1.1. Виявлено, що зародженню питань природничої освіти учнів у світовій педагогічній думці сприяли: праці давніх філософів, наукові відкриття, дослідження педагогів-гуманістів епохи Ренесансу, Нового часу; обґрунтування вченими-природознавцями, педагогами значущості природничої освіти для розвитку дитини.

1.2. Витоки ідей природничої освіти школярів у вітчизняній педагогіці пов'язані з: традиціями народної культури, родинного виховання, появою перших педагогічних пам'яток Київської Русі, вихованням у братських школах, роботою Києво-Могилянської академії, розвитком природознавства та педагогіки, теоретичною та практичною діяльністю природодослідників, педагогів, спрямованою на використання освітньо-виховного впливу природи на становлення зростаючої особистості.

2. Визначено внесок вітчизняних учених, педагогів другої половини ХХ століття в організацію природничої освіти молодших школярів: обґрунтування цілей, принципів побудови змісту природничої освіти, організаційних форм і методів її реалізації, розширення термінологічного поля досліджуваної проблеми.

З урахуванням особливостей освітньо-культурного розвитку країни, чинників неодноразового реформування системи освіти, специфіки поглядів, практичної діяльності передових вітчизняних педагогів, науковців-природодослідників, розвитку педагогічної науки, зокрема дидактики початкової школи, нормативного оформлення природничої освіти, змін її змісту, форм і методів реалізації науково обґрунтовано та схарактеризовано основні етапи організації природничої освіти в початковій школі досліджуваного періоду: 1950-1967 рр.; 1968-1980-ті рр.; 1990-ті рр.

Перший етап (1950-1967 рр.) характеризується перебудовою початкової природничої освіти, активною діяльністю педагогів, орієнтованою на започаткування шкільного природознавства як самостійної навчальної дисципліни; зосередженням уваги освітян на практичній спрямованості природничої освіти, обґрунтуванням нових підходів до засвоєння школярами її змісту; відсутністю сталої системи початкової природничої освіти, недосконалістю її науково-методичного забезпечення.

Другий етап (1968-1980-ті рр.) визначається як етап інтенсивного розвитку початкової природничої освіти школярів, супроводжується поглибленням теоретичних напрацювань (широке тлумачення мети, збагачення змісту природничої освіти, визначення її напрямів, обґрунтування умов, форм, методів, засобів ефективності шкільного природознавства) та науково-методичних розробок здійснення початкової освіти, впровадженням новаторських підходів до навчання школярів природничим дисциплінам. Водночас спостерігається інформаційне перевантаження дітей у процесі природничої освіти, її спрямованість на розвиток переважно інтелектуальних здібностей школярів.

Третій етап (1990-ті рр.) пов'язується з модернізацією початкової природничої освіти, визначенням її цілей і змісту з позиції гуманізації та етнізації навчально-виховного процесу, обґрунтуванням і впровадженням особистісно-орієнтованих педагогічних технологій, посиленням екологічної спрямованості початкового природознавства. Разом з тим відзначається домінування в освітній практиці традиційних форм і методів організації природничої освіти, недостатнє використання освітньо-розвивального впливу природничих дисциплін.

3. На основі вивчення архівних даних, матеріалів педагогічної спадщини узагальнено досвід організації природничої освіти молодших школярів у загальноосвітніх навчальних закладах України другої половини ХХ століття.

3.1. Схарактеризовано форми (предметні уроки, уроки пояснювального читання, узагальнюючі, нетрадиційні уроки, екскурсії, факультативні заняття, позакласне читання художньої та науково-популярної літератури, робота учнів у «живому куточку», природознавчих гуртках і клубах, організація вечорів, зустрічей, конкурсів, свят тощо) навчально-пізнавальної діяльності учнів, що сприяло забезпеченню єдності освітнього, розвивального й виховного складників природничої освіти.

3.2. Основними методами реалізації природничої освіти були: словесні методи (пояснення, розповіді, бесіди), спостереження, ілюстрація й демонстрація природних матеріалів і явищ, проведення елементарних природничих дослідів, сільськогосподарських робіт, методи проблемного навчання (проблемний виклад природничих знань, частково-пошуковий метод, виконання дослідно-пізнавальних завдань), ігри та ін.

Установлено, що поряд із традиційними формами й методами контролю засвоєння молодшими школярами змісту природничої освіти широко застосовувалися також програмований і тестовий контроль, оцінювання через ігрову діяльність тощо.

4. Доведено, що теоретичний доробок та практичний досвід початкової природничої освіти минулого можуть бути творче використані для оптимізації й удосконалення навчання й виховання молодших школярів у сучасних умовах за такими основними напрямами: забезпечення матеріальної та науково-методичної бази природничої освіти; дотримання вимог наступності й безперервності освіти - від дошкільної ланки до повної загальної освіти; постійне врахування спорідненості молодшого школяра з природним середовищем; розширення варіативного складника навчальних планів початкової школи за рахунок уведення факультативних занять з питань природознавства; використання форм, методів, засобів здійснення природничої освіти, спрямованих на активізацію навчально-пізнавальної діяльності школярів; урахування як позитивного, так і негативного досвіду шкільної природничої освіти попередніх років; посилення вимог до особистості вчителя-природознавця.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми. Додаткового наукового пошуку вимагають узагальнення й виявлення особливостей досвіду організації природничої освіти в різних регіонах України, вивчення питань підготовки вчителя початкових класів до реалізації природничої освіти учнів.

Основні результати дослідження викладено в таких публікаціях

І. Статті в наукових фахових виданнях:

1. Смолянюк Н.М. Організація краєзнавчої роботи в початковій школі / Н.М.Смолянюк // Педагогіка та психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки : зб. наук. пр. - Запоріжжя: КЗ «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти», 2008.- Вип. 51. - С. 321-325.

2. Смолянюк Н.М. Предметні уроки з природознавства в початковій школі як наукова проблема / Н.М.Смолянюк // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи : зб. наук. пр. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, 2008.- Вип. 29. - С. 119-122.

3. Смолянюк Н.М. Проведення екскурсій з природознавства в початковій школі (70-90-ті рр. ХХ ст.) / Н.М.Смолянюк // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : зб. наук. пр. - Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2008. - № 8. - С. 139-141.

4. Смолянюк Н.М. Розвиток пізнавальної активності молодших школярів у процесі вивчення природознавства / Н.М.Смолянюк // Гуманізація навчально-виховного процесу : зб. наук. пр. - Слов'янськ: Слов'янський державний педагогічний університет, 2008. - Вип. XLІ. - С. 138-141.

5. Смолянюк Н.М. Використання засобів навчання під час вивчення природознавства в початковій школі / Н.М.Смолянюк // Гуманізація навчально-виховного процесу : зб. наук. пр. - Слов'янськ: Слов'янський державний педагогічний університет, 2008. - Вип. ХLІІ. - С. 225-230.

6. Смолянюк Н.М. Форми організації та методи викладання природознавства в початковій школі України / Н.М.Смолянюк // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : зб. наук. пр. - Харків: Харківська державна академія дизайну і мистецтв, 2009. - № 3. - С. 142-146.

ІІ. Статті в інших виданнях:

7. Смолянюк Н.М. Організація позакласної роботи з природознавства в початкових класах / Н.М.Смолянюк // Актуальні питання навчання та виховання особистості : зб. наук. пр. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, 2008. - Вип. 2. - С. 120-128.

ІІІ. Матеріали конференцій

8. Смолянюк Н.М. Проблема розвитку природознавства як навчального предмету у початковій школі в кінці ХХ ст. : матеріали ІІІ науково - практичної конференції молодих учених [«Методологія сучасних наукових досліджень»], (Харків, 15-20 травня 2006 р.) / Міністерство освіти і науки України, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, 2006.- Ч.1. - С. 80.

9. Смолянюк Н.М. Формування пізнавальних інтересів з природознавства учнів початкової школи : матеріали наукової конференції викладачів та аспірантів кафедри загальної педагогіки (Харків, 17-18 червня 2008 р.) / Міністерство освіти і науки України, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, 2008. - С. 54.

10. Смолянюк Н.М. Спостереження як основний метод вивчення природознавства в початковій школі : матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції [«Новітні наукові досягнення-2009»], (Дніпропетровськ, 17-25 березня 2009 р.). - Дніпропетровськ, Софія: «Бял ГРАД-БГ» ООД, 2009. - С. 10-13.

11. Смолянюк Н.М. Напрями творчого використання практичного досвіду природничої освіти в сучасній початковій школі : матеріали VІ Міжнародної науково-практичної конференції [«Наука та технології: крок до майбутнього-2010»], (Дніпропетровськ, 27 лютого - 5 березня 2010 р.) - Дніпропетровськ, Прага: «Освіта і наука», 2010. - Т.9 - С. 6-7.

12. Смолянюк Н.М. Узагальнюючі уроки в системі природничої освіти початкової школи : матеріали наукової конференції викладачів та аспірантів кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи (Харків, 15 червня 2010 р.) / Міністерство освіти і науки України, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди. - Харків: Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, 2010. - С. 30.

Анотація

Смолянюк Н.М. Організація природничої освіти молодших школярів у загальноосвітніх навчальних закладах України (друга половина ХХ століття). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки. - Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди. - Харків, 2010.

У дисертації проаналізовано витоки досліджуваної проблеми, визначено погляди і внесок учених другої половини ХХ століття в організацію початкової природничої освіти; обґрунтовано етапи організації природничої освіти молодших учнів в Україні досліджуваного періоду (1950-1967 рр. - етап перебудови початкової природничої освіти; 1968-1980-ті рр. - етап інтенсивного розвитку науково-методичних засад початкової природничої освіти; 1990-ті рр. - етап модернізації початкової природничої освіти, визначення її цілей і змісту з позиції гуманізації та етнизації).

Досліджено досвід (напрями, організаційні форми і методи) здійснення природничої освіти учнів молодших класів загальноосвітніх навчальних закладів України у другій половині ХХ століття.

Ключові слова: природнича освіта, молодші школярів, етапи, зміст, форми, методи реалізації природничої освіти.

Смолянюк Н.Н. Организация естественного образования младших школьников в общеобразовательных учебных заведениях Украины (вторая половина ХХ столетия). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 - общая педагогика и история педагогики. - Харьковский национальный педагогический университет имени Г.С.Сковороды. - Харьков, 2010.

Диссертация посвящена проблеме развития теории и практики организации естественного образования учеников младших классов общеобразовательных учебных заведений Украины второй половины ХХ века.

Установлено, что развитие естественного образования младших школьников связано с идеями древних философов, научно-естественными открытиями эпохи Возрождения и Нового времени, обоснованием классиками мировой педагогики важности естественного образования для развития ребенка (А.Дистервег Я.Коменский, И.Песталоцци, Ж.-Ж.Руссо), идеями представителей реформаторской школы (Дж.Дьюи, М.Монтессори, С.Френе, Р.Штайнер и др.), национальной педагогики (П.Могила, Ф.Прокопович, Г.Сковорода, К.Алчевская, Б.Гринченко, Н.Корф, С.Миропольский, Н.Пирогов, С.Русова, К.Ушинский, Н.Крупская) и естествознания (А.Бекетов, Д.Кайгородов, В.Половцов, И.Полянський, Б.Райков, К.Ягодовский).

Определен вклад отечественных ученых, педагогов второй половины ХХ столетия в организацию естественного образования младших школьников: обоснование целей, принципов построения содержания естественного образования, организационных форм и методов его реализации, расширение терминологического поля исследуемой проблемы.

С учетом особенностей образовательно-культурного развития страны, факторов неоднократного реформирования системы образования, специфики взглядов, практической деятельности выдающихся отечественных педагогов, ученых-естествоведов, развития педагогической науки, в частности дидактики начальной школы, нормативного оформления естественного образования, изменений его содержания, форм и методов реализации определено три этапа организации естественного образования в начальной школе второй половины ХХ столетия: 1950-1967 гг.; 1968-1980-е гг.; 1990-е гг.

Доказано, что первый этап (1950-1967 гг.) характеризуется перестройкой начального естественного образования, активной деятельностью педагогов, ориентированной на введение школьного природоведения как самостоятельной учебной дисциплины и практическую направленность естественного образования; обоснованием новых подходов к усвоению школьниками его содержания; отсутствием постоянной системы естественного образования.

Установлено, что интенсивным развитием начального естественного образования школьников сопровождается второй этап (1968-1980-е гг.), которому свойственны: углубление теоретических наработок и научно-методических разработок осуществления начального образования; внедрение новаторских подходов к обучению школьников естественным дисциплинам.

Третий этап (1990-е гг.) связан с модернизацией начального естественного образования, определением его целей и содержания с позиции гуманизации и этнизации учебно-воспитательного процесса, обоснованием и внедрением личностно-ориентированных педагогических технологий, усилением экологической направленности начального естественного образования.

Раскрыты основные формы (уроки и их виды, факультативы, экскурсии, организация работы «живых уголков», природоведческих кружков и клубов и др.), методы обучения (словесные, наглядные, практические методы, методы проблемного обучения, игры), методы контроля (фронтальные и индивидуальные опросы, письменные и практические работы, программированный, тестовый контроль) усвоения школьниками содержания естественного образования.

Выявлены такие направления творческого использования педагогически ценных достижений педагогов второй половины ХХ века, как: обеспечение материальной и научно-методической базы естественного образования; соответствие требованиям преемственности и непрерывности образования - от дошкольной ступени до полного среднего образования; постоянный учет близости младшего школьника к природной среде; расширение вариативной составляющей учебных планов начальной школы за счет введения факультативных занятий по вопросам природоведения; использование организационных форм, методов, средств естественного образования, направленных на активизацию учебно-познавательной деятельности школьников, их самостоятельности и творчества; учет как положительного, так и отрицательного опыта школьного естественного образования предыдущих лет; усиление требований к личности учителя-природоведа.

Ключевые слова: естественное образование, младшие школьники, этапы, содержание, формы, методы реализации естественного образования.

Abstract

Smolianiyk N.M. Organization of Junior Schoolchildren's Natural Education in General Educational Institutions of Ukraine (the second part of the XXth century). - Manuscript.

The dissertation for the degree of Candidate of Pedagogical Science, speciality 13.00.01 - General Pedagogy and History of Pedagogy. - Kharkiv G.S.Skovoroda National Pedagogical University, Kharkiv, 2010.

The dissertation investigates the origin of the problem under research. The ideas and contribution of scholars of the second part of the XXth century to the organization of natural education in primary schools are revealed; the stages in the organization of junior schoolchildren's natural education in Ukraine during the given period are defined (1950-1967 - the stage of reforms in primary natural education; 1968-1980 - the stage of intensive development of scientific and methodological foundation of primary natural education; 1990s - the stage of modernization of primary natural education focused on humanization and ethnic orientation of its aims and content).

The practical experience of junior schoolchildren's natural education implementation in general educational institutions of Ukraine during the second part of the XXth century (directions, forms of organization, methods) is studied and analysed.

Key words: natural education, junior pupils, stages, content, forms, methods of natural education implementation.

Размещено на Allbest.ru