернення до конкретного персонажа. Образ дразнилки є конкретним адресатом. Вірші дразнилок варіюються і грунтуються на музично-ритмічній декламації. Виконуються дразнилки дитячим колективом одноголосно і гучним звуком. Часто виконують дразнилки: «Іван-Галаган», «Хведя-Редя-помазок», «Гріцько-тіцько» і ін. Давайте продекламуємо одну з дразнилок, використовуючи прийом «Ріпи».

Вчитель: Яким чином ми можемо полічити або вибрати когось за допомогою пісні? Як називаються такі пісеньки? Лічилки - це невеликі музикально - поетичні твори, в основі яких розкриття різних життєвих колізій, ситуацій за допомогою елементів рахунку. Лічилка живе в дитячій грі, де головними персонажами є птахи і тварини. У грі драматизація поєднується з рухом і, лічилка як поетична і музична заставка, говорить дітям про початок гри і коментує її розвиток. відомі лічилки «Лісова лічилка», «Считалочка» і ін.

VIII. Підсумок.

Вчитель: Дитячий фольклор - джерело людської мудрості, виразник народного світогляду, скарбниця національної духовності. Дитячий фольклор складається з:

* зразки усної народної словесності, які виконуються дорослими для дітей;

* різножанрові фольклорні твори, які побутують у дитячому середовищі;

* зразки усної творчості, які виникають і існують внаслідок спілкування дітей.

Домашнє завдання: намалювати малюнок до улюбленої дитячої пісні, дізнатись, яку колискову співала вам мати коли ви були ще зовсім маленькими..

ВИСНОВОК ДО II РОЗДІЛУ

Діяльність на уроках музичного мистецтва є дуже важливою та чи не головною частиною у процесі формування музичного смаку дітей початкових класів. Саме під час уроків музики учні не лише сприймають нову музику, але й зацікавлюються нею, якщо вчитель вміло та компетентно поставиться до цього питання. Більшість сучасних дітей не мають іншого доступу до «музичної інформації» окрім уроків музики тому саме там може закластися зерно музичної культури та вирости дерево музичних смаків.

Саме тому у цьому розділі мною було розроблено декілька планів-конспектів уроків музики у початкових класах. Кожен урок був розроблений відповідно до прогами музичного мистецтва для 1-4 класів, а отже включає у себе ті твори, що дійсно мають доторкнутися до сердцець учнів.

Для того щоб зрозуміти вплив музичних творів які рекомендовано для прослуховування на уроках потрібно, звичайно, втілити кожен із цих уроків в життя. Але не можна забувати про те, що кожен із уроків має потребу у досконаленні та відшліфовці, а отже краще проводити один і той самий урок декілька разів у різних классах одного рівня.

Також завдяки практичній розробці ми можемо побачити, що слухання на уроці відбувається не лише під час безпосередньо цього виду діяльності, але й під час розучування пісень, розминок тощо. Перед кожним видом діяльності вчитель має демонструвати учням музичні твори із якими вони будуть працювати, аналізувати їх із дітьми, зацікавлювати учнів. Лише у цьому випадку у дітей буде складатися позитивний погляд на музику, бажання розвиватися, цікавитися цією важливою ланкою культури, лише у тому випадку якщо сам вчитель буде залучатися повністю до цієї діяльності.

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК

Таким чином ми розуміємо, що формування музичного смаку учнів початкових класів відбувається завдяки багатьом умовам. Саме поняття музичний смак може включати в себе будь що: будь-які параметри, будь-які погляди людини на музику та будь-які музичні вподобання людини. Але так само ми розуміємо, що музичні смаки людини можуть схарактеризувати її дуже сильно, адже доволі багато можно зрозуміти про людину не лише дізнавшись, які книжки вона читає, але і з її музичних смаків.

Отже дуже важливим є з першого класу почати формувати в учнів музичні смаки. Ми розуміємо, що рано чи пізно вони сформуються самі по собі. Але чи будуть це смаки розвиненої, культурної особистості? Невідомо. Не можна пускати навмання такий важливий момент, адже музичні смаки є частиною особистості, яка дуже швидко починає формуватися саме у тому віці, в якому перебувають молодші школярі.

Ціллю курсової роботи було роздивитись, вивчити умови формування музичних смаків учнів початкових класів. Але за вивченням умов ми не можемо не зачепити й самої проблеми, яка була висвітлена у першому розділі, а отже - широке поширення безкультурря серед молоді, незацікавленість високою музикою і культурним розвитком взагалі. А отже умови формування музичних смаків добре показують нам ті грані музичного розвтку, над якими ще потрібно працювати та до яких мають долучитись педагоги та батьки ще маленьких учнів, які зацікавлені у тому, щоб їх дитина розвивалася як особистість, цікавилася культурою, а в майбутньому справила вплив на культурне становище нашої країни.

На початку курсової роботи, у вступі, висвітлено актуальність теми дослідження. Але для того щоб справді зрозуміти важливість ціїє теми не потрібно читати доказів - потрібно вийти на вулицю, побувати у людних місцях та прислухатись до того, яка музика лунає з динаміків всюди, яку музику гучно слухає молодь та доросле покоління у своїх навушниках. Також, якщо є змога, можна подивитись, яким чином проводиться слухання на уроках музики у школі, як ще маленькі учні, часто, через невміння вчителя донести до них цікаву інформацію, майже засинають під час слухання музики на уроках, хоча мали б вбирати в себе чарівні звуки із цікавістю. Доказ актуальності повсюду і з цього ми робимо висновок, що хоч формування вишуканих музичних смаків було важливим завжди, але у наш час це є необхідним. Це не лише питання формування культури підростаючого покоління, але питання майбутнього усієї країни. Так, це дійсно глобально - із, здавалось би, дрібниць, ми можемо виростити прекрасні квіти, а можемо - жахливі бур'яни, які не лише не будуть допомагати культурному, а отже і музичному розвитку країни, але й глушитимуть його неуцтвом та невмінням сприймати.

Музичний розвиток це не просто знання людини у музичній галузі, вміння володіти унформацією з цього приводу. Людина, у якої розвивали музичну культуру ще з дитинства, є якісно іншою особистістю, музичний розвиток впливає на сприймання світу. Коли ми вчимо дитину сприймати музику, бачити красу в музиних творах, показуємо їм їх сенс та змальовуємо картини - ми, буквально, вчимо її сприймати усе навколо. Людина, що сприймає музику, буде сприйнятливою й до усього світу.

Таким чином, щоб досягти значних успіхів у музичному розвитку дітей молодшого шкільного віку, необхідно розвивати в них музичний смак. Вчителеві необхідно зуміти зацікавити школярів уміло підібраним матеріалом, розвивати у дітей інтерес до музичного мистецтва, виховувати естетичний смак на кращих зразках музичного мистецтва. Розвиток музичного смаку - першочергове завдання у процесі становлення світогляду особистості.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Апраксина О.А. Методика музичного виховання в школі. М.: «Просвещение» 1983 - 222 с.

2. Аза Л.О.,Лавриненко Н.В.Батьків авторитет.-К.:Політвидав України 1986.-92с.-(Сер. «Сім'я і суспільство»).

3. Ветлугина Н.А. Возраст и музыкальная восприимчивость / Н.А.Апраксина // Воспитание музыкой /Ред.-сост. В.Н. Максимов. - М., 1980. - С. 229-243.

4. Вєтлугіна Н. Музичний розвиток дитини. - К: Музична Україна, 1997 - 94 с.

5. Выготский Л.С. Воображение и творчество в детском возрасте. Психологический очерк / Л.С. Выготский - М.: 1967. - 93 с.

6. Вишневський О.Сучасне українське виховання.-Л.,1996.

7. Гродзенская Н.Л. Слушание музыки в школе /Н.Л.Гродзенская. - М. : Изд-во АПН РСФСР, 1961. - 94 с.

8. Джола Д.М., Щербо А.Б. Теорія і методика естетичного виховання школярів: [навч. пос]. /Д.М. Джола, А.Б. Щерба. - К.: ІЗМН, 1988. - 392 с.

9. Зайченко І.В. Педагогіка: [підручник для студентів педагогічних спеціальностей вищих навчальних закладів ] / І.В.Зайченко. - К.: Видавництво Ліра-К, 2016. - 740 с.

10. Кабалевский Д.Б. Воспитание ума и сердца : кн. для учителя / Д.Кабалевский. - М. : Просвещение, 1984. - 206 с.

11. Костюк О.Г. Сприймання музики і художня культура слухача. - К. : Наукова думка, 1965. - 187 с.

12. Морокова О., Сікора Г. Розвиток музичного смаку у молодших школярів. Хмельницька гуманітарна академія, 2014. УДК [37.036:78.01] - 057.874(045)

13. Музичне мистецтво. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1-4 класи

14. Печерська Е.П. Уроки музики в початковій школі. К.: Либідь, 2001. - С.5-20.

15. Ростовський О.Я. Методика викладання музики у початковій школі: Навч.-метод. посібник - 2-е вид., доп. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2001. - 216 с.

16. Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприймання: навч. метод. посібник / О.Я. Ростовський. - К.: ІЗМН, 1997. - 248 с.

17. Ростовський О.Я. Методика викладання музики у початковій школі: Навч.-метод, посібник. -- 2-е вид., доп. -- Тернопіль: Навчальна книга -- Богдан, 2001, -- 216 с.

18. Рудницкая О.П. Педагогические проблемы восприятия музыки / О.П.Рудницкая // Музыкальное восприятие как предмет комплексного исследования : Сб. ст. / Сост. А.Г.Костюк. - К. : Музична Україна, 1986. - С. 70-84.

19. Шацкая В.Н. Музыкально-эстетическое воспитание детей и юношества / В.Н.Шацкая. - М. : Педагогика, 1975. - 197 с.

ДОДАТКИ

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Размещено на Allbest.ru